Рішення № 136110577, 28.04.2026, Славутицький міський суд Київської області

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

(заочне)

Справа №377/131/26

Провадження №2/377/259/26

28 квітня 2026 року Славутицький міський суд Київської області у складі: головуючої - судді Теремецької Н.Ф., за участю секретаря судового засідання - Кононової Н.О., за відсутності учасників справи, розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Славутичі в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «СВЕА ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

У С Т А Н О В И В:

13 лютого 2026 року до суду в підсистемі «Електронний суд» надійшла позовна заява, у якій позивач, від імені якого діє представник Паладич А.О., посилаючись на статті 525-526, 530, 599, 610, 612, 625, 1048-1050, 1054 ЦК України, просить стягнути з відповідача ОСОБА_1 на користь ТОВ «СВЕА ФІНАНС» заборгованість за договором № 1860008 від 27.10.2024 у розмірі 90 839,99 гривень та понесені судові витрати.

В обґрунтування позову позивач послався на те, що 27.10.2024 між ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» та ОСОБА_1 було укладено договір № 1860008 про надання споживчого кредиту, шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію». 27.10.2024 позичальник, після ознайомлення з пропозицією укласти електронний договір (офертою) у формі договору про надання коштів на умовах споживчого кредиту, який містить усі істотні умови, і маючи технічну можливість відмовитися від підписання договору, виразила однозначну згоду із умовами договору шляхом натискання відповідної кнопки в ІТС первісного кредитора. Зі своєї сторони ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» направило 27.10.2024 17:35:13 ОСОБА_1 через телекомунікаційну систему на номер телефону НОМЕР_1 (що було зазначено позичальником у своїй анкеті в особистому кабінеті) одноразовий ідентифікатор E040, котрий в свою чергу відповідачем було введено/відправлено первісному кредитору у відповідному розділі ІТС, чим вона прийняла (акцептувала) пропозицію (оферту) щодо укладання договору № 1860008 про надання споживчого кредиту, на умовах визначених офертою. Відповідно до Розділу 1 кредитного договору, ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» надає позичальнику (споживачу) кредит в гривні, а споживач зобов`язується одержати та повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов`язки, передбачені договором. Кредит надається строком на 360 днів, стандартна процентна ставка становить 1 % в день та застосовується у межах строку кредиту. ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» свої зобов`язання за кредитним договором виконало та надало позичальнику грошові кошти, шляхом їх перерахування на картку позичальника № НОМЕР_2 , яку позичальник вказала при оформленні кредиту. Таким чином позичальником було отримано кредит в загальній сумі 23 000 гривень. Відповідач виконувала взяті на себе зобов`язання з істотним порушенням умов договору, сплачуючи поточні щомісячні платежі із простроченням дати їх сплати, сплачуючи щомісячні платежі не в повному обсязі та/або не сплачуючи взагалі, що спричинило виникнення простроченої заборгованості. 28.07.2025 у між ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» та ТОВ «СВЕА ФІНАНС» було укладено договір факторингу № 01.02-25/25, відповідно до умов якого клієнт (первісний кредитор) відступає (передає) фактору (новий кредитор) права вимоги, а фактор набуває права вимоги від клієнта та сплачує клієнту за відступлення прав вимог фінансування у сумі, що дорівнює ціні договору у порядку та у строки, встановлені цим договором. Відповідно до Додатку 1 (Реєстру боржників) до договору факторингу № 01.02-25/25 від 28.07.2025, заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором № 1860008 складає: 90 839,99 гривень. Станом на дату складання позовної заяви заборгованість за кредитним договором № 1860008 від 27.10.2024 становить 90 839,99 гривень, та складається із: заборгованості по тілу кредиту в розмірі 22 999,99 гривень; заборгованості за процентами в розмірі 56 340 гривень; заборгованості з пенею в розмірі 11 500 гривень, яка підлягає стягненню з урахуванням положень статей 525-526, 530, 610, 628, 1049-1050 ЦК України з відповідача на користь позивача (а. с. 3-9).

