Ухвала суду № 136112524, 28.04.2026, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5

_________________

У Х В А Л А

по справі про банкрутство

28.04.2026 Справа № 905/156/15

Суддя Господарського суду Донецької області Чернова О.В, за участю секретаря судового засідання Ревенка Д.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за заявою боржника Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЗК ГРУП», м. Макіївка (код ЄДРПОУ 37244911)

про банкрутство

ліквідатор - Мирошниченко І. М.,

за участю уповноважених представників учасників справи: не з`явились,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ДЗК ГРУП», м. Макіївка звернулося до Господарського суду Донецької області із заявою про порушення справи про банкрутство на підставі ст.95 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», яка передбачає особливості застосування процедури банкрутства до боржника, що ліквідується власником.

Постановою Господарського суду Донецької області від 13.07.2015 визнано боржника Товариство з обмеженою відповідальністю «ДЗК ГРУП», м.Макіївка (код ЄДРПОУ 37244911) банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру.

Ухвалою господарського суду від 30.03.2026 відкладено судове засідання у справі №905/156/15 на 28.04.2026 о 12:50год. Явку ліквідатора Мирошниченка Ігоря Миколайовича у судове засідання визнано обов`язковою. Зобов`язано кредитора у строк до 24.04.2026 надати до суду пояснення щодо подальшого руху справи про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЗК ГРУП», м.Макіївка. Повторно зобов`язано ліквідатора у строк до 24.04.2026 подати до суду звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс, або письмово повідомити про причини неможливості подати до суду звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс.

Станом на день судового засідання кредитором та ліквідатором вимоги ухвали господарського суду від 30.03.2026 не виконано.

У судове засідання учасники справи не з`явились, про дату, час та місце судового засідання повідомленні належним чином.

Дослідивши матеріали справи та вирішуючи питання щодо подальшого руху справи №905/156/15 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЗК ГРУП», м. Макіївка, суд зазначає таке.

Відповідно до ч.1 ст.58 Кодексу України з процедур банкрутства у ліквідаційній процедурі ліквідатор зобов`язаний здійснити ліквідацію боржника у строк, що не перевищує 12 місяців.

Під час ліквідаційної процедури, ліквідатор має здійснювати заходи спрямовані на пошук, виявлення і повернення майна, яке перебуває у третіх осіб. Крім того, ліквідатор має здійснювати обґрунтовані і логічні дії, а також здійснювати запити до відповідних органів, з врахуванням минулої діяльності банкрута. При цьому, кількість запитів не є критерієм якості роботи ліквідатора. Таким критерієм є наповнення ліквідаційної маси (висновки сформульовані у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 31.10.2018 у справі №903/975/14, від 27.02.2020 у справі №910/21227/16, від 25.06.2020 у справі №44/484-б).

Звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс є підсумковими документами, які підтверджують належне проведення ліквідатором всіх необхідних заходів ліквідаційної процедури, вчинення адекватних дій щодо виявлення кредиторів та активів боржника, за результатами розгляду яких суд приймає ухвалу про ліквідацію боржника та закриття провадження у справі.

Під час ліквідаційної процедури від ліквідатора жодного звіту про свою діяльність та відповідних пояснень щодо неможливості його подання не надходило, клопотання про продовження строків ліквідаційної процедури не заявлені.

Матеріали справи не містять також доказів вчинення заходів, направлених на виконання ліквідаційної процедури у встановленому законом порядку, та доказів щомісячного звітування про хід ліквідаційної процедури перед кредитором, що є порушенням вимог Кодексу України з процедур банкрутства.

Крім того, ліквідатором - арбітражним керуючим Мирошниченком І.М. не виконано вимоги ухвали суду від 30.03.2026.

На підставі наведеного, суд констатує факт невиконання арбітражним керуючим Мирошниченком І.М. повноважень ліквідатора боржника.

Відповідно до ч. 4 ст. 28 Кодексу України з процедур банкрутства відсторонення арбітражного керуючого від виконання повноважень здійснюється господарським судом за клопотанням учасника провадження у справі або за власною ініціативою у разі: невиконання або неналежного виконання обов`язків, покладених на арбітражного керуючого.

Згідно з ч.4 статті 28 Кодексу України з процедур банкрутства за наявності підстав для відсторонення арбітражного керуючого від виконання повноважень або за клопотанням комітету кредиторів господарський суд протягом 14 днів постановляє ухвалу про відсторонення арбітражного керуючого від виконання повноважень.

За наведених обставин, враховуючи встановлений судом факт невиконання арбітражним керуючим Мирошниченко І.М. повноважень ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЗК ГРУП», м. Макіївка, суд вбачає підстави для відсторонення останнього від виконання повноважень ліквідатора у справі №905/156/15 на підставі п.1 ч.4 ст.28 Кодексу України з процедур банкрутства.

Щодо подальших дій щодо процедури банкрутства Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЗК ГРУП», м. Макіївка, суд зазначає, що відповідно до преамбули Кодексу України з процедур банкрутства цей Кодекс встановлює умови та порядок відновлення платоспроможності боржника юридичної особи або визнання його банкрутом з метою задоволення вимог кредиторів, а також відновлення платоспроможності фізичної особи.

Отже, одним з основних завдань провадження у справі про банкрутство є задоволення сукупності вимог кредиторів неплатоспроможного боржника. При цьому, що кредитори, беручи участь у справі про банкрутство, мають не тільки певні процесуальні права, зокрема, на задоволення своїх грошових вимог за рахунок активів ліквідаційної маси, а й як учасники провадження (сторони) можуть нести певні обов`язки, пов`язані з розглядом провадження у справі (аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.04.2023 у справі № 5002-17/1718-2011).

Так, відповідно до положень ст.ст. 28, 42, 48 Кодексу України з процедур банкрутства кредитори у справі про банкрутство мають право (зобов`язані): приймати участь у голосуванні під час проведення зборів кредиторів та засідання комітету кредиторів; здійснювати контроль (нагляд) за діяльністю арбітражного керуючого під час виконання тих чи інших повноважень; ініціювати питання щодо відсторонення/призначення арбітражного керуючого; звертатись до суду із відповідними заявами (у тому числі на підставі ст. 42 України з процедур банкрутства) тощо.

До компетенції зборів кредиторів належать, зокрема, інші питання, передбачені цим Кодексом, у тому числі віднесені до компетенції комітету кредиторів (п. 6 ч.5 ст. 48 Кодексу України з процедур банкрутства).

Визначення кандидатури арбітражного керуючого для призначення у справі про банкрутство; звернення до господарського суду з клопотанням про призначення арбітражного керуючого, припинення повноважень арбітражного керуючого та про призначення іншого арбітражного керуючого належить до компетенції комітету кредиторів (п.п. 3-1, 4 ч. 8 ст. 48 Кодексу України з процедур банкрутства).

Так, відповідно до матеріалів справи єдиним кредитором Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЗК ГРУП», м. Макіївка є Товариство з обмеженою відповідальністю «ГРАЗД».

Суд неодноразово зобов`язував кредитора вирішити питання про визначення кандидатури арбітражного керуючого для призначення ліквідатором у справі №905/156/15 і запропонувати таку кандидатуру господарському суду, зокрема, ухвалами суду від 31.03.2025 та 21.05.2025.

Проте з матеріалів справи вбачається, що кредитор не приймав активної участі у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЗК ГРУП», м. Макіївка.

При цьому, будь-яких заяв про відмову від своїх вимог до боржника та припинення своєї участі у процедурі банкрутства як учасником провадження (сторони у справі) кредитором до суду подано не було.

