Рішення № 136131144, 30.04.2026, Жовтневий районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 212/76/26

2/212/2128/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 квітня 2026 року м. Кривий Ріг

Покровський районний суд міста Кривого Рогу, у складі: головуючого судді - Борис О.Н., за участі секретаря судового засідання Годунової В.Г., за участі представника позивача Бібленко Ю.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кривому Розі Дніпропетровської області в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором

встановив:

У грудні 2025 року позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» (далі ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР»), через систему «Електронний суд», звернулось до суду з позовом до відповідача ОСОБА_1 з вимогою про стягнення заборгованості за договором.

Свої вимоги позивач обґрунтував тим, що 24.04.2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Служба миттєвого кредитування» та ОСОБА_1 було укладено Договір №2111408019885, на підставі якого відповідач отримав кредит у розмірі 3100,00 грн, зі сплатою відсотків за користування кредитом, а саме: а) в розмірі 2.00 % за кожен день користування кредитом за умови сплати всіх нарахованих процентів за користування кредитом не пізніше, ніж протягом орієнтовного строку повернення кредиту; б) починаючи з першого дня наступного за орієнтовним строком повернення кредиту процентна ставка збільшується на 1.64 % порівняно з процентною ставкою, зазначеною у п. 1.4.а); в) починаючи з 15 дня наступного за орієнтовним строком повернення кредиту процентна ставка збільшується на 1,38% порівняно з процентною ставкою, зазначеною у п. 1.4.6); г) починаючи з 30 дня наступного за орієнтовним строком повернення кредиту процентна ставка збільшується на 2,65% порівняно з процентною ставкою, зазначеною у п. 1.4.в). д) тип процентної ставки фіксована. Кредитний договір був укладений у відповідності до вимог Закону України «Про електронну комерцію». таном на день подання позовної заяви строк повернення грошових коштів за договором наступив, але відповідач не виконує свої зобов`язання, грошові кошти не повертає, проценти за користування коштами не сплачує. 01.12.2021 року було укладено договір № 1-12 відповідно до якого Товариство з обмеженою відповідальністю «Служба миттєвого кредитування» відступило на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 2111408019885. 10.03.2023 року було укладено договір № 10-03/2023/01 відповідно до якого ТОВ «Вердикт Капітал» відступило на користь ТОВ «Коллект Центр» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 2111408019885. Таким чином, ТОВ «Коллект Центр» наділено правом вимоги до відповідача за договором № 2111408019885.

Згідно розрахунку заборгованості за Договором № 2111408019885 від 24.04.2021 року, заборгованість відповідача на день подання позовної заяви становить 56744,88 гривні, з яких: 3100,00 грн - заборгованість за основним зобов`язанням (за тілом кредиту); 53644,88 грн - заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги.

Водночас, враховуючи принцип розумності, співмірності і пропорційності позивач просить суд стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 37247,74 грн, з яких: 3100,00 грн - заборгованість за основним зобов`язанням (за тілом кредиту); 34147,74 грн - заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги. Також просив суд стягнути з відповідача витрати зі сплати судового збору у розмірі 2422,40 грн та витрати на правову допомогу в розмірі 13000,00 грн.

Ухвалою суду від 16 січня 2026 року відкрито провадження у справі, справу призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи. Відповідачу встановлено строк для подання відзиву на позов.

Ухвалою суду від 16 лютого 2026 року розгляд справи відкладено у зв`язку із неявкою відповідача у справі.

11 березня 2026 року на адресу суду надійшов відзив на позов, в якому зазначено, що твердження позивача про належне укладення договору є не доведеним, оскільки підмінене посиланням на текст самого договору та внутрішні правила

кредитодавця замість доказів фактичного проходження відповідачем електронної

процедури укладення правочину. Також посилання позивача на нібито погодженість усіх істотних умов є декларативним і не підкріплене належними доказами реального волевиявлення відповідача. Без належної банківської виписки, без ідентифікації власника рахунку, без підтвердження зарахування коштів саме відповідачу твердження про видачу кредиту не може вважатися доведеним належним чином. Окрім того заявлена до стягнення сума значно перевищує суму нібито наданого кредиту. Окрім того не доведена правомірність нарахування процентів. Також відповідач заперечує проти того, що позивач належним чином довів набуття

