Рішення № 136110150, 29.04.2026, Вишгородський районний суд Київської області

29.04.2026 Справа № 363/7584/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 квітня 2026 року Вишгородський районний суд Київської області в складі:

судді Олійник С.В.,

за участі секретаря Захарової Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Вишгородського районного суду Київської області в м. Вишгород цивільну справу за позовом Приватного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди в порядку регресу витрат,

встановив:

17 грудня 2025 року позивач звернувся до Вишгородського районного суду Київської області з позовом до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди в порядку регресу, в якому просить стягнути з відповідача на користь ПрАТ «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» завдані збитки в порядку регресу у розмірі 11 572,74 грн та понесені витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 422,40 грн.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що між ОСОБА_2 та ПрАТ УСК «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» укладено поліс обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АР-1379676 щодо транспортного засобу CITROEN, державний номер НОМЕР_1 . 09.09.2019 року сталася дорожньо-транспортна пригода за участю транспортного засобу CITROEN, державний номер НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_3 , та транспортного засобу CITROEN, державний номер НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 . Постановою Вишгородського районного суду Київської області від 21.04.2022 у справі № 363/740/22 ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП. Із повідомленням про настання ДТП до ПрАТ УСК «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» звернулася потерпіла особа. Відповідно до пункту 22.1 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», у разі настання страхового випадку страховик у межах лімітів відповідальності відшкодовує у встановленому законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок ДТП життю, здоров`ю та майну третьої особи. ПрАТ УСК «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» було складено страховий акт разом із розрахунком страхового відшкодування та здійснено виплату страхового відшкодування у розмірі 23 145,48 грн. Згідно з відомостями, наданими ГСЦ МВС на запит позивача щодо транспортного засобу CITROEN, державний номер НОМЕР_1 , власником зазначеного автомобіля з 18.01.2019 року є ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ). Він же є страхувальником за вказаним полісом, тоді як водієм транспортного засобу під час ДТП був ОСОБА_1 . Таким чином, відповідач порушив вимоги ст. 13.2 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів». У зв`язку з викладеним, відповідач зобов`язаний відшкодувати позивачу 11 572,74 грн, що становить 50% від суми виплаченого страхового відшкодування (23 145,48 грн). На підставі наведеного до позивача перейшло право вимоги до відповідача як до особи, відповідальної за відшкодування завданих збитків.

Процесуальні дії та рішення у справі.

03 лютого 2026 року ухвалою Вишгородського районного суду Київської області позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження, призначено розгляд у порядку спрощеного позовного провадження.

20 березня 2026 року до суду надійшов відзив на позовну заяву, у якому відповідач заперечив проти її задоволення у зв`язку з пропуском позивачем строку позовної давності. У відзиві відповідач зазначив, що відповідно до постанови Вишгородського районного суду Київської області від 21.04.2022 року у справі № 363/740/22, на яку посилається позивач, дорожньо-транспортна пригода сталася 31.01.2022 року близько 15:00 у смт Димер по вул. Революції, 206. Вказаною постановою його визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП. Цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу CITROEN, державний номер НОМЕР_1 , була застрахована в ПрАТ УСК «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» на підставі полісу № АР-1379676, укладеного 01.05.2021 року. Не заперечуючи факту настання ДТП, відповідач зазначає, що страхове відшкодування у розмірі 23 145,48 грн було виплачено 18.02.2022 року. З огляду на викладене, відповідач вважає, що позивач не звернувся до суду з позовом у межах встановленого строку позовної давності, а подав позов після його спливу. При цьому позивач не заявив клопотання про поновлення строку позовної давності, що, на думку відповідача, є підставою для відмови у задоволенні позову.

