Ухвала суду № 136126976, 28.04.2026, Галицький районний суд м. Львова

Справа № 461/4239/25

Провадження № 1-кс/461/2501/26

У Х В А Л А

Іменем України

28.04.2026 року. м. Львів

Слідчий суддя Галицького районного суду м.Львова ОСОБА_1 , з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , його захисника адвоката ОСОБА_5 , розглянувши клопотання прокурора Львівської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону ОСОБА_6 про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт. Млинів Млинівського району Рівненської області, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,

у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42025142410000172 від 16.05.2025 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України,

в с т а н о в и в:

Прокурор Львівської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону ОСОБА_7 звернувся до слідчого судді з клопотанням у кримінальному провадженні №42025142410000172 від 16.05.2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України, про продовження застосування до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, з його подальшим утриманням у ДУ «Львівська установа виконання покарань №19», терміном на 60 діб, з визначення застави у розмірі вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, на три місяці.

В обґрунтування заявленого клопотання покликається на те, що з урахуванням викладених ризиків та особи підозрюваного, обставин вчинення та суспільної небезпеки кримінального правопорушення, у скоєнні яких підозрюється ОСОБА_4 орган досудового розслідування приходить до висновку про необхідність продовжити щодо підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, із визначенням розміру застави, оскільки більш м`які запобіжні заходи запобігти вищевказаним ризикам та забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного не в силі.

Прокурор у судовому засіданні подане клопотання підтримав, та зазначив, що ризики є обґрунтованими і процесуально мотивованими. Разом з тим, зазначив, що у прохальній частині клопотання міститься описка, та слідчий помилково вказала про продовження запоібжного заходу у виді тримання під вартою ОСОБА_4 до трьох місяців. Просив продовжити строк тримання під вартою на 60 діб, відповідно до вимог КПК України.

Підозрюваний ОСОБА_4 та захисник ОСОБА_5 у судовому засіданні проти клопотання заперечили. Зокрема зазначили, що наявність ризиків передбачених ч.1 ст. 177 КПК України стороною обвинувачення не доведена. Сторона захисту вказує, що клопотання про продовженя запобіжного заходу не містить інформації щодо викладу обставин, які свідчать про те, що заявлені ризики не зменшилися або з`явились нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою. Вказує, що у клопотанні слідчий просить продовжити ОСОБА_4 запобіжний захід на три місяці, що суперечить вимогам ч.1 с. 197 КПК України. Зазначає, що ОСОБА_4 має міцні соціальні зв`язки, має незадовільний стан здоров`я, оскільки страждає тяжкимим невиліковними хворобами, раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, проживає разом з матір`ю, яка є особою з інваліднстю 2 групи та потребує постійного стороннього догляду. Вказує, що застава у розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб є непомірною для ОСОБА_4 , оскільки він є непрацездатним та жодного доходу не отримує. Просили у задоволенні клопотання відмовити.

Вирішуючи заявлене прокурором клопотання про доцільність продовження щодо ОСОБА_4 терміну раніше обраного запобіжного заходу, заслухавши думку учасників судового засідання, суд вважає за необхідне клопотання прокурора задовольнити, виходячи з такого.

Згідно з вимогами п.п. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практикою Європейського суду з прав людини обмеження права на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частинами шостою та восьмою статті 176 цього Кодексу.

Ч. 2 ст. 183 КПК України визначено, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

У відповідності до ст.177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Ст. 199 КПК України передбачено порядок продовження строку тримання під вартою.

Слідчим суддею встановлено, що Слідчим управлінням ГУНП у Львівській області здійснюється досудове розслідування в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42025142410000172 від 16.05.2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_4 , діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою незаконного отримання статусу особи з інвалідністю, пов`язаної із захистом Батьківщини, та подальшого одержання грошових виплат і пільг, використав підроблені офіційні документи.

