Ухвала суду № 136110458, 29.04.2026, Макарівський районний суд Київської області

МАКАРІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Димитрія Ростовського, 35, селище Макарів, Бучанський район, Київська область, 08001, тел. (063)069-85-65, e-mail inbox@mk.ko.court.gov.ua

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" квітня 2026 р. Справа № 370/939/26

Провадження № 2/370/537/26

Макарівський районного суду Київської області у складі головуючої судді

Сініциної О.С., розглянувши матеріали позовної заяви Акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором

у с т а н о в и л а:

До Макарівського районного суду Київської області 30 березня 2026 року від представника Донцової Євгенії Олександрівни надійшла позовна заява Акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Суд ухвалою від 16 квітня 2026 року прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі. Розгляд справи постановив проводити в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Від представника позивача Донцової Є.О. 23 квітня 2026 року через підсистему «Електронний Суд» надійшла заява про закриття провадження у справі на підставі пункту 2 частини першої статті 255 Цивільного процесуального кодексу України, у зв`язку з тим, що відповідач у повному обсязі погасила заборгованість та позивач підтверджує факт відсутності заборгованості за договорами, тобто відсутній предмет спору. Також позивач просив вирішити питання про повернення судового збору.

До суду 27 квітня 2026 року надійшов відзив на позовну заяву, у якому відповідач просить відмовити у задоволенні позовних вимог, оскільки свої зобов`язання за кредитивними договорами № 2001323707001 від 13.06.2019, № 1001673925903 від 23.06.2020, № 1010057539 від 27.03.2021 вона виконала у повному обсязі 10 березня 2026 року, про що свідчать відповідні довідки Акціонерного товариства «ПУМБ», тобто на час подання позову 30 березня 2026 року у позивача не було порушеного права.

Вирішуючи заяву представника позивача суд керується таким.

Як передбачено статтею 13 Цивільного процесуального кодексу України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог.

Відповідно до частини першої, третьої статті 206 Цивільного процесуального кодексу України, позивач може відмовитися від позову, а відповідач визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. У разі відмови позивача від позову суд постановляє ухвалу про закриття провадження у справі.

За приписами пункту 2 частини першої статті 255 Цивільного процесуального кодексу України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору. Частиною другою цієї статті визначено, що про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу.

Ураховуючи обґрунтування заяви представника позивача, суд не вбачає підстав для відмови у задоволенні цієї заяви, а тому вважає за необхідне закрити провадження у справі на підставі пункту 2 частини першої статті 255 Цивільного процесуального кодексу України.

Щодо вирішення питання про повернення судового збору, суд дійшов такого висновку.

Про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з державного бюджету (частина друга статті 255 Цивільного процесуального кодексу України).

Відповідно до частини першої статті 142 Цивільного процесуального кодексу України та частини третьої статті 7 Закону України «Про судовий збір» у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Згідно із частиною третьою статті 142 Цивільного процесуального кодексу у разі відмови позивача від позову понесені ним витрати відповідачем не відшкодовуються, а витрати відповідача за його заявою стягуються з позивача. Однак якщо позивач не підтримує своїх вимог унаслідок задоволення їх відповідачем після пред`явлення позову, суд за заявою позивача присуджує стягнення понесених ним у справі витрат з відповідача.

Відповідно до частини першої статті 7 Закону України «Про судовий збір» Сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв`язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом).

Ураховуючи викладене, а також те, що позивач відмовився від позову через відсутність предмета позову, оскільки кредитну заборгованість ОСОБА_1 погасила до подання позову, тобто на день подання позовної заяви порушених прав позивача не було, позивач фактично за цих підстав відмовився від позову і суд визнав таку відмову, суд дійшов висновку, що у цьому випадку, судовий збір не повертається.

Керуючись статтею 7 Закону України «Про судовий збір», статтями 13, 142, 206, 255, 260-261, 353-355 Цивільного процесуального кодексу України, суддя

п о с т а н о в и л а:

Провадження у справі № 370/939/26 за позовом Акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором закрити на підставі пункту 2 частини першої статті 255 Цивільного процесуального кодексу України.

Відмовити у задоволенні клопотання щодо повернення судового збору.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена в день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя О. С. Сініцина