Ухвала суду № 136102907, 23.04.2026, Подільський районний суд міста Києва

Подільський районний суд міста Києва

Справа № 761/40126/25

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 квітня 2026 року м. Київ

Колегія суддів Подільського районного суду м. Києва в складі:

головуючої судді - ОСОБА_1 ,

суддів - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

за участю

секретаря судового засідання - ОСОБА_4 ,

прокурора - ОСОБА_5 ,

обвинуваченого - ОСОБА_6 ,

та його захисників адвокатів - ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 ,

обвинуваченого - ОСОБА_12 ,

та його захисника - адвоката ОСОБА_13 ,

представників потерпілого АТ КБ «ПриватБанк» - адвоката ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 ,

представника потерпілого АТ «Укрнафта» - ОСОБА_17 ,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в приміщенні Подільського районного суду м. Києва клопотання прокурора Офісу Генерального прокурора ОСОБА_18 про продовження строку дії обов`язків, покладених на ОСОБА_12 у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №72024000410000019 від 16.08.2024 за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27 ч.5 ст.191, ч. 3 ст. 27 ч. 3 ст. 28 ч. 2 ст. 200, ч. 3 ст. 27 ч. 3 ст. 209, ч. 3 ст. 27 ч. 3 ст. 28 ч. 2 ст.366 КК України, ОСОБА_12 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 27 ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 27 ч. 3 ст. 209 КК України,

встановила:

За ухвалою колегії суддів Київського апеляційного суду від 09.10.2025 року подання голови Шевченківського районного суду міста Києва було задоволено. Обвинувальний акт у кримінальному провадженні №72024000410000019 від 16.08.2024 за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27 ч.5 ст.191, ч. 3 ст. 27 ч. 3 ст. 28 ч. 2 ст. 200, ч. 3 ст. 27 ч. 3 ст. 209, ч. 3 ст. 27 ч. 3 ст. 28 ч. 2 ст.366 КК України, ОСОБА_12 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 27 ч. 5 ст. 191, ч.2 ст.27, ч.3 ст.28, ч. 2 ст. 200, ч. 2 ст. 27 ч. 3 ст. 209 КК України, у зв`язку із неможливістю автоматизованого розподілу судових справ між суддями відповідного суду, направлено до Подільського районного суду м. Києва.

Від прокурора першого відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів органами Бюро економічної безпеки України ОСОБА_5 надійшло клопотання про продовження строку дії покладених на обвинуваченого ОСОБА_12 обов`язків, передбачених ст. 194 КПК України, зокрема не виїжджати за межі Києва, Київської та Дніпропетровської областей з перетином межуючих областей без дозволу прокурора або суду; утриматися від спілкування із свідками та іншим обвинуваченим у даному кримінальному провадженні; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України та в`їзд в Україну.

Клопотання обґрунтоване тим, що прокурорами Офісу Генерального прокурора забезпечується підтримання публічного обвинувачення у кримінальному провадженні № 72024000410000019 від 16.08.2024 відносно ОСОБА_6 за ч. 3 ст. 27 ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 27 ч. 3 ст. 28 ч. 2 ст. 200, ч. 3 ст. 27 ч. 3 ст. 209, ч. 3 ст. 27 ч. 3 ст. 28 ч. 2 ст. 366 КК України, а також ОСОБА_12 за ч. 2 ст. 27 ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 27 ч. 3 ст. 209 КК України, досудове розслідування у якому здійснювалося детективами Головного підрозділу детективів Бюро економічної безпеки України.

Вказує, що існує два ризики, що передбачені ст. 177 КПК України, а саме переховуватися від суду ( п.1 ч. 1 ст. 177 КПК України) та незаконний вплив на свідків у цьому кримінальному провадженні ( п.3 ч. 1 ст. 177 КПК України). Так, ОСОБА_12 на думку сторони обвинувачення, усвідомлюючи тяжкість та невідворотність покарання за вчинення особливо тяжких злочинів, розуміючи необхідність відшкодування збитків, завданих його діяннями, які становлять 2 060 872 064,10 грн. може планувати втечу з метою уникнення від кримінальної відповідальності та переховуватися від органів досудового розслідування та суду, переміщуватися по Україні та за її межі, так як є особою непризовного віку. Останній на утриманні неповнолітніх дітей немає, не одружений, не має міцних стійких соціальних зв`язків в Україні. Щодо ризику впливу на свідків, то даний ризик є реальним, оскільки серед свідків є колишні та діючі співробітники банківської установи, існує ризик зміни ними показів в ході допиту судом.