Зокрема, ОСОБА_4 , достовірно знаючи, що в період з 01.03.2023 по 24.03.2023 безпосередньої участі у бойових діях не приймав, жодних тілесних ушкоджень, контузій, травм, каліцтв та захворювань, пов`язаних із бойовими діями, не отримував, за попередньою змовою з невстановленою на даний час досудовим розслідуванням особою виготовили довідку №1686/1830 від 14.07.2023 про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України та в подальшому систематично під час проходження лікування та військово-лікарських комісій повідомляв медичним працівникам неправдиві відомості про нібито отримання травм та захворювань під час безпосередньої участі в бойових діях.

Так, реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_4 особисто подав до військово-лікарської комісії НВМКЦ «Головний військовий клінічний госпіталь» завідомо підроблену довідку про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, №1686/1830 від 14.07.2023 (форма визначена Постановою КМУ №413 від 20.08.2014, Додаток 6), неправомірно оформлену від імені командира військової частини НОМЕР_1 , яка фактично останнім не видавалась. В результаті чого, на підставі вказаної підробленої довідки до свідоцтва про хворобу №1412-п від 06.09.2023 були внесені недостовірні відомості про участь ОСОБА_4 у бойових діях та причинний зв`язок його захворювання із захистом Батьківщини.

Також, ОСОБА_4 в листопаді 2023 року (більш точної дати досудовим розслідуванням не встановлено), продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел, з метою введення в оману членів Міжрайонної спеціалізованої психіатричної МСЕК №2 «Львівського обласного центру медико-соціальної експертизи», щодо стану його здоров`я та наявності у нього захворювань, пов`язаних із захистом Батьківщини, подав на розгляд вказаної медико-соціальної експертної комісії підроблені довідку про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, №1686/1830 від 14.07.2023 та медичні документи, а саме: виписку із медичної карти хворого №3257, до якої внесено недостовірні відомості про отримання травми внаслідок обстрілу 01.03.2023 у Донецькій області; первинну медичну картку з корінцем від 06.03.2023 із неправдивими даними про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України; виписку лікаря-отоларинголога від 01.11.2023 із завідомо неправдивими відомостями про мінно-вибухову травму, в яких містилися недостовірні відомості про отримання ним травм унаслідок мінно-вибухової події та перебування на етапах медичної евакуації, з метою неправомірного отримання рішення про встановлення йому інвалідності ІІ групи, пов`язаної із захистом Батьківщини.

16.11.2023 року МСЕК, будучи введеними вказаним способом в оману, ОСОБА_4 встановлено ІІ групу інвалідності внаслідок захворювання, пов`язаного із захистом Батьківщини, з видачею довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією №373879 від 16.11.2023, що надало йому право на отримання передбачених законодавством для вказаної категорії осіб соціальних пільг та грошових виплат.

Продовжуючи реалізацію злочинного умислу, 30.11.2023 ОСОБА_4 звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_2 із заявою про виплату одноразової грошової допомоги як особі з інвалідністю ІІ групи, пов`язаною із захистом Батьківщини, додавши до заяви: підроблену довідку про безпосередню участь у бойових діях №1686/1830 від 14.07.2023 та довідку до акта огляду медико-соціальною експертною комісією №373879, отриману на підставі підроблених документів.

Внаслідок вказаних протиправних дій 27.06.2024 ОСОБА_4 незаконно отримав від Міністерства оборони України одноразову грошову допомогу у сумі 805 200 грн, чим завдав державі матеріальної шкоди у великому розмірі.

04.03.2026 року ОСОБА_4 , повідомлено про підозру у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України.

