Рішення № 136136720, 27.04.2026, Центрально-Міський районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 216/6501/25

провадження №2-о/216/38/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 квітня 2026 року м. Кривий Ріг

Центрально-Міський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі: головуючого, судді Чирського Г.М.,

за участі: секретаря судового засідання Смолдирева М.Є.,

заявниці ОСОБА_1 , її представника, адвоката Лівицького О.М., заінтересованої особи 2 - ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду № 6 в порядку окремого провадження цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , представник заявника адвокат Лівицький Олександр Миколайович, заінтересовані особи: ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , Державний нотаріус Першої Криворізької державної нотаріальної контори Дніпропетровської області Шабліян Є.М. про встановлення факту родинних відносин та приналежності правовстановлюючого документу, -

ВСТАНОВИВ:

Заявниця ОСОБА_1 звернулася до Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області із заявою, в якій просить встановити наступні юридичні факти: факт родинних відносин між нею та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , як між донькою і батьком; факт приналежності ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , свідоцтва на право власності на квартиру, виданого органом приватизації Криворізького заводу гірничого машинобудування, згідно з розпорядженням № 130 від 24.07.2001 року, зареєстроване в КП ДОР «Криворізьке БТІ» в реєстровій книзі 209П-372.

В обґрунтування заяви покликається на те, що заявниця є донькою ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 . Після смерті батька заявниця прийняла спадщину та звернулась до Державного нотаріуса Першої Криворізької Державної нотаріальної контори Дніпропетровської області Шабліян Євгенії Михайлівни з питанням про прийняття спадщини та видачу їй свідоцтва про право на спадщину за законом. Однак, державним нотаріусом було повідомлено заявниці про неможливість видачі свідоцтва про право на спадщину, у зв?язку із розбіжностями у написанні прізвища батька та заявниці, тому заявниця змушена звернутись з заявою до суду про встановлення факту належності правовстановлюючих документів її батьку ОСОБА_4 та родинних відносин (з метою в подальшому оформлення спадщини).

Ухвалою судді Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 03.11.2025 року прийнято заяву до розгляду та відкрито провадження у цивільній справі, постановлено розгляд справи проводити порядку окремого провадження з призначенням судового засідання.

Ухвалою суду від 13.03.2026 року за клопотанням представника заявниці витребувано від Центрально-Міського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) розширену інформацію про народження заінтересованих осіб у справі: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 ; ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Заявник та її представник у судовому засіданні заяву підтримали в повному обсязі та просять її задовольнити.

Заінтересована особа не заперечувала проти задоволення заяви, підтвердивши, що заявниця є рідною донькою їх спільного батька ОСОБА_4 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Інші учасники у судове засідання не з`явилися.

Згідно з положеннями ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Cудом встановлено, що ОСОБА_1 (заявник), ІНФОРМАЦІЯ_6 , є донькою ОСОБА_4 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 від 20.01.1977 року, виданим Дзержинським відділом РАЦС м. Кривого Рогу про що в книзі реєстрації актів про народження зроблено запис №113.

Згідно свідоцтва про народження її батьком записаний (російською) « ОСОБА_6 », а матір?ю (російською) « ОСОБА_7 ».

Мати заявниці померла ІНФОРМАЦІЯ_7 (копія свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 , атовий запис № 1223).

Внаслідок укладення шлюбу з ОСОБА_8 , заявниця не змінила прізвище, що підтверджується свідоцтвом про укладення шлюбу серії НОМЕР_3 від 14.10.2007 року.

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується копією відповідного свідоцтва про смерть від 10.03.2025 серії НОМЕР_4 , видане Центрально-Міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), актовий запис №134.

Після смерті батька, заявниця ОСОБА_1 , звернулась до державного нотаріуса Першої Криворізької державної нотаріальної контори Дніпропетровської області Шабліян Євгенії Михайлівни з питанням про прийняття спадщини та видачу їй свідоцтва про право на спадщину за законом.

Однак, державним нотаріусом Шабліян Є.М. було повідомлено заявниці про неможливість видачі свідоцтва про право на спадщину у зв?язку з тим, що на підтвердження факту родинних відносин ОСОБА_1 подано її свідоцтво про народження, однак, батьком заявниці записаний « ОСОБА_9 »; відповідно до Довідки із КП «БТІ» за вих. №167953 від 01.02.2019 щодо даних про реєстрацію за ОСОБА_10 права власності на 1/2 частку житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , на період з 22.03.2001р. по 31.12.2012р., повідомлено, що відповідно до даних архівної справи, право власності на об?єкт нерухомого майна за вищевказаною адресою зареєстроване в КП ДОР "Криворізьке БТІ" в реєстровій книзі 209П- 372 на праві спільної сумісної власності на ім?я шістьох співвласників (один з яких - ОСОБА_1 ) на підставі свідоцтва про право власності, виданого органом приватизації Криворізького заводу гірничого машинобудування, згідно з розпорядженням № 130 від 24.07.2001 р., тобто про право власності на вищевказану квартиру за зазначеної адреси, яка є об?єктом спадкування, її співвласником зазначений також не « ОСОБА_9 », а « ОСОБА_9 »; внаслідок неспівпадіння прізвища померлого спадкодавця в свідоцтві про народження спадкоємця та правовстановлюючому документі на майно нотаріус відмовив.

Відповідно до довідки з місця проживання ОСОБА_4 та заявниці, останні з 21.12.1976 року зареєстровані за адресою: АДРЕСА_1 .

