Рішення № 136112548, 28.04.2026, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5

_________________

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

28.04.2026р. Справа №905/1340/25

Господарський суд Донецької області у складі судді Зекунова Е.В., за участю секретаря судового засідання Сухіна В.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії - Донецького обласного управління Акціонерного товариства «Ощадбанк», м. Краматорськ, Донецька область,

до відповідача-1 ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 )

відповідача-2 ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 )

про солідарне стягнення простроченої заборгованості за договором кредитної лінії №104.10-35/П-198/21 від 15.06.2021 у сумі 173 696,43 грн,

Представники сторін:

Від відповідачів: не з`явились

Від позивача: представник Снайко Г.О. (в режимі відеоконференції)

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Акціонерне товариство «Державний ощадний банк України» в особі філії - Донецького обласного управління Акціонерного товариства «Ощадбанк», м. Краматорськ, Донецька область, звернулось до Господарського суду Донецької області з позовом про солідарне стягнення з ОСОБА_1 (Відповідач 1) та ОСОБА_2 (Відповідач 2) на користь акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії - Донецького обласного управління АТ «Ощадбанк» (Позивач) заборгованості у розмірі 173 696,43 грн з яких: 161 664,31 грн - заборгованість за основним боргом (кредитом); 11 462,83 грн - проценти за користування кредитом; 569,29 грн - комісія, які виникла внаслідок неналежного виконання умов договору кредитної лінії № 104.10-35/К-107/21 від 15.06.2021 (надалі - договір кредитної лінії), так і за укладеними у забезпечення виконання основного договору поруки № 104.10-35/П-198/21 від 15.06.2021 (надалі - договір поруки) щодо повернення заборгованості за договором кредитної лінії.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 31.12.2025 для розгляду даної справи визначено суддю Зекунова Е.В.

Ухвалою Господарського суду Донецької області від 05.01.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №905/1340/25; справу вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання призначено на 17.02.2026 об 11:15.

Ухвалою Господарського суду Донецької області від 17.02.2026 відкладено підготовче засідання на 03.03.2026 року об 11:35 год.

Ухвалою Господарського суду Донецької області від 03.03.2026 продовжено строк розгляду справи №905/1340/26 на стадії підготовчого провадження на тридцять днів до 03.04.2026 року; відкладено підготовче засідання на 31.03.2026 року об 11:20 год. зал судового засідання № 104а; вирішено провести судове засідання 31.03.2026 року об 11:20 год. в режимі відеоконференції за участю представника позивача.

Ухвалою Господарського суду Донецької області від 31.03.2026 закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи на 28.04.2026 об 11:50 год.

Судове засідання 28.04..2026 відбулося у режимі відеоконференції за участю представників позивача. Представник відповідача у судове засідання не з`явився.

Станом на 28.04.2026 відзивів до суду не надходило.

Щодо повідомлення відповідача про розгляд справи.

За довідками з підсистеми "Електронний суд" Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи ОСОБА_1 (Відповідач 1) та ОСОБА_2 (Відповідач 2) не мають зареєстрованого електронного кабінету.

За даними відповіді №2204079 від 03.01.2026 з Єдиного державного демографічного реєстру ОСОБА_2 зареєстрована як фізична особа за адресою: АДРЕСА_2 .

За даними відповіді № 2204083 від 03.01.2026 з Єдиного державного демографічного реєстру ОСОБА_1 зареєстрований як фізична особа за адресою: АДРЕСА_2 .

Відповідно до розділу 1.2 Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 28.02.2025 №376 (із змінами та доповненнями), місто Маріуполь Донецької області віднесено до оккупованих територій.

Відділення «Укрпошти» за адресою реєстрації відповідачів не функціонує, а тому направити копію ухвали суду про відкриття провадження у даній справі у встановлений ст.242 ГПК України спосіб, а саме рекомендованим листом з повідомленням про вручення, неможливо.

Оскільки місцем реєстрації відповідачів є адреси в місті Маріуполь, направлення поштової кореспонденції за якими є неможливим, судом з метою з`ясування їх фактичного місця проживання були здійснені відповідні запити.

За результатами розгляду запитів судом отримано відповідь № 2204087 від 03.01.2026 з Єдиної інформаційної системи соціальної сфери, згідно з якою ОСОБА_1 обліковується як внутрішньо переміщена особа, фактичне місце проживання: АДРЕСА_3 , а також відповідь № 2204090 від 03.01.2026, відповідно до якої ОСОБА_2 обліковується як внутрішньо переміщена особа, фактичне місце проживання: АДРЕСА_4 .

Судом було здійснено направлення копії ухвали поштовою кореспонденцією за вказаними фактичними адресами проживання відповідачів, однак поштові відправлення були повернуті до суду відділенням поштового зв`язку з відміткою «одержувач відсутній за вказаною адресою».

Судом здійснено спробу повідомлення відповідача - ОСОБА_2 - за номером мобільного телефону, який наявний у матеріалах справи ( НОМЕР_3 ). Однак встановити зв`язок із вказаною особою не вдалося.

Аналогічно, з метою інформування відповідача - ОСОБА_1 - про розгляд справи, судом здійснено виклик за номером телефону НОМЕР_4 . Встановити телефонний зв`язок із даним відповідачем також не представилося за можливе.

Також ухвали суду були направлені відповідачам на відому суду ел.адресу - ІНФОРМАЦІЯ_3 , згідно довідок - листи доставлялися до скриньки.

Судом на офіційному сайті Господарського суду Донецької області на веб-порталі "Судова влада" було опубліковані оголошення зі змістом резолютивної частини ухвали, роздруківка означеного оголошення наявна в матеріалах справи.

При цьому, відповідно до частини 2 статті 2 Закону України «Про доступ до судових рішень» усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Згідно із частинами 1, 2 статті 3 Закону України «Про доступ до судових рішень» для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Суд зазначає, що судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (частина 1 статті 4 Закону України «Про доступ до судових рішень»).

Відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись з ухвалами суду у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

Враховуючи вищевикладене, суд зазначає, що ним було вжито всі можливі заходи для належного повідомлення відповідачів про розгляд даної справи. Зважаючи на те, що передбачені ГПК України строки розгляду справи закінчуються, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами.

Отже, відповідач правом на подання відзиву на позов не скористався, свої пояснення стосовно позову до суду не подав. Будь-яких інших заяв, клопотань або заперечень від сторін не надходило.

Згідно із частиною 9 статті 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

З огляду на те, що під час розгляду справи судом було створено сторонам необхідні умови для доведення фактичних обставин справи, зокрема, було надано достатньо часу для реалізації кожним учасником спору своїх процесуальних прав, передбачених статтями 42, 46 ГПК України, зважаючи на наявність у матеріалах справи доказів, необхідних і достатніх для вирішення спору по суті, суд вважає за можливе розглянути справу.

Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, господарський суд,

ВСТАНОВИВ:

Предметом даного спору є солідарне стягнення з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) (надалі - ОСОБА_1 /Боржник/Відповідач та ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 ) (надалі Поручитель/ Відповідач на користь акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії - Донецького обласного управління АТ «Ощадбанк» (надалі - Позивач /АТ «Ощадбанк» / Банк) заборгованості у розмірі 173 696,43 грн (сто сімдесят три тисячі шістсот дев`яносто шість грн 43 коп), яка виникла внаслідок неналежного виконання умов договору кредитної лінії № 104.10-35/К-107/21 від 15.06.2021 (надалі - договір кредитної лінії), так і за укладеними у забезпечення виконання основного договору поруки № 104.10-35/П-198/21 від 15.06.2021 (надалі - договір поруки) щодо повернення заборгованості за договором кредитної лінії.

Виклад обставин справи, встановлених судом.

15.06.2021 між АТ «Ощадбанк» та ФОП Гмирею А.В. було укладено договір кредитної лінії № 104.10-35/К-107/21 (далі за текстом - договір кредитної лінії/договір) за державними програмами «Доступні кредити 5-7-9%», «Державні гарантії на портфельній основі на 2020 рік».