Обґрунтованість підозри ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме:

- повідомленнями про виявлення кримінального правопорушення;

- доповідною запискою за результатами службової перевірки військової частини НОМЕР_1 ;

- листом Франківського відділу соціального захисту управління соціального захисту департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради щодо звернення ОСОБА_4 з питання про надання статусу та видачі посвідчення Особа з інвалідністю внаслідок війни;

- копією Довідки №1686/1830 від 14.07.2023 про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України виданої на ім`я ОСОБА_4 ;

- копією Довідки №1686/1830 від 14.07.2023 про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України виданої на ім`я ОСОБА_8 ;

- листом Національного військово-медичного клінічного центру «Головний військовий клінічний госпіталь» щодо інформування військової частини НОМЕР_1 про надання ОСОБА_9 висновку про причинний зв`язок захворювання в свідоцтві про хворобу №1412-п від 28.08.2023 на підставі довідки про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, виданої солдату ОСОБА_4 командиром в/ч НОМЕР_1 ;

- Довідкою до акта огляду медико-соціальною експертною комісією №373879 виданої ОСОБА_4 ;

- Інформації про оплату одноразової грошової виплати на рахунок ОСОБА_4 ;

- допитом свідка ОСОБА_10 , заступника командира батальйону з психологічної підтримки персоналу військової частини НОМЕР_1 ;

- допитом ОСОБА_11 , власника квартири за адресою АДРЕСА_1

- випискою №3257 із карти амбулаторного (стаціонарного) хворого ОСОБА_12 ;

- виписка стаціонарного хворого з ТзОВ «Імпульс», медична карта на ім`я ОСОБА_4 ;

- допитом свідка ОСОБА_13 , командира бригади НОМЕР_1 ;

- іншими матеріалами кримінального провадження № 42025142140000172 від 16.05.2024 року.

Ухвалою слідчого судді Галицького районного суду м. Львова від 06.03.2026 до підозрюваного ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, з утриманням у Державній установі «Львівська установа виконання покарань №19» з визначенням йому застави 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 266 240,00 грн.

В даному випадку, строк дії запобіжного заходу застосованого до ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , закінчується 02.05.2026 року, однак завершити досудове розслідування до вказаного строку не представляється можливим, так як необхідно: виконання постанови про проведення стаціонарної комісійної судово-психіатричної експертизи ОСОБА_4 та отримати за її результатами висновок; отримати відповідь щодо проведення перевірки обґрунтованості рішення міжрайонної спеціалізованої психіатричної МСЕК №2 Львівського обласного центру МСЕ від 16.11.2023 про встановлення ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , другої групи інвалідності внаслідок захворювання, пов`язаного із захистом Батьківщини; допитати медичних працівників, працівників Франківському відділі соціального захисту управління соціального захисту Департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради, працівників ІНФОРМАЦІЯ_3 , працівників Львівської міської ради, встановити та допитати інших військовослужбовців військової частини НОМЕР_1 з приводу відомих їм відомостей щодо вчинення кримінального правопорушення ОСОБА_4 ; зняти грифи секретності, сформувати та долучити до кримінального провадження процесуальні документи, які стали підставою для їх проведення, оскільки інформація, яка в них міститься, має істотне значення для кримінального провадження; здійснити відкриття матеріалів кримінального провадження та надати стороні захисту достатній строк для ознайомлення з ними; виконати вимоги ст. 290 КПК України; скласти обвинувальний акт та реєстр матеріалів досудового розслідування.

Після проведення вказаних слідчих (розшукових) та процесуальних дій будуть отримані додаткові докази, які можуть бути використані під час судового розгляду кримінального провадження для встановлення усіх обставин вчинення кримінального правопорушення та осіб, що їх вчинили, що може об`єктивно відобразитись на кількості підозрюваних та остаточної кваліфікації їх протиправних дій.

Вказані слідчі (розшукові) та процесуальні дії не проведено у двох місячний строк у зв`язку зі значною кількістю та тривалістю проведення у ньому слідчих та процесуальних дій, тривалості процедури розтаємнення протоколів про проведення негласних слідчих (розшукових) дій, а також виконання стаціонарної комісійної судово-психіатричної експертизи та отримання її висновку, кількістю осіб, яких потрібно допитати.

