Ухвала суду № 136111067, 28.04.2026, Шевченківський районний суд міста Полтави (до 25.04.2025 - Октябрський районний суд м. Полтави)

Дата документу 28.04.2026Справа № 554/12741/25 Провадження № 1-кс/554/5939/2026

У Х В А Л А

28 квітня 2026 року м. Полтава

Слідчий суддя Шевченківського районного суду міста Полтави ОСОБА_1 , з участю секретаря ОСОБА_2 , розглянувши клопотання старшого слідчого відділення розслідування злочинів у сфері господарської та службової діяльності слідчого відділу Полтавського РУП ГУНП в Полтавські області ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні № 42025172060000062 від 06.08.2025 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 366 КК України,

встановив:

27.04.2026 року в провадження слідчого судді Шевченківського районного суду міста Полтави надійшло клопотання сторони кримінального провадження - старшого слідчого відділення розслідування злочинів у сфері господарської та службової діяльності слідчого відділу Полтавського РУП ГУНП в Полтавські області ОСОБА_3 за погодженням із прокурором Полтавської обласної прокуратури про накладення арешту на автомобіль KIA SPORTAGE, державний номерний знак НОМЕР_1 , який перебуває у приватній власності ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , із застосуванням заборони ОСОБА_4 на розпорядження, вчинення будь-яких нотаріальних та реєстраційних дій щодо автомобіля KIA SPORTAGE, державний номерний знак НОМЕР_1 , з метою забезпечення цивільного позову у кримінальному провадженні № 42025172060000062 від 06.08.2025 року.

В обґрунтування клопотання зазначив, що наказом Міністерства юстиції України від 11.11.2021 № 2692/к ОСОБА_4 призначено виконувачем обов`язків директора ДП «Підприємство ДКВС України (№ 65)».

Відповідно до посадової інструкції (далі Інструкція) ОСОБА_4 у своїй діяльності керується Конституцією України, законами України, актами Президента України і Кабінету Міністрів України, нормативно-правовими актами Міністерства юстиції України, наказами, розпорядженнями та вказівками вищестоящого органу, посадовою інструкцією та дорученнями начальника установи, з якою він 15.11.2021 року ознайомлений під підпис.

Таким чином, на ОСОБА_4 покладено виконання організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій, у зв`язку з чим, відповідно до ст. 18 КК України та п. 1 примітки до ст. 364 КК України, він є службовою особою.

Установлено, що не пізніше 31.12.2023 року (точні час і дата не встановлені) у ОСОБА_4 , який, будучи службовою особою виконувачем обов`язків директора Підприємства, здійснюючи організаційно-розпорядчі та адміністративно-господарські функції, виник злочинний умисел на зловживання своїм службовим становищем, з метою одержання будь-якої неправомірної вигоди для інших юридичних осіб під час виконання умов договорів з пошиття швейних виробів з давальницької сировини (тканини та фурнітури) у готову продукцію.

Використовуючи своє службове становище, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, за попередньою змовою з начальником сектору головним бухгалтером сектору фінансового забезпечення та бухгалтерського обліку Підприємства ОСОБА_5 , яка в силу займаної посади та досвіду роботи обізнана з Постановою Кабінету Міністрів України від 22.04.1999 № 653 «Про заходи щодо забезпечення діяльності Державної кримінально-виконавчої служби», Національним положенням (стандарту) бухгалтерського обліку ст. 16 «Витрати» та особливостями складання калькуляцій (визначення ціни) при пошитті швейних виробів, заздалегідь узгодив з нею свої злочинні дії, які полягали у невнесенні до калькуляцій (визначення ціни) з пошиття швейних виробів витрат на сплату Єдиного соціального внеску в розмірі 22%, які передбачено в статті калькуляцій в рядку 2 «Основна заробітна плата виробничих працівників» та в рядку 4 «Єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування вільнонайманих виробничих робітників». За результатами попередньої домовленості, начальник сектору головний бухгалтер ОСОБА_5 склала калькуляції (визначення ціни), та які він у подальшому затвердив, що призвело до заниження вартості наданих послуг суб`єктам підприємницької діяльності, як наслідок Підприємство не доотримало дохід від наданих послуг з пошиття виробів.

