Постанова № 13609485, 27.01.2011, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 січня 2011 р. справа № 2а-27429/10/0570

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 11.30

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Бєломєстнова О. Ю.

при секретаріАврамченко С.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань в м. Донецьку по вул. 50-ї Гвардійської Дивізії, 17 адміністративну справу

за позовом Державного підприємства «Селидіввугілля»

до Державної податкової інспекції у Мар»їнськоїму районі

про визнання неправомірними дій по розподілу сплачених поточних податкових зобовязань з земельного податку на погашення податкового боргу та пені, зобовязання внести зміни до картки особового рахунку платника податків шляхом перенаправлення сплачених поточних зобовязань з земельного податку

за участю представника позивача Красильникової С.О.

представника відповідача Наумової О.В.

ВСТАНОВИВ:

Державне підприємство «Селидіввугілля» звернулося до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Мар»їнському районі про визнання неправомірними дій по розподілу сплачених поточних податкових зобовязань з земельного податку на погашення податкового боргу та пені, зобовязання внести зміни до картки особового рахунку платника податків шляхом перенаправлення сплачених поточних зобовязань з земельного податку.

В подальшому позивач уточнив свої вимоги та просив суд визнати неправомірними дії відповідача по розподілу сплачених позивачем :31.05.2010р. -3142,31 грн., 30.07.2010р. -6284,62 грн., 21.08.2010р.-1289,88 грн., 31.08.2010р. 1852,43 грн., 17.09.2010 р. -3142,31грн., 08.11.2010р. -3142,31 грн. поточних зобовязань з земельного податку на погашення податкового боргу та пені; зобовязати Державну податкову інспекцію у Мар»їнському районі внести зміни до картки особового рахунку платника податків ДП «Селидіввугілля» шляхом перенаправлення сплачених позивачем поточних зобовязань з земельного податку від 31.05.2010 року у сумі 3142,31 грн., від 30.07.2010р. у сумі 6284,62 грн., від 21.08.2010р. у сумі 1289,88 грн., від 31.08.2010р. у сумі 1852,43 грн., від 17.09.2010р. у сумі 3142,31 грн., від 08.11.2010р. у сумі 3142,31 грн. в рахунок періодів, вказаних у «призначені платежу» платіжних доручень № 13011 від 31.05.2010р., №122 від 30.07.2010р., №15072 від 21.08.2010р., № 15237 від 30.08.2010р., №16000 від 17.09.2010р., №17618 від 08.11.2010р.

В обґрунтування своїх вимог посилається на те, що у листопаді 2010 року ним отримані від відповідача повідомлення № 105380007495124 від 01.06.2010р., № 105380007513388 від 02.08.2010р., № 105380007522261 від 25.08.2010р., № 105380007524690 від 01.09.2010р., № 105380007528861 від 20.09.2010р., № 105380007544285 від 09.11.2010р., якими останній сповістив ДП «Селидіввугілля» про зарахування сплачених поточних податкових зобовязань з земельного податку на погашення податкового боргу та пені згідно з абзацом 2 п.п.16.3.3 ст. 16 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Позивач виконав свої зобовязання щодо сплати земельного податку до бюджету, перерахувавши відповідні суми податків і зборів, зокрема податок на землю за грудень 2009р., січень 2010р. платіжними дорученнями № 13011 від 31.05.2010р. на суму 3142,31 грн., №122 від 30.07.2010р. на суму 6284,62 грн. № 15072 від 21.08.2010р. на суму 1289,88 грн., № 15237 від 30.08.2010р. на суму 1852,43 грн., №16000 від 17.09.2010р. на суму 3142,31 грн., № 17618 від 08.11.2010р. на суму 3142,31 грн.

