Рішення № 136142754, 27.04.2026, Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу

МЕТАЛУРГІЙНИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КРИВОГО РОГУ

Справа № 216/6136/25

Провадження № 2/210/443/26

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

27 квітня 2026 року

Металургійний районний суд міста Кривого Рогу у складі:

головуючого-судді: Скотар Р.Є.,

за участі секретаря судового засідання: Колос Д.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області, відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України в порядку спрощеного позовного провадження (з повідомленням сторін) цивільну справу за позовом представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

ВСТАНОВИВ:

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 16.01.2021 року між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Мілоан» був укладений Договір про споживчий кредит № 2555871, згідно з умовами якого відповідач отримав 8000 грн., зі сплатою процентів за користування кредитом та інших платежів та можливих штрафних санкцій, що передбачені Кредитним договором. Відповідно до графіку сплати кредитних коштів повернення кредиту та сплати комісії і процентів Відповідачем не було внесено.

23.07.2021 року між Первісним кредитором та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» відповідно до чинного законодавства України укладений Договір відступлення прав вимоги №74-МЛ від 23.07.2021 р.

Сума заборгованості Відповідача становить 18253,84 грн., відповідно до Витягу з рестру боржників до Договору відступлення прав вимоги, з них: прострочена заборгованість за сумою кредиту становить - 4420 грн, прострочена заборгованість за сумою відсотків за становить - 13273,84 грн, прострочена заборгованість за комісією становить - 560 грн.

Вказану заборгованість в загальному розмірі 18253,84 грн позивач просить суд стягнути з відповідача, а також судовий збір в розмірі 2422,40 грн та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 7000,00 грн.

Аргументи учасників справи

25 листопада 2025 року від представника відповідача - адвоката Яресько Т.В. до суду надано відзив на позовну заяву, в обґрунтування якого зазначив, що в матеріалах справи міститься Відомість про щоденні нарахування та погашення, що складена та підписана Первіснимкредитором. Як вбачається з наданого Позивачем розрахунку заборгованості, 16.02.2021 року,після спливу встановленого договором строку кредитування, первісний кредиторпочав застосовувати так звану «автопролонгацію», передбачену п. 2.3.1.2 Кредитного договору, та почав нараховувати проценти за підвищеною відсотковою ставкою згідно з п. 1.6 договору.

Як вже зазначалося Відповідачем, зміст п. 2.3.1.2 Кредитного договору, якимнібито регулюється автопролонгація, є наступним: «Пролонгація на стандартних(базових) умовах: Позичальник може збільшити строк кредитування на 1 (один) деньшляхом продовження користування кредитними коштами після завершення строкукредитування (з урахуванням всіх пролонгацій)…»Однак така конструкція суперечить чинному законодавству та усталеній судовій практиці, "користування кредитом" можливе виключно в межах погодженого строку кредитування. Поза межами строку кредиту жодної правомірної поведінки позичальника щодо користування кредитними коштами бути не може - у цей момент виникає прострочення. Тобто, жодної автопролонгації 16.02.2021 року не могло настати. У цю дату кредит став простроченим, що первісний кредитор сам визнав, застосувавши п.1.6 Кредитного договору, тобто підвищену ставку, передбачену саме на випадок прострочення.

Водночас, як знову-таки вбачається з розрахунку, в той же день, 16.02.2021 року після настання прострочення строку кредитування, була нібито застосована «пролонгація на пільгових умовах», що здійснювались нібито за ініціативою позичальника відповідно до п. 2.3.1.2 Кредитного договору.

Отже, є очевидним, що Первісний кредитор не здійснював реальних пролонгацій, а сплати Позичальника, спрямовані на погашення заборгованості, неправомірно відображав як пролонгації, після чого продовжував стягувати комісії та нараховував проценти у підвищеному розмірі. Такі дії суперечать умовам Кредитного договору та чинному законодавству і не можуть створювати для Відповідача жодних правових наслідків.

Як вбачається з Розрахунку заборгованості, в рахунок погашеннязаборгованості за Кредитним договором Відповідачем здійснювалися платежі взагальному розмірі 13841,00грн.

