Рішення № 136131886, 30.04.2026, Петриківський районний суд Дніпропетровської області

ПЕТРИКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 187/347/26

2/0187/383/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"30" квітня 2026 р.

Петриківський районний суд Дніпропетровської області у складі

головуючого судді Соловйова І.М.,

за участі секретаря судового засідання Столяренко Н.П.,

розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДИТ-КАПІТАЛ»

до ОСОБА_1 ,

про стягнення заборгованості,-

ВСТАНОВИВ:

26.02.2026 до Петриківського районного суду Дніпропетровської області через підсистему «Електронний суд» надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» (далі - позивач) до ОСОБА_1 (далі - відповідач), в якій позивач просить суд:

- стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором №2900249 від 09.09.2020 в загальному розмірі 35 260,00 грн.

Також просить стягнути з відповідача витрати по сплаті судового збору в розмірі 2 662,40 грн. та витрат на правничу допомогу у розмірі 8 000,00 грн.

Позовна заява подана представником, адвокатом Усенко Михайлом Ігоровичем (свідоцтво на право зайняття адвокатською діяльністю 2085 видане 29.09.2012), який діє на підставі Ордера Серія ВС № 1381377 від 02.07.2025.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 09.09.2020 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Авентус Україна» та відповідачем укладено Договір про споживчий кредит №2900249, відповідно до умов якого Відповідачу було надано грошові кошти у розмірі 10750 грн. 30.04.2021 року ТОВ «Авентус Україна» та ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал», керуючись главою 47 ЦК України, уклали Договір факторингу № ККАУ-300420021. Відповідно до якого «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» набуло статусу Нового Кредитора та отримало право грошової вимоги по відношенню до осіб, які являлись боржниками ТОВ «Авентус Україна», включно і до відповідача за кредитним договором №2900249 від 09.09.2020. Станом на дату відступлення права вимоги заборгованість відповідача перед позивачем становить 35 260,00 грн. Однак відповідач належним чином не виконує свої зобов`язання по договору, у зв`язку з чим виникла заборгованість, яку банк і просить стягнути.

Ухвалою суду від 03.03.2026 відкрито провадження у справі, призначено справу до судового розгляду по суті за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи та витребувано докази.

19.03.2026 надійшла витребувана інформація.

На офіційну адресу відповідача, тобто за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання, судом направлено копію ухвали про відкриття провадження у справі, яка повернулася до суду з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою».

Суд зазначає, що декларування та реєстрація місця проживання (перебування) особи здійснюються, зокрема, з метою створення умов для реалізації прав особи, ведення офіційного листування та здійснення інших видів комунікації з нею (частина перша статті 3 Закону України «Про надання публічних (електронних публічних) послуг щодо декларування та реєстрації місця проживання в Україні»).

Відповідно до пункту 4 частини шостої статті 272 ЦПК України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення або відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою нею суду.

З аналізу пунктів 81-83, 99 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05 березня 2009 року № 270, убачається, що у разі відсутності адресата або відмови від отримання поштові відправлення повертаються оператором поштового зв`язку відправнику з відповідною відміткою.

Водночас до повноважень суду не належить встановлення фактичного місцезнаходження учасників судового процесу на час вчинення процесуальних дій. Повернуті органами поштового зв`язку повідомлення з відмітками «за закінченням строку зберігання», «адресат вибув» або «адресат відсутній за вказаною адресою» є належними доказами виконання судом обов`язку щодо належного повідомлення сторін.

З огляду на те, що судом ужито всіх передбачених законом заходів для належного повідомлення відповідача про розгляд справи, відповідач вважається таким, що повідомлений про судове засідання належним чином.

06.04.2026 через систему «Електронний суд» відповідач подав відзив на позовну заяву, відповідно до якого з позовними вимогами не погоджується оскільки позивачем не надано належних та допустимих доказів переходу права вимоги від первісного кредитора до ТОВ «Кредит Капітал». Крім того, позивачем не надано належних доказів укладення електронного кредитного договору, зокрема відсутні докази використання відповідачем одноразового ідентифікатора (SMS-коду), що унеможливлює підтвердження факту належного підписання договору. Розрахунок заборгованості є необґрунтованим, не містить детального нарахування відсотків та штрафних санкцій, а також не підтверджений первинними документами. Таким чином просить відмовити у задоволенні позовних вимог.

У відзиві відповідач заявив клопотання про витребування доказів у позивача.

