Рішення № 136109002, 30.04.2026, Хмільницький міськрайонний суд Вінницької області

Справа № 149/907/26

Провадження №2/149/849/26

Номер рядка звіту 38

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

30.04.2026 м. Хмільник

Хмільницький міськрайонний суд Вінницької області в складі:

головуючої судді Робак М.В.

за участі секретаря Поліщук Л.А.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження з повідомлення (викликом) сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ФК"ЄВРОКРЕДИТ" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В:

ТОВ "ФК Єврокредит" звернулося до Хмільницького міськрайонного суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 17.04.2019 року між Акціонерним товариством «МЕГАБАНК» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №102-008-850-2-19-Г за умовами якого відповідач отримав грошові кошти, які зобов`язався повернути, а також сплатити проценти та комісію. В порушення умов договору відповідач взяті на себе зобов`язання не виконав та допустив заборгованість в розмірі 26 898,72 грн, які позивач, набувши право вимоги, просить стягнути разом із судовими витратами по оплаті судового збору в розмірі 2662,40 грн та витратами на професійну правничу допомогу в розмірі 11 200 грн.

Ухвалою суду від 18.03.2026 відкрито спрощене позовне провадження з повідомленням (викликом) сторін. Відповідачу визначено п`ятнадцятиденний строк з дня вручення ухвали для подання заяви із запереченнями, а також відзиву на позовну заяву.

Представник позивача заперечень проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження не подав. не заперечує проти заочного розгляду справи.

Відповідач до суду не з"явився, конверт повернувся з відміткою "адресат відсутній".

Суд, дослідивши матеріали цивільної справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, дійшов наступного висновку.

17.04.2019 між ПАТ "Мегабанк" та відповідачем укладено кредитний договір №102-008-850-2-19-Г (далі - Договір) за умовами якого відповідач отримав кредит у розмірі 16 816,14 грн, строком до 15.04.2022, зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 15% річних, щомісячною комісійною винагородою за обслуговування кредитної заборгованості в розмірі 3,15% від суми кредиту.(а.с.57-59), що також підтверджується заявою№172505 на отримання кредиту (а.с.52)

Згідно заяви на видачу готівки №TR.1973450.1334.46, 17.04.2019 ОСОБА_1 отримав кошти в сумі 16 816,14 грн. (а.с.49)

Згідно проведеного АТ "Мегабанк" розрахунку, заборгованість відповідача за Договором становить 26 898,72 грн, з яких: 16 066,24 грн - заборгованість за кредитом; 888,91 грн - проценти; 9 943,57 грн - комісія (а.с.38), що також підтверджується випискою по особовому рахунку (а.с.32-37, 40-43)

09.07.2024 відповідно до результату відкритих торгів, оформлених протоколом №GFD001-UA-20240618-01260 від 09.07.2024 між АТ "МЕГАБАНК" та ТОВ "ФК"МУСТАНГ ФІНАНС" був укладений договір №GL1N426240 про відступлення прав вимоги (а.с.14-16, 18).

27.12.2024 між ТОВ "ФК"МУСТАНГ ФІНАНС" та ТОВ "ФК Єврокредит" було укладено договір №1/12 про відступлення прав вимоги (а.с.12-13), в результаті чого, позивач набуло право вимоги до відповідача за кредитним договором №102-008-850-2-19-Г на суму 26 898,72 грн.

На професійну правничу допомогу позивачем понесено витрати в розмірі 11200 грн.,що підтверджується договором про надання правничої допомоги №1/07 від 01.07.2025 року (а.с.24-27), вартістю послуг (прейскурантом) (зворот а.с.28)

За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором (ст.ст. 1048, 1054 ЦК України).

Згідно із ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним (ст. 204 ЦК України).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.11.2018 року у справі № 2-383/2010 зроблений висновок, що стаття 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі неспростування презумпції правомірності договору усі права, набуті за ним сторонами правочину, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов`язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню.

Відповідно до ст.ст. 526, 530 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, в строк, що встановлений у договорі.

За користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами або законом про банки і банківську діяльність. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства (ст. 536 ЦК України).

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ч. 1 ст. 610 ЦК України).

Згідно з частиною першою статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні (крім випадків, передбаченихстаттею 515 ЦК України) може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

До нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом згідно зі статтею 514 ЦПК України.

