Рішення № 136125329, 30.04.2026, Іршавський районний суд Закарпатської області

Справа № 301/2017/25

2/301/33/26

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"30" квітня 2026 р. м. Іршава

Іршавський районний суд Закарпатської області

в складі: головуючого - судді Даруди І.А.,

за участю секретаря судового засідання Сатін Н.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Іршава справу за позовом приватного виконавця виконавчого округу Закарпатської області Романа Романа Михайловича до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , де третя АТ КБ «Приватбанк», про визначення частки майна боржника у спільному сумісному майні,

В С Т А Н О В И В:

Приватний виконавець виконавчого округу Закарпатської області Роман Р.М. звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , де третя АТ КБ «Приватбанк», про визначення частки майна боржника у спільному сумісному майні.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що на виконанні у приватного виконавця перебуває виконавче провадження №77512977 з примусового виконання виконавчого листа №301/3950/24 про стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ КБ «Приватбанк» заборгованості за кредитним договором б/н від 11.12.2023 року у розмірі 204 486,97 грн. та судових витрат у сумі 2453, 84 грн..

13.03.2025р. Виконавцем в порядку статтей 3, 4, 24, 25, 26, 27 Закону України «Про виконавче провадження» було винесено постанови:

- про відкриття виконавчого провадження;

- про арешт коштів боржника, яку направлено до банківських установ, однак коштів для задоволення вимог стягувача не виявлено (скрін додається);

В ході перевірки майнового стану встановлено, що у боржника відсутні грошові кошти для погашення боргу, інших джерел доходу та рухомого майна, а також іншого нерухомого майна на яке можливо звернути стягнення немає, що підтверджується відповідями з МВС - №: 277878300 від 02.07.2025р., ДПС - №: 283554960 від 30.07.2025р., ПФУ- № 283555075 від 30.07.2025р., а також витягом з ДРРП № 437438319 від 30.07.2025р. (копії додаються).

В результаті проведення виконавчих дій Виконавцем встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 з 24 лютого 1990 року перебувають у цивільному шлюбі, який зареєстрований виконкомом Кушницької сільської ради Іршавського району Закарпатської області за актовим записом №8.

Згідно з отриманими відомостями з інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна №418133638 від 17.03.2025 року, за ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстровано 1/1 частка об`єкта нерухомого майна: житловий будинок, з надвірними спорудами загальною площею 94,5кв.м., житловою площею 40,8кв.м., що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , Реєстраційний номер: 37655059 свідоцтво про право власності, НОМЕР_2 від 18.09.2012, Кушницька сільська рада, рішення виконкому за №147 від 17.09.2012року.

Таким чином, станом на 30.07.2025року у боржника відсутнє майно на яке можливо звернути стягнення в рахунок погашення боргу, окрім як частку у спільній сумісній власності.

ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебувають у цивільному шлюбі з 1990р. та спільно управляють майном.Також згідно відповіді з Керецької сільської ради за адресою: АДРЕСА_1 зареєстрований ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Таким чином, об`єкт нерухомого майна: житловий будинок, з надвірними спорудами загальною площею 94,5кв.м., житловою площею 40,8кв.м., що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер: 37655059, що зареєстровано за дружиною боржника ОСОБА_1 ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 набуто нею під час цивільного шлюбу і є спільною сумісною власністю подружжя, у тому числі боржника ОСОБА_1 , на яке можна звернути стягнення.

Посилаючись на викладене просить суд: Визнати об`єкт нерухомого майна, а саме: житловий будинок, з надвірними спорудами загальною площею 94,5кв.м., житловою площею 40,8кв.м., що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , Реєстраційний номер: 37655059, об`єктом права спільної сумісної власності подружжя ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

Визначити 1/2 частку майна боржника ОСОБА_1 у спільному сумісному майні подружжя житловий будинок, з надвірними спорудами загальною площею 94,5кв.м., житловою площею 40,8кв.м., що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , Реєстраційний номер: 37655059.

Відзиву на позов відповідачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не подавали.

У судове засіданні позивач ОСОБА_3 не з`явився, подав до суду клопотання в яких підтримав позов та просив його задовольнити з підстав наведених у позовній заяві, проти ухвалення судом заочного рішення не заперечував..

Відповідачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в судове засідання не з`явилися. ОСОБА_2 про час і місце судового розгляду повідомлялася шляхом неодноразового направлення їй судових повісток та поштової кореспонденції з процесуальними документами за адресою реєстрації їх місця проживання, однак такі повідомлення про вручення відповідної поштової кореспонденції повернулися до суду без вручення з відміткою «за закінченням терміну зберігання», окрім того, остання повідомлялася шлязхом розміщення оголошення про виклик до суду на офіційному веб-порталі Судової влади України в мережі Інтернет. Відповідач ОСОБА_1 повідомлявся судом у порядку, що встановлений ч. 7 статті 130 ЦПК України, що стверджується рекомендованими повідомленнями про вручення судової кореспонденції за № R067105943340 та №R067125427348, заперечень стосовно позову до суду не надходило. Отже судом вживалися усі необхідні заходи для повідомлення відповідачів про судові засіданні, шляхом направлення поштової кореспонденції за адресою реєстрації їх місця проживання та перебування, і в інший спосіб повідомити ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про час і місце судового розгляду суд позбавлений можливості. За таких обставин, суд вважає за можливе провести судовий розгляд за відсутності відповідачів.

У судове засідання представник третьої особи АТ КБ «Приватбанк» не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, заяв про відкладення розгляду справи не надходило.

На підставі вищенаведеного, судом проведено заочний розгляд справи, оскільки встановлено наявність умов, що передбачені ч. 1 ст. 280 ЦПК України для такого порядку розгляду.

Вивчивши та дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні у справі докази, суд вважає, що позовна заява підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Пунктом 9 частини другої статті 129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено обов`язковість рішень суду.

Судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, і за її межами.

При розгляді справи встановлено, що на виконанні у приватного виконавця виконавчого округ Закарпатської області Романа Р.М. перебуває виконавче провадження №77512977 з примусового виконання виконавчого листа №301/3950/24 про стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ КБ «Приватбанк» заборгованості за кредитним договором б/н від 11.12.2023 року у розмірі 204 486,97 грн. та судових витрат у сумі 2453, 84 грн. (а.с. 12-15).

13.03.2025р. Виконавцем в порядку статтей 3, 4, 24, 25, 26, 27 Закону України «Про виконавче провадження» було винесено постанови:

- про відкриття виконавчого провадження;

- про арешт коштів боржника, яку направлено до банківських установ, однак коштів для задоволення вимог стягувача не виявлено (а.с. 18);

В ході перевірки майнового стану встановлено, що у боржника відсутні грошові кошти для погашення боргу, інших джерел доходу та рухомого майна, а також іншого нерухомого майна на яке можливо звернути стягнення немає, що підтверджується відповідями з МВС - №: 277878300 від 02.07.2025р., ДПС - №: 283554960 від 30.07.2025р., ПФУ- № 283555075 від 30.07.2025р., а також витягом з ДРРП № 437438319 від 30.07.2025р. (а.с. 19-23).

В результаті проведення виконавчих дій Виконавцем встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 з 24 лютого 1990 року перебувають у цивільному шлюбі, який зареєстрований виконкомом Кушницької сільської ради Іршавського району Закарпатської області за актовим записом №8.(а.с. 24-27)

Згідно з отриманими відомостями з інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна №418133638 від 17.03.2025 року, за ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстровано 1/1 частка об`єкта нерухомого майна: житловий будинок, з надвірними спорудами загальною площею 94,5кв.м., житловою площею 40,8кв.м., що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , Реєстраційний номер: 37655059 свідоцтво про право власності, НОМЕР_2 від 18.09.2012, Кушницька сільська рада, рішення виконкому за №147 від 17.09.2012року.(а.с. 28)

Таким чином, станом на 30.07.2025 року у боржника відсутнє майно на яке можливо звернути стягнення в рахунок погашення боргу, окрім як частку у спільній сумісній власності.

Суд встановив, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебувають у цивільному шлюбі з 1990р. та спільно управляють майном.Також згідно відповіді з Керецької сільської ради за адресою: АДРЕСА_1 зареєстрований ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Тобто, судом встановлено, що вказане вище нерухоме майно набуте ОСОБА_2 у період перебування у шлюбі з ОСОБА_1 .

