Рішення № 136136693, 21.04.2026, Ленінський районний суд м. Дніпропетровська

Єдиний унікальний номер 205/14296/25

Номер провадження2/205/876/26

ЗАЧОНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 квітня 2026 року місто Дніпро

Новокодацький районний суд міста Дніпра у складі:

головуючого судді Грони Д.С.,

за участю секретаря судового засідання Швидкої К.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Дніпро цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

В С Т А Н О В И В:

У вересні 2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , в якому просить стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за Кредитним договором №30.12.2024-100003111 в розмірі 55128,08 грн. В обґрунтування пред`явлених позовних вимог посилався, що між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 30.12.2024 був укладений Кредитний договір №30.12.2024-100003111. Відповідно до умов Договору Позичальнику надано кредит у розмірі 20000,00 грн, строком на 140 днів. Процентна ставка - фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 1 % за 1 (один) день користування Кредитом яка застосовується протягом всього строку. Комісія, пов`язана з наданням кредиту -15 % від суми Кредиту та дорівнює 3000 грн 00 коп. Неустойка: 200 грн 00 коп, що нараховується за кожен день невиконання/неналежного виконання кожного окремого зобов`язання незалежно від суми невиконаного/неналежно виконаного зобов`язання. Відповідно до Договору від 30.12.2024 та квитанції про перерахунок коштів Кредитодавцем надано Позичальнику кредит у розмірі 20000 грн. У свою чергу ОСОБА_1 свої зобов`язання за Договором належним чином не виконує, у зв`язку з чим, станом на дату подачі позову утворилась заборгованість у розмірі 55128,08 грн, що складається із заборгованості по тілу кредиту у розмірі 19307,97 грн, по процентам у розмірі 24328,08 грн, по комісії 1492,03 грн, по неустойці у розмірі 10000,00 грн, чим порушуються права та інтереси ТОВ «Споживчий центр».

Таким чином, позивач просить стягнути з відповідача на його користь заборгованість у вказаному розмірі, а також понесені ним судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору в сумі 2422,40 грн.

Ухвалою Новокодацького районного суду міста Дніпра від 14.11.2025 відкрито провадження у справі, визначено розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.

Представник позивача Літовченко О.О. у судове засідання не з`явилася, у позовній заяві просить суд розглянути справу за її відсутності, не заперечує проти винесення заочного рішення.

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явилася, про дату, час і місце розгляду справи повідомлялася належним чином, відзиву на позов не надала, жодних заяв від неї не надходило.

Суд у зв`язку з вищевикладеним зазначає, що стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікована Україною Законом № 475/97-ВР від 17.07.1997, гарантує право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.

При цьому обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі «Смірнова проти України»).

Ухвалою Новокодацького районного суду міста Дніпра від 21 квітня 2026 було вирішено питання про заочний розгляд справи.

Враховуючи, що сторони у судове засідання не з`явились, відповідно до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши матеріали справи суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 30 грудня 2024 року між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №30.12.2024-100003111, шляхом підписання заявки, що є невід`ємною частиною цього договору, підпис відповідача на якому вчинено із застосовуванням електронного підпису у виді одноразового ідентифікатора.

Відповідно до його умов ТОВ «Споживчий центр» надало відповідачу кредит у розмірі 20000 грн строком на 140 днів з дати його надання і датою повернення (виплати) кредиту 18 травня 2025 року з можливістю пролонгації строку кредиту, зі сплатою процентної ставки та комісією.