Ухвалою судді від 04 березня 2026 року після виконання вимог, передбачених частиною шостою статті 187 ЦПК України, прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, визначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін та призначено судове засідання у справі на 30 березня 2026 року (а. с. 70-71).

Ухвалою суду від 30 березня 2026 року відкладено судовий розгляд справи на 28 квітня 2026 року на підставі пункту 4 частини другої статті 223 ЦПК України. Вказаною ухвалою суду за клопотанням представника позивача Сторожиної Олександри Олегівни витребувано із Акціонерного товариства «Райффайзен Банк» наступні докази: довідку про належність банківської платіжної картки № НОМЕР_3 із зазначенням прізвища, ім`я, по батькові власника та його ідентифікаційного номера; виписку з банківського рахунку власника зазначеної картки, що відображає операцію зарахування коштів за кредитним договором № 1860008 від 27.10.2024 у розмірі 23 000 гривень (а. с. 85-87).

Ухвалою суду від 28 квітня 2026 року приєднано до матеріалів справи: інформацію № 81-15-9/6162-БТ від 09.04.2026, виписку по рахунку № НОМЕР_4 (банківська картка № НОМЕР_3 ) ОСОБА_1 за період з 27.10.2024, які надійшли до суду 15 квітня 2026 року від Акціонерного товариства «Райффайзен Банк» на виконання ухвали суду від 30 березня 2026 року.

Позивач свого представника в призначене судове засідання не направив, про дату, час та місце судового засідання повідомлений належним чином, до позовної заяви позивачем, від імені якого діє представник Паладич А.О. , додано клопотання, в якому вона просила розглядати цивільну справу за відсутності представника позивача, проти ухвалення заочного рішення не заперечує.

Відповідач повторно в призначене судове засідання не з`явилася, про дату, час та місце судового засідання повідомлялася за адресою зареєстрованого місця проживання, але конверт із судовою повісткою повернувся до суду не врученим з поштовою відміткою причини повернення «адресат відсутній за вказаною адресою». У такому випадку ОСОБА_1 , якій адресовано судову повістку разом із доданими документами, за зареєстрованим місцем проживання, вважається належним чином повідомленою про дату, час і місце судового засідання відповідно до частини восьмої статті 128 ЦПК України. Відзив на позовну заяву відповідач не надіслала, заяву про розгляд справи за її відсутності до суду не направила, причини неявки суд не повідомила.

За наявності умов, передбачених статтями 280-282 ЦПК України, відповідно до ухвали суду від 28 квітня 2026 року суд ухвалив заочне рішення у справі.

Відповідно до частини другої статті 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

З огляду на викладене, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов до висновку про часткове задоволення позовних вимог з наступних підстав.

Судом встановлено, що 27 жовтня 2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «СЕЛФІ КРЕДИТ» та ОСОБА_1 було укладено електронний договір № 1860008 про надання споживчого кредиту по продукту «NewShort», паперова копія якого додана до позовної заяви, шляхом підписання сторонами електронними підписами одноразовим ідентифікатором, зокрема, відповідачем ОСОБА_1 електронним підписом одноразовим ідентифікатором Е040 (далі - кредитний договір № 1860008) (а. с. 10-14).

Відповідно до пункту 1.2. кредитного договору № 1860008 на умовах, встановлених договором, товариство надає споживачу кошти у кредит в національній валюті України - гривні, а споживач зобов`язується одержати та повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов`язки, передбачені договором.

В пункті 1.2.-1.4. кредитного договору № 1860008 зазначено, що сума кредиту (загальний розмір) складає: 23 000,00 гривень. Тип кредиту - кредит. Строк кредиту - 360 дні (в) (день). Періодичність платежів зі сплати процентів - кожні 30 днів. Детальні терміни (дати) повернення кредиту та сплати процентів, визначені в Таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит, первісна редакція якого наведена в Додатку №1 до цього договору.