права вимоги саме щодо спірного кредитного договору, саме у заявленому

обсязі та саме в тій редакції заборгованості, яку зараз просить стягнути. Також відповідач не погоджується із заявленим до стягнення розміром витрат на правову допомогу. Просив суд поновити відповідачу строк на подання відзиву на позовну заяву, оскільки пропуск строку на подання відзиву зумовлений об`єктивними

причинами, а саме несвоєчасним фактичним отриманням позовної заяви та

необхідністю часу для ознайомлення з великим обсягом доданих документів, аналізу

правової природи заявлених вимог та підготовки мотивованих заперечень. Також просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог. У разі якщо суд дійде висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову, відмовити у стягненні витрат на професійну правничу допомогу в сумі 13000,00 грн або зменшити їх до мінімального співмірного розміру.

13 березня 2026 року представник позивача через систему «Електронний суд» подав до суду відповідь на відзив, який отриманий судом 16 березня 2026 року. У відповіді на відзив, представник позивача зазначає, що відповідач підписав договір електронним цифровим підписом, який було надіслано за допомогою СМС-повідомлення на телефонний номер, зазначений Позичальником в особистому кабінеті на сайті кредитодавця. Відповідач не спростував факт підписання договору. Крім того, відповідач посилаючись на неотримання кредитних коштів, не надає доказів, зокрема не надав виписку по рахунку. Також, відсотки за невиконання Договору нараховані в межах строку кредитування, визначеного та погодженого сторонами Договору. Крім того, позивач не нараховував відсотки на заборгованість після відступлення права вимоги, а звернувся про стягнення заборгованості виключно з сумою, яка була передана в рамках підписаного Договору про відступлення права вимоги, із застосуванням принципу розумності, співмірності і пропорційності. Також відповідач не наводить обґрунтувань неспівмірності витрат із складністю справи та не надає суду будь-яких доказів на підтвердження своєї позиції щодо суми витрат на правничу допомогу. Просив позовні вимоги задовольнити у повному обсязі із підстав викладених у позові.

Ухвалою суду від 31 березня 2026 року клопотання представника позивача задоволено та витребувано докази у АТ «Універсал Банк».

10 квітня 2026 року на адресу суду надійшла інформації з АТ «Універсал Банк» на виконання ухвали суду від 31.03.2026.

Представник позивача у судовому засіданні підтримала позовні вимоги просила їх задовольнити у повному обсязі.

Відповідач та його представник в судове засідання не з`явились, були належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, представник відповідача надав до суду заяву про розгляд справи без участі сторони відповідача, просив відмовити у задоволенні позовних вимог з підстав, викладених у відзиві на позов.

Статтями 43, 211 ЦПК України передбачено, що прийняття участі в судовому засіданні є правом сторони, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Відповідно до ст. 44 ЦПК України, учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами, зловживання процесуальними правами не допускається.

Відповідно до ч. 3 ст. 13 ЦПК України, особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Згідно з ч. 1 ст. 223 ЦПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Крім того, у рішенні Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 р. у справі «Смірнов проти України», вказано, що в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору.

За відсутності учасників справи у відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Згідно з ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Суд, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив такі фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що 24.04.2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Служба миттєвого кредитування» та ОСОБА_1 укладено Договір про надання фінансових послуг № 2111408019885.

Згідно п. 1.1. Договору товариство зобов`язалося надати позичальникові кредит без конкретної споживчої мети, на суму, яка зазначається та погоджується сторонами в заяві-анкеті, та складає 3100,00 грн. на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом, нараховані згідно умов цього договору, його додатків та правил.

Відповідно до п. 1.9. Договору граничний строк кредитування (строк дії кредитного договору): 1 (один) рік.

Згідно п. 1.4. Договору проценти за користування кредитом розраховуються від суми кредиту за кожний день користування, протягом фактичного строку користування кредитом починаючи з першого дня перерахування суми кредиту у наступному розмірі:

а) 2.00 % за кожен день користування кредитом за умови сплати всіх нарахованих процентів за користування кредитом не пізніше, ніж протягом орієнтовного строку повернення кредиту;

б) починаючи з першого дня наступного за орієнтовним строком повернення кредиту процентна ставка збільшується на 1.64% порівняно з процентною ставкою, зазначеною у п.1.4.а;

в) починаючи з 15 дня наступного за орієнтовним строком повернення кредиту процентна ставка збільшується на 1,38% порівняно з процентною ставкою, зазначеною у п.1.4.6;

г) починаючи з 30 дня наступного за орієнтовним строком повернення кредиту процентна ставка збільшується на 2,65% порівняно з процентною ставкою, зазначеною у п.1.4.в;

д) тип процентної ставки - фіксована.

