Рішення № 136102154, 31.03.2026, Голосіївський районний суд міста Києва

Справа № 752/18658/25

Провадження № 2/752/4808/26

РІШЕННЯ

Іменем України

31 березня 2026 року Голосіївський районний суд міста Києва в складі:

головуючого судді - Слободянюк А.В.,

за участю секретаря - Пулинець Л.Ю.,

розглянувши у порядку загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні в приміщенні Голосіївського районного суду міста Києва цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Київської міської ради про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини,

ВСТАНОВИВ

Позивач ОСОБА_1 в особі представника адвоката Купченка В.В. звернувся до Голосіївського районного суду м. Києва з позовом до Київської міської ради про визначення додаткового строку в три місяці для подання заяви про прийняття спадщини, що відкрилась після смерті рідної сестри ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що ІНФОРМАЦІЯ_2 померла його рідна сестра ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (надалі - спадкодавець). Після смерті спадкодавця відкрилась спадщина на належне їй нерухоме майно - 1/2 частину квартири АДРЕСА_1 . Після смерті спадкодавця позивач у встановлений законом шестимісячний термін нотаріусу заяву про прийняття спадщини не подав, оскільки на той час у спадкодавця був живий син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , якому належала на праві власності інша 1/2 частина квартири АДРЕСА_1 та який був спадкоємцем першої черги.

ІНФОРМАЦІЯ_4 помер син спадкодавця - ОСОБА_3 , та позивач, як єдиний родич і єдиний спадкоємець покійного, 30.12.2024 звернувся до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Мазарчук Н.В. з заявою про прийняття спадщини, що залишилась після смерті його племінника. При цьому позивач розраховував отримати свідоцтво про право на спадщину як на 1/2 частку квартири, що належала його племіннику ОСОБА_3 , так і на 1/2 частку квартири, яка залишилась у спадок його племіннику ОСОБА_3 після смерті його матері ОСОБА_2 .

Проте, приватним нотаріусом 19.06.2025 позивачу було видано лише свідоцтво про право на спадщину за законом на 1/2 частку квартири, що належала його племіннику ОСОБА_3 , а щодо частки його сестри ОСОБА_2 виявилось, що ОСОБА_3 за свого життя не переоформив на своє ім`я частку матері. Після чого позивач 20.06.2025 подав заяву на прийняття спадщини, але 18.07.2025 отримав постанову приватного нотаріуса про відмову у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 у зв`язку з пропуском встановленого законодавством шестимісячного терміну, передбаченого ч.1 ст.1270 ЦК України.

Таким чином позивач вважає, що пропустив встановлений законом строк для прийняття спадщини з поважних причин, а тому з метою захисту та реалізації своїх спадкових справ звернувся до суду.

Ухвалою Голосіївського районного суду міста Києва від 04.08.2025 відкрито провадження у справі, вирішено проводити розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою Голосіївського районного суду міста Києва від 21.10.2025 задоволено клопотання представника позивача адвоката Купченка В.В. та витребувано у приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Мазарчук Н.В. копію спадкової справи щодо майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

28.10.2025 на адресу суду від приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Мазарчук Н.В. надійшла копія спадкової справи № 13/2025 щодо майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Ухвалою Голосіївського районного суду міста Києва від 28.01.2026 закрито підготовче провадження у справі, справу призначено до судового розгляду по суті у відкритому судовому засіданні на 31.03.2026.

У судове засідання 31.03.2026 позивач та його представник не з`явились. До початку судового засідання представник позивача подав письмову заяву з проханням провести судовий розгляд за його відсутності, позовні вимоги підтримує з підстав, викладених у позовній заяві, просить їх задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача Київської міської ради, якій надсилались судові повістки до електронного кабінету, в судове засідання не з`явився, про розгляд справи повідомлений своєчасно та належним чином, про причини неявки суду не повідомив. Заяв про розгляд справи за відсутності представника або про відкладення розгляду справи суду не надходило. Правом на подання відзиву на позовну заяву не скористався.

Відповідно до ч.3 ст.211 ЦПК України, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.

У зв`язку з неявкою у судове засідання усіх учасників справи фіксування судового засідання звукозаписувальним технічним засобом не здійснюється відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України.

