Рішення № 136110590, 10.02.2026, Таращанський районний суд Київської області

Єдиний унікальний номер: 357/16520/25

Провадження № 2/379/120/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(ЗАОЧНЕ)

10 лютого 2026 рокум.Тараща

Таращанський районний суд Київської області в складі:

головуючого судді Невгада О.В.,

за участю секретаря судового засідання Бакал О.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Тараща в залі суду № 3, в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін, справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Брайт Інвестмент" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

У С Т А Н О В И В:

Представник позивача звернувся до суду з позовом про стягнення заборгованості, свої позовні вимоги мотивує тим, що 31.07.2018 року між АТ «ОТП Банк» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №0176/980/029332853/1. На виконання умов вказаного договору первісний кредитор надав відповідачу кредит в обмін на його зобов`язання повернути кредит та сплатити відсотки за користування у встановлені договором строки. Відповідач своїх зобов`язань за вказаним договором належним чином не виконав та у нього утворилась заборгованість. 24 березня 2023 року між АТ «ОТП Банк» та позивачем укладено договір факторингу № 24/03/23 за умовами якого позивач прийняв право грошової вимоги і став кредитором за кредитними договорами, укладеними між банком та боржниками зазначених у реєстрах боржників, зокрема, за договором № 0176/980/029332853/1 від 31.07.2018, укладеного між АТ «ОТП Банк» та відповідачем. На підставі вищенаведеного позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором в розмірі 23286,45 грн., а також понесені судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 2422,40 грн. та витрати на правничу допомогу в розмірі 5000,00 грн.

13.10.2025 року дана позовна заява надійшла в провадження Білоцерківського міськрайонного суду Київської області.

Ухвалою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 17.10.2025 року дану справу передано за підсудністю на розгляд до Таращанського районного суду Київської області на підставі п. 1 ч. 1 ст. ст. 31 ЦПК України.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11.11.2025 справу передано для розгляду судді Невгаду О.В.

Ухвалою суду від 20.11.2025 року прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито провадження у справі, розгляд справи ухвалено проводити в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, повідомлений належним чином,в позовній заяві зазначила клопотання про розгляд справи без участі представника та не заперечує проти ухвалення заочного рішення.

Відповідач в судові засідання 13.01.2026 та 10.02.2026 не з`явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Відповідачем у встановлений законом строк до суду не подано заяви із запереченням проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження та не подано відзиву на позовну заяву. Будь яких заяв та клопотань від відповідача до суду не надходило.

Згідно з ч. 1 ст. 223 ЦПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

В установлений судом строк відповідач відзив на позовну заяву не надав, тому відповідно до ч. 8 ст. 178 ЦПК України, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Частиною 1 статті 280 ЦПКУ країни передбачено, що суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Враховуючи позицію позивача, наявність матеріалах справи достатніх даних про права та взаємовідносини сторін, суд, прийнявши всі заходи по виклику відповідача, вважає можливим розглянути справу на підставі наявних у ній матеріалів та ухвалити рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст.ст. 223, 280 ЦПК України.

У зв`язку з неявкою сторін в судове засідання, на підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши надані матеріали і оцінюючи їх в сукупності, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів (ч.1 ст.4 ЦПК України).

Суд розглядає цивільні справи не інакше, як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі (ч.1 ст.13 ЦПК України).

Згідно з ч.1 ст.81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ч.3 ст. 211 ЦПК України, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо даних про права та взаємовідносини сторін, суд вважає можливим вирішити справу на підставі наявних у ній матеріалів.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 06.07.2018 р. між Акціонерним товариством «ОТП Банк» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №0176/980/029332853/1.

На підставі укладеної заяви-анкети про надання банківських послуг, АТ «ОТП Банк» відкрив відповідачу поточний (картковий) рахунок № НОМЕР_1 та надав електронний платіжний засіб. Відповідачем також було підписано паспорт споживчого кредиту до договору за яким ОСОБА_1 було встановлено кредитну лінію (з можливістю збільшення, відповідно до кредитного договору), строком на 36 місяців (з правом пролонгації) із розміром процентної ставки 5% в місяць.