Згідно п.п. 1.5., 1.6. Договору у разі підписання електронного договору договір буде вважатись укладеним в письмовій формі з дати прийняття (акцепту) позичальником пропозиції (оферти) товариства. Датою прийняття (акцепту) та підписання кредитного договору (всіх без виключення його складових, а саме: цього договору; самої заяви-анкети правил, паспорту кредиту; повідомлення суб`єкта персональних даних про його права, визначені Законом України «Про захист персональних даних», мету збору даних, склад та зміст зібраних персональних даних, та осіб, яким передаються його персональні дані) вважається дата складання та підписання сторонами заяви-анкети. Заява-анкета підписується сторонами шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, відповідно до правил та Закону України «Про електронну комерцію», що має таку саму юридичну силу як і власноручний підпис.

Відповідно до п. 4.3. Договору сторони дійшли згоди, що у всіх відносинах між позичальником та товариством у разі укладення електронного договору в якості підпису сторін буде використовуватись електронний підпис одноразовим ідентифікатором, відповідно до правил та Закону України «Про електронну комерцію», що має таку саму юридичну силу як і власноручний підпис.

Згідно п. 4.4. Договору підписуючи цей договір із застосуванням процедури підпису, зазначеної у п. 4. 3. цього договору, сторони усвідомлюють та підтверджують, що відповідно до ст. 639 та ст. 1055 Цивільного Кодексу України (далі - ЦК України) цей договір укладений сторонами у письмовій формі з дотриманням всіх вимог діючого законодавства України щодо процедури укладення та підписання договору за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем.

Згідно умов договору позичальник несе певну відповідальність, а саме п. 3.3. договору передбачено, що у разі порушення позичальником своїх зобов`язань щодо погашення/оплати суми кредиту та/або процентів за користування ним, товариство має право нараховувати позичальнику пеню у розмірі 1% (один відсоток) від неповернутої частини суми кредиту та/або процентів за користування ним за кожний день прострочення повернення (перевищення строку повернення) заборгованості з урахуванням наступних обмежень:

3.3.1. у разі, якщо сума, одержана за договором, не перевищує розміру однієї мінімальної заробітної плати, встановленої на день укладення договору - сукупна сума неустойки (штраф, пеня) та інших платежів, що підлягають сплаті позичальником за порушення виконання його зобов`язань не може перевищувати розміру подвійної суми, одержаної позичальником за договором;

3.3.2. у разі, якщо сума, одержана за договором, перевищує розміру однієї мінімальної заробітної плати, встановленої на день укладення кредитного договору - пеня за невиконання зобов`язання щодо повернення кредиту та процентів за ним не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, та не може бути більшою за 15 відсотків суми простроченого платежу. Сукупна сума неустойки (штраф, пеня), нарахована за порушення зобов`язань позичальником на підставі договору не може перевищувати половини суми, одержаної позичальником за цим договором.

Відповідно до п. 3.8. договору сторони дійшли згоди, що строки позовної давності щодо стягнення неустойки закінчуються разом зі строками позовної давності за основним зобов`язанням з урахуванням умов п. 4.10 цього договору.

Згідно п. 4.12. договору підписуючи цей договір сторони підтверджують свою домовленість та згоду на встановлення договірної позовної давності по всім своїм взаємовідносинам за цим договором строком у 10 років. Підписуючи цей договір сторони підтверджують, що цей договір є договором про збільшення позовної давності та укладений у письмовій формі за взаємною згодою сторін.

Договір був підписаний відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором: «Z7». (а.с. 24-26)

Також відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором: «Z7» були підписані додатки до Кредитного договору, зокрема Графік платежів. (а.с. 24-27)

Підписанням договору відповідач підтвердив, що він ознайомлений з усіма його істотними умовами та йому була надана вся інформація, передбачена вимогами чинного законодавства.