Дослідивши та всебічно проаналізувавши обставини справи, оцінивши зібрані у справі докази в їх сукупності, виходячи зі свого внутрішнього переконання, яке ґрунтується на повному та всебічному дослідженні обставин справи, суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до ч. 1 статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового та майнового права та інтересу. Вказаною нормою матеріального права визначено способи захисту прав та інтересів, і цей перелік не є вичерпним. Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб`єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення.

Суд повинен з`ясувати характер спірних правовідносин (предмет і підстави позову), наявність/ відсутність порушеного права чи інтересу та можливість його поновлення/захисту в обраний спосіб.

Відповідно до ч. 1 статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Відповідно до ч. 1 статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

У цивільному судочинстві діє принцип диспозитивності, який покладає на суд обов`язок вирішувати лише ті питання, про вирішення яких його просять сторони у справі (учасники спірних правовідносин), та позбавляє можливості ініціювати судове провадження. Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Формування змісту та обсягу позовних вимог є диспозитивним правом позивача.

Отже, кожна сторона сама визначає стратегію свого захисту, зміст своїх вимог і заперечень, а також предмет та підстави позову, тягар доказування лежить на сторонах спору, а суд розглядає справу виключно у межах заявлених ними вимог та наданих доказів.

Відповідно до п. 1 ч. 1 статті 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема, чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про що 14.05.2024 Київським відділом державної реєстрації смерті Центрального регіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) складено відповідний актовий запис № 8024 та видане свідоцтво про смерть серії НОМЕР_1 .

Згідно зі свідоцтва про право власності на житло, виданого 20.04.2001 Державною адміністрацією Московського району м. Києва відповідно до розпорядження (наказу) від 20.04.2001 № 25470, за життя ОСОБА_2 , а також її сину - ОСОБА_3 належала на праві власності в рівних долях квартира АДРЕСА_1 .

Під час розгляду справи судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 та спадкодавець ОСОБА_2 є рідними братом та сестрою, що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями свідоцтва про народження позивача серії НОМЕР_2 , виданого 13.04.1963 Микільсько-Борщагівським сільським РАЦС, свідоцтвом про народження спадкодавця ОСОБА_2 (дівоче прізвище - ОСОБА_4 ) серії НОМЕР_3 , виданого 26.04.1952 Микільсько-Борщагівським сільським РАЦС, довідкою відділу РАЦС Солом`янського районного управління юстиції у м.Києві №289 від 13.04.2007, відповідно якої 12.07.1975 у відділі РАЦС Солом`янського районного управління юстиції у м.Києві зареєстровано шлюб громадян ОСОБА_5 та ОСОБА_6 .

Судом також встановлено, що на випадок своєї смерті ОСОБА_2 03.03.2021 склала заповіт, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Лисенко О.О., яким належну їй на праві приватної власності частку у праві власності на квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , заповіла своєму синові ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Разом з тим, спадкоємець ОСОБА_7 помер до відкриття спадщини після ОСОБА_2 , про що 16.06.2022 Деснянським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України складено актовий запис про смерть № 857.

Таким чином, ОСОБА_7 був спадкоємцем за заповітом після смерті ОСОБА_2 , а також і спадкоємцем першої черги, однак він помер раніше спадкодавця ОСОБА_2 і, відповідно, не встиг прийняти спадщину за заповітом або відмовитись від неї на користь іншого спадкоємця за законом.

Також, за матеріалами справи, спадкодавець ОСОБА_2 мала іншого сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (свідоцтво про народження серії НОМЕР_4 від 17.01.1984), який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 , про що 19.12.2024 року Київським відділом державної реєстрації смерті Центрального регіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) складено відповідний актовий запис № 20861 та видане свідоцтво про смерть серії НОМЕР_5 .

19.06.2025 позивач ОСОБА_1 отримав свідоцтво про право на спадщину за законом на 1/2 частку квартири АДРЕСА_1 , що належала його племіннику ОСОБА_3 на підставі свідоцтва про право власності на житло, виданого 20.04.2001 Державною адміністрацією Московського району м. Києва за № 25470.

Згідно ст.1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Згідно ст.1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою (ч.1). Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (ч.2).

Ст.1221 ЦК України визначено, що місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця.

Статтями 1261-1266 ЦК України визначено п`ять черг спадкування за законом, та спадкування за правом представлення.