За приписами частини 6 ст.48 ЗУ «Про виконавче провадження» стягнення на майно боржника звертається в розмірі та обсязі, необхідних для виконання за виконавчим документом, з урахуванням стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів, накладених на боржника під час виконавчого провадження, основної винагороди приватного виконавця. У разі якщо боржник володіє майном разом з іншими особами, стягнення звертається на його частку, що визначається судом за поданням виконавця.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 січня 2020 року у справі № 367/6231/16-ц (провадження № 14-529цс19) зазначено, що поняття «визначення частки» і «виділення частки в натурі» є різними за своїм змістом правовими поняттями, а частиною шостою статті 52 Закону України «Про виконавче провадження» від 1999 року (частина шоста статті 48 Закону України «Про виконавче провадження» в чинній редакції є тотожною) передбачена лише необхідність визначення частки боржника у спільному майні, якщо така частка не визначена. Частка у праві спільної часткової власності є самостійним об`єктом цивільних прав, яка може бути об`єктом продажу з публічних (електронних) торгів, передачі стягувачу в рахунок погашення боргу, без її виділу в натурі з об`єкта нерухомого майна; у разі виявлення державним виконавцем майна, яким боржник володіє спільно з іншими особами, і частка боржника у якому не визначена, для звернення стягнення на частку боржника державний виконавець звертається до суду з поданням про визначення частки боржника у такому майні.

Відповідно до ч.1 ст.443ЦПК України суд за поданням державного виконавця вирішує питання про визначення частки майна боржника у майні, яким він володіє спільно з іншими особами.

Щодо форми звернення приватного виконавця до суду, то з цього приводу висловилася Велика Палата Верховного Суду у постанові від 08.06.2022 року, справа № 2-591/11.

Зокрема Велика Палата констатувала, що практика ЄСПЛ свідчить, що за наявності спору про право цивільне держава повинна забезпечити учасникам судового провадження дієву, реальну можливість надання суду своїх доказів та аргументів.

На досягнення цієї мети спрямовані правила процесуального закону, що регламентують позовне провадження.

Розгляд подання державного чи приватного виконавця за правилами статті 443 ЦПК України не забезпечує учасникам судового провадження дієву, реальну можливість надання суду своїх доказів та аргументів, як того вимагає пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод за наявності спору про право.

Тому Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про те, що стаття 443 ЦПК України підлягає застосуванню виключно за відсутності спору про право.

Виконавець вправі звернутися до суду з поданням про визначення частки майна боржника в майні, яким він володіє спільно з іншими особами, незалежно від того, чи відсутній спір про право, чи він наявний. Водночас в останньому випадку виконавець звертається з таким позовом в порядку позовного провадження.

Велика Палата Верховного Суду знов звертає увагу, що необхідно розмежовувати випадки, коли щодо вирішення питання про визначення частки майна боржника у майні, яким він володіє спільно з іншими особами, існує спір про право, і коли такого спору немає.

За наявності спору щодо визначення частки майна боржника у майні, яким він володіє спільно з іншими особами, його вирішення судом не є вирішенням процесуального питання, а є вирішенням матеріального спору. Такий спір може виникати, зокрема, тоді, коли відповідно до частини першої статті 368 ЦК України майно належить двом або більше особам на праві спільної власності без визначення часток кожного з них у праві власності (право спільної сумісної власності).

У разі, якщо майно належить двом або більше особам на праві спільної власності із визначенням часток кожного з них у праві власності, то відповідно до частини першої статті 356 ЦК України майно належить таким особам на праві спільної часткової власності. Якщо розмір часток співвласників відомий, то спір про визначення частки майна боржника у майні, яким він володіє спільно з іншими особами, не виникає. Водночас може виникнути спір про виділ частки із спільного майна в натурі для звернення стягнення на неї (частина перша статті 366 ЦК України).

Якщо ж виник спір щодо визначення частки майна боржника у майні, яке належить боржнику та іншим особам на праві спільної сумісної власності, то судове рішення у разі задоволення позову має наслідком зміну матеріального правовідношення - право спільної сумісної власності припиняється, натомість виникає право спільної часткової власності (див mutatis mutandis постанову Великої Палати Верховного Суду від 29 червня 2021 року у справі № 916/2813/18 (провадження № 12-71гс20, пункт 8.74).

