Рішення № 13612764, 24.01.2011, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

21.01.11р.

Справа № 40/167(10/47)-10

За позовом Публічного акціонерного товариства "ВТБ Банк", м.Київ

до Закритого акціонерного товариства "Завод електро-газового обладнання", м.Дніпропетровськ

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю "Енерго-Миг", м.Дніпропетровськ

про стягнення 12 327 676,14 доларів США

Суддя Красота О.І.

Представники:

Від позивача : Тітаренко О.О. (довір. № 500/11.5.2 від 05.11.2010 р.);

Від відповідача: не з"явився;

Від третьої особи: не з»явився;

СУТЬ СПОРУ:

07.10.2010р. постановою Вищого господарського суду України скасовано рішення господарського суду Дніпропетровської області від 20.04.2010р. та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 30.06.2010р. у справі №10/47-10, а справу направлено на новий розгляд.

Розпорядженням голови суду від 03.11.2010р. справу №10/47-10 передано для розгляду судді Красота О.І.

Ухвалою господарського суду від 04.11.2010р. справу №10/47-10 прийнято до розгляду суддею Красота О.І.

04.08.2010р. до господарського суду Дніпропетровської області надійшов запит з Дніпропетровського апеляційного господарського суду про направлення справи №10/47-10, у зв'язку з надходженням касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Енерго-Миг" на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 20.04.2010р. та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 30.06.2010р. у справі №10/47-10.

11.11.10р. справа №40/167(40/47)-10 була повернута до господарського суду Дніпропетровської області, відповідно до ст.79 господарського процесуального кодексу України, господарський суд, ухвалою господарського суду від 12.11.10р. поновлено провадження по справі.

30.11.10р. Позивач в судовому засіданні подав додаткові пояснення до позовних вимог (Том 3 а.с. 72-75) та просить суд згідно останнього уточнення (Том 1 а.с. 108) позовних вимог звернути стягнення на предмет іпотеки - цілісний майновий комплекс, що знаходиться за адресою: м.Дніпропетровськ, вул.Героїв Сталінграду, 160 переданий Відповідачеві в іпотеку ПАТ "ВТБ Банк" на підставі іпотечного договору №34ВД-z від 27.04.06р., посвідченого приватним нотаріусом Броварського міського нотаріального округу Гуд Л.М. за р/н 1540 шляхом продажу його на прилюдних торгах, в рахунок погашення заборгованості по кредиту у розмірі 12 353 848 доларів США 09 центів, з яких: 6 000 000 доларів США - сума основного боргу - неповернута сума кредиту (отриманих грошових коштів за кредитною лінією); 2 790 934, 46 доларів США - прострочена заборгованість по сплаті процентів за період з серпня 2006р. по січень 2010р.; 3 332 712,33 доларів США - 30% річних, нарахованих за період з 26.04.08р. по 08.02.10р. на суму кредиту у зв'язку з порушенням строку повернення кредиту (кредитної лінії); 148 189,20 доларів США - 3 проценти річних, нараховані за період з 01.09.06р. по 08.02.10р. на суму прострочених процентів як плати за користування кредитом (кредитною лінією); 82 012,10 доларів США - пеня за несвоєчасну сплату процентів, нарахована за період з 07.02.09р. по 08.02.10р. (враховуючи приписи ч. 6 ст. 323 ГК України) та судові витрати.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням Товариством з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРГО - МИГ" умов кредитного договору № 34ВД від 27.04.2006 року в частині своєчасного погашення суми кредиту, відсотків та пені (по кредиту), майновим поручителем якого є Відповідач, відповідно до Договору іпотеки № 34 ВД-z від 27.04.2006 р., укладеного між сторонами.

Ухвалою господарського суду від 30.11.10р. було замінено Позивача - Відкрите акціонерне товариство "ВТБ Банк" його правонаступником Публічним акціонерним товариством "ВТБ Банк".

14.12.10р. Відповідач подав відзив на позов (Том 3 а.с.104-107), в якому проти позовних вимог заперечує та в позові просить відмовити.

