Рішення № 136098339, 24.04.2026, Шевченківський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Дзержинський районний суд м. Харкова)

Справа №638/13915/25

Провадження № 2-др/638/52/26

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 квітня 2026 року Шевченківський районний суд м. Харкова у складі головуючого Цвіри Д.М., розглянувши у спрощеному позовному провадженні без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за заявою представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Калініна Сергія Костянтиновича про ухвалення додаткового рішення у справі № 638/13915/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія« Європейська агенція з повернення боргів» про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

В С Т А Н О В И В :

28.01.2026 року рішенням Шевченківського районного суду м. Харова за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» про стягнення заборгованості за кредитним договором №25188-07/2024 у сумі 57 287,50 грн. з ОСОБА_1 було відмовлено.

07.03.2026 року через систему «Електронний суд» до суду надійшло клопотання представника відповідача ОСОБА_1 адвоката Калініна Сергія Костянтиновича про ухвалення додаткового судового рішення у цивільній справі № 638/13915/25, щодо вирішення питання про судові витрати, а саме витрат відповідача на професійну правничу допомогу у розмірі 6000,00 грн..

Розглянувши заяву та представлені суду докази, суд приходить до наступних висновків.

Згідно п.1 ч.3 ст. 141 ЦПК України, до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належить витрати на професійну юридичну допомогу

Згідно ч. 8 ст. 141 ЦПК України , розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Відповідно до ч. 1 ст. 246 ЦПК України, якщо сторона з поважних причин не може подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат до закінчення судових дебатів у справі, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

Згідно із ч. 3 ст. 246 ЦПК України, у випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 270 цього Кодексу.

За приписами ст. 270 ЦПК України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що треба виконати; 3) судом не вирішено питання про судові витрати; 4) суд не допустив негайного виконання рішення у випадках, встановлених статтею 430 цього Кодексу. Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів із дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви. Додаткове рішення або ухвалу про відмову в прийнятті додаткового рішення може бути оскаржено (ч. 5 ст. 270 ЦПК України).

Відповідно до частин першої - четвертої статті 137 ЦК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку доїї розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до ч. 5 ст. 137 ЦП України, у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 6 ст. 137 ЦПК України).

За змістом статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 зазначеного Закону).

Як вже було зазначено вище, згідно ч. 8 ст. 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Отже, витрати, зокрема на професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено чи тільки має бути сплачено.

Як вбачається з матеріалів справи, представник відповідача ОСОБА_1 - адвокат Калінін С.К. у порядку ч. 8 ст. 141 ЦПК України, 07 березня 2026року, до суду була подана відповідна заява, в якій повідомлено про те, що докази понесення відповідачам витрат на правничу допомогу адвоката, та обсягу виконаних ним робіт знаходяться в матеріалах цивільної справи .

Так, відповідно до наданого Договору про надання професійної правничої допомоги №б/н/25 від 06 серпня 2025 року, між відповідачем ОСОБА_1 , та адвокатом Адвокатським бюро «Калініни Партнери», який діє на підставі Статуту, рішення засновника № 3/2018 від 17.07.2018 та свідоцтва про зайняття адвокатською діяльністю №2212 від 26.06.2018, виданого Радою адвокатів Полтавської області, був укладений договір про надання правової допомоги.

Згідно п. 4.7 вказаного Договору, факт наданих послуг підтверджується актом наданих послуг, зразок якого є Додатком 2 до цього Договору.

Згідно Акту виконаних робіт (наданих послуг) від 08 серпня 2025 року, до Договору про надання правової допомоги № б/н,25 від 06 серпня 2025 року, сторони (клієнт ОСОБА_1 та адвокат Калінін С.К.) підтвердили, що адвокат Калінін С.К. передав, а клієнт ОСОБА_1 прийняла такі послуги: усна консультація, вивчення та аналіз позовної заяви, складання, оформлення, подання до суду відзиву

Згідно п. 2 Акту, сторонами також підтверджено, що загальна вартість послуг складає 6 000,00 грн..

При визначенні суми відшкодування, суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі Двійних проти України (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі Гімайдуліна і інші проти України (пункти 34-36), від 23 січня 2014 року у справі East/WestAllianceLimited проти України, від 26 лютого 2015 року у справі Баришевський проти України (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим. У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року у справі Лавентс проти Латвії зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

На переконання суду, розмір наданих послуг і виконаних робіт, та обсяг витрат на правничу допомогу (їх вартість), за надання юридичних послуг (правової допомоги адвоката) у даній справі, підтверджені належними і допустимими письмовими доказами, та є співмірним із складністю справи та виконаних робіт (наданих послуг), у зв`язку із чим, суд приходить до висновку, що сума витрат на професійну правничу допомогу адвоката у розмірі 6 000,00 грн. підлягає стягненню з позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» на користь відповідача ОСОБА_1 .

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 133, 137, 141, 246, 270 Цивільного процесуального кодексу України, -

В И Р І Ш И В:

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (ЄДРПОУ: 35625014, місцезнаходження: м. Київ, вул. Симона Петлюри,буд.30) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) витрати на професійну правничу допомогу адвоката, у розмірі 6 000 (шість тисяч) грн. 00 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Харківського апеляційного суду через Дзержинський районний суд м. Харкова протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Суддя Д.М. Цвіра