Таким чином, із проведеного контррозрахунку вбачається, що Відповідач фактично повністю погасив заборгованість за Кредитним договором, а загальна сума здійснених ним платежів навіть перевищує розмір отриманого кредиту та нарахованих в межах строку відсотків, що свідчить про наявність переплати.

Враховуючи викладене, просив суд відмовити у задоволенні позову Товариству з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Стягнути з позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» на користь ОСОБА_1 судові витрати, пов`язані з розглядом справи, що складаються з витрат на правничу допомогу у розмірі 8 000 грн.

24 грудня 2025 року від представника позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» до суду надано додаткові пояснення, в обґрунтування яких зазначено, що 16.01.2021 року між фізичною особою позичальником: ОСОБА_1 та ТОВ «Мілоан» був укладений кредитний договір № 2555871 (надалі - Кредитний договір), згідно з умовами якого відповідач отримав 8000 грн., зі сплатою процентів за користування кредитом та інших платежів та можливих штрафних санкцій, що передбачені Кредитним договором.

ТОВ «Мілоан» надіслало відповідачеві одноразовий ідентифікатор із кодом для підписання договору у вигляді смс на номер телефону Відповідача, який той використав для підписання відповіді про прийняття пропозиції товариства щодо укладення кредитного договору № 2555871 від 16.01.2021 року, що зафіксовано в ІТС товариства. Кредитний договір № 2555871 від 16.01.2021 року є укладеним в електронній формі. При укладенні договору позичальник підтвердив, що інформація щодо порядку видачі, суми кредиту, комісії, річної процентної ставки, строку кредиту, правила надання фінансових послуг йому надані з дотриманням вимог законодавства про захист прав споживачів та забезпечує правильне розуміння позичальником суті фінансової послуги без нав`язування її придбання.

Відповідач здійснив волевиявлення щодо укладення договору шляхом направлення підписаної електронним підписом одноразовим ідентифікатором відповіді про прийняття пропозиції укласти кредитний договір № 2555871 від 16.01.2021 року. Відповідач передбачав всі наслідки, був ознайомлений з умовами кредитування та відповідальністю за порушення кредитних зобов`язань по кредитному договору.

Варто зауважити, що без отримання листа на електронну адресу чи SMS повідомлення на номер телефону Відповідача, відповідно до якого було здійснено вхід на сайт Мілоана за допомогою логіна та пароля, договір між Відповідачем та ТОВ «Мілоан» не був би укладений. Тобто, даний Кредитний договір відповідає внутрішній волі Відповідача

Отже виходячи із вищезазначеного, варто зауважити, що всі документи знаходяться в особистому кабінеті Позичальника з якими вона була ознайомлена на момент укладення договору, погоджується з усіма додатками та невід`ємними частинами Договору в цілому та підтверджує, що: він ознайомлений, погоджується з усіма визначеннями, умовами та змістом, повністю розуміє, і зобов`язується неухильно дотримуватись умов Кредитного договору та Правил надання фінансових кредитів (послуг) Товариством, що розміщені на веб-сайті Товариства та є невід`ємною частиною цього Договору.

Отже, Відповідач та ТОВ «Мілоан» вчинили дії визначені ст. 11 та ст. 12

Закону України «Про електронну комерцію». Відповідач підписав Кредитний договір шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором (Копія міститься в матеріалах справи)

Розмір стандартної (базової) ставки не може бути збільшено Товариством без письмової (такої, що прирівнюється до письмової) згоди Позичальника.

Згідно п. 2.3.1.2. Договору пролонгація на стандартних (базових) умовах: Позичальник може збільшити строк кредитування на 1 (один) день шляхом продовження користування кредитними коштами після завершення строку кредитування (з урахуванням всіх пролонгацій). Таке збільшення (продовження) строку кредитування відбувається кожен раз коли Позичальник продовжує користуватись кредитними коштами після спливу раніше визначеного строку кредитування, але загалом не може перевищувати 60 днів.

Таким чином, Відповідно до чинного законодавства усі дії Позивача є правомірними, оскільки у своєму позові Позивач не має наміру стягнути з Відповідача штраф, санкції чи пеню, а лише тіло кредиту, прострочену заборгованість за сумою відсотків та прострочену заборгованість за комісією. Дані вимоги є в межах чинного законодавства і не є порушенням відповідно до вище наведеного.

