Рішення № 136130800, 30.04.2026, Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська

ЄУН 932/4963/26

Провадження №2-а/932/84/26

РІШЕННЯ

Іменем України

30.04.2026 м. Дніпро

Шевченківський районний суд міста Дніпра в складі:

головуючого судді Салькової В.С.,

за участю секретаря судового засідання Щербаченко А.В.,

представників позивача Татаренка В.А., Мельника Д.П.,

відповідача ОСОБА_1 ,

представника відповідача адвоката Безрука С.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області до ОСОБА_1 про затримання та поміщення до пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, з метою ідентифікації та забезпечення видворення за межі території України громадина РФ,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з цим позовом, в обґрунтування якого вказав, що громадянин РФ ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , востаннє прибув в Україну 11.06.2015 через КПП «Гоптівка». Документи для оформлення тимчасового або постійного проживання до органів ДМС не надавав. Посвідкою або паспортом громадянина України не документувався.

22.02.2018 за порушення правил перебування іноземного громадянина в Україні Синельниківським РС ГУ ДМС в Дніпропетровській області прийняте рішення про примусове повернення ОСОБА_1 до РФ, його зобов`язали залишити територію України до 22.03.2018. ОСОБА_1 від виїзду ухилився та перейшов на нелегальне положення.

ОСОБА_1 неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності та був засуджений:

-23.12.2015 Синельниківським міськрайонним судом Дніпропетровської області за ч.3 ст.185 КК України із застосуванням ст.75 КК України до позбавлення волі на 3 роки з іспитовим строком на 1 рік;

-13.07.2017 Синельниківським міськрайонним судом Дніпропетровської області за ч.1 ст.309 КК України із застосуванням ст.ст.75,76 КК України до позбавлення волі на 1 рік з іспитовим строком на 1 рік;

-07.05.2020 Синельниківським міськрайонним судом Дніпропетровської області за ч.1 ст.309 КК України із застосуванням ст.75 КК України до позбавлення волі на 2 роки з іспитовим строком на 2 роки;

-03.12.2020 Синельниківським міськрайонним судом Дніпропетровської області за ч.2 ст.185 КК України із застосуванням ст.ст.75,76 КК України до позбавлення волі на 4 роки з іспитовим строком на 3 роки.

29.04.2026 ОСОБА_1 звільнено з ДУ «Солонянська виправна колонія (№21)». У нього відсутній паспорт громадянина РФ через втрату та самостійно територію України він не залишить. Посадовими особами ГУНП в Дніпропетровській області його 29.04.2026 доставлено до відділу №2 у м. Дніпрі ГУ ДМС у Дніпропетровській області для вирішення питання примусового видворення з України.

29.04.2026 ОСОБА_1 затримано, про що складений протокол про адміністративне затримання №000238.

Також 29.04.2026 щодо нього складений протокол про адміністративне правопорушення ПР МДН №008004 за ч.2 ст.203 КпАП України та за наслідками розгляду справи того ж дня постановою ПР МДН №007992 його притягнуто до відповідальності та накладено штраф.

За останні п`ять років територію України ОСОБА_1 не залишав.

То ж, відповідач своїми діями порушує законодавство про правовий статус іноземців та осіб без громадянства, перебуваючи тривалий час на території України без документів на право проживання в Україні, не вживши заходів для легалізації свого перебування в Україні; ухилився від виконання рішення про примусове повернення до країни походження або третьої країни; відсутні законні підстави для його працевлаштування в Україні та, відповідно, законні джерела доходів для залишення країни, а також забезпечення свого перебування та проживання на території України; відсутній документ, що дає право перетину державного кордону України.

На думку позивача, існують обґрунтовані підстави вважати, що відповідач перешкоджатиме проведенню процедури видворення, існує ризик його втечі. Відсутність документу, що дає право на виїзд з України, є підставою для звернення до суду для ідентифікації іноземця та забезпечення його видворення.

Позивач просить суд затримати ОСОБА_1 та помістити його до пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, строком на шість місяців до 29.10.2026 з метою його ідентифікації та забезпечення видворення з території України, вирішити питання щодо негайного виконання рішення.

У судовому засіданні представники позивача Татаренко В.А. та Мельник Д.П. підтримали вимоги позову та наполягали на його задоволенні.

Представник позивача Татаренко В.А. надав пояснення, аналогічні викладеним в позові, додавши, що рішення 2018 року про примусове повернення ОСОБА_1 відсутнє, воно не зберіглося з підстав того, що строк зберігання таких рішень 5 років, а до електронної форми вони почали переводитися з 2019 року. Штамп про наявність цього рішення є в паспорті громадянина РФ ОСОБА_1 , але паспорт ним втрачений, а копії його сторінки належної якості з доступними до сприйняття відомостями немає.