24.04.2021 року відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором: «Z7» був підписаний Паспорт споживчого кредиту, що містить інформацію, яка надається споживачу до укладання договору про споживчий кредит. (а.с. 29-30)

Таким чином, відповідач здійснив дії, спрямовані на укладання договору шляхом заповнення заяви про надання (отримання) кредиту на сайті, з введенням коду підтвердження, який є одноразовим ідентифікатором на підписання електронного договору, та зазначенням інформації щодо реквізитів банківської картки, на рахунок якої в подальшому, кредитодавцем було перераховано грошові кошти у розмірі, встановленому договором.

Вказане підтверджується Інформацією щодо порядку (процедури), хронології дій щодо укладання електронного договору, вчинених Товариством та Заявником в інформаційно-телекомунікаційний системі та поза нею з зазначенням часу та дати таких дій, що містить також персональні відомості щодо позичальника. (а.с. 32)

На виконання умов укладеного Договору позикодавцем перераховано грошові кошти на рахунок позичальника у розмірі 3 100,00 грн. Дана обставина підтверджується листом від платіжної організації ТОВ ФК «ВЕЙ ФОР ПЕЙ», згідно якої 24.04.2021 здійснено переказ грошових коштів на карту НОМЕР_1 у сумі 3100,00 грн.

З отриманої інформації АТ «Універсал Банк» на виконання ухвали суду від 31.03.2026 вбачається, що на ім`я ОСОБА_1 банком була емітована фізична платіжна картка № НОМЕР_2 . На зазначену картку було зарахування коштів у сумі 3 100,00 грн, які 24.04.2021 були на неї перераховані. Номер телефону, на який відправлялась інформація про підтвердження здійснення операції (фінансовий номер телефону) за платіжною карткою № НОМЕР_2 за період з 24.04.2021 по 24.05.2021 НОМЕР_3 . Номер телефону знаходиться в анкетних даних ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ). Крім того, АТ «Універсал Банк» надав виписку по картковому рахунку, відкритому на ім`я ОСОБА_1 , з якої також вбачається зарахування коштів на картку останнього у розмірі 3 100,00 грн 24.04.2021.

01.12.2021 року було укладено Договір факторингу № 1-12, відповідно до якого Товариство з обмеженою відповідальністю «Служба миттєвого кредитування» відступило на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 2111408019885, що підтверджується копією Договору факторингу від 01 грудня 2021 року за №1-12 та Витягом з Додатку №3 від 03.12.2021 до Договору факторингу. (а.с. 41-56)

Згідно розрахунку заборгованості за Договором № 2111408019885 від 24.04.2021 року, складеним ТОВ «Служба миттєвого кредитування», загальний борг відповідача станом на 30.11.2021 склав 22506,00 грн, з яких: 3100,00 грн - заборгованість за основним зобов`язанням (за тілом кредиту); 19840,00 грн - заборгованість за нарахованими процентами.

Також згідно вказаного розрахунку відповідачем було сплачено відсотків за користування кредитом у розмірі 434,00 грн. (а.с. 37-38)

10.03.2023 року було укладено договір № 10-03/2023/01, відповідно до якого Товариство з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» відступило на користь Товариство з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 2111408019885, що підтверджується копією Договору факторингу від 10.03.2023 року за №10-03/2023/01 та Додатком №1 до Договору факторингу. (а.с. 57-77)

Згідно розрахунку заборгованості за Договором № 2111408019885 від 24.04.2021 року, складеним ТОВ «Вердикт Капітал», загальний борг відповідача станом на 10.03.2023 склав 56744,88 грн, з яких: 3100,00 грн - заборгованість за основним зобов`язанням (за тілом кредиту); 19406,00 грн - заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги; 34238,88 грн нараховані відсотки згідно Кредитного договору. (а.с. 39)

Таким чином, ТОВ «Коллект Центр» наділено правом вимоги до відповідача за договором № 2111408019885.

Згідно розрахунку заборгованості за Договором № 2111408019885 від 24.04.2021 року, наданої позивачем, заборгованість відповідача на день подання позовної заяви становить 56744,88 грн, з яких: 3100,00 грн - заборгованість за основним зобов`язанням (за тілом кредиту); 53644,88 грн - заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги. (а.с. 40)

Статтею 626 ЦПК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно зі ст.ст. 628, 629 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства, а сам договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору, до яких закон відносить умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

За приписами ч. 2 ст. 638 ЦК України, договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Положення ч. 1 ст. 205 ЦК України визначають, що правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі.

