Рішення № 136107520, 27.04.2026, Сихівський районний суд м. Львова

Справа № 464/8656/25

пр.№ 2/464/441/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

заочне

27.04.2026 Сихівський районний суд м.Львова

в складі: головуючого судді Горбань О.Ю.

секретаря судових засідань Лазар Д.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Львова в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом Головного управління Національної поліції у Львівській області до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди в порядку регресу, -

в с т а н о в и в:

позивач звернувся до суду із позовом про стягнення з відповідача ОСОБА_1 відшкодування шкоди в порядку регресу, а також судові витрати.

Обґрунтовує позовні вимоги тим, що вироком Франківського районного суду м. Львова від 26-29.04.2024 ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 365 КК України (в редакції Закону № 3207-VI від 07.04.2011) та засуджено до покарання у виді 10 (десяти) років позбавлення волі, з позбавленням права обіймати посади в органах Міністерства внутрішніх справ строком на 3 (три) роки та штрафом в розмірі 1500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 25 500 (двадцять п`ять тисяч) грн. Позбавлено ОСОБА_1 спеціального звання «майор міліції». Цивільні позови потерпілих ОСОБА_2 та ОСОБА_3 задоволено повністю. Стягнуто з Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області в користь кожного потерпілого моральну шкоду по 800 000 грн.

Ухвалою Львівського апеляційного суду від 01.10.2024 року вирок Франківського районного суду м. Львова залишено без змін.

Постановою Верховного Суду від 28.10.2025 касаційні скарги представника цивільного відповідача Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області Гій А.А., захисника Дмитришин М.П. залишені без задоволення. Вирок Франківського районного суду м. Львова від 26-29 квітня 2024 року та ухвалу Львівського апеляційного суду від 01 жовтня 2024 року стосовно ОСОБА_1 змінено. Виключено з них рішення про призначення ОСОБА_1 покарання у виді штрафу в розмірі 1 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 25 500 грн. В решті судові рішення залишено без зміни.

На виконання судового рішення 09.12.2024 ГУ МВС України у Львівській області здійснило останній платіж шляхом безспірного списання ГУДКСУ України у Львівській області з розрахункового рахунку ГУМВС на користь потерпілих ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , тим самим в повному обсязі виконало рішення суду, що підтверджується відповідними платіжними інструкціями.

Вважає, що ГУ МВС України у Львівській області набуло право повернення грошових коштів, понесених на виконання зобов`язань по відшкодуванню моральної шкоди, котра виплачена на користь потерпілих в загальному розмірі 1 600 000 грн у справі № 465/1841/15-к про обвинувачення ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.365 КК України. Просить стягнути з відповідача вказані грошові кошти, відшкодувати судові витрати.

Ухвалою від 30.12.2025 прийнято до розгляду позов та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження з викликом учасників справи.

Ухвалою від 18.03.2026 замінено позивача Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області на належного позивача Головне управління Національної поліції у Львівській області, закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, заявою просить розглядати справу у його відсутності, позовні вимоги підтримує у повному обсязі, не заперечує проти ухвалення заочного рішення.

Відповідач у судове засідання повторно не з`явився, належно повідомлявся про день та час судового розгляду, про причини неявки не повідомив, відзив у визначений судом строк не подав.

Суд зі згоди представника позивача ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст.280 ЦПК України з урахуванням достатніх матеріалів про взаємовідносини сторін.

Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу технічними засобами не здійснювалось.

З`ясувавши дійсні обставини справи та перевіривши їх доказами, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.

Встановлено, що ОСОБА_1 згідно з наказом начальника ГУМВСУ у Львівській області №325 ос від 12.10.2012 обіймав посаду заступника командира начальника штабу БМОП «Беркут» ГУМВСУ у Львівській області, мав спеціальне звання «майор міліції», здійснював керівництво вказаним підрозділом за відсутності керівника.