Відповідач відповідно до п. 16.3.3 ст. 16 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» №2181 від 21.12.2000 та на підставі Інструкції про порядок нарахування та погашення пені за платежами, що контролюються органами державної податкової служби України, затвердженої наказом ДПА України від 11.06.2003р. № 290 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 27.06.2003р. за № 522/7843 здійснив розподіл платежу в рахунок погашення податкового боргу та пені. Відповідач, за твердженням позивача, не вправі самостійно визначати зобовязання, в погашення яких спрямовуються сплачені позивачем суми. На думку позивача, нормами чинного законодавства не встановлено право чи обовязок контролюючого органу змінювати податкові зобовязання, в рахунок сплати яких платник податків самостійно спрямував власні кошти. Посилаючись на Закон України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» №2181 від 21.12.2000 просить суд визнати неправомірними дії по розподілу сплачених поточних податкових зобовязань з земельного податку на погашення податкового боргу та пені та зобовязати внести зміни до картки особового рахунку платника податків шляхом зобовязання внести зміни до картки особового рахунку платника податків шляхом перенаправлення сплачених поточних зобовязань з земельного податку.

Представник позивача в судове засідання зявився, позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання зявився, позовні вимоги не визнав посилаючись на Інструкцію «Про порядок нарахування та погашення пені за платежами, що контролюються органами державної податкової служби», яка затверджена Наказом ДПА України від 11.06.03 №290, зареєстрованому у Міністерстві юстиції України 27.06.03 за № 522/7843, Порядок взаємодії між органами Державного казначейства України та державної податкової служби України в процесі виконання державного та місцевих бюджетів за доходами, який затверджений Наказом Державного казначейства України та державної податкової адміністрації України від 25.04.2002 № 74/194 що зареєстрований у Міністерстві юстиції України 20.05.2002 за № 436/6724, Порядок направлення органами державної податкової служби України податкових повідомлень платникам податків, який затверджений наказом ДПА України від 21.06.2001р. № 253 що зареєстрований у Міністерстві юстиції України 06.07.2001 за № 567/5758. Вважає, що розподіл коштів на сплату пені не залежить від призначення платежу, який платник вказав у платіжному дорученні та просить суд в задоволені вимог відмовити.

Суд, заслухавши представника позивача, представника відповідача та дослідивши матеріали справи встановив:

Державне підприємство «Селидіввугілля», зареєстроване виконавчим комітетом Седивідської міської ради 06.06.2005р. як юридична особа, свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи Серія А00 № 192565 і є платником податків.

Відповідно до податкового розрахунку земельного податку №9000048630 від 26.01.2010р. у позивача виникли податкові зобовязання з земельного податку у сумі 37707,76 грн.

У відповідності до п. 5.1 ст. 5 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” зазначене податкове зобовязання є узгодженим з дня подання податкової декларації.

Статтею 17 Закону України «Про плату за землю» встановлено, що податкове зобов'язання по земельному податку, а також по орендній платі за землі державної та комунальної власності, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за базовий податковий (звітний) період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Позивачем були сплачені податкові зобовязання з земельного податку платіжними дорученнями № 13011 від 31.05.2010р. на суму 3142,31 грн., №122 від 30.07.2010р. на суму 6284,62 грн. № 15072 від 21.08.2010р. на суму 1289,88 грн., № 15237 від 30.08.2010р. на суму 1852,43 грн., №16000 від 17.09.2010р. на суму 3142,31 грн., № 17618 від 08.11.2010р. на суму 3142,31 грн., в яких у графі «Призначення платежу» було зазначено: «податок на землю за квітень 2010р. по строку сплати 31.05.2010р.», «податок на землю травень, червень 2010р. по строку 30.07.10р.», «податок на землю за липень 2010р. по строку 21.08.2010р.», «податок на землю за липень 2010р. по строку 30.08.2010р.», «податок на землю за серпень 2010р. по строку 17.09.2010р.», «податок на землю за жовтень 2010р. по строку 08.11.2010р.» відповідно.

Наведені відомості підтверджуються даними карти особового рахунку позивача з земельного податку з юридичних осіб.

