Постанова № 13609998, 05.01.2011, Луганський окружний адміністративний суд

Категорія №2.11.17

ПОСТАНОВА

Іменем України

05 січня 2011 року Справа № 2а-5215/10/1270 Луганський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді:Захарової О.В.

секретаря судового засідання:Білоконя Д.І.

за участю:

прокурор:не прибув

представника позивача:Цимбалюка О.В. (довіреність від 12.07.2010)

представника відповідача:Лиманюка М.А. (довіреність №26549 від 30.12.2010)

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «АРМ-Сервіс» до Державної податкової інспекції в м. Сєвєродонецьку Луганської області про визнання бездіяльності протиправною, зобовязання вчинення певних дій, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до Луганського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м.Сєвєродонецьку Луганської області, яким просив визнати незаконними дії посадових осіб ДПІ щодо вимагання проведення інвентаризації основних фондів, товарно-матеріальних цінностей та коштів в присутності працівників податкової служби, які викладені в листі №8004/7/23-610 від 07.05.2010; визнати незаконними дії посадових осіб ДПІ щодо вимагання надання всіх необхідних оригіналів документів бухгалтерського, податкового обліку та їх реєстрів, що засвідчують правомірність формування податкового кредиту та податкових зобовязань за листопад 2008 року, грудень 2008 року, січень 2009, березень 2009, квітень 2009, серпень 2009 року, листопад 2009 року, яка викладена відповідачем в листі від 07.05.2010 №8003/7/23-610; визнати незаконними дії посадових осіб податкової інспекції щодо вимоги, яка викладена відповідачем в листі від 07.05.2010 №8009/7/23-610; судові витрати покласти на відповідача.

Під час судового розгляду позивач неодноразово уточнював позовні вимоги, остаточно відповідно до наданої суду письмової заяви від 22.12.2010, просить суд визнати протиправною бездіяльність Державної податкової інспекції у м. Сєвєродонецьку Луганської області щодо ненадання до органу державного казначейства висновку про бюджетне відшкодування ПДВ за лютий 2010 року у розмірі 400436,00 грн., за березень 2010 року у розмірі 96350,00 грн. на рахунок ТОВ «АРМ- Сервіс» у банку; зобовязати відповідача ДПІ у м.Сєвєродонецьку Луганської області направити до органу державного казначейства висновок із зазначенням суми за лютий 2010 року у розмірі 400436,00 грн., за березень 2010 року у розмірі 96350,00 грн., що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок ТОВ «АРМ-Сервіс» у банку за лютий, березень 2010 року, як це передбачено у ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість».

Разом із тим, представник позивача просив суд залишити без розгляду позовні вимоги, викладені у позовній заяві від 29.06.2010 та позовні вимоги уточненої позовної заяви від 16.12.2010.

Ухвалою суду від 22.12.2010 вказані позовні вимоги було залишено без розгляду у звязку із їх відкликанням, на підставі п.5 ч.1 ст.155 КАС України.

В обґрунтування уточнених позовних вимог позивачем зазначено, що як платник податку на додану вартість ТОВ «АРМ-Сервіс» подало до Державної податкової інспекції у м. Сєвєродонецьку Луганської області податкові декларації з ПДВ за лютий-березень 2010 року, якими (код рядка 25, 25.1) визначено суму податку на додану вартість, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку за лютий 2010 року у розмірі 400436,00 грн., за березень 2010 року у розмірі 96350,00 грн.

Відповідачем у період з 06.05.2010 по 13.05.2010 проведена позапланова виїзна перевірка ТОВ «АРМ-Сервіс» з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування ПДВ на розрахунковий рахунок за лютий, березень 2010 року, яка виникла за рахунок відємного значення з ПДВ. За результатами перевірки відповідачем складено Довідку №1129/23-23473764 від 18.05.2010. Відповідно до змісту Довідки відхилень між даними заявленими підприємством у графі 4 додатку 2 до податкових декларацій за лютий та березень 2010 року та даними перевірки не встановлено.

Перевіркою повністю підтверджено, що позивач правильно визначив суму бюджетного відшкодування за періоди, що перевірялись, про що також зазначено у Довідці.

Жодного порушення податкового законодавства з посиланням на конкретний пункт або статтю закону, які спростовують достовірність нарахування сум бюджетного відшкодування в Довідці не зазначено.

Від так, відповідач повинен був за наслідками перевірки надати органу казначейства висновок із зазначенням суми ПДВ, що підлягає відшкодуванню з бюджету, або відмовити у наданні бюджетного відшкодування.

В порушення вимог Закону України «Про податок на додану вартість» відповідачем висновок до органу державного казначейства не наданий.