З пунктів 1.5.-1.7. кредитного договору № 1860008 вбачається, що тип процентної ставки - фіксована. За користування кредитом нараховуються проценти в наступному порядку та на таких умовах: стандартна процентна ставка становить 1 % в день та застосовується у межах строку кредиту, вказаного в пункті 1.3 цього договору. Мета отримання кредиту: споживчі (особисті) потреби. Денна процентна ставка на дату укладення договору складає: за стандартною ставкою за весь строк користування кредитом 1 % в день.

Як вбачається з пункту 2.1. кредитного договору № 1860008, кошти кредиту надаються товариством у безготівковій формі шляхом їх перерахування на рахунок споживача, уключаючи використання реквізитів електронного платіжного засобу споживача № НОМЕР_2 .

Згідно з пунктом 3.1. кредитного договору № 1860008, проценти, що нараховуються за цим договором є платою за користування кредитом. Нарахування процентів за договором здійснюється на залишок фактичної заборгованості за кредитом за кожен день користування кредитом протягом строку кредиту, виходячи із фактичної кількості днів у місяці та у році, тобто метод "факт/факт".

Пунктом 4.1. кредитного договору № 1860008 передбачено, що товариство має право: вимагати від споживача повернення кредиту, сплати процентів за користування кредитом та виконання усіх інших зобов`язань, встановлених договором; укладати договори щодо відступлення права вимоги за Договором або договори факторингу з будь-якою третьою особою без окремої згоди споживача.

В пункті 4.4. кредитного договору № 1860008 визначено, що споживач зобов`язаний у встановлений договором строк, повернути кредит, сплатити проценти, штрафи та пені (у разі наявності) та інші платежі передбачені договором.

Згідно з пунктом 6.4. кредитного договору № 1860008, у випадку невиконання та/або неналежного виконання споживачем зобов`язань щодо повернення суми кредиту та/або сплати процентів за користування кредитом, споживач зобов`язаний сплатити товариству штраф: у розмірі 3 450,00 гривень на 4 (четвертий) день такого невиконання та/або неналежного виконання; та у розмірі 690,00 гривень починаючи з 5 (п`ятого) дня за кожний день невиконання та/або неналежного виконання.

Відповідно до пункту 9.8. кредитного договору № 1860008, підписуючи цей договір, споживач підтверджує, що перед укладенням цього договору їй була в чіткій та зрозумілій формі надана інформація: за спеціальною формою (паспорт споживчого кредиту) відповідно до статті 9 Закону України «Про споживче кредитування; вказана в частинах 1, 2, 4, 5 статті 7 Закону України «Про фінансові послуги та фінансові компанії» та розміщена на Веб-сайті; вона ознайомлена з Правилами, повністю їх розуміє і приймає (погоджується) з ними.

Додатком № 1 до договору № 1860008 про надання споживчого кредиту від 27.10.2024 є Графік платежів (а. с. 15).

27 жовтня 2024 року перед укладенням договору № 1860008 про надання споживчого кредиту по продукту «NewShort» від 27.10.2024 відповідачем ОСОБА_1 було підписано паспорт споживчого кредиту електронним підписом одноразовим ідентифікатором А659, в якому викладено основні умови кредитування (а. с. 17-18).

Як видно з інформації ТОВ «ПЕЙТЕК» № 20250730-1342 від 30.07.2025, відповідно до укладеного договору про надання платіжних послуг з переказу коштів без відкриття рахунку № 01042024-2 від 01.04.2024 між ТОВ «ПЕЙТЕК» та ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» було успішно перераховано кошти 27.10.2024 о 17:37:09 на суму 23 000 гривень, номер транзакції в системі ТОВ «ПЕЙТЕК» - 3eb7e3a8-ab8e-4bf2-9baf-a74c059c70f1, номер транзакції в системі ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» - 206f26b7c3bee9a349422eb63feb70d5, Session ID - 027706525123, сайт торгівця - http://selfiecredit.com.ua, код авторизації -746477, банк-еквайр -АТ «ПУМБ», призначення платежу: зарахування на картку, ЕПЗ НОМЕР_2 (а. с. 34).

