Рішення № 136109194, 30.04.2026, Казанківський районний суд Миколаївської області

Справа №478/271/26 Пров. №2/478/253/2026

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 квітня 2026 року смт.Казанка

Казанківський районний суд Миколаївської області, в складі:

головуючого - судді Томашевського О.О.,

за участю:

секретаря судового засідання Луговської А.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в порядку спрощеного позовного провадження, в залі суду с-ща Казанка цивільну справу за позовною заявою Акціонерного товариства Комерційний банк «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И В:

АТ КБ «ПРИВАТБАНК» звернулося до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, де просило стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором в розмірі 63 992,30 грн. та судові витрати.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 20.11.2018 року відповідач ознайомився з умовами кредитування та підписав паспорт споживчого кредиту.

21 лютого 2023 року відповідач підписав власноруч заяву про приєднання до умов та правил надання банківських послуг, згідно яких погодив наступні умови: тип кредиту та розмір кредитного ліміту: відновлювана кредитна лінія до 200 000 грн; тип кредитної карти картка «УНІВЕРСАЛЬНА GOLD»; строк кредитування 12 місяців з пролонгацією; процентна ставка, відсотків річних 40,8%; кількість та розмір платежів, періодичність сплата мінімального обов`язкового платежу на поточний рахунок, для якого відкрито кредитну картку, до останнього календарного числа (включно) місяця, наступного за місяцем, у якому було здійснення витрати за рахунок кредитного ліміту; розмір мінімального обов`язкового платежу 5% від заборгованості, але не менше 100 грн, щомісячно або 10 % від заборгованості, але не менше 100 грн щомісячно у разі прострочки з другого місяця прострочення; проценти від суми неповернутого у строк кредиту, які у відповідності до ст. 625 Цивільного кодексу України встановлюються за домовленістю сторін у процентах від простроченої суми заборгованості у розмірі 60%.

На підставі укладеного Договору відповідач отримав платіжний інструмент у виді кредитної картки № НОМЕР_1 зі строком дії до 06/27, типу «Універсальна GOLD» та користувався кредитним лімітом, проте припинив своєчасно надавати грошові кошти для погашення кредиту у зв`язку із чим, станом на 15.02.2026 року має заборгованість в розмірі 63 992,30 грн, з яких: 51 638,76 грн заборгованість за тілом кредиту та 12 353,54 грн заборгованість за простроченими відсотками.

Ухвалою суду від 09.03.2026 року провадження у справі відкрито, справу призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Сторони в судове засідання не прибули, зі змісту позовної заяви вбачається клопотання представника позивача про розгляд справи за його відсутності, проти ухвалення заочного рішення не заперечує.

Відповідач в судове засідання не з`явився, про дату, час і місце судового засідання повідомлявся належним чином, причини неявки суду не повідомив. Відзиву чи письмових заперечень від відповідача до суду не надходило.

В постанові від 01 жовтня 2020 року у справі № 361/8331/18 Верховний Суд зазначив, що якщо представники сторін чи інших учасників судового процесу не з`явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, не відкладаючи розгляду справи, він може вирішити спір по суті. Основною умовою відкладення розгляду справи є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Зі згоди представника позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося, оскільки представник позивача та відповідач не з`явилися до зали судового засідання.

Суд, дослідивши матеріали справи в межах заявлених вимог та доведених обставин, приходить до такого висновку.

Згідно ст. ст.12,13,81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, суд сприяє всебічному і повному з`ясуванню обставин справи дотримуючись принципів диспозитивності та змагальності сторін. Суд розглядає справи в межах заявлених позовних вимог та на підставі наданих сторонами доказів. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

З матеріалів справи вбачається та встановлено судом, що відповідач є споживачем банківських послуг та на підставі Заяви від 20.11.2018 року, а в подальшому на підставі Заяви від 21.02.2023 року приєднався до Умов та Правил надання банківських послуг у Приват Банку та у період з 21.03.2023 року по 01.01.2026 року користувався грошовими коштами за кредитною карткою з номером: № НОМЕР_2 , що вбачається з наданої суду виписки за договором б/н за період 01.03.2023 року 15.02.2026 року.

Згідно з розрахунком заборгованості, наданим позивачем станом на 15.02.2026 року, у відповідача за Договором б/н від 21.02.2023 року рахується заборгованість в розмірі 63 992,30 грн, з яких: 51 638,76 грн заборгованість за тілом кредиту та 12 353,54 грн заборгованість за простроченими відсотками.