Таким чином, виконувач обов`язків директора ОСОБА_4 , перебуваючи на своєму робочому місці, що по вул. Паркова, 12 у с. Божківське, Полтавського району, Полтавської області від імені Підприємства, діючи умисно, з метою заниження вартості наданих послуг, зловживаючи своїм службовим становищем та діючи в інтересах третіх осіб, уклав із суб`єктами підприємницької діяльності наступні договори про пошиття швейних виробів із давальницької сировини (тканини та фурнітури) у готову продукцію, ціна на яку формувалась відповідно до раніше затвердженої калькуляції (визначення ціни):

- договір підряду № Г-П-124 від 29.02.2022 укладено з директором ТОВ «Текслайт» ОСОБА_6 на пошиття «куртки утепленої» в кількості 1203 шт. за ціною 260 грн;

- договір підряду № 11-02/Д/Г-П-35 від 11.03.2022 укладено з директором ТОВ «Виробнича організація «Харків»» ОСОБА_7 на пошиття «костюму літнього польового» в кількості 1000 шт. за ціною 285, 02 грн;

- договір підряду № Г-П-55 від 19.04.2022 укладено з директором ФОП ОСОБА_6 на пошиття «жилету робочого» в кількості 195 шт. за ціною 200, 00 грн;

- договір підряду № Г-П-98 від 23.07.2022 укладено з директором ТОВ «Батисто» ОСОБА_8 на пошиття «спального мішка» в кількості 3900 шт. вартістю 330, 00 грн;

- договір підряду б/н від 15.10.2022 укладено з директором ТОВ «Батисто» ОСОБА_8 на пошиття «спального мішка» в кількості 2000 шт. вартістю 240, 00 грн;

- договір підряду № Г-242 від 04.11.2022 укладено з начальником ДУ «Надержинщинська виправна колонія (№ 65)» ОСОБА_9 на проведення робіт з розкрою куртки в кількості 330 шт. за ціною 25, 00 грн;

- договір підряду № Г-П-3 від 02.01.2023 укладено з директором ТОВ «Батисто» ОСОБА_8 на пошиття «спального мішка» в кількості 9465 шт. за ціною 265 грн;

- договір підряду № Г-83/Г-П-66 від 27.03.2023 укладено з начальником ДУ «Надержинщинська виправна колонія (№ 65)» ОСОБА_9 на проведення робіт з розкрою брюк в кількості 312 шт. загальною вартістю 4992 грн;

- договір підряду № Г-П-116 від 01.08.2023 директором ТОВ «Центр промислових засобів індивідуального захисту» ОСОБА_10 на пошиття «костюму для захисту від ЗВЗ та МВ», в кількості 430 шт. за ціною 280,02 грн., з пошиття «напівкомбенезону утепленого» в кількості 125 шт., за ціною 235,02 грн. з пошиття «костюму для захисту від ЗВЗ та МВ » в кількості 430 шт., за ціною 280,02 грн., з пошиття «куртки утепленої» в кількості 420 шт. за ціною 265,02 грн., з пошиття «плаща» в кількості 891 шт. за ціною 130,02 грн;

- договір підряду № Г-П-131 від 02.08.2023 укладено з директором ТОВ «Текслайт» ОСОБА_6 на пошиття «спального мішка» в кількісті 32032 шт. за ціною 280,02 грн;

- договор підряду № Г-П-140 від 15.09.2023 з директором ТОВ «Браво-СП» ОСОБА_11 пошиття «Куртки Карпати» в кількості 1700 шт за ціною 270, 00 грн, з пошиття «Напів комбенізону Карпати» в кількості 850 шт, за ціною 230,04 грн, з пошиття «Костюм Майстер» у кількості 600 шт. за ціною 500 грн;

- договір підряду № Г-П-144 від 03.10.2023 укладено з директором ФОП ОСОБА_6 на пошиття «спального мішка» в кількості 200 шт. за ціною 280, 02 грн.

З метою доведення свого злочинного умислу до кінця, використовуючи своє службове становище, ОСОБА_4 підписав зазначені договори із вказаними контрагентами, достовірно розуміючи, що ціну на виконання робіт з пошиття швейних виробів у відповідних договорах сформовано з використанням калькуляцій, які є невід`ємною частиною договору, до яких умисно за попередньою домовленістю з ОСОБА_5 , не включено витрати на сплату Єдиного соціального внеску в розмірі 22%, штучно занизив собівартість послуг, що призвело до недоотримання прибутку із ФОП « ОСОБА_6 » в сумі 1101,75 грн, ТОВ «Батисто» в сумі 47580 грн, ТОВ «Виробнича організація «Харків» в сумі 10950 грн, ДУ «Надержинщинська виправна колонія (№65)» в сумі 296,40 грн, ТОВ «БРАВО-СП» в сумі 32 893 грн, ТОВ «Центр промислових засобів індивідуального захисту» в сумі 16 886,43 грн, ТОВ «Текслайн» в сумі 427 494,02 грн), в результаті чого завдано матеріальної шкоди (збитків) Підприємству в розмірі 537 201,60 грн, яка в 250 і більше разів перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян, та, відповідно до п. 4 примітки ст. 364 КК України, є тяжкими наслідками.

