Ухвала суду № 136131187, 30.04.2026, Жовтневий районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 212/1812/17-ц

4-с/212/18/26

У Х В А Л А

30 квітня 2026 року м. Кривий Ріг

Покровський районний суд міста Кривого Рогу в складі: головуючого судді Борис О.Н., за участю секретаря судового засідання Годунової В.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Кривому Розі скаргу ОСОБА_1 на бездіяльність державного виконавця Покровського відділу державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України та скасування арешту майна, стягувач ОСОБА_2 ,

встановив:

10 квітня 2026 року ОСОБА_1 звернувся до суду із скаргою, в якій просить визнати бездіяльність Покровського відділу державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України щодо зняття арешту з рухомого та нерухомого майна, що належить ОСОБА_1 , накладеного постановою про арешт майна боржника від 23.10.2017 та не виключення відомостей про боржника ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 з Єдиного реєстру боржників в рамках виконавчого провадження №54295700 неправомірною; зобов`язати Покровський відділ державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України зняти арешт з всього рухомого та нерухомого майна, що належить ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , який було накладено постановою про арешт майна боржника від 23.10.2017в рамках виконавчого провадження №54295700 та виключити відомості про боржника ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 з Єдиного реєстру боржників в рамках виконавчого провадження №54295700.

В обґрунтування скарги зазначено, що на виконанні у Покровському відділі державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України перебуває виконавче провадження, відкрите на підставі виконавчого листа №2/212/1619/17 виданого Жовтневим районним судом м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 05.07.2017 у справі №212/1812/17-ц про стягнення аліментів на дитину. У виконавчому провадженні № 54295700 у боржника виникла заборгованість, через що постановою державного виконавця від 23.10.2017 було накладено арешт на майно боржника.

26.02.2026 ОСОБА_1 звернувся до Покровського відділу державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області із заявою про зняття арешту з майна накладеного в рамках виконавчого провадження №54295700 та виключити його з реєстру боржників. Так, звертаючись із даною заявою, ОСОБА_1 зазначив про відсутність заборгованості з періодичних платежів, та наявність стабільного доходу, з якого утримуються періодичні платежі. Однак, державним виконавцем відмовлено у знятті арешту з його майна, роз`яснено право на звернення до суду з приводу даного питання. У зв`язку із чим вимушений звернутися до суду із скаргою на дії державного виконавця.

Скаржник ОСОБА_1 до суду не прибув, представник скаржника подала до суду заяву у якій просила розглянути скаргу у її відсутність та у відсутність скаржника, просила скаргу задовольнити у повному обсязі.

Представник Покровського відділу державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України у судове засідання не прибув, про дату, час та місце розгляду скарги повідомлений належним чином.

Стягувач ОСОБА_2 до суду не прибула, про дату час та місце розгляду скарги повідомлена належним чином.

Відповідно до ч.2 ст. 450 ЦПК України неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду.

Суд, дослідивши матеріали скарги, суд дійшов до таких висновків.

Спеціальним законом, що визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, є Закон України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 №1404-VIII (далі Закон №1404-VIII).

Згідно зі статтею 1 Закону №1404-VIII виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до ч.1 ст.5 Закону №1404-VIII примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом і випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» 02.06.2016 №1403-VIII (далі - Закон №1403-VIII).

Відповідно до частини 1 статті 18 Закону №1404-VIII виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

13 липня 2017 року державним виконавцем Покровського відділу державної виконавчої служби міста Кривого Рогу Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області Мартусенко Н.М. відкрито виконавче провадження з виконання виконавчого листа №2/212/1619/17 від 05.07.2017 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліментів у розмірі 1/4 частини.

23 жовтня 2017 року державним виконавцем Покровського відділу державної виконавчої служби міста Кривого Рогу Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області Мартусенко Н.М. на підставі ст. 56 Закон №1404-VIII накладений арешт на все нерухоме майно, що належить боржнику ОСОБА_1 через несплату аліментів та наявність заборгованості за виконавчим документом у виконавчому провадженні №54295700.

Станом на 16.02.2026 заборгованість зі сплати аліментів на утримання дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 у ОСОБА_1 відсутня.

Згідно листа начальника Покровського відділу державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Є. Тіщенко від 17.03.2026 №5700, станом на 01.03.2026 заборгованість зі сплати аліментів відсутня, у зв`язку з чим 02.03.2026 державним виконавцем винесено постанову про скасування заходів примусового виконання вжитих при виконанні виконавчого листа №2/212/1619/17 від 05.07.2017 виданого Жовтневим районним судом м. Кривого Рогу про стягнення аліментів з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 на утримання доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 у розмірі 1/4 частини з усіх видів його доходів, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 23.03.2017 та до повноліття дитини. Водночас повідомлено, що для зняття арешту накладеного на нерухоме майно боржника у відповідності до ч.4, 5 ст.59 Закону України «Про виконавче провадження» підставами для зняття арешту з усього майна боржника або його частини є погашення заборгованості зі сплати періодичних платежів, якщо виконання рішення може бути забезпечено в інший спосіб, ніж звернення стягнення на майно боржника. Зазначене унеможливлює задоволення вимог викладених у зверненні щодо скасування обтяження. Запропоновано для скасування обтяження накладеного на майно боржника звернутися до відповідного судового органу.

Згідно зі статтею 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Звертаючись до суду зі скаргою на бездіяльність посадових осіб ДВС, посилаючись на відсутність заборгованості зі сплати аліментів, вказував на наявність підстав для зняття арешту з належного йому майна, зокрема, що він є працездатною особою та має постійний дохід такий як заробітна плата, заборгованість зі сплати аліментів на даний час відсутня.