Відповідно до умов п. 2.1 договору Банк зобов`язався надати, а Позичальник - отримати, належним чином використати та повернути в передбачені цим договором строки кредит, сплатити проценти за користування кредитом, комісійні винагороди та інші платежі в порядку та на умовах, визначених цим договором.

Пунктом 3.1 договору кредитної лінії сторони погодили суму максимального ліміту кредитування і визначили його в розмірі 485 000,00 грн (чотириста вісімдесят п`ять тисяч гривень 00 копійок).

Згідно з п. 3.2 договору кредитної лінії кредит надається у вигляді відновлюваної кредитної лінії окремими частинами (траншами) з остаточним терміном повернення кредиту не пізніше 14.06.2024.

Кредит надається з рахунку для обліку основної суми боргу в безготівковому порядку на поточний рахунок Позичальника НОМЕР_5 , відкритий в Банку (п.3.9 Договору).

У пункті 3.3 договору сторони погодили збільшення/зменшення діючого ліміту кредитування, згідно з наступним графіком:

з 15.06.2021 по 14.01.2022 - 485 000,00 грн;

з 15.01.2022 по 14.02.2022 - 404 166,00 грн;

з 15.02.2022 по 14.03.2022 - 323 332,00 грн;

з 15.03.2022 по 14.04.2022 - 242 498,00 грн;

з 15.04.2022 по 14.05.2022 - 161 664,00 грн;

з 15.05.2022 по 13.06.2022 - 80 830,00 грн;

14.06.2022 - 0,00 грн;

з 15.06.2022 по 14.01.2023 - 485 000,00 грн;

з 15.01.2023 по 14.02.2023 - 404 166,00 грн;

з 15.02.2023 по 14.03.2023 - 323 332,00 грн;

з 15.03.2023 по 14.04.2023 - 242 498,00 грн;

з 15.04.2023 по 14.05.2023 - 161 664,00 грн;

з 15.05.2023 по 13.06.2023 - 80 830,00 грн;

14.06.2023 - 0,00 грн;

з 15.06.2023 по 14.01.2024 - 485 000,00 грн;

з 15.01.2024 по 14.02.2024 - 404 166,00 грн;

з 15.02.2024 по 14.03.2024 - 323 332,00 грн;

з 15.03.2024 по 14.04.2024 - 242 498,00 грн;

з 15.04.2024 по 14.05.2024 - 161 664,00 грн;

з 15.05.2024 по 14.06.2024 - 80 830,00 грн.

Пунктом 3.11 договору кредитної лінії встановлено, що з метою дотримання діючого ліміту кредитування, згідно з умовами цього договору, Позичальник зобов`язаний не пізніше першого банківського дня наступного періоду здійснити погашення основної суми боргу у сумі, що буде необхідною для дотримання діючого ліміту кредитування на такий наступний період. У разі, якщо діючий ліміт кредитування буде вичерпано, Позичальник має право отримати наступний транш у межах діючого ліміту кредитування лише за умови погашення основної суми боргу (частково або в повному обсязі) за цим договором.

Також Позичальник зобов`язався здійснити погашення основної суми боргу за кожним траншем не пізніше ніж на 365 календарний день з моменту отримання траншу незалежно від розміру діючого ліміту кредитування, що встановлений на окремий банківський день згідно з п. 3.3 цього договору (підпункт 3.11.1 договору).

Банк має право призупинити надання кредиту (траншу) або відмовитися від надання Позичальнику кредиту (траншу) частково або в повному обсязі, відкликати кредит, або вимагати дострокового повернення суми кредиту (траншу) та сплати суми нарахованих процентів за користування кредиту (траншу) (разом з будь-якими іншими нарахованими сумами, що підлягають сплаті за кредитним договором), у тому числі, але не виключно, в наступному випадку - Позичальник вчасно не здійснив погашення основної суми боргу або її частини, або не забезпечив сплату процентів в порядку та способи визначені кредитним договором та з урахуванням Програми (п.п. 22 п. 1.1) або не здійснив погашення будь-яких інших сум, які підлягають сплаті за Кредитним договором (пп. 3.13.2 п. 3.13 кредитного договору).

Відкликання Банком кредиту з підстав, визначених п. 3.13 кредитного договору здійснюється шляхом направлення Позичальнику в порядку, визначеному п. 8.4 цього договору, вимоги про відкликання кредиту. Сторони підтверджують, що відмова Банку від наступних видач кредиту не є односторонньою зміною умов кредитного договору (п. 3.14).

Після отримання від Банку зазначеної вище вимоги про відкликання кредиту, Позичальник зобов`язаний не пізніше 25 (двадцяти п`яти) банківських днів з дати направлення Банком такої вимоги здійснити повне погашення заборгованості за Кредитним договором (в тому числі повернути основну суму боргу, сплатити нараховані та несплачені проценти за користування кредитом та інші платежі, що підлягають сплаті Позичальником на користь Банку відповідно до умов кредитного договору (п. 3.15).

Порядок сплати процентів.

Загальний порядок нарахування та сплати процентів визначений у пунктах 3.5, 3.16 договору кредитної лінії.

Відповідно до підпункту 3.5.1 договору за користування кредитом Позичальник зобов`язаний забезпечити своєчасну та в належному розмірі сплату процентів за процентною ставкою, яка є змінюваною, розмір якої розраховується та встановлюється на відповідний період кредитування за цим договором із застосуванням формули:

БПС = Індекс UІRD (3m) + Маржа, де:

БПС - розмір базової процентної ставки у процентах річних, який розраховується та встановлюється на відповідний період кредитування за цим договором;

Індекс UІRD (3m) - Український індекс ставок за депозитами фізичних осіб фізичних осіб - середньозважена річна ставка, що розраховується кожного банківського дня в системі Thomson Reuters на основі номінальних ставок по строкових депозитах фізичних осіб у гривні на строк три місяці з виплатою процентів після закінчення строку дії депозитного договору і оприлюднюється на сайті Національного банку України в мережі інтернет, а також в системі Thomson Reuters. У випадку розходження значень ставки UIRD між різними джерелами інформації,перевага надається значенню UIRD, що оприлюднена в системі Thomson Reuters на основі номінальних ставок по строкових депозитах фізичних осіб у гривні на строк 3 (три) місяці з виплатою процентів після закінчення строку дії депозитного договору і оприлюднюється на сайті Національного банку України в мережі Інтернет (на дату укладання цього Договору за посиланням: http://www.bank.gov.ua/files/UIRD.xls )/, а також в системі Thomson Reuters. У випадку розходження значень ставки UIRD, мід різними джерелами інформації, перевага надається значенню ставки UIRD, що оприлюднена в системі Thomson Reuteus;

Маржа - доданок, який виражений у процентах, що становить 7%.

Розмір базової процентної ставки на момент укладення кредитного договору, відповідно до п. 3.5.2, визначений у розмірі 13,75% річних, який підлягає застосуванню для визначення зобов`язання ФОП Гмиря А.В. зі сплати процентів до моменту першого перегляду (зміни) розміру такої процентної ставки у відповідності до п. 3.5.3 цього договору.

Перегляд базової процентної ставки та зміна її розміру (збільшення чи зменшення, якщо це є наслідком застосування формули, передбаченої пп. 3.5.1 договору) здійснюється Банком кожного календарного кварталу в період з 01 по 07 число першого місяця такого календарного кварталу, починаючи з дати укладення договору кредитної лінії до повного виконання Позичальником зобов`язань за цим договором. При цьому застосовується індекс UІRD (3m), який визначається для відповідної дати, а саме станом на: 01 січня, 01 квітня, 01 липня, 01 жовтня відповідного року.

Враховуючи вищезазначені умови Кредитного договору, у період з 16.06.2021 по 01.07.2022 були застосовані наступні базові процентні ставки:

з 16.06.2021 по 30.06.2021 включно - 13.75% річних;

з 01.07.2021 по 30.09.2021 включно - 13.90% річних;

з 01.10.2021 по 31.12.2021 включно - 14.14% річних;

з 01.01.2022 по 31.03.2022 включно - 14.41% річних;

з 01.04.2022 по 01.07.2022 включно - 14.22% річних;

Умовами п. 3.6 договору кредитної лінії також встановлений особливий порядок виконання Позичальником зобов`язання щодо своєчасної сплати процентів.

