Ухвала суду № 136112525, 29.04.2026, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5

_________________

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

29.04.2026 Справа № 905/265/26

Господарський суд Донецької області у складі судді Зельман Ю.С., розглянувши матеріали позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Омега» (49041, м.Дніпро, вул. Панікахі, буд. 15; код ЄДРПОУ 30982361)

до відповідача 1: держави Російська Федерація в особі Генеральної прокуратури Російської Федерації (125993, Російська Федерація, м.Москва, вул. Велика Дмитрівка, буд. 15а, МСП-3)

до відповідача 2: Публічного акціонерного товариства «Газпром» (197229, Російська Федерація, м.Санкт-Петербург, проспект Лахтинський, буд. 2, корпус 3, будівля 1, електронна пошта: gazprom@gazprom.ru)

до відповідача 3: Товариства з обмеженою відповідальністю «Газпром Капітал» (197227, Російська Федерація, м.Санкт-Петербург, внутрішньоміська територія, муніципальний округ Сампсонієвське, Большой Сампсонієвський проспект, буд. 28/2, літера д, приміщення 43-н, приміщення 58, електронна пошта: info.gazprom_capital@adm.gazprom.ru)

до відповідача 4: Міжнародної Компанії товариства з обмеженою відповідальністю «Газпром Інтернешнл Лімітед» (236006, Російська Федерація, м.Калінінград, міський округ міста Калінінград, бульвар Сонячний, буд. 3, офіс 4, електронна пошта: info@gazprom-international.com)

про стягнення 337 261,03 доларів США, з яких реальні збитки в сумі 138 735,03 доларів США та упущена вигода в розмірі 198 526,00 доларів США, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Омега» звернулось до Господарського суду Донецької області з позовом до держави Російська Федерація в особі Генеральної прокуратури Російської Федерації, Публічного акціонерного товариства «Газпром», Товариства з обмеженою відповідальністю «Газпром Капітал» та Міжнародної Компанії товариства з обмеженою відповідальністю «Газпром Інтернешнл Лімітед» про стягнення 337 261,03 доларів США, з яких реальні збитки в сумі 138 735,03 доларів США та упущена вигода в розмірі 198 526,00 доларів США.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на те, що відповідач 1 здійснивши збройну агресію завдав збитки позивачу у вигляді реальних збитків та упущеної вигоди. На думку позивача, відповідачі 2, 3, 4, як alter ego Російської Федерації, мають нести солідарну відповідальність за статтею 543 ЦК України у деліктних правовідносинах, у зв`язку з чим збитки у загальному розмірі 337 261,03 доларів США, заподіяні Російською Федерацією, підлягають відшкодуванню також і цими відповідачами.

Дослідивши матеріали позовної заяви, суд дійшов висновку про наявність підстав для залишення її без руху, зважаючи на наступне.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.164 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Згідно ч.1 ст.4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду.

Відповідно до ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру сплачується у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Разом з цим, згідно з приписами ч.3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Згідно ч.7 ст.6 Закону України "Про судовий збір" у разі якщо позов подається одночасно кількома позивачами до одного або кількох відповідачів, судовий збір обчислюється з урахуванням загальної суми позову і сплачується кожним позивачем пропорційно долі поданих кожним з них вимог окремим платіжним документом. Судовий збір справляється з урахуванням загальної суми позову також у разі подання позову одним позивачем до кількох відповідачів.

При дослідженні матеріалів позовної заяви судом встановлено, що позивачем до позовної заяви не додано документів, які підтверджують сплату судового збору.

Позивач у позові зазначає, що звільнений від сплати судового збору, посилаючись на п.22 ч.1 ст.5 Закону України "Про судовий збір".

Досліджуючи наявність правових підстав для такого звільнення, суд враховує, що відповідно до вимог чинного законодавства України звільнення від сплати судового збору є виключенням із загального правила та можливе лише у випадках, прямо передбачених законом або за наявності належно підтверджених обставин, які свідчать про необхідність його застосування.

Відповідно до п.22 ч.1 ст.5 Закону України "Про судовий збір" від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі у справах за позовами до держави-агресора Російської Федерації про відшкодування завданої майнової та/або моральної шкоди у зв`язку з тимчасовою окупацією території України, збройною агресією, збройним конфліктом, що призвели до вимушеного переселення з тимчасово окупованих територій України, загибелі, поранення, перебування в полоні, незаконного позбавлення волі або викрадення, а також порушення права власності на рухоме та/або нерухоме майно.

Норма пункту 22 частини першої статті 5 Закону України "Про судовий збір" регулює відносини між Державою Україна та позивачем щодо звільнення останнього від сплати судового збору та за своїм правовим регулюванням є виключною нормою, оскільки робить вилучення з загального правила сплати судового збору при зверненні до суду та надає пільгу для певної категорії позивачів. Дія виключних норм права поширюється тільки на ті відносини, які чітко визначені в законі, вони не можуть тлумачитись розширено, та поширювати свою дію на схожі відносини.

Тобто від сплати судового збору у категорії справ про відшкодування шкоди, завданої у зв`язку зі збройною агресією, збройним конфліктом, що призвели до порушення права власності на рухоме та/або нерухоме майно, звільняються позивачі за позовами саме до держави-агресора Російської Федерації.

Позивач у якості відповідачів 2, 3, 4 визначає юридичних осіб: Публічне акціонерне товариство "Газпром", м.Санкт-Петербург, Товариство з обмеженою відповідальністю "Газпром Капітал", м.Санкт-Петербург, Міжнародну Компанію товариство з обмеженою відповідальністю "Газпром Інтернешнл Лімітед", м.Калінінград, а не тільки саму державу - агресора, проте будь-яких виключень щодо інших суб`єктів, пов`язаних з державою-агресором, як і таких, що замінюють або доповнюють останню, вказана стаття не містить, що свідчить про відсутність підстав для звільнення позивача від сплати судового збору щодо позовних вимог до відповідачів 2, 3 та 4, оскільки приписи пункту 22 частини 1 статті 5 Закону України "Про судовий збір" таких умов не передбачають.

Вказане узгоджується з висновками Верховного Суду, зазначеними в постановах Верховного суду від 13.11.2025 по справі №911/1595/25, від 11.11.2025 у справі №911/591/25.

Таким чином, позивач при поданні позовної заяви повинен був сплатити судовий збір.

Відповідно до ч.1 ст.4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Ціна позову визначена позивачем в іноземній валюті та складає 337 261,03 доларів США, з яких реальні збитки в сумі 138 735,03 доларів США та упущена вигода в розмірі 198 526,00 доларів США.

Водночас відповідно до абзацу 6 частини першої статті 6 Закону України "Про судовий збір" за подання позовів, ціна яких визначається в іноземній валюті, судовий збір сплачується у гривнях з урахуванням офіційного курсу гривні до іноземної валюти, встановленого Національним банком України на день сплати.

Суд визначає позивачу спосіб усунення недоліків позовної заяви, зазначених в цій ухвалі, шляхом надання до суду заяви про усунення недоліків, в частині позовних вимог до відповідачів 2, 3 та 4, до якої долучити документ на підтвердження сплати судового збору у встановленому законом порядку і розмірі (у гривневому еквіваленті від 337 261,03 доларів США за офіційним курсом гривні до долара США встановленого Національним банком України на день сплати судового збору х 1,5% x 0,8).

Наприклад, якби позивач сплачував судовий збір станом на дату подачі позову 24.04.2026, то за офіційним курсом гривні до долара США, встановленого Національним банком України станом на 24.04.2026, еквівалент одного долару США складає 43,9412грн, отже до сплати підлягав би судовий збір у розмірі 177 835,85 грн (337 261,03 доларів США (ціна позову) х 43,9412 грн (офіційний курс гривні до іноземної валюти, встановлений Національним банком України станом на 24.04.2026) х 1,5% (ставка судового збору за подання позовної заяви майнового характеру) x 0,8 (коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору)).

Суд також звертає увагу позивача на те, що згідно ч. 7 ст. 162 Господарського процесуального кодексу України у разі пред`явлення юридичною особою позову про стягнення грошових коштів у позовній заяві зазначаються реквізити рахунку позивача в банку, небанківському надавачі платіжних послуг.

Також відповідно до ч. 7 ст. 164 Господарського процесуального кодексу України у разі зазначення в позовній заяві реквізитів рахунку позивача в банку, небанківському надавачі платіжних послуг до заяви додається документ, що підтверджує наявність такого рахунку.

Дослідивши матеріали позовної заяви, судом встановлено відсутність інформації щодо реквізитів рахунку позивача в банку, що свідчить про недодержання при поданні позовної заяви вимог ч.7 ст.162 Господарського процесуального кодексу України.

Таким чином для усунення означеного недоліку позивачу потрібно зазначити реквізити рахунку позивача та надати документ, що підтверджує наявність такого рахунку.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.164 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують направлення іншим учасникам справи копій позовної заяви і доданих до неї документів з урахуванням положень статті 42 цього Кодексу.

Позивач, особа, яка звертається з позовом в інтересах іншої особи, зобов`язані до подання позовної заяви надіслати учасникам справи її копію та копії доданих до неї документів листом з описом вкладення. Таке надсилання може здійснюватися в електронній формі через електронний кабінет з урахуванням положень статті 42 цього Кодексу (ч.1 ст.172 Господарського процесуального кодексу України).

Суд звертає увагу, що матеріали позовної заяви надійшли через підсистему «Електронний суд».

Оскільки відповідачі є нерезидентами та не зареєстровані за законодавством України, обов`язок у останніх зареєструвати електронні кабінети відсутній, то позивач, у свою чергу, має обов`язок щодо направлення копії позовної заяви з доданими до неї документами.

За приписами ст.3 Господарського процесуального кодексу України, судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України «Про міжнародне приватне право», Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Якщо міжнародним договором України встановлено інші правила судочинства, ніж ті, що передбачені цим Кодексом, іншими законами України, застосовуються правила міжнародного договору.

Іноземні особи мають такі самі процесуальні права та обов`язки, що і громадяни України та юридичні особи, створені за законодавством України, крім винятків, встановлених законом або міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України (ст.365 Господарського процесуального кодексу України).

Разом з тим, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні» введено в Україні воєнний стан, який триває по теперішній час.

Відповідно до ч.1 ст.12-2 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в умовах правового режиму воєнного стану суди, органи та установи системи правосуддя діють виключно на підставі, в межах повноважень та в спосіб, визначені Конституцією України та законами України.

За зверненням Міністерства юстиції України Міністерство закордонних справ України повідомило депозитаріїв конвенцій Ради Європи, Гаазької конференції з міжнародного приватного права та ООН, а також сторони двосторонніх міжнародних договорів України про повномасштабну триваючу збройну агресією Росії проти України та неможливість у зв`язку з цим гарантувати у повному обсязі виконання українською стороною зобов`язань за відповідними міжнародними договорами та конвенціями на весь період воєнного стану.

Згідно з листом Міністерства юстиції України «Щодо забезпечення виконання міжнародних договорів України у період воєнного стану» №25814/12.1.1/32-22 від 21.03.2022 з урахуванням норм звичаєвого права щодо припинення застосування міжнародних договорів державами у період військового конфлікту між ними, рекомендується не здійснювати будь-яке листування, що стосується співробітництва з установами Російської Федерації на підставі міжнародних договорів України з питань міжнародно-правових відносин та правового співробітництва у цивільних справах та у галузі міжнародного приватного права.

Крім того, відповідно до повідомлення, розміщеного 25.02.2022 на офіційному веб-сайті Акціонерного товариства «Укрпошта», у зв`язку з агресією з боку Росії та введенням воєнного стану, АТ «Укрпошта» припинило поштове співробітництво з Поштою Росії та Білорусі; посилки та перекази в ці країни не приймаються.

За змістом листа Міністерства закордонних справ України від 11.08.2022 щодо можливості вручення документів Російській Федерації як стороні по справі, відповідно до якого у зв`язку із порушенням Російською Федерацією цілей та принципів статуту ООН, Гельсінського Заключного Акта, Паризької Хартії для Нової Європи та ряді інших документів ОБСЄ, у зв`язку із широкомасштабною збройною агресією Російської Федерації проти суверенітету та територіальної цілісності України, Міністерство закордонних справи України 24.02.2022 нотифікувало МЗЗ РФ про прийняте Україною рішення розірвати дипломатичні відносини з Росією, що були встановлені Протоколом про встановлення дипломатичних відносин між Україною та Російською Федерацією від 14.02.1992.

Відтак, діяльність дипломатичних представництв України в Росії та Росії в України, а також будь-яке дипломатичне спілкування припинені відповідно до Віденської Конвенції про дипломатичні зносини 1961 року.

Отже, на теперішній час застосування відповідного алгоритму з отримання згоди Російської Федерації на відмову від судового імунітету, а також подача будь-яких судових документів до російської сторони дипломатичними каналами не є можливим з огляду на розірвання дипломатичних відносин та евакуацію всіх співробітників дипломатичних та консульських установ України через повномасштабну агресію РФ проти України.

