Рішення № 136135044, 22.04.2026, Хмільницький міськрайонний суд Вінницької області

Справа № 149/4097/25

Провадження №2-о/149/47/26

Номер рядка звіту 17

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

22.04.2026 р. м. Хмільник

Хмільницький міськрайонний суд Вінницької області в складі:

головуючої судді Павлюк О. О.,

за участю: секретаря Паламарчук Л. В,

представника заявника - адвоката Кожокаря М. Ю.,

представника заінтересованої особи - адвоката Бражник А. Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Хмільнику цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Одинадцята київська державна нотаріальна контора, ОСОБА_2 про встановлення факту припинення застави, скасування запису про державну реєстрацію обтяжень,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулася до Хмільницького міськрайонного суду із заявою про встановлення факту припинення застави, скасування запису про державну реєстрацію обтяжень.

Заява мотивована тим, що Повне товариство «Кравченко і Фрідман» та ОСОБА_3 , що діяв за себе та по довіреності від імені ОСОБА_4 , уклали договір застави від 05.08.1998, зареєстрований в реєстрі за №4683. На 4 сторінці Договору застави зазначено, що 06.08.1998 Лишинською Н.В., державним нотаріусом Першої Київської державної нотаріальної контори на підставі ст. 73 Закона України «Про нотаріат» у зв`язку з задоволенням договору застави, накладається заборона на відчуження вказаної в договорі застави квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , та належить ОСОБА_3 і ОСОБА_4 , надалі до припинення договору застави. Зареєстровано в реєстрі для реєстрації заборон за №3-1987.

Повне товариство «Кравченко і Фрідман» було припинено шляхом ліквідації 24.04.2002, проте, запис про реєстрацію обтяження не скасований. За таких обставин заявник вимушена звернутись із заявою до суду, в якій просить встановити факт припинення застави, скасувати запис про державну реєстрацію обтяжень.

Ухвалою суду від 12.01.2026 у даній справі відкрито провадження та справу призначено до судового розгляду.

12.02.2026 від представника заінтересованої особи ОСОБА_2 - адвоката Бражник А. Ю. надійшли письмові пояснення у справі в яких зазначає, що ОСОБА_2 не заперечує щодо задоволення заяви, а також вказує на відсутність спору між ним та заявником.

Представник заявника в судовому засіданні заявлені вимоги підтримав та просив задовольнити.

Представник заінтересованої особи - адвокат Бражник А. Ю. в судовому засіданні не заперечила щодо задоволення заяви, вказавши, що задоволення заяви відповідатиме інтересам учасників.

Інші учасники в судове засідання не з`явилися, причини неявки не повідомили, клопотань не напарвляли.

Суд, дослідивши матеріали справи, встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

05.08.1998 Повне товариство «Кравченко і Фрідман» (Заставодержатель) з одного боку, та ОСОБА_3 , що діяв за себе та по довіреності від імені ОСОБА_4 (Заставодавці) з другого боку, уклали договір застави, зареєстрований в реєстрі за №4683, який посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Горбаль Н.О.

Згідно п. 1.1. Договору застави на забезпечення виконання Заставодавцями договору про позику. Заставодавці заставляють належну їм на праві власності квартиру АДРЕСА_2 . Відповідно до п. 1.2. Договору заставлена квартира належить Заставодавцям на праві власності, що підтверджується Свідоцтвом про право власності на житло, виданим відділом приватизації житла Подільської райдержадміністрації 24.06.1998, згідно з розпорядженням від 24.06.1998 за №1609, яке зареєстровано у Бюро технічної інвентаризації м. Києва 26.06.1998 у реєстровій книзі під реєстровим №25515.

На 4 сторінці Договору застави зазначено, що 06.08.1998 Лишинською Н.В., державним нотаріусом Першої Київської державної нотаріальної контори на підставі ст. 73 Закона України «Про нотаріат» у зв`язку з задоволенням договору застави, накладається заборона на відчуження вказаної в договорі застави квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , та належить ОСОБА_3 і ОСОБА_4 , надалі до припинення договору застави. Зареєстровано в реєстрі для реєстрації заборон за №3-1987 (копія на а.с. 49-50).

Згідно договору дарування частини квартири від 16.04.2003 (копія на а.с. 15) ОСОБА_5 подарував, а ОСОБА_6 прийняв в дар 1/2 частину квартири АДРЕСА_2 .

Згідно свідоцтва про право на спадщину за законом від 13.07.2017 (копія на а.с. 19) ОСОБА_3 успадкував після смерті ОСОБА_4 1/2 частини квартири АДРЕСА_2 .

