Рішення № 136117045, 31.03.2026, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 березня 2026 року Справа № 280/892/26 м.Запоріжжя Запорізький окружний адміністративний суд у складі судді Киселя Р.В., за участю секретаря судового засідання Старцевої Ю.Є.,

представника відповідача Міщенко О.В.,

розглянув у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «ВВК» (вул. Патріотична, буд. 7-А, м. Запоріжжя, 69001), в особі представника адвоката Балики Павла Олександровича (вул. Європейська, буд. 16, кв. 105, м. Запоріжжя, 69104), до Головного управління ДПС у Запорізькій області (пр. Соборний, буд. 166, м. Запоріжжя, 69035) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

02.02.2026 засобами системи «Електронний суд» до Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «ВВК» (далі позивач), в особі представника адвоката Балики Павла Олександровича, до Головного управління ДПС у Запорізькій області (далі відповідач), в якій позивач просить суд:

визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення відповідача від 09 січня 2026 року, а саме:

- № 36908010706 (форма «В1»), яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 114 226,00 грн та застосовано штрафні санкції у розмірі 28 556,50 грн;

- № 37808010706 (форма «ПС»), яким застосовано штрафні санкції у розмірі 1 020,00 грн.

Крім того, просить: здійснити розгляд справи за правилами загального позовного провадження; стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судові витрати зі сплати судового збору.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що 09.01.2026 відповідачем винесено податкові повідомлення-рішення (ППР): 1) № 36908010706 (форма «В1»), яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, задекларовану на рахунок платника у банку за вересень 2025 року, у розмірі 114 226,00 грн та застосовано штрафні санкції у розмірі 28 556,50 грн.; 2) № 37808010706 (форма «ПС»), яким застосовано штрафні санкції у розмірі 1 020,00 грн за порушення термінів надання документів для перевірки; 3) № 37608010706 (форма «В4»), яким зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість на 12 366,00 грн. Щодо ППР № 37608010706 (форма «В4»). Позивач визнає факт технічного помилкового подвоєння показників, а тому вказане рішення не є предметом оскарження у даному позові. Позивач вважає податкові повідомлення-рішення № 36908010706 та № 37808010706 протиправними, оскільки висновки відповідача про «негосподарське використання» майна та сировини є суб`єктивними, не підкріпленими жодним технічним розрахунком та прямо спростовуються фактичною наявністю майна, підтвердженою матеріалами власної інвентаризації від 19.11.2025, у зв`язку з чим звернувся до суду з цим позовом.

Ухвалою від 04.02.2026 у справі відкрите загальне позовне провадження, підготовче засідання призначене на 26.02.2026.

17.02.2026 засобами системи «Електронний суд» від відповідача до суду надійшов відзив на позов, в якому відповідач зазначив, що в ході проведення документальної позапланової виїзної перевірки позивача щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні за вересень 2025 року від`ємного значення з податку на додану вартість, у тому числі заявленого до відшкодування з бюджету, з урахуванням періодів декларування від`ємного значення та поданих уточнюючих розрахунків, позивачу було вручено вісім запитів щодо надання первинних та бухгалтерських документів та письмових пояснень, що стосуються предмету перевірки. Станом на 20.11.2024 (останній день перевірки) та на день підписання акта перевірки документи посадовими особами позивача надані не в повному обсязі. У зв`язку з ненаданням позивачем до перевірки первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку та інших документів господарської діяльності контролюючим органом складено акти про не надання первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку та інших документів господарської діяльності. Крім того, з метою реалізації п.п. 20.1.9 п. 20.1 ст. 20 ПКУ відповідач листом від 06.11.2025 №46689/6/08-01-07-06-04 звернулось до посадових осіб позивача у термін не пізніше 14.11.2025 забезпечити організацію та проведення інвентаризації основних засобів та ТМЦ у присутності посадових осіб, які проводять документальну позапланову перевірку. В ході перевірки позивача документи щодо проведення інвентаризації основних фондів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, коштів, тощо за перевіряємий період не надано. Інформація про факт не проведення інвентаризації зафіксовано в акті від 20.11.2025 №2700/08-01-07-06/25480811. Оскільки позивачем під час проведення перевірки не надано первинні документи, що підтверджують показники податкової звітності (видаткові накладні, акти виконаних робіт, бухгалтерський облік матеріалів та товарів, документи транспортування обладнання, сировини та товарів, акти приймання передачі сировини та виготовленої продукції), інвентаризація проведена не в повному обсязі, інформація про інвентаризацію машин та обладнання (рах.104), транспортних засобів (рах.105), частково інструментів, приборів, інвентарю (рах.106), виробничих запасів (рах.20), товарів (рах.28) в інвентаризаційному описі відсутня, протокол інвентаризаційної комісії про результати проведеної інвентаризації не надано, перевіркою неможливо підтвердити використання в господарській діяльності товарів та послуг, придбаних у постачальників, податковий кредит по яких сформовано протягом перевіряємого періоду, а також підтвердити фактичну наявність основних засобів та залишків ТМЦ, за рахунок яких сформовано від`ємне значення з ПДВ, у т.ч. заявленого до відшкодування. Перевіркою достовірності і правильності визначення суми від`ємного значення, яка підлягає бюджетному відшкодуванню (показник рядка 20.2 Декларації «Cума від`ємного значення, яка підлягає бюджетному відшкодуванню») встановлено її завищення на 114226 грн внаслідок завищення показника рядка 19 Декларації з ПДВ за вересень 2025 року та відповідно завищення суми бюджетного відшкодування на рахунок платника у банку (показник рядку 20.2.1 Декларації) всього на 114226 грн, чим порушено п. 200.1, п.200.4 ст.200 Податкового кодексу України. Зокрема, перевіркою встановлено порушення п.198.1, п.198.2, п.198.3 ст.198 Кодексу, внаслідок подвійної виписки податкової накладної по господарським операціям з ТОВ "НАУКОВО-ВИРОБНИЧЕ ПІДПРИЄМСТВО ХІМІЧНИХ ПРОДУКТІВ" в результаті чого завищено задекларований суб`єктом господарювання показник у рядку 10.1 Декларації за вересень 2024 року на суму ПДВ 8 296 гривень, що призвело до завищення суми ПДВ, що підлягає бюджетному відшкодуванню (рядка 20.2/ 20.2.1 Декларації за вересень 2025) на суму 8 296 грн. Також, на порушення вимог п.189.1 ст.189, п.198.5 ст.198 з врахуванням вимог п.44.1 ст.44 розділу ІІ Кодексу позивачем занижено податкові зобов`язання за рахунок не включення до їх складу податку на додану вартість з умовного продажу товарно-матеріальних цінностей/послуг, що не використовуються в господарській діяльності на загальну суму 144 818 грн, в т.ч. по періодах: січень 2025 року на суму 3 646 грн, травень 2024 року на суму 44 461 грн, червень 2024 року на суму 1 392 грн, серпень 2024 року 80 495 грн, вересень 2024 року на суму 1 497 грн, грудень 2024 року на суму 2 277 грн, травень 2025 року на суму 11 050 гривень, що призвело до завищення суми ПДВ, відшкодуванню що підлягає бюджетному (рядка 20.2/ 20.2.1 Декларації за вересень 2025) на суму 114 226 грн. Просить відмовити у задоволенні позову.