Відступлення права вимоги є одним із випадків заміни кредитора в зобов`язанні, яке відбувається на підставі правочину. Відступлення права вимоги не є окремим видом договору, це правочин, який опосередковує перехід права. Відступлення права вимоги може відбуватися, зокрема, внаслідок укладення договору: (а) купівлі-продажу чи міни (частина третястатті 656 ЦК України); (б) дарування (частина другастатті 718 ЦК України); (в) факторингу (глава 73 ЦК України).

У постанові Великої Палати Верховного Судувід 16 березня 2021 року справі №906/1174/18 зроблено висновок, що правова природа договору відступлення права вимоги полягає у тому, що у конкретному договірному зобов`язанні первісний кредитор замінюється на нового кредитора, який за відступленою вимогою набуває обсяг прав, визначений договором, у якому виникло таке зобов`язання.

Частиною першою статті 1077 ЦК України визначено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

За змістом частини першоїстатті 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Тобто, відповідач ОСОБА_1 несе відповідальність за неналежне виконання зобов`язання за кредитним договором перед новим кредитором ТОВ «ФК «Єврокредит» у тому ж обсязі, що і перед первісним кредитором.

Згідно із ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ч. 1 ст. 76 ЦПК України).

Згідно ч. 1 ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Відповідно до ч. 1 ст. 79 ЦПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ч.ч. 1, 6 ст. 81 ЦПК України).

В судовому засіданні доведено, що між ПАТ "Мегабанк" та ОСОБА_1 укладено кредитний договір за умовами якого останній отримав грошові кошти зі сплатою комісії та відсотків. Умови договору відповідач не виконав та внаслідок чого утворилась заборгованість, яку останній не спростував.

Згідно п. 2.8 кредитного договору розмір комісійної винагороди за обслуговування кредитної заборгованості становить 3,5% щомісячно. П. 4.4 Договору передбачено, що у разі порушення строків сплати комісійної винагороди понад 90 календарних днів, кредитодавець припиняє нарахування щомісячної комісійної винагороди та нараховується боржнику штраф.

Розрахунок заборгованості по сплаті комісійної винагороди матеріали справи не містять, а з виписки по особовому рахунку вбачається, що остання дата оплати простроченої заборгованості за комісійною винагородою 01.07.2019. Отже, починаючи з 31.10.2019 року нарахування комісійної винагороди припинилось та мав би нараховуватись штраф за невиконання умов договору. З графіку платежів вбачається, що щомісячне нарахування комісійної винагороди здійснено в сумі 529,71 грн протягом строку дії договору. Отже, з урахуванням пункту 4.4 Договору з відповідача підлягає стягненню заборгованість по комісійній винагороді, яка виникла у зв`язку з несплатою комісії понад 90 днів в сумі 2 118,84 грн.

З огляду на викладене, приймаючи до уваги встановлені обставини, суд вважає, що позовні вимоги підлягають до часткового задоволення та з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість в загальній сумі 19 073,99 грн, з яких: тіло кредиту- 16 066,24 грн, відсотки - 888,91 грн та 2118,84 грн. комісійна винагорода.

Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи (ч. 1 ст. 133 ЦПК України).

Згідно із п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Враховуючи часткове задоволення позову, суд вважає, що з відповідача на користь позивача підлягають стягненню пропорційно задоволеним вимогам витрати на професійну правничу допомогу та судовий збір.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. ст.ст. 76-81, 133, 137, 141, 263-265,280-282, 273, 354, 355 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК ЄВРОКРЕДИТ" (ідентифікаційний код юридичної особи: 40932411, місцезнаходження: Україна 49001, Дніпропетровська обл., м. Дніпро, пров. Ушинського, буд. 1, офіс 105) суму заборгованості за кредитним договором №102-008-850-2-19-Г в розмірі 19 073,99 грн., що складається з.

- заборгованості за кредитом (в тому числі прострочена): 16 066,24 гривень;

- заборгованості по сплаті відсотків (в тому числі прострочена): 888,91 гривні;

- заборгованості по сплаті комісій (в тому числі прострочена):2 118,84 гривень.

В іншій частині позову відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК ЄВРОКРЕДИТ" (ідентифікаційний код юридичної особи: 40932411, місцезнаходження: Україна 49001, Дніпропетровська обл., м. Дніпро, пров. Ушинського, буд. 1, офіс 105) судові витрати:

- зі сплати судового збору в сумі 1887,92 гривень;

- на оплату професійної правничої допомоги адвоката в сумі 7 941,96 гривень

Заочне рішення може бути переглянуто Хмільницьким міськрайонним судом Вінницької області за письмовою заявою відповідача, яка подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Вінницького апеляційного суду у тридцятиденний строк з дня проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Головуюча суддя Марина РОБАК