У пункті 1 частини першої статті 512 та статті 514 ЦК України зазначено, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до частини першої статті 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

28 липня 2025 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «СЕЛФІ КРЕДИТ» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «СВЕА ФІНАНС» було укладено договір факторингу № 01.02-25/25 (а. с. 35-41).

Відповідно до умов договору факторингу № 01.02-25/25 від 28.07.2025, Акту приймання-передачі Реєстру боржників в електронному вигляді від 28 липня 2025 року до договору факторингу № 01.02-25/25 від 28.07.2025, укладеного 28.07.2025 між ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» та ТОВ «ФК «СВЕА ФІНАНС»; платіжної інструкції № 10132 від 30.07.2025, Реєстру боржників в електронному вигляді до договору факторингу № 01.02-25/25 від 28.07.2025, підписаного директором ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» та директором ТОВ «ФК «СВЕА ФІНАНС», право вимоги до боржника ОСОБА_1 за кредитним договором № 1860008 від 27.10.2024 на загальну суму 90 839,99 гривень перейшло до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «СВЕА ФІНАНС» (а. с. 35-47, 50, 79-80).

Питання дійсності договору факторингу № 01.02-25/25, укладеного 28 липня 2025 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «СЕЛФІ КРЕДИТ» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «СВЕА ФІНАНС», в установленому законом порядку не оспорено. У матеріалах справи відсутні документи, які б свідчили про визнання договору факторингу № 01.02-25/25, укладеного 28 липня 2025 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «СЕЛФІ КРЕДИТ» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «СВЕА ФІНАНС», недійсним або заперечення учасниками справи факту правомірності укладення цього договору.

Відповідно до частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

За правилом частини першої статті 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Як зазначено у частини третій статті 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно із статтею 11 ЦК України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки (частина перша цієї статті). Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини (пункт 1 частини другої цієї статті).

Відповідно до частини першої статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно з вимогами частини четвертої статті 203 ЦК України, правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.

За змістом статті 204 ЦК України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-комунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства.

За змістом частини першої статей 626, 628, 629 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У частині першій статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики (частина перша статті 1048 ЦК України).

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Згідно з частиною першою статті 1049 цього Кодексу, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред`явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред`явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.

З позовної заяви та доданих до неї документів вбачається, що договір № 1860008 про надання споживчого кредиту по продукту «NewShort» від 27.10.2024 було укладено в електронній формі.

Із прийняттям Закону України «Про електронну комерцію» № 675-VIII від 03 вересня 2015 року (далі - Закон № 675-VIII), який набрав чинності 30 вересня 2015 року, на законодавчому рівні встановлено порядок укладення договорів в мережі, спрощено процедуру підписання договору та надання згоди на обробку персональних даних.

У пункті 5 частини першої статті 3 Закону № 675-VIII визначено, що електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

За приписами частини сьомої статті 11 Закону № 675-VIII електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.

Відповідно до частини третьої статті 11 цього Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-комунікаційних системах (частина четверта статті 11 Закону № 675-VIII).

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них (частина п`ята статті 11 Закону України № 675-VIII).

Згідно із частиною шостою статті 11 Закону № 675-VIII відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

За правилами частини восьмої статті 11 Закону № 675-VIII у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-комунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору. Інформаційна система суб`єкта електронної комерції, який пропонує укласти електронний договір, має передбачати технічну можливість особи, якій адресована така пропозиція, змінювати зміст наданої інформації до моменту прийняття пропозиції.