24 березня 2026 року до суду надійшла відповідь на відзив. У поданій відповіді представник позивача зазначив, що на період дії воєнного стану перебіг строків позовної давності, встановлених статтею 257 Цивільного кодексу України, було зупинено. Відновлення перебігу таких строків передбачено Законом України від 14.05.2025 № 4434-IX «Про внесення змін до розділу Прикінцеві та перехідні положення Цивільного кодексу України щодо поновлення перебігу позовної давності». Зазначеним Законом виключено пункт 19 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України, який передбачав зупинення перебігу позовної давності на період дії воєнного стану. Відповідно до його положень, Закон набирає чинності через три місяці з дня, наступного за днем його офіційного опублікування. Закон було опубліковано в офіційному виданні «Голос України» від 03.06.2025 № 108, у зв`язку з чим він набрав чинності 04.09.2025. Саме з цієї дати, на думку позивача, відновлено перебіг строків позовної давності. Таким чином, позивач вважає, що строк позовної давності почав обчислюватися з 04.09.2025 року, а отже, на момент звернення до суду не був пропущений. Крім того, представник позивача зазначив, що, заявляючи про сплив строку позовної давності, відповідач фактично визнає позовні вимоги.

Позиції учасників справи.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, в прохальній частині позовної заяви просив розгляд справи здійснювати без участі представника.

Відповідач у судове засідання не з`явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлялися належним чином. Причини неявки суду невідомі, жодних клопотань, заяв від нього на адресу суду не надходило.

Відповідно до ч. 1 ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Враховуючи вищевикладене, зважаючи на те, що всі сторони по справі належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, зважаючи на наявність клопотання сторони позивача і відповідача про розгляд справи за їх відсутності, а також враховуючи відсутність клопотань про відкладення судового розгляду, суд приходить до висновку про можливість здійснення судового розгляду за відсутності сторін по справі.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Фактичні обставини справи, встановлені судом.

Судом встановлено, що між ОСОБА_2 та ПрАТ УСК «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» укладено поліс обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АР-1379676 щодо транспортного засобу CITROEN XSARA, державний номер НОМЕР_1 . Строк дії договору до 30.04.2022 року включно.

З відповіді Національної поліції України вбачається, що дорожньо-транспортна пригода сталася 31.01.2022 року за адресою: Київська область, смт Димер, вул. Революції, 206. Учасниками ДТП були ОСОБА_3 , водій транспортного засобу Citroen Xsara Picasso, державний номер НОМЕР_2 , та ОСОБА_1 , водій транспортного засобу Citroen Xsara, державний номер НОМЕР_1 . Винуватцем зазначеної ДТП визначено ОСОБА_1 .

Згідно з постановою Вишгородського районного суду Київської області від 22.04.2022 року у справі № 363/740/22, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.

Із пояснень потерпілого ОСОБА_3 від 07.02.2022 року (матеріали справи № 536070), наданих ПрАТ УСК «Княжа Вієнна Іншуранс Груп», встановлено, що він рухався в смт Димер по вул. Революції та був змушений зміститися праворуч і з`їхати з проїзної частини, оскільки на зустрічну смугу виїхав автомобіль Citroen Xsara, державний номер НОМЕР_1 . Унаслідок зіткнення транспортний засіб потерпілого зазнав численних механічних пошкоджень.

Відповідно до акту огляду транспортного засобу (дефектної відомості) від 07.02.2022 року встановлено пошкодження: лівого переднього крила, лівого покажчика повороту, дверей та ручок, молдингів, бокового дзеркала, заднього бампера та накладки замка.

15.02.2022 року між потерпілим ОСОБА_3 та страховиком досягнуто згоди щодо розміру страхового відшкодування, який становить 23 145,48 грн, про що потерпілий підписав відповідну заяву щодо узгодження розміру та способу виплати.

Зазначений розмір страхового відшкодування визначено на підставі розрахунку системи AUDATEX із урахуванням франшизи у розмірі 2 600 грн, коефіцієнта фізичного зносу та інших вимог, передбачених законодавством України.

Згідно з розрахунком суми страхового відшкодування у справі № 220000536070 від 16.02.2022 року, вартість відновлювального ремонту транспортного засобу становить 45 733,15 грн, тоді як сума страхового відшкодування складає 23 145,48 грн.