23.02.2026 засобами системи «Електронний суд» від представника позивача до суду надійшла відповідь на відзив, в якій представник зазначає про вихід відповідача за межи предмета перевірки та неправомірне витребування не релевантної документації, також спростовує твердження відповідача про не проведення позивачем інвентаризації. Також наводить аргументи щодо відсутності обов`язку надання технологічної документації для підтвердження права на бюджетне відшкодування ПДВ, щодо посилань відповідача на кримінальне провадження, щодо наведеної відповідачем судової практики та відсутності складу правопорушення.

26.02.2026 засобами системи «Електронний суд» від відповідача до суду надійшли заперечення на відповідь на відзив, в яких відповідач зазначає, що внаслідок не надання позивачем первинних документів, які формують податковий кредит та підтверджують правомірність включення отримання товарів від ТОВ «Мікротон», а ТОВ «НВП Хімічних продуктів», ТОВ «Фірма «Бест-Електронік» на суму ПДВ у розмірі 114 226 грн. до складу від`ємного значення та бюджетного відшкодування за вересень 2025 (оборотно-сальдові відомості, документи транспортування та наявності ТМЦ) , позивачем не доведений зв`язок отриманих товарів з його господарською діяльністю, що є підставою згідно п.198.5 ст.198 Податкового кодексу України для нарахування податкових зобов`язань. Зазначає, що позивач не тільки не надав можливість посадовим особам контролюючого органу приймати участь у проведенні інвентаризації, а й надав результати інвентаризації не в повному обсязі, тільки по зарядним станціям отриманим від ТОВ «Фірма «Бест-Електронік», по залишкам товарно-матеріальних цінностей, отриманим від контрагентів ТОВ «Мікротон» та ТОВ «НВП Хімічних продуктів» інвентаризація податковому органу не надавалась.

Протокольною ухвалою від 26.02.2026 було закрите підготовче провадження, справу призначено до розгляду по суті на 17.03.2026.

У судовому засіданні 17.03.2026 представник позивача наполягав на задоволенні позовних вимог, представник відповідача заперечив проти задоволення позовних вимог.

У судовому засіданні оголошувалась перерва до 31.03.2026 для надання сторонами додаткових пояснень щодо спірних правовідносин.

30.03.2026 засобами системи «Електронний суд» від представника позивача до суду надійшла заява, в якій ним надано пояснення на порушені судом питання та заявлено про розгляд справи за відсутності представника позивача, на задоволенні позовних вимог наполягає.

31.03.2026 засобами системи «Електронний суд» від відповідача до суду надійшли додаткові пояснення щодо питань порушених судом в ході судового розгляду.

У судове засідання 31.03.2026 представник позивача, належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду не прибув, суд розглянув справу за відсутності представника позивача.

Враховуючи норми ч.3 ст.243 КАС України, у судовому засіданні 31.03.2026 проголошено скорочене (вступна та резолютивна частини) рішення.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення сторін, дослідивши надані докази, судом встановлені наступні обставини.

20.10.2025 позивачем подана податкова декларація з податку на додану вартість за вересень 2025 року, до якої були додані:

Розрахунок суми бюджетного відшкодування та суми від`ємного значення, яка зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду, в таблиці 1 якого визначена сума бюджетного відшкодування (Д2) 114 226 грн;

Заява про повернення суми бюджетного відшкодування та/або суми коштів на рахунку у системі електронного адміністрування податку на додану вартість та/або врахування реєстраційної суми платника податку, що реорганізується, в обрахунку реєстраційної суми правонаступника (Д3), в якій заявлено до бюджетного відшкодування на рахунок позивача 114 226 грн.

Відповідачем, на підставі наказів від 06.11.2025 № 1903-п, від 17.11.2025 №1958-п, відповідно до п.п.191.1.6 п.191.1 ст.191, п.п.20.1.4 п.20.1 ст.20, п.п.75.1.2 п.75.1 ст.75, п.п.78.1.8 п.78.1 ст.78, п.200.11 ст.200 та п.п.69.351 п.69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «ВВК», щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні за вересень 2025 року від`ємного значення з податку на додану вартість, у тому числі заявленого до відшкодування з бюджету, з урахуванням періодів декларування від`ємного значення та поданих уточнюючих розрахунків.

