ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 січня 2011 року об 11 год. 25 хв. Справа № 2а-7301/10/0870
Запорізький окружний адміністративний суд у складі:
головуючого суддіСтрельнікової Н.В.
при секретаріПавлові С.О.
розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом: Відкритого акціонерного товариства «Оріхівський карєр формувальних
матеріалів», м. Оріхів Запорізької області
до:Державної податкової інспекції в Оріхівському районі Запорізької області,
м. Оріхів Запорізької області
провизнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
за участю представників сторін:
від позивача: Зіменко І.А., довіреність № 323/з від 10.12.2010 р.
від відповідача: Агапова А.С., довіреність № 4451/10/10-00 від 21.12.2010 р.
ВСТАНОВИВ:
Відкрите акціонерне товариство «Оріхівський карєр формувальних матеріалів» звернулося із адміністративним позовом до Державної податкової інспекції в Оріхівському районі Запорізької області, в якому просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в Оріхівському районі Запорізької області № 0002521501/0 від 16.06.2010 р. по нарахуванню ВАТ «Оріхівський карєр формувальних матеріалів» податкових зобовязань за основним платежем по платі за користування надрами в сумі 81494,39 грн. та за штрафними санкціями в сумі 4074,72 грн.
В обґрунтування позову посилається на те, що висновки відповідача, викладені в акті камеральної перевірки № 247/15-00223438 від 04.06.2010 року, про необхідність застосування підприємством Базового нормативу на рівні 9 грн. за одиницю погашених запасів, є невірним. Вказує, що згідно висновку Центральної лабораторії Регіонального геологічного центру КП «Південукргеологія» від 26.08.2009 року пісок Оріхівського родовища відноситься до групи кварцових пісків. У звязку із цим, позивач стверджує, що на підставі положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» № 309-ІV від 03.06.2008 р. товариство має застосовувати Базовий норматив платежів за користування надрами, а саме видобування кварциту та піску кварцового для металургії, у розмірі 7,5 % від вартості товарної продукції. Також позивач вважає неправомірним застосування штрафних санкцій, згідно оскаржуваного податкового повідомлення-рішення. Вказує, що за змістом п. 17.1.4 Закону України № 2181 застосування штрафних санкцій проводиться за наявності у платника податків недоплати по податку або обовязковому платежу. Стверджує, що у підприємства на момент подання декларацій не було недоїмки по платі за користування надрами, тому нарахування штрафних санкцій в розмірі 4074,72 грн. є неправомірним.
Представник позивача в судовому засіданні підтримав вимоги з підстав, викладених вище.
Відповідач позовні вимоги не визнає. В письмових запереченнях від 21.10.2010 р. вх. № 31153 посилається на те, що за результатами проведеної камеральної перевірки правомірно встановлено, що при визначені суми податкового зобовязання по платі за користування надрами для видобування корисних копалин підприємством неправомірно застосовано норматив плати за надра для видобування корисних копалин (застосовано базовий норматив як за пісок кварцовий, а фактично на родовищі ведеться видобування пісків формувальних). Вказує, що згідно ліцензії серії АВ № 446619 від 30.12.2008 р. виданої ВАТ «Оріхівський карєр формувальних матеріалів» передбачено вид господарської діяльності «Видобування сировини формувальної для огрудкування залізорудних концентратів». Зазначає, що згідно Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з видобування корисних копалин із родовищ, що мають загальнодержавне значення та включені до Державного фонду родовищ корисних копалин видобування вогнетривкої сировини, а саме, кварциту і кварцевого піску, що застосовується як вогнетрив в металургії і видобування сировини формувальної та для огрудкування залізорудних концентратів, а саме піску формувального, є різними видами господарської діяльності, а тому на видобування кварцитів і піску кварцового необхідно мати відповідну ліцензію. Таким чином, на думку відповідача, товариство не має права видобувати кварцити і піски кварцеві, оскільки не має ліцензії (спеціального дозволу) на даний вид діяльності. Щодо застосування штрафних санкцій згідно оскаржуваного податкового повідомлення-рішення вказує, що п. п. 17.1.4 п. 17.1 ст. 17 Закону України № 2181 застосовується до платника податків саме у випадку виявлення контролюючим органом внаслідок проведення камеральної перевірки арифметичних або методологічних помилок у поданій платником податків декларації, які призвели до заниження або завищення суми податкового зобовязання, незалежно від наявності недоїмки за платежем. На підставі викладеного, просить у задоволенні позову відмовити.