Приймаючи до уваги умови Порядку, користуючись принципом свободи договору та керуючись ч. 2 ст. 526 ЦК України, сторони дійшли згоди, що за умови дотримання Позичальником умов Програми та належного виконання Позичальником умов договору кредитної лінії (в частині вчасного повернення суми кредиту, її частини або вчасної сплати суми процентів її частини), в межах періоду відповідності Програмі, Позичальник встановлюється особливий порядок виконання зобов`язання щодо своєчасності сплати процентів (за умови відсутності обставин або порушень умов кредитного договору, які виключають можливість застосування такого особливого порядку), а саме:

- протягом періоду повної компенсації процентів (пп. 17 п. 1.1 кредитного договору), сплата процентів за договором кредитної лінії в розмірі базової процентної ставки здійснюється Фондом розвитку підприємництва (надалі - Фонд) в повному обсязі у зв`язку з наданням Позичальнику компенсації (у випадку отримання Позичальником права на таку компенсації) шляхом списання АТ «Ощадбанк» коштів в повній необхідній сумі з рахунку ескроу на рахунок, визначений у п. 3.19 договору кредитної лінії;

- протягом періоду часткової компенсації процентів (пп. 18 п. 1.1 кредитного договору), Позичальник самостійно (за власні кошти) сплачує нараховані за договором кредитної лінії проценти в розмірі компенсаційної процентної ставки, яка з урахуванням умов Порядку становить 7 (сім) проценти річних.

- решта нарахованих процентів в розмірі КЧП, яка розраховується як різниця між базовою процентною ставкою та компенсаційною процентною ставкою, що сплачується Фондом у зв`язку з наданням Позичальнику компенсації (у випадку отримання Позичальником права на таку компенсацію) шляхом списання АТ «Ощадбанк» коштів в повній необхідній сумі з рахунку ескроу на рахунок, визначений в п. 3.19 договору кредитної лінії, або Позичальником у випадках та у строки визначені договором кредитної лінії.

З урахуванням умов Програми фінансової державної підтримки суб`єктів малого, у тому числі мікропідприємництва, та середнього підприємництва «Доступні кредити 5-7-9%» призупиняється надання компенсації Позичальнику, якщо він допустить прострочення більше ніж на 15 календарних днів виконання зобов`язань зі сплати процентів чи їх частини або з повернення кредиту чи його частини, а також з інших підстав, які передбачені або будуть передбачені умовами Порядку (пп. 3.18.1 договору кредитної лінії).

Відповідно до п. п. 3.16, 3.19 договору кредитної лінії, Позичальник щомісяця забезпечує сплату повної суми процентів за користування кредитом та перерахування коштів для погашення заборгованості (в т.ч. погашення простроченої заборгованості) на рахунок Банку № НОМЕР_5 , код банку 335106 та Банк зараховує зазначені кошти з вказаного рахунку на рахунок для обліку заборгованості Позичальника за відповідним зобов`язанням.

Згідно з пп. 3.16.1 кредитного договору регламентовано, що проценти нараховуються щомісячно методом факт/факт у розмірі базової процентної ставки на основну суму боргу за строк правомірного користування основною сумою боргу, до якого включається день видачі кредиту та перебіг якого припиняється:

у випадку своєчасного погашення основної суми боргу - в день фактичного повного погашення основної суми боргу (повернення Кредиту) і такий день до розрахунку процентів не включається;

у випадку прострочення погашення основної суми боргу - у визначений згідно з умовами цього договору останній день, коли основна сума боргу могла бути погашена без порушення встановленого цим договору строку/терміну, і такий день до розрахунку процентів включається.

Порядок сплати комісійної винагороди.

З урахуванням п. 3.7 кредитного договору Позичальник сплачує Банку:

комісійну винагороду за надання кредиту в розмірі 0,5% від суми максимального ліміту кредитування в день укладення цього договору;

комісійну винагороду за обслуговування кредиту в розмірі 0,35% від суми максимального ліміту кредитування в день укладення цього договору.

Відповідно до п. 2.7 Додаткового договору від 10.02.2022 до кредитного договору в доповнення до інших комісійних винагород, передбачених кредитних договором, Позичальник сплачує Банку комісійну винагороду за здійснення Банком операції з управління за кредитом, що пов`язана з отриманням Гарантії. Сплата комісійної винагороди здійснюється в розмірі 0,1% річних від діючого ліміту кредитування помноженого на ставку індивідуальної гарантії, станом на останній банківський день кожного місяця/останній банківський день користування позичальником кредитними коштами протягом строку включення кредитної операції до Портфеля кредитів, що розраховуються щомісячно за методом 30/360. Сплата комісійної винагороди здійснюється щомісячно не пізніше 15 числа місяця, наступного за звітним.

За умовами п. 4.3 кредитного договору Позичальник зобов`язаний належним чином виконувати всі умови цього договору та взяті на себе за цим договором зобов`язання, а також зобов`язання за іншими договорами, укладеними з Банком. У випадку неналежного виконання взятих на себе зобов`язань за цим договором на першу вимогу Банку сплатити штрафні санкції, як це передбачено в цьому договорі, а також у повному обсязі всі інші платежі та відшкодувати завдані збитки.

Завданні Банку збитки Позичальник зобов`язується відшкодувати в повному обсязі, понад неустойку, пеню та штраф, і несе відповідальність за їх відшкодування всім належним йому майном (п. 6.4 кредитного договору).

У відповідності до п. 8.6 кредитного договору цей договір набуває чинності з моменту його підписання та скріплення печатками Сторін (за бажанням) та дії до повного виконання Сторонами взятих на себе зобов`язань за цим договором. Кредитний договір складений у 2 (двох) оригінальний примірниках (по одному примірнику для кожної Сторони), що мають однакову юридичну силу та є автентичним за змістом (п. 8.9). Один примірних Кредитного договору та додатків до нього АТ «Ощадбанк» надав Позичальнику, який отриманий останнім відразу після його підписання і до початку надання фінансових послуг за ним, що засвідчується підписом Позичальника.

Забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором.

Виконання Позичальником зобов`язань за договором кредитної лінії забезпечується порукою поручителя ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 )

Так, 15.06.2021 між АТ «Ощадбанк», ФОП Гмирею Андрієм Володимировичем та громадянкою ОСОБА_2 було укладено договір поруки №104.10-35/П-198/21 (далі за текстом - договір поруки).

За умовами пункту 2.1 Договору поруки Поручитель безумовно, безвідклично та безоплатно зобов`язується перед Кредитором відповідати солідарно з Боржником за виконання в повному обсязі зобов`язання за Договором кредитної лінії №104.10-35/К- 107/21, у тому числі того, що виникне у майбутньому відповідно до умов кредитного договору.

10.3. Дія та припинення поруки:

10.3.1. Дія поруки за цим Договором для цілей застосування та в розумінні ч. 4 ст. 559 Цивільного кодексу України становить 10 (десять) років з моменту підписання цього Договору Сторонами та його скріплення печатками Сторін (за бажанням).

10.3.2. Порука за цим Договором припиняється закінченням строку, вказаного в пп. 10.3.1. цього Договору, або з моменту повного виконання Зобов`язання за Кредитним договором.

10.3.3. Не допускається припинення поруки без припинення забезпеченого нею Зобов`язання, крім випадків, прямо передбачених Законодавством та/або цим Договором.

10.3.4. Не вважаються підставою для припинення поруки наступні обставини:

Смерть Боржника (у випадку смерті Боржника зобов`язання Поручителя щодо поруки, визначені цим Договором, є чинними);

Визнання Боржника недієздатним або обмежено дієздатним, безвісно відсутнім або померлим в порядку, визначеному Законодавством.

Договір підписаний наступними сторонами:

Від Кредитора: ОСОБА_3 , представник акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» (підпис скріплено печаткою установи).

Боржник: Фізична особа-підприємець Гмиря Андрій Володимирович.

Поручитель: ОСОБА_2 .