Статтею 12 Закону № 675-VIII визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису відповідно до вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги», за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Отже, електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.

Положення Закону № 675-VIII передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Електронний цифровий підпис як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (пункт 6 частини першої статті 3 Закону № 675-VIII).

На підтвердження своїх вимог позивачем надано паперову копію електронного договору № 1860008 про надання споживчого кредиту по продукту «NewShort» від 27.10.2024, який містить відомості про його підписання відповідачем ОСОБА_1 електронним підписом одноразовим ідентифікатором Е040.

Зазначені обставини свідчать про належне укладення договору № 1860008 про надання споживчого кредиту по продукту «NewShort» від 27.10.2024, в тому числі погодження відповідача ОСОБА_1 з умовами вказаного договору, шляхом його підписання електронним підписом одноразовим ідентифікатором.

Аналогічна правова позиція сформована у постановах Верховного Суду. Так, у постанові Верховного Суду від 16 грудня 2020 року в справі № 561/77/19, скасовуючи судові рішення про відмову у позові і ухвалюючи нове про стягнення боргу за кредитним договором, Верховний Суд зазначив, що матеріали справи містять достатньо доказів, з яких вбачається, що між сторонами був укладений кредитний договір в електронній формі, умови якого позивачем були виконані, однак відповідач у передбачений договором строк кредит не повернув.

Такі ж висновки щодо правомірності укладання сторонами кредитного договору в електронній формі та його відповідність вимогам закону, в тому числі Закону України «Про електронну комерцію», містять постанови Верховного Суду від 12 січня 2021 року у справі № 524/5556/19 та від 10 червня 2021 року у справі № 234/7159/20.

З інформації АТ «Райффайзен Банк» № 81-15-9/6162-БТ від 09.04.2026 вбачається, що банківська картка № НОМЕР_3 емітована на ім`я ОСОБА_1 . Згідно виписки по рахунку № НОМЕР_4 (банківська картка № НОМЕР_3 ) ОСОБА_1 за 27.10.2024 наявне надходження грошових коштів 27.10.2024 о 17:37 в сумі 23 000 гривень (а. с. 96-97).

Таким чином, доказами підтвердження отримання коштів відповідачем ОСОБА_1 за договором № 1860008 про надання споживчого кредиту по продукту «NewShort» від 27.10.2024 є інформація ТОВ «ПЕЙТЕК» № 20250730-1342 від 30.07.2025, інформація АТ «Райффайзен Банк» № 81-15-9/6162-БТ від 09.04.2026, виписка по рахунку № НОМЕР_4 (банківська картка № НОМЕР_3 ) ОСОБА_1 за 27.10.2024.

Згідно із частиною першою статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Як вбачається з частини першої статті 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

За змістом частини першої статті 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до частини другої статті 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Згідно із розрахунком заборгованості ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» за договором № 1860008 про надання споживчого кредиту по продукту «NewShort» від 27.10.2024, що долучений до матеріалів справи, заборгованість за договором № 1860008 про надання споживчого кредиту по продукту «NewShort» від 27.10.2024 станом на 28.07.2025 становить 90 839,99 гривень, яка складається із: заборгованості по тілу кредиту у розмірі 22 999,99 гривень, заборгованості за процентами, нарахованими за період з 27.10.2024 по 28.07.2025, у розмірі 56 340 гривень, заборгованості за штрафними санкціями у розмірі 11 500,00 гривень (а. с. 29-33).

Пред`являючи вимоги про стягнення заборгованості за договором № 1860008 про надання споживчого кредиту по продукту «NewShort» від 27.10.2024, позивач просить стягнути крім тіла кредиту, процентів за користування кредитом, заборгованість за штрафними санкціями, нарахованими за період з 16.12.2024 по 28.12.2024, в сумі 11 500 гривень.