14.12.10р. Третя особа яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні Відповідача подала заперечення на позов (Том 3 а.с. 101-103), в яких вказує, що Позивачем заявлено вимоги до Відповідача щодо сплати заборгованості по процентам поза межами строку позовної давності встановленого ст.. 257 ЦК України, тому вимоги Позивача про стягнення з Відповідача 382 500 дол. США за період з серпня 2006 року по грудень 2006 року нараховані не правомірно, у зв»зку з чим неправомірно нараховані три відсотки річних за період з серпня 2006 року по грудень 2007 року на суму процентів з серпня 2006 року по грудень 2006 року. Також в своєму запереченні третя особа не згодна з нарахуванням 30% річних та з сумою пені за не своєчасну сплату процентів.

28.12.2010 року третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні Відповідача подала додаткові заперечення на позов (Том 3 а.с. 122-123) в яких вказує, що Позивачем заявлено вимоги до Відповідача щодо сплати заборгованості по процентам поза межами строку позовної давності встановленого ст.. 257 ЦК України, тому вимоги Позивача про стягнення з Відповідача 382 500 дол. США за період з серпня 2006 року по грудень 2006 року нараховані не правомірно, у зв»зку з чим неправомірно нараховані три відсотки річних за період з 01.09.2006 року по 31.01.2007 року на суму процентів з серпня 2006 року по грудень 2006 року. Також в своєму запереченні третя особа не згодна з нарахуванням 30% річних та з сумою пені за не своєчасну сплату процентів.

12.01.2001 року Позивач надав до суду свої пояснення в яких нет згоден з позицією третьої особи щодо застосування строку позовної даності вказаних в запереченні третьої особи посилаючись на частину 3 ст. 267 ЦК України.

12.01.11р. Відповідач та Третя особа, в судове засідання не з'явилися, клопотання про відкладення розгляду справи не заявляли.

В судове засідання 21.01.2011 року Відповідач не з»явився, Третя особа направила клопотання щодо розгляду справи без його участі.

Суд вважає за можливе розглянути справу у відсутності представника Відповідача та представника Третьої особи, так як останні повідомлені про дату та час судового засідання належним чином, а в матеріалах справи наявні документи необхідні для вирішення спору по суті та прийняття обґрунтованого рішення.

В свою чергу, ніщо не заважало Відповідачеві та Третій особі скористатися передбаченим ст.ст.22, 28 Господарського процесуального кодексу України правом та направити для участі у судовому засіданні іншого представника, оскільки законодавцем кількість представників, що можуть представляти інтереси сторін, не обмежено.

Враховуючи наведене, а також закінчення строку вирішення спору, встановленого ст. 69 ГПК України та приймаючи до уваги те, що наслідком чергового відкладення розгляду справи є невиправдане затягування розгляду справи, що не узгоджується, зокрема, з положеннями ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року стосовно права кожного на розгляд його справи судом упродовж розумного строку, господарський суд не знаходить підстав для задоволення клопотання від 21.01.2011 року Третьої особи, щодо можливого перенесення розгляду справи.

За клопотанням третьої особи яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору , на стороні Відповідача від 28.12.2010 року здійснювалась технічна фіксація судового процессу на носій CD-R № hdA609200933B16.

28.12.10р. Позивач подав клопотання про продовження строку розгляду справи в порядку ст.69 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалою від 28.12.10р. у відповідності до вимог ст.. 69 ГПК України продовжено строк розгляду справи до 27.01.11р.

В порядку ст. 85 ГПК України, у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника Позивача, оцінивши надані докази в їх сукупності, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

25.01.2007 р. рішенням загальних зборів учасників Акціонерний комерційний банк “Мрія” перейменовано в Відкрите акціонерне товариство ВТБ Банк, яке є правонаступником всіх прав та обов'язків Акціонерного комерційного банку “Мрія”, що підтверджується п. 1. Статуту Відкритого акціонерного товариства ВТБ Банк ВТБ Банк.

Крім того відповідно до вимог Закону України "Про акціонерні товариства" було проведено зміну найменування Відкритого акціонерного товариства "ВТБ Банк" на Публічне акціонерне товариство "ВТБ Банк", про що були внесені зміни до Статуту Відкритого акціонерного товариства "ВТБ Банк".