Згідно статті 553 Цивільного кодексу України (далі за текстом - ЦК України), за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов`язання частково або у повному обсязі. Поручителем може бути одна особа або кілька осіб.

Відповідно до ст. 554 ЦК України, у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки. Особи, які за одним чи за декількома договорами поруки поручилися перед кредитором за виконання боржником одного і того самого зобов`язання, є солідарними боржниками і відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки.

Пунктом 2.2 Договору поруки встановлено, що Поручитель відповідає перед Кредитором за виконання Зобов`язання у тому ж обсязі, що і Боржник, в порядку, визначеному кредитним договором у тому числі, але не виключно у разі: 1) повного чи часткового невиконання Боржником зобов`язання, зокрема щодо сплати процентів за користування кредитом та/або повернення частини кредиту, в тому числі згідно з графіком погашення кредиту (за його наявності), щодо повернення кредиту при закінченні строку користування ним, в тому числі у випадку дострокового повного/часткового погашення зобов`язання за вимогою Кредитора, та/або щодо сплати комісійних винагород в строки, визначені кредитним договором; 2) не відшкодування завданих Кредитору збитків, які заподіяні внаслідок невиконання умов кредитного договору.

Відповідно до пунктів 2.4, 2.5 зазначеного договору поруки обсяг зобов`язань Поручителя за цим Договором не є фіксованою сумою і може збільшуватися або зменшуватися в залежності від виконання Боржником та/або Поручителем (на умовах, визначених цим Договором) зобов`язання за кредитним договором, а також черговості направлення Кредитором отриманих грошових коштів в погашення зобов`язання.

Поручитель відповідає перед Кредитором за виконання Боржником зобов`язання, а також несе визначену законодавством відповідальність за порушення ним встановленого цим Договором грошового зобов`язання, в тому числі щодо сплати коштів за користування чужими грошовими коштами.

Пунктом 2.6 Договору поруки унормовано, що Поручитель погоджується та зобов`язується солідарно відповідати за виконання зобов`язання правонаступниками Боржника чи будь-якою іншою особою, на яку буде переведено борг за Кредитним договором та/або яка буде визначена боржником за зобов`язанням відповідно до законодавства.

Згідно з пунктами 3.2.2, 3.2.3 договору поруки - у випадку повного або часткового невиконання (неналежного виконання) Боржником зобов`язання в порядку та строки, встановлені Кредитним договором, Кредитор набуває права вимоги до Боржника і Поручителя щодо сплати заборгованості за порушеним зобов`язанням, а Поручитель та Боржник з моменту порушення Боржником зобов`язання відповідають перед Кредитором як солідарні боржники. Кредитор має право вимагати виконання зобов`язання за Кредитним договором на власний вибір, як від Боржника і Поручителя спільно, так від будь-якого з них окремо, причому як в повному обсязі, так і частково.

У випадку направлення кредитором Поручителю вимоги, Поручитель зобов`язується здійснити виконання порушеного зобов`язання протягом 10 календарних днів з дати направлення вимоги кредитором та в обсязі, зазначеному у вимозі.

Якщо кредитор скористався своїм правом та направив Поручителю вимогу, остання є єдиним та достатнім доказом настання підстав для виконання Поручителем зобов`язання в розмірі, визначеному кредитором у вимозі. Єдиною підставою для визначення кредитором у вимозі розміру зобов`язання, що підлягає виконанню Поручителем, є дані аналітичного обліку та рахунки, що ведуться установою кредитора для визначення грошових зобов`язань боржника перед кредитором за кредитним договором (підпункти 3.2.7, 3.2.8 Договору поруки).

Підпунктами 10.1.1, 10.1.2, 10.3.1 договору поруки врегульовано наступне:

до всіх правовідносин, пов`язаних з укладанням та виконанням цього договору, застосовується строк позовної давності тривалістю 10 років;

дія поруки за цим договором для цілей застосування ч. 4 ст. 559 ЦК України становить 10 років з моменту підписання цього договору сторонами та його скріплення печатками сторін.

Окрім поруки, виконання Позичальником зобов`язання за договором кредитної лінії частково, згідно ставки індивідуальної гарантії в розмірі 50% від суми кредиту (пп. 10 п. 1.1 Додаткового договору № 1 до кредитного договору), забезпечено гарантією держави

Так, на підставі Закону України «Про Державний бюджет на 2020 рік», Порядку надання державних гарантій на портфельній основі у 2020 році, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.11.2020 № 1151 запроваджена державна підтримка позичальників - суб`єктів господарювання у формі державних гарантій на портфельній основі. Учасниками Програми надання державних гарантій на портфельній основі у 2020 році є:

агент - АТ «Державний експортно-імпортний банк України», що надає агентські, консультаційні та інші послуги відповідно до умов агентської угоди між гарантом та агентом та договору про надання державної гарантії на портфельній основі, який укладається між гарантом та банком-кредитором;

банки-кредитори - банки, відібрані на умовах, визначених Порядком №1151, перелік яких визначається рішенням Кабінету Міністрів України щодо надання державних гарантій на портфельній основі;

гарант - держава в особі Голови Боргового агентства, а до початку функціонування Боргового агентства - в особі Міністра фінансів;

позичальники - суб`єкти господарювання мікропідприємництва, малого та/або середнього підприємництва, визначені Господарським кодексом України, що отримують кредити від банків-кредиторів, часткове виконання боргових зобов`язань за якими забезпечується державними гарантіями на портфельній основі.

Для забезпечення співпраці сторін, пов`язаної з наданням державної підтримки, між Міністром фінансів України Марченко С.М., який діє від імені держави за дорученням Кабінету Міністрів України, на підставі Положення про Міністерство фінансів України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 375 (надалі - Гарант) та АТ «Ощадбанк» (надалі - Бенефіціар) укладено договір про надання державної гарантії на портфельній основі № 13010-05/271 від 31.12.2020 (надалі - договір гарантії).

За умовами п. 2.1 договору гарантії Гарант на умовах цього договору та в межах ліміту гарантії надає на користь Бенефіціара безвідкличну гарантію з метою гарантування виконання Принципалами (суб`єктами господарювання, яким надано кредит) частини своїх грошових зобов`язань перед Бенефіціаром за кредитними договорами, включеними до портфеля.

Відповідно до п. 1.1, 2.3 договору гарантії, гарантія вважається наданою на користь Бенефіціара з дати укладання цього договору. Строк дії гарантії - період, що починається на дату укладання цього договору та закінчується в дату, яка випадає через 5 років з дати укладення цього договору.

Згідно з п. 2.5 договору гарантії ставка індивідуальної гарантії визначається на власний розсуд Бенефіціара для кожного окремого кредиту та не може перевищувати 70% за кожним окремим кредитом.

Пункт 2.7 договору гарантії встановлює, що у разі настання гарантійного випадку (Принципал не здійснив планового платежу за основним боргом згідно з графіком платежів за будь-яким кредитом, включеним до портфеля, і такий платіж залишається несплаченим протягом 90 календарних днів поспіль) Гарант зобов`язаний сплатити на користь Бенефіціара суму сплати за гарантією згідно з вимогами розділу «Сплата коштів за гарантією» цього договору.

Пунктами 3.1 - 3.3 договору гарантії передбачено, що з метою включення кредитів до портфеля Бенефіціар формує реєстр, до якого включаються всі кредити, які Бенефіціар визначив як такі, що включені до портфеля. Бенефіціар формує реєстр з кредитів, які відповідають під час першого включення таких кредитів до реєстру критеріям прийнятності. Включення кредитів до реєстру свідчить про те, що зобов`язання за такими кредитами є такими, що частково забезпечені гарантією з дати першого включення таких кредитів до реєстру.

У п. 5.1 договору гарантії визначено, що у разі настання гарантійного випадку Бенефіціар направляє Гаранту вимогу, а Агенту - копію вимоги разом з інформацією щодо сум, що належать до сплати гарантом, та підтверджувальними документами.

Відповідно до п. 5.5 договору гарантії Гарант на підставі вимог, отриманих від Бенефіціара, з урахуванням інформації Агента щодо перевірки вимог сплачує на рахунок Бенефіціара суму сплати за гарантією згідно з вимогою.