Відповідач ОСОБА_1 у судовому засіданні позовні вимоги не визнав. Пояснив, що мешкав в Україні з 4-річного віку, його батьки та сестра є громадянами України. Сам не звертався до органів ДМС для своєї легалізації, оскільки неодноразово був засуджений, а також не був обізнаний про такий свій обов`язок та процедуру легалізації. Дійсно в 2013 році він отримав паспорт громадянина РФ, але втратив його, востаннє в`їхав до України в червні 2015 року за запрошенням двоюрідного брата, працював неофіційно, мешкав в м. Синельникове Дніпропетровської області. В 2022 році він не ходив відмічатися до органу пробації та його направили для реального відбування покарання, звільнився 29.04.2026 та одразу був затриманий. Просив відмовити у задоволенні позову, надати йому можливість зайнятися документами. Також вказав суду, що відносно нього 01.04.2026 судом встановлено адміністративний нагляд на 2 роки.

Представник відповідача адвокат Безрук С.В. просив відмовити в задоволенні позову з підстав загальної необґрунтованості вимог.

Суд, вислухавши позиції сторін та дослідивши матеріали справи, дійшов таких висновків.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянином РФ та документований паспортом НОМЕР_1 від 03.01.2013 зі строком дії до 03.01.2018, який зі слів ОСОБА_1 втрачений.

29.04.2026 ОСОБА_1 звільнений з місця відбування покарання за закінченням строку покарання, довідка про звільнення ДНП №22501 ДУ «Солонянська ВК (№21)».

За відомостями довідки по особовій справі засудженого №191-С-22 на ОСОБА_1 він був засуджений:

-23.12.2015 Синельниківським міськрайсудом за ст. 185 ч.3, 75 КК України винесено вирок про позбавлення волі до 3 років з іспитовим строком на 1 рік;

-13.07.2017 Синельниківським міськрайсудом за ст. 309 ч.1, 75, 76 КК України винесено вирок про позбавлення волі до 1 року з іспитовим строком на 1 рік;

-07.05.2020 Синельниківським міськрайсудом за ст. 309 ч.1, 75, КК України винесено вирок про позбавлення волі до 2 років з іспитовим строком на 2 роки;

-03.12.2020 Синельниківським міськрайсудом за ст. 185 ч.2, 75, 76 ч.3 п.2, 76 ч.1 п.1 КК України винесено вирок про позбавлення волі до 4 років з іспитовим строком на 3 роки,

також наявні випадки його притягнення до кримінальної відповідальності в минулому, починаючи з 04.12.2001.

27.04.2026 ГУНП в Дніпропетровській області направленням відповідного подання повідомило ГУ ДМС в Дніпропетровській області про майбутнє звільнення 29.04.2026 ОСОБА_1 з місця відбування покарання та про те, що останній знаходиться на території України з порушенням встановленого строку перебування, без відповідного дозволу.

Підтверджені відомості про час останнього перетину державного кордону України в напрямку «в`їзд» відсутні.

Як пояснене представниками позивача та підтверджено відповідачем, він востаннє прибув на територію України через пункт пропуску КПП «Гоптівка» 11.06.2015, але відповідний штамп в копії його паспорту є таким, що не дозволяє встановити це достовірно.

29.04.2026 ОСОБА_1 затримано заступником начальника відділу №2 у м. Дніпрі ГУ ДМС в Дніпропетровській області у зв`язку з вчиненням адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.203 КпАП України, для встановлення його особи, про що складений протокол про адміністративне затримання №000238.

29.04.2026 щодо ОСОБА_1 складений протокол про адміністративне правопорушення ПР МДН №008004 за ч.2 ст.203 КпАП України та за наслідками розгляду справи того ж дня постановою ПР МДН №007992 його притягнуто до відповідальності та накладено штраф за порушення законодавства про правовий статус іноземців перевищення встановленого строку перебування більше як на 30 днів, проживання без документів на право проживання, ухилення від виїзду з України після закінчення відповідного терміну перебування (ч.ч.1,3 ст.3, ч.1 ст.9 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства»).

29.04.2026 на ОСОБА_1 позивачем складено довідку про особу, яка містить ПІБ ОСОБА_1 , дату народження ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце народження Хабаровський край РФ, громадянство РФ, стать, вік та зріст, місце проживання: АДРЕСА_1 . Також в довідці зазначено, що інформація про особу за обліками ДМС відсутня.

29.04.2026 заступником начальника відділу №2 у м. Дніпрі ГУ ДМС в Дніпропетровській області Татаренком В.А. прийняте рішення №1211100100000769 про примусове видворення з України громадянина РФ ОСОБА_1 , підставами якого є неоформлення ним документів на тимчасове або постійне проживання в Україні, ухилення від виконання рішення про примусове повернення до РФ від 22.02.2018, систематичні порушення законодавства України.

У зв`язку з повідомленням відповідача в судовому засіданні про наявність щодо нього ще одного вироку судом перевірені вказані відомості та за даними ЄДРСР встановлена наявність постанови Солонянського районного суду Дніпропетровської області від 01.04.2026, яка набрала законної сили 14.04.2026, у справі №192/697/26, якою за поданням начальника ДУ «Солонянська виправна колонія (№21)» відносно ОСОБА_1 встановлено адміністративний нагляд строком на 2 роки.