27.04.2006 р. між Акціонерним комерційним банком “Мрія” (Банк) та Товариством з обмеженою відповідальністю “ЕНЕРГО-МИГ” ( Позичальник ) укладено Кредитний договір № 34 ВД (Кредитний договір), предметом якого стало надання Банком Позичальнику кредиту в сумі 6 000 000 дол. США строком користування по 25.04.2008 р. із сплатою за користування кредитом в розмірі 15 відсотків річних та сплатою за управління зобов'язанням по кредиту в розмірі 1 (один) відсоток річних (Том 1 а.с. 18-19).

31.08.2007 р. між Акціонерним комерційним банком “Мрія” (Банк) та Товариством з обмеженою відповідальністю “ЕНЕРГО-МИГ” (Позичальник) укладено Договір № 1 про внесення змін до Кредитного договору № 34 ВД від 27.04.2006 р., згідно з яким плату за користування кредитом було встановлено в розмірі 13 відсотків річних. Цей договір вступає в дію з 01.09.2007 р. та діє до повного виконання зобов"язань Позичальника (Том 1 а.с. 20).

Відповідно до п. 1.1 Кредитного договору на підставі заяви Позичальника Банком було перераховано суму кредиту в розмірі 6 000 000 дол. США, що підтверджується витягом по особовому рахунку товариства та меморіальним валютним ордером № ТК.14475.2 від 27.04.2006 р. (Том 1 а.с. 44).

Згідно з п.п. 4.1, 4.2 Кредитного договору Позичальник прийняв зобов"язання повернути Банку отриманий кредит та сплатити проценти за користування кредитом. Пунктом 1.1. кредитного договору процентна ставка за користування кредитом встановлена в розмірі 15 % річних, додатковою угодою від 31.08.2007 р. процентна ставка змінена на 13 %.

Відповідно до п. 8.1 Кредитного договору Позичальник зобов'язаний перераховувати Банку плату за користування кредитом ( проценти ) в розмірі, встановленому п. 1.1 кредитного договору, щомісячно у валюті кредиту в строк з 25 числа по останній робочий день поточного місяця за винятком останнього місяця, коли сума нарахованої плати сплачується разом з основною сумою кредиту.

Позичальник, користуючись грошовими коштами в межах кредитної лінії, свої зобов"язання за кредитним договором не виконав, а саме: не повернув в строк до 25.04.2008 р., суму основного боргу (гроші за кредитною лінією) та не сплатив повністю суму процентів, нарахованих за користування кредитними грошовими коштами, у результаті чого, станом на 29.01.2009 р. у Позичальника виникла основна заборгованість у розмірі 6 000 000 дол. США та за простроченими процентами за користування кредитною лінією за період з серпня 2006 року по січень 2009 р. (станом на 29.01.2009 року) складає 1 932 934,43 дол. США.

Відповідно до п. 9.1. кредитного договору у разі несвоєчасного повернення кредиту позичальник зобов'язаний сплатити 30% річних від простроченої суми кредиту.

Строк користування кредитною лінією (кредитними грошовими коштами), передбачений п. 1.1. кредитного договору, встановлений по 25.04.2008 р. У вказаний строк Позичальник суму кредиту в розмірі 6 000 000 дол. США не повернув.

Відповідно до п. 9.2. кредитного договору у разі несвоєчасної (неналежної) сплати плати за користування кредитом, позичальник сплачує на користь банку пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу за кожен день прострочення виконання.

Вищенаведені факти також були встановлені рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 19.02.2009 р. по справі № 18/274-08 порушеної за позовом Відкритого акціонерного товариства ВТБ Банк до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРГО-МИГ", яке набрало законної сили (Том 1 а.с. 77-78, 101).

Вказаним рішенням, суд стягнув з ТОВ “ЕНЕРГО-МИГ на користь Відкритого акціонерного товариства ВТБ Банк суми у наступному розмірі: 6 000 000 дол. США - основний борг за кредитним договором, 1 932 934,43 дол. США - заборгованість по простроченим відсоткам за користування кредитом (за користування кредитною лінією за період з серпня 2006 року по грудень 2008 р. (станом на 29.01.2009 р. ), 1 375 890,41 дол. США - 30% річних, нарахованих за порушення строку повернення кредиту (за період з 26.04.2008 р. по 29.01.2009 р.), 73 948,75 дол. США - пеню (за порушення строків сплати відсотків за користування кредитом нарахована в межах річного строку позовної давності (ст. 258 ЦК України) за період з 01.02.2008 р. по 29.01.2009 р. ), 72 524,24 дол. США - суму 3% річних (нараховані за порушення строків сплати відсотків за користування кредитом за період з 01.09.2006 р. по 29.01.2009 р.).