Таким чином, ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 364 КК України, а саме у зловживанні службовим становищем, тобто умисному, з метою одержання неправомірної вигоди для іншої юридичної особи, використанні службовою особою службового становища всупереч інтересам служби, що спричинило тяжкі наслідки, за попередньою змовою групою осіб.

Також, виконувач обов`язків директора Державного підприємства «Підприємство ДКВС України (№ 65)» (далі Підприємство) ОСОБА_4 , не пізніше 31.12.2023 (точні дата і час не встановлені), будучи службовою особою, перебуваючи на своєму робочому місці, що по вул. Паркова, 12 у с. Божківське, Полтавського району, Полтавської області, маючи умисел на внесення недостовірних відомостей до офіційних документів, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, за попередньою змовою з начальником сектору - головним бухгалтером сектору фінансового забезпечення та бухгалтерського обліку Підприємства ОСОБА_5 , яка в силу займаної посади та досвіду роботи обізнана з Постановою Кабінету Міністрів України від 22.04.1999 № 653 «Про заходи щодо забезпечення діяльності Державної кримінально-виконавчої служби», та Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку ст. 16 «Витрати» та особливостями складанні калькуляцій (визначення ціни) при пошитті швейних виробів, заздалегідь узгодив свої злочинні дії з нею про внесення завідомо неправдивих відомостей до офіційних документів.

Як наслідок, остання за попередньою змовою із ОСОБА_4 , з метою реалізації спільного злочинного умислу, не включила витрати на сплату Єдиного соціального внеску в розмірі 22%, що передбачено в статті калькуляцій в рядку 2 «Основна заробітна плата виробничих працівників» та в рядку 4 «Єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування вільнонайманих виробничих робітників» до калькуляцій (визначення ціни) з пошиття швейних виробів, які ОСОБА_4 як службова особа Підприємства затвердив, з метою заниження собівартості послуг відповідно до укладених у подальшому договорів підряду із ФОП « ОСОБА_6 » на суму 1101,75 грн, ТОВ «Батисто» на суму 47580,00 грн, ТОВ «Виробнича організація «Харків» на суму 10950,00 грн, ДУ «Надержинщинська виправна колонія (№65)» на суму 296,40 грн, ТОВ «БРАВО-СП» на сумі 32 893 грн, ТОВ «Центр промислових засобів індивідуального захисту» на суму 16 886,43 грн, ТОВ «Текслайн» на суму 427 494,02 грн.

У результаті спільних дій ОСОБА_4 та ОСОБА_5 Державному підприємству «Підприємство ДКВС України (№ 65)» завдано матеріальної шкоди (збитків) у вигляді недоотриманих доходів в сумі 537 201,60 грн.

Таким чином, ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 366 КК України, тобто у складанні та видачі службовою особою завідомо неправдивих офіційних документів, вчиненого за попередньою змовою групою осіб.

У вчиненні вказаних кримінальних правопорушень (злочинів) обґрунтовано підозрюється ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець с. Нехвороща, Полтавського району Полтавської області, громадянин України, із вищою освітою, одружений, зареєстрований та фактично проживаючий за адресою: АДРЕСА_1 , начальник філії «Надержинщинська № 65» ДП «Підприємства ДКВС № 100», раніше не судимий.

28.01.2025 року слідчим за погодженням з прокурором, згідно вимог ст. 276-278 КПК України, у кримінальному провадженні № 42025172060000062 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28 ч. 2 ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 366 КК України.

Сторона обвинувачення має намір заявити цивільний позов у розмірі завданих збитків, тому вважає, що без застосування арешту підозрюваний може відчужити, приховати або розпорядитися майном, що створить перешкоди для подальшого забезпечення цивільного позову та можливої конфіскації в порядку, передбаченому законом.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

У ході розслідування кримінального провадження виникла необхідність у накладенні арешту на автомобіль KIA SPORTAGE, державний номерний знак НОМЕР_1 , який перебуває у приватній власності ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Вказує, що не накладення арешту із застосуванням заборони розпорядження на автомобіль KIA SPORTAGE, державний номерний знак НОМЕР_1 , який перебуває у приватній власності ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який має значення для забезпечення цивільного позову, зокрема може призвести до втрати можливості забезпечення цивільного позову щодо компенсації збитків завданих кримінальним правопорушенням.

