Ухвала суду № 136122274, 29.04.2026, Рогатинський районний суд Івано-Франківської області

Справа № 349/1493/25

Провадження № 2/349/138/26

У Х В А Л А

29 квітня 2026 року м.Рогатин

Рогатинський районний суд Івано-Франківської області

у складі головуючого судді Гаврилюк О.О.

з участю секретаря судового засідання Гошко І.В.

під час проведення підготовчого засідання в цивільній справі №349/1493/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрокомпанія Прикарпаття» до ОСОБА_1 , Фермерського господарства "Романа Матусяка" про визнання відсутнім права оренди землі та визнання укладеною додаткової угоди про поновлення договору оренди землі,

встановив:

29 квітня 2026 року керівник Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрокомпанія Прикарпаття» Іванчук Г.І. через систему "Електронний суд" подала заяву про залишення позову без розгляду на підстві п.5 ч.1 ст.257 ЦПК України.

Процесуальні дії у справі.

У листопаді 2025 року ТОВ «Агрокомпанія Прикарпаття» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , Фермерського господарства "Романа Матусяка" у якому просило:

-визнати укладеною додаткову угоду від 06 червня 2025 року до договору оренди землі від 13 липня 2015 року між ТОВ «Агрокомпанія Прикарпаття» та ОСОБА_1 ;

-визнати відсутнім у відповідача ФГ «Романа Матусяка» права оренди земельної ділянки площею 0,5477 га, кадастровий номер 2624485400:02:003:0205, яка розташована на території Пуківської сільської ради Рогатинського району Івано-Франківської області, номер запису про інше речове право 60726873;

-скасувати запис щодо державної реєстрації права оренди земельної ділянки площею 0,5477 га, кадастровий номер 2624485400:02:003:0205, яка розташована на території Пуківської сільської ради Рогатинського району Івано-Франківської області, номер запису про інше речове право 60726873.

Ухвалою судді Рогатинського районного суду Івано-Франківської області від 10 листопада 2025 року позовну заяву було залишено без руху.

Ухвалою судді Рогатинського районного суду Івано-Франківської області від 21 листопада 2025 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито загальне позовне провадження, справу призначено до підготовчого засідання на 15 січня 2026 року о 13 год 00 хв.

Ухвалою Рогатинського районного суду Івано-Франківської області 15 січня 2026 року продовжено строк підготовчого провадження у справі на 30 днів. Підготовче провадження у справі відкладено та призначено наступне засідання на 23 лютого 2026 року о 14 год. 00 хв.

Ухвалою суду від 23 лютого 2026 року задоволено клопотання представника позивача про витребування оригіналів документів, відмовлено у задоволенні клопотання про зупинення провадження у справі. Підготовче засідання відкладено до 26 березня 2026 року, яке через неявку учасників.їх представників було відкладено до 29 квітня 2026 року.

Учасники підготовчого провадження не з`явилися в засідання.

Відповідно до ч.1, ч.3 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Згідно п.1 ч.2 ст.200 ЦПК України за результатами підготовчого засідання суд постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без розгляду.

Пунктом 5 частини 1 статті 257 ЦПК України передбачено, що суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо позивач до початку розгляду справи по суті подав заяву про залишення позову без розгляду.

Отже, відповідно до вимог процесуального закону суд може залишити позовну заяву без розгляду в цьому випадку лише при наявності одночасно двох умов: наявності заяви від позивача про залишення позову без розгляду та подання її до початку розгляду справи по суті.

Оскільки керівник ТОВ «Агрокомпанія Прикарпаття» Іванчук Г.І. подала таку заяву в підготовчому провадженні, тобто до початку розгляду справи по суті, тому на підставі п.5 ч.1 ст.257 ЦПК України позов підлягає залишенню без розгляду.

Щодо розподілу судових витрат.

За ч.3 ст.257 ЦПК України в ухвалі про залишення позову без розгляду можуть бути вирішені питання про розподіл між сторонами судових витрат, про повернення судового збору з державного бюджету.

Відповідно до ч.5 ст. 142 ЦПК України у разі закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду відповідач має право заявити вимоги про компенсацію здійснених ним витрат, пов`язаних з розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача.

29 квітня 2026 року представник відповідача ФГ "Романа Матусяка" адвокат Падучак І.І. на адресу суду направила клопотання про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу в сумі 7000,00 грн.