За результатами проведеної документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «ВВК» складено акт від 27.11.2025 №16385/08-01-07-06/25480811 та встановлено порушення вимог податкового законодавства, а саме:

- п.189.1 ст.189, п.198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.5 ст.198, п.200.1, п.200.4 ст.200 ПКУ, п.п. 4 п. 5 розділу V Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затверджено наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 № 21 (зі змінами), оскільки ним завищено суму ПДВ, що підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника (рядка 20.2/ 20.2.1 Декларації) на суму 114 226 грн;

- п.189.1 ст.189, п.198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.5 ст.198, п.200.1, п.200.4 ст.200 ПКУ, п.п. 5 п. 5 розділу V Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затверджено наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 № 21 (зі змінами), оскільки ним завищено від`ємне значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (переноситься до рядка 16.1 декларації наступного звітного (податкового) періоду) (р.21 Декларації) на суму 12 366 грн;

- п.44.1, п.44.3 ст.44, п.85.2 ст.85 ПКУ в частині ненадання оригіналів первинних бухгалтерських документів, регістрів бухгалтерського обліку та інших документів, що пов`язані з предметом перевірки.

ТОВ «ВВК» подано заперечення від 24.12.2025 №24/12-1 (вхідний до Головного управління ДПС у Запорізькій області від 24.12.2025 №66068/6) на акт перевірки від 27.11.2025 №16385/08-01-07-06/25480811.

ГУ ДПС у Запорізькій області заперечення залишені без задоволення,а висновки акту без змін, про що надано відповідь платнику листом від 07.01.2026 №202/6/08-01-07-06-04.

ГУ ДПС у Запорізькій області винесено ППР:

- за формою «В1» від 09.01.2026 №36908010706 про зменшення суми бюджетного відшкодування у розмірі 114226 грн, штрафна санкція 28556,50 грн;

- за формою «В4» від 09.01.2026 №37608010706 про зменшення розміру від`ємного значення суми податку на додану вартість на 12366 грн.;

- за формою «ПС» від 09.01.2026 №37808010706, штрафна санкція 1020 грн.

Вважаючи оскаржувані податкові повідомлення-рішення протиправними, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з приписів частини 2 статті 2 КАС України, відповідно до яких у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють: чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії): безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Частиною 2 статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України.

Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Щодо податкового повідомлення-рішення за формою «ПС» від 09.01.2026 №37808010706, який до позивача застосована штрафна санкція 1020 грн., суд зазначає, наступне.

В обґрунтування цього податкового повідомлення-рішення відповідач посилається на приписи п.44.1, п.44.3 ст.44, п.85.2 ст.85 ПК України.

За приписами п.44.1, п.44.3 ст.44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, інформації, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

У випадках, передбачених статтею 216 Цивільного кодексу України, платники податків мають право вносити відповідні зміни до податкової звітності у порядку, визначеному статтею 50 цього Кодексу.

Вимоги цієї статті щодо обліку доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, застосовуються також до нерезидентів, які здійснюють господарську діяльність на території України через постійне представництво (незалежно від наявності у нерезидента зареєстрованого (акредитованого, легалізованого) відокремленого підрозділу), та до іноземних юридичних осіб, визначених у підпункті 133.1.5 пункту 133.1 статті 133 цього Кодексу.

Платники податків зобов`язані забезпечити зберігання документів та інформації, визначених пунктом 44.1 цієї статті, а також документів, пов`язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом визначених законодавством строків, але не менше:

2555 днів - для документів та інформації, необхідних для здійснення податкового контролю, відповідно до статей 39 і 39-2, пункту 141.4 статті 141 цього Кодексу;

1825 днів - для первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством, що складаються особами, визначеними пунктом 133.1 статті 133, підпунктом 133.2.2 пункту 133.2 та пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, а також юридичними особами, які обрали спрощену систему оподаткування, за винятком документів, до яких застосовується більш тривалий строк зберігання згідно з підпунктом 44.3.1 цього пункту;

1095 днів - для інших документів, на які не поширюються вимоги підпунктів 44.3.1 та 44.3.2 цього пункту;

1095 днів - для документів, пов`язаних з виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, включаючи дозвільні документи.

Строки зберігання документів та інформації, визначені цим пунктом, розраховуються з дня подання податкової звітності чи іншої звітності, передбаченої цим Кодексом, для складення якої використовуються зазначені документи та/або інформація, а в разі її неподання - з передбаченого цим Кодексом граничного строку подання такої звітності, а для документів, пов`язаних з виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, - з дня здійснення відповідної господарської операції (для відповідних дозвільних документів - з дня завершення строку їх дії).

У разі ліквідації платника податків документи, визначені пунктом 44.1 цієї статті, за період діяльності платника податків не менш як 1825 днів (2555 днів - для документів та інформації, необхідних для здійснення податкового контролю відповідно до статей 39 і 39-2, пункту 141.4 статті 141 цього Кодексу), що передували даті ліквідації платника податків, у встановленому законодавством порядку передаються до архіву.

Передбачені цим пунктом строки зберігання документів та інформації продовжуються на період зупинення відліку строку давності у випадках, передбачених пунктом 102.3 статті 102 цього Кодексу.

Відповідно до п. 85.2 ст.85 ПК України платник податків зобов`язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов`язані з предметом перевірки. Такий обов`язок виникає у платника податків після початку перевірки.

При цьому великий платник податків на запит контролюючого органу зобов`язаний також надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів засобами електронного зв`язку в електронній формі з дотриманням вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги" копії таких документів, що створюються ним в електронній формі з обліку доходів, витрат та інших показників, пов`язаних із визначенням об`єктів оподаткування (податкових зобов`язань), первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням та сплатою податків і зборів, не пізніше двох робочих днів, наступних за днем отримання запиту.