На виконання рішення господарського суду Дніпропетровської області від 19.02.2009 р. по справі № 18/274-08 виданий наказ, який пред”явлений до виконання (Том 1 а.с. 120). На підставі вказаного наказу, відділом Примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби відкрито виконавче провадження (Том 1 а.с. 121). Доказів щодо виконання вказаного наказу господарського суду Дніпропетровської області у повному обсязі чи частково, суду сторонами не надано.

Крім того, в ході розгляду справи відповідно до ст.33 ГПК України, сторонами не надано доказів щодо повернення кредитних коштів у повному обсязі чи частково, які отримала Третя особа за меморіальним ордером №TК.14475.2 в сумі 6 000 000 доларів США (що дорівнювало в еквіваленті 30 300 000 грн. на день надання кредиту) згідно з кредитним договором № 34 ВД (Том 1 а.с.44).

Зазначений факт не спростовано жодним доказом Відповідача, Третьої особи, підтверджується матеріалами справи, та встановлено рішенням господарського суду Дніпропетровської області по справі № 18/274-08.

27.04.2006 р. між Акціонерним комерційним банком “Мрія” (Іпотекодержатель) та Закритим акціонерним товариством "Завод електро-газового обладнання" (Іпотекодавець), який діє як майновий поручитель за Товариство з обмеженою відповідальністю “ЕНЕРГО-МИГ” (Позичальник) укладено Іпотечний договір № 34ВД-z (Том 1 а.с. 21-23), згідно з умовам якого Іпотекодавець передає Іпотекодержателю в іпотеку нерухоме майно ( цілісний майновий комплекс, що знаходиться за адресою : м. Дніпропетровськ, по вул. Героїв Сталінграду, 160 ), для забезпечення виконання зобов”язання Позичальника в повному обсязі щодо повернення кредиту, термін та умови повернення якого встановлюється Кредитним договором № 34 ВД від 27.04.2006 р. (п.1 Договору).

Пункт 9.1. іпотечного договору передбачає, що у разі невиконання (у т. ч. неналежного виконання) зобов’язань за кредитним договором та/або цим договором, Іпотекодержатель має право задовольнити свої вимоги шляхом звернення стягнення на Предмет іпотеки.

За рахунок Предмета іпотеки Іпотекодержатель має право задовольнити свої вимоги за кредитним договором у повному обсязі, що визначається на момент фактичного задоволення, включаючи сплату кредиту, плати за користування кредитом, комісій, пені, штрафних санкцій, витрат, пов’язаних з пред’явленням вимоги на звернення стягнення на Предмет іпотеки, збитків, завданих порушенням основного зобов’язання та/або цього договору іпотеки ( п. 9.2. Іпотечного договору ).

Згідно з пунктом 10 іпотечного договору звернення стягнення на Предмет іпотеки може здійснюватися на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або шляхом позасудового врегулювання ( шляхом передачі Іпотекодержателю права власності на Предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов’язання або шляхом продажу Предмету іпотеки Іпотекодержателем від свого імені ). Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється способом за вибором Іпотекодержателя.

У пункті 12.1. іпотечного договору зазначається, що всі спори, розбіжності та вимоги, які виникають при виконанні даного договору чи у зв’язку з ним, або випливають з нього, підлягають розгляду у постійно діючому Третейському суді при Асоціації українських банків, згідно з регламентом даного третейського суду.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 06.11.2009 р. по справі № 14/476 відмовлено Відкритому акціонерному товариству ВТБ Банк в задоволенні заяви про видачу виконавчого документа на виконання рішення Постійно діючого третейського суду при Асоціації українських банків від 18.08.2009 р. у справі № 788/09 за позовом Відкритого акціонерного товариства ВТБ Банк до Закритого акціонерного товариства "Завод електро-газового обладнання" про звернення стягнення на предмет іпотеки - цілісний майновий комплекс, що знаходиться за адресою : м. Дніпропетровськ, по вул. Героїв Сталінграду, 160, відповідно до умов іпотечного договору № 34ВД-z від 27.04.2006 р. (Том 1 а.с. 88-94, 112-114).

