Ухвала суду № 136108119, 30.04.2026, Хустський районний суд Закарпатської області

Справа № 309/4022/25

Провадження № 2/309/1509/25

У Х В А Л А

30 квітня 2026 року м. Хуст

Суддя Хустського районного суду Закарпатської області Піцур Я.Я. перевіривши зміст заяви ОСОБА_1 про відвід судді ОСОБА_3 при розгляді справи за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк «Укргазбанк» та ОСОБА_2 про визнання недійсним договору поруки та визнання банку таким, що втратив право вимоги,

В С Т А Н О В И В:

В провадженні Хустського районного суду під головуванням судді ОСОБА_3 перебуває цивільна справа за ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк «Укргазбанк» та ОСОБА_2 про визнання недійсним договору поруки та визнання банку таким, що втратив право вимоги.

Судове засідання у справі призначено на 30.04.2026 року.

29.04.2026 позивачем по даній справі ОСОБА_1 на адресу суду надіслано заяву про відвід головуючого судді .

Заява про відвід вмотивована тим, що суддя ОСОБА_3 не може брати участь у справі, оскільки є сумніви в його неупередженості та об`єктивності. Так, суддя при вирішенні її клопотання про витребування з архіву суду цивільних справ допустив прояв надмірного формалізму, позбавивши її можливості ознайомитися з ними та подати після ознайомлення додаткових пояснень. Також суддя допустив порушення вимог ЦПК при вирішенні повторної заяви про відвід, яка була подана менш як за три дні до початку судового засідання, ще й залучив до цього іншого суддю ОСОБА_4, який відмовив у задоволенні відводу. У неї склалася тверда упевненість у тому, що суддя ОСОБА_3 зацікавлений у вирішенні даної справи не на користь закону. На такі порушення вимог ЦПК нею подана дисциплінарна скарга проти судів ОСОБА_3 та ОСОБА_4 . Таким чином, на день розгляду справи неявний конфлікт інтересів між нею та головуючим у справі суддею ОСОБА_3, що породжує у неї обґрунтований сумнів щодо його упередженості.

З даного приводу слід зазначити наступне.

Відповідно до п.5 ч.1 ст. 36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу, якщо: є обставини, які викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.

Відповідно до ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» «кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним законом».

Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантовано, що «кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом».

Європейський суд з прав людини в п. 66 рішення у справі «Бочан проти України» від 03.05.2007 р. (заява № 7577/02) зазначив, що «безсторонність, в сенсі п. 1 статті б, має визначатися відповідно до суб`єктивного критерію, на підставі особистих переконань та поведінки конкретного судді у конкретній справі - тобто, жоден з членів суду не має проявляти будь-якої особистої прихильності або упередження, та об`єктивного критерію - тобто, чи були у судді достатні гарантії для того, щоб виключити будь-які легітимні сумніви з цього приводу. Відповідно до об`єктивного критерію має бути визначено, чи наявні факти, що можуть бути перевірені, які породжують сумніви щодо відсутності безсторонності судів. У цьому зв`язку навіть зовнішні ознаки мають певне значення. Ключовим питанням є питання довіри, яку суди в демократичному суспільстві мають вселяти суспільству і, перш за все, сторонам у процесі».

На додачу, в п. 105 рішення ЄСПЛ у справі «Олександр Волков проти України» від 09.01.2013 р. (заява № 21722/11) суд дійшов висновку про те, що: «між суб`єктивною та об`єктивною безсторонністю не існує беззаперечного розмежування, оскільки поведінка судді не тільки може викликати об`єктивні побоювання щодо його безсторонності з точки зору стороннього спостерігача (об`єктивний критерій), а й може бути пов`язана з питанням його або її особистих переконань (суб`єктивний критерій). Отже, у деяких випадках, коли докази для спростування презумпції суб`єктивної безсторонності судді отримати складно, додаткову гарантію надасть вимога об`єктивної безсторонності».

Як установлено Бангалорськими принципами поведінки суддів, схваленими резолюцією Економічної і Соціальної Ради ООН № 2006/23 від 27.07.2006 р. «об`єктивність судді є необхідною умовою для належного виконання ним своїх обов`язків. Вона проявляється не тільки у змісті винесеного рішення, а й в усіх процесуальних діях, що супроводжують його прийняття». Вказані вище факти щодо поведінки судді під час виконання своїх професійних обов`язків суперечить вимогам ст. 129 КУ, ст. 6 Конвенції про права людини.

Частинами 1-3 статті 36 ЦПК України визначено підстави для відводу (самовідводу) судді.

Отже, відповідно до ч. 1 ст. 36 ЦПК України, суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: 1) він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.

Частина 2 ст. 36 ЦПК України, суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу.

Згідно із ч. 4 ст. 36 ЦПК України, незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Отже стаття 36 ЦПК України містить в собі вичерпний перелік підстав для відводу (самовідводу) судді.