Сума сплати за гарантією визначається за формулою, яка встановлено п. 1.1 договору гарантії.

Згідно з п. 6.1 договору гарантії, у разі здійснення гарантом виплати суми сплати за гарантією за будь-яким проблемним кредитом Бенефіціар зобов`язується відобразити в обліку виникнення заборгованості Принципала перед бюджетом на суму здійсненої Гарантом виплати суми сплати за гарантією та застосувати інструменти врегулювання заборгованості за таким проблемним кредитом.

Пунктом 6.3 договору гарантії врегульовано, що кошти, отримані внаслідок застосування інструментів врегулювання заборгованості за проблемним кредитом, перераховуються на рахунок Гаранта в сумі, пропорційній ставці індивідуальної гарантії за таким проблемним кредитом, та зараховуються насамперед у рахунок погашення простроченої заборгованості перед бюджетом, у зв`язку з чим Бенефіціар робить відповідний бухгалтерський запис та зменшує заборгованість Приниципала перед державним бюджетом.

Робота зі стягнення з Принципала простроченої заборгованості перед державою проводиться Бенефіціаром на підставі Порядку № 1151, ст. 6-1 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» та цього договору (п. 6.6 договору гарантії).

Відповідно до пунктів 6.8 - 6.9 договору гарантії, на суму простроченої заборгованості позичальника перед бюджетом Бенефіціар нараховує пеню згідно з вимогами чинного законодавства у розмірі 120% облікової ставки НБУ за кожен календарний день прострочення. Пеня нараховується з дати виникнення простроченої заборгованості перед бюджетом за проблемним кредитом до дати погашення такої заборгованості (включно) або до дати, яка настає через 6 календарних місяців з дати здійснення Гарантом виплати, залежно від того, яка з дат настає раніше.

У пунктах 13.13 - 13.14 договору гарантії сторони передбачили, що договір гарантії вступає в силу з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення їх підписів печатками сторін, а діє до повного виконання сторонами своїх зобов`язань за ним.

На момент укладення договору Позичальник повністю відповідав критеріям прийнятності та ініціював шляхом надання до Банку письмової заяви від 18.06.2021 отримання забезпечення кредитної операції у вигляді гарантії на умовах, визначених Порядком № 1151 та договором гарантії.

За таких обставин, кредит Позичальника був включений Банком до портфелю кредитів, зобов`язання за якими частково забезпечені гарантією, та з метою виконання вимог розділу 6 договору гарантії.

15.06.2021 Банк уклав з Позичальником додатковий договір № 1 (надалі - додатковий договір) до договору кредитної лінії.

У відповідності до п. 2.6 додаткового договору Банк самостійно визначає ставку індивідуальної гарантій за кредитом та має право самостійно змінювати її розмір в порядку, передбаченому Договором про надання гарантії. Згідно рішення підкомітету з питань здійснення кредитних операцій кредитного комітету ММСБ АТ «Ощадбанк» № М1540 від 28.02.2021 (що є банківською таємницею) розмір ставки гарантії за кредитною операцією Позичальника - 50 % від суми ліміту кредитування.

Також, сторони доповнили кредитний договір, зокрема, наступними положеннями:

Позичальнику відомі, повністю зрозумілі умови надання гарантії, з якими він повністю погоджується та вважає їх прийнятними для себе (п. 2.2.1.2 додаткового договору);

Позичальник визнає та підтверджує, що у разі виконання Гарантом гарантійних зобов`язань перед Банком шляхом здійснення платежів за рахунок коштів державного бюджету у Позичальника з моменту такого виконання виникає прострочена заборгованість перед державою, а до держави переходять права кредитора та право вимагати від Позичальника погашення заборгованості у способи та згідно процедур, встановлених Порядком № 1151 та договором про надання гарантії (п. 2.2.1.3 додаткового договору);

Позичальнику відомо, що на суму простроченої заборгованості Позичальника перед державою нараховується за кожен календарний день прострочення пеня у розмірі 120% річної облікової ставки Національного банку України (п. 2.2.1.4 додаткового договору);

Позичальник визнає та підтверджує, що Банк у відповідності до норм Порядку та положень договору про надання гарантії має всі повноваження стягувати прострочену перед державою заборгованість та застосовувати інші інструменти врегулювання заборгованості за Кредитом з метою погашення простроченої заборгованості Позичальника перед бюджетом та зобов`язань Позичальника зі сплати пені (п. 2.2.1.5 додаткового договору);

Позичальнику відомо, що грошові кошти, отримані від звернення стягнення на забезпечення або в результаті інших заходів щодо стягнення з Позичальника простроченої заборгованості, направляються, в тому числі в рахунок відшкодування (в порядку регресу) сплачених за Гарантією сум та нарахованої пені (п. 2.2.1.6 додаткового договору).

Невиконання Відповідачами зобов`язань за Договором кредитної лінії № 104.10-35/К-107/21 від 15.06.2021 та докази, що їх підтверджують.

На реалізацію умов пунктів 2.1, 3.2, 3.9 Договору Банк 16.06.2021 перерахував на поточний рахунок Позичальника НОМЕР_5 кредитні кошти в сумі 485 000,00 грн.

Проте, через неналежне дотримання Позичальником умов договору кредитної лінії, зокрема, щодо погашення основної суми боргу та процентів за користування кредитом у встановлений п.п. 3.11.1, 3.16 договору строк, Банк скористався передбаченим п. 3.13 Договору правом на відкликання кредиту.

25.09.2023 Банк направив на адресу Позичальника вимогу про відкликання кредиту, якою Позичальник повідомлявся про необхідність протягом 25 днів з дати направлення Банком цієї вимоги здійснити повернення наданого кредиту в сумі 403 338,46 (чотириста три тисячі триста тридцять вісім грн. 46 коп.) грн та погасити в повному обсязі заборгованість за Договором кредитної лінії.

Однак, вказана вимога АТ «Ощадбанк» була залишена ФОП Гмирею Андрієм Володимировичем без будь-якого задоволення або реагування.

У зв`язку із настанням гарантійного випадку (а саме - Позичальник у строк до 15.06.2022 не здійснив погашення основної суми боргу в сумі 323 328,64 грн, з урахуванням кредитних канікул у АТ «Ощадбанк» (оголошення про початок яких опубліковане на офіційному вебсайті Банку за посиланням: https://www.oschadbank.ua/news/osadbank- zaprovadzue-kreditni-kanikuli-dla-klientiv-mmsb), що завершились 31.05.2022, і такий платіж залишався несплаченим протягом 90 календарних днів поспіль), АТ «Ощадбанк» у порядку, передбаченому пунктами 2.7, 5.1 Договору гарантії, направив Гаранту (з копією Агенту) вимогу №33 від 04.12.2023 про сплату за гарантією суми в розмірі 161 664,32 грн.

За результатами розгляду зазначеної вимоги, 03.01.2024 Гарант перерахував Банку гарантійну суму у розмірі 161 664,32 грн (50% від 323 328,64 грн) для відшкодування за кредитною операцією.

На виконання п. 6.1 договору гарантії Банк спрямував отримані кошти у рахунок часткового погашення заборгованості за основним боргом та відобразив в обліку виникнення простроченої заборгованості ФОП Гмирі А.В. перед державою в сумі 161 664,32 грн.

У зв`язку з порушенням Відповідачами зобов`язань за Договором кредитної лінії № 104.10-35/К-107/21 від 15.06.2021, станом на 15.12.2025 сформувалася заборгованість ОСОБА_1 та Гмирі Юлії Ігорівни перед АТ «Ощадбанк» у розмірі 173 696,43 грн з яких: 161 664,31 грн - заборгованість за основним боргом (кредитом); 11 462,83 грн - проценти за користування кредитом; 569,29 грн - комісія.

Розмір заборгованості за кредитним договором підтверджується банківськими виписками по рахункам: НОМЕР_6 / (UAH); НОМЕР_7 / (UAH); НОМЕР_8 / (UAH); НОМЕР_9 / (UAH); НОМЕР_10 / (UAH); НОМЕР_11 / (UAH); НОМЕР_12 / (UAH); НОМЕР_13 / (UAH).