Ухвалою суду від 07.04.2026 відмовлено у задоволенні даного клопотання.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази у їх сукупності, суд встановив наступні обставини та дійшов таких висновків.

Відповідно до ст. 526, 530, 599 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк. Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно зі ст. 626, 628, 638 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін і погоджені ними. Договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов.

Судом встановлено, що 09.09.2020 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «АВЕНТУС УКРАЇНА» та ОСОБА_1 укладено Договір №2900249 про надання споживчого кредиту, відповідно до умов якого Відповідачу було надано кредит у розмірі 10 750,00 грн. Строк кредитування 30 днів. Знижена процентна ставка, 0,95 % в день від суми кредиту, яка застосовується в межах строку надання кредиту, зазначеного в пункті 1.4 договору, якщо в цей строк позивач здійснить повне погашення кредитної заборгованості , або здійснить таке погашення протягом трьох календарних днів, що слідують за датою зазначенням такого строку. Стандартна процентна ставка 1,90 % від суми кредиту застосовується у межах строку надання кредиту, якщо позивач не виконав умови зазначені в пункті 1.5.1 договору.

Згідного даного договору встановлено, що орієнтовна загальна вартість кредиту на дату укладення Договору складає за зниженою ставкою 13 813,75 грн. за стандартною ставкою 16 877,50 грн.

Згідно довідки про ідентифікацію відповідача, з яким укладено договір №2900249 від 09.09.2020, ідентифікований ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» одноразовим ідентифікатором М474946 від 09.09.2020 о 10:13.39. Номер телефону на який відправлено ідентифікатор 380630627365, такий же номер телефону вказаний у відзиві на позовну заяву.

Відповідно до графіку платежів, який є додатком 1 до договору про надання споживчого кредиту № 2900249 від 09.09.2020, відповідач повинен погасити борг шляхом внесення на розрахунковий рахунок Товариства одноразовий платіж у сумі 13 813,75 грн з яких 10 750,00 грн сума кредиту та 3 063,75 грн. сума нарахованих процентів.

Дані умови також прописані в паспорті споживчого кредиту з яким відповідач був ознайомлений в повному обсязі, що підтверджується його електронним підписом М 474946.

Відповідно до п. 2.1 Договору кредиту, кредит надається товариством у безготівковій формі шляхом їх перерахування на поточний рахунок споживача, уключаючи використання реквізитів платіжної картки № НОМЕР_1

Факт отримання коштів відповідачем підтверджується довідкою наданої ТОВ ФК «ВЕЙ ФОР ПЕЙ» та інформацією АТ КБ «ПРИВАТБАНК», згідно з якими 09.09.2020 16.02.2025 успішно перераховано грошові кошти в сумі 10 750,00 на картку № НОМЕР_2 номер транзакції в системі WayForPay - creditplus-10611576.

Відповідно до ст. 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію» та ст. 639 ЦК України, електронний договір, підписаний за допомогою електронного підпису з одноразовим ідентифікатором, за своїми правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 09.09.2020 у справі № 732/670/19 та від 07.10.2020 у справі № 127/33824/19.

30.04.2021 ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» та ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» уклали Договір відступлення прав вимоги № ККАУ-30042021.

Відповідно до витягу з Реєстру до договору відступлення права вимоги встановлено, що за номером 591 значиться ОСОБА_1 , номер договору 2900249 дата укладання 09.09.2020 дата закінчення договору 11.11.2020, загальна сума в валюті кредиту 35 260,00 грн. з яких сума боргу 10750 грн., сума заборгованості по відсотках 6 127,50 та сума заборгованості по прострочених відсотках 18 382,50 грн.

Щодо переходу права грошової вимоги за кредитним договором суд зазначає таке.

Відповідно до ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок відступлення права вимоги за правочином. Згідно зі ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Порядок та умови переходу права грошової вимоги до фактора також врегульовано положеннями ст. 1077, 1078, 1082 ЦК України, за якими виконання боржником грошової вимоги факторові звільняє його від обов`язку перед первісним кредитором.

Судом встановлено, що пунктом 5.1 кредитного договору передбачено право кредитодавця відступати, передавати або в будь-який інший спосіб відчужувати свої права за цим договором на користь третіх осіб без згоди позичальника. Можливість відступлення права вимоги за договором про споживчий кредит також прямо передбачена ст. 18 Закону України «Про споживче кредитування».