В рішенні ЄСПЛ «Мироненко і Мартенко проти України», зокрема у п.66, зазначено, що згідно з усталеною практикою Євросуду наявність безсторонності має визначатися, для цілей п.1 ст.6 Конвенції, за допомогою суб`єктивного та об`єктивного критеріїв. За суб`єктивним критерієм оцінюється особисте переконання та поведінка конкретного судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності (див., зокрема, рішення у справах «Фей проти Австрії» та «Веттштайн проти Швейцарії»), У кожній окремій справі слід визначити, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про те, що суд не є безстороннім (див. рішення у справі «Пуллар проти Сполученого Королівства»).

Також згідно практики ЄСПЛ «безсторонність», як правило, означає відсутність упередженості або необ`єктивності, а її існування або відсутність можуть встановлюватися різними шляхами. Відповідно до усталеної практики Суду існування безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 повинно встановлюватися згідно з: (і) суб`єктивним критерієм, при якому мають ураховуватись особисті переконання та поведінка конкретного судді (тобто, чи мав суддя будь-які особисті упередження або чи був він об`єктивним у цій справі); та (іі) об`єктивним критерієм, тобто шляхом встановлення того, чи забезпечував сам суд (та, серед інших аспектів, його склад) достатні гарантії для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у його безсторонності (див., наприклад, рішення у справі «Моріс проти Франції» [ВП] (Morice v. France) [GC], заява № 29369/10, пункт 73, ЄСПЛ 2015, з подальшими посиланнями). У контексті об`єктивного критерію, крім поведінки судді слід визначити, чи існують переконливі факти, які можуть викликати сумніви щодо його або її безсторонності. Це означає, що при вирішенні того, чи є у відповідній справі обґрунтована причина побоюватися, що конкретний суддя або орган, який засідає в якості суду, є небезстороннім, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним є те, чи можна вважати таке побоювання об`єктивно обґрунтованим (там само, пункт 76). Об`єктивний критерій в основному стосується ієрархічних чи інших зв`язків між суддею та іншими учасниками провадження. У зв`язку з цим навіть зовнішні прояви мають певну важливість, або, іншими словами, «правосуддя має не лише здійснюватися, має бути видно, що воно здійснюється». Адже йдеться про довіру, яку в демократичному суспільстві суди повинні вселяти у громадськість (там само, пункти 77 та 78).

З приводу доводів заяви ОСОБА_1 про відвід щодо порушення ЦПК при вирішенні її клопотання про витребування з архіву суду цивільних справ, то слід зазначити, що ОСОБА_1 раніше уже два рази подавала заяву про відвід судді ОСОБА_3 з цих підстав, і ухвалами судді Хустського районного суду ОСОБА_3 від 04.02.2026 та судді Хустського районного суду ОСОБА_4 від 01.04.2026 у задоволенні таких заяв було відмовлено. Відтак на мою думку посилання у поданій наразі заяві про відвів судді на ці ж обставини, які на думку заявника свідчать про упередженість судді ОСОБА_3 - є необґрунтованим.

Щодо покликання заявника у заяві на відвід на порушення вимог ЦПК при вирішенні по суті її повторної заяви про відвід, то з цього приводу слід зазначити наступне.

Так, повторна заява про відвід подана ОСОБА_1 31.03.2026, тобто менш як за три дні до судового засідання (01.04.2026). Ухвалою судді Хустського районного суду ОСОБА_3 від 31.03.2026 дану повторну заяву ОСОБА_1 про відвід визнано необґрунтованою. Водночас, з метою усунення будь яких сумнівів щодо упередженості судді ОСОБА_3 у даній справі, вирішення цього питання про відвід судді ОСОБА_3 по поданій тоді заяві, також вирішено передати на розгляді іншому судді Хустського районного суду, про що чітко указано у цій ухвалі. Ухвалою судді Хустського районного суду ОСОБА_4 від 01.04.2026 у задоволенні такої заяви ОСОБА_1 про відвід судді ОСОБА_3 відмовлено.

Таким чином, передача суддею ОСОБА_3. ухвалою від 31.03.2026 року повторно поданої ОСОБА_1 заяви про відвід на розгляд іншому судді, була спрямована саме на виключення будь-яких сумнівів в упередженості судді ОСОБА_3, з метою забезпечення об`єктивного розгляду даної справи. Відтак такі дії не можуть викликати якісь сумніви щодо безсторонності чи неупередженості судді ОСОБА_3

Щодо поданої ОСОБА_1 дисциплінарної скарги на суддю ОСОБА_3, то саме по собі це не може бути підставою для відводу судді. Всі твердження ОСОБА_1 що між нею та суддею ОСОБА_3, є конфлікт інтересів є надуманими.

Враховуючи наведене вище, суд вважає, що заяву про відвід необхідно залишити без задоволення.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 33, 36, 40,41, ЦПК України суд,

П О С Т А Н О В И В :

В задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід судді ОСОБА_3 при розгляді справи за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк «Укргазбанк» та ОСОБА_2 про визнання недійсним договору поруки та визнання банку таким, що втратив право вимоги - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали суду складено 30.04.2026 року.

Суддя Хустського

районного суду: Піцур Я.Я.