Згідно нотаріально посвідченого договору купівлі-продажу 1/2 частки квартири від 11.09.2020 (копія на а.с. 22-24) ОСОБА_7 продав ОСОБА_2 1/2 частки квартири АДРЕСА_2 .

Рішенням Подільського районного суду міста Києва від 12.09.2024 (копія на а.с. 25-27) ОСОБА_3 відмовлено у задоволенні позову до Першої київської державної нотаріальної контори, третя особа: Центральне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Київ) про зняття обтяження у вигляді заборони відчуження нерухомого майна.

Згідно Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (копія на а.с. 29) в даному реєстрі записів щодо юридичної особи, код ЄДРПОУ 24370533, не знайдено.

ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_3 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть (а.с. 38).

Згідно свідоцтва про право на спадщину за законом (копія на а.с. 41) ОСОБА_1 після смерті ОСОБА_3 успадкувала 1/2 частини квартири АДРЕСА_2 .

Згідно інформації, сформованої за допомогою додатку "Реєстр нерухомості" щодо частки квартири АДРЕСА_2 01.11.2004 на підставі дублікату договору застави серія та номер 798 виданого 27.10.2021 було зареєстрован обтяження у виді заборони на нерухоме майно. Особами майно/право яки обтяжується є ОСОБА_4 та ОСОБА_3 (а.с. 11-12).

Згідно з ч. 1 ст. 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення (п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України).

Європейський суд з прав людини зауважує, що національні суди мають вибирати способи такого тлумачення, які зазвичай можуть включати акти законодавства, відповідну практику, наукові дослідження тощо (VOLOVIK v. UKRAINE, № 15123/03, § 45, ЄСПЛ, 06 грудня 2007 року).

Загальними засадами цивільного законодавства є, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність (пункт 6 статті 3 ЦК Украйни).

Для приватного права апріорі властивою є така засада, як розумність.

Розумність характерна як для оцінки/врахування поведінки учасників цивільного обороту, тлумачення матеріальних приватно-правових норм, що здійснюється при вирішенні спорів, так і для тлумачення процесуальних норм (див. постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 16 червня 2021 року у справі №554/4741/19, постанову Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 18 квітня 2022 року у справі №520/1185/16-ц, постанову Великої Палати Верховного Суду від 08 лютого 2022 року у справі №209/3085/20).

Відповідно до ст. 28 Закону України "Про заставу" застава припиняється: з припиненням забезпеченого заставою зобов`язання; в разі загибелі заставленого майна; в разі придбання заставодержателем права власності на заставлене майно; в разі примусового продажу заставленого майна; при закінченні терміну дії права, що складає предмет застави; примусове відчуження земельної ділянки, іншого нерухомого майна відповідно до статті 14-1 Закону України "Про передачу, примусове відчуження або вилучення майна в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану; в інших випадках припинення зобов`язань, установлених законом.

Право застави припиняється у разі припинення зобов`язання, забезпеченого заставою (пункт 1 частини першої статті 593 ЦК України).

Зобов`язання припиняється ліквідацією юридичної особи (боржника або кредитора), крім випадків, коли законом або іншими нормативно-правовими актами виконання зобов`язання ліквідованої юридичної особи покладається на іншу юридичну особу, зокрема за зобов`язаннями про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю (стаття 609 ЦК України).

В постанові Верховного Суду від 13.09.2023 у справі №295/7291/20 зазначено: «Укладення договору застави (іпотеки) або її виникнення на основі рішення суду чи при наявності юридичних фактів, вказаних в законі, зумовлює виникнення між заставодержателем і заставодавцем додаткового (акцесорного) зобов`язання відносно до основного, забезпеченого заставою (іпотекою). З огляду на похідний характер застави (іпотеки), виконання забезпеченого заставою основного зобов`язання або його припинення з інших підстав припиняє право застави (іпотеки); стаття 609 ЦК України присвячена такій підставі припинення зобов`язання як ліквідація юридичної особи. Під ліквідацією розуміється спосіб припинення юридичної особи без правонаступництва. Юридична особа є такою, що припинена, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення (частина п`ята статті 104 ЦК України). Ліквідація для юридичних осіб призводить по своїй суті до аналогічних правових наслідків, що і смерть фізичної особи, тобто, обумовлює припинення правоздатності юридичної особи. Замість припиненої юридичної особи не виникає іншої юридичної особи, яка наділяється її майном; зобов`язання припиняється ліквідацією юридичної особи як за добровільного, так і за примусового порядку її ліквідації. Стаття 609 ЦК України поширюється на договірні, недоговірні, основні та додаткові (акцесорні) зобов`язання».