Відповідно до ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. (ч. 1). Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів, або іншим чином врегульовується порядок його використання сторонами. (ч. 3).

Аналізуючи викладене, слід дійти висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного кодексу України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (ст.ст. 205, 207 ЦК України).

Згідно з ч.1 ст.633 ЦК України, публічним є договір, у якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За змістом ст. 634 цього Кодексу, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк бо інша фінансова установа зобов`язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно зі ст. 1055 ЦК України, кредитний договір укладається у письмовій формі.

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Згідно з ч. 3 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Відповідно до ч. 4 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього (ч. 5 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Положення ч. 6 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачають відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Відповідно до ч. 8 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Так, відповідно до ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Судом встановлено, що 24.04.2021 року між ТОВ «Служба миттєвого кредитування» та ОСОБА_1 був укладений Договір про надання фінансових послуг № 2111408019885 (далі Договір) в електронній формі, який останнім підписано електронним підписом одноразовим ідентифікатором «Z7». Договір містить докладну інформацію щодо особи позичальника ОСОБА_1 , зокрема індивідуальний податковий номер, серію, номер та дату видачу паспорта, адресу проживання, електронну адресу, номер карткового рахунку та номер мобільного телефону, на який відправлено одноразовий ідентифікатор в якості аналога власноручного підпису позичальника.

Отже, між сторонами досягнуто згоди щодо всіх істотних умов кредитного договору, який оформлено сторонами в електронній формі з використанням електронного цифрового підпису. Після підписання кредитного договору у сторін виникли взаємні права та обов`язки, зокрема, у ТОВ «Служба миттєвого кредитування» виникло зобов`язання щодо надання кредитних коштів, а у відповідача - зобов`язання з повернення кредитних коштів.

ТОВ «Служба миттєвого кредитування» свої зобов`язання за договором виконав, відповідач отримав кредитні гроші в сумі 3100,00 грн на картковий рахунок, що підтверджується повідомленням ТОВ «ФК «ВЕЙ ФОР ПЕЙ» від 14.02.2024 року, який діяв на підставі укладеного з ТОВ «Служба миттєвого кредитування» договору про організацію переказу грошових коштів. (а.с. 36).

Натомість, відповідач, заперечуючи отримання кредиту, доказів того, що відповідні кошти не були зараховані на його картковий рахунок, зазначений у договорі, або доказів того, що вказаний картковий рахунок йому не належить, суду не надав.

Водночас, судом отримана інформація з АТ «Універсал Банк» про належність рахунку та перерахування коштів у розмірі 3 100,00 грн 24.04.2021 на ім`я відповідача ОСОБА_1 .

Перевіряючи обґрунтованість заявленого позивачем розміру заборгованості, суд виходить з доведеності розміру заборгованості за основною сумою боргу за договором № 2111408019885 від 24.04.2021 року у розмірі 3100,00 грн

Так, за умовами укладеного між ТОВ «Служба миттєвого кредитування» та ОСОБА_1 договору про надання фінансових послуг № 2111408019885 від 24.04.2021 2021 року, орієнтовний строк повернення кредиту 10 днів з моменту отримання кредиту. У разі сплати всіх нарахованих на дату такої сплати процентів, орієнтовний строк повернення кредиту перераховується та становить 10 днів з моменту сплати всіх нарахованих процентів (п.1.3 договору). Проценти за користування кредитом розраховуються від суми кредиту за кожен день користування протягом фактичного строку користування кредитом, починаючи з першого дня перерахування суми кредиту у наступному розмірі (п. 1.4 договору): 2% за кожен день користування кредитом за умови сплати всіх нарахованих процентів за користування кредитом не пізніше, ніж протягом орієнтовного строку повернення кредиту (п.1.4 а договору); починаючи з першого дня наступного за орієнтовним строком повернення кредиту процентна ставка збільшується на 1,64% порівняно з процентною ставкою, зазначеною у п.1.4 а (п.1.4 б договору); починаючи з 15 дня наступного за орієнтовним строком повернення кредиту процентна ставка збільшується на 1,38% порівняно з процентною ставкою, зазначеною у п.1.4 б (п.1.4 в договору); починаючи з 30 дня наступного за орієнтовним строком повернення кредиту процентна ставка збільшується на 2,65% порівняно з процентною ставкою зазначеною у п. 1.4 в (п. 1.4 г договору).