Згідно з ч. 1 ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Ст.1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Таким чином ОСОБА_3 , як син покійної ОСОБА_2 , відносився до першої черги спадкування за законом та мав право на спадкування після своєї матері, проте, за матеріалами справи, спадщину за життя також не прийняв.

Відповідно до ст. 1262 ЦК України до другої черги спадкоємців за законом мають рідні брати та сестри спадкодавця, його баба та дід як з боку батька, так і з боку матері.

Відповідно до ст.1258 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово (ч.1). Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття.

Отже, позивач ОСОБА_1 є спадкоємцем другої черги за законом та єдиним спадкоємцем померлої ОСОБА_2 , інших спадкоємців за заповітом чи за законом немає.

За матеріалами справи, позивач ОСОБА_1 20.06.2025 подав приватному нотаріусу Київського міського нотаріального округу Мазарчук Н.В. заяву про прийняття спадщини, що залишилась після смерті своєї сестри ОСОБА_2 .

Проте, постановою від 18.07.2025 приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Мазарчук Н.В. відмовив позивачу у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 у зв`язку з пропуском встановленого законодавством шестимісячного терміну, передбаченого ч.1 ст.1270 ЦК України.

Згідно з ч. 1 ст. 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України, за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

За змістом цієї статті поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Правила частини третьої статті 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; ці обставини суд визнав поважними.

Предметом даного спору є встановлення додаткового строку для прийняття спадщини позивачеві, оскільки останній після смерті сестри ОСОБА_2 , будучи її спадкоємцем, пропустив строк для подання заяви про прийняття спадщини. Обґрунтовуючи свої позовні вимоги, ОСОБА_1 вказує, що пропустив шестимісячний строк для прийняття спадщини, оскільки був обізнаним про те, що після смерті ОСОБА_2 право спадкування за законом мав її син ОСОБА_3 , як спадкоємець першої черги, а позивач, як рідний брат покійної, відносився до другої черги спадкоємців за законом і, за наявності у спадкодавиці рідного сина, не мав права на спадкування. Проте, позивачу не було відомо, що за свого життя ОСОБА_3 не звернувся до приватного нотаріуса для отримання свідоцтва про право на спадщину після своєї матері. Саме тому позивач не подавав відразу після смерті сестри ОСОБА_2 заяву на прийняття спадщини, оскільки не мав на це правових підстав.

Вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Згідно правового висновку, викладеного Верховним Судом України у постанові від 23.08.2017 № 6-1320цс17 правила частини третьої статті 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини визнані судом поважними.

З урахуванням наведеного, якщо спадкоємець пропустив шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, закон гарантує йому право на звернення до суду з позовом про визначення додаткового строку на подання такої заяви.

Пленум Верховного Суду України в п. 24 постанови від 30.05.2008 № 7 "Про судову практику у справах про спадкування" роз`яснив, що, вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Таким чином, необізнаність спадкоємця ОСОБА_1 , як спадкоємця другої черги за законом, про неприйняття спадщини після смерті ОСОБА_2 спадкоємцем ОСОБА_3 , який був спадкоємцем першої черги за законом (про що позивачу стало відомо лише після смерті ОСОБА_3 , є поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини.

Згідно ч. 1 ст. 81 Цивільного процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Статтею 89 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Зважаючи на викладені обставини та, беручи до уваги те, що позивач захистити своє порушене право в інший спосіб, окрім як звернутися з позовом до суду про визначення додаткового строку для прийняття спадщини, не може, враховуючи поважність причин пропуску встановленого строку для прийняття спадщини, суд вважає за необхідне позов задовольнити та визначити позивачу додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини після смерті рідної сестри ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , строком на три місяці з моменту набрання рішення законної сили.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.15, 16, 1223, 1261, 1268, 1270, 1272 ЦК України, Постановою Пленуму Верховного Суду України №7 від 30.05.2008 року «Про судову практику у справах про спадкування», ст.ст.4, 5, 12, 13, 76, 81, 95, 258-259, 263-265, 273 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до Київської міської ради про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини - задовольнити.

Встановити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_6 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 , додатковий тримісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини після померлої ІНФОРМАЦІЯ_7 ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , який рахувати з дня набрання даним рішенням суду законної сили.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його складення.

Учасники справи мають право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення даного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя А.В.Слободянюк