Крім того, відповідно до паспорта споживчого кредиту, який було підписано сторонами 30 грудня 2024 року та підпис на якому вчинено ОСОБА_1 із застосовуванням одноразового ідентифікатора, клієнту запропоновані умови: тип кредиту фінансовий кредит; сума/ліміт кредиту 20000 грн; строк кредитування 140 днів з дати його надання. Процентна ставка - фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 1% за 1 (один) день користування Кредитом, яка застосовується протягом всього строку, на який надається Кредит. Денна процентна ставка та її розрахунок: 0,82% (денна процентна ставка) = (23079,63)/20000/140х100%. Комісія, пов`язана з наданням Кредиту - 15% від суми Кредиту та дорівнює 3000 грн 00 коп. Комісія розраховується шляхом множення суми Кредиту (база розрахунку) на розмір Комісії у відсотковому значенні. ОРРПС (орієнтовна реальна річна процентна ставка) за кредитом становить 6489,13%. Орієнтовна загальна вартість кредиту для споживача 43079,63 грн. Загальні витрати за споживчим кредитом 23079,63 грн. Неустойка: 200 грн 00 коп, що нараховується за кожен день невиконання/неналежного виконання кожного окремого зобов`язання незалежно від суми невиконаного/неналежно виконаного зобов`язання.

Договір підписаний одноразовим ідентифікатором Е928.

Згідно з квитанцією про переказ коштів за допомогою системи LiqPay, судом встановлено, що 30 грудня 2024 року відповідачу було перераховано грошові кошти в розмірі 20000 грн на картку № НОМЕР_1 , номер транзакції в системі iPay.ua - 611356433, призначення платежу: Видача за договором кредиту №30.12.2024-100003111.

Більш того, відповідно до наданої ТОВ «Споживчий центр» довідки-розрахунку про стан заборгованості за кредитним договором №30.12.2024-100003111 від 30 грудня 2024, судом встановлено, що заборгованість ОСОБА_1 за вказаним кредитним договором становить 55128,08 грн і складається з основного боргу 19307,97 грн, процентів 24328,08 грн (нарахованих за період з 30.12.2024 по 09.02.2025), комісії за надання 1492,03 грн, неустойки 10000,00 грн.

Відповідно до ч. 1, 2 ст.207 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Положеннями ст.526 ЦК України визначено, що зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Згідно з ч. 1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч. 1 ст.549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Згідно з п. 5 ч. 1 ст.3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Наявними у справі доказами доведено, що ТОВ «Споживчий центр» покладені на нього зобов`язання за кредитним договором № 30.12.2024-100003111 виконало в повному обсязі, надавши відповідачу 30.12.2024 грошові кошти в розмірі 20000,00 грн.

Із наданої позивачем довідки-розрахунку про стан заборгованості за кредитним договором № 30.12.2024-100003111 вбачається, що суму боргу за тілом кредиту, процентами та комісією відповідач не погасив.

Разом з тим Відповідачем у справі були здійснені заходи, спрямовані на визнання наявності боргу, а саме: проведена часткова сплата по вищезазначеному кредитному договору на суму: 5 000,00 грн. від 11.01.2025р.; При цьому, під час формування довідки про заборгованість та розрахунку суми позовних вимог, було враховано суми здійснених відповідачем часткових сплат. Що є обставиною, яка свідчить про визнання боргу відповідачем.

Такий висновок кореспондує із позицію Верховного Суду, що викладена у рішенні по справі № 916/2403/18 від 10.09.2019 зазначено, що до дій, що свідчать про визнання боргу або іншого обов`язку можуть належати визнання пред`явленої претензії; зміна договору, з якої вбачається, що боржник визнає існування боргу, а так само прохання боржника про таку зміну договору; письмове прохання відстрочити сплату боргу; підписання уповноваженою на це посадовою особою боржника разом з кредитором акту звіряння взаєморозрахунків, який підтверджує наявність заборгованості в сумі, щодо якої виник спір; письмове звернення боржника до кредитора щодо гарантування сплати суми боргу; часткова сплата боржником або з його згоди іншою особою основного боргу та/або сум санкцій.

Отже, заборгованість що складається: 19307,97 грн - основного боргу та 24328,08 грн - процентів суд стягує в повному обсязі.

Щодо стягнення заборгованості по комісії у розмірі 1492,03 грн суд зазначає наступне.

10 червня 2017 року набув чинності Закон України «Про споживче кредитування», у зв`язку із чим у Законі України «Про захист прав споживачів» статтю 11 викладено в такій редакції: «Цей Закон застосовується до відносин споживчого кредитування у частині, що не суперечить Закону України «Про споживче кредитування».