Для платників податків, які відповідно до цього пункту зобов`язані надавати інформацію в електронному вигляді, загальний формат та порядок подачі такої інформації визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. У разі невстановлення електронного формату та порядку надання такої інформації платник податків звільняється від обов`язку подання її в електронній формі.

Для проведення електронної перевірки платник податків забезпечує подання до контролюючого органу засобами електронного зв`язку в електронній формі з дотриманням вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги" документів, які відповідно до цього Кодексу пов`язані з обчисленням та сплатою податків і зборів(якщо такі документи створюються таким платником податків в електронній формі та зберігаються на машинних носіях інформації). Загальний формат та порядок подання такої інформації встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Судом встановлено, що під час проведення документальної позапланової перевірки позивача (термін проведення перевірки з 12.11.2025 по 20.11.2025) відповідно до вимог п.п.20.1.2, п.п.20.1.6, п.п.20.1.14, п.п.20.1.46 п.20.1 ст.20, п.85.2, п.85.4 ст.85 ПК України щодня у визначеному законодавством порядку посадовій особі позивача вручено (надіслано) запити про надання первинних та бухгалтерських документів та письмових пояснень, що стосуються предмету перевірки, а саме запити: від 06.11.2025 №46689/6/08-01-07-06-04; від 13.11.2025 №47755/6/08-01-07-06-04; від 13.11.2025 №1/08-01-07-06; від 14.11.2025 №47932/6/08-01-07-06-04; від 18.11.2025 №2/08-01-07-06; від 18.11.2025 №48222/6/08-01-07-06-04; від 19.11.2025 №48346/6/08-01-07-06-04; від 20.11.2025 №48453/6/08-01-07-06-04.

Станом на 20.11.2024 (останній день перевірки) та на день підписання акта перевірки документи посадовими особами ТОВ «ВВК» надані не в повному обсязі. Зокрема, не надано:

1) договори, первинні документи щодо придбання (одержання) товарів, (робіт, послуг) - видаткові накладні, рахунки, акти приймання-передачі, акти виконаних робіт, тощо з контрагентами-постачальниками не платниками ПДВ за лютий 2024 року вересень 2025 року;

2) документи, що стосуються технологічного процесу виготовлення готової продукції (Виріб 3-6 7Х2.900.081 КД (літера О), ТУ. Код УКТЗЕД 3601000000): калькуляцію собівартості, технологічні карти, ДСТУ / ТУ та інші документи, на підставі яких здійснюється виробничий процес та бухгалтерський облік сировини, матеріалів, запасів , товарів, готової продукції при виробництві товарів;

3) документальне підтвердження транспортування обладнання та сировини до ТОВ "НАУКОВО-ВИРОБНИЧЕ ПІДПРИЄМСТВО ХІМІЧНИХ ПРОДУКТІВ" для виготовлення готової продукції від продавця до місця розташування. Також документи, які засвідчують технічний стан переданих станків станом на дату передачі та можливість їх використання у виробничих процесах;

4) документальне підтвердження щодо походження сировини, сертифікати якості, дату виготовлення та факт її передачі ТОВ "НАУКОВО ВИРОБНИЧЕ ПІДПРИЄМСТВО ХІМІЧНИХ ПРОДУКТІВ" (акти-приймання передачі сировини та акти-приймання передачі виробленої готової продукції), а також транспортування сировини від постачальника до місць зберігання;

5) документи щодо транспортування товару (Виріб 3-6 7Х2.900.081 КД (літера О) покупцю ДЕРЖАВНЕ ПIДПРИЄМСТВО "ДЕРЖАВНЕ КИЇВСЬКЕ КОНСТРУКТОРСЬКЕ БЮРО "ЛУЧ" в травні та в грудні 2024 року.

У зв`язку з ненаданням ТОВ «ВВК» до перевірки первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку та інших документів господарської діяльності контролюючим органом складено акти про не надання первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку та інших документів господарської діяльності: від 13.11.2025 №2659/08-01-07-06/25480811, від 14.11.2025 №2669/08-01-07-06/25480811, від 18.11.2025 №2685/08-01-07-06/25480811, від 19.11.2025 №2695/08-01-07 06/25480811, від 20.11.2025 №2700/08-01-07-06/25480811.

Таким чином, на порушення вимог п.44.1, п.44.3 ст.44, п.85.2 ст.85 ПК України ТОВ «ВВК» до закінчення перевірки не надало посадовим особам контролюючого органу, які проводять перевірку, документи що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності.

Відповідно до пунктів 85.2, 85.4, 85.6, 85.7 статті 85 ПК України платник податків зобов`язаний надати посадовим особам контролюючих органів всі документи, що належать або пов`язані з предметом перевірки. При проведенні перевірок посадові (службові) особи контролюючого органу мають право отримувати у платників податків належним чином завірені копії первинних фінансово-господарських, бухгалтерських та інших документів, що свідчать про приховування (заниження) об`єктів оподаткування, несплату податків, зборів, платежів, порушення вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. З аналізу наведених положень ПК України вбачається, що, дійсно, надання платником податків фінансово-господарських документів під час проведення перевірки є необхідною умовою підтвердження правомірності задекларованих платником показників податкового обліку.

Разом з тим, у разі якщо до закінчення перевірки або протягом десяти робочих днів з дня отримання акта перевірки платник податків не надає посадовим особам контролюючого органу документи, що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності.

Так, Верховний Суд неодноразово висловлював правову позицію про те, що обов`язок контролюючого органу здійснювати перевірку на підставі первинних документів кореспондується з обов`язком платника податків зберігати такі первинні документи та надавати їх при перевірці.