Пунктами 1.4.1 та 1.4.2 договору обумовлено, що нараховані проценти підлягають обов`язковій сплаті на 10 день з моменту отримання кредиту в сумі, що нарахована за фактичний строк користування кредитом на дату сплати. В разі, якщо сума кредиту лишається неповернутою після орієнтовного строку повернення кредиту, проценти підлягають обов`язковій сплаті кожні 10 днів у сумі, нарахованій за фактичний строк користування кредитом.

Відповідач 24.04.2021 року підписав електронним підписом договір про надання фінансових послуг № 2111408019885, чим погодився із запропонованими умовами договору.

Досліджуючи наданий позивачем розрахунок заборгованості, наданий позивачем, а саме порядок нарахування відсотків, суд встановив, що відсотки нараховувалися відповідно до умов договору № 2111408019885, погодженими з відповідачем, а тому суд погоджується з наданим позивачем розрахунком заборгованості відповідача.

На підставі Договору факторингу № 1-12, Товариство з обмеженою відповідальністю «Служба миттєвого кредитування» відступило на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 2111408019885, що підтверджується копією Договору факторингу від 01 грудня 2021 року за №1-12 та Витягом з Додатку №3 від 03.12.2021 до Договору факторингу. (а.с. 41-56)

Згідно розрахунку заборгованості за Договором № 2111408019885 від 24.04.2021 року, складеним ТОВ «Служба миттєвого кредитування», загальний борг відповідача станом на 30.11.2021 склав 22506,00 грн, з яких: 3100,00 грн - заборгованість за основним зобов`язанням (за тілом кредиту); 19840,00 грн - заборгованість за нарахованими процентами.

Також згідно вказаного розрахунку відповідачем було сплачено відсотків за користування кредитом у розмірі 434,00 грн. (а.с. 37-38)

10.03.2023 року було укладено договір № 10-03/2023/01, відповідно до якого Товариство з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» відступило на користь Товариство з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 2111408019885, що підтверджується копією Договору факторингу від 10.03.2023 року за №10-03/2023/01 та Додатком №1 до Договору факторингу. (а.с. 57-77)

Згідно розрахунку заборгованості за Договором № 2111408019885 від 24.04.2021 року, складеним ТОВ «Вердикт Капітал», загальний борг відповідача станом на 10.03.2023 склав 56744,88 грн, з яких: 3100,00 грн - заборгованість за основним зобов`язанням (за тілом кредиту); 19406,00 грн - заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги; 34238,88 грн нараховані відсотки згідно Кредитного договору. (а.с. 39)

Таким чином, ТОВ «Коллект Центр» наділено правом вимоги до відповідача за договором № 2111408019885.

Згідно розрахунку заборгованості за Договором № 2111408019885 від 24.04.2021 року, наданої позивачем, заборгованість відповідача на день подання позовної заяви становить 56744,88 грн, з яких: 3100,00 грн - заборгованість за основним зобов`язанням (за тілом кредиту); 53644,88 грн - заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги. (а.с. 40)

Водночас, враховуючи принцип розумності, співмірності і пропорційності позивач просив суд стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 37247,74 грн, з яких: 3100,00 грн - заборгованість за основним зобов`язанням (за тілом кредиту); 34147,74 грн - заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги.

Статтею 514 ЦК України встановлено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 516 ЦК України, заміна кредитора в зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора в зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

За змістом ст. ст. 525, 526, 530 ЦК України, зобов`язання мають виконуватися належним чином, згідно з умовами договору та у встановлений строк. Одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається. Якщо у зобов`язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з ч. 1 ст. 1048, ч. 1 ст. 1049 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Позика вважається повернутою в момент зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок або реального повернення коштів позикодавцеві.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно з ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Згідно ч.1 ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках.