В судовому засіданні представник відповідача підтримав заперечення, викладені вище.
Розглянувши матеріали справи, суд встановив:
04 червня 2010 року Державною податковою інспекцією у Оріхівському районі Запорізької області проведено камеральну перевірку податкових декларацій (розрахунків) щодо платежу за користування надрами для видобування корисних копалин, наданих до ДПІ розрахунків за 1 квартал 2009 року від 11.08.2009 р. № 15161, за 1 півріччя 2009 року від 10.08.2009 р. № 15005, за 9 місяців 2009 року від 09.11.2009 р. № 21245, за 2009 рік від 09.02.2010 року № 27992 та уточнююча податкова декларація (розрахунок), щодо платежу за користування надрами для видобування корисних копалин за 2009 рік від 09.03.2010 р. № 28249, за результатами якої складено акт № 247/15-00223438.
Перевіркою встановлено, що підприємством порушено п. 5.1 ст. 5 Інструкції від 30.12.1997 р. № 207/472/51/157 «Про порядок обчислення і справляння плати за користування надрами для видобування корисних копалин», затверджена Наказом Мінекобезпеки України, ДПА України, Держкомгеології України, Мінпраці України від 30.12.1997 р. № 207/472/51/157 (у редакції наказу Мінекоресурсів України Мінфіну України, ДПА України, Мінпраці України від 13.06.2000 р.№ 51/128/307/128) зареєстрована в Мінюсті України 03.07.2000 р. № 383/4606, п. 8 розділу ІІ «Прикінцеві положення» Закону № 309-VІ (із змінами та доповненнями) доповнено новим абзацом, у якому встановлено, що у 2009 році до базових нормативів, визначених у додатку № 1 до Закону № 309-VІ, які належать до абсолютних величин, застосовується коефіцієнт 1,439, що призвело до заниження податкового зобовязання платежу за користування надрами для видобування корисних копалин на суму 81494,39 грн., а саме: за 1 квартал 2009 року на суму 3783,48 грн., за 1 півріччя 2009 року (а саме 2 квартал 2009 року) на суму 15952,16 грн., за 9 місяців 2009 року (а саме за 3 квартал 2009 року) на суму 22403,63 грн. за 2009 рік (а саме за 4 квартал 2009 року) на суму 39355,12 грн.
16 червня 2010 року ДПІ у Оріхівському районі Запорізької області прийняла податкове повідомлення-рішення № 0002521501/0, яким визначила ВАТ «Оріхівський карєр формувальних матеріалів» податкове зобовязання за платежем: користування надрами для видобування корисних копалин в сумі 85569,11 грн., в т.ч. 81494,39 грн. за основним платежем та 4074,72 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.
Не погоджуючись із податковим повідомленням-рішенням № 0002521501/0 від 16.06.2010 року ВАТ «Оріхівський карєр формувальних матеріалів», звернулося до суду.
Вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що у задоволенні позову слід відмовити повністю, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 Кодексу України про надра (надалі за текстом - Кодексу), надра є виключною власністю народу України і надаються тільки у користування.
Статтею 14 Кодексу передбачено, що надра, надаються у користування, зокрема для, видобування корисних копалин.
Частиною 1 ст. 19 Кодексу передбачено, що надра надаються у користування підприємствам, установам, організаціям і громадянам лише за наявності у них спеціального дозволу на користування ділянкою надр. Право на користування надрами засвідчується актом про надання гірничого відводу.
Згідно ст. 16 Кодексу, спеціальні дозволи на користування надрами у межах конкретних ділянок надаються спеціалізованим підприємствам, установам і організаціям, а також громадянам, які мають відповідну кваліфікацію, матеріально-технічні та економічні можливості для користування надрами.