Підтвердженням отримання емітованої картки № НОМЕР_2 на ім`я відповідача є розписка з особистим підписом ОСОБА_1

АТ «ОТП Банк» свої зобов`язання за заявою-анкетою про надання банківських послуг виконав в повному обсязі, що підтверджується розрахунком заборгованості, а відповідач не виконав умов договору, а тому станом на день відступлення права вимоги має заборгованість в розмірі 23286,45 грн., з яких: заборгованість по тілу кредиту 13460,00 грн., заборгованість по відсотках 9826,45 грн.

Факт користування кредитними коштами підтверджено випискою по рахунку приватного клієнта № 0176/980/029332853/1.

24.03.2024 р. між АТ «ОТП Банк» та ТОВ «Брайт Інвестмент» було укладено договір факторингу № 24/03/23, посвідчений Бочкарьовою А.В. приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу, реєстровий №256, відповідно до якого АТ «ОТП Банк» відступило ТОВ «Брайт Інвестмент» право грошової вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за кредитним договором № 0176/980/029332853/1 від 31.07.2018.

Згідно із витягом з додатку до договору факторингу №24/03/23, укладеного 24 березня 2023 року, було відступлено право вимоги за кредитним договором № 0176/980/029332853/1 від 24.03.2018 щодо боржника ОСОБА_1 . Загальна сума заборгованості 23286,45 грн., з яких: основна сума боргу 13460,00 грн., загальна сума відсотків 9826,45 грн.

Згідно із платіжним дорученням №46 від 24.03.2023 позивач ТОВ «Брайт Інвестмент» сплатило визначену договором факторингу суму 7155000,00грн. на рахунок АТ «ОТП Банк».

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися в суд за захистом свого цивільного права у випадку його порушення з вимогою про примусове виконання зобов`язання в натурі. Згідно ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно із частиною першою статті 627 Цивільного кодексу України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

За змістом статей 626, 628 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно з частиною першою статті 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Частинами першою, другою статті 639 Цивільного кодексу України передбачено, що договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору невстановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Згідно із частиною першою статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до статті 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно із статтею 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини першої статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі статтею 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до частини першої статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно ч. 2 ст. 1046 ЦК України, договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

У відповідності до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. Особливості регулювання відносин за договором про надання споживчого кредиту встановлені законом.

Наявна в матеріалах справи заява-анкета про надання банківських послуг АТ «ОТП БАНК» № 0176/980/029332853/1, яку підписано відповідачем, свідчить про те, що ОСОБА_1 ознайомився та добровільно погодив такі умови кредитного договору, взяв на себе відповідні зобов`язання, що в свою чергу свідчить про те, що між АТ «ОТП Банк» та відповідачем досягнуто згоди щодо розміру і порядку нарахування вказаних відсотків.

Відповідно до положень ст. ст. 512, 514 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою, у тому числі внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). При цьому, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Як передбачено ст. 516 ЦК України, заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Згідно ст. 517 ЦК України, первісний кредитор у зобов`язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення. Боржник має право не виконувати свого обов`язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов`язанні. За договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника) (частина перша статті 1077 ЦК України).

Згідно ст. 1078 ЦК України, предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

24 березня 2023 року між АТ «ОТП Банк» та ТОВ «Брайт Інвестмент» було укладено договір факторингу №24/03/23, відповідно до умов якого ТОВ «Брайт Інвестмент» прийняв право грошової вимоги і став кредитором за кредитними договорами, укладеними між банком та боржниками в розмірі портфеля заборгованості, в тому числі відповідачем ОСОБА_1 за кредитним договором № 0176/980/029332853/1.

Згідно з частиною третьою статті 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до частини першої статті 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Згідно із частиною другою статті 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Частинами першою, п`ятою, шостою та сьомою статті 81 ЦПК України також передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

За розрахунком, наданим позивачем, у відповідача існує заборгованість у сумі 23286,45 грн., що складається з тіла кредиту 13 460,00 грн., заборгованості за відсотками 9826,45 грн.

Доказів, які б спростували правильність наданого позивачем розрахунку заборгованості за договором, відповідачем не надано. Відповідачем не надано контррозрахунок суми заборгованості, який би суд міг належним чином оцінити чи інший доказ, про неправильність наданого банком розрахунку, а тому, відсутні законні підстави для того, щоб піддати сумніву нараховану позивачем суму боргу, враховуючи, що вона підтверджена наданими позивачем у сукупності доказами.