Також зазначив, що розумність розміру гонорару адвоката повинна встановлюватись судом на підставіподаних стороною доказів. Інша сторона має право клопотати про неспівмірність заявлених до відшкодування витрат та доводити суду встановленими засобами доказування необхідність їх зменшення. При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат, а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. А отже, відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат. Таким чином, враховуючи все вищевикладене, оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів в їх сукупності, враховуючи те, що обставини, на які посилається Відповідач у Відзиві на позовну заяву, як на підстави для відмови у задоволені позовних вимог в повному обсязі - є не обґрунтовані, недоведені, суперечать умовам укладених правочинів, отже є такими що не підлягають задоволенню та не повинні братися судом до уваги.

Враховуючи викладене, представник позивача просить суд відмовити Відповідачу у стягненні витрат на оплату правничої допомоги з Позивача. Позовну заяву про стягнення заборгованості ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит - Капітал» до ОСОБА_1 задовольнити в повному обсязі. Розгляд справи розглядати без участі представника ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит - Капітал».

29 грудня 2025 року від представника відповідача - адвоката Яресько Т.В. до суду надано заяву про долучення пояснень на додаткові пояснення, в обґрунтування яких зазначив, що Позивач у додаткових поясненнях фактично обґрунтовує подальше нарахування договірних процентів після завершення первісного строку кредитування посиланням на «пролонгацію на стандартних (базових) умовах» за п. 2.3.1.2 Договору, тобто на збільшення строку кредитування «на 1 (один) день шляхом продовження користування кредитними коштами після завершення строку кредитування», із повторюваністю такого «продовження» та загальним лімітом 60 днів.

Водночас сам зміст п. 2.3.1.2 Договору зводиться до того, що «пролонгація на стандартних (базових) умовах» настає не внаслідок окремо погодженого волевиявлення сторін, а виключно через факт подальшого користування коштами після спливу строку кредитування , і при цьому прямо передбачає нарахування процентів за стандартною (базовою) ставкою на період такого «продовження» .

Більше того, п. 2.3.2 Договору кваліфікує розділ 2.3 як домовленість про зміну умов кредитного договору «на умовах відкладальної (их) обставин (и) … відповідно до ст. 212 Цивільного кодексу України», і серед таких обставин прямо називає «продовженні користування кредитними коштами Позичальником після спливу строку кредитування».

Відтак «пролонгація на стандартних (базових) умовах» за п. 2.3.1.2 Договору не може бути належною правовою підставою для нарахування та стягнення договірних процентів за межами строку кредитування, оскільки поєднує продовження строку користування кредитом із фактом користування коштами після спливу строку кредитування, що суперечить імперативній забороні продовження строку «іншим чином», ніж додатковим договором , та усталеним правовим висновкам ВП ВС про припинення права нарахування процентів за ст. 1048 ЦК України після закінчення строку кредитування.

З урахуванням доводів, викладених відповідачем у відзиві на позовну заяву та даних поясненнях, просив суд відмовити у задоволенні позову Товариству з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Рух по справі

Ухвалою суду від 23 жовтня 2025 року прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін (а.с.41).

Ухвалою суду від 12 грудня 2025 року відмовлено у задоволенні клопотання представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Яресько Т.В. про участь у засіданні по справі №216/6136/25 в режимі відеоконференції з використанням власних технічних засобів.

Фактичні обставини справи, встановлені судом

16.01.2021 року між фізичною особою позичальником ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Мілоан» був укладений Договір про споживчий кредит № 2555871, згідно з умовами якого відповідач отримала 8000 грн, зі сплатою процентів за користування кредитом та інших платежів та можливих штрафних санкцій, що передбачені Кредитним договором (а.с.16-19).

Загальні витрати позичальника за кредитом складають 2672,00 грн. Комісія за видачу кредиту становить 560 грн за ставкою 7% від суми кредиту одноразово. Денна процентна ставка складає 0.88%. Стандартна (базова) процентна ставка за користування кредитом становить 5%. Орієнтовна реальна річна процентна ставка дорівнює 406.00 відсотків річних (а.с.16-19).

