Ухвала суду № 136107512, 30.04.2026, Сихівський районний суд м. Львова

Справа №463/10174/25

пр № 2/464/2372/26

У Х В А Л А

30 квітня 2026 року суддя Сихівського районного суду м. Львова Чорна С.З., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Львові про відшкодування завданої моральної шкоди,

в с т а н о в и в:

24.10.2025 позивачка ОСОБА_1 звернулася до Личаківського районного суду м. Львова з позовом до відповідача Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Львові про відшкодування завданої моральної шкоди, просила відшкодувати моральну шкоду у розмірі 1000000,00 гривень, заподіяну внаслідок вчинення відносно неї неправомірної дій, які встановлені рішенням суд від 21.07.2022 та пов`язані з неналежним розглядом її звернення.

Ухвалою від 29.10.2025 Личаківського районного суду м. Львова вказану позовну заяву передано за підсудністю до Сихівського районного суду м. Львова.

Постановою Львівського апеляційного суду від 17.03.2026 ухвалив апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без розгляду. Ухвалу Личаківського районного суду м. Львова від 29.10.2025 залишено без змін.

27.04.2026 матеріали вказаної позовної заяви надійшли до Сихівського районного суду м. Львова.

Розглянувши матеріали позовної заяви на предмет дотримання вимог встановлених ст. ст. 175, 177 ЦПК України, приходжу до наступного висновку.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Статтями 175, 177 ЦПК України визначено вимоги до форми та змісту позовної заяви.

Також згідно п. 6 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов`язковий досудовий порядок урегулювання спору.

Відтак, позивачу слід надати відомості, щодо про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися.

Також позивачем не виконано вимоги п. 7 ч. 3 ст. 175 ЦПК України, а саме не зазначено відомостей про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися;

Окрім цього суд звертає увагу на те, що в порушення п. 8 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява не містить зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.

Відповідно до п. 9 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

Як вбачається із позовної заяви, така не містить відомостей про розмір суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

Окрім цього, частиною 4 ст.177 ЦПК України передбачено, що до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Позивач просить звільнити її від сплати судового збору, у зв`язку з важким майновим становищем.

Згідно з ч.3 ст.136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, у порядку передбаченому законом, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.

Відповідно до ст.8 Закону України «Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Отже, єдиною підставою для звільнення, розстрочки, відстрочки від сплати судового збору є незадовільний майновий стан сторони фізичної особи. Звільнення сторони від сплати судового збору є правом, а не обов`язком суду. При цьому, клопотання про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене у позовній заяві, яка подається до суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

На підтвердження свого майнового стану позивачем не надано жодних доказів.

Документами, що характеризують майновий стан позивача на момент подання позовної заяви можуть бути як довідки про доходи (зокрема і фіскальних органів), так і банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка фіскального органу про перелік розрахункових та інших рахунків, довідка органу Пенсійного фонду України про розмір отриманої пенсії, довідка управління соціального захисту департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради про розмір отриманої допомоги, тощо.

Відповідно до вимог пп. 5 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви про відшкодування моральної шкоди ставка судового збору становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Пунктом 2.2. Узагальненого науково-консультативного висновку стосовно визначення належності позовної вимоги про відшкодування моральної шкоди до вимог майнового чи немайнового характеру, викладеного в Листі ВАСУ від 01.01.2015 року, зазначено, що майновий чи немайновий характер позовної вимоги про відшкодування (компенсації) моральної шкоди залежить від наступного.

Згідно з ч. 3 ст. 23 ЦК України, моральна шкода відшкодовується грошима, іншим майном або в інший спосіб. Аналіз цієї норми дає підстави зробити висновок про те, що позовна вимога про відшкодування моральної шкоди може полягати у відшкодуванні грошима, майном або в інший спосіб.

Отже, характер такої вимоги (майновий чи немайновий) є похідним від обраного позивачем (потерпілою особою) способу відшкодування моральної шкоди. Якщо позивач просить відшкодувати моральну шкоду грошима або майном, то така позовна вимога набуває майнового характеру. Якщо ж позивач вибрав інший спосіб відшкодування моральної шкоди, який не має грошового вираження (спростування неправдивих відомостей, прилюдне вибачення тощо), то така вимога є немайновою. За позовну вимогу про відшкодування моральної шкоди має справлятися судовий збір в розмірі, встановленому Законом.

З огляду на зазначене, позивачу необхідно надати докази на підтвердження зазначених нею обставин щодо важкого майнового стану або документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Відповідно до ч. 1 ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Відповідно до ч. 2 ст. 185 ЦПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Враховуючи вищенаведене та те, що дана позовна заява подана без додержання вимог, викладених у ст. 177 ЦПК України, приходжу до висновку, що таку слід залишити без руху та надати позивачу строк для усунення недоліків протягом десяти днів з дня отримання копії ухвали про залишення позовної заяви без руху.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 175, 177, 185, 258-261 ЦПК України, суддя,

п о с т а н о в и в:

позовну заяву ОСОБА_1 до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Львові про відшкодування завданої моральної шкоди - залишити без руху.

Встановити позивачу строк на усунення недоліків, який не може перевищувати п`яти днів з дня вручення ухвали про залишення заяви без руху.

Роз`яснити позивачу, що у випадку неусунення недоліків у встановлений строк заява вважається неподаною і буде йому повернута.

Суддя