Ухвалою Галицького районного суду м. Львова від 28.04.2026 року продовжено строк досудового розслідування у кримінальному провадженні №42025142410000172 від 16.05.2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України, до п`яти місяців, тобто до 04.08.2026 року включно.

Відповідно до ч. 1ст. 131 КПК України, заходи забезпечення кримінального провадження, у тому числі запобіжні заходи, застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.

Підставою застосування запобіжного заходу, відповідно до ст. 177 КПК України є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені ч. 1 цієї статті.

Враховуючи вимоги ч. 3 ст. 199 КПК України, суд при вирішенні питання щодо доцільності подальшого тримання під вартою обвинуваченого, повинен враховувати зокрема таке: чи не зменшився заявлений ризик або чи не з`явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою; встановити наявність обставин, які перешкоджають завершенню провадження до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.

В обґрунтування клопотання прокурор посилається на існування таких ризиків:

- ризик переховування обвинуваченої від суду;

- ризик незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні;

- ризик вчинити інше кримінальне правопорушення.

Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. Слідчий суддя, оцінюючи вірогідність такої поведінки підозрюваного, має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності позапроцесуальних дій зазначеної особи.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Клішин проти України» наявність кожного ризику повинна носити не абстрактний, а конкретний характер та доводитися відповідними доказами.

Вирішуючи питання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя також враховує вимоги п.п.3 і 4 ст.5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому, ризик переховування обвинуваченого (підозрюваного) від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це необхідно робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув`язнення.

Оцінюючи наявність ризиків, які можуть стати підставою для продовження строку тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_4 , визначених ч. 1 ст. 177 КПК України, суд враховує можливість обвинуваченого переховуватися від органів досудового розслідування та суду, який обумовлений тяжкістю ймовірного покарання та суворістю можливого вироку, адже останній підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, за яке передбачено покарання у виді від п`яти до дванадцяти років з конфіскацією майна. На думку слідчого судді, зазначена обставина сама по собі може бути мотивом та підставою для підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування чи суду. Крім того, підозрюваний може нищити, сховати або спотворити будь-які з речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на свідків у даному кримінальному провадженні шляхом їх переконання чи залякування і схиляння їх до зміни даних ними показань чи до дачі неправдивих показань, які б його виправдовували, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, а також наявність вагомих доказів про вчинення інкримінованого йому кримінальному правопорушенні.

При вирішенні питання суд бере до уваги у сукупності обставини, які передбачені ст. 178 КПК України, а саме, те, що зібрані під час досудового розслідування докази підтверджують обґрунтованість підозри ОСОБА_4 у вчиненні ним тяжкого злочину, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України; тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим у кримінальному правопорушенні (злочині), у вчиненні якого він підозрюється, є достатньою та співрозмірною для обрання останньому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою; вік та стан здоров`я підозрюваного. дозволяють йому перебувати в слідчому ізоляторі під час досудового розслідування, що є необхідним для забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного. Також, слідчий суддя враховує особу підозрюваного, який перебуває під спостереженням лікаря психіатра з 13.11.2025 року з діагнозом F-25.2. Шизоафективний розлад, змішаний тип, що підтверджується довідкою КНП «Дрогобицької міської поліклініки» №372 від 23.03.2026 року, та епікризом виписним КНП ЛОР «Львівська обласна психіатрична лікарня». Крім того, слідчий суддя бере до уваги, що матір підозрюваного ОСОБА_14 є особою з інвалідністю 2 групи, та потребує стороннього догляду, що підтверджується Витягом з рішення експертної команди функціонування особи №101/26/1029/В від 09.03.2026 року.

Разом з тим, суд вважає, що існують обставини, які свідчать про обґрунтовану підозру у вчиненні ОСОБА_4 кримінального правопорушення, про достатність підстав вважати, що існує ризик, передбачений статтею 177 цього Кодексу, про недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику, зазначеним у клопотанні.