Правовий статус іноземців та осіб без громадянства, які перебувають в Україні, порядок їх в`їзду в Україну та виїзду з України визначається Законом України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» (надалі Закон № 3773-VI).

За змістом ст.3 цього Закону іноземці та особи без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах, користуються тими самими правами і свободами, а також несуть такі самі обов`язки, як і громадяни України, за винятками, встановленими Конституцією, законами чи міжнародними договорами України.

Згідно з п.14 ст.1 Закону №3773-VI нелегальний мігрант іноземець або особа без громадянства, які перетнули державний кордон поза пунктами пропуску або в пунктах пропуску, але з уникненням прикордонного контролю і невідкладно не звернулися із заявою про надання статусу біженця чи отримання притулку в Україні, а також іноземець або особа без громадянства, які законно прибули в Україну, але після закінчення визначеного їм терміну перебування втратили підстави для подальшого перебування та ухиляються від виїзду з України.

Пунктом другим ст.25 цього Закону передбачено, що іноземці та особи без громадянства, які не мають законних підстав для перебування в Україні або які не можуть виконати обов`язок виїзду з України, не пізніше дня закінчення відповідного строку їх перебування у зв`язку з відсутністю коштів або втратою паспортного документа, можуть добровільно повернутися в країну походження або третю країну, у тому числі за сприяння міжнародних організацій.

За приписами частини першої статті 26 Закону №3773-VI іноземець або особа без громадянства можуть бути примусово повернуті в країну походження або третю країну, якщо їх дії порушують законодавство про правовий статус іноземців та осіб без громадянства або суперечать інтересам забезпечення національної безпеки України чи охорони громадського порядку, або якщо це необхідно для охорони здоров`я, захисту прав і законних інтересів громадян України за рішенням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері міграції, органу Служби безпеки України або органу охорони державного кордону (стосовно іноземців та осіб без громадянства, які затримані ними у межах контрольованих прикордонних районів під час спроби або після незаконного перетинання державного кордону України), з подальшим повідомленням протягом 24 годин прокурору про підстави прийняття такого рішення. У рішенні про примусове повернення зазначається строк, протягом якого іноземець або особа без громадянства повинні виїхати з України. Зазначений строк не повинен перевищувати 30 днів з дня прийняття рішення.

Іноземець або особа без громадянства зобов`язані самостійно залишити територію України у строк, зазначений у рішенні про примусове повернення (ч.5 ст.26 Закону №3773-VI).

Статтею 30 Закону №3773-VI визначено, що центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб, біженців та інших визначених законодавством категорій мігрантів, його територіальні органи та територіальні підрозділи, органи охорони державного кордону або органи Служби безпеки України можуть приймати рішення про примусове видворення з України іноземців та осіб без громадянства, якщо такі особи затримані за незаконне перетинання (спробу незаконного перетинання) державного кордону України або є обґрунтовані підстави вважати, що іноземець або особа без громадянства ухилятиметься від виконання рішення про примусове повернення, або якщо така особа не виконала у встановлений строк без поважних причин рішення про примусове повернення, а також в інших передбачених законом випадках.

Зі змісту наведеної норми слідує, що примусовому видворенню іноземця чи особи без громадянства передують дві обставини: 1) прийняття рішення відповідним компетентним органом про примусове повернення; 2) ухилення від виїзду після прийняття рішення про повернення або наявність обґрунтованих підстав вважати, що іноземець або особа без громадянства ухилятимуться від виконання такого рішення.

В даній справі позивачем не доведена наявність рішення органів ДМС про примусове повернення, яким ОСОБА_1 було зобов`язано залишити територію України. Копія такого рішення суду не надана, а посилання позивача на наявність в паспорті відповідача штампу на підтвердження прийняття вказаного рішення суд не у змозі перевірити через погану якість наданої копії паспорту громадянина РФ ОСОБА_1 .

Таким чином, підстави вважати знаходження ОСОБА_1 на території України проявом ухилення від виконання рішення про примусове повернення у суду відсутні. Також на користь такого висновку суд враховує і той факт, що ОСОБА_1 лише 29.04.2026, тобто напередодні розгляду цієї справи, звільнений з місця відбування покарання, де провів останні 4 роки, відповідно, не міг ухилятися від повернення до країни походження через позбавлення його волі та відбування призначеного судом покарання.

На підставі наведеного суд вважає дії позивача з ініціювання примусового видворення ОСОБА_1 з території України передчасними та такими, що вчинені без дотримання процедури, передбаченої діючим законодавством України, що є підставою для відмови у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.2,6-11,72-78,90,211,241-246,268-272,289,372 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні адміністративного позову Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області до громадянина РФ ОСОБА_1 про затримання та поміщення до пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, з метою ідентифікації та забезпечення видворення за межі території України громадина РФ відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Рішення може бути оскаржене до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.

Повне рішення виготовлене та проголошене в судовому засіданні 30.04.2026.

Суддя: В.С. Салькова