Постанова № 13610980, 25.01.2011, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 2а-1455/10/1070 Головуючий у 1-й інстанції: Спиридонова В.О. Суддя-доповідач: Мельничук В.П.

ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"25" січня 2011 р. м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого-судді: Мельничука В.П.

суддів: Федотова І.В., Глущенко Я.Б.,

при секретарі: Плаксі В.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Фора»на постанову Київського окружного адміністративного суду від 26 січня 2010 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фора»до Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Київської області про скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій, -

В С Т А Н О В И Л А:

У вересні 2009 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Фора»звернулося до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Київської області про скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій. Свої вимоги мотивує тим, що Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»не визначено необхідності зберігання документів первинного бухгалтерського обліку за місцезнаходженням товару. Відсутність первинних документів у місцях реалізації товарів, не свідчить про те, що підприємство у встановленому законодавством порядку не веде облік товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації. Всі необхідні первинні документи, а саме: товарні накладні та товарно-транспортні документи, на підставі яких проводиться бухгалтерський облік товарних запасів є у наявності підприємства за адресою: м. Київ, вул. Бутлерова, 1,м. Київ, вул. Стальського, 23 та м. Київ, вул. Кібальчича, 23/35. Позивач вважає вказане рішення неправомірним та необґрунтованим, а отже таким, що підлягає скасуванню.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 26 січня 2010 року у задоволенні зазначеного вище позову відмовлено повністю.

Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням Товариство з обмеженою відповідальністю «Фора»подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального, та ухвалити нову постанову, якою задовольнити позов повністю.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, а постанова суду частковому скасуванню з наступних підстав.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 198, пункту 4 частини 1 статті 202 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції скасовує її та ухвалює нове рішення, якщо визнає, що судом першої інстанції порушено норми матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Судом першої інстанції було встановлено наступне.

Працівниками ДПА в Київській області проведено перевірку щодо контролю за дотриманням субєктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій.

За результатами перевірки відповідачем складено акт № 0171101323/32294897 від 15.04.2009 року, за змістом якого вказаною вище перевіркою було встановлено порушення позивачем п.п. 11, 12 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», а саме: перевіркою магазину TOB «Фора»за адресою: Київська область, смт. Бородянка, вул. Леніна, 343, встановлено факт продажу тютюнових виробів, пива солодового в пляшках та факт наявності в реалізації алкогольних напоїв, продуктів харчування та супутніх товарів в готівковій формі. Перевіркою встановлено факт невикористання режиму попереднього програмування найменування, цін товарів та обліку їх кількості в РРО, а саме: при продажу пачки цигарок Blue Futura 8»вартістю 07,00 грн. через РРО було проведено як цигарки Premium Lights 8»вартістю 07,00 грн. Також встановлено факт наявності в реалізації необлікованого товару у встановленому порядку за місцем його реалізації (або на складах), а саме: на момент перевірки в магазині відсутні будь-які первинні документи (накладні, товарно-транспортні накладні) на товар, що знаходиться в реалізації на загальну суму 30085,84 грн.

На підставі акта перевірки № 0171101323/32294897 від 15.04.2009 року та на підставі п. 11 ст. 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», згідно зі ст. 20, 21 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»ДПІ у Києво-Святошинському районі Київської області прийнято рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0002022302 від 07.05.2009 року, яким до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 60256,68 грн.

Відмовляючи у задоволенні даного позову суд першої інстанції виходив з того, що застосування до позивача спірних штрафних санкцій є правомірним та таким, що здійснено відповідно до вимог чинного законодавства.

З таким висновком суду першої інстанції колегія суддів погоджується лише в частині застосування санкцій за порушення Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», а в іншій частині вважає рішення суду першої інстанції помилковим з огляду на наступне.

Позивач здійснює торговельну діяльність через мережу магазинів.

Судом першої інстанції не було надано належної оцінки тому, що позивачем, відповідно до пункту 5 наказу в.о. директора Товариства з обмеженою відповідальністю «Фора»від 08.01.2008 року № 1-Б «Про організацію бухгалтерського обліку та облікової політики підприємства»встановлено місцем зберігання первинних документів бухгалтерського обліку у офісному приміщенні бухгалтерії підприємства за адресами: м. Київ, вул. Ак. Бутлерова, 1 (бухгалтерія) та м. Київ, вул. Стальського, 23; м. Київ, вул. Кібальчича, 23/25 (складські приміщення), після первинної бухгалтерської обробки в місцях приймання товару від постачальника (магазини).

Крім цього, суд першої інстанції не звернув уваги на те, що товар позивачу на підставі замовлення поставляється постачальниками безпосередньо до магазину, тобто до місця його реалізації разом з усіма товаросупровідними документами. У місцях приймання товару здійснюється обробка первинних бухгалтерських документів із застосуванням програми «Рубікон», накладна оприбутковується в даній програмі та автоматично заносить дані до програми », в якій ведеться бухгалтерський облік. В кінці робочого дня працівник магазину робиться зведений реєстр прибуткових та видаткових накладних на підставі даних програми «Рубікон»та оригіналів накладних. Всі оригінали накладних та податкових накладних передаються кур'єром до бухгалтерії підприємства.

Згідно пункту 2 статті 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право здійснювати контроль за додержанням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги) у встановленому законом порядку.

Статтею 15 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»передбачено, що контроль за додержанням суб'єктами підприємницької діяльності порядку проведення розрахунків за товари (послуги), інших вимог цього Закону здійснюють органи державної податкової служби України шляхом проведення планових або позапланових перевірок згідно із законодавством України.