Більш м`якими запобіжними заходами, у порівнянні з триманням під вартою, є: домашній арешт, застава, особиста порука, особисте зобов`язання. Втім, на переконання слідчого судді, жоден з цих запобіжних заходів не здатний запобігти встановленим ризикам.

Обставини, на які посилається захисник, не зменшують встановлені ризики та не є визначальними аргументами, які б могли бути запорукою належної процесуальної поведінки та надали б можливість застосувати до підозрюваного запобіжний захід, не пов`язаний з триманням під вартою.

Сторона захисту також у своїх запереченнях вказує про невідповідність поданого клопотання вимогам ст. 189 та ч.1 ст. 197 КПК України.

Разом з тим, слідчий суддя відхиляє вказані доводи сторони захисту, зважаючи на таке.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 199 КПК України, клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у статті 184 цього Кодексу, повинно містити: виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з`явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою; виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.

Відповідно до вимог ч.1 ст. 184 КПК України, клопотання про застосування запобіжного заходу до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування Дане клопотання повинно містити:

? короткий виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, в якому підозрюється або обвинувачується особа;

? правову кваліфікацію кримінального правопорушення із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність;

? виклад обставин, що дають підстави підозрювати, обвинувачувати особу у вчиненні кримінального правопорушення, і посилання на матеріали, що підтверджують ці обставини;

? посилання на один або кілька ризиків, зазначених у ст. 177 КПК;

? виклад обставин, на підставі яких слідчий, прокурор дійшов висновку про наявність одного або кількох ризиків, зазначених у його клопотанні, і посилання на матеріали, що підтверджують ці обставини;

? обґрунтування неможливості запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні, шляхом застосування більш м`яких запобіжних заходів;

? обґрунтування необхідності покладення на підозрюваного, обвинуваченого конкретних обов`язків, передбачених ч.5 ст. 194 КПК України.

Дослідивши подане клопотання, слідчим суддею встановлено, що таке в цілому відповідає вимогами ст. 184 КПК України, оскільки під час проведення досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: підозрюваний ОСОБА_4 може переховуватися від органів досудового розслідування; незаконно впливати на свідків; вчинити інше кримінальне правопорушення. Наявність вказаних ризиків підтверджується зібраними під час досудового розслідування матеріалами кримінального провадження.

Крім того щодо аргументів сторони захисту про невідповідність клопотання вимогам ч.1 ст. 197 КПК України, слідчий суддя зазначає таке.

Ст. 197 КПК України встановлює строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою, який не може перевищувати шістдесяти днів. При обранні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слідчий суддя, суд в ухвалі зобов`язаний вказати дату закінчення її дії в межах строку, передбаченого законом. Строк тримання під вартою обчислюється з моменту взяття під варту, а якщо взяттю під варту передувало затримання підозрюваного, обвинуваченого, з моменту затримання. У строк тримання під вартою включається час перебування особи в медичному закладі під час проведення стаціонарної психіатричної експертизи. У разі повторного взяття під варту особи в тому ж самому кримінальному провадженні строк тримання під вартою обчислюється з урахуванням часу тримання під вартою раніше.

Слідчий суддя вважає, що вимога щодо продовження строку тримання під вартою ОСОБА_4 на три місяці є технічною опискою, допущеною помилково, оскільки прокурором у судовому засіданні підтримано клопотання про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо ОСОБА_4 на строк 60 діб, що повністю узгоджується з вимогами ч.1 ст. 197 КПК України, та додатково наголошено, що у клопотанні слідчого міститься описка щодо визначення строку тримання під вартою у три місяці.

Враховуючи наявність обґрунтованої підозри та наявність ризиків, тяжкості вчиненого злочину, особу підозрюваного, а також, характер злочину, в якому підозрюється ОСОБА_4 наявні у кримінальному провадженні інтереси суспільства, які явно переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи останнього, відсутність можливості перешкоджати досудовому слідству іншим чином, продовження застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є єдиним співмірним та достатнім запобіжним заходом у даному випадку.