Будь-яких заперечень з приводу наявності заборгованості або її розміру від відповідача до суду не надходило.

Таким чином, згідно наданих позивачем до матеріалів справи документів вбачається факт укладення договору банківських послуг між відповідачем та позивачем, згідно якого було передбачено всі істотні умови можливого користування позивачем кредитного ліміту, визначено відсоткову ставку за користування кредитними коштами та визначено обов`язки позичальника щодо погашення заборгованості за кредитом та відсотками.

Встановивши наведені обставини, суд керується наступним.

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець (в даному випадку АТ КБ «ПриватБанк»).

Оскільки умови договорів приєднання розробляються Банком, то повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим Банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633,634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.

Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами. Відповідно до частин першої, четвертої статті 631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору. Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.

За змістом статей 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Згідно зі статтею 1046 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Відповідно до частини 1 статті 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Таким чином, в разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами поділяються на встановлені законом (розмір та підстави, стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави, стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).

У відповідності до частин першої, третьої статті 1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Позика вважається повернутою в момент зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок або реального повернення коштів позикодавцеві.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

За змістом статті 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

З досліджених судом матеріалів справи підтверджується факт отримання відповідачем кредиту у вигляді встановленого кредитного ліміту та користування цим кредитом.

Згідно з наданими позивачем розрахунків заборгованості (виписки) за договором б/н за період 01.03.2023 15.02.2026 загальний залишок заборгованості відповідача за наданим кредитом складає 63 992,30 грн, з яких: 51 638,76 грн заборгованість за тілом кредиту та 12 353,54 грн заборгованість за простроченими відсотками.

Встановивши вказані обставини, суд вважає, що зі сторони відповідача порушені вимоги чинного законодавства, що регулюють кредитні правовідносини.

Отже, відповідач в порушення умов кредитного договору та наведених норм ЦК України, свої зобов`язання за кредитним договором належним чином не виконав та не надав своєчасно Банку грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом та відсотками, у зв`язку з чим утворилась заборгованість, яка підлягає стягненню.

На час розгляду справи в суді відповідач доказів, які б спростовували надані позивачем розрахунки за кредитним договором № б/н, від 21.02.2023 року та доводили б повне виконання боржником кредитних зобов`язань суду надано не було.

Таким чином, враховуючи, що фактично отримані та використані позичальником кошти в добровільному порядку АТ КБ «ПриватБанк» не повернуті, а також вимоги ч. 2 ст. 530 ЦК України за змістом якої, якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час, що свідчить про порушення його прав, та що він вправі вимагати захисту своїх прав через суд - шляхом зобов`язання виконати боржником обов`язку з повернення суми кредитних коштів.

З урахуванням встановлених обставин справи і відповідних їм правовідносин, суд вважає, що відповідач порушив вимоги ст. ст. 526, 530 ЦК України та не виконав належним чином умов кредитного договору.

Таким чином, суд дійшов висновку, що вимоги позивача про стягнення з відповідача боргу за кредитом є обґрунтованими та позов підлягає задоволенню в повному обсязі в межах позовних вимог, в розмірі заборгованості.

За вказаних обставин, суд приходе висновку про те, що з відповідача слід стягнути на користь АТ КБ «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором б/н від 21.02.2023 року у розмірі 63 992,30 грн, з яких: 51 638,76 грн заборгованість за тілом кредиту та 12 353,54 грн заборгованість за простроченими відсотками.

Відповідно до статті 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню понесені та документально підтверджені судові витрати, в розмір 2662,40 грн. сплаченого судового збору.

На підставі ст. ст.1049,1050 ЦК України, умов кредитного договору, керуючись ст. ст.12,13,95,141,263-265 ЦПК України суд, -

У Х В А Л И В:

Позовну заяву Акціонерного товариства Комерційний банк «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, - задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» (01001, м. Київ, вул. Грушевського, 1Д, ЄДРПОУ 14360570), заборгованість за кредитним договором б/н від 21.02.2023 року у розмірі 63 992,30 грн, з яких: 51 638,76 грн заборгованість за тілом кредиту та 12 353,54 грн заборгованість за простроченими відсотками.

Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» (01001, м. Київ, вул. Грушевського, 1Д, ЄДРПОУ 14360570) судовий збір в розмірі 2662,40 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

На рішення може бути подано апеляційну скаргу безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його складення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його складення.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в загальному порядку.

Повний текст рішення складено 30.04.2026 року.

Суддя