Пунктом 1 ч. 2 ст. 24 Кодексу передбачено, що користувачі надр зобовязані використовувати надра відповідно до цілей, для яких їх було надано.
Як вбачається із матеріалів справи, що не заперечив у судовому засіданні і представник позивача, ВАТ «Оріхівський карєр формувальних матеріалів» має спеціальний дозвіл № 1226 від 03.02.1998 р. виданий Державним комітетом України по геології і використанню надр на користування надрами видобування (експлуатація) корисних копалин піски формувальні Оріхівського родовища (Оріхівська ділянка), мета: видобування пісків формувальних.
Крім того, ВАТ «Оріхівський карєр формувальних матеріалів» має Ліцензію серії АВ від 30.12.2008 р. № 446619, видану Державною геологічною службою на видобування корисних копалин із родовищ, що мають загальнодержавне значення та включені до Державного фонду родовищ корисних копалин на такі види господарської діяльності: 3.1 Сировина нерудна для металургії; 3.1.3 Видобування сировини формувальної для огрудкування залізорудних концентратів; 7 Послуги повязані з технологічним процесом видобування корисних копалин; 7.1 Гірничі роботи; 7.2 Проходження відкритих гірничих виробок (карєри тощо).
Відповідно до інформації, яка щорічно надається Державним НВП «Державний інформаційний геологічний фонд України «Геоінформ України» лист від 24.07.2009 р. № 03/303-1778, на ділянці Оріхівській № 2 (Оріхівське родовище формувальних пісків) розробляється пісок формувальний.
Також, згідно листа Державної комісії України по запасах корисних копалин від 01.10.2010 р. вих. № 543/02 встановлено, що піски Оріхівської ділянки Оріхівського родовища вивчались відповідно до напрямку їх застосування, визначеному технічним завданням замовника, як формувальні згідно з вимогами до формувальних пісків відповідно до ГОСТ 2138-91. Тому піски родовища оцінені ДКЗ (протокол № 251 від 24.11.1994-20.12.1994) відповідно до напряму їх вивчення як формувальні відповідно до вимог ГОСТ 2138-91 за встановленими у ньому марками. В цьому ж листі зазначено, що відповідно до Постанови КМУ від 12.12.1994 р. № 827 «Про затвердження переліків корисних копалин загальнодержавного та місцевого значення», піски Оріхівської ділянки Оріхівського родовища відносяться до формувальної сировини загальнодержавного значення.
Відповідно до п. 4.1 Інструкції про порядок обчислення і справляння плати за користування надрами для видобування корисних копалин, затвердженої наказом Мінохорони навколишнього середовища, ДПАУ, Держкомітету України по геології і використанню надр, міністерства праці та соцполітики № 207/472/51/157 від 30.12.1997 р., нормативи встановлюються для кожного виду корисних копалин (групи корисних копалин).
Згідно з п. 5.1 вказаної Інструкції, сума плати за користування надрами для видобування корисних копалин визначається користувачами самостійно і обчислюється для сировини нерудної для металургії виходячи з обсягів погашених балансових запасів корисних копалин.
Таким чином, суд вважає, що податкова інспекція у акті камеральної перевірки дійшла законного висновку про те, що товариство має застосовувати базові нормативи платежу за користування надрами для видобування корисних копалин у розмірі 9,00 грн. за одиницю погашених запасів корисних копалин та відповідно використовувати коефіцієнт 1,439, як це визначено в Законі України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» № 309-ІV від 03.06.2008 р.
В свою чергу, суд не приймає до уваги посилання позивача на те, що товариством в дійсності видобувається кварцовий пісок для металургії, а тому необхідно застосовувати базовий норматив за видобування кварциту та піску кварцового для металургії на рівні 7,5 % від вартості товарної продукції, виходячи з наступного.
Згідно додатку 1 Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з видобування корисних копалин із родовищ, що мають загальнодержавне значення та включені до Державного фонду родовищ корисних копалин, затверджених наказом Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва, Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 31.07.2007 р. № 107/370 «Перелік робіт господарської діяльності з видобування корисних копалин загальнодержавного значення» передбачає такі види видобування сировини нерудної для металургії, як: п. 3.1.1 Видобування вогнетривкої сировини та п. 3.1.3 Видобування сировини формувальної та для огрудкування залізорудних концентратів.