Водночас як особа, зацікавлена у задоволені наявних в нього грошових вимог до боржника у повному обсязі, кредитор має діяти розсудливо та проявляти уважність щодо стану ведення справи про банкрутство, зокрема цікавитися вжитими ліквідатором діями у ліквідаційній процедурі та заходами направленими на виявлення, розшук та повернення майна банкрута, ефективністю таких заходів та вчиняти відповідні дії, передбачені його обсягом прав та повноважень, тощо. Саме від таких дій кредитора залежить досягнення основної мети його участі у справі про банкрутство задоволення (погашення) його вимог.

Зазначені обставини у своїй сукупності вказують на те, що кредитор в цілому не зацікавлений у продовженні ліквідаційної процедури Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЗК ГРУП», м. Макіївка та як наслідок досягнення її основної мети.

Крім того, суд зазначає, що в матеріалах справи відсутні будь-які актуальні відомості щодо наявності майна у боржника.

Відповідно до відповіді з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №2670761 інформація щодо наявності у боржника нерухомого майна в реєстрі відсутня.

Водночас, за відсутності актуальних відомостей щодо фінансового стану боржника на теперішній час, а також з урахуванням того, що підприємство розташоване у м. Маріуполь, доступ до активів якого є об`єктивно обмеженим, суд зазначає, що встановлення фактичного складу та стану майна боржника, проведення інвентаризації, формування ліквідаційної маси, а також здійснення інших дій, необхідних для проведення та закінчення ліквідаційної процедури є неможливим.

Також суд звертає увагу, що процедури банкрутства за приписами Закону про банкрутство мають строковий характер.

Відповідно до приписів ст. 58 Кодексу України з процедур банкрутства строк ліквідаційної процедури, у якій боржник перебуває з 13.07.2015, не може перевищувати 12 місяців.

При цьому, ліквідаційна процедура у справі №905/156/15 триває більше 9 років.

Відповідно до ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка відповідно до статті 9 Конституції України є частиною національного законодавства України, передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку належним і безстороннім судом, встановленим законом.

Параграф 1 статті 6 Конвенції зобов`язує держави-учасниці організовувати правові системи таким чином, аби забезпечити відповідність судів її різноманітним вимогам. Сукупність порушень держави створює судову практику, що несумісна з Конвенцією (рішення Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ) у справі «Боттацці проти Італії»).

Згідно зі ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Суд неодноразово встановлював порушення пункту 1 статті 6 Конвенції у справах, в яких порушувалися питання про тривалість провадження (рішення ЄСПЛ у справі «Фрідлендер проти Франції»).

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється залежно від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінку сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини першої статті 6 Конвенції (рішення ЄСПЛ від 08.11.2005 у справі «Смірнова проти України», від 27.04.2000 у справі «Фрідлендер проти Франції»). Роль національних судів полягає у швидкому та ефективному розгляді справ (рішення ЄСПЛ від 30.11.2006 у справі «Красношапка проти України»).

Європейський суд з прав людини у рішенні у справі «Сюрмелі проти Німеччини» від 08.06.2006 визнав порушенням пункту 1 статті 6 Конвенції тривалість судового провадження, яке продовжувалося у судах понад 16 років та відсутність ефективних засобів оскарження затяжного характеру триваючого розгляду цивільної справи в національному законодавстві Німеччини.

Отже, у разі тривалого здійснення провадження у справі про банкрутство через неможливість його завершення із застосуванням спеціальних норм законодавства про банкрутство суд має право застосувати загальні процесуальні норми з метою забезпечення права на справедливий суд в розумінні строків розгляду справи і забезпечення балансу інтересів кредиторів та боржника під час судового провадження.

Враховуючи, що провадження у справі №905/156/15 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЗК ГРУП», м. Макіївка на стадії ліквідаційної процедури триває більше 9 років, протягом цього часу ліквідаційна процедура об`єктивно не здійснюється у зв`язку з бездіяльністю ліквідатора, пасивною поведінкою кредитора щодо пошуку кандидатів для призначення ліквідатором та вчинення інших дій для завершення ліквідаційної процедури, суд вважає, що вказані вище обставини в їх сукупності унеможливлюють успішне завершення процедури банкрутства боржника та позбавляють можливості досягнення легітимної мети Закону про банкрутство і Кодексу України з процедур банкрутства.