Відмовляючи Позивачеві в задоволенні його заяви про видачу виконавчого документа, господарський суд міста Києва зазначив, що виходячи із згаданих положень чинного законодавства, питання щодо звернення стягнення на предмет іпотеки підлягає вирішенню саме „судом”, тобто судом загальної юрисдикції, до яких третейські суди не належать. Таким чином, вирішення питання щодо звернення стягнення на предмет іпотеки не може вирішуватись третейським судом, на відміну від звернення стягнення на предмет застави, яке здійснюється, зокрема, за рішенням суду або третейського суду ( ч. 6 ст. 20 Закону України „Про заставу” ). В цій частині третейська угода сторін, викладена у п. п. 12.1 Розділу 12 Іпотечного договору № 34ВД-z від 27.04.2006 р. суперечить закону, а тому є нікчемною. При цьому, фактично третейським судом безпосередньо вирішено питання (юридичну долю) щодо нерухомого майна - цілісного майнового комплексу, що знаходиться в м. Дніпропетровську по вул. Героїв Сталінграду, 160. За таких обставин, справа про звернення стягнення на предмет іпотеки –нерухоме майно –цілісний майновий комплекс, що знаходиться в м. Дніпропетровську по вул. Героїв Сталінграду, 160, згідно іпотечного договору № 34ВД-z від 27.04.2006 р., не підлягала розгляду в Постійно діючому Третейському суді при Асоціації українських банків.

Зазначена ухвала господарського суду м.Києва від 06.11.2009р. по справі № 14/476 набрала законної сили, що підтверджується листом суду від 12.04.2010р. (Том 2 а.с.36).

Будь-які інші докази розірвання, зміни, визнання недійсними в встановленому законом порядку повністю або в частині, вищевказаного кредитного договору, договору іпотеки в матеріалах справи відсутні та суду при розгляді справи не наддавались відповідно до ст.ст.32, 33, 35, 36 ГПК України.

15.04.2009р. рішенням третейського суду при Асоціації українських банків по справі № 2318/08 (Том 1 а.с.79-83) за позовом ВАТ ВТБ Банк до ЗАТ “Завод електро-газового обладнання” було звернено стягнення на заставлене майно за договором застави № 34 ВД/2-Z від 27.04.2006р. на суму 9 488 954,16 доларів США та 584 136 грн. 09 коп., які, зокрема, складають 6 000 000 доларів США –суму боргу за кредитним договором, 2 000 101,10 дол. США –відсотки, 584 136 грн. 09 коп. –пеня за несвоєчасну сплату відсотків, 1 415 342,47 дол. США –30% річних (з 26.04.2008р. по 06.02.2009р.), 75510,59 дол. США –3% річних (за період з 01.09.2006р. по 06.02.2009р.) (Том 1 а.с.83).

11.06.2009р. ухвалою господарського суду м.Києва по справі № 2318/08 (Том 1 а.с. 85-87) було видано наказ на виконання вищевказаного рішення третейського суду від 15.04.2009р.

З матеріалів справи також вбачається, що за наказом по справі № 2318/08 від 11.06.2009 року (Том 1 а.с.87) 11.08.2009р. було відкрито виконавче провадження, що підтверджується постановою виконавчої служби (Том 2 а.с. 101).

Доказів щодо виконання вказаного наказу господарського суду м. Київа у повному обсязі чи частково, суду сторонами не надано.

Таким чином докази, які могли би підтвердити факт невиконання судових рішень по справам № 18/274-08, № 2318/08 (постанови ВДВС про закінчення виконавчих проваджень в зв’язку з неможливістю виконання через відсутність майна або грошових коштів ТОВ “Енерго-Миг”, або Відповідача по справі, на які можливо звернути стягнення в межах вищенаведених виконавчих проваджень в матеріалах справи відсутні та не надавались суду жодною із сторін (ст.33 ГПК України).