Із вказаного переліку випливає, що видобування вогнетривкої сировини, а саме, кварциту і кварцевого піску, що застосовується як вогнетрив в металургії і видобування сировини формувальної та для огрудкування залізорудних концентратів, а саме піску формувального, є різними видами господарської діяльності, а тому на видобування кварцитів і піску кварцового необхідно мати відповідну ліцензію.
Вказане також підтверджується листом Державного НВП «Державний інформаційний геологічний фонд України «Геоінформ України» від 04.09.2009 р. № 03/103-214, в якому зазначено, що пісок формувальний використовується в металургії як основний компонент (85-95%) для виготовлення ливарних форм та стрижнів. Якій його регламентується ГОСТ 2138-91 «Пески формовочные. Общие технические условия». Згідно з вищенаведеним ГОСТом, у залежності від масової долі глинистої складової, піски формувальні поділяються на кварцові (К), «тощие» (Т) та жирні (Ж). Формувальні піски Оріхівського родовища у більшості своїй характеризуються марками К016А кварцові та Т02Б «тощие».
Отже, формувальний пісок Оріхівського родовища використовують лише для виготовлення форм в ливарному виробництві, в той час як у кварцита та кварцового піску для металургії інша сфера застосування.
Щодо правомірності нарахування штрафних санкцій.
ВАТ «Оріхівський карєр формувальних матеріалів» податковим повідомленням-рішенням від 16.06.2010 р. № 0002521501/0 нараховано штрафні санкції у розмірі 4074,72 грн. у звязку з порушенням п. п. 17.1.4 п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».
Відповідно до п. п. 17.1.4 п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» у разі, коли контролюючий орган самостійно донараховує суму податкового зобовязання платника податків за підставами, визначеними у підпункті «в» п. п. 4.2.2 п. 4.2 ст. 4 цього Закону, такий платник податків зобовязаний (крім випадків, коли податкова декларація не приймається всупереч нормам цього Закону) сплатити штраф у розмірі пяти відсотків суми донарахованого податкового зобовязання, але не менше одного неоподатковуваного мінімуму доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули.
Тобто, вказана норма застосовується до платників податків у випадку виявлення контролюючим органом внаслідок проведення камеральної перевірки арифметичних або методологічних помилок у поданій платником податків декларації, які призвели до заниження або завищення суми податкового зобовязання, незалежно від наявності недоїмки за платежем.
Таким чином, застосування до позивача штрафних санкцій в розмірі 4074,72 грн. ґрунтується на законі та є правомірним.
Частиною 3 ст. 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:
1)на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;
2)з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;
3)обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);
4)безсторонньо (неупереджено);
5)добросовісно;
6)розсудливо;
7)з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;
8)пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);
9)з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;
10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Частиною 2 ст. 71 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
На підставі викладеного, суд вважає, що ДПІ у Оріхівському районі Запорізької області правомірно та обґрунтовано визначила ВАТ «Оріхівський карєр формувальних матеріалів» суму податкового зобовязання за платежем: користування надрами для видобування корисних копалин в сумі 85569,11 грн., в т.ч. 81494,39 грн. за основним платежем та 4074,72 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями, а тому підстави для скасування податкового повідомлення-рішення № 0002521501/0 від 16.06.2010 року відсутні.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 71, 159-163 КАС України, суд,
ПОСТАНОВИВ:
У задоволенні адміністративного позову Відкритого акціонерного товариства «Оріхівський карєр формувальних матеріалів» до Державної податкової інспекції у Оріхівському районі Запорізької області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, - відмовити повністю.
Постанова набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України і може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі через Запорізький окружний адміністративний суд апеляційної скарги в 10-ти денний строк з дня отримання копії постанови.
Постанова у повному обсязі складена у строк, передбачений ч. 3 ст. 160 КАС України.
СуддяН.В. Стрельнікова
Судове рішення № 13609891, Запорізький окружний адміністративний суд було прийнято 17.01.2011. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 2а-7301/10/0870. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: