Ухвала суду № 136096024, 27.04.2026, Білоцерківський міськрайонний суд Київської області

Справа № 357/17600/25

Провадження № 2/357/860/26

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 квітня 2026 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області в складі:

головуючого судді Сомок О. А.

при секретарі Пугач В. І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в місті Біла Церква, в залі суду № 6 в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) учасників справи цивільну справу за позовом Комунального підприємства Білоцерківської міської ради Житлово-експлуатаційної контори № 1 до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором про надання послуг

В С Т А Н О В И В :

У жовтні 2025 року Комунальне підприємство Білоцерківської міської ради Житлово-експлуатаційної контори № 1, звернулося до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області з позовом до ОСОБА_1 , в якому просило суд:

- стягнути з ОСОБА_1 на користь Комунального підприємства Білоцерківської міської ради житлово-експлуатаційна контора №1 заборгованість за надані послуги управління багатоквартирним будинком в розмірі 55 647 (п`ятдесят п`ять тисяч шістсот сорок сім) гривень 47 коп. та витрати зі сплати судового збору.

Ухвалою судді Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 10 грудня 2025 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) учасників справи.

01 квітня 2026 року до суду від відповідача ОСОБА_1 надійшли письмові пояснення, в яких зазначено, що він є фізичною особою-підприємцем, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Нежитлове приміщення №60, розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , використовується відповідачем виключно для здійснення господарської діяльності відповідно до обраного виду економічної діяльності (КВЕД 47.19 Інші види роздрібної торгівлі в неспеціалізованих магазинах та 68.20 Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна). Отже, спірні правовідносини виникли у зв`язку з використанням об`єкта нерухомості у підприємницькій діяльності та безпосередньо пов`язані із здійсненням господарської діяльності.

27 квітня 2026 року представник позивача Золотарчук О.М. в судове засідання не з`явилася, подала до суду заяву, в якій просила розгляд справи проводити без участі позивача. Заявлені вимоги підтримала у повному обсязі.

27 квітня 2026 року відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився, подав до суду заяву, в якій просив проводити розгляд справи без його участі. Також, просив закрити провадження у справі та врахувати раніше подані ним письмові пояснення.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Судом встановлено, що згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно від 10 квітня 2025 року, відповідач ОСОБА_1 є власником нежитлового приміщення № 60 площею 175,00 кв.м. в будинку АДРЕСА_1 .

01 жовтня 2021 року КП БМР ЖЕК № 1 та співвласники багатоквартирного будинку за адресою АДРЕСА_1 уклали договір № 178/У про надання послуги з управління багатоквартирним будинком, за умовами якого управитель зобов`язується надавати співвласникам послугу з управління багатоквартирним будинком, що розташований за адресою АДРЕСА_1 , а співвласники зобов`язуються оплачувати управителю послугу з управління згідно з вимогами законодавства та умовами цього договору.

Згідно п. 10 договору, ціна послуги з управління становить 5,9934 грн, в тому числі ПДВ, на місяць за 1 кв.м. загальної площі житлового або нежитлового приміщення в будинку.

Додатком № 1 до договору № 178/У про надання послуги з управління багатоквартирним будинком від 01 жовтня 2021 року є список співвласників квартир та приміщень, що перебувають у їх власності, в якому зазначено ОСОБА_1 як власника нежитлового приміщення № 60.

Згідно Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ОСОБА_1 зареєстрований як фізична особа-підприємець з 04 червня 2009 року. Здійснює підприємницьку діяльність за видами економічної діяльності, а саме: 68.20 Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна та 47.19 Інші види роздрібної торгівлі в неспеціалізованих магазинах (основний).

Правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи (стаття 124 Конституції України).

Відповідно до статті 125 Конституції України судоустрій в Україні будується за принципами територіальності та спеціалізації і визначається законом.

Згідно із частиною першою статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

У статті 19 ЦПК України визначено, що суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства. Суди розглядають у порядку цивільного судочинства також вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав, якщо цей спір підлягає розгляду в місцевому загальному суді і переданий на його розгляд з такими вимогами.

Критеріями відмежування справ цивільної юрисдикції від інших є, по-перше, наявність спору щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів у будь-яких правовідносинах, крім випадків, коли такий спір вирішується за правилами іншого судочинства, а, по-друге, спеціальний суб`єктний склад цього спору, у якому однією зі сторін є, як правило, фізична особа. Отже, в порядку цивільного судочинства можуть розглядатися будь-які справи, у яких хоча б одна зі сторін є фізичною особою, якщо їх вирішення не віднесено до інших видів судочинства, а предметом позову є цивільні права, які, на думку позивача, є порушеними, оспореними чи невизнаними.