Частиною 2 статті 71 Закону №1404-VIII передбачено, що за наявності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму платежів за три місяці, стягнення може бути звернено на майно боржника. Звернення стягнення на заробітну плату не перешкоджає зверненню стягнення на майно боржника, якщо існує непогашена заборгованість, сукупний розмір якої перевищує суму платежів за три місяці.

Відповідно до статей 48, 56 Закону №1404-VIII звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації. Про звернення стягнення на майно боржника виконавець виносить постанову. Арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника.

Згідно з частиною 5 статті 13 Закону №1404-VIII постанова про зняття арешту виноситься виконавцем не пізніше наступного робочого дня після надходження до нього документів, що підтверджують наявність підстав, передбачених частиною четвертою статті 59 цього Закону, та надсилається в той самий день органу (установі), якому була надіслана для виконання постанова про накладення арешту на майно боржника.

Частинами 4, 5 статті 59 Закон № 1404-VIII передбачено, що підставами для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є: 1) отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом; 2) надходження на рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця суми коштів, стягнених з боржника (у тому числі від реалізації майна боржника), необхідної для задоволення вимог усіх стягувачів, стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження та штрафів, накладених на боржника; 3) отримання виконавцем документів, що підтверджують про повний розрахунок за придбане майно на електронних торгах; 4) наявність письмового висновку експерта, суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання щодо неможливості чи недоцільності реалізації арештованого майна боржника у зв`язку із значним ступенем його зношення, пошкодженням; 5) відсутність у строк до 10 робочих днів з дня отримання повідомлення виконавця, зазначеного у частині шостій статті 61 цього Закону, письмової заяви стягувача про його бажання залишити за собою нереалізоване майно; 6) отримання виконавцем судового рішення про скасування заходів забезпечення позову; 7) погашення заборгованості із сплати періодичних платежів, якщо виконання рішення може бути забезпечено в інший спосіб, ніж звернення стягнення на майно боржника; 8) отримання виконавцем документального підтвердження наявності на одному чи кількох рахунках боржника коштів, достатніх для виконання рішення про забезпечення позову; 9) підстави, передбачені пунктом 1-2 розділу XIII «Прикінцеві та перехідні положення» цього Закону. У всіх інших випадках арешт може бути знятий за рішенням суду.

Із аналізу наведеної норми Закону №1404-VIII слідує, що підставою для зняття державним виконавцем раніше накладеного арешту на майно боржника є, зокрема, погашення заборгованості із сплати періодичних платежів, якщо виконання рішення може бути забезпечено в інший спосіб, ніж звернення стягнення на майно боржника.

За змістом цієї норми таке забезпечення виконання рішення, яким передбачено стягнення періодичних платежів, зокрема аліментів, має бути реальним, а не декларативним.

Виходячи з принципу та презумпції обов`язковості для виконання судових рішень, що набрали законної сили (частина перша статті 18 ЦПК України), саме на боржнику лежить тягар доведеності того, що виконання рішення зі сплати аліментів забезпечено в інший спосіб, ніж звернення стягнення на майно боржника.

Судом встановлено і не оспорювалося державним виконавцем, що заборгованість по сплаті аліментів по виконавчому провадженню №54295700 у межах якого було накладено арешт на майно боржника, на момент звернення боржника до суду із скаргою і на теперішній час відсутня.

Також встановлено, що ОСОБА_1 працевлаштований, має постійний дохід у вигляді заробітної плати, з якої утримуються аліменти.

Отже, боржником доведено, що виконання рішення зі сплати аліментів забезпечено в інший спосіб, ніж звернення стягнення на майно боржника, а саме зверненням стягнення на його заробітну плату.

На думку суду у державного виконавця були наявні усі підстави, передбачені пунктом 7 частини четвертої статті 59 Закон № 1404-VIII, для зняття арешту з майна, але в порушення приписів наведеної норми такий арешт державним виконавцем знято не було.

Враховуючи встановлені обставини та оцінивши наявні у справі докази суд дійшов висновку про правомірність скарги, оскільки боржником доведено неправомірність дій державного виконавця щодо не зняття арешту з його майна, а тому скарга підлягає задоволенню. Щодо вимог про виключення відомостей про боржника з Єдиного реєстру боржників суд зазначає, що задоволення вимоги про скасування арешту з майна є підставою для виключення відомостей про боржника ОСОБА_1 з Єдиного реєстру боржників.

Керуючись статями 258 - 261, 447- 451 ЦПК України, суд,-

постановив:

Скаргу ОСОБА_1 на бездіяльність державного виконавця Покровського відділу державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України та скасування арешту майна, стягувач ОСОБА_2 задовольнити.

Визнати бездіяльність Покровського відділу державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України щодо зняття арешту з рухомого та нерухомого майна, що належить ОСОБА_1 накладеного постановою про арешт майна боржника від 23.10.2017 та не виключення відомостей про боржника ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 з Єдиного реєстру боржників в рамках виконавчого провадження №54295700 неправомірною.

Зобов`язати Покровський відділ державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України зняти арешт з всього рухомого та всього нерухомого майна, що належить ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , який було накладено постановою про арешт майна боржника від 23.10.2017 в рамках виконавчого провадження №54295700.

Ухвала може бути оскаржена протягом п`ятнадцяти днів з дня проголошення безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя О. Н. Борис