При цьому відбувається припинення права власності одного виду і виникнення права власності іншого виду не тільки боржника, а й іншої особи (співвласника), яка могла взагалі не брати участі у справі, в якій ухвалене судове рішення проти боржника. Відсутність згоди такої особи на визначення частки майна боржника у спільному майні, у тому числі заперечення самого існування права спільного з боржником права власності (як у справі, що переглядається), свідчить про наявність матеріального спору, який не вирішувався і не міг бути вирішений у справі, в якій ухвалене судове рішення проти боржника. Це новий матеріальний спір, який не може розглядатися як процесуальне питання, а тому не може вирішуватися за правилами розділу VI «Процесуальні питання, пов`язані з виконанням судових рішень у цивільних справах та рішень інших органів (посадових осіб)» ЦПК України. Такий спір має бути вирішений судом у порядку позовного провадження. Тому заява про визначення частки майна боржника у спільному майні за наявності спору, подана до суду виконавцем, незалежно від її назви (позовна заява, подання) за своєю суттю є саме позовною заявою. Особа, яка є стверджуваним співвласником майна боржника у такому спорі, є стороною у спорі, якій має бути забезпечена можливість користуватися всіма правами, якими наділений відповідач відповідно до закону. Лише в цьому разі буде забезпечене право такої особи на справедливий суд, гарантоване статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Відтак, оскільки у даному випадку ставиться питання про визначення частки у майні яким він володіє з іншою особою на праві спільної сумісної власності, то це може свідчити про існування спору про право, у зв`язку з чим приватний виконавець правомірно звернувся до суду саме у порядку позовного провадження.

Щодо розгляду справи по суті.

Частиною другою статті 370 ЦК України передбачено, що у разі виділу частки із майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки кожного зі співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними, законом або рішенням суду.

Крім того, відповідно до статей 60, 70 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині і чоловікові на праві спільної сумісної власності. Дружина та чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності. У разі поділу майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

Таким чином, норми ст.ст. 60, 70 СК України свідчать про презумпцію спільності права власності подружжя на майно, яке набуте ними в період шлюбу. Ця презумпція може бути спростована й один із подружжя може оспорювати поширення правового режиму спільного сумісного майна на певний об`єкт (постанова Великої Палати Верховного Суду від 21.11.2018 по справі №327/504/17).

Разом з тим, в межах розгляду даного позову вказана презумпція спростована не була та не оспорювалась. Суду не подавалось ні рішення суду в іншій справі, ні будь-які докази, які б доводили, що майно в якому визначається частка боржника, є особистим майном іншого з подружжя.

За таких обставин суд виходить із того, що частки у спільному сумісному майні подружжя є рівними, а отже на 1/2 частку у цьому майні може бути звернуто стягнення з метою виконання обов`язку, встановленого судовим рішенням.

А отже наявні підстави для задоволення позову приватного виконавця.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідачів на користь позивача підлягає стягнення судовий збір за пред`явлення позову у розмірі 8 240,59 грн, тобто по 4 120, 29 грн. з кожного з відповідачів.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 48, 51, 81, 206, 258-259, 264-265 ЦПК України, суд, -

Р І Ш И В:

Позов приватного виконавця виконавчого округу Закарпатської області Романа Романа Михайловича до до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , де третя АТ КБ «Приватбанк», про визначення частки майна боржника у спільному сумісному майні - задовольнити.

Визнати об`єкт нерухомого майна, а саме: житловий будинок, з надвірними спорудами загальною площею 94,5 кв.м., житловою площею 40,8 кв.м., що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , Реєстраційний номер: 37655059, об`єктом права спільної сумісної власності подружжя ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

Визначити 1/2 частку майна боржника ОСОБА_1 у спільному сумісному майні подружжя житловий будинок, з надвірними спорудами загальною площею 94,5кв.м., житловою площею 40,8 кв.м., що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , Реєстраційний номер: 37655059.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено в день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Позивач: приватний виконавець виконавчого округу Закарпатської області Роман Роман Михайлович (місцезнаходження м.Хуст, майдан Незалежності, 9, Закарпатської області, РНОКПП НОМЕР_3 );

Відповідач: ОСОБА_1 (місце проживання АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_4 );

Відповідач: ОСОБА_2 (місце проживання АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_1 );

Третя особа: АТ КБ «Приватбанк» (місцезнаходження м. Київ, вул. Грушевського, 1Д, ЄДРОПУ 14360570)

Суддя: І.А. Даруда