Згідно довідки КП ДОР Криворізьке БТІ" від 01.02.2019 року, виданої ОСОБА_1 , повідомлено, що право власності на об?єкт нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстроване в КП ДОР "Криворізьке БТІ" в реєстровій книзі 209П- 372 на праві спільної сумісної власності на ім?я шістьох співвласників (один з яких - ОСОБА_1 ) на підставі свідоцтва про право власності, виданого органом приватизації Криворізького заводу гірничого машинобудування, згідно з розпорядженням № 130 від 24.07.2001 р.

Внаслідок цього, 21.12.2012 року ОСОБА_4 та членам його сім?ї, до яких відноситься заявниця, видано свідоцтво про право власності на квартиру за вищезазначеною адресою (саме частка у цій квартирі і є об?єктом спадкування, як зазначила заявниця).

З наданих суду документів, які проаналізовані під час судового розгляду, судом вбачається наявність родинних відносин між заявником ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , як донькою та батьком.

Згідно ч. 1 ст. 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи

Відповідно до ст. 315 ч.1 п.1 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту родинних відносин між фізичними особами.

Відповідно до роз`яснень, викладених у п. 7 постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», суд вправі розглядати справи про встановлення родинних відносин, коли цей факт безпосередньо породжує юридичні наслідки.

Встановлення даного факту родинних відносин має для заявника юридичне значення, оскільки встановлюється з метою реалізації взаємних прав та обов?язків, що виникають між батьками та дітьми і безпосередньо породжують юридичні факти для регулювання різних правовідносин.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі "Бочаров проти України" (остаточне рішення від 17 червня 2011 року) суд при оцінці доказів керується критерієм доведення "поза розумним сумнівом". Проте таке доведення може випливати зі співіснування достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою висновків або подібних неспростованих презумпцій щодо фактів.

При вирішенні даного цивільно-правового спору суд також враховує, що одним з проявів верховенства права є положення про те, що право не обмежується лише законодавством як однією з його форм, а включає й інші соціальні регулятори. Справедливість - одна з основних засад права і є вирішальною у визначенні його як регулятора суспільних відносин, одним із загальнолюдських вимірів права. Суд вважає за необхідне зазначити, що ця позиція ґрунтується, в тому числі, на рішенні Конституційного Суду України від 02.11.2004 № 15-рп/2004 у справі № 1-33/2004.

Спору про право не має, встановлення даного факту не суперечить закону і ніяким чином не порушує прав і законних інтересів інших осіб. Враховуючи наведене, суд вважає, що заява ОСОБА_1 в цій частині є обґрунтованою і такою, що підлягає задоволенню.

Щодо встановлення факту приналежності правовстановлюючого документу суд зазначає наступне.

Згідно п.12 Постанови Пленуму Верховного суду України №5 від 31 березня 1995р. "Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення" вбачається, що при розгляді справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої зазначені в документі не збігаються з ім`ям, по батькові, прізвищем, місцем і часом народження цієї особи, вказаними в свідоцтві про народження або в паспорті, у тому числі, факту належності правовстановлюючого документа в якому допущені помилки у прізвищі, імені, по батькові або замість імені чи по батькові зазначені ініціали суд повинен запропонувати заявникові подати докази про те, що правовстановлюючий документ належить йому.

Правовстановлюючий документ - документ, який підтверджує права особи, зокрема, права власності на майно (державний акт на право власності на земельну ділянку, договір дарування, договір купівлі-продажу, свідоцтво на право власності тощо). Суд може встановлювати також факти належності особі інших правовстановлюючих документів, наприклад: архівної довідки про трудову діяльність на підприємстві та розмір оплати праці, довідки про поранення чи перебування у госпіталі у зв`язку з пораненням, трудової книжки, заповіту, страхового свідоцтва, ощадної книжки тощо.

Виходячи із висновків Європейського Суду з прав людини, викладених у рішенні у справі «Бочаров проти України» від 17.03.2011 року (п.45), «Суд при оцінці доказів керується критерієм доведення «поза розумним сумнівом» (див. рішення від 18.01.1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства»). Проте таке доведення може випливати зі співіснування достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою висновків або подібних неспростованих презумпцій щодо фактів (див. рішення у справі «Салман проти Туреччини»)».

Суд вважає, що заявницею не доведено факт належності ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , свідоцтва про право власності на квартиру, виданого органом приватизації Криворізького заводу гірничого машинобудування, згідно з розпорядженням № 130 від 24.07.2001 р., зареєстроване в КП ДОР «Криворізьке БТІ» в реєстровій книзі 209П-372, оскільки суду не надано сам документ для дослідження, факт належності якого необхідно встановити. Матеріали справи не підтверджують цей факт, а клопотань про його витребування у спосіб, визначений ЦПК України, суду не заявлено.

Зважаючи на викладене, суд вважає, що вимоги заявника в цій частині не підлягають задоволенню, що не позбавляє право заявниці звернутися до суду повторно із такими вимогами після усунення причин відмови.

Відповідно до ч. 7 ст. 294 ЦПК України при ухваленні судом рішення судові витрати не відшкодовуються, якщо інше не встановлено законом.

Керуючись ст.ст. 10, 60, 88, 293, 294, 315-319, 259 ч.6 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Заяву задовольнити частково.

Встановити факт родинних відносин, а саме те, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , є донькою ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 . В решті вимог відмовити.

Судові витрати залишити за заявницею.

На рішення може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення складено 27.04.2026 року.

Суддя Г.М.Чирський