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 1 Закону України «Про споживче кредитування» загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.

Згідно із частиною другою статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

Отже, Закон України «Про споживче кредитування» передбачає право встановлювати у кредитному договорі комісію за обслуговування кредиту.

Позивач належним чином обгрунтував заявлену до стягнення комісію за надання кредиту у розмірі 1492,03 грн та надав відповідні докази, зазначивши, що вона пов`язана з перерахуванням кредитодавцем коштів на рахунок, вказаний позичальником, з використання стороннього сервісу інтернет-еквайрінгу, оскільки позивач надає кошти в кредит без відкриття рахунків власної установи.

Факт надання позивачем кредиту за допомогою стороннього сервісу LIQPAY підтверджується матеріалами справи.

До того ж, відповідач звертаючись за отриманням кредиту сам обрав саме такий спосіб його отримання та погодив його у підписаному кредитному договорі.

За таких обставин, позовні вимоги про стягнення з відповідача комісії за надання кредиту обгрунтовані та підлягають задоволенню.

Щодо стягнення неустойки, яку позивач просить стягнути в розмірі 10000,00 грн, суд дійшов таких висновків.

Пунктом 18 Перехідних положень ЦК України визначено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Верховний Суд у своїй постанові від 31.01.2024 (справа № 183/7850/22, пров. 61-14740св23) висловив правову позицію щодо тлумачення п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, у якій вказав, що законодавець передбачив особливості у регулюванні наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) певних грошових зобов`язань: в періоді існування особливих правових наслідків. Таким є період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування; в договорах на які поширюються специфічні правові наслідки. Такими є договір позики, кредитний договір, і в тому числі договір про споживчий кредит; у встановленні спеціальних правових наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання). Такі наслідки полягають в тому, що позичальник звільняється від відповідальності, визначеної ч. 2 ст. 625 ЦК, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення.

У зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/202 введено в Україні воєнний стан з 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 строком на 30 діб. Надалі строк дії режиму воєнного стану неодноразово продовжувався та триває до цього часу.

Таким чином, нарахування позивачем неустойки в сумі 10000,00 грн за невиконання відповідачем грошового зобов`язання за кредитним договором під час дії воєнного стану є неправомірним, оскільки сума неустойки підлягає списанню.

Із наведених підстав, у стягненні 10000,00 грн неустойки суд відмовляє.

Враховуючи вищевикладене, суд стягує ОСОБА_1 борг за наданим кредитом в розмірі 45128,08 грн, що включає: 19307,97 грн - основного боргу, 24328,08 грн - процентів, 1492,03 грн- комісії за надання, тим самим задовольняє позов частково.

Відповідно до положень ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При поданні позовної заяви позивачем сплачено судовий збір у сумі 2422,40 грн.

Враховуючи, що позов підлягає частковому задоволенню, тому з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір пропорційно до задоволеної частини вимог в розмірі 1982,99 грн (45128,08 грн х 2422,40 грн/55128,08 грн = 1982,99 грн).

Керуючись ст.ст. 141, 259, 263-265 ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В :

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» заборгованість за кредитним договором №30.12.2024-10003111 від 30.12.2024 в розмірі 45128 (сорок п`ять тисяч сто двадцять вісім) грн 08 коп, що складається з: 19307,97 грн основний борг; 24328,08 грн проценти, 1492,03 грн комісія за надання.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» витрати по сплаті судового збору в сумі 1982 (одна тисяча дев`ятсот вісімдесят дві) грн 99 коп.

В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його оголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду у тридцятиденний строк з дня проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Із повним текстом рішення суду можна ознайомитися у Єдиному державному реєстрі судових рішень за адресою: http://www.reyestr.court.gov.ua.

Відомості про учасників справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр», код ЄДРПОУ 37356833, адреса: 01032, м. Київ, вул. Саксаганського, 133-А, електронна пошта: info@sgroshi.com.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , остання відома адреса реєстрації: АДРЕСА_1 .

Суддя Денис ГРОНА