Своїми листами від 23.06.2010 року за № 8885-0-33-10-25/3 (Том 2 а.с. 94-95) та листом від 23.06.2010 року за № 8886-0-33-10-25 (Том 2 а.с. 96-97) Департамент державної виконавчої служби Міністерства юстиції України (відділ примусового виконання рішень) повідомив Позивача про стан виконання рішень суду за наказами за № 18/274-08 та № 2318/08.

З огляду на вказані листи, слід зазначити наступне: по-перше, станом на дату надання відповіді (23.06.2010р.) виконавчі провадження тривали, не були закінчені або зупинені в зв’язку з неможливістю виконання судових рішень по справам № 2318/08, № 18/274-08 через відсутність майна у Відповідача, майна та грошових коштів у Третьої особи; по-друге, в межах виконавчого провадження по наказу по справі № 18/274-08 було виявлено автомобіль, але причини неможливості звернення стягнення за рахунок рухомого майна частково в рахунок заборгованості не підтверджено жодним доказом по справі згідно зі ст.33 ГПК України, також жодним доказом в межах виконавчого провадження за наказом № 18/274-08 не підтверджено факт відсутності у третьої особи грошових коштів, неможливість стягнення та виконання судового рішення по справі № 18/274-08; по-третє, листом Департаменту ДВС Міністерства юстиції України від 23.06.2010р. лише констатується проведення організаційних заходів виконавчою службою після відкриття виконавчого провадження за наказом по справі № 2318/08, будь-які посилання на будь-які постанови ВДВС, які б свідчили про здійснення певних виконавчих дій щодо виявлення заставного майна, неможливості виконання через його відсутність лист від 23.06.2010р. № 8886-0-33-10-25 не містить.

Таким чином докази, які могли би підтвердити факт невиконання судових рішень по справам № 18/274-08, № 2318/08 (постанови ВДВС про закінчення виконавчих проваджень в зв’язку з неможливістю виконання через відсутність майна або грошових коштів ТОВ “Енерго-Миг”, або Відповідача по справі, на які можливо звернути стягнення в межах вищенаведених виконавчих проваджень в матеріалах справи відсутні та не надавались суду жодною із сторін (ст.33 ГПК України).

Відповідно до ст. 1 Закону України „Про іпотеку” іпотека - вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом. Іпотекодавець - особа, яка передає в іпотеку нерухоме майно для забезпечення виконання власного зобов'язання або зобов'язання іншої особи перед іпотекодержателем. Іпотекодавцем може бути боржник або майновий поручитель. Майновий поручитель - особа, яка передає в іпотеку нерухоме майно для забезпечення виконання зобов'язання іншої особи-боржника.

Отже, відповідно до умов іпотечного договору № 34ВД-z від 27.04.2006 р. та ст. 1 Закону України „Про іпотеку” - Закрите акціонерне товариство "Завод електро-газового обладнання" є майновим поручителем перед Позивачем, яка передала в іпотеку нерухоме майно для забезпечення виконання зобов'язання Третьою особою.

Ст. 7 Закону України „Про іпотеку” передбачає, що за рахунок предмета іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити свою вимогу за основним зобов'язанням у повному обсязі або в частині, встановленій іпотечним договором, що визначена на час виконання цієї вимоги, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачене умовами договору, що обумовлює основне зобов'язання.

Відповідно до п. 4. Іпотечного договору, предмет іпотеки сторони оцінили в сумі 52 898 750 грн., що за курсом НБУ на день укладання цього договору становило 10 475 000 дол. США.

Майновий поручитель несе відповідальність перед іпотекодержателем за невиконання боржником основного зобов'язання виключно в межах вартості предмета іпотеки. У разі задоволення вимог іпотекодержателя за рахунок предмета іпотеки майновий поручитель набуває права кредитора за основним зобов'язанням ( ст. 11 Закону України „Про іпотеку” ).

У разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель, відповідно до ст. 33 Закону України „Про іпотеку” вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, встановлених статтею 12 цього Закону.