Не надання таких документів нормами пункту 44.6 статті 44 ПК України прирівнюється до їх відсутності. У той же час, норма пункту 44.6 містить виняток - виїмка документів або інше вилучення правоохоронними органами. Тобто, у разі ненадання платником податків документів для проведення перевірки, у контролюючого органу є законні підстави провести перевірку з використанням наявної у нього податкової інформації щодо задекларованих позивачем сум податкових зобов`язань та визнати ці суми непідтвердженими документально (Постанови Верховного Суду від 06 серпня 2019 року у справі № 160/8441/18 та від 29 травня 2020 року у справі № 826/27811/15).

Крім того, з метою реалізації п.п. 20.1.9 п. 20.1 ст. 20 ПК України відповідач листом від 06.11.2025 №46689/6/08-01-07-06-04 звернувся до посадових осіб ТОВ «ВВК» у термін не пізніше 14.11.2025 забезпечити організацію та проведення інвентаризації основних засобів та ТМЦ у присутності посадових осіб, які проводять документальну позапланову перевірку.

В ході перевірки ТОВ «ВВК» документи щодо проведення інвентаризації основних фондів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, коштів, тощо за перевіряємий період не надано. Інформація про факт не проведення інвентаризації зафіксовано в акті від 20.11.2025 №2700/08-01-07-06/25480811.

Підпунктом 20.1.9 пункту 20.1 статті 20 ПК України визначено, що контролюючи органи мають право вимагати під час проведення перевірок від платників податків, що перевіряються, проведення інвентаризації основних засобів, товарно-матеріальних цінностей, коштів, зняття залишків товарно-матеріальних цінностей, готівки.

Згідно п.п. 20.1.13 п. 20.1 ст. 20 ПКУ контролюючи органи мають право доступу під час проведення перевірок до територій, приміщень (крім житла громадян) та іншого майна, що використовуються для провадження господарської діяльності та/або є об`єктами оподаткування, або використовуються для отримання доходів (прибутку), або пов`язані з іншими об`єктами оподаткування та/або можуть бути джерелом погашення податкового боргу.

ТОВ «ВВК» листом від 20.11.2025 №20/11-1 (вх. до ГУ №60137/6 від 21.11.2025) в проведенні інвентаризації основних засобів, товарно-матеріальних цінностей, коштів, зняття залишків товарно-матеріальних цінностей, готівки в присутності посадових осіб, що проводили перевірку, відмовлено . Згідно вищенаведеного листа, на підставі розпорядчого документа від 14.11.2025 №1/25-І 19.11.2025 року, ТОВ «ВВК» 19.11.2025 проведена інвентаризація по рахунках 104 «Машини та обладнання», 105 «Транспортні засоби», 106 «Інструменти прилади та інвентар», 115 «Інвентарна тара», та надано інвентаризаційний опис, згідно якого на підприємстві наявні зарядні станції Bluetti AC200MAX 2048Wh 2200W у кількості 8 шт. на загальну суму 402 473,60 грн (первісна вартість), 285 085,28 грн (балансова вартість).

Відповідно оборотно-сальдових відомостей станом на 30.09.2025 року на підприємстві обліковуються машини та обладнання (рах.104) на загальну суму 5757,6 тис.грн, транспортні засоби (рах.105) на суму 1864,9 тис.грн, інструменти, прибори, інвентар (рах.106) на суму 4445,6 тис.грн., виробничі запаси (рах.20) на суму 13,0 тис.грн, товари (рах.28) на суму 388,5 тис.грн.

Згідно даних ЄРПН з 01.10.2025 року підприємством податкові накладні на реалізацію товарів не реєструвались.

Інформація про інвентаризацію машин та обладнання (рах.104), транспортних засобів (рах.105), частково інструментів, приборів, інвентарю (рах.106), виробничих запасів (рах.20), товарів (рах.28) в інвентаризаційному описі відсутня.

Протокол інвентаризаційної комісії про результати проведеної інвентаризації до перевірки не надано, інформація щодо надлишків або нестач відсутня.

В постанові Верховного Суду від 25.07.2024 № 805/3424/16-а зазначено, що згідно з п. 7 Розділу 2 «Положення про інвентаризацію активів та зобов`язань», затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 879 від 02.09.2014 (зі змінами), далі Положення № 879 зазначено, що наявність активів при інвентаризації встановлюється шляхом обов`язкового підрахунку, зважування, обміру. Переважування, обмір, підрахунок проводяться у порядку розміщення активів у приміщенні, де вони зберігаються. Визначення ваги (обсягу) навалочних матеріалів може проводитися на основі обмірів і технічних розрахунків. Акти обмірів і розрахунки додаються до інвентаризаційних описів. Згідно п. 1 Розділу 4 Положення № 879 встановлено, що висновки щодо виявлених розбіжностей між фактичною наявністю активів і зобов`язань і даними бухгалтерського обліку, які наводяться в звіряльних відомостях, та пропозиції щодо їх врегулювання відображаються інвентаризаційною комісією у протоколі, що складається після закінчення інвентаризації і передається на розгляд та затвердження керівнику підприємства. У протоколі наводяться: причини нестач, втрат, лишків, а також пропозиції щодо заліку внаслідок пересортиці, списання нестач в межах норм природного убутку, а також понаднормових нестач і втрат від псування цінностей із зазначенням причин та вжитих заходів щодо запобігання таким втратам і нестачам. Підприємства можуть додавати до протоколів іншу інформацію, що є суттєвою для прийняття рішень щодо визнання і оцінки активів і зобов`язань та розкриття відповідної інформації у фінансовій звітності.

Відповідно до ч. 1 ст. 10 Закону № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» проведення інвентаризації обов`язок кожного підприємства для забезпечення достовірності даних бухгалтерського обліку та фінансової (податкової) звітності.

Відповідно до п. п. 16 п. 3 розд. III «Про затвердження Змін до Порядку оформлення результатів документальних перевірок дотримання законодавства України з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства платниками податків юридичними особами та їх відокремленими підрозділами», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 21.07.2017 № 657, в описовій частині акта (довідки) документальної перевірки відображається інформація про проведені платником податків під час здійснення перевірки інвентаризації його основних фондів, товарно-матеріальних цінностей, коштів, у тому числі зняття залишків товарно-матеріальних цінностей, готівки, а також інформація щодо інвентаризації документів, розрахунків (у разі її проведення).