Таким чином, застосування до ОСОБА_4 більш м`якого запобіжного заходу не може запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України.

Разом з тим, зважаючи на вимоги ч.1 ст. 197 КПК України, слідчий суддя вважає за доцільне клопотання задовольнити частково та продовжити щодо ОСОБА_4 строк тримання під вартою, на шістдесят днів.

Відповідно до абз.1 ч.3 ст.183 КПК України, слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатній для забезпечення підозрюваним обов`язків, передбачених цим Кодексом.

Згідно п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України, розмір застави визначається у таких межах: щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Таким чином, на підставі ч.3 ст.183 КПК України, слідчий суддя дійшов висновку про необхідність визначення розміру застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_4 , покладених на нього обов`язків.

Враховуючи особу підозрюваного, а також те, що розмір застави повинен достатньо мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього, приходжу до висновку, що необхідним для забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_4 покладених на нього КПК України обов`язків, слід визначити заставу - 50 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 166 400,00 гривень, яка буде достатньою для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених КПК України.

Абзацом 2 ч.3 ст.183 КПК України встановлено, що в ухвалі судді зазначаються, які обов`язки з передбачених ст.194 цього Кодексу будуть покладені на підозрюваного, обвинуваченого у разі внесення застави, наслідки їх невиконання.

На підставі вказаного, вважаю необхідним визначити, передбачені ст.194 КПК України, обов`язки підозрюваному ОСОБА_4 у випадку внесення ним або іншою фізичною чи юридичною особою (заставодавцем) визначеної цією ухвалою застави.

У разі внесення застави, згідно з ухвалою слідчого судді, суду щодо особи, стосовно якої раніше було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, передбачені цією частиною роз`яснення здійснюються уповноваженою службовою особою місця ув`язнення.

Керуючись ст.ст.176-178, 181, 193, 194, 201 КПК України, слідчий суддя,

у х в а л и в :

клопотання задоволити частково.

Продовжити щодо підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою терміном на 60 діб, тобто до 26.06.2026 року включно, з утриманням його в ДУ «Львівська установа виконання покарань №19».

Визначити заставу у вигляді 50 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 166 400,00 гривень, яка буде достатньою для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених КПК України

Роз`яснити підозрюваному ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , його право внести або забезпечити внесення іншою фізичною чи юридичною особою (заставодавцем) застави у будь-який момент з часу винесення ухвали на депозитний рахунок UA918201720355299001500000757, банк ДКСУ м. Київ, код банку отримувача (МФО) 820172, ЄДРПОУ 26306742, одержувач Територіальне управління державної судової адміністрації України в Львівській області. Внесення застави, визначеної слідчим суддею про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є підставою для звільнення особи з-під варти.

Встановити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у випадку внесення застави, наступні обов`язки строком на два місяці з моменту внесення такої:

- прибувати до слідчого, прокурора, суду за кожною вимогою;

- не відлучатися за межі Львівської області, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

- утримуватися від спілкування з ОСОБА_10 , ОСОБА_13 , ОСОБА_11 та іншими військовослужбовцями військової частини НОМЕР_1 (правонаступник НОМЕР_2 );

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну, у випадку наявності такого.

Роз`яснити підозрюваному ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що у випадку невиконання вищезазначених обов`язків та в подальшому розгляду питання про застосування до нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, на підставі п.3 ч.4 ст.183 КПК України, слідчий суддя матиме право не визначати розмір застави.

Контроль за виконанням даної ухвали покласти на прокурора Львівської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону ОСОБА_7 .

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Львівського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення, а особою, яка перебуває під вартою протягом п`яти днів з моменту вручення їй копії судового рішення.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її проголошення.

Повний текст ухвали виготовлений 29.04.2026 року.

Слідчий суддя ОСОБА_1