Вказані умови також зазначені в паспорті споживчого кредиту №2555871 (Додаток №2 до кредитного договору №2555871 від 16.01.2021 р.) (а.с. 20 зворот-21).

Відповідно до графіку сплати кредитних коштів (Додаток №1 до кредитного договору №2555871 від 16.01.2021 р.) загальна вартість кредиту становить 10672,00 грн (а.с.20).

Згідно з Довідкою ТОВ «Мілоан» від 12.06.2025 року, ОСОБА_1 ідентифікована ТОВ «Мілоан». Акцепт підписаний позичальником із застосування електронного підпису одноразовим ідентифікатором R80541, направленим о 07.01 год. 16.01.2021 року на номер телефону НОМЕР_1 (а.с.21 зворот).

З Анкети-заяви на кредит №2555871 від 16.01.2021 вбачається, що сума кредиту становить 8000 грн, строк кредиту становить 30 днів з датою повернення 15.02.2021. Сума до повернення становить 10672,00 грн. Комісія за надання кредиту складає 560 грн. Проценти за користування кредитом складають 2112,00 грн. Згідно з процесом оформлення заяви 2555871, підписання кредитного договору відбулось о 10.02 год. 16.01.2021 (а.с.22-15).

Відповідно до Платіжного доручення №37707059 від 16.01.2021, на рахунок № НОМЕР_2 платником ТОВ «Мілоан» здійснено переказ коштів згідно Договору №2555871 в розмірі 8000 гривень (а.с.23).

З Відомості щодо нарахування та погашення за Договором №2555871 складеної ТОВ «Мілоан», вбачається надання кредиту в розмірі 8000 грн, нарахування комісії за надання кредиту та щоденне нарахування процентів згідно Договору, а також сплату частини процентів по кредиту, тіла кредиту та комісії за пролонгацію. (а.с.23 зворот -25).

Згідно з Випискою з особового рахунку за Кредитним договором №2555871 від 16.01.2021 року заборгованість ОСОБА_1 складає 18253, 84 з яких:

- прострочена заборгованість за сумою кредиту становить - 4420 грн;

- прострочена заборгованість за комісією становить - 560 грн;

- прострочена заборгованість за відсотками становить - 13273,84 грн (а.с.25 зворот).

23.07.2021 між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» укладено Договір відступлення прав вимоги №74-МЛ (а.с.26-30).

Згідно з Актом прийому-передачі Реєстру Боржників від 23.07.2021 до Договору відступлення прав вимоги №74-МЛ, ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» передано від ТОВ «Мілоан» Реєстр Боржників у повному об`ємі відповідно до умов Договору відступлення прав вимоги №74-МЛ від 23.07.2021(а.с.33 зворот).

За платіжною інструкцією №35519 від 28.07.2021 року, ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» перераховано від ТОВ «Мілоан» плату за відступлення права вимоги за Договором №74-МЛ у сумі 5502472,90 грн (а.с.34).

Із наданого позивачем Витягу з Реєстру боржників від 13.06.2025 до Договору відступлення прав вимоги №74-МЛ від 23.07.2021, ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 в загальному розмірі 18253,84 гривень (а.с.34 зворот).

Про відступлення права грошової вимоги за Кредитним договором та про наявність заборгованості ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» повідомило відповідача шляхом направлення їй відповідного повідомлення (претензії) від 13.06.2025 (а.с.35).

Мотивувальна частина

Позиція суду та застосовані норми права

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1 ст. 627 ЦК України передбачено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначені умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів Цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

Відповідно до ч.ч. 1-3 ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів, або іншим чином врегульовується порядок його використання сторонами.

Згідно ч. 1 ст. 634 ЦК України, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

З матеріалів справи вбачається, що кредитний договір № 2555871 був укладений в електронній формі.

А тому на нього поширюються вимоги Закону України «Про електронну комерцію», який визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов`язки учасників відносин у сфері електронної комерції.

Згідно п.п. 5, 7 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію», електронний правочин - дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, здійснена з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем. Електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття.