Таким чином, оскільки позивачем під час проведення перевірки не надано первинні документи, що підтверджують показники податкової звітності (видаткові накладні, акти виконаних робіт, бухгалтерський облік матеріалів та товарів, документи транспортування обладнання, сировини та товарів, акти приймання передачі сировини та виготовленої продукції), інвентаризація проведена не в повному обсязі, інформація про інвентаризацію машин та обладнання (рах.104), транспортних засобів (рах.105), частково інструментів, приборів, інвентарю (рах.106), виробничих запасів (рах.20), товарів (рах.28) в інвентаризаційному описі відсутня, протокол інвентаризаційної комісії про результати проведеної інвентаризації не надано, перевіркою неможливо підтвердити використання в господарській діяльності товарів та послуг, придбаних у постачальників, податковий кредит по яких сформовано протягом перевіряємого періоду, а також підтвердити фактичну наявність основних засобів та залишків ТМЦ, за рахунок яких сформовано від`ємне значення з ПДВ, у т.ч. заявленого до відшкодування.

За приписами п. 121.1 ст. 121 ПК України незабезпечення платником податків зберігання первинних документів, облікових та інших регістрів, бухгалтерської та статистичної звітності, інших документів з питань обчислення і сплати податків та зборів протягом установлених статтею 44 цього Кодексу строків їх зберігання та/або ненадання платником податків контролюючим органам оригіналів документів (крім документів, отриманих з Єдиного реєстру податкових накладних) чи їх копій при здійсненні податкового контролю у випадках, передбачених цим Кодексом, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1020 гривень.

Відтак, суд висновує про необґрунтованість позовних вимог в частині податкового повідомлення-рішення за формою «ПС» від 09.01.2026 №37808010706, яким до позивача застосована штрафна санкція 1020 грн., та відсутність правових підстав для визнання його протиправним.

Щодо податкового повідомлення-рішення за формою «В1» від 09.01.2026 №36908010706 про зменшення суми бюджетного відшкодування у розмірі 114226 грн, штрафна санкція 28556,50 грн суд зазначає наступне.

В обґрунтування цього податкового повідомлення-рішення відповідач посилається на приписи п.189.1 ст.189, п.198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.5 ст.198, п.200.1, п.200.4 ст.200 ПК України, п.п. 4 п. 5 розділу V Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затверджено наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 № 21.

За приписами п.189.1 ст.189 ПК України у разі здійснення операцій відповідно до пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу база оподаткування за необоротними активами визначається виходячи з балансової (залишкової) вартості, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів - виходячи із звичайної ціни), а за товарами/послугами - виходячи з вартості їх придбання.

Пунктами п.198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.5 ст.198 ПК України визначено, що до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного капіталу та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу;

ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

дата списання коштів з рахунку платника податку в банку/небанківському надавачу платіжних послуг на оплату товарів/послуг, а в разі постачання товарів/послуг, оплата яких здійснюється електронними грошима, - дата списання електронних грошей платника податків як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, на електронний гаманець постачальника;

дата отримання платником податку товарів/послуг.

Для операцій із ввезення на митну територію України товарів датою віднесення сум податку до податкового кредиту є дата сплати податку за податковими зобов`язаннями згідно з пунктом 187.8 статті 187 цього Кодексу, а для операцій з постачання послуг нерезидентом на митній території України - дата складення платником податкової накладної за такими операціями, за умови реєстрації такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Датою збільшення податкового кредиту лізингоодержувача (орендаря) для операцій з фінансового лізингу (фінансової оренди) є дата фактичного отримання об`єкта фінансового лізингу (фінансової оренди) таким лізингоодержувачем (орендарем).

Датою віднесення сум до податкового кредиту замовника з договорів (контрактів), визначених довгостроковими відповідно до пункту 187.9 статті 187 цього Кодексу, є дата фактичного отримання замовником результатів робіт (оформлених актами виконаних робіт) за такими договорами (контрактами).

Для товарів/послуг, постачання (придбання) яких контролюється приладами обліку, факт постачання (придбання) таких товарів/послуг засвідчується даними обліку.

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з:

придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи;

ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні засоби почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Платник податку зобов`язаний нарахувати податкові зобов`язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені цим Кодексом для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами, придбаними/виготовленими з податком на додану вартість (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, - у разі якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися:

а) в операціях, що не є об`єктом оподаткування відповідно до статті 196 цього Кодексу (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 196.1.7 пункту 196.1 статті 196 цього Кодексу) або місце постачання яких розташоване за межами митної території України;

б) в операціях, звільнених від оподаткування відповідно до статті 197, підрозділу 2 розділу XX цього Кодексу, міжнародних договорів (угод) (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 197.1.28 пункту 197.1 статті 197 цього Кодексу та операцій, передбачених пунктом 197.11 статті 197 цього Кодексу);

в) в операціях, що здійснюються платником податку в межах балансу платника податку, у тому числі передача для невиробничого використання, переведення виробничих необоротних активів до складу невиробничих необоротних активів;

г) в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку (крім випадків, передбачених пунктом 189.9 статті 189 цього Кодексу).

У разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи в подальшому починають використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, у тому числі переведення невиробничих необоротних активів до складу виробничих необоротних активів, платник податку може зменшити суму податкових зобов`язань, що були нараховані відповідно до цього пункту, на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, зазначеної в абзаці першому цього пункту, зареєстрованого в Єдиному реєстрі податкових накладних.