В судовому засіданні прокурор клопотання підтримав та просив задовольнити, просив також врахувати вагомість наявних доказів про вчинення кримінальних правопорушень, тяжкість покарання, яка загрожує обвинуваченому в разі визнання його винним у вчиненні особливо тяжкого злочину, майновий стан та розмір майнової шкоди.

Представники потерпілого АТ КБ «ПриватБанк» адвокати ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , представник АТ «Укрнафта» ОСОБА_17 підтримали позицію сторони обвинувачення.

Обвинувачений ОСОБА_12 та його захисник адвокат ОСОБА_13 просили відмовити у задоволенні клопотання прокурора про продовження строку дії обов`язків, передбачених ст.194 КПК України. Захисник зазначив про порушення порядку подання прокурором вказаного клопотання, оскільки клопотання прокурора про продовження обов`язків незважаючи на передачу справи до Подільського районного суду м. Києва, розглядалось слідчими суддями Шевченківського районного суду м. Києва. Так, ухвалою Київського апеляційного суду від 09.10.2025 року по справі № 761/40126/25 було задоволено подання голови Шевченківського районного суду м. Києва та направлено даний обвинувачений акт до Подільського районного суду м. Києва. Ухвалою Подільського районного суду м. Києва від 17.10.2025 року справу було призначено до підготовчого судового засідання, а відтак прокурор не мав подавати клопотання про продовження заходів забезпечення кримінального провадження до слідчого судді в порядку ч. 6 ст. 199 КПК України. Окрім того, викладені у клопотанні обставини не відповідають фактичному стану кримінального провадження, не базується на обґрунтованій підозрі та не доводить наявність будь-яких ризиків, а відтак не відповідає вимогам, встановленим процесуальним законом до відповідного клопотання. Так, станом на даний час, починаючи з 12.03.2024 року, тобто понад два роки, ОСОБА_12 звільнений з установи попереднього ув`язнення під заставу, на наступний день здав слідчому свої паспорти та в подальшому з`являвся за першим викликом до слідчого, прокурора, суду. Понад 25 місяців не маючи обов`язку носіння електронного засобу зв`язку, ОСОБА_12 не вчиняв будь-яких спроб переховуватися від органів досудового розслідування та суду. Обвинувачений ОСОБА_12 є пенсіонером, інших джерел доходу окрім пенсії, немає, його цивільна дружина та її родичі, продовжують працювати та мешкати на території України. Щодо доводів прокурора про вплив на свідків, то як раніше зазначалося, у їхніх показах відсутня будь-яка інформація, що могла б слугувати доказом вчинення ОСОБА_12 інкримінованих йому діянь, відтак необхідність здійснення такого впливу відсутня. Окрім того, 12.03.2024 року ОСОБА_12 був звільнений з-під варти у зв`язку з внесенням застави в розмірі 45 420 000 грн. і у випадку невиконання обвинуваченим своїх обов`язків сторона обвинувачення може ініціювати стягнення внесення застави до державного бюджету.

Обвинувачений ОСОБА_6 та його захисники адвокати ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 підтримали позицію адвоката ОСОБА_13 .

Розглянувши клопотання, заслухавши думку учасників судового засідання, колегія суддів дійшла наступного висновку.

У відповідності до ч. 3 ст. 315 КПК України, під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити, продовжити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом II цього Кодексу.

Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання ризикам, передбаченим ч. 1 ст. 177 КПК України.

Суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті (ч. 3 ст. 183 КПК України).

Частиною 1 ст. 182 КПК України визначено, що застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у дохід держави в разі невиконання цих обов`язків.

З моменту звільнення підозрюваного, обвинуваченого з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної слідчим суддею, судом в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, підозрюваний, обвинувачений, заставодавець зобов`язані виконувати покладені на них обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави (ч. 6 ст. 182 КПК України).

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави підозрюваний, обвинувачений вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави (ч. 4 ст. 202 КПК України).

Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 26.02.2024 року відносно ОСОБА_12 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, визначено розмір застави, з покладенням обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КК України.

12.03.2024 року ОСОБА_12 було звільнено з-під варти у зв`язку з внесенням застави, у зв`язку з чим ОСОБА_12 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави, з покладенням обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК.

Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 25.02.2026 року строк дії обов`язків, покладених на ОСОБА_12 було продовжено до 24.04.2026 року включно.

Це кримінальне провадження знаходиться на стадії підготовчого судового засідання, ОСОБА_12 вручений обвинувальний акт і він має процесуальний статус обвинуваченого.