Електронний договір, крім визначених Цивільним кодексом України істотних умов для відповідного виду договору, може містити інформацію про: технологію (порядок) укладення договору; порядок створення та накладання електронних підписів сторонами договору; можливість та порядок внесення змін до умов договору; спосіб та порядок прийняття пропозиції укласти електронний договір (акцепту); порядок обміну електронними повідомленнями та інформацією між сторонами під час виконання ними своїх зобов`язань; технічні засоби ідентифікації сторони; порядок внесення змін до помилково відправленого прийняття пропозиції укласти електронний договір (акцепту); посилання на умови, що включаються до договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до іншого електронного документа і порядок доступу до такого документа; спосіб зберігання та пред`явлення електронних документів, повідомлень, іншої інформації в електронній формі та умови доступу до них; умови виготовлення та отримання паперових копій електронних документів; можливість вибору мови, що використовується під час укладення та виконання договору; інші відомості.

Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах.

Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарськими кодексами України, а також іншими актами законодавства.

У разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Покупець (замовник, споживач) повинен отримати підтвердження вчинення електронного правочину у формі електронного документа, квитанції, товарного чи касового чека, квитка, талона або іншого документа у момент вчинення правочину або у момент виконання продавцем обов`язку передати покупцеві товар.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронні документи (повідомлення), пов`язані з електронним правочином, можуть бути подані як докази сторонами та іншими особами, які беруть участь у судовому розгляді справи (ч.ч. 1-4, 6-8, 11-13 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів (ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію»).

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Одноразовий ідентифікатор це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір (п.п. 6, 12 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію»).

Так, судом встановлено, що укладений між ТОВ «Мілоан» та відповідачем ОСОБА_1 Договір про споживчий кредит №2555871 від 16.01.2021 року підписаний електронним підписом відповідача, на умовах визначених у вказаному договорі ОСОБА_1 надавався кредит, зі сплатою відсотків за користування кредитними коштами та іншими складовими та зі встановленими строками їх повернення.

Згідно з Довідкою ТОВ «Мілоан» від 12.06.2025 року, ОСОБА_1 ідентифікована ТОВ «Мілоан». Акцепт підписаний позичальником із застосування електронного підпису одноразовим ідентифікатором R80541, направленим о 07.01 год. 16.01.2021 року на номер телефону НОМЕР_1 .

Отже, встановивши, що без здійснення вказаних дій відповідачем кредитний договір не був би укладений сторонами, цей правочин у розумінні положень ЗУ «Про електронну комерцію» вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі, та укладення цього договору у запропонованій формі відповідало внутрішній волі відповідача.

Аналогічні висновки викладено у постановах Верховного Суду від 28 квітня 2021 року у справі № 234/7160/20 (провадження № 61-2903св21), від 01 листопада 2021 року у справі №234/8084/20 (провадження № 61-2303св21).

Щодо позиції сторони відповідача викладеної у відзиву, суд зазначає наступне.

Судом враховано, що стороною відповідача не заперечується факт укладання кредитного договору №2555871 від 16.01.2021 року та відповідно й отримання кредитних коштів за вказаним договором.

Під час розгляду справи встановлено, що кредитний договір №2555871 від 16.01.2021 року містить інформацію про суму кредитного, умови та порядок видачі, розмір відсоткової ставки (річної), відповідальність сторін, він підписаний відповідачем, сторони досягли домовленості з усіх істотних умов договору, на момент укладення договору позичальник не заявляв додаткових вимог щодо умов договору та в подальшому частково виконував його умови.

Загальні витрати позичальника за кредитом складають 2672,00 грн. Комісія за видачу кредиту становить 560 грн за ставкою 7% від суми кредиту одноразово. Денна процентна ставка складає 0.88%. Стандартна (базова) процентна ставка за користування кредитом становить 5%. Орієнтовна реальна річна процентна ставка дорівнює 406.00 відсотків річних. Вказані умови було погодженні сторонами та прийняті відповідачем, про що свідчить факт підписання вказаного договору електронним підписом одноразовим ідентифікатором направленим на номер телефону відповідача.

Слушним, є розрахунок сторони Позивача, який відповідає умовам викладеним у кредитному договорі.

Позичальником сплачувались суми коштів на погашення заборгованості за відсотками, тілом кредиту та комісії за пролонгацію, зокрема останній раз 06.05.2021 року на суму 394,00 грн, 136,00 грн та 136,00 грн.

