Ухвала суду № 136106051, 28.04.2026, Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 214/3492/26

2/214/3987/26

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

про залишення позовної заяви без руху

28 квітня 2026 року м. Кривий Ріг

Суддя Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області Ткаченко А.В., дослідивши матеріали позовної заяви Вершиніної Олени Миколаївни , в інтересах ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , Головного управління Національної гвардії України про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу, -

ВСТАНОВИВ:

Адвокат Вершиніна О.М. звернулася до суду в інтересах ОСОБА_2 із позовною заявою, в якій просить встановити факт, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 - зниклий безвісті 31.07.2025, проживали однією сім`єю, як жінка та чоловік без реєстрації шлюбу в період часу з 2022 року до ІНФОРМАЦІЯ_4 .

За результатами автоматизованого розподілу на підставі протоколу, матеріали позовної заяви передано в провадження судді Ткаченка А.В.

Відповідно до ч.1 ст.187 ЦПК України, суд відкриває провадження у справі за позовною заявою за відсутності підстав для залишення її без руху, повернення чи відмови у відкритті провадження.

Ознайомившись із змістом та формою позовної заяви, судом встановлено, що вона подана без додержання вимог, викладених в ст.ст.175, 177 ЦПК України.

1. Так, представником позивача визначено відповідачами дітей зниклого безвісті ОСОБА_5 - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 . Разом з цим, на момент звернення позивача до суду з позовною заявою, відповідачі є неповнолітньою та малолітньою дитиною, відповідно.

Правовий статус дитини має особа до досягнення нею повноліття. Малолітньою вважається дитина до досягнення нею чотирнадцяти років. Неповнолітньою вважається дитина у віці від чотирнадцяти до вісімнадцяти років (ст. 6 СК України).

Відповідно до ст.242 ЦК України батьки (усиновлювачі) є законними представниками своїх малолітніх та неповнолітніх дітей.

Як передбачено ч.1 ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

У відповідності з вимогами ч.1 ст.47 ЦПК України, здатність особисто здійснювати цивільні процесуальні права та виконувати свої обов`язки в суді (цивільна процесуальна дієздатність) мають фізичні особи, які досягли повноліття, а також юридичні особи.

Згідно з ч.ч.1-3 ст.45 ЦПК України, під час розгляду справи, крім прав та обов`язків, визначених статтею 43 цього Кодексу, малолітня або неповнолітня особа має також такі процесуальні права: 1) безпосередньо або через представника чи законного представника висловлювати свою думку та отримувати його допомогу у висловленні такої думки; 2) отримувати через представника чи законного представника інформацію про судовий розгляд; 3) здійснювати інші процесуальні права і виконувати процесуальні обов`язки, передбачені міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України. Суд роз`яснює малолітній або неповнолітній особі її права та можливі наслідки дій її представника чи законного представника у разі, якщо за віком вона може усвідомити їх значення. Суд сприяє створенню належних умов для здійснення малолітньою або неповнолітньою особою її прав, визначених законом та передбачених міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України.

Відповідно ч.ч.1, 2 ст.59 ЦПК України, права, свободи та інтереси малолітніх осіб віком до чотирнадцяти років, а також недієздатних фізичних осіб захищають у суді відповідно їхні батьки, усиновлювачі, опікуни чи інші особи, визначені законом; права, свободи та інтереси неповнолітніх осіб віком від чотирнадцяти до вісімнадцяти років, а також осіб, цивільна дієздатність яких обмежена, можуть захищати у суді відповідно їхні батьки, усиновлювачі, піклувальники чи інші особи, визначені законом. Суд може залучити до участі в таких справах неповнолітню особу чи особу, цивільна дієздатність якої обмежена.

Проте, всупереч вимогам зазначених вище норм цивільно-процесуального законодавства України, представник позивача, маючи інформацію про те, що відповідачі ОСОБА_3 та ОСОБА_4 не досягли віку цивільної процесуальної дієздатності, не зазначає у позові їх законного представника.

2. Також, зазначаючи відповідачами дітей зниклого безвісті ОСОБА_5 , представник позивача вказує у позові, що вони народились у останнього під час його перебування у попередньому зареєстрованому шлюбі. Натомість, жодних відомостей стосовно розірвання цього шлюбу представник позивача у позові не наводить. Разом з цим, у разі, якщо попередній шлюб ОСОБА_5 не розірваний, вирішення по суті спору в зазначеній справі, напряму може торкатися прав та інтересів офіційної дружини останнього, тому вона, також, повинна бути залучена до участі, як сторона у справі.

