Рішення № 136131989, 29.04.2026, Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 214/11703/25

2/214/2070/26

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

29 квітня 2026 року Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області, у складі:

головуючого судді Попова В.В.,

при секретарі Собченко Н.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, у м. Кривому Розі, в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача звернувся до суду із зазначеним позовом, в якому просить стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за Договором про надання банківських послуг «Monobank» від 09.11.2021 року у розмірі 22 574 грн. 61 коп., яка складається із загального залишку заборгованості тілом кредиту 22 574 грн. 61 коп., а також судові витрати по сплаті судового збору в сумі 3 028 грн. 00 коп.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що «Monobank» - це мобільний банк, в рамках якого відкриваються поточні рахунки клієнтам (фізичним особам), спеціальним платіжним засобом яких є платіжні картки monobank. Так, 09 листопада 2021 року відповідач звернулась до Банку з метою отримання банківських послуг, у зв`язку з чим підписала Анкету-заяву до Договору про надання банківських послуг від 09.11.2021 року. Положеннями Анкети-заяви визначено, що вона разом з Умовами, Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту складають Договір про надання банківських послуг. Підписавши Анкету-заяву відповідач підтвердила, що ознайомилась та отримала примірники у мобільному додатку вищевказаних документів, що складають Договір та зобов`язується виконувати його умови. На підставі укладеного Договору відповідач отримала кредит у розмірі 20 000 грн. 00 коп. у вигляді встановленого кредитного ліміту на поточний рахунок № НОМЕР_1 . Банк свої зобов`язання за Договором виконав у повному обсязі, надавши відповідачу можливість розпоряджатись кредитними коштами на умовах, передбачених Договором та в межах встановленого кредитного ліміту. Відповідач не надала своєчасно банку грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками, а також іншими витратами відповідно до умов Договору, а отже не виконала зобов`язання за Договором, у зв`язку з чим утворилась заборгованість у сумі 22 574 грн. 61 коп., яка складається із загального залишку заборгованості за тілом кредиту 22 574 грн. 61 коп.; заборгованості за пенею 0 грн. 00 коп.; заборгованості за порушення грошового зобов`язання 0 грн. 00 коп.

Ухвалою суду від 25.12.2025 року прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито провадження у справі, розгляд справи призначено проводити в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами та надано відповідачу 15-денний строк з дня отримання даної ухвали суду для подання відзиву на позовну заяву.

Відповідач належним чином повідомлялась про відкриття провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, своїм правом не скористалась відзив на позовну заяву до суду не надала.

За встановлених обставин суд уважає за можливе вирішити справу за наявними у ній матеріалами, що відповідає положенням ч. 8 ст. 178 ЦПК України.

Дослідивши матеріали справи, суд прийшов до наступного.

Так, судом установлено, що 09 листопада 2021 року відповідач звернулась до банку із Анкетою-заявою до Договору про надання банківських послуг, у якій просила відкрити поточний рахунок у гривні на її ім`я та встановити кредитний ліміт на суму, вказану у додатку відповідно до умов Договору та наведених у Анкеті-Заяві умов.

У пункті 4 Анкети-заяви зазначено, що відповідач засвідчила генерацію ключової пари удосконаленого електронного підпису (УЕП) з особистим ключем та відповідним йому відкритим ключем, що буде використовуватися для вчинення правочинів та платіжних операцій. Визнала, що УЕП є аналогом власноручного підпису. Ризики з відшкодуванням збитків, що можуть бути заподіяні Банку та/або клієнту, а також третім особам у разі використання УЕП, покладаються на Клієнта.

Таким чином, 09 листопада 2021 року між АТ «Універсал Банк» та відповідачем було укладено Договір про надання банківських послуг «Monobank» від 09.11.2021 року, згідно з умовами якого остання отримала кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку, шляхом підписання анкети-заяви до Договору про надання банківських послуг.

Також, позивач додав до матеріалів справи Умови і правила обслуговування в АТ «Універсал Банк» при наданні банківських послуг щодо продуктів monobank/Universalbank та загальні умови випуску та обслуговування платіжних карток.

Відповідно до розрахунку заборгованості за договором №б/н від 09.11.2021 року, наданого позивачем, убачається, що відповідач у порушення умов Кредитного договору свої зобов`язання належним чином не виконувала, у зв`язку з чим станом на 05 жовтня 2025 року утворилась заборгованість в сумі 22 574 грн. 61 коп., яка складається із загального залишку заборгованості за тілом кредиту 22 574 грн. 61 коп.; заборгованості за пенею 0 грн. 00 коп.; заборгованості за порушення грошового зобов`язання 0 грн. 00 коп.

Між тим, відповідно до копії паспорту громадянина України, ОСОБА_1 народилась ІНФОРМАЦІЯ_1 , тобто на момент укладення з позивачем Договору про надання банківських послуг, відповідач була неповнолітньою особою 16-річного віку.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ч. 2 ст. 203 ЦК України особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом ст.ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Ч. 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У ст. 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст.1048 ЦК України).

Ч. 2 ст. 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст. 1055 ЦК України).

П. 2 ч. 1 ст. 30 ЦК України визначено, що цивільною дієздатністю фізичної особи є її здатність своїми діями набувати для себе цивільних прав і самостійно їх здійснювати, а також здатність своїми діями створювати для себе цивільні обов`язки, самостійно їх виконувати та нести відповідальність у разі їх невиконання.

Повну цивільну дієздатність має фізична особа, яка досягла 18 років (повноліття), що передбачено ч. 1 ст. 34 ЦК України.

Відповідно до вимог ст. 31 ЦК України фізична особа, яка не досягла чотирнадцяти років (малолітня особа), має право: 1) самостійно вчиняти дрібні побутові правочини. Правочин вважається дрібним побутовим, якщо він задовольняє побутові потреби особи, відповідає її фізичному, духовному чи соціальному розвитку та стосується предмета, який має невисоку вартість; 2) здійснювати особисті немайнові права на результати інтелектуальної, творчої діяльності, що охороняються законом. Малолітня особа не несе відповідальності за завдану нею шкоду.

Термін «дрібний побутовий правочин» поняття оціночне і має визначатися в кожному конкретному випадку. Зміст абзацу третього ч. 1 ст. 31 ЦК дозволяє стверджувати, що правочин є дрібним побутовим, лише якщо він одночасно відповідає трьом ознакам: 1) задовольняє побутові потреби особи; 2) відповідає фізичному, духовному чи соціальному розвитку малолітнього; 3) стосується предмета, який має невисоку вартість. При цьому надзвичайно важливо щоб усі ці ознаки характеризували даний правочин у сукупності. Наявність лише однієї з них не робить його дрібним побутовим. Так, не буде визнаватись дрібним побутовим правочин, який вчинений малолітнім на велику суму. Аналогічно не буде розглядатись як дрібний побутовий правочин, якщо він вчинений малолітнім хоча і на невелику суму, однак не спрямований на задоволення його побутових потреб, не відповідає його фізичному, духовному чи соціальному розвитку (наприклад, придбання лотерейного квитка тощо).

Згідно положень ст. 32 ЦК України неповну цивільну дієздатність мають фізичної особи у віці від чотирнадцяти до вісімнадцяти років.

Частиною 1 ст. 32 ЦК України встановлено, що крім правочинів, передбачених статтею 31 цього Кодексу, фізична особа у віці від чотирнадцяти до вісімнадцяти років (неповнолітня особа) має право: 1) самостійно розпоряджатися своїм заробітком, стипендією або іншими доходами; 2) самостійно здійснювати права на результати інтелектуальної, творчої діяльності, що охороняються законом; 3) бути учасником (засновником) юридичних осіб, якщо це не заборонено законом або установчими документами юридичної особи; 4) самостійно укладати договір банківського вкладу (рахунку) та розпоряджатися вкладом, внесеним нею на своє ім`я (грошовими коштами на рахунку).

Неповнолітня особа відповідно до ч. 2 ст. 32 ЦК України вчиняє правочини за згодою батьків (усиновлювачів) або піклувальників. На вчинення неповнолітньою особою правочину щодо нерухомого майна повинна бути письмова нотаріально посвідчена згода батьків (усиновлювачів) або піклувальника і дозвіл органу опіки та піклування.

Відповідно до ч.ч. 3, 4 ст. 32 ЦК України неповнолітня особа може розпоряджатися грошовими коштами, що внесені повністю або частково іншими особами у фінансову установу на її ім`я, за згодою органу опіки та піклування та батьків (усиновлювачів) або піклувальника. Згода на вчинення неповнолітньою особою правочину має бути одержана від батьків (усиновлювачів) або піклувальника та органу опіки та піклування відповідно до закону.