У звязку з чим, позивач просить визнати протиправною бездіяльність Державної податкової інспекції в м.Сєвєродонецьку Луганської області, яка виразилася у ненаданні до органу державного казначейства висновку про відшкодування ТОВ «АРМ-Сервіс» податку на додану вартість за лютий 2010 року у розмірі 400436,00 грн., за березень 2010 року у розмірі 96350,00 грн. на рахунок ТОВ «АРМ-Сервіс» у банку; зобовязати відповідача ДПІ у м.Сєвєродонецьку Луганської області направити до органу державного казначейства висновок із зазначенням суми за лютий 2010 року у розмірі 400436,00 грн., за березень 2010 року у розмірі 96350,00 грн., що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок ТОВ «АРМ-Сервіс» у банку за лютий, березень 2010 року, як це передбачено у ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість».

Представник відповідача у судовому засіданні позов не визнав, просив відмовити в його задоволенні, пояснив, що перевіркою не підтверджено відображене ТОВ «АРМ-Сервіс» у декларації за лютий 2010 року бюджетне відшкодування у сумі 400436,00 грн. та за декларацією за березень 2010 року бюджетне відшкодування у сумі 96350,00 грн., про що був зроблений запис у Довідці №1129/23-23473764 від 18.05.2010 про результати перевірки ТОВ «АРМ-Сервіс». Відповідно до вимог п.4.11 Наказу ДПА №350 від 18.08.2005. «Про затвердження методичних рекомендацій щодо взаємодії між підрозділами органів державної податкової служби при організації та проведенні перевірок достовірності нарахування бюджетного відшкодування податку на додану вартість» у разі неможливості підтвердити до відшкодування суму ПДВ в акті (довідці) про результати позапланової документальної перевірки вчиняється відповідний запис. Листом від 07.05.2010 №8003/7/23-610 ДПІ просила позивача надати необхідні документи бухгалтерського, податкового обліку та їх реєстрів, що засвідчують правомірність формування податкового кредиту та податкових зобовязань за листопад 2008 року, грудень 2008 року, січень 2009, березень 2009, квітень 2009, серпень 2009 року, листопад 2009 року, однак вказані документи позивач не надав. Тому у Довідці було зазначено, що податковий орган не підтвердив суми, які підлягають відшкодуванню.

Прокурор у судове засідання не прибув, про дату, час та місце судового розгляду повідомлений належним чином, причини неприбуття суду не відомі.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст. 69-72 КАС України, суд прийшов до наступного.

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «АРМ-Сервіс» зареєстроване в якості юридичної особи виконавчим комітетом Сєвєродонецької міської ради 25.10.1995 за №1383105 0001 001209 (а.с. 80) та здійснює свою діяльність на підставі Статуту (у новій редакції, а.с. 81-93).

В якості платника податку на додану вартість перебуває на обліку в Державній податковій інспекції в м.Сєвєродонецьку Луганської області з 18.01.2006.

Пунктом п. 1 ч. 1 ст. 3 КАС України визначено, що справа адміністративної юрисдикції переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства.

Справи за участю органів державної податкової служби відносяться до юрисдикції адміністративних судів, оскільки учасником спору є суб'єкт владних повноважень (орган державної податкової служби), наділений владними повноваженнями.

Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків визначені пунктом 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» № 168/97-ВР від 03.04.1997 (далі Закон №168). Саме нормами зазначеного Закону, з урахуванням його преамбули, регулюються всі питання, повязані із визначенням та сплатою податку на додану вартість.

Наявність у позивача бюджетного відшкодування у відповідній сумі першим відповідачем не заперечується, спірним є факт підтвердження зазначених сум.

Відповідно до підпункту 7.7.4 п. 7.7 ст. 7 Закону № 168 платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

На виконання наведених вимог позивачем 17 березня 2010 було подано до відповідача податкову декларацію з податку на додану вартість за лютий 2010 року з відміткою податкового органу про її прийняття разом з розрахунком суми бюджетного відшкодування та заявою про повернення суми бюджетного відшкодування ( а.с. 115-121).

19 квітня 2010 року позивачем до ДПІ в м.Сєвєродонецьку Луганської області подано податкову декларацію з податку на додану вартість за березень 2010 року з відміткою податкового органу про її прийняття разом з розрахунком суми бюджетного відшкодування та заявою про повернення суми бюджетного відшкодування (а.с. 122-128).

Як встановлено підпунктами 7.7.5., 7.7.6., 7.7.7. п.7.7 ст.7 Закону протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації, податковий орган проводить документальну невиїзну перевірку (камеральну) заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право протягом такого ж строку провести позапланову виїзну перевірку (документальну) платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування.