Однак, відповідач вважаючи, що оплата була проведена не за поточні зобовязання, а за податковий борг, відповідно до п. 16.3.3 ст. 16 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» №2181 від 21.12.2000 здійснив розподіл платежу в рахунок погашення податкового боргу та пені.

Частиною 2 пункту 16.3.3 ст. 16 Закону № 2181 визначено, що якщо платник податків не сплачує пеню разом зі сплатою податкового боргу (його частини) або не визначає її окремо у платіжному документі (чи визначає з порушенням зазначеної пропорції), то податковий орган самостійно здійснює розподіл такої сплаченої суми на суму, що спрямовується на погашення такого податкового боргу (його частини), та суму, що спрямовується на погашення пені, нарахованої на суму такого погашеного податкового боргу (його частини), та надсилає такому платнику податків повідомлення, в якому міститься зазначена інформація.

Таким чином, згідно з вказаною нормою податковий орган здійснює розподіл отриманих сум, тобто має місце дія органу.

Пунктом 3.7 Інструкції про порядок нарахування та погашення пені за платежами, що контролюються органами державної податкової служби (затверджена Наказом ДПА України 11.06.2003р. № 290, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 27.06.2003р. за № 522/7843) передбачено, якщо платник податків не сплачує пеню разом зі сплатою податкового боргу (його частини) або не визначає її окремо у платіжному документі (чи визначає з порушенням зазначеної пропорції), то податковий орган у день надходження від органу державного казначейства інформації про зарахування коштів до бюджету, яка надається відповідно до вимог Порядку взаємодії між органами Державного казначейства України та державної податкової служби України в процесі виконання державного та місцевих бюджетів за доходами, затвердженого наказом Державного казначейства України та Державної податкової адміністрації України від 25.04.2002 N 74/194 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20.05.2002 за N 436/6724, самостійно здійснює розподіл такої сплаченої суми на суму, що спрямовується на погашення такого податкового боргу (його частини), та суму, що спрямовується на погашення пені, нарахованої на суму такого погашеного податкового боргу (його частини). При цьому протягом трьох робочих днів податковий орган складає та надсилає такому платнику податків у порядку, аналогічному Порядку направлення органами державної податкової служби України податкових повідомлень платникам податків, затвердженому наказом ДПА України від 21 червня 2001 року N 253 та зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 06.07.2001 за N 567/5758 (із змінами та доповненнями), повідомлення, в якому міститься інформація про суми розподілу сплачених коштів.

З наведених норм вбачається, що функцією повідомлення є інформування платника податку про дії ДПІ щодо розподілу отриманих сум.

Про результати такої дії платнику направляється інформація у вигляді № 105380007495124 від 01.06.2010р., № 105380007513388 від 02.08.2010р., № 105380007522261 від 25.08.2010р., № 105380007524690 від 01.09.2010р., № 105380007528861 від 20.09.2010р., № 105380007544285 від 09.11.2010р.

Відповідно до п. 16.1.1, п. 16.3.1 ст. 16 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» після закінчення встановлених строків погашення узгодженого податкового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня. Нарахування пені закінчується у день прийняття банком, обслуговуючим платника податків, платіжного доручення на сплату суми податкового боргу. У разі часткової сплати суми податкового боргу нарахування пені зупиняється на таку сплачену частку.

Згідно з п. 3.4 Інструкції про порядок нарахування та погашення пені за платежами, що контролюються органами державної податкової служби, яка затверджена Наказом ДПА України 11.06.2003р. № 290, зареєстрованому у Міністерстві юстиції України 27.06.2003р. за № 522/7843 нарахування пені здійснюється на день фактичного погашення податкового боргу (частини податкового боргу) за кожний календарний день прострочення платежу, включаючи день такого погашення.