Згідно ст. 33 ЦК України неповнолітня особа особисто несе відповідальність за порушення договору, укладеного нею самостійно відповідно до закону. Неповнолітня особа особисто несе відповідальність за порушення договору, укладеного за згодою батьків (усиновлювачів), піклувальника. Якщо у неповнолітньої особи недостатньо майна для відшкодування збитків, додаткову відповідальність несуть її батьки (усиновлювачі) або піклувальник. Неповнолітня особа несе відповідальність за шкоду, завдану нею іншій особі, відповідно до статті 1179 цього Кодексу.

Згідно положень ч.ч. 1, 2 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти; до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 ЦК України, якщо інше не встановлено параграфом 2 і не випливає із суті кредитного договору.

Так, характер кредитних правовідносин, які є досить складними і передбачають обов`язок позичальника регулярно в обов`язковому порядку вносити кошти на погашення кредиту, сплати відсотків та комісії, матеріальну відповідальність за порушення строків грошових платежів, незважаючи, навіть, на порівняно незначний розмір кредиту, не дає підстав віднести кредитний договір до дрібних побутових правочинів, а тому відповідно до вимог закону у разі, коли позичальником є неповнолітня фізична особа, кредитний договір з нею може бути укладений лише за згодою її батьків (усиновлювачів) або піклувальників.

У ч.ч. 1, 2 ст. 222 ЦК України передбачено, що правочин, який неповнолітня особа вчинила за межами її цивільної дієздатності без згоди батьків (усиновлювачів), піклувальника, може бути згодом схвалений ними у порядку, встановленому статтею 221 цього Кодексу. Правочин, вчинений неповнолітньою особою за межами її цивільної дієздатності без згоди батьків (усиновлювачів), піклувальників, може бути визнаний судом недійсним за позовом заінтересованої особи.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 08.04.2020 року по справі №303/5942/17 зазначено, що тлумачення ст. 222 ЦК України свідчить, що: правочин, який вчинений неповнолітньою особою за межами її цивільної дієздатності без згоди батьків (усиновлювачів) чи піклувальника, конструюється як оспорюваний; правочин, який вчинений неповнолітньою особою за межами її цивільної дієздатності без згоди батьків (усиновлювачів) чи піклувальника, може бути схвалений; схвалення правочину, вчиненого неповнолітньою особою за межами її цивільної дієздатності, має місце, якщо батьки (усиновлювачі) чи піклувальник дізнавшись про його вчинення, протягом одного місяця не заявили претензії другій стороні правочину.

Відповідно до ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

У відповідності до ст. ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Згідно зі ст.ст. 79-80 ЦПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмету доказування.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Отже, встановивши, що відповідач уклала із позивачем кредитний договір у віці 16 років, маючи при цьому неповну цивільну дієздатність і не маючи права на укладення такого договору самостійно, враховуючи ненадання при цьому позивачем до суду доказів того, що такий правочин було укладено зі згоди батьків відповідача або піклувальника чи органу опіки та піклування, відсутність доказів обізнаності зазначених осіб про укладення відповідачем такого правочину та як наслідок його схвалення, а також відсутність доказів набуття відповідачем повної цивільної дієздатності внаслідок реєстрації шлюбу (ст. 34 ЦК України), суд приходить до висновку, що такий кредитний договір було укладено з порушенням вимог законодавства, а відтак правові підстави для стягнення за ним із відповідача заборгованості відсутні, що є підставою для відмови в задоволенні позову.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, у зв`язку з відмовою у задоволенні позовних вимог, судові витрати, понесені позивачем суд залишає за останнім.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 509, 526, 626, 627, 628, 638, 1046, 1048, 1049 ЦК України, ст.ст. 12, 13, 19, 23, 77, 78, 141, 263-265, 268, 273, 354-355 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовних вимог Акціонерного товариства «Універсал Банк» (ЄДРПОУ 21133352, адреса місцезнаходження: м. Київ, вул. Автозаводська, буд. 54/19) до ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ) відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Дніпровського апеляційного суду протягом 30-ти днів з дня його складення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя В.В. Попов.