Відповідно до страхового акту № 220000536070 від 16.02.2022 року, на підставі заяви потерпілого від 15.02.2022 року, ПрАТ УСК «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» прийняло рішення про виплату ОСОБА_3 страхового відшкодування у зазначеному розмірі, що підтверджується платіжною інструкцією № 3Р014697 від 18.02.2022 року.

Матеріали справи також містять ремонтні калькуляції № 22-0536070 від 11.02.2022 року та фотоматеріали пошкоджень транспортного засобу Citroen Xsara Picasso, державний номер НОМЕР_2 .

Застосовані норми права.

Відповідно до ч. 6 ст. 82 ЦПК України постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, яка набрала законної сили, є обов`язковою для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалена постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

За змістом положень статті 3 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» від 01.07.2004 року №1961-IV (далі Закон №1961-IV) (чинного на момент виникнення спірних правовідносин), страхування цивільно-правової відповідальності є обов`язковим і таке здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров`ю та майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів самого страхувальника. Відтак, кожний власник наземного транспортного засобу з метою (зокрема) захисту саме своїх майнових інтересів зобов`язаний застрахувати свою цивільно-правову відповідальність перед іншими особами.

Згідно п. 1.6 ст. 1 цього Закону №1961-IV власники транспортних засобів - юридичні та фізичні особи, які відповідно до законів України є власниками або законними володільцями (користувачами) наземних транспортних засобів на підставі права власності, права господарського відання, оперативного управління, на основі договору оренди або правомірно експлуатують транспортний засіб на інших законних підставах.

Відповідно до частини другої п. 22. 1 ст. 22 Закону №1961-IV у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Відповідно до ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними діями чи бездіяльністю фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно до ч. 2 ст. 1187 ЦК України шкода, яка завдана джерелом підвищеної небезпеки (автомобілем) відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє цим транспортним засобом.

Згідно з ч. 1 ст. 1191 ЦК України та ст. 38 Закону №1961-IV особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування.

Cт. 38 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» № 1961-IV передбачає, що Страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до страхувальника або водія, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду: якщо він керував транспортним засобом без права на керування транспортним засобом відповідної категорії (п.п. б) п. 38.1.1 cm. З8 Закону № 1961-IV).

Статтею 993 ЦК України передбачено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Згідно зі статтею 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Відповідно до частини 1, 5статті 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. За зобов`язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання. За зобов`язаннями, строк виконання яких не визначений або визначений моментом вимоги, перебіг позовної давності починається від дня, коли у кредитора виникає право пред`явити вимогу про виконання зобов`язання.

У частині 1 статті 266 ЦК України передбачено, що зі спливом позовної давності до основної вимоги вважаться, що позовна давність спливла і до додаткової вимоги (стягнення неустойки, накладення стягнення на заставлене майно тощо).

Відповідно до частини 4 статті 267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов`язку. Позовна давність переривається у разі пред`явлення особою позову до одного із кількох боржників, а також якщо предметом позову є лише частина вимоги, право на яку має позивач (частини перша та друга статті 264 ЦК України).

Відповідно до пункту 19 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану строки, визначені статтями 257259, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк його дії.

Відповідно до Закону України від 14.05.2025 № 4434-IX «Про внесення змін до розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України щодо поновлення перебігу позовної давності», пункт 19 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України виключено, у зв`язку з чим з 04.09.2025 року відновлено загальний порядок обчислення строків позовної давності.

Мотиви і висновки суду.

Оцінивши надані сторонами докази у їх сукупності, суд дійшов висновку про доведеність факту настання дорожньо-транспортної пригоди, її обставин, винуватості відповідача та розміру завданої шкоди.

Відповідно до частини 6 статті 82 ЦПК України, постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, що набрала законної сили, є обов`язковою для суду лише в частині встановлення факту вчинення дій та особи, яка їх вчинила. Постановою Вишгородського районного суду Київської області від 22.04.2022 року у справі № 363/740/22 встановлено, що саме ОСОБА_1 порушив правила дорожнього руху та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП, що стало причиною ДТП 31.01.2022 року.