Згідно з частиною третьою статті 8 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»підприємство самостійно: визначає облікову політику підприємства; обирає форму бухгалтерського обліку як певну систему регістрів обліку, порядку і способу реєстрації та узагальнення інформації в них з додержанням єдиних засад, встановлених цим Законом, та з урахуванням особливостей своєї діяльності і технології обробки облікових даних; розробляє систему і форми внутрішньогосподарського (управлінського) обліку, звітності і контролю господарських операцій, визначає права працівників на підписання бухгалтерських документів; затверджує правила документообороту і технологію обробки облікової інформації, додаткову систему рахунків і регістрів аналітичного обліку; може виділяти на окремий баланс філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи, які зобов'язані вести бухгалтерський облік, з наступним включенням їх показників до фінансової звітності підприємства.

Відповідно до статті 9 зазначеного Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Згідно з пунктом 12 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані вести у порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, здійснювати продаж лише тих товарів, які відображені в такому обліку, за винятком продажу товарів особами, які відповідно до законодавства оподатковуються за правилами, що не передбачають ведення обліку обсягів реалізованих товарів (наданих послуг).

Таким чином, закон допускає ведення обліку товарних запасів як на складах, так і за місцем їх реалізації.

Крім цього, відповідно до п. 12 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані, зокрема, вести у порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, здійснювати продаж лише тих товарів, які відображені в такому обліку, за винятком продажу товарів особами, які відповідно до законодавства оподатковуються за правилами, що не передбачають ведення обліку обсягів реалізованих товарів (наданих послуг).

Отже, колегія суддів зауважує, що вказаною вище нормою встановлено лише обовязок субєктів господарювання вести у порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, здійснювати продаж лише тих товарів, які відображені в такому обліку, при цьому відсутні вказівки на інші умови чи застереження.

Статтею 20 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»передбачено, що до суб'єктів підприємницької діяльності, що здійснюють реалізацію товарів, які не обліковані у встановленому порядку, застосовується фінансова санкція у розмірі подвійної вартості необлікованих товарів за цінами реалізації, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

За вказаних обставин колегія суддів вважає, що спірне рішення відповідача в зазначеній частині прийнято безпідставно, а судом першої інстанції необгрунтовано не встановлено відсутність в діях позивача порушення порядку обліку товарних запасів, відповідальність за яке передбачена статтею 20 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

Згідно зі статтею 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Згідно ч. 2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Враховуючи викладене вище колегія суддів вважає неправильним висновок суду першої інстанції про необґрунтованість позовних вимог та про те, що позов не підлягає задоволенню в цій частині.

Крім цього, згідно зі ст. 17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»за порушення вимог цього Закону до субєктів підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів державної податкової служби України застосовуються фінансові санкції.

Відповідно до пунктів 8, 11, 12 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстрам розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»субєкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані реалізовувати товари (надавати послуги) за умови наявності цінника на товар (меню, прейскуранта, тарифу на послугу, що надається) у грошовій одиниці України; проводити розрахункові операції через реєстратори розрахункових операцій з використанням режиму попереднього програмування найменування, цін товарів (послуг) та обліку їх кількості; вести у порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів на складах та/або за місце реалізації, здійснювати продаж лише тих товарів, які відображені в такому обліку, за винятком продажу товарів особами, які відповідно до законодавства оподатковуються за правилами, що не передбачають ведення обліку обсягів реалізованих товарів (наданих послуг).

Як зазначено у п. 6 ст. 17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»до суб'єктів підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів державної податкової служби України застосовуються фінансові санкції у розмірі п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі проведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій без використання режиму попереднього програмування найменування, цін товарів (послуг) та обліку їх кількості.

За таких обставин колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що застосування до позивача за наслідками перевірки штрафних санкцій на суму 85,00 грн. є правомірним та застосованим відповідно до вимог чинного законодавства.

Вказаним спростовуються доводи апеляційної скарги в частині застосування штрафних санкцій на суму 85,00 грн., а тому в цій частині вона є такою, що задоволенню не підлягає.

Згідно з ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Згідно з ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Виходячи з вищевикладеного, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції зроблено помилковий висновок про відмову у задоволенні позову в іншій частині.

Зі змісту ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, обґрунтованим ухвалене судом на підставі повного та всебічного зясування обставин в адміністративній справі, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Проаналізувавши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції невірно надана правова оцінка обставинам справи, оскаржуване судове рішення постановлено з порушенням норм матеріального та процесуального права, а тому апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, а постанова суду частковому скасуванню.

Керуючись ст. ст. 2, 160, 167, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 211, 212, 254 КАС України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Фора»задовольнити частково.

Постанову Київського окружного адміністративного суду від 26 січня 2010 року скасувати в частині, відмови у задоволенні позову щодо скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 07 травня 2009 року № 0002022302 в частині визначення суми штрафних санкцій в розмірі 60171,68 грн та постановити в цій частині нову постанову.

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фора»до Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Київської області про скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій задовольнити частково.

Скасувати рішення ДПІ у Києво-Святошинському районі Київської області про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0002022302 від 07.05.2009 року в частині визначення суми штрафу в розмірі 60171,68 грн.

В іншій частині постанову Київського окружного адміністративного суду від 26 січня 2010 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий-суддя: В.П. Мельничук

Судді: І.В. Федотов

Я.Б. Глущенко