Старший слідчий ОСОБА_3 у судове засідання не з`явився, надав заяву про розгляд клопотання у його відсутність.

У разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи в разі, якщо судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється, що узгоджується з положеннями ст. 107 КПК України.

Вивчивши клопотання слідчого про накладення арешту на майно підозрюваного з метою забезпечення цивільного позову та дослідивши його матеріали, слідчий суддя приходить до такого висновку.

Встановлено, що слідчими слідчого управління Головного управління Національної поліції в Полтавській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42025172060000062 від 06.08.2025 року за підозрою ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 366 КК України.

Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Згідно з ч. 8 ст. 170 КПК України, вартість майна, яке належить арештувати з метою забезпечення цивільного позову або стягнення отриманої неправомірної вигоди, повинна бути співмірною розміру шкоди, завданої кримінальним правопорушенням або зазначеної у цивільному позові, розміру неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою.

Судом встановлено, що на момент розгляду клопотання у матеріалах кримінального провадження відсутня позовна заява, подана у порядку ст. 128 КПК України.

Кримінальний процесуальний кодекс України, на відміну від ст. 149 ЦПК України, не передбачає можливості вжиття заходів забезпечення позову до його фактичного пред`явлення.

Оскільки цивільний позов як процесуальний документ відсутній, мета арешту «забезпечення цивільного позову» є юридично недосяжною через відсутність об`єкта забезпечення.

Наявність у слідчого лише «наміру» щодо майбутнього пред`явлення позову не є правовою підставою для обмеження права власності, оскільки закон пов`язує можливість арешту з існуючим процесуальним статусом цивільного позову, а не з гіпотетичними подіями.

Слідчий суддя звертає увагу, що досудове розслідування у даному провадженні триває понад вісім місяців. Протягом вказаного часу сторона обвинувачення мала достатньо часу для реалізації свого права на подання цивільного позову. В тому числі, з моменту оголошення підозри 28.01.2026 року, коли були визначені матеріальні збитки, минуло три місяці.

Тривала бездіяльність щодо пред`явлення позову свідчить про відсутність нагальної потреби у накладенні арешту.

Застосування такого обтяжливого заходу за відсутності сформованих позовних вимог понад вісім місяців розслідування та три місяці з часу оголошення підозри перетворює арешт майна з інструменту забезпечення на засіб передчасного покарання особи, що є неприпустимим.

Згідно зі статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно бути законним і пропорційним.

У відповідності до системного аналізу рішень ЄСПЛ слідує, що будь-яке втручання має відповідати принципу «належного врядування» та бути передбачуваним. Накладення арешту за відсутності позову, який прямо передбачається законом як одна з підстав арешту, порушує принцип правової визначеності. Втручання у право власності має бути виправданим і переслідувати легітимну мету. Інші підстави для арешту майна не вказуються.

Таким чином, легітимна мета «забезпечення позову» втрачає свій фактичний зміст і стає формальним приводом для обмеження прав підозрюваного.

Враховуючи, що слідчим не доведено існування фактично поданого цивільного позову, а тривалість розслідування вказує на відсутність обґрунтованої потреби у такому забезпеченні саме на даному етапі, клопотання є передчасним та таким, що не ґрунтується на вимогах закону.

Керуючись ст. 170-173, 309, 372 КПК України,

постановив:

Клопотання старшого слідчого відділення розслідування злочинів у сфері господарської та службової діяльності слідчого відділу Полтавського РУП ГУНП в Полтавські області ОСОБА_3 про накладення арешту на автомобіль KIA SPORTAGE, державний номерний знак НОМЕР_1 , який перебуває у приватній власності ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , із застосуванням заборони ОСОБА_4 на розпорядження, вчинення будь-яких нотаріальних та реєстраційних дій щодо автомобіля KIA SPORTAGE, державний номерний знак НОМЕР_1 , з метою забезпечення цивільного позову у кримінальному провадженні № 42025172060000062 від 06.08.2025 року залишити без задоволення.

Ухвала може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя: ОСОБА_12