В цій же постанові Верховний Суд виклав правовий висновок про те, що коли «відсутня» особа, яка має відповідати за позовом, тобто бути відповідачем (наприклад, припинення юридичної особи внаслідок ліквідації), то особа (іпотекодавець) може звернутися із заявою про встановлення факту припинення іпотеки, скасування запису про заборону відчуження нерухомого майна та запису про іпотеку згідно з абзацом третім частини четвертої статті 277 ЦК України, яка підлягає застосуванню на підставі аналогії закону.

Згідно відповідей Шевченківської районної в м. Київ Державної адміністрації, наданої на адвокатський запит, відповідно до архівних даних, що містяться в реєстрі суб`єктів підприємницької діяльност по Шевченківському району м. Києва, який діяв до 2004 року наявна інформація про дату припинення Повного товариства "Кравченко і Фрідман", код ЄДРПОУ 24370533 - 24.04.2002, реєстраційний номер 291-8102, рішення № 422. Документів, зазначених у адвокатському запиті (копія на а.с. 35-36), а саме: договору про відступлення прав за договором застави, посвідченого Горбань Н. О., приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу, зареєстрованого в реєстрі за № 4283, не виявлено.

Згідно зі ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відомостей про те, що Повне товариство "Кравченко і Фрідман", код ЄДРПОУ 24370533 припинено саме шляхом ліквідації (без правонаступників) матеріали справи не містять. Будь-яких інших доказів, в тому числі Рішення № 422 Шевченківської районної у м. Києві державної адміністрації, яким скасовано державну реєстрацію ПТ "Кравченко і Фрідман", заявником також не надано.

Суд також звертає увагу, що доказами (в силу приписів ст. 76 ЦПК України) є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (ст 89 ЦПК України).

Письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Документом вважається матеріальний об`єкт, що містить у зафіксованому вигляді інформацію, оформлений у встановленому порядку й має відповідно до чинного законодавства юридичну силу.

Заявником до заяви додано письмові матеріали (а.с. 16-18, 21, 37, 39-40), які не відповідають вимогам щодо документарної форми судового рішення (не місять реквізитів щодо набрання рішенням законної сили, підписів, печаток, відповідальних за складення цих документів чи їх копій осіб тощо). Відтак це позбавляє суд можливості дослідити та оцінити зміст вказаних матеріалів у сукупності та взаємозв`язку з іншими встановленими обставинами справи, і такі матеріали судом як докази до уваги не беруться.

При вирішенні порушеного питання суд керується тим, що застава як захід забезпечення виконання зобов`язання є похідною від основного зобов`язання, у даному випадку - боргового. Застава не існує сама по собі, а випливає з основного зобов`язання. Припинення основного зобов`язання тягне за собою припинення права застави. При цьому припинення юридичної особи-стягувача не є безумовною підставою для висновку про припинення зобов`язання та відповідно - застави. В даному випадку підлягає безспірному встановленню (з огляду на звернення заявника і розгляд справи саме в порядку окремого провадження) припинення зобов`язання, забезпеченого заставою (в тому числі і у зв`язку з ліквідацією юридичної особи-стягувача без правонаступництва, смертю одного із боржників-фізичної особи у зобов`язанні). В ході розгляду справи на підставі поданих доказів не встановлено, що було припинено зобов`язання за договором застави від 05.08.1998, що зареєстрований в реєстрі за №4683, який посвідчений Горбаль Н.О., приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу.

Також суд враховує те, що реєстрація обтяжень була здійснена 01.11.2004 на підставі дублікату договору застави серія та номер 798 виданого 27.10.2021, хоча Повне товариство "Кравченко і Фрідман" було припинено 24.04.2002 (тобто майже за два роки до внесення запису про обтяження до реєстру), відомостей про стягувача такий запис не містить. Припинення товариства шляхом ліквідації (без правонаступництва) поза розумним сумнівом заявником також не доведена.

Судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим, тобто ухваленим судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права, відповідати завданню цивільного судочинства, на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні (ст. 263 ЦПК України).

Сукупність встановлених у ході судового розгляду обставин не дає підстав для висновку про безспірість факту припинення обтяження частки нерухомого майна (застави частини квартири).

За таких обставин, суд вважає, що заявником не доведено факт припинення застави у борговому зобов`язанні, а тому заявлені вимоги задоволенню не підлягають.

Керуючись ст. ст. 4, 7, 8, 11-13, 76-77, 81, 83, 258-259, 263-265, 315, 319, 354 ЦПК України, ст. ст. 593, 609 ЦК України, Законом України «Про заставу», суд ,-

В И Р І Ш И В :

У задоволенні заявлених вимог відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст судового рішення складено 30.04.2026

Суддя Павлюк О. О.