Позивач є фінансовою установою, що має право надавати послуги з факторингу, що відповідає вимогам ч. 2 ст. 18 вказаного Закону.

Стосовно відсутності згоди боржника на заміну кредитора суд зазначає, що згідно зі ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Оскільки умови кредитного договору прямо дозволяють відступлення права вимоги, позивач правомірно набув статусу кредитора.

Суд наголошує, що неповідомлення боржника про заміну кредитора не звільняє його від обов`язку виконання зобов`язання за кредитним договором. Відсутність доказів отримання боржником повідомлення про відступлення права вимоги може свідчити лише про прострочення кредитора або впливати на визначення розміру заборгованості у разі здійснення оплати первісному кредитору, проте не є підставою для відмови у задоволенні позову новому кредитору. Матеріали справи не містять доказів виконання відповідачем зобов`язання на користь первісного кредитора після 30.04.2021.

Враховуючи викладене, перехід права вимоги від ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» до ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДИТ-КАПІТАЛ», відбувся на підставі закону та договору, оформлений належним правочином і підтверджений документально, що свідчить про наявність у позивача права вимоги до відповідача про стягнення заборгованості.

Щодо вимог про стягнення кредитної заборгованості суд зазначає таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Судом встановлено, що первісний кредитор виконав свої зобов`язання, перерахувавши на картковий рахунок відповідача обумовлені кошти, що підтверджується платіжним дорученням та відповідає п. 2.1 кредитного договору. Оскільки відповідач отримав грошові кошти, проте не повернув їх у встановлений договором строк (до 09.10.2020), вимога про стягнення 10 750,00 грн заборгованості за тілом кредиту є законною та обґрунтованою.

Згідно зі ст. 1048 ЦК України кредитодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, розмір і порядок одержання яких встановлюються договором. Керуючись статтями 6, 627 ЦК України, сторони при укладенні договору на власний розсуд визначили його ціну. Пунктам 1.5.1 договору встановлено знижену процентну ставку 0.95 %, а п. 1.5.2. стандартна процентна ставка 1,90 %.

Відповідно до розрахунку заборгованості за кредитним договором № 2900249 від 09.09.2020 встановлено, що проценти за користування кредитом в період з 09.09.2020 по 08.10.2020 були нараховані за зниженою процентною ставкою в сумі 102,12 та 102,13 грн.

Відповідно до даного розрахунку також встановлено, що відповідач 12.10.2020 здійснив погашення заборгованості по відсоткам в сумі 3 676,50 грн.

Також встановлено, що відсотки за користування кредитними коштами ТОВ «АВЕНТУС Україна» за кредитним договором № 2900249 від 09.09.2020 нараховувалися до 09.02.2021, однак підстав нарахування даних відсотків ТОВ «АВЕНТУС Україна» не зазначено.

Відповідно до п. 4.3 договору пропозиція (оферта) Споживача щодо продовження строку користування кредитом вчиняється шляхом здійснення платежу на користь Товариства у розмірі не менше суми нарахованих та несплачених на дату платежу процентів, відповідь на яку Товариство може надати протягом 24 годин з моменту вчинення вказаних дій Споживачем. Якщо Споживач здійснюючи вказаний платіж не бажає продовжувати строк користування кредитом він повинен про це повідомити кредитодавця виконавши алгоритм дій в особистому кабінеті.

Дослідивши розрахунок заборгованості, суд встановив, що відповідач дійсно 12.10.2020 здійснив повну оплату заборгованості по відсоткам в сумі 3676,50 грн. Однак підтвердження того що ним було вчинено ряд дій спрямованих на небажання продовжити строк дії договору матеріали справи не містять.

Згідно п. 4 договору у випадку акцептування Товариством пропозиції (оферти) Споживача про продовження строку кредиту, новий строк кредиту розраховується з наступного дня, що слідує за днем вчинення Споживачем дій, зазначених в п. 4.3 Договору, та нова дата повернення кредиту відображається в Особистому кабінеті. Протягом нового строку користування кредитом проценти нараховуються за стандартною процентною ставкою.

Відповідно до витягу з реєстру боржників до Договору відступлення права вимоги № ККАУ-30042021 від 30.04.2021 вказано, що дата закінчення договору 11.11.2020, таким чином і відсотки за користування кредитом повинні нараховуватися в строках дії договору.