Враховуючи наведене, суд критично оцінює позицію сторони відповідача з приводу непогодження відповідачем процентної ставки при укладенні кредитного договору, а також непогодження відповідачем з нарахуванням комісії за пролонгацію кредиту, оскільки відповідач не заперечує факт отримання кредитних коштів і часткового повернення позивачу коштів, що підтверджує обізнаність відповідача про умови договору.

Крім того, продовження договору між сторонами відбувалося автоматично шляхом конклюдентних дій відповідача, а саме фактичного користування кредитними коштами, не повернення коштів за кредитним договором після завершення 30 днів з дня підписання Кредитного договору. Такі дії є підтвердженням згоди з подальшим продовженням кредитних правовідносин. ОСОБА_1 не подавав заяв про припинення договору або відмову від пролонгації та протягом тривалого часу не оскаржував нарахування, що свідчить про його мовчазну згоду.

Відповідач мав можливість відмовитися від продовження кредитного договору, шляхом погашення кредитної заборгованості, яка складається з заборгованості по тілу кредиту, заборгованості по відсоткам за користування кредитом та заборгованості за комісією за надання кредиту. Згідно з п. 7.1 Договору «Строк дії цього договору складає період, що обчислюється з моменту його укладення і до моменту повного фактичного виконання сторонами своїх зобов`язань». Зважаючи на те що відповідач перед позивачем своїх зобов`язань не виконав зобов`язання визначені кредитного договору, то строк дії договору не сплинув. На час розгляду даної справи судом, відповідач не оскаржив умов кредитного договору. А тому, суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню.

У пунктах 74, 75 постанови ВП ВС від 04.06.2019 (спр. №916/3156/17, провадж. №12-304гс18) сформульовано висновки про те, що такий спосіб захисту цивільних прав та інтересів, як визнання правочину недійсним, застосовується до оспорюваних правочинів; за наявності спору щодо правових наслідків недійсного правочину, одна зі сторін якого чи інша заінтересована особа вважає його нікчемним, суд перевіряє відповідні доводи та у мотивувальній частині судового рішення, застосувавши відповідні положення норм матеріального права, підтверджує чи спростовує обставину нікчемності правочину. Отже, якщо сторона правочину вважає його нікчемним, то така сторона за загальним правилом може звернутися до суду не з вимогою про визнання нікчемного правочину недійсним, а за застосуванням наслідків виконання недійсного правочину (наприклад, з вимогою про повернення одержаного на виконання такого правочину), обґрунтовуючи свої вимоги нікчемністю правочину. Якщо ж інша сторона звернулася до суду з вимогою про виконання зобов`язання з правочину в натурі, то відповідач вправі не звертатись з вимогою про визнання нікчемного правочину недійсним (зустрічною чи окремою), а заперечувати проти позову, посилаючись на нікчемність правочину. Суд має розглянути такі вимоги i заперечення й вирішити спір по суті; якщо суд дійде висновку про нікчемність правочину, то суд зазначає цей висновок у мотивувальній частині судового рішення в якості обґрунтування свого висновку по суті спору, який відображається у резолютивній частині судового рішення.

Відповідач ОСОБА_1 не подавав до суду позов щодо нікчемності правочину, отже відсутні підстави вважати, що відповідач відмовлялась від пролонгації строку дії договору.

Відповідно до ч.1 ст.1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Відповідно до ст. 1082 ЦК України, передбачено Боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомлені визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов`язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов`язку перед ним. Виконання боржником грошової вимоги факторові відповідно до цієї статті звільняє боржника від його обов`язку перед клієнтом.

Згідно Правової позиції, яка висловлена Верховним Судом України в постанові від 23 вересня 2015 року у справі №6-979цс15, боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов`язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору. Неповідомлення боржника про зміну - кредитора не звільняє його від обов`язку погашення кредиту взагалі.

Оскільки ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» є правонаступником всіх прав та зобов`язань ТОВ «Мілоан», відповідач взятих на себе зобов`язань по поверненню кредиту не виконала, в строки, передбачені Кредитним договором, кредитні кошти та відсотки за користування ними не повернула, чим порушила вимоги Договору, тому суд вважає необхідним позовні вимоги щодо стягнення заборгованості за кредитним договором №2555871 від 16.01.2021 року задовольнити в повному обсязі і стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» суму заборгованості за Договором про споживчий кредит №2555871 від 16.01.2021 в загальному розмірі 18253,84 гривень.