У відповідності до ч.3 ст.12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ч.1 ст.76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ч.6 ст.81 ЦПК України, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

На підставі вищевикладеного, суд приходить до висновку про доведеність та обґрунтованість позовних вимог та стягнення з відповідача заборгованість за Кредитним договором №2111408019885 від 24.04.2021 року у розмірі 37247,74 грн, з яких: 3100,00 грн - заборгованість за основним зобов`язанням (за тілом кредиту); 34147,74 грн - заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги.

Щодо стягнення з відповідача судових витрат на правничу допомогу адвоката в розмірі 13000,00 грн, суд виходить з такого.

Як передбачено статтею 137 ЦПК України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

На підтвердження вказаних позовних вимог щодо стягнення з відповідача витрат на надання правничої допомоги позивачем надано до суду наступні докази, а саме: - копію договору №01-07/2024 про надання правової допомоги від 01.07.2024 року, укладеного між ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» та АО «Лігал Ассістанс»; - заявку на надання юридичної допомоги № 3076 від 03.11.2025 року на загальну суму 13000,00 грн; - Витяг з Акту №16 про надання юридичної допомоги від 28.11.2025 року на суму 13000,00 грн.

Водночас, сторона відповідача скористалась своїм правом на звернення до суду із клопотанням про зменшення розміру витрат на правничу допомогу.

Отже, дослідивши заяву про стягнення судових витрат та додані до неї документи, враховуючи складність справи, тривалість судових засідань та обсяг виконаної роботи, а також відсутність заперечень відповідача щодо їх розміру, суд вважає, що розмір заявлених витрат на правничу допомогу в сумі 13000,00 грн є завищеним, та вважає за необхідне стягнути з відповідач на користь позивача витрати на правову допомогу у розмірі 9000,00 грн, який суд вважає обґрунтованим та таким, що відповідає критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та критерію розумності їхнього розміру.

Відповідно до ст.141 ЦПК України, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача сплачений ним судовий збір у розмірі 2422,40 грн.

Європейський суд з прав людини зауважив, що принцип «процесуальної рівності сторін» передбачає, що у випадку спору, який стосується приватних інтересів, кожна зі сторін повинна мати розумну можливість представити свою справу, включаючи докази, в умовах, які не ставлять цю сторону в істотно більш несприятливе становище стосовно протилежної сторони (DOMBO BEHEER B.V. v. THE NETHERLANDS, № 14448/88, § 33, ЄСПЛ, від 27 жовтня 1993 року)

Згідно із практикою Європейського суду з прав людини за своєю природою змагальність судочинства засновується на диференціації процесуальних функцій і відповідно правомочностей головних суб`єктів процесуальної діяльності цивільного судочинства - суду та сторін (позивача та відповідача). Диференціація процесуальних функцій об`єктивно призводить до того, що принцип змагальності відбиває властивості цивільного судочинства у площині лише прав та обов`язків сторін. Це дає можливість констатувати, що принцип змагальності у такому розумінні урівноважується з принципом диспозитивності та, що необхідно особливо підкреслити, - із принципом незалежності суду. Він знівельовує можливість суду втручатися у взаємовідносини сторін завдяки збору доказів самим судом. У процесі, побудованому за принципом змагальності, збір і підготовка усього фактичного матеріалу для вирішення спору між сторонами покладається законом на сторони. Суд тільки оцінює надані сторонам матеріали, але сам жодних фактичних матеріалів і доказів не збирає.

Керуючись ст. ст. 6, 11, 509, 526, 610, 625-628, 634, 1046, 1048, 1049 ЦК України, Законом України «Про електронну комерцію», ст.ст. 12, 13, 19, 80, 81, 82 89, 131, 141, 223, 258, 259, 263-265 ЦПК України, суд

ухвалив:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» заборгованість за Договором № 2111408019885 від 24.04.2021 року у розмірі 37247,74 грн (тридцять сім тисяч двісті сорок сім гривень 74 копійки).

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» витрати на професійну правничу допомогу в сумі 9000,00 грн (дев`ять тисяч гривень 00 копійок).

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» витрати зі сплати судового збору у розмірі 2422,40 грн (дві тисячі чотириста двадцять дві гривні 40 копійок).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР», ЄДРПОУ 44276926, місцезнаходження юридичної особи: 01133, м. Київ, вул. Мечнікова, буд. 3, офіс 306.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Повний текст рішення суду складений та підписаний 30 квітня 2026 року.

Суддя: О. Н. Борис