Вироком Франківського районного суду м. Львова від 26-29.04.2024 ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 365 КК України (в редакції Закону № 3207-VI від 07.04.2011) та засуджено до покарання у виді 10 (десяти) років позбавлення волі, з позбавленням права обіймати посади в органах Міністерства внутрішніх справ строком на 3 (три) роки та штрафом в розмірі 1500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 25 500 (двадцять п`ять тисяч) грн. Позбавлено ОСОБА_1 спеціального звання «майор міліції». Цивільні позови потерпілих ОСОБА_2 та ОСОБА_3 задоволено повністю. Стягнуто з Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області в користь кожного потерпілого моральну шкоду по 800 000 грн (а.с.6-12).

Ухвалою Львівського апеляційного суду від 01.10.2024 року вирок Франківського районного суду м. Львова залишено без змін (а.с.18-22).

Постановою Верховного Суду від 28.10.2025 касаційні скарги представника цивільного відповідача Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області Гій А.А., захисника Дмитришин М.П. залишені без задоволення. Вирок Франківського районного суду м. Львова від 26-29 квітня 2024 року та ухвалу Львівського апеляційного суду від 01 жовтня 2024 року стосовно ОСОБА_1 змінено. Виключено з них рішення про призначення ОСОБА_1 покарання у виді штрафу в розмірі 1 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 25 500 грн. В решті судові рішення залишено без зміни (а.с.13-17).

Частина 6 статті 82 Цивільного процесуального кодексу України передбачає, що вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

На виконання судового рішення 09.12.2024 ГУМВС України у Львівській області здійснило останній платіж шляхом безспірного списання ГУДКСУ України у Львівській області з розрахункового рахунку ГУМВС коштів на користь потерпілих ОСОБА_3 та ОСОБА_2 . Таким чином ГУ МВС України в повному обсязі виконало рішення суду, що підтверджується відповідними платіжними інструкціями (а.с.27-29).

Оскільки позивач перебував з відповідачем у трудових відносинах, останнього засуджено за вчинення злочину, позивачем відшкодовано потерпілим моральну шкоду, завдану неправомірними діями відповідача, що встановлено у справі № 465/1841/15-к про обвинувачення ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.365 КК України, тому позивач набув право повернення грошових коштів, понесених на виконання зобов`язань по відшкодуванню моральної шкоди, виплачених на користь потерпілих в загальному розмірі 1 600 000 грн.

Відповідно до вимог ст. 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 1192 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Регресна вимога носить похідний характер і виникає тільки на основі виконання якогось іншого зобов`язання, що стосовно регресного може бути названо основним. Регресне зобов`язання завжди є похідним від основного, оскільки коли припиняє дію основне, то виникає регресне зобов`язання.

Таким чином, ГУМВС України у Львівській області відшкодувавши шкоду потерпілим, отримав право зворотної вимоги (регресу) до винної особи тобто до відповідача.

Відповідно до п. 8 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 6 від 27.03.1992 року «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» з винної особи за регресною вимогою стягується сума майнових витрат, понесених на виконання зобов`язання по відшкодуванню шкоди.

За регресними зобов`язаннями перебіг позовної давності починається від дня виконання основного зобов`язання, в даному випадку з моменту виплати моральної школи - з 09.12.2024, тобто в межах строку позовної давності.

Таким чином, судом встановлено, що ГУМВСУ у Львівській області здійснило платежі по відшкодуванню моральної шкоди потерпілим, а відповідач визнаний винним, тому до позивача перейшло право регресної вимоги до відповідача в межах виплати.

Враховуючи наведене, з відповідача ОСОБА_1 слід стягнути в користь позивача Головного управління Національної поліції у Львівській області відшкодування шкоди в порядку регресу, а саме 1 600 000 грн.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача слід стягнути судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору в розмірі 19200 грн.

На підставі статей 1168, 1191, 1192, 1194 ЦК України, керуючись статтями 13, 81, 89, 142, 263-265 ЦПК України, суд

у х в а л и в:

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Головного управління Національної поліції у Львівській області матеріальну шкоду в порядку регресу в розмірі 1600000 (один мільйон шістсот тисяч) грн, судові витрати в розмірі 19200 грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, учасник справи має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Львівського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасники справи:

Позивач: Головне управління Національної поліції у Львівській області, місце знаходження: м.Львів, пл.Генерала Григоренка, 3, код 40108833.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Повний текст рішення суду виготовлено 29.04.2026.

Суддя Олена ГОРБАНЬ