Суд дослідивши розрахунок заборгованості за кредитним договором № 2900249 від 09.09.2020 встановив, що в період часу з 09.09.2020 по 08.10.2020 - проценти нараховані за зниженою процентною ставкою 0.95% і становлять 3 063,75 грн; в період часу з 10.10.2020 по 11.11.2020 проценти нараховані за стандартною процентною ставкою і становлять 6 740,25 грн. Таким чином загальна сума заборгованості по відсотках становить 9 804,00 грн, приймаючи до уваги, що відповідачем 12.10.2020 здійснено проплату по відсотках в сумі 3 676,50 грн. загальна сума заборгованості по відсотках становить 6 127,50 грн.

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (ч. 1ст. 2 ЦПК України).

Згідно ст. 89 ЦПК України, виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Враховуючи наведене, оцінивши зібрані у справі докази в їх сукупності та надавши їм належну правову оцінку, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог. Суд вважає за необхідне стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором № 2900249 від 09.09.2020 у розмірі 16 877,5 грн. У решті позовних вимог слід відмовити.

Щодо вирішення питання про стягнення судових витрат, суд зазначає таке.

Позивачем сплачено судовий збір за подання даного позову до суду у сумі 2 662,40 грн, що підтверджено платіжною інструкцією №8017 від 06.02.2026.

Згідно зі ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З огляду на наведене, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню понесені останнім та належним чином документально підтверджені витрати на сплату судового збору у сумі пропорційно задоволеній частині вимог від ціни позову, тобто 1 277,95 грн (48%).

При вирішенні вимоги в частині відшкодування витрат на правничу допомогу суд виходить з такого.

Згідно ч. 1 ст. 133 ЦПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу (п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України).

Відповідно до ч. 1 та п. 1 ч. 2 ст. 137 ЦПК України визначено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо), що передбачено ч. 8 ст. 141 ЦПК України.

На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу позивачем надано: договір про надання правової допомоги № 0107 від 01.07.2025, укладений між позивачем та адвокатським об`єднанням «АПОЛОГЕТ»; ордер серії ВС № 1381377; акт № 104 про надання юридичної допомоги від 12.01.2026; детальний опис наданих послуг до акту № 382, відповідно до якого адвокатським об`єднанням виконано такі послуги: надання усної консультації, ознайомлення з матеріалами кредитної справи, погодження правової позиції клієнта, складання подання позовної заяви з урахуванням правової позиції клієнта, подання заяви до судк від імені клієнта.

Відповідно до умов договору вартість надання правничої допомоги в одній кредитній справі становить 8 000 грн. Наданими документами підтверджується фактичне понесення позивачем витрат на професійну правничу допомогу у зазначеному розмірі.

Разом з тим, вирішуючи питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу, суд враховує характер та складність справи, обсяг наданих послуг, значення справи для сторін, а також принцип співмірності витрат із виконаною роботою.

Суд бере до уваги, що дана справа є незначної складності, у цій категорії спорів сформована усталена судова практика, позовні заяви мають типовий характер, обсяг досліджених доказів є незначним, а підготовка процесуальних документів не вимагала значних часових та інтелектуальних витрат.

З огляду на викладене, суд вважає обґрунтованим та співмірним зменшити розмір витрат на правничу допомогу, до 3 000 грн.

Оскільки позовні вимоги задоволено частково, витрати на правничу допомогу підлягають стягненню пропорційно до розміру задоволених вимог, що становить 1 440,00 грн.

Інших судових витрат сторонами не заявлено.

Керуючись статтями 12, 81, 89, 133, 141, 258-259, 263-265, 268 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» заборгованість за кредитним договором № 2900249 від 09.09.2020 у загальному розмірі 16 877,50 (шістнадцять тисяч вісімсот сімдесят сім гривень 50 копійок) гривень, з яких: 10 750 гривень заборгованість за тілом кредиту; 6 127,50 гривень заборгованість за процентами.

В іншій частині позову відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 1277,95 гривень та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 1 440,00 гривень, а всього 2 717,95 (дві тисячі сімсот сімнадцять гривень 95 копійок) гривень.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду.

Повне найменування сторін та інших учасників справи:

Позивач - Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДИТ-КАПІТАЛ», місцезнаходження 79029, м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, 1 корпус 28, 4-й поверх; ЄДРПОУ 35234236.

Відповідач ОСОБА_1 , ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 .

Повне судове рішення складено 30.04.2026.

Суддя І.М. Соловйов