Рішення № 13611774, 02.02.2011, Господарський суд Вінницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

21036, м. Вінниця, Хмельницьке шосе, 7 тел. 66-03-00, 66-11-31 http://vn.arbitr.gov.ua

_________________

І м е н е м У к р а ї н и

РІШЕННЯ

02 лютого 2011 р. Справа 2/6-11

за позовом: Приватного акціонерного товариства "Вінницяоблпаливо" 21100, м. Вінниця, вул. Хмельницьке шосе,122

до: Споживчого товариства Мурованокуриловецької РСС "Виробничник" 23400, Вінницька обл., смт. Муровані Курилівці, вул. Комарова,49

про стягнення 5 479,50 грн.

Головуючий суддя Мельник П.А.

Cекретар судового засідання Віннік О.В.

Представники

позивача : Олійник В. Ю.

відповідача : не з"явився

ВСТАНОВИВ :

Заявлено позов Приватного акціонерного товариства "Вінницяоблпаливо" до Споживчого товариства Мурованокуриловецької РСС "Виробничник" про стягнення 5479,50 грн заборгованості.

Ухвалою господарського суду Вінницької області від 06.12.10 року порушено провадження у справі №2/6-11 та призначено до розгляду на 10.01.11 р.

Ухвалою господарського суду Вінницької області від 10.01.11 р. розгляд справи відкладено до 02.02.11р.

02.02.11.р. в судовому засіданні представник позивача позов підтримав та просив суд задовольнити його в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, незважаючи на те, що належним чином був повідомлений про час і місце розгляду справи, підтвердженням чого є реєстр відправлення поштової кореспонденції господарського суду Вінницької області.

За таких обставин, справу розглянуто за наявними в ній матеріалами відповідно до ст.75 ГПК України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, з'ясувавши фактичні обставини на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Між ВАТ "Вінницяоблпаливо" (надалі-постачальник) та Споживчим товариством Мурованокуриловецької РСС "Виробничник" (надалі-покупець) було укладено наступні договори: №11 від 08.02.2010 року; №16 від 05.03.10 року; № 10 від 16.04.10 року про поставку вугілля марки ГР, ЖР, ДГР, ГЖКОМ.

Відповідно до умов укладених договорів позивач належним чином виконав свої зобов'язання, поставивши при цьому вугілля на загальну суму 17471,70 грн.

Відповідач за поставлений товар провів лише часткові розрахунки в розмірі 11992,20 грн. Внаслідок чого в останнього виникла заборгованість в розмірі 5479,50 грн.

На день подання позову до суду за відповідачем рахувалась заборгованість в розмірі 5479,50 грн.

Але враховуючи факт часткової сплати заборгованості в розмірі 1000,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням №2 від 20.01.11 р. на день розгляду справи в суді за відповідачем рахується заборгованість в розмірі 4479,50 грн. боргу.

Наведене стверджується:

- копіями договорів поставки;

- копіями товарно-транспортних накладних: №003446 від 08.02.2010 року, №002687 від 05.03.2010 року, №002671 від 16.04.2010 (вугілля отримано через ОСОБА_1. по довіреностям: ЯПТ №751055 від 29.01.10 року, ЯПТ №751056 від 25.02.10 року, ЯОЗ №951141 від 16.04.10 року);

-іншими матеріалами справи;

Згідно рішення позачергових загальних зборів акціонерів ВАТ "Вінницяоблпаливо" (протокол №15 від 10.09.10 року) та Свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи (серія А01 №643364 від 15.09.10 року) прийнято рішення про заміну найменування Товариства на Приватне акціонерне Товариство "Вінницяоблпаливо" .

Заслухавши пояснення представника позивача та дослідивши і оцінивши надані докази, суд дійшов такого висновку.

Стаття 11 Цивільного кодексу України вказує, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, й серед підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, передбачає договори та інші правочини.

Як зазначено в ст. 174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідносини, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Таке ж положення містить і ст.173 Господарського кодексу України, в якій зазначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

За своєю правовою природою укладені між сторонами у справі договори №11 від 08.02.2010 року; №16 від 05.03.10 року; № 10 від 16.04.10 року є договорами поставки.

В силу ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 2 ст. 712 ЦК України передбачено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно ст. 692 ЦК України, покупець зобовязаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Як встановлено судом та вбачається із матеріалів справи, позивач виконав свої зобов'язання по поставці відповідачу вугілля належним чином, підтвердженням чого є товарно-транспортні накладні які знаходяться в матеріалах справи.

Однак, відповідач в порушення умов укладеного договору не виконав свого обов'язку щодо повного та своєчасного розрахунку з позивачем за поставлений товар, у зв'язку з чим за ним утворилась заборгованість перед позивачем в розмірі 5479,50 грн.

На день розгляду справи в суді відповідач здійснив часткову проплату за отримане вугілля в сумі 1000,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 2 від 20.01.11 року.

Враховуючи викладене позов в частині стягнення 1000,00 грн. заборгованості підлягає припиненню по п.1-1 ст. 80 ГПК України, в зв'язку з відсутністю предмету спору.

В силу ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно зі ст. 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України, ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України).

Відповідно до ст. 527 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Кожна зі сторін у зобов'язанні має право вимагати доказів того, що обов'язок виконується належним боржником або виконання приймається належним кредитором чи уповноваженою на це особою, і несе ризик наслідків непред'явлення такої вимоги.

Таким чином, вимоги позивача про стягнення заборгованості за поставлене вугілля підлягають задоволенню в сумі 4479,50 грн., оскільки є обґрунтованими та фактично відповідають матеріалам справи.

Як визначає ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до ст.ст. 34, 43 Господарського процесуального кодексу України докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення для господарського суду не є обовязковим.

За змістом статті 33 Господарського процесуального кодексу України, обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги і заперечення.

За вказаних вище обставин, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову з припиненням провадження у справі в частині стягнення 1000,00 грн. - боргу.

Відповідно до ст. 49 ГПК України, оскільки спір виник внаслідок неправомірних дій відповідача витрати на держмито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на останнього пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 11, 509, 525, 526, 527, 712, 692 ЦК України, ст.ст. 173, 174, 193 ГК України, ст.ст. 4-3, 4-5, 22, 32, 33, 34, 36, 43, 44, 45, 46, 47, 49, 75, п.1-1 ст. 80, 82, 84, 85, 115, 116 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ :

1. Позов задовільнити частково.

2. Стягнути з Споживчого товариства Мурованокуриловецької РСС "Виробничник" (23400, Вінницька обл., смт. Муровані Курилівці, вул. Комарова, 49, код 25513290) на користь Приватного акціонерного товариства "Вінницяоблпаливо" (21100, м. Вінниця, вул. Хмельницьке шосе, 122, код 01880670) 4479, 50 грн. заборгованості; 102, 00 грн. витрат на сплату державного мита; 236, 00 грн. витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.

3. Видати наказ в день набрання рішенням законної сили.

4. Припинити провадження у справі в частині стягнення 1000,00 грн. заборгованості.

5. Копію рішення надіслати сторонам по справі рекомендованим листом.

Суддя Мельник П.А.

Повний текст рішення суду оформлено і підписано відповідно до вимог ст.84 ГПК України 03 лютого 2011 р.

віддрук. прим.:

1 - до справи

2 - позивачу 21100, м. Вінниця, вул. Хмельницьке шосе,122

3 - відповідачу 23400, Вінницька обл., смт. Муровані Курилівці, вул. Комарова,49