Порядок та підстави закриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) встановлені ст. 90 Кодексу України з процедур банкрутства.

Оскільки неприйняття внаслідок бездіяльності учасників справи жодних рішень щодо здійснення ліквідаційної процедури, унеможливлює подальше провадження у цій справі, а Кодекс України з процедур банкрутства не встановлює відповідної підстави для закриття провадження у справі про банкрутство в такому випадку, проте не визначає й вичерпного переліку підстав для закриття провадження, суд вбачає наявність правових підстав для закриття провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЗК ГРУП», м. Макіївка на підставі приписів п. 2 ч.1 ст.231 Господарського процесуального кодексу України з причин відсутності предмету спору.

Аналогічна правова позиція щодо закриття провадження у справі про банкрутство у зв`язку з об`єктивною неможливістю здійснити розгляд справи упродовж розумного строку та неможливістю досягнення легітимної мети Закону про банкрутство викладена в постановах Верховного Суду у складі палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 10.12.2019 у справі №906/1290/15 та від 17.04.2024 у справі № 5006/27/116б/2012, від 10.12.2024 у справі №5/104б.

Таким чином, виходячи з вищенаведеного, суд вважає за необхідне прийняти у даній справі рішення про закриття провадження у справі про банкрутство, керуючись ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, зазначеною судовою практикою Європейського суду з прав людини, яка зобов`язує органи національної юрисдикції вживати належних заходів до бездіяльності та затягування розгляду справ, а також п.2 ч.1 ст.231 Господарського процесуального кодексу України та ст.90 Кодексу України з процедур банкрутства.

Суд звертає увагу кредитора, що банкрут перебуває на території, яка відповідно до Переліку дій територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого наказом Міністерства розвитку громад та територій України 28 лютого 2025 року №376, відноситься до тимчасово окупованої території.

Водночас, з метою вирішення у майбутньому проблеми банкрутства підприємств, майно яких перебуває у зоні активних бойових дій або на тимчасово окупованій території України, у Кодексі України з процедур банкрутства впроваджено положення, яке передбачає можливість поновлення провадження у справі про банкрутство.

Так, у разі, якщо після закриття провадження у справі буде виявлено майно банкрута, достатнє для покриття витрат, пов`язаних з провадженням у справі, суд за клопотанням учасника справи може поновити провадження у справі (абз. 2 ч. 3 ст. 65 Кодексу України з процедур банкрутства).

Керуючись ст.ст. 2, 28, 60, 61, 65, 90 Кодексу України з процедур банкрутства, ст.ст. 231-235 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Відсторонити арбітражного керуючого Мирошниченка Ігоря Миколайовича (свідоцтво про право здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) №1758 від 23.03.2016) від виконання повноважень ліквідатора у справі №905/156/15 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЗК ГРУП», м. Макіївка.

Закрити провадження у справі №905/156/15 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЗК ГРУП», м. Макіївка (код ЄДРПОУ 37244911).

Державному реєстратору внести до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань запис про закриття провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЗК ГРУП», м. Макіївка (86100, Донецька обл., місто Макіївка, вулиця Свердлова, будинок 64; код ЄДРПОУ 37244911).

Роз`яснити, що відповідно до абзацу 3 частини 3 ст. 65 Кодексу України з процедур банкрутства виявлення після закриття провадження у справі про банкрутство майна банкрута, достатнього для покриття витрат, пов`язаних з провадженням у справі, є підставою для поновлення господарським судом провадження у справі за клопотанням учасника справи.

Ухвалу складено та підписано у судовому засіданні 28.04.2026.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Східного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги у строк, встановлений статтею 256 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя О.В. Чернова