Зазначені виписки сформовані в автоматичному режимі в системі АБС ММФО «БАРС» та підписані із застосуванням кваліфікованого електронного підпису уповноваженої особи Банку, яка брала участь у складанні відповідних виписок рахунку клієнта та розрахунку заборгованості за кредитним договором станом на 15.12.2025.

ПРАВОВІ ПІДСТАВИ ЗАЯВЛЕНИХ ПОЗОВНИХ ВИМОГ

Відповідно до ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини, акти цивільного законодавства, органів державної влади тощо. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства або договором, підставою виникнення цивільних прав та обов`язків може бути настання або ненастання певної події.

Надаючи юридичну кваліфікацію спірним правовідносинам, суд визнає, що укладений між сторонами Договір кредитної лінії № 104.10-35/К-73/21 від 14.05.2021 є кредитним договором, до якого застосовуються норми параграфів 1 і 2 глави 71 ЦК України, та статей 345 - 346 ГК України.

Частиною першою статті 55 Закону України «Про банки і банківську діяльність» передбачено, що відносини банку з клієнтом регулюються законодавством України, нормативно-правовими актами Національного банку України та угодами (договорами) між клієнтом та банком.

Кредитні відносини у відповідності до частини другої статті 345 Господарського кодексу України здійснюються на підставі кредитного договору, що укладається між кредитором і позичальником у письмовій формі. У кредитному договорі передбачаються мета, сума і строк кредиту, умови і порядок його видачі та погашення, види забезпечення зобов`язань позичальника, відсоткові ставки, порядок плати за кредит, обов`язки, права і відповідальність сторін щодо видачі та погашення кредиту.

За приписами частини першої статті 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфу 1 («Позика») цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору ( частина друга статті 1054 Цивільного кодексу України).

Тим самим у межах кредитного договору позичальник отримує позичені кошти у своє тимчасове користування на умовах повернення, платності і строковості.

Положеннями статті 2 Закону України «Про банки і банківську діяльність» визначено, що банківський кредит - будь-яке зобов`язання банку надати певну суму грошей, будь-яка гарантія, будь-яке зобов`язання придбати право вимоги боргу, будь-яке продовження строку погашення боргу, яке надано в обмін на зобов`язання боржника щодо повернення заборгованої суми, а також на зобов`язання на сплату процентів та інших зборів з такої суми.

Згідно з частиною першою статті 1049 Цивільного кодексу України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред`явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред`явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.

Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахуванням грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок ( частина третя статті 1049 Цивільного кодексу України).

Згідно з частиною 1 ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 1056-1 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Предметом дослідження у цій справі є наявність або відсутність правових підстав для солідарного стягнення заборгованості з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії - Донецького обласного управління АТ «Ощадбанк» у розмірі 173 696,43 грн, яка виникла внаслідок неналежного виконання зобов`язань за Договором кредитної лінії № 104.10-35/К-107/21 від 15.06.2021 та укладеним з метою його забезпечення Договором поруки № 104.10-35/П-198/21 від 15.06.2021 щодо повернення кредитних коштів.

Згідно з ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

У відповідності до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Статтями 525, 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За приписами ст. 510, ч.ч. 1, 2 ст. 512, ч. 1 ст. 516 ЦК України у зобов`язанні на стороні боржника або кредитора можуть бути одна або одночасно кілька осіб; кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином, а також в інших випадках, встановлених законом. Заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

В силу ст. ст. 599, 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання, або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.

Із ст. 612 цього Кодексу випливає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом (ст. 611 ЦК України).

Наявними у справі доказами підтверджується факт надання Банком Позичальнику, згідно з умовами Кредитного договору, кредиту в розмірі 485,00 грн, проте, Позичальник порушив взяті на себе договірні зобов`язання та не здійснив платежі за основним боргом у строк, передбачений п. 3.11.1 такого договору, та інші платежі у строки та порядку, передбачені договором, а також не повернув суму простроченої заборгованості перед Державою та перед Банком з урахуванням умов Кредитного договору, у зв`язку з чим у Позивача виникло право вимагати погашення заборгованості за Кредитним договором з вищевказаних правових підстав.

Виконання зобов`язання може забезпечуватися, зокрема, порукою, гарантією. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов`язання (ст. 546 ЦК України).

Так, відповідно до ст. 553 ЦК України, за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником.

Згідно з ст. 554 ЦК України, в разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Приписами ст. 543 ЦК України передбачено, що у разі солідарного обов`язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов`язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо. Кредитор, який одержав виконання обов`язку не в повному обсязі від одного із солідарних боржників, має право вимагати недоодержане від решти солідарних боржників. Солідарні боржники залишаються зобов`язаними доти, доки їхній обов`язок не буде виконаний у повному обсязі. Солідарний боржник не має права висувати проти вимоги кредитора заперечення, що ґрунтуються на таких відносинах решти солідарних боржників з кредитором, у яких цей боржник не бере участі.

Отже, порука є спеціальним додатковим заходом майнового характеру, спрямованим на забезпечення виконання основного зобов`язання. Підставою для поруки є договір, що встановлює зобов`язальні правовідносини між особи, яка забезпечує виконання зобов`язання боржника, та кредитором боржника.

Враховуючи невиконання Позичальником своїх договірних зобов`язань, а також з огляду на вищевказані положення закону та умови Договору поруки господарський суд вважає наявним у Позивача права вимоги погашення заборгованості до Поручителя, а у Поручителя - виникнення солідарного з Позичальником обов`язку повернути суму заборгованості за Договором у повному обсязі.

Правове регулювання відносин щодо надання гарантій за кредитами здійснюється нормами як фінансового, так і цивільного, господарського та бюджетного права.

У п. 15-1 ч. 1 ст. 2 Бюджетного кодексу (надалі - БК України) закріплено визначення поняття «гарантійне зобов`язання», яке становить собою зобов`язання гаранта повністю або частково виконати боргові зобов`язання суб`єкта господарювання - резидента України перед кредитором у разі невиконання таким суб`єктом його зобов`язань за кредитом, залученим під державну гарантію.

Згідно з п. 4 ст. 116 Конституції України Кабінет Міністрів України розробляє і здійснює загальнодержавні програми економічного розвитку України.

Кабінет Міністрів України в межах своєї компетенції видає постанови і розпорядження, які є обов`язковими до виконання (ч. 1 ст. 117 Конституції України).

Пунктом 1 ч. 1 ст. 20 Закону України «Про Кабінет Міністрів України», зокрема, передбачено, що Кабінет Міністрів України у сфері економіки, фінансів, трудових відносин, зайнятості населення, трудової міграції, оплати та охорони праці забезпечує проведення державної економічної політики, здійснює прогнозування та державне регулювання національної економіки; забезпечує розроблення і виконання загальнодержавних програм економічного та соціального розвитку.

Відповідно до ч. 1 ст. 5, ч. 1 ст. 6 Закону України «Про розвиток та державну підтримку малого і середнього підприємництва в Україні» (надалі - Закон) Кабінет Міністрів України забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері розвитку підприємництва, розроблення та виконання загальнодержавних програм розвитку малого і середнього підприємництва з урахуванням загальнодержавних пріоритетів, здійснює заходи щодо розвитку інфраструктури підтримки малого і середнього підприємництва, спрямовує, координує та контролює діяльність органів виконавчої влади, які забезпечують надання державної підтримки.

Статтею 12 Закону передбачено, що державна підтримка передбачає формування програм, в яких визначається механізм цієї підтримки. Державні програми підтримки затверджуються Кабінетом Міністрів України в установленому законом порядку.

Згідно з ст. 16 Закону, фінансова державна підтримка надається за рахунок державного та місцевих бюджетів. Основними видами фінансової державної підтримки є, зокрема, надання гарантії та поруки за кредитами суб`єктів малого і середнього підприємництва. Порядок використання коштів державного бюджету для фінансової державної підтримки суб`єктів малого і середнього підприємництва затверджується відповідно до вимог бюджетного законодавства.

