Ухвала суду № 136126971, 29.04.2026, Галицький районний суд м. Львова

Справа № 461/9812/25

Провадження № 6/461/184/26

У Х В А Л А

Іменем України

29.04.2026 року м. Львів

Галицький районний суд м.Львова

в складі:

головуючого судді Мисько Х.М.,

за участю: секретаря судового засідання Козака Ю.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_1 про розстрочення виконання рішення Галицького районного суду м. Львова від 23.02.2026 року у справі за позовом Акціонерного товариства «Ідея Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про розстрочення виконання рішення Галицького районного суду м. Львова від 23.02.2026 року у справі № 461/9812/25 за позовом Акціонерного товариства «Ідея Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, строком на 48 місяців, з щомісячною оплатою по 5000, 00 грн.

Заява вмотивована тим, що на даний час відповідач перебуває у скрутному матеріальну становищі. Вказує, що його місячний дохід становить близько 30 000,00 гривень на місяць, а також на його утриманні перебуває дружина, яка перебуває у стані вагітності. Зазначені і обставини та несприятливе фінансове становище Відповідача ускладнює виконання рішення суду, просить клопотання задовольнити.

Заявник ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився, належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи.

Представник позивача АТ «Ідея Банк» у судове засідання не з`явився, належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи.

Відповідно до ч.2 ст. 435 ЦПК України, заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення розглядається у десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням учасників справи.

Неявка учасників судового процесу в судове засідання не є перешкодою для вирішення питання про розстрочення виконання судового рішення, а тому суд вважає за можливе вирішити це питання за відсутності учасників судового процесу.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, в зв`язку з неявкою сторін, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Вивчивши клопотання представника позивача, суд доходить наступного висновку.

Судом встановлено, що рішенням Галицького районного суду м. Львова від 23.02.2026 року позов задоволено задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Ідея Банк» заборгованість за генеральним кредитним договором №М32.00300.011554190 від 21.01.2025 року в сумі 248087,17 грн. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Ідея Банк» 2977,05 грн. судового збору.

Рішення оскаржено не було та набрало законної сили 25.03.2026 року.

З відомостей реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування за звітний 2026 рік ОСОБА_2 отримав дохід у розмірі 119 940,14 грн.

Відповідно до даних обмінної карти №80, дружина заявника ОСОБА_2 ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 перебуває у стані вагіності.

Згідно зі ст. 129-1 Конституції України, суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

За змістом ч. 1 ст. 267 ЦПК України, суд, який ухвалив рішення, може визначити порядок його виконання, надати відстрочення або розстрочення виконання, вжити заходів для забезпечення його виконання, про що зазначає в рішенні.

Відповідно до ч. 1 ст. 435 ЦПК України, за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.

Згідно з ч. 3 ст. 435 ЦПК України, підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Відповідно до ч. 4 ст. 435 ЦПК України, вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: ступінь вини відповідача у виникненні спору; щодо фізичної особи тяжке захворювання її самої чи членів її сім`ї, її матеріальний стан; стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Статтею 33 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим (хвороба сторони виконавчого провадження, відрядження сторони виконавчого провадження, стихійне лихо тощо), сторони мають право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання рішення. Рішення про розстрочку виконується в частині та у строки, встановлені цим рішенням.

Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України в п.10 постанови від 26.12.2003 року №14 «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження», задоволення заяви про розстрочку виконання рішення суду можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає, виходячи із особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення суду (хвороба боржника або членів його сім`ї, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо).

Пунктом 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику розгляду судами процесуальних питань, пов`язаних із виконанням судових рішень у цивільних справах" від 25.09.2015 року № 8 встановлено, що судам при вирішенні питання про розстрочку виконання рішення суду слід враховувати те, що розстрочкою виконання рішення є встановлення періоду, протягом якого рішення суду виконається частинами з певним інтервалом у часі. Строки виконання кожної частини мають визначатись судом. Це стосується виконанням рішення суду щодо предметів, які діляться (грошей, майна тощо). Суди, задовольняючи заяви про розстрочку та відстрочку виконання рішень, не враховують що матеріальний стан боржника не є безумовною підставою для невиконання судових рішень, які набрали законної сили, та не є обставиною, що утруднює виконання рішень суду.

У постанові Верховного Суду від 27.02.2019 року у справі № 796/43/2018 зазначено, що підставою для застосування ст.435 ЦПК України і ст.33 Закону України «Про виконавче провадження» є виняткові обставини, які перешкоджають належному виконанню рішення суду, ускладнюють його виконання або роблять неможливим. Вирішуючи питання щодо можливості відстрочення чи розстрочення виконання рішення, суд повинен враховувати майнові інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини кожної сторони у виникненні спору та інші обставини. Матеріальний стан боржника не є безумовною підставою для розстрочення чи відстрочення виконання рішення суду і підлягає оцінці у сукупності з іншими фактичними обставинами.

Такі обставини повинні виникнути після ухвалення судового рішення та мають бути об`єктивними та такими, що не залежать від волі сторін.

Підстави, які зумовлюють необхідність відстрочення виконання рішення, мають оціночний характер, так як законодавцем не надано його вичерпного переліку.

Крім того, указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні» в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, то суд вважає, що і дані обставини є такими, що істотно ускладнюють виконання рішення суду та роблять його неможливим і є тим винятковим випадком, що ускладнює або виключає виконання рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Приймаючи до уваги те, що відповідач ОСОБА_1 має намір добровільно виконати рішення суду, враховуючи його скрутне матеріальне становище, перебування на утриманні вагітної дружини ОСОБА_3 , а ткож те, що рівень його доходів є невеликим, та складається із заробітної плати, сплата заборгованості у розмірі 248087,17 грн. одноразовим платежем створить для нього надмірний тягар.

Разом з тим, щодо строку на який заявник просить відстрочити виконання рішення Галицького районного суду м. Львова від 23.02.2026 року, а саме на 48 місяців, суд зазначає, що відповідно до ч. 5 ст. 435 ЦПК України, розстрочка та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови, а тому суд вважає за можливе відстрочити виконання рішення суду на 12 місяців, з дня ухвалення такого рішення, що не суперечитиме вимогам ст.435 ЦПК України.

Керуючись ст.ст. 81, 247, 353, 435 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В :

Заяву ОСОБА_1 про розстрочення виконання рішення Галицького районного суду м. Львова від 23.02.2026 року у справі за позовом Акціонерного товариства «Ідея Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Розстрочити виконання рішення Галицького районного суду м. Львова від 23.02.2026 року у справі за позовом Акціонерного товариства «Ідея Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором у сумі 248 087,17 грн., терміном на 12 місяців, шляхом сплати щомісячного платежу рівними частинами по 20 673 гривні 93 копійки до 25 числа поточного місяця.

Ухвала може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвалу суду якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Повний текст ухвали виготовлений 29.04.2026 року.

Головуючий суддя Мисько Х.М.