Пунктом 4.2.3. Інструкції про порядок ведення органами державної податкової служби оперативного обліку платежів до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється органами державної податкової служби України, яка затверджена Наказом ДПА 18.07.2005р. № 276, зареєстрованому у Міністерстві юстиції України 02.08.2005р. за № 843/11123 передбчено, що нарахування пені за порушення встановлених строків погашення узгодженого податкового зобов'язання здійснюється в особових рахунках платників податків у розділі "Нарахування сум пені". Нарахування пені в картках особових рахунків платників податків здійснюється засобами програмного забезпечення у день фактичного погашення податкового боргу (його частини) у порядку, установленому наказом ДПА України від 11.06.2003 N 290 "Про затвердження Інструкції про порядок нарахування та погашення пені за платежами, що контролюються органами державної податкової служби", зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 27.06.2003 за N 522/7843.

Таким чином для нарахування пені у картці особового рахунку повинно мати місце погашення податкового боргу.

Відповідачем була нарахована пеня у розмірі 49,21грн., що підтверджується повідомленнями № 105160012458577, № 105160012458582, № 105160012458585 від 30.01.2010р., № 105160012490263, № 105160012490265, № 105160012490266 від 25.02.2010р., та відомостями з особового рахунку позивача. Але платіжні доручення, на які посилається відповідач у повідомленнях не можуть свідчити про погашення боргу, у звязку з яким була нарахована пеня.

Як вбачається з повідомлень відповідача, пеня нарахована у звязку з оплатою по платіжним дорученнями № 13011 від 31.05.2010р. на суму 3142,31 грн., №122 від 30.07.2010р. на суму 6284,62 грн. № 15072 від 21.08.2010р. на суму 1289,88 грн., № 15237 від 30.08.2010р. на суму 1852,43 грн., №16000 від 17.09.2010р. на суму 3142,31 грн., № 17618 від 08.11.2010р. на суму 3142,31 грн., в яких у графі «Призначення платежу» було зазначено: «податок на землю за квітень 2010р. по строку сплати 31.05.2010р.», «податок на землю травень, червень 2010р. по строку 30.07.10р.», «податок на землю за липень 2010р. по строку 21.08.2010р.», «податок на землю за липень 2010р. по строку 30.08.2010р.», «податок на землю за серпень 2010р. по строку 17.09.2010р.», «податок на землю за жовтень 2010р. по строку 08.11.2010р.» відповідно.

Суд не приймає до уваги дані документи як докази погашення податкового боргу, з наступних підстав:

Частиною 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. В Україні визнається і діє принцип верховенства права (ст. 8 Конституції України).

Відповідно до п.1 ч. 1 ст. 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» державні податкові інспекції, до яких відноситься відповідач, здійснюють контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків та зборів (обов'язкових платежів). Крім того, на них покладена функція із забезпечення застосування та своєчасного стягнення сум фінансових санкцій, передбачених цим Законом та іншими законодавчими актами України за порушення податкового законодавства.

Здійснюючи ці повноваження відповідач прийняв спірні повідомлення, якими відповідно до п. 16.3.3 ст. 16 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» здійснив розподіл сплачених позивачем сум за сплату податку на землю та пені на загальну суму 49,21грн.

Погашення податкового боргу відповідно до ст. 7 Закону «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» може бути самостійним з боку платника податків (п. 7.1 ст. 7) або за рішенням органу стягнення (п. 7.2 ст. 7).

Джерелом самостійного погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, що передбачене п. 7.1.1 ст. 7 Закону «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами». Коштами у складі майна суб'єктів господарювання відповідно до ч. 5 ст. 139 ГК України є гроші у національній та іноземній валюті, призначені для здійснення товарних відносин цих суб'єктів з іншими суб'єктами, а також фінансових відносин відповідно до законодавства. Вони також входять до визначення майна у розумінні ч. 1 зазначеної статті.

Частиною 1 статті 134 ГК України встановлено, що суб'єкт господарювання, який здійснює господарську діяльність на основі права власності, на свій розсуд володіє, користується і розпоряджається належним йому майном.

Тобто платник податків, який є субєктом господарювання, має право розпоряджатися належним йому майном, зокрема коштами, на свій розсуд. Право розпоряджатися своєю власністю гарантоване також статтею 41 Конституції України.