Відповідно до ч. ч.1, 3 ст. 17 БК України державні гарантії можуть надаватися виключно в межах і за напрямами, що визначені законом про Державний бюджет України.

Державні гарантії надаються на умовах платності, строковості, а також забезпечення виконання зобов`язань у спосіб, передбачений законом.

У разі виконання державою гарантійних зобов`язань перед кредиторами шляхом здійснення платежів за рахунок коштів державного бюджету, у суб`єктів господарювання з моменту такого виконання виникає прострочена заборгованість перед Державою за кредитами, залученими під державні гарантії, в обсязі фактичних витрат державного бюджету, а до держави переходять права кредитора та право вимагати від таких суб`єктів господарювання погашення заборгованості в установленому законом порядку (ч. 8 ст. 17 БК України).

При цьому прострочена заборгованість суб`єктів господарювання перед Державою та перед банком-кредитором за кредитами, залученими під державну гарантію на портфельній основі, стягується банком-кредитором у порядку, встановленому законодавством щодо управління проблемними активами в банках України та відповідним правочином щодо надання державної гарантії на портфельній основі, з подальшим перерахуванням пропорційної частки в рахунок погашення заборгованості перед державою (ч. 9 ст. 17 БК України).

Статтею 6-1 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» передбачено аналогічні положення та установлено, що у 2020 році державні гарантії в обсязі до 5 000 000,00 тисяч гривень можуть надаватися за рішенням Кабінету Міністрів України, погодженим з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету, для забезпечення часткового виконання боргових зобов`язань за портфелем кредитів банків-кредиторів, наданих суб`єктам господарювання мікропідприємництва, малого та/або середнього підприємництва - резидентам України.

З огляду на вищевказане, Кабінет Міністрів України визначив умови, критерії, механізм надання фінансової державної підтримки за рахунок коштів державного бюджету за Програмою надання державних гарантій на портфельній основі у 2020 році, яку надає Міністерство фінансів України на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 25.11.2020 №1151 «Деякі питання надання державних гарантій на портфельній основі у 2020 році» на рівні агента в особі акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» та банків-кредиторів, у формі державних гарантій та в обсязі, встановленому постановою Кабінету Міністрів України від 23.12.2020 №1317 «Про надання державних гарантій на портфельній основі у 2020 році».

Постановою № 1317 АТ «Ощадбанк» включено до переліку банків-кредиторів за вищевказаною програмою з граничним обсягом надання у 2020 році державних гарантій на портфельній основі у розмірі 1 000 000 000 грн.

Відповідно до ст. 47 Закону України «Про банки і банківську діяльність» та п. п. 1, 37, 45 Статуту акціонерного товариства «Державний ощадний банк», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.02.2003 № 261, АТ «Ощадбанк» є державним банком, який має право надавати банківські та інші фінансові послуги, а також провадити інші види діяльності в національній та іноземній валюті. Банк має право здійснювати банківську діяльність на підставі банківської ліцензії шляхом надання банківських послуг та вчиняти будь-які правочини, необхідні для надання ним банківських та інших фінансових послуг та здійснення іншої діяльності.

Правочин щодо надання державної гарантії на портфельній основі між Міністерством фінансів України та АТ «Ощадбанк» оформлений шляхом укладення договору № 13010-05/271 від 31.12.2020 та визначає обсяг гарантійних зобов`язань та порядок їх виконання; права, обов`язки та відповідальність гаранта і кредитора; умови настання гарантійного випадку; строк здійснення виплат у разі настання гарантійного випадку; розмір та порядок

сплати до державного бюджету плати за надання такої гарантії; порядок погашення заборгованості перед державою за виконання гарантійних зобов`язань.

Пунктами 6.1 - 6.3 вказаного договору гарантії передбачено, що з метою реалізації зворотної вимоги (регресу) Гаранта до Принципала та на виконання ст. 6-1 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» та вимог, передбачених п. п. 6.1 та 6.3 цього договору, Бенефіціар, виступаючи на підставі Порядку №1151 та цього договору, зобов`язується:

застосувати інструменти врегулювання заборгованості за проблемним кредитом з метою погашення простроченої заборгованості перед бюджетом та зобов`язань позичальника зі сплати пені, нарахованої відповідно до п. 6.8 цього договору за таким проблемним кредитом;

здійснювати заходи щодо стягнення суми, сплаченої Гарантом, з усіма процесуальними правами, що надаються позивачу (за винятком права підпису заяви про повну або часткову відмову від заяви про порушення (відкриття) провадження у справі про банкрутство, підпису заяви про відмову від заяви з грошовими вимогами до боржника; підпису заяви про повне або часткове визнання позову, про повну або часткову відмову від позову, про зменшення розміру позовних вимог), в судах, а також органах нотаріату, органах державної виконавчої служби, з приватними виконавцями, арбітражними керуючими, адвокатами;

перераховувати кошти, отримані внаслідок застосування інструментів врегулювання заборгованості за проблемним кредитом, на рахунок Гаранта в сумі, пропорційній ставці індивідуальної гарантії за таким проблемним кредитом, та зараховувати їх насамперед у рахунок погашення простроченої заборгованості перед бюджетом, у зв`язку з чим Бенефіціар робить відповідний бухгалтерський запис та зменшує заборгованість Приниципала перед державним бюджетом.

Враховуючи системний аналіз законодавчих норм та договірних зобов`язань, господарський суд звертає увагу сторін, що державна гарантія на портфельній основі як гарантійний механізм:

передбачає безвідкличне та безумовне забезпечення виконання Позичальником частини зобов`язань за договором кредитної лінії, надане Гарантом на користь Банку у формі гарантії відповідно до умов Порядку № 1151, в якості часткового покриття кредитного ризику Банку за кредитною операцією з Позичальником;

в результаті здійснення Гарантом виплати суми за гарантією в обліку Банку відображено виникнення простроченої заборгованості Позичальника перед державою за кредитом, залученим під державну гарантію на портфельній основі на суму здійсненої Гарантом виплати за гарантією, а до держави (у розмірі частини обов`язку, що була виконана Гарантом) перейшли права кредитора та остання як Гарант має право зворотної вимоги (регресу) щодо повернення сплаченої суми;

своє право зворотної вимоги (регресу) щодо повернення сплаченої за гарантією суми Гарант реалізував шляхом наділення Банку повноваженнями на стягнення простроченої заборгованості перед державою та перед Банком за кредитом, залученим під державну гарантію на портфельній основі, з подальшим її розподілом між Гарантом та Банком пропорційне ставці гарантії.

З огляду на вищевикладене, господарський суд доходить висновку, що повноваження АТ «Ощадбанк» щодо солідарного стягнення з Відповідача-1 та Відповідача-2 простроченої заборгованості перед державою за договором кредитної лінії відповідають нормам чинного законодавства, актам Кабінету Міністрів України, положенням договору про надання державної гарантії на портфельній основі та статутній діяльності АТ «Ощадбанк».

З матеріалів справи вбачається, що заборгованість у розмірі 173 696,43 грн, виникла внаслідок неналежного виконання ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) (Боржник / Відповідач 1) та ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 ) (Поручитель / Відповідач 2) умов Договору кредитної лінії № 104.10-35/К-107/21 від 15.06.2021, а також умов укладеного з метою забезпечення виконання основного зобов`язання Договору поруки № 104.10-35/П-198/21 від 15.06.2021 щодо повернення заборгованості за Договором кредитної лінії.

Водночас відповідачами не надано суду належних та допустимих доказів, які б спростовували доводи Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» щодо наявності та розміру заборгованості за Договором кредитної лінії, а також обставин її виникнення.

Щодо юрисдикції спору за позовом суб`єкта господарювання до фізичної особи, яка на дату подання позову втратила статус суб`єкта підприємницької діяльності

Дата держаної реєстрації Позичальника ФОП Гмиря А.М. в Єдиному державному реєстрі юридичних осію, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань - 17.10.2001, номер запису 22740170000011152.

Дата про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності Позичальника фізичної особи-підприємця - 29.06.2022, номер запису 2010020060012000430. Підстава для внесення припинення ФОП за її рішенням.