Відповідно до частин першої, другої статті 4 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи-підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Предметна і суб`єкта юрисдикція господарських судів, тобто сукупність повноважень господарських судів щодо розгляду справ, віднесених до їх компетенції, визначена у статті 20 ГПК України.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 20 ГПК України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку зі здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, а також у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи-підприємці.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі № 916/2791/16 (провадження № 12-141гс18) зроблено висновки про те, що спір є підвідомчим господарському суду, зокрема, за таких умов: участь у спорі суб`єкта господарювання; наявність між сторонами, по-перше, господарських відносин, урегульованих ЦК України, ГК України, іншими актами господарського й цивільного законодавства, і, по-друге, спору про право, що виникає з відповідних відносин; наявність у законі правової норми, що прямо передбачала б вирішення спору господарським судом; відсутність у законі норми права, що безпосередньо передбачала б вирішення такого спору судом іншої юрисдикції.

При визначенні предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суб`єктного складу такого спору, суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.

Кожна фізична особа має право на підприємницьку діяльність, яка не заборонена законом (стаття 42 Конституції України). Це право передбачено й у статті 50 ЦК України, у якій передбачено, що право на здійснення підприємницької діяльності, яку не заборонено законом, має фізична особа з повною цивільною дієздатністю.

Відповідно до частини другої статті 50 ЦК України фізична особа здійснює своє право на підприємницьку діяльність за умови її державної реєстрації в порядку, встановленому законом.

Фізична особа, яка бажає реалізувати своє конституційне право на підприємницьку діяльність, після проходження відповідних реєстраційних та інших передбачених законодавством процедур не позбавляється статусу фізичної особи, а набуває до свого статусу фізичної особи нової ознаки - суб`єкта господарювання. Вирішення питання про юрисдикційність спору залежить від того, виступає фізична особа - сторона у відповідних правовідносинах - як суб`єкт господарювання чи ні, та від визначення цих правовідносин як господарських.

Положеннями п. 1 ч. 1 ст. 255 ЦПК України передбачено, що суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач зареєстрований як фізична особа-підприємець та здійснює в належному йому нежитловому приміщенні підприємницьку діяльність за видами господарської діяльності, в тому числі - надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна.

Спір про стягнення заборгованості по сплаті за послугу ЖЕК в нежитловому приміщенні власником якого є фізична особа, яка здійснює у такому приміщенні підприємницьку діяльність як ФОП, підлягає розгляду в порядку господарського судочинства, що узгоджується з правовою позицією, яка викладена у постанові Верховного Суду від 21.08.2019 № 922/4239/16, постанові Верховного Суду від 28.09.2023 № 489/7113/21.

Також, у постанові від 04 липня 2018 року у справі № 904/7183/17 (провадження № 12-153гс18) Велика Палата Верховного Суду зазначила, що нежитлове приміщення, щодо утримання якого позивачем надаються житлово-комунальні послуги, використовується відповідачем для розташування магазину, тобто з метою здійснення господарської діяльності - підприємництва. Припинення дії договору про надання комунальних послуг не змінює та не припиняє використання відповідачем належного йому на праві власності нежитлового приміщення у сфері господарювання, а використання належного йому на праві власності нерухомого майна у сфері господарювання відповідає змісту права власника самостійно розпоряджатися та користуватися своїм майном. З наведених підстав Велика Палата Верховного Суду вважала, що справа за участі суб`єктів підприємницької діяльності є підвідомчою господарським судам, тому господарські суди не порушили правила суб`єктної підсудності.

З врахуванням вищезазначеного, правовідносини, які виникли між сторонами у справі, є господарськими і справа підлягає розгляду за правилами господарського судочинства.

Враховуючи наведене, провадження по справі підлягає закриттю на підставі п. 1 ст. 1 ст. 255 ЦПК України, оскільки, як зазначено вище, дану позовну заяву не належить розглядати в порядку цивільного судочинства.

Одночасно, суд роз`яснює позивачу право на звернення до суду в порядку господарського судочинства для вирішення даного спору.

На підставі викладеного, керуючись ст. 19, 49, 255, 256-257, 353, 354, 355 ЦПК України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Провадження по цивільній справі за позовом Комунального підприємства Білоцерківської міської ради Житлово-експлуатаційної контори № 1 до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором про надання послуг закрити.

Ухвала суду може бути оскаржена протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення шляхом подання апеляційної скарги до Київського апеляційного суду.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Ухвала суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 261 ЦПК України.

Суддя О. А. Сомок