Розпорядження коштами полягає у їх переказі із застосуванням платіжних інструментів, які передбачені Законом України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні». Одним з таких інструментів є платіжне доручення. Це розрахунковий документ, який містить доручення платника банку або іншій установі - члену платіжної системи, що його обслуговує, здійснити переказ визначеної в ньому суми коштів зі свого рахунка на рахунок отримувача (п. 1.30 ст. 1 Закону «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні»). Відповідно до п. 17.1 зазначеного вище Закону форми розрахункових документів та їх реквізити встановлюються Національним банком України.

Так, постановою Правління Національного банку України від 21 січня 2004 р. N 22 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 29 березня 2004 р. за N 377/8976) затверджена Інструкція про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті. Одним з реквізитів платіжного доручення, які передбачені п.3 цієї Інструкції є «Призначення платежу». Згідно з п.3.8 зазначеної Інструкції реквізит "Призначення платежу" платіжного доручення заповнюється платником так, щоб надавати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів отримувачу. Повноту інформації визначає платник з урахуванням вимог законодавства України. Платник відповідає за дані, що зазначені в реквізиті платіжного доручення "Призначення платежу".

Таким чином, якщо перерахування коштів відбувається за допомогою платіжного доручення, воля власника коштів щодо визначення підстав їх перерахування відображається у реквізиті «Призначення платежу» цього документу.

Як вже зазначалося, органи державної влади зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Наведена норма не може бути застосована як обмеження права платника податків самостійно розпоряджатися власними коштами, оскільки спосіб такого обмеження законами України не встановлений. Обовязковість встановлення способів обмеження права власності саме законами України випливає з п.7 ст. 92 Конституції України, відповідно до якого виключно законами України визначається правовий режим власності, а також ч.3 ст. 134 ГК України згідно з яким правові форми реалізації права власності у сфері господарювання визначаються цим Кодексом і законом.

Як вбачається з реквізиту «Призначення платежу» наявними у матеріалах справи платіжними дорученнями позивач сплачував податкове зобовязання: «податок на землю за квітень 2010р. по строку сплати 31.05.2010р.», «податок на землю травень, червень 2010р. по строку 30.07.10р.», «податок на землю за липень 2010р. по строку 21.08.2010р.», «податок на землю за липень 2010р. по строку 30.08.2010р.», «податок на землю за серпень 2010р. по строку 17.09.2010р.», «податок на землю за жовтень 2010р. по строку 08.11.2010р.».

З урахуванням наведених вище обставин суд дійшов висновку, що наявні платіжні доручення не можуть бути доказами оплати податкового боргу.

Державна податкова інспекція має право розподіляти в часткове погашення пені лише суми, які надійшли та направлені на погашення податкового боргу. Зазначені вище платіжні доручення свідчать про те, що позивачем сплачувались поточні податкові зобовязання з податку на землю, а тому підстави для розподілу сплачених сум відсутні.

За таких обставин, позовні вимоги в частині визнання неправомірними дій по розподілу сплачених поточних податкових зобовязань з земельного податку на погашення податкового боргу та пені підлягають задоволенню.

Оскільки відповідачем обставина погашення податкового боргу не доведена, а саме з моментом погашення боргу, п. 6.4 Інструкції про порядок нарахування та погашення пені за платежами, що контролюються органами державної податкової служби, яка затверджена Наказом ДПА України 11.06.2003р. № 290 та п. 4.2.4 Інструкції про порядок ведення органами державної податкової служби оперативного обліку платежів до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється органами державної податкової служби України, яка затверджена Наказом ДПА 18.07.2005р. № 276 повязує нарахування пені, останнє здійснене безпідставно.