Беручи до уваги втрату позичальником статусу як фізичної особи - підприємця, та позицію з цього приводу, викладену у постанові Великої Палати Верховного Суду від 09.10.2019 у справі № 127/23144/18, згідно якої зобов`язання сторін як таких, що виникли з господарського договору, у позичальника із втратою його статусу як фізичної особи - підприємця, не припиняються, тому розв`язання спірних питань відноситься до господарської юрисдикції.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово висловлювала таку позицію щодо юрисдикції спору за позовом суб`єкта господарювання до фізичної особи, яка на дату подання позову втратила статус суб`єкта підприємницької діяльності, що виник при виконанні умов укладеного між ними господарського договору (постанови від 05.06.2018 у справі № 338/180/17 (провадження № 14/144цс18),від 13.02.2019 у справі № 910/8729/18 (провадження № 12-294гс18), від 05.06.2019 у справі № 904/1083/18 (провадження № 12- 249/гс18).

Відтак, господарські суди мають юрисдикцію щодо розгляду за п. 1 ч. 1 ст. 20 ГПК України спорів, у яких стороною є фізична особа, яка на дату подання позову втратила статус суб`єкта підприємницької діяльності, якщо ці спори пов`язані, зокрема, з підприємницькою діяльністю, що раніше здійснювалася зазначеною фізичною особою, зареєстрованою підприємцем.

За змістом ст. ст. 51, 52, 598-609 ЦК України, ст. 202-208 ГК України, ст. 46 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» однією з особливостей підстав припинення зобов`язань для ФОП є те, що у випадку припинення суб`єкта підприємницької діяльності - фізичної особи (виключення з реєстру суб`єктів підприємницької діяльності) її зобов`язання за укладеними договорами не припиняються, а залишаються за нею як фізичною особою, оскільки фізична особа не перестає існувати. ФОП відповідає за своїми зобов`язаннями, пов`язаними з підприємницькою діяльністю, усім своїм майном.

Отже, подача позовної заяви про стягнення заборгованості за договором кредитної лінії з Позичальника здійснюватиметься до господарського суду, враховуючи приписи господарського процесуального законодавства та сталої практики Верховного Суду.

АТ «Ощадбанк» звернувся до Господарського суду Донецької області з позовною заявою до Відповідача 1 - ОСОБА_1 , до Відповідача 2 - ОСОБА_2 про солідарне стягнення заборгованості за договором кредитної лінії в частині простроченої заборгованості перед Банком.

Позовні вимоги обґрунтовуються неналежним виконанням Позичальником (ФОП Гмиря А.В.) зобов`язань за договором кредитної лінії та укладеними АТ «Ощадбанк» з Поручителем ( ОСОБА_2 ) договором поруки в забезпечення виконання основного зобов`язання.

Вирішення за правилами господарського судочинства такого спору в частині позовних вимог до боржника, який є юридичною особою, а за правилами цивільного судочинства - в частині позовних вимог до поручителів, які є фізичними особами та несуть солідарну з боржником відповідальність, порушуватиме принцип повноти, всебічності й об`єктивності з`ясування обставин справи, оскільки дослідження одного і того ж предмету та тих самих підстав позову здійснюватиметься судами різних юрисдикцій.

Позовні вимоги до кількох відповідачів повинні розглядатися в одному провадженні, оскільки такі вимоги однорідні, зокрема, нерозривно пов`язані між собою або від вирішення однієї з них залежить вирішення інших. Такий розгляд допускається, оскільки наявна спільність предмета позову.

Стаття 554 ЦК України встановлює, що у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Відповідно до ч. 4 ст. 236 ГПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Тобто, з дати набрання чинності ГПК України в редакції Закону України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» від 03.10.2017 № 2147-VIII господарські суди мають юрисдикцію, зокрема, щодо розгляду спорів стосовно правочинів, укладених для забезпечення виконання основного зобов`язання, якщо сторонами цього основного зобов`язання є юридичні особи та (або) фізичні особи-підприємці. У цьому випадку суб`єктний склад сторін правочинів, укладених для забезпечення виконання основного зобов`язання, не має значення для визначення юрисдикції господарського суду щодо розгляду відповідної справи.

Відтак, з 15.12.2017 у випадку об`єднання позовних вимог щодо виконання кредитного договору з вимогами щодо виконання договорів поруки, укладених для забезпечення основного зобов`язання, спір має розглядатися за правилами господарського чи цивільного судочинства залежно від сторін основного зобов`язання.

Враховуючи вищевикладене, позовна заява АТ «Ощадбанк» про солідарне стягнення з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 заборгованості за договором кредитної лінії перед Банком підлягає розгляду за правилами господарського судочинства.

Відповідно до ст.13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Згідно з п.4 ч.3 ст.129 Конституції України та статями 73, 74, 77, 79 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Проаналізувавши встановлені обставини, оцінивши за своїм внутрішнім переконанням наявні у справі докази в їх сукупності та взаємозв`язку, господарський суд, враховуючи наведені положення цивільного законодавства та визначені процесуальним законом стандарти доказування, дійшов висновку про наявність законних підстав для покладення на відповідачів солідарної відповідальності щодо сплати на користь держави заборгованості за кредитом, залученим під державні гарантії, в обсязі фактичних витрат державного бюджету, тому позов підлягає задоволенню.

Розподіл судових витрат.

Статтею 123 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Судовий збір, відповідно статті 129 Господарського процесуального кодексу України, у спорах, що виникають при виконанні договорів, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

У п. 4.1. постанови від 21.02.2013 № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" пленум Вищого господарського суду України роз`яснив, що у разі коли позов немайнового характеру задоволено повністю стосовно двох і більше відповідачів або якщо позов майнового характеру задоволено солідарно за рахунок двох і більше відповідачів, то судові витрати також розподіляються між відповідачами порівну. Солідарне стягнення суми судових витрат законом не передбачено.

За приписами ч.3 ст.4 Закону України "Про судовий збір" при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

З врахуванням викладеного, витрати позивача зі сплати судового збору покладаються на відповідачів порівну.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 42, 46, 73, 74, 76-79, 86, 91, 123, 129, 231, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити повністю

Стягнути солідарно з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , паспорт № НОМЕР_14 , виданий 17.03.2021, орган, що видав: 1436, місце проживання зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1 ) та ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , паспорт серії НОМЕР_15 , виданий Жовтневим у м. Маріуполі ГУ ДМС України в Донецькій області 30.10.2013, місце проживання зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії - Донецького обласного управління АТ «Ощадбанк» (код ЄДРПОУ 09334702, вул. Сіверська, 54, м. Краматорськ, Краматорський район, Донецька область, 84302) заборгованість за договором кредитної лінії №104.10-35/К-107/21 від 15.06.2021 у розмірі 173 696,43 грн, з яких: 161 664,31 грн - заборгованість за основним боргом (кредитом); 11 462,83 грн - проценти за користування кредитом; 569,29 грн - комісія.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , паспорт № НОМЕР_14 , виданий 17.03.2021, орган, що видав: 1436, місце проживання зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1 ) та ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , паспорт серії НОМЕР_15 , виданий Жовтневим у м. Маріуполі ГУ ДМС України в Донецькій області 30.10.2013, місце проживання зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії - Донецького обласного управління АТ «Ощадбанк» (код ЄДРПОУ 09334702, місцезнаходження: вул. Сіверська, 54, м. Краматорськ, Краматорський район, Донецька область, 84302) витрати по сплаті судового збору в розмірі 1 211,20 грн.

Стягнути з ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , паспорт серії НОМЕР_15 , виданий Жовтневим у м. Маріуполі ГУ ДМС України в Донецькій області 30.10.2013, місце проживання зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії - Донецького обласного управління АТ «Ощадбанк» (код ЄДРПОУ 09334702, місцезнаходження: вул. Сіверська, 54, м. Краматорськ, Краматорський район, Донецька область, 84302) витрати по сплаті судового збору 1 211,20 грн.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

У судовому засіданні 28.04.2026 оголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення.

Згідно з ст.241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга відповідно до ст.256 Господарського процесуального кодексу України на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст судового рішення складено та підписано 30.04.2026.

Суддя Е.В. Зекунов