Постанова № 136109418, 29.04.2026, Ковельський міськрайонний суд Волинської області

Справа № 159/2134/26

Провадження № 3/159/967/26

КОВЕЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 квітня 2026 року м. Ковель

Суддя Ковельського міськрайонного суду Волинської області Смалюх Р.Я., розглянувши справу, яка надійшла від ГУ ДПС у Волинській області, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянкиа України, (РНОКПП НОМЕР_1 ), проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , працюючої керівником ТОВ «КОМПАНІЯ АЛТЕКС», за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 163-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 , ставиться у вину, що вона будучи керівником ТОВ «КОМПАНІЯ АЛТЕКС», як посадова особа, порушила вимоги п. 200.1, п. 200.7, п. 200.8, п. 200.9, абз б п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України № 2755-VI від 02.12.2010 зі змінами та доповненнями та п. 5 розділу V Наказу Міністерства фінансів України від 28.01.2016 № 21 Про затвердження форм та порядку заповнення і Подання податкової звітності з податку на додану вартість зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29.01.2016 за № 159/28289 зі змінами та доповненнями та відповідно до п. 200.14 ст. 200 Кодексу, платнику відмовлено в отриманні задекларованої суми бюджетного відшкодування ПДВ на рахунок платника у банку по декларації за січень 2026 року в розмірі 99000 грн, вчинивши тим самим адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 163-1 КУпАП.

25.04.2026 ОСОБА_1 отримала повістку, якою повідомлена про розгляд справи 29.04.2026, що підтверджується трекінгом поштового відправлення R067150815310 на сайт АТ Укрпошта.

Отже, особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, належним чином повідомлена про дату, час та місце розгляду справи, суд про причини неявки не повідомила, клопотання про відкладення розгляду справи не подала, а тому, відповідно до ст. 268 КУпАП, її неявка до суду не перешкоджає розгляду справ по суті.

Європейський Суд з прав людини у п. 41 рішення від 03 квітня 2008 року (заява № 3236/03) у справі "Пономарьова проти України" констатував, що сторони мають вживати заходи, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

На підставі викладеного суддя вважає за можливе розглянути справу у відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.

Диспозиція ч. 1 ст.163-1 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за відсутність податкового обліку, порушення керівниками та іншими посадовими особами підприємств, установ, організацій встановленого законом порядку ведення податкового обліку, у тому числі неподання або несвоєчасне подання аудиторських висновків, подання яких передбачено законами України.

Об`єктом цього правопорушення є суспільні відносини у сфері оподаткування. Платниками податків і зборів (обов`язкових платежів) є юридичні і фізичні особи, на яких згідно з законами України покладено обов`язок сплачувати податки і збори.

Об`єктами оподаткування є доходи (прибуток), додана вартість продукції (робіт, послуг), вартість продукції (робіт, послуг), зокрема, митна, або її натуральні показники, спеціальне використання природних ресурсів, майно юридичних і фізичних осіб та інші об`єкти, визначені законами України про оподаткування.

Об`єктивною стороною правопорушення є: а) відсутність податкового обліку; б) порушення керівниками та іншими посадовими особами підприємств, установ, організацій встановленого законом порядку ведення податкового обліку, зокрема, неподання або несвоєчасне подання аудиторських висновків, подання яких передбачено законами України.

Згідно норм чинного законодавства ведення податкового обліку включає в себе фіксування всіх господарських операцій, своєчасне складання та подання декларацій та звітів до податкових органів, сплата податків, зборів та інших обов`язкових платежів.

Крім того, ч. 1 ст. 163-1 КУпАП є бланкетною, тобто такою, що посилається на певні норми права, які встановлюють саме порядок ведення податкового обліку.

Вивчивши матеріали справи, суд зазначає таке.

За змістом ст. ст. 245, 252, 280 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом. При розгляді справи про адміністративне правопорушення суд зобов`язаний повно, всебічно та об`єктивно дослідити всі обставини справи в їх сукупності, та з`ясувати, чи було скоєно адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до вимог закону, формулювання суті правопорушення повинно бути чітким і конкретним, із зазначенням місця, часу, способу вчинення його, мотивів і форми вини, а висновки суду щодо оцінки доказів мають вказуватись у вигляді точних і категоричних суджень, які виключали б сумніви з приводу достовірності доказів на обґрунтування висновку про винуватість особи.

Однак, з протоколу про адміністративне правопорушення від 06.04.2026, який складений щодо ОСОБА_2 неможливо зробити висновок про об`єктивну сторону адміністративного правопорушення, а в матеріалах справи наявний лише акт позапланової виїзної перевірки №5484/03-20-04-02/35823953 від 10.03.2026, на підставі якого і було складено протокол. Будь-яких інших фактичних даних про вчинення ОСОБА_2 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.163-1 КУпАП, матеріали справи не містять.

Крім того, в протоколі вказано: дата, час і місце вчинення порушення акт камеральної перевірки від 10.03.2026 № 5484/03-20-04-02/35823953. У зв`язку з чим не зрозуміло точної дати вчинення правопорушення.

Відповідно до ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях, а всі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

У частині 2 статті 6 Конвенції про захист прав та основоположних свобод зазначено, що кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.

У силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи.

Такі висновки містяться у постанові Верховного Суду від 08 липня 2020 року у справі № 463/1352/16-а.

Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 22.12.2010 року №23-рп/2010, адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї ґрунтується на конституційних принципах і правовій презумпції, в тому числі, і закріпленої в статті 62 Конституції України презумпції невинуватості.

Така позиція Конституційного Суду України відповідає і правовим позиціям ЄСПЛ.

У своєму рішенні по справі «Аллене де Рібемон проти Франції» від 10.02.1995 ЄСПЛ зазначив, що сфера застосування принципу презумпції невинуватості значно ширше, ніж це передбачають: презумпція невинності обов`язкова не тільки для кримінального суду, який вирішує питання про обґрунтованість обвинувачення, а й для всіх інших суспільних відносин.

ЄСПЛ підкреслює, що обов`язок адміністративного органу нести тягар доведення є складовою презумпції невинуватості і звільняє особу від обов`язку доводити свою непричетність до скоєння порушення.

Так, в рішенні від 21 липня 2011 року у справі «Коробов проти України» ЄСПЛ висловив позицію, що суд має право обґрунтувати свої висновки лише доказами, що випливають зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпції факту. Тобто таких, які не залишать місце сумнівам, оскільки наявність останніх не узгоджується зі стандартом доведення «поза розумним сумнівом».

Відповідно до п.1 ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

На підставі наведеного вище, суддя не вбачає у діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 163-1 КУпАП у зв`язку недоведеністю її вини.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 35, 221, 280, 283, 284, 287, 294 КУпАП, Законом України «Про судовий збір», суддя

п о с т а н о в и в :

Провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 163-1 КУпАП, щодо ОСОБА_2 закрити на підставі ч. 1 ст. 247 КУпАП - у зв`язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена до Волинського апеляційного суду через Ковельський міськрайонний суд Волинської області особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, або прокурором у випадках, передбачених частиною п`ятою статті 7 КУпАП, протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Постанова може бути пред`явлена до виконання протягом трьох місяців з дня її винесення, при цьому строк давності призупиняється на час розгляду скарги у разі оскарження постанови або на період відстрочки її виконання згідно зі статтею 301 КУпАП.

Суддя Р.Я.Смалюх