З метою застосування цього пункту податкові зобов`язання визначаються по товарах/послугах, необоротних активах:

придбаних для використання в неоподатковуваних операціях - на дату їх придбання;

придбаних для використання в оподатковуваних операціях, які починають використовуватися в неоподатковуваних операціях, - на дату початку їх фактичного використання, визначену в первинних документах, складених відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні.

У разі якщо на момент перевірки платника податку контролюючим органом в акті вибіркової (часткової) інвентаризації, проведеної платником податку на вимогу такого органу, виявлено нестачу придбаних таким платником товарів (крім випадку, якщо така нестача обумовлена знищенням внаслідок дії обставин непереборної сили, що підтверджується відповідно до законодавства), для цілей розділу V цього Кодексу такі товари вважаються використаними платником податку в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку.

Пунктами 200.1, 200.4 статті 200 ПК України визначено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума:

а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу

б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на відповідний рахунок платника податку в банку/небанківському надавачу платіжних послуг та/або у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету;

в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Згідно з п.п. 4 п. 5 розділу V Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затверджено наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 № 21, сума від`ємного значення (рядок 20) зараховується у зменшення суми податкового боргу, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до Кодексу) (відображається у рядку 20.1).

Сума, яка зараховується у зменшення суми податкового боргу з податку на додану вартість (рядок 20.1) дорівнює сумі рядка «Усього» графи 8 таблиці 1 (Д2) (додаток 2);

підлягає бюджетному відшкодуванню (відображається у рядку 20.2): на рахунок платника у банку/небанківському надавачу платіжних послуг (відображається у рядку 20.2.1) та/або у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу з інших платежів, що сплачуються до Державного бюджету України (відображається у рядку 20.2.2).

Платники податку, які відповідно до статті 200 розділу V Кодексу мають право на бюджетне відшкодування податку на додану вартість, здійснюють розрахунок бюджетного відшкодування та додають до декларації (Д3) (додаток 3) та (Д4) (додаток 4).

Розрахунок суми бюджетного відшкодування здійснюється в межах суми, обчисленої відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 розділу V Кодексу на момент подання податкової декларації, за вирахуванням від`ємного значення поточного звітного (податкового) періоду, зарахованого у зменшення суми податкового боргу з податку на додану вартість.

Сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню (рядок 20.2), дорівнює сумі рядка «Усього» графи 9 таблиці 1 (Д2) (додаток 2);

Задекларована у рядку 20.2.1 сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку / небанківському надавачу платіжних послуг, має дорівнювати значенню суми, зазначеної у підпункті «а» заяви про повернення суми бюджетного відшкодування ((Д3) (додаток 3));

зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

При заповненні рядка 20.2 обов`язковим є подання (Д3) (додаток 3) та (Д4) (додаток 4).

Залишок від`ємного значення після вирахування суми податкового боргу та суми бюджетного відшкодування (рядок 20 - рядок 20.1 - рядок 20.2) відображається у рядку 20.3.

Як зазначив відповідач, задекларована позивачем до бюджетного відшкодування у декларації за вересень 2025 року сума 114 226 грн, складається із наступного:

1. По постачальнику ТОВ «НВП Хімічних продуктів»: 8 477 грн .(вересень 2024 року 8 296 грн .) постачальником було виписано податкову накладну №7 від 02.08.2023 на загальну суму 49 776 грн, у т.ч. сума ПДВ 8 296 грн (Послуги з демонтажно-вантажних робіт та перевезень двох верстатів ЧПУ), яка включена ТОВ «ВВК» до податкового кредиту вересня 2023 року та було зареєстровано податкову накладну на ТОВ «ВВК» №36 від 25.09.2024 на загальну суму 49 776 грн, у т.ч. сума ПДВ 8 296 грн, яка включена до бюджетного відшкодування за вересень 2025, таким чином внаслідок подвійної виписки податкової накладної позивач не має права на включення суми ПДВ до складу бюджетного відшкодування; на залишок суми 8477-8296=181 грн. позивачем не надано результатів проведеної інвентаризації, що виключає можливість встановлення основних фондів та товарно-матеріальних цінностей;

17939 грн. (травень 2024 року) та 1392 грн. (за червень 2024) з придбання шашок паливних зарядів, паливного заряду, позивачем не надано до перевірки документи, що стосуються технологічного процесу виготовлення готової продукції (Виріб 3-6 7Х2.900.081 КД (літера О), ТУ. Код УКТЗЕД 3601000000): калькуляцію собівартості, технологічні карти, ДСТУ/ТУ та інші документи, на підставі яких здійснюється виробничий процес та бухгалтерський облік сировини, матеріалів, запасів, товарів, готової продукції при виробництві товарів; документальне підтвердження транспортування обладнання та сировини до ТОВ "НАУКОВО-ВИРОБНИЧЕ ПІДПРИЄМСТВО ХІМІЧНИХ ПРОДУКТІВ" для виготовлення готової продукції від продавця до місця розташування. Також документи, які засвідчують технічний стан переданих станків станом на дату передачі та можливість їх використання у виробничих процесах, документальне підтвердження щодо походження сировини, сертифікати якості, дату виготовлення та факт її передачі ТОВ "НАУКОВО-ВИРОБНИЧЕ ПІДПРИЄМСТВО ХІМІЧНИХ ПРОДУКТІВ" (акти приймання передачі сировини та акти-приймання передачі виробленої готової продукції), а також транспортування сировини від постачальника до місць зберігання, документи щодо транспортування товару (Виріб 3-6 7Х2.900.081 КД (літера О) покупцю ДЕРЖАВНЕ ПIДПРИЄМСТВО "ДЕРЖАВНЕ КИЇВСЬКЕ КОНСТРУКТОРСЬКЕ БЮРО "ЛУЧ" (код за ЄДРПОУ 14308776) в травні та в грудні 2024 року, позивачем не надано результатів проведеної інвентаризації, що виключає можливість встановлення наявності основних фондів та товарно-матеріальних цінностей;