Відповідно до пункту 6.4. кредитного договору № 1860008, у випадку невиконання та/або неналежного виконання споживачем зобов`язань щодо повернення суми кредиту та/або сплати процентів за користування кредитом, споживач зобов`язаний сплатити товариству штраф: у розмірі 3 450 гривень на 4 (четвертий) день такого невиконання та/або неналежного виконання; та у розмірі 690 гривень починаючи з 5 (п`ятого) дня за кожний день невиконання та/або неналежного виконання.

Згідно з пунктом 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого відповідним законом України від 24 лютого 2022 року №2102-ІХ, на всій території України введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, дія якого триває до теперішнього часу.

З огляду на наведене, суд вважає, що штраф, нарахований за договором № 1860008 про надання споживчого кредиту по продукту «NewShort» від 27.10.2024 в розмірі 11 500 гривень, який нарахований позивачем у період дії воєнного стану в Україні, підлягає списанню кредитодавцем.

Виходячи з встановлених обставин справи та відповідних їм правовідносин, які виникли з укладених: договору № 1860008 про надання споживчого кредиту по продукту «NewShort» від 27.10.2024, договору факторингу № 01.02-25/25 від 28.07.2025, беручи до уваги, що позивачем надано достатні докази виникнення зобов`язання з укладеного договору та його неналежного виконання відповідачем ОСОБА_1 , суд вважає правильним задовольнити позов частково та стягнути з відповідача на користь позивача: заборгованість за договором № 1860008 про надання споживчого кредиту по продукту «NewShort» від 27.10.2024 в розмірі 79 339,99 гривень, яка складається із: заборгованості за тілом кредиту у розмірі 22 999,99 гривень, заборгованості за процентами, нарахованими за період з 27.10.2024 по 28.07.2025, у розмірі 56 340 гривень.

За правилами частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до платіжної інструкції № 178 від 30 січня 2026 року позивачем сплачено судовий збір в сумі 2 662,40 гривень (а. с. 2). Вказана сума судового збору була зарахована до спеціального фонду державного бюджету України (а. с. 1).

Згідно з пунктом 36 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 10 від 17 жовтня 2014 року «Про застосування судами законодавства про судові витрати» вимога пропорційності присудження судових витрат при частковому задоволенні позову застосовується незалежно від того, за якою ставкою сплачено судовий збір (наприклад, його сплачено за мінімальною ставкою, визначеною Законом № 3674-VI).

Виходячи з того, що позивачем сплачено судовий збір в сумі 2 662,40 гривень, то з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати по оплаті судового збору пропорційно розміру задоволених вимог, виходячи з наступного розрахунку: 79 339,99 гривень х 100 % : 90 839,99 гривень = 87,34 % (відсоток розміру задоволеного позову); 2 662,40 гривень х 87,34 % :100 % = 2 325,34 гривень (сума судових витрат, пропорційна відсотку задоволеного позову).

За таких обставин необхідно стягнути з відповідача на користь позивача понесені судові витрати по оплаті судового збору в сумі 2 325,34 гривень пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись статтями 258-259, 263-265, 280-282 ЦПК України,-

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СВЕА ФІНАНС» заборгованість за № 1860008 про надання споживчого кредиту по продукту «NewShort» від 27.10.2024 в сумі 79 339,99 гривень, яка складається із: заборгованості за тілом кредиту у розмірі 22 999,99 гривень, заборгованості за процентами у розмірі 56 340 гривень.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СВЕА ФІНАНС» судові витрати по оплаті судового збору в сумі 2 325 гривень 34 копійки.

Заочне рішення може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку. Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його складення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому Цивільним процесуальним кодексом України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених Цивільним процесуальним кодексом України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Учасники справи:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «СВЕА ФІНАНС», код ЄДРПОУ 37616221, місцезнаходження: 04070, місто Київ, вулиця Іллінська, будинок № 8.

Відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_5 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 .

Повне заочне рішення суду складено 28 квітня 2026 року.

Суддя Н. Ф. Теремецька