3. Окрім того, Законом України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та Постановою КМУ «Про затвердження Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки№ №154 від 23.02.2022 закріплено, що ТЦК та СП (територіальні центри комплектування) є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов`язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації. Завданнями територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки є, зокрема, виконання законодавства з питань військового обов`язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації, керівництво військовим обліком призовників, військовозобов`язаних та резервістів на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці, здійснення контролю за його станом.

Як слідує зі змісту позовної заяви, ОСОБА_5 на момент зникнення його без вісті, не був ані призовником, ані військовозобов`язаним, ані резервістом. Натомість, відповідно до письмових доказів, долучених до матеріалів справи, останній перебував на військовій службі у військовій частині НОМЕР_1 Центрального оперативного об`єднання НГУ, тобто був військовослужбовцем. Разом з цим, представник позивача залучає в якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору ІНФОРМАЦІЯ_7 , не зазначаючи при цьому, яким саме чином ухвалення рішення у цій справі може вплинути на їх права або обов`язки щодо однієї із сторін, як це передбачено положеннями ч.1 ст.53 ЦПК України.

У зв`язку з викладеним, представнику позивача слід вирішити питання доцільності залучення в якості третьої особи саме ТЦК та СП, а не іншої особи, на чиї інтереси дійсно може вплинути ухвалення рішення у справі.

4. Окрім того, суд звертає увагу представника позивача, що для ефективного судового захисту цивільного права або інтересу важливим, також, є обраний позивачем спосіб захисту, який має відповідати природі такого права або охоронюваного законом інтересу, характеру незаконного посягання та бути ефективним.

Позов це матеріально-правова вимога позивача до відповідача, звернена через суд або інший орган цивільної юрисдикції про захист порушеного, оспореного чи невизнаного права або інтересу, який здійснюється у певній, визначеній законом, процесуальній формі. Позов як складне явище має декілька елементів, до яких відносяться: предмет, підстава, зміст.

З викладеного слідує, що предмет позову - це певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення, яка опосередковується відповідним способом захисту прав або інтересів. Підстави позову - це обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу. Зміст позову - це певна форма захисту, яку просить позивач від суду.

Додержання процесуальної форми і змісту позовної заяви є однією з обов`язкових вимог процесуального законодавства, що забезпечує прийняття суддею заяви та порушення ним провадження у справі. Значення елементів позову також полягає у тому, що за ними визначаються межі судового розгляду, адже суд відповідно до статті 13 ЦПК України розглядає цивільні справи в межах заявлених сторонами вимог. Спосіб захисту порушеного права обирає позивач, а суд захищає порушене право позивача з урахуванням ефективного способу захисту та норм матеріального права, які регулюють спірні правовідносини.

Однак, при зверненні до суду позивачем та її представником не зазначено мету встановлення факту проживання її однією сім`єю з ОСОБА_5 , що має юридичне значення у порядку позовного провадження та істотне значення для вирішення спору по суті.

Оскільки позовна заява не відповідає вимогам ст.ст.175, 177 ЦПК України, то згідно з ч.1 ст.185 ЦПК України, її необхідно залишити без руху та надати позивачеві 10-денний строк для усунення виявлених недоліків, перебіг якого обчислювати з дня вручення копії цієї ухвали.

Згідно з ч.3 ст.185 ЦПК України, якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені ст.ст.175, 177 ЦПК України, позовна заява вважатиметься поданою в день її первісного подання до суду.

Керуючись ст.ст.4, 19, 175, 177, 185, 187, 258, 260, 261 ЦПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву Вершиніної Олени Миколаївни , в інтересах ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , Головного управління Національної гвардії України про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу - залишити без руху.

Надати позивачеві та її представнику 10-денний строк для усунення недоліків, зазначених у мотивувальній частині ухвали, та приведення позовної заяви у відповідність до вимог ст.175, ст.177 ЦПК України, який обчислювати з дня отримання копії ухвали.

Копію ухвали направити позивачеві та її представнику за адресою для листування, вказаною в позовній заяві - для виконання у встановлений судом строк. У разі невиконання ухвали суду позовна заява буде вважатися неподаною та буде повернена позивачеві разом з доданими до неї матеріалами.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню в апеляційному порядку окремо від рішення суду не підлягає.

Суддя А.В. Ткаченко