Порядок оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства визначений та затверджений наказом Державної податкової адміністрації України від 10.08.2005 № 327, який зареєстрований в Міністерстві юстиції України від 25.08.2005 (далі Порядок 327).

Згідно з пунктом 1.3 Порядку №327, за результатами проведення невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок фінансово-господарської діяльності суб'єктів господарювання оформляється акт, а в разі відсутності порушень податкового, валютного та іншого законодавства довідка.

Судом встановлено, що відповідачем, в період з 06.05.2010 по 13.05.2010 було здійснено позапланову виїзну перевірку позивача з питань достовірності нарахування бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за лютий, березень 2010 року, яка виникла за рахунок відємного значення з податку на додану вартість, що декларувалась в період з 01.01.2010 по 28.02.2010.

За результатами перевірки відповідачем складено довідку від 18.05.2010 №1129/23-23473764 (а.с. 12-21).

З довідки від 18.05.2010 №1129/23-23473764 вбачається, що відповідач визначив неможливість підтвердження заявленої суми бюджетного відшкодування за лютий 2010 року на суму 400436,00 грн. і березень 2010 року на суму 96350,00 грн. у звязку із ненаданням позивачем документів, які відповідач просив надати листом від 07.05.2010 №8003/7/234-610 (висновок довідки, а.с. 20-21).

Проведеною перевіркою розбіжностей між первинними та бухгалтерськими документами з відомостями, отриманими від позивача не встановлено.

Податкове повідомлення-рішення за наслідками перевірки у звязку із не підтвердженням заявлених до відшкодування сум, відповідачем не виносилося.

Пунктом «в» підпункту 7.7.7 пункту 7.7 статті 7 передбачені дії податкового органу, якщо за наслідками документальної невиїзної (камеральної) або позапланової виїзної (документальної) перевірки податковий орган виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, у разі зясування внаслідок проведення таких перевірок факту, за яким платник податку не має права на отримання бюджетного відшкодування, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються підстави відмови у наданні бюджетного відшкодування або відповідно до пп. 7.7.5 п. 7.7 ст. 7 Закону №168/97-ВР у п'ятиденний термін після закінчення перевірки податковий орган зобовязаний надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

Таким чином, податковий орган як орган владних повноважень, здійснюючи контроль за обчисленням та сплатою податку на додану вартість, у тому числі, бюджетним відшкодуванням, повинен діяти у спосіб, передбачений законом, а саме, за наслідками перевірок, або надати висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету, або відмовити у наданні бюджетного відшкодування.

З огляду на принцип допустимості доказів, що визначений частиною 4 статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України, обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Законом не передбачено право податкового органу з будь-яких причин утриматися від виконання зазначених дій, що зробив відповідач у справі.

У межах спірних відносин у податкового органу відсутні будь-які підстави утримуватися від надання висновку органам казначейства про бюджетне відшкодування, яке рахується у складі бюджетної заборгованості.

Слід також зазначити, що право на відшкодування від'ємної різниці є матеріальним правом позивача. Несвоєчасне відшкодування коштів порушує його право власності, захист якого гарантовано першим реченням частини першої статті першої Першого протоколу до Європейської конвенції з прав людини та основних свобод, яка набрала чинності для України 11.09.1997 та у відповідності до ст. 9 Конституції України є частиною національного законодавства.

Зміст цього конвенційного положення про захист права власності розкритий у ряді Рішень Європейського Суду з прав людини, у тому числі у Рішенні Європейського Суду від 09.01.2007 у справі “Интерсплав проти України”.

Оцінивши вищевикладені обставини, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно із ч. 3 ст. 160 КАС України у судовому засіданні 05.01.2010 проголошено вступну і резолютивну частини постанови.

Відповідно до п.1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 3, 17, 18, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправною бездіяльність Державної податкової інспекції в м.Сєвєродонецьку Луганської області щодо ненадання до органу державного казначейства висновку про бюджетне відшкодування ПДВ за лютий 2010 року у розмірі 400436,00 грн., за березень 2010 року у розмірі 96350,00 грн. на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «АРМ-Сервіс».

Зобовязати Державну податкову інспекцію в м.Сєвєродонецьку Луганської області направити до органу державного казначейства висновок із зазначенням суми за лютий 2010 року у розмірі 400436,00 грн., за березень 2010 року у розмірі 96350,00 грн., що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю «АРМ-Сервіс» у банку за лютий, березень 2010 року.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «АРМ-Сервіс» судові витрати у сумі 3,40 грн.

Постанова суду може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Якщо субєкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення пятиденного строку з моменту отримання субєктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.

Повний текст постанови складено у повному обсязі та підписано 10 січня 2011 року.

СуддяО.В. Захарова