На підтвердження понесених відповідачем ФГ "Романа Матусяка" судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, представником відповідача адвокатом Падучак І.І. надано суду акт виконаних робіт (наданих послуг) №10/30/25 від 04 грудня 2025 року, за яким загальна вартість наданої відповідачу правової допомоги адвоката становить 7 000,00 грн.

Представник позивача Іванчук Г.І. просила відмовити у задоволенні заяви про відшкодування витрат на правову допомогу з тих підстав, що дії позивача не були недобросовісними, процесуальними правами позивач не зловживав.

З системного тлумачення положень частин 5,6 статті 142, частини 9 статі 141 ЦПК України необґрунтовані дії позивача, як підстава для компенсації здійснених відповідачем витрат, пов`язаних з розглядом справи, відповідно до частини 5 статті 142 ЦПК України, передбачають свідомі недобросовісні дії позивача, які свідчать про зловживання процесуальними правами. Для задоволення вимог про стягнення компенсації здійснених судових витрат відповідач має довести, а суд має встановити, які саме дії позивача при зверненні до суду чи під час розгляду справи по суті є необґрунтованими, чи є недобросовісним звернення позивача з позовом до суду, чи були його дії умисними та чим це підтверджується. Обов`язковою умовою є зловживання стороною чи її представником процесуальними правами, або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони.

Така правова позиція викладена у Постанові Верховного Суду від 14 січня 2021 року в справі 521/3011/18, провадження № 61-10254св20.

За статтею 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами, зловживання процесуальними правами не допускається. Залежно від конкретних обставин справи суд може визнати зловживанням процесуальними права дії, що суперечать завданню цивільного судочинства, зокрема:

- подання скарги на судове рішення, яке не підлягає оскарженню, не є чинним або дія якого закінчилася (вичерпана), подання клопотання (заяви) для вирішення питання, яке вже вирішено судом, за відсутності інших підстав або нових обставин, заявлення завідомо безпідставного відводу або вчинення інших аналогічних дій, що спрямовані на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи чи виконання судового рішення;

- подання декількох позовів до одного й того самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав, або подання декількох позовів з аналогічним предметом і з аналогічних підстав, або вчинення інших дій, метою яких є маніпуляція автоматизованим розподілом справ між суддями;

- подання завідомо безпідставного позову, позову за відсутності предмета спору або у спорі, який має очевидно штучний характер;

- необґрунтоване або штучне об`єднання позовних вимог з метою зміни підсудності справи або завідомо безпідставне залучення особи як відповідача (співвідповідача) з тією самою метою;

- укладення мирової угоди, спрямованої на шкоду правам третіх осіб, умисне неповідомлення про осіб, які мають бути залучені до участі у справі.

Якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання.

У заяві про стягнення судових витрат у розмірі 7 000,00 грн, пов`язаних з правовою допомогою, адвокат не зазначив, які дії позивача у цій справі були необґрунтованими, що є підставою для компенсації витрат, пов`язаних з розглядом справи у зв`язку з залишенням позову без розгляду. У заяві зазначені тільки норми ЦПК України щодо правового обгрунтування витрат на професійну правничу допомогу.

Вирішуючи вимоги представника відповідача про компенсацію здійснених його довірителем витрат на правничу допомогу, суд дійшов висновку, що відсутні підстави для визнання дій позивача необґрунтованими, оскільки звернення позивача до суду за захистом порушеного права, а також його дії, направлені на такий захист, не можуть свідчити про зловживання ним своїми процесуальними правами. Дії позивача були направлені на захист своїх прав, як орендаря на переважне право укладення договору оренди, а тому не можуть вважатися необґрунтованими та бути підставою для обов`язку відшкодувати понесені відповідачем витрати на правову допомогу.

Керуючись ст.200, 257, 261, 353-354 ЦПК України,

постановив:

На підставі п.5 ч.1 ст.257 ЦПК України залишити без розгляду позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрокомпанія Прикарпаття» до ОСОБА_1 , Фермерського господарства "Романа Матусяка" про визнання відсутнім права оренди землі та визнання укладеною додаткової угоди про поновлення договору оренди землі.

У задоволенні заяви представника відповідача адвоката Падучак І.І. про стягнення витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 7000,00 грн. відмовити.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення. Повне судове рішення складено 29 квітня 2026 року.

Суддя О.О.Гаврилюк