Факт дорожньо-транспортної пригоди, механізм її настання та наслідки додатково підтверджуються матеріалами страхової справи, зокрема поясненнями потерпілого, актом огляду транспортного засобу, ремонтними калькуляціями та фотоматеріалами пошкоджень. Зазначені докази узгоджуються між собою, є належними та допустимими, а тому приймаються судом до уваги.

Згідно зі статтями 3, 22 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» № 1961-IV, страхове відшкодування здійснюється страховиком у межах страхових сум у разі настання страхового випадку з метою відшкодування шкоди, завданої майну потерпілих у ДТП. Встановлено, що ПрАТ УСК «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» як страховик виконало свій обов`язок та виплатило потерпілому страхове відшкодування у розмірі 23 145,48 грн.

Відповідно до статті 1166 ЦК України майнова шкода відшкодовується особою, яка її завдала, у повному обсязі. Згідно зі статтею 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка володіє таким джерелом на відповідній правовій підставі. Матеріалами справи підтверджено, що саме відповідач керував транспортним засобом та є особою, яка завдала шкоди.

Водночас, відповідно до статті 993 ЦК України та статті 38 Закону № 1961-IV, до страховика, який виплатив страхове відшкодування, переходить право вимоги до особи, відповідальної за завдані збитки, у межах фактичних витрат. Отже, до позивача в порядку суброгації перейшло право вимоги до відповідача у розмірі виплаченого страхового відшкодування.

Щодо доводів відповідача про сплив строку позовної давності, суд зазначає наступне.

Відповідно до статей 256, 257 ЦК України загальна позовна давність становить три роки. Перебіг позовної давності починається з моменту, коли особа дізналася або могла дізнатися про порушення свого права. Разом з тим, суд враховує, що законодавством України на період дії воєнного стану встановлено спеціальний правовий режим перебігу строків позовної давності, зокрема шляхом їх продовження (зупинення) на весь період дії воєнного стану. Судом встановлено, що страховик здійснив виплату страхового відшкодування 18.02.2022 року, у зв`язку з чим саме з цієї дати у нього виникло право зворотної вимоги (суброгації) до особи, відповідальної за завдану шкоду. Відповідно до пункту 19 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), у період дії в Україні воєнного стану перебіг строків позовної давності, визначених статтями 257259 ЦК України, продовжується на строк його дії, що фактично означає зупинення перебігу таких строків на вказаний період. З 04.09.2025 року, у зв`язку з набранням чинності Законом України № 4434-IX від 14.05.2025, відновлено загальний порядок обчислення строків позовної давності.Оцінивши наведені обставини та норми права, суд приходить до висновку, що доводи відповідача про пропуск позовної давності є необґрунтованими, у зв`язку з чим підстав для їх врахування суд не вбачає.

Оцінивши зібрані у справі докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, підтвердженими належними та допустимими доказами, а тому підлягають задоволенню.

Щодо стягнення судових витрат.

Згідно із ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Понесення позивачем судових витрат підтверджується квитанцією №3Р148271 від 05.12.2025 року про сплату судового збору в розмірі 2 422,40 грн.

Враховуючи те, що позовні вимоги задоволені у повному обсязі, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача суму понесених судових витрат зі сплати судового збору в розмірі 2 422,40 грн.

Керуючись ст. ст.4, 10-13, 258-268, 354 ЦПК України, суд

ухвалив:

Позов Приватного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди в порядку регресу витрат задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Приватного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» шкоду в порядку регресуу розмірі 11 572,74 гривеньта витрат по сплаті судового збору у розмірі 2 422,40 гривень.

Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду шляхом подання скарги протягом тридцяти днів з дня його складення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: Приватне акціонерне товариство «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Груп», код ЄДРПОУ 24175269, адреса: 04050, м. Київ, вул. Глибочицька, 44.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_3 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 .

Суддя Олійник С.В.