Щодо судових витрат

Також, позивач просив стягнути з відповідача понесені витрати на правову допомогу у розмірі 7000, 00 грн.

Частинами 1-6 статті 137 ЦПК України визначено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Так, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 19 лютого 2020 року в справі № 755/9215/15-ц вказала про виключення ініціативи суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку іншої сторони. У вказаній постанові Велика Палата Верховного Суду при вирішенні питання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу застосувала відповідний підхід, надавши оцінку виключно тим обставинам, щодо яких інша сторона мала заперечення.

На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу надано: Договір про надання правової (правничої) допомоги №0605 від 06.05.2025 (а.с.38); Акт №943 наданих послуг від 23.06.2025 (а.с.39); Детальний опис наданих послуг по Акту №943 від 23.06.2025 (а.с.39 зворот).

Відповідач ОСОБА_1 у відзиві зазначив, що не погоджується з таким розміром витрат на правничу допомогу.

На думку суду, заявлені до відшкодування витрати на правову допомогу, не є співмірними із складністю справи та виконаних адвокатом робіт; обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та не відповідають критеріям розумності та пропорційності.

Суд враховує, що справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін, справа є малозначною, та не викликає особливої складності.

На підставі вищевикладеного, суд приходить до висновку, що у зв`язку із задоволенням позовних вимог, враховуючи заперечення відповідача, витрати на професійну правничу допомогу підлягають стягненню із відповідача на користь позивача в розмірі 3000 (три тисячі) гривень, що відповідає обсягу наданих адвокатом послуг згідно з представлених доказів виконаних робіт.

Відповідно до ст.141 ЦПК України стороні, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи задоволення позову, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача понесені витрати по сплаті судового збору в сумі 2422,40 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.141, 263-265, 279, 280, 281, 282, 289, 354 ЦПК України, ст.ст. 258, 509, 525, 526, 546, 551, 625, 627, 629, 1054 ЦК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 за кредитним договором - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» (ЄДРПОУ 35234236, адреса: 79018, м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, 1, корпус 28, IBAN: НОМЕР_4 в АТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК», МФО 300614) суду заборгованості за Кредитним договором №2555871 від 16.01.2021 року в загальному розмірі 18253,84 грн (вісімнадцять тисяч двісті п`ятдесят три гривні вісімдесят чотири копійки), з яких:

- прострочена заборгованість за сумою кредиту в розмірі 4420,00 грн (чотирьох тисяч чотириста двадцяти гривень);

- прострочена заборгованість за сумою відсотків в розмірі 13273,84 грн (тринадцять тисяч двісті сімдесят три гривні вісімдесят чотири копійки);

- прострочену заборгованість за комісією в розмірі 560,00 грн (п`ятсот шістдесят гривень)

Стягнути з ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» (ЄДРПОУ 35234236, адреса: 79018, м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, 1, корпус 28, IBAN: НОМЕР_4 в АТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК», МФО 300614) витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3000,00 грн (три тисячі гривень).

Стягнути з ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» (ЄДРПОУ 35234236, адреса: 79018, м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, 1, корпус 28, IBAN: НОМЕР_4 в АТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК», МФО 300614) суму сплаченого судового збору в розмірі 2422,40 грн (дві тисячі чотириста двадцять дві гривні сорок копійок).

Рішення суду може бути оскаржене до Дніпровського апеляційного суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Датою ухвалення рішення є дата його проголошення. Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Учасники справи можуть ознайомитись з судовим рішенням на офіційному веб-порталі Єдиного державного реєстру судових рішень. Веб-адреса сторінки: http://reyestr.court.gov.ua.

Повний текст судового рішення складено 28 квітня 2026 року.

Відомості про учасників справи згідно п.4 ч.5 ст.265 ЦПК України:

- позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» (ЄДРПОУ 35234236, адреса: 79018, м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, 1, корпус 28, IBAN: НОМЕР_4 в АТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК», МФО 300614);

- відповідач: ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ( АДРЕСА_1 ).

Суддя: Р. Є. Скотар