2. По постачальнику ТОВ «Мікротрон»: 3646 грн. (лютий 2024) та 2277,1 грн.(грудень 2024) - пам`ять USB (38 шт), зовнішній жорсткий диск 1Tb (15 шт). В ході перевірки встановлено, що єдиним покупцем ТОВ «ВВК» є ДЕРЖАВНЕ ПIДПРИЄМСТВО "ДЕРЖАВНЕ КИЇВСЬКЕ КОНСТРУКТОРСЬКЕ БЮРО "ЛУЧ", інформація про інших потенційних замовників та документи, що підтверджують фактичне використання даних предметів в господарській діяльності не надані, позивачем не надано результатів проведеної інвентаризації, що виключає можливість встановлення наявності основних фондів та товарно-матеріальних цінностей;

3. По постачальнику ТОВ «Фірма «Бест-Електронік»: 80 495 грн. (серпень 2024) - позивачем не надано результатів проведеної інвентаризації в присутності посадових осіб податкового органу, що виключає можливість встановлення основних фондів та товарно-матеріальних цінностей.

Відтак, відповідач виснував, що на порушення вимог п.189.1 ст.189, п.198.5 ст.198 з врахуванням вимог п.44.1 ст.44 розділу ІІ Кодексу ТОВ «ВВК» занижено податкові зобов`язання за рахунок не включення до їх складу податку на додану вартість з умовного продажу товарно-матеріальних цінностей/послуг, що не використовуються в господарській діяльності на загальну суму 144 818 грн, в т.ч. по періодах: січень 2025 року на суму 3 646 грн, травень 2024 року на суму 44 461 грн, червень 2024 року на суму 1 392 грн, серпень 2024 року 80 495 грн, вересень 2024 року на суму 1 497 грн, грудень 2024 року на суму 2 277 грн, травень 2025 року на суму 11 050 гривень, що призвело до завищення суми ПДВ, відшкодуванню що підлягає бюджетному (рядка 20.2/ 20.2.1 Декларації за вересень 2025) на суму 114 226 грн.

Суд зазначає, що виходячи з приписів абз. 5 п. 198.3 ст. 198 ПК України нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні засоби почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до приписів пп. «г» п. 198.5 ст. 198 ПК України платник податку зобов`язаний нарахувати податкові зобов`язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені цим Кодексом для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами, придбаними/виготовленими з податком на додану вартість (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, - у разі якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку (крім випадків, передбачених пунктом 189.9 статті 189 цього Кодексу).

З наведеного вбачається, що не за всіма оподатковуваними операціями у платника податків виникає право на податковий кредит й бюджетне відшкодування, а лише за тими, які вчинені в межах провадження господарської діяльності платника податку. Відповідно, платник податків має належними доказами довести факт належності оподатковуваної операції до його господарської діяльності.

Відповідно до частин 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд зазначає, що як в ході проведення документальної перевірки, так і в ході судового розгляду позивачем не надано документального підтвердження належності оподатковуваних операцій з ТОВ «НВП Хімічних продуктів», ТОВ «Мікротрон» та ТОВ «Фірма «Бест-Електронік», по яких сформовано від`ємне значення з ПДВ, заявлене до бюджетного відшкодування в вересні 2025 року, до його господарської діяльності (використання придбаних товарів, робіт, послуг у господарській діяльності не підтверджене).

За приписами п. 123.1, 123.2 ст. 123 ПК України вчинення платником податків діянь, що зумовили визначення контролюючим органом суми податкового зобов`язання та/або іншого зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2 (крім випадків зменшення суми податку на доходи фізичних осіб, задекларованої до повернення з бюджету у зв`язку із використанням права на податкову знижку), 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, - тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 10 відсотків суми визначеного податкового зобов`язання та/або іншого зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, завищеної суми бюджетного відшкодування.

Діяння, передбачені пунктом 123.1 (крім діянь, передбачених пунктом 123.2-1) цієї статті, вчинені умисно, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 25 відсотків від суми визначеного податкового зобов`язання та/або іншого зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, завищеної суми бюджетного відшкодування.

Суд зазначає, що зайнята позивачем позиція щодо відсутності у нього необхідності підтвердження належності оподатковуваних операцій до його господарської діяльності свідчить про вчинення ним визначеного в п. 123.1 ст. 123 ПК України діяння умисно.

З наведеного вбачається необґрунтованість заявлених позовних вимог щодо податкового повідомлення-рішення за формою «В1» від 09.01.2026 №36908010706 та відсутність правових підстав для визнання його протиправним.

Інші доводи та аргументи відповідача не є визначальними для вирішення даної справи.

При цьому суд враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи), сформовану, зокрема у справах «Салов проти України» (заява № 65518/01; пункт 89), «Проніна проти України» (заява № 63566/00; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; пункт 29).и повинні діяти вчасно та в належний і послідовний спосіб (рішення у справах «Beyeler v. Italy» № 33202/96, «Oneryildiz v. Turkey» № 48939/99, «Moskal v. Poland» № 10373/05).

Відповідно до положень статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відтак, суд висновує про необґрунтованість заявлених позовних вимог, та відсутність правових підстав для їх задоволення.

Оскільки у задоволенні позовних вимог відмовлено, то розподіл судових витрат не здійснюється.

Керуючись статтями 241, 243-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Відмовити у задоволенні позовних вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ВВК» (вул. Патріотична, буд. 7-А, м. Запоріжжя, 69001), в особі представника адвоката Балики Павла Олександровича ( АДРЕСА_1 ), до Головного управління ДПС у Запорізькій області (пр. Соборний, буд. 166, м. Запоріжжя, 69035) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено до Третього апеляційного адміністративного суду за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення складено та підписано 30 квітня 2026 року.

Суддя Р.В. Кисіль