У зв”язку із неналежним виконанням Товариством з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРГО - МИГ" умов кредитного договору № 34 ВД від 27.04.2006 року в частині своєчасного погашення суми кредиту, відсотків та пені (по кредиту), Банк пред”явив вимоги до майнового поручителя, яким є Відповідач, шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки - цілісний майновий комплекс, що знаходиться за адресою : м. Дніпропетровськ, по вул. Героїв Сталінграду, 160, шляхом продажу його на прилюдних торгах, в рахунок погашення боргу по кредиту у розмірі 12 353 848,09 дол. США, з них : 6 000 000 дол. США - суми основного договору - неповернутої суми кредиту ( отриманих грошових коштів за кредитною лінією); 2 790 934,46 дол. США - суми простроченої заборгованості по сплаті процентів за період з серпня 2006 р. по січень 2010 р.; 3 332 712,33 дол. США - суми 30% річних, нарахованих за період з 26.04.2008 р. по 08.02.2010 р. на суму кредиту у зв'язку з порушенням строку повернення кредиту ( кредитної лінії ); 148 189,20 дол. США –3 % річних, нарахованих за період з 01.09.2006 р. по 08.02.2010 року на суму прострочених процентів як плати за користування кредитом ( кредитною лінією ); 82 012,10 дол. США - суми пені за несвоєчасну сплату процентів, нарахованої за період з 07.02.2009 р. по 08.02.2010 р. (враховуючи приписи ч. 6 ст. 323 ГК України).

Згідно із ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 526 ЦК України).

Згідно зі ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти.

Ст. 530 ЦК України передбачає, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Ст. 611 ЦК України передбачено, що уразі порушення зобов’язання наступають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом (ст. 548 ЦК України).

Відповідно до ст. 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися заставою.

В силу застави кредитор (заставодержатель), відповідно до ст. 572 ЦК України має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленного майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).

Застава виникає на підставі договору, закону або рішення суду (ст. 574 ЦК України).

Відповідно до ст. 576 ЦК України предметом застави може бути будь-яке майно, що може бути відчужене заставодавцем і на яке може бути звернене стягнення.

Якщо предметом застави є нерухоме майно, договір застави підлягає нотаріальному посвідченню ( ст. 577 ЦК України ).

Згідно зі ст. 583 ЦК України стороною у договорі застави, заставодавцем може бути боржник - власник речі.

Договір Іпотеки, укладений між сторонами як того вимагає ст. 584 ЦК України визначає суть, розмір і строк виконання зобов'язання, забезпеченого заставою, опис предмета застави, а також інші умови, погоджені сторонами договору.

Відповідно до ст. 589 ЦК України у разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави. За рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов'язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв'язку із пред'явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором.

Стаття 590 ЦК України передбачає, що звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом. Заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, коли зобов'язання не буде виконано у встановлений строк (термін), якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 5 цієї статті визначено: якщо предметом застави є дві або менше речей (два або більше прав), стягнення може бути звернене на всі ці речі (права) або на будь яку з речей (прав) на вибір заставодержателя.

Таким чином сам факт присудження до стягнення боргу з боржника, який боржником не оплачений, не є перешкодою для звернення стягнення як на предмет застави, так і на предмет її різновиду –іпотеки.

З урахуванням проведеного Позивачем перерахунку суми пені (Том 2 а.с. 92-93) яку він просить стягнути у відповідності до п. 9.2 Кредитного договору та в силу ст. 232 ГК України, позовні вимоги у вказаній частині стягнення підлягають задоволенню в сумі 70 158,47 дол. США (з 07.02.2009р. за шість місяців, з обчисленням від кожної суми відсотків за кожен місяць окремо)

Суд не приймає до уваги заяви третьої особи про застосування строку позовної давності відносно позовних вимог в частині стягнення відсотків, 3% річних та пені, адже відповідно до ч. 3 ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом виключно за заявою сторін у спорі, до яких ст. 21 ГПК України відносить Позивача та Відповідача. При цьому, передбачений ГПК України обсяг прав третьої особи на рівні із правами сторони (за виключенням певних винятків) не передбачає можливість застосування господарським судом позовної давності за заявою зазначеної особи, оскільки наведений припис ст. 267 ЦК України є нормою права матеріального, а норми ГПК визначають саме процесуальні права сторін (п. 41 Інформаційного листа Вищого Господарського суду України від 12.03.2009 року № 01-08/163).