З пункту 4.2.4 Інструкції про порядок ведення органами державної податкової служби оперативного обліку платежів до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється органами державної податкової служби України, яка затверджена Наказом ДПА 18.07.2005р. № 276 вбачається, що облікові операції облікові операції скасування зазначених податкових зобов'язань, штрафних санкцій та пені здійснюються на підставі рішення керівника (заступника керівника) податкового органу датою прийняття такого рішення.

З урахуванням попередніх висновків про неправомірність зарахування сплачених позивачем поточних податкових зобовязань в погашення податкового боргу та нарахованої у звязку з цим пені суд дійшов до висновку, що належним засобом захисту порушеного права позивача є зобовязання внести зміни до картки с особового рахунку платника податків шляхом перенаправлення сплачених позивачем поточних зобовязань з земельного податку від 31.05.2010 року у сумі 3142,31 грн., від 30.07.2010р. у сумі 6284,62 грн., від 21.08.2010р. у сумі 1289,88 грн., від 31.08.2010р. у сумі 1852,43 грн., від 17.09.2010р. у сумі 3142,31 грн., від 08.11.2010р. у сумі 3142,31 грн. в рахунок періодів, вказаних у «призначені платежу» платіжних доручень № 13011 від 31.05.2010р., №122 від 30.07.2010р., №15072 від 21.08.2010р., № 15237 від 30.08.2010р., №16000 від 17.09.2010р., №17618 від 08.11.2010р. Зважаючи на це позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Згідно ст. 94 КАС України з Державного бюджету України на користь позивача підлягають стягненню судові витрати.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 8, 9, 10, 11, 94, 159, 160, 161, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Позов Державного підприємства «Селидіввугілля» до Державної податкової інспекції у Мар»їнському районі про визнання неправомірними дій по розподілу сплачених поточних податкових зобовязань з земельного податку на погашення податкового боргу та пені, зобовязання внести зміни до картки с особового рахунку платника податків шляхом перенаправлення сплачених поточних зобовязань з земельного податку задовольнити.

Визнати неправомірними дії Державної податкової інспекції у Мар»їнському районі по розподілу сплачених Державним підприємством «Селидіввугілля» 31.05.2010р. -3142,31 грн., 30.07.2010р. -6284,62 грн., 21.08.2010р.-1289,88 грн., 31.08.2010р. 1852,43 грн., 17.09.2010 р. -3142,31грн., 08.11.2010р. -3142,31 грн. поточних зобовязань з земельного податку на погашення податкового боргу та пені.

Зобовязати Державну податкову інспекцію у Мар»їнському районі (85600, Донецька область, м. м. Мар»їнка, вул.. Жовтнева,8, ЄДРПОУ 34231407) внести зміни до особового рахунку Державного підприємства «Селидіввугілля» (85400, Донецька область, м. Селидове, вул. Карла Маркса,41, ЄДРПОУ 33426253) з земельного податку шляхом перенаправлення сплачених позивачем поточних зобовязань з земельного податку від 31.05.2010 року у сумі 3142,31 грн., від 30.07.2010р. у сумі 6284,62 грн., від 21.08.2010р. у сумі 1289,88 грн., від 31.08.2010р. у сумі 1852,43 грн., від 17.09.2010р. у сумі 3142,31 грн., від 08.11.2010р. у сумі 3142,31 грн. в рахунок періодів, вказаних у «призначені платежу» платіжних доручень № 13011 від 31.05.2010р., №122 від 30.07.2010р., №15072 від 21.08.2010р., № 15237 від 30.08.2010р., №16000 від 17.09.2010р., №17618 від 08.11.2010р.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Державного підприємства «Селидіввугілля» (85400, Донецька область, м. Селидове, вул. Карла Маркса,41, ЄДРПОУ 33426253) судові витрати з судового збору (державного мита) у розмірі 3, 40 грн. (три гривні сорок копійок).

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її отримання апеляційної скарги.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги У випадку подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Вступна та резолютивна частина рішення проголошена у судовому засіданні 27 січня 2011р. Постанова складена у повному обсязі 01 лютого 2011р.

Суддя Бєломєстнов О. Ю.