Аналогічна позиція міститься у постанові Верховного Суду від 14.07.2020 по справі № 367/4970/13-ц, провадження № 61-19992св18.

Факт користування відповідачем кредитними коштами кредитної лінії та їх несвоєчасне повернення знайшов своє підтвердження у матеріалах справи, упродовж вказаного періоду користувався кредитними коштами.

Оскільки, отримані за кредитним договором № 0176/980/029332853/1 кошти в добровільному порядку відповідачем не повернуті, враховуючи вимоги ч.1 ст.530 ЦК України, суд погоджується, що позивач вправі вимагати захисту своїх прав через суд шляхом зобов`язання боржника виконати обов`язок з повернення фактично отриманої суми кредитних коштів та нарахованих відсотків, станом на день укладення договору факторингу, що становить 23286,45 грн., у зв`язку з чим позов підлягає задоволенню в повному обсязі

Відповідно до ст. 141 ЦПК України із відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 2422 грн. 40 коп.

Щодо витрат на правову допомогу суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої статті 137 ЦПК України суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Отже, витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини другої статті 137 та частина восьма статті 141 ЦПК України).

Аналогічна позиція висловлена Верховним Судом у постановах від 03 жовтня 2019 року у справі № 922/445/19, від 22 січня 2021 року у справі №925/1137/19, від 02 грудня 2020 року у справі № 317/1209/19, від 03 лютого 2021 року у справі № 554/2586/16-ц, від 17 лютого 2021 року у справі №753/1203/18.

Згідно ст. 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правничої допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правничої допомоги, можуть бути: договір про надання правничої допомоги; довіреність; ордер; доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правничої допомоги.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом і може бути змінений лише за їх взаємною домовленістю. Суд не має права його змінювати і втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта.

Відповідно до частини восьмої статті 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Так, на підтвердження витрат на правову допомогу представником позивача було долучено копію договору № 43115064 від 01 липня 2025 року про надання правової допомоги, додаткову угоду № 0176/980/029332853/1 до договору № 43115064 від 01 липня 2025 року детальний опис робіт, виконаних АБ «Ольги Клещ», необхідних для надання правничої допомоги за позовом ТОВ «Брайт Інвестмент» в якому значиться, що вартість послуг становить 5000 грн., яка включає в себе: правовий аналіз обставин спірних правовідносин та надання правових рекомендацій щодо захисту інтересів ТОВ «Брайт Інвестмент» 1500 грн., складання позовної заяви 3000 грн., формування додатків до позовної заяви 500 грн., акт № 0176/980/029332853/1 від 30.09.2025 про підтвердження факту надання правничої допомоги.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, повинен бути співрозмірним з ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову. Також судом мають бути враховані критерії об`єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв`язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Суд, з урахуванням складності справи, спрощеного порядку її розгляду, обсягом виконаних адвокатом робіт, часом, витраченим адвокатом на виконання таких робіт, з урахуванням ціни позову, дотримуючись принципу розумності та справедливості, вважає вказані витрати не співмірними зі складністю справи та обсягом зазначених адвокатом послуг, що є підставою для визначення витрат на правничу допомогу у меншому розмірі, а саме 3000 грн. 00 коп.

На підставі викладеного, ст.ст. 512, 514, 516, 517, 526, 527, 610-612, 627-629, 638, 1046, 1054, 1077, 1078 ЦК України, керуючись ст.ст. 2, 10, 12, 76, 81, 89, 133, 141, 263-265, 273, 352, 354, 355 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Брайт Інвестмент» до ОСОБА_1 задовольнити повністю.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Брайт Інвестмент» суму заборгованості за кредитним договором №0176/980/029332853/1 від 31.07.2018 у розмірі 23286 (двадцять три тисячі двісті вісімдесят шість) гривень 45 копійок.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Брайт Інвестмент» судові витрати по справі в розмірі 5422 (п`ять тисяч чотириста двадцяти двох) гривень 40 копійок, що складається з оплати судового збору у розмірі 2422,40 ГРИВЕНЬ та витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 3000,00 гривень.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду.

Учасники справи:

позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Брайт Інвестмент», код ЄДРПОУ 43115064; місце знаходження: вул. Січових Стрільців, буд. 9, м. Дніпро, 49001.

відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Суддя О.В. Невгад