Враховуючи наведене, господарський суд знаходить достатньо підстав для задоволення позовних вимог, але частково у сумі у розмірі 12 341 994 доларів США 46 центів, з них: 6 000 000 доларів США - сума основного боргу - неповернута сума кредиту (отриманих грошових коштів за кредитною лінією); 2 790 934, 46 доларів США - прострочена заборгованість по сплаті процентів за період з серпня 2006р. по січень 2010р.; 3 332 712,33 доларів США - 30% річних, нарахованих за період з 26.04.08р. по 08.02.10р. на суму кредиту у зв'язку з порушенням строку повернення кредиту (кредитної лінії); 148 189,20 доларів США - 3 проценти річних, нараховані за період з 01.09.06р. по 08.02.10р. на суму прострочених процентів як плати за користування кредитом (кредитною лінією); 70 158, 47 доларів США - пеня за несвоєчасну сплату процентів, нарахована за період з 07.02.09р. по 08.02.10р.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на Відповідача пропорційно задоволеним позовним вимогам.

Згідно вищезазначеного, керуючись ст. ст. 22, 27, 33, 44, 49, 82 - 85 ГПК України, господарський суд, -

ВИРІШИВ :

Позовні вимоги Позивача задовольнити частково.

Звернути стягнення на предмет іпотеки - цілісний майновий комплекс, що знаходиться за адресою : м. Дніпропетровськ, по вул. Героїв Сталінграду, 160, переданий Закритим акціонерним товариством "Завод електро-газового обладнання" в іпотеку Відкритому акціонерному товариству ВТБ Банк на підставі Іпотечного договору № 34ВД-z від 27.04.2006 р., посвідченого Приватним нотаріусом Броварського міського нотаріального округу Гуд Л. М. за № 1540 шляхом продажу його на прилюдних торгах, в рахунок погашення боргу по залишку зобов”язань Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРГО - МИГ" перед Відкритим акціонерним товариством ВТБ Банк, відповідно до умов кредитного договору № 34 ВД від 27.04.2006 р., у розмірі 12 341 994 доларів США 46 центів, який складається з: 6 000 000 доларів США - суми основного боргу - неповернута сума кредиту (отриманих грошових коштів за кредитною лінією); 2 790 934,46 доларів США - простроченої заборгованісті по сплаті процентів за період з серпня 2006р. по січень 2010р.; 3 332 712,33 доларів США - 30% річних, нарахованих за період з 26.04.08р. по 08.02.10р. на суму кредиту у зв'язку з порушенням строку повернення кредиту (кредитної лінії); 148 189,20 доларів США - 3 процентів річних, нарахованих за період з 01.09.06р. по 08.02.10р. на суму прострочених процентів як плати за користування кредитом (кредитною лінією); 70 158, 47 доларів США - пені за несвоєчасну сплату процентів, нарахована за період з 07.02.09р. по 08.02.10р.

В решті позову відмовити.

Стягнути з Закритого акціонерного товариства "Завод електро-газового обладнання" (49057, м. Дніпропетровськ, вул.. Героїв Сталінграду, 160, р/р № 26003900696637 в ДФ ПУМБ, МФО 305819, код ЄДРПОУ 32616583) на користь Відкритого акціонерного товариства ВТБ Банк (01004, м. Київ, бул. Т. Шевченка/вул.. Пушкінська, 8/26, п/р № 361979000709 в ВАТ ВТБ Банк, МФО 321767, код ЄДРПОУ 14359319) –3 193,93 дол. США витрат на державне мито.

Стягнути з Закритого акціонерного товариства "Завод електро-газового обладнання" (49057, м. Дніпропетровськ, вул.. Героїв Сталінграду, 160, р/р № 26003900696637 в ДФ ПУМБ, МФО 305819, код ЄДРПОУ 32616583) на користь Відкритого акціонерного товариства ВТБ Банк (01004, м. Київ, бул. Т. Шевченка/вул.. Пушкінська, 8/26, п/р № 361979000709 в ВАТ ВТБ Банк, МФО 321767, код ЄДРПОУ 14359319) 235 грн. 76 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя О.І. Красота

Рішення підписано

24.01.2011 року