Проте, незважаючи на введення воєнного стану в Україні, дотримання процесуального механізму належного повідомлення учасників справи є необхідною і важливою умовою для забезпечення та реалізації завдань та принципів правосуддя, у зв`язку з чим процесуальний обов`язок позивача щодо направлення копії позовної заяви з додатками відповідачам є невід`ємною частиною процесуального механізму та не може бути скасовано в умовах можливості вжиття інших заходів на виконання норм процесуального закону.

Частиною першою ст.43 ГПК України встановлений обов`язок учасників господарського процесу добросовісно користуватися своїми процесуальними правами, який у світлі приписів ст.ст.42 (п.3 ч.1, п.п.1, 2, 7 ч.2), 80 (ч.9) ГПК України, а також принципів верховенства права, змагальності сторін і рівності їх перед законом і судом, неприпустимості зловживання процесуальними правами та пропорційності господарського судочинства (ст.ст.2, 7, 11, 13, 15 ГПК України) свідчить про обов`язок позивача докласти всіх можливих зусиль для повідомлення відповідача про факт подання позову та його зміст з метою надання відповідачу можливості скористатися своїми процесуальними правами та висловити свою позицію щодо поданого позову.

Вимога щодо надання доказів надсилання копії позову іншій стороні у справі, в першу чергу покликана на необхідність забезпечення дотримання принципів рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом та змагальності сторін, а також надати рівну можливість з іншими особами представити свою позицію перед судом.

Дотримання принципу процесуальної рівності сторін, закріпленого статтею 6 Конвенції полягає, серед іншого і в належному інформування сторін про провадження у їхніх справах (пункти 29, 33-34 постанови Верховного Суду від 16.09.2021 у справі №916/662/20).

Суд зазначає, що позивач не позбавлений можливості направити позовну заяву з додатками та відповідним перекладом на адресу посольств Російської Федерації у інших державах, на свій вибір та надати суду докази такого перекладу з належним чином оформленими доказами направлення.

Вимога щодо надання доказів надсилання копії позову іншій стороні у справі, в першу чергу покликана на необхідність забезпечення дотримання принципів рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом та змагальності сторін, а також надати рівну можливість з іншими особами представити свою позицію перед судом.

Суд зазначає, що до матеріалів справи додано супровідний лист позивача адресований Посольству Російської Федерації в Польщі №24/04/20-26 від 24.04.2026 та квитанція Укрпошти від 24.04.2026.

Водночас, суд зазначає, що зі змісту листа позивача №24/04/20-26 від 24.04.2026, якій наданий до позовної заяви, не вбачається, що наданий в рамках справи №905/265/26 примірник позовної заяви з додатками про стягнення реальних збитків та упущеної вигоди в розмірі 337 261,03 доларів США, був направлений на адресу Посольства Російської Федерації в Польщі.

Отже, суд пропонує позивачу здійснити переклад позовної заяви з додатками на російську мову з нотаріальним засвідченням його вірності та надіслати відповідачам на адресу посольства Російської Федерації у державі, де наявна така установа, за вибором позивача; докази направлення разом з примірником направлених документів надати до матеріалів справи.

Відповідно до ст. 174 Господарського процесуального кодексу України суддя встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Омега», м.Дніпро не виконано вимоги статтей 162, 164, 172 Господарського процесуального кодексу України, що відповідно до вимог ч.1 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України є підставою для залишення позовної заяви без руху з наданням строку для усунення вказаних недоліків.

Відповідно до приписів частин 3 та 4 ст. 174 ГПК України якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до господарського суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 176 цього Кодексу. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 162, 164, 174, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

УХВАЛИВ:

1. Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Омега» до держави Російська Федерація в особі Генеральної прокуратури Російської Федерації, Публічного акціонерного товариства «Газпром», Товариства з обмеженою відповідальністю «Газпром Капітал» та Міжнародної Компанії товариства з обмеженою відповідальністю «Газпром Інтернешнл Лімітед» про стягнення 337 261,03 доларів США, з яких реальні збитки в сумі 138 735,03 доларів США та упущена вигода в розмірі 198 526,00 доларів США., залишити без руху.

2. Встановити позивачу строк для усунення наведених в ухвалі недоліків позовної заяви протягом десяти днів з дня отримання копії ухвали про залишення її без руху.

Роз`яснити позивачу, що в разі не усунення недоліків у встановлений судом строк, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулась з позовною заявою відповідно до п.п.4, 5 ст.174 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню окремо від рішення суду не підлягає.

Суддя Ю.С. Зельман