Суд зауважує, що у клопотанні прокурора порушено питання про обґрунтованість пред`явленого обвинувачення з посиланням на відповідні докази, зібрані органом досудового розслідування. Однак, з огляду на стадію кримінального провадження питання обґрунтованості обвинувачення не може бути предметом вирішення, оскільки докази, які, на думку сторони обвинувачення, його підтверджують, будуть досліджуватися в порядку глави 28 КПК України, і лише за наслідком судового розгляду буде вирішено питання стосовно доведеності обвинувачення.

У зв`язку із цим суд надаватиме оцінку винятково питанню наявності заявлених прокурором ризиків.

Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати судовому розгляду або ж створить загрозу суспільству. Як обов`язковий критерій застосування запобіжного заходу ризик кримінального провадження має прогностичний характер, його визначення у конкретний проміжок часу спрямоване на усунення негативного впливу на кримінальне провадження в майбутньому. При встановленні ризиків суд застосовує стандарт достатності підстав вважати, що обвинувачений може вдатися до дій на шкоду кримінальному провадженню.

На думку суду, ризик переховування обвинуваченого від суду досі є реальним з огляду на тяжкість кримінальних правопорушень, у вчиненні яких обвинувачується ОСОБА_12 , та суворість можливого покарання. Так, ОСОБА_12 обвинувачується у вчиненні особливо тяжких кримінальних правопорушень, за які передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк більше десяти років. Отже, усвідомлюючи тяжкість покарання та невідворотність кримінальної відповідальності у випадку визнання його винуватим у майбутньому, обвинувачений може вчиняти дії, спрямовані на переховування від суду.

Оцінюючи можливість впливу на свідків суд виходить із передбаченої КПК України процедури отримання свідчень від осіб, які є свідками у кримінальному провадженні, а саме на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акта до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (ч.ч.1, 2 ст. 23, ст. 224 КПК України). Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання, або отриманих у порядку, передбаченому ст. 225 цього Кодексу. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них, крім порядку отримання показань, визначеного ст. 615 цього Кодексу (ч.4 ст. 95 КПК України).

Отже, ризик впливу на свідків існує не лише на етапі досудового розслідування при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідка та дослідження їх судом.

Враховуючи обставини кримінального правопорушення, існує реальна можливість безпосереднього впливу обвинуваченого на свідків з метою схилити їх до зміни показань чи відмови від дачі показань.

Суд відхиляє доводи сторони обвинувачення в частині застосування обов`язку не виїжджати за межі м. Києва, Київської та Дніпропетровської областей та не спілкуватися з обвинуваченим ОСОБА_6 , оскільки прокурором не наведено конкретних переконливих фактів, які б свідчили про реальне, а не гіпотетичне існування цього ризику. Обвинувачений ОСОБА_12 з березня 2024 року звільнений з-під варти, тобто понад два роки і доказів ухилення від суду не надано, тому вважає за можливе залишити обов`язок не відлучатися за межі України, здавши на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну. Окрім того, обов`язок не спілкуватися з іншим обвинуваченим в клопотанні не обґрунтовано, а також такий обов`язок не покладений на іншого обвинуваченого ОСОБА_6 .

Враховуючи викладене, актуальними залишаються ризики переховування від суду та незаконного впливу на свідків. Актуальний розмір застави та низка покладених обов`язків здатні виконати роль стримуючого фактору для забезпечення належної процесуальної поведінки обвинуваченого в подальшому.

Таким чином, суд клопотання прокурора задовольняє частково та зобов`язує обвинуваченого ОСОБА_12 не виїжджати за межі України, здавши на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну та заборонити спілкуватися із свідками.

На переконання суду, покладені обов`язки не є такими, що надмірно або негативно впливають на життєвий уклад обвинуваченого, а таке втручання є розумним і співмірним для цілей кримінального провадження.

Керуючись ст. 176-178, 182, 194, 196, 314, 315, 376, 392 КПК України, колегія суддів

постановила:

Клопотання прокурора - задовольнити частково.

Продовжити відносно обвинуваченого ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строк дії обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, покладених на нього ухвалою Шевченківського районного суду міста Києва від 25.02.2026, на два місяці, тобто до 23.06.2026 року, включно, зокрема:

- утримуватися від спілкування із свідками у даному кримінальному провадженні;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Ухвала остаточна, оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали буде складено і оголошено о 09 год. 55 хв. 28.04.2026 року.

Cудді Подільського

районного суду м. Києва ОСОБА_1

ОСОБА_2

ОСОБА_3