Ухвала суду № 136086139, 23.04.2026, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про закриття провадження у справі

23 квітня 2026 рокусправа № 380/3855/26

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючої судді Сидор Н.Т.,

за участю секретаря судового засідання Яськів В.Ю.,

представника позивача Добушовського О.В.,

представника відповідача Гончарова О.В.,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні у порядку загального позовного провадження клопотання представника відповідача про закриття провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Національного агентства з питань запобігання корупції про визнання неправомірними дій, визнання протиправними та скасування пунктів довідки,

в с т а н о в и в :

на розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Національного агентства з питань запобігання корупції, у якій позивач просить:

- визнати неправомірними дії Національного агентства з питань запобігання корупції щодо зазначення недостовірних відомостей в п.п. 5.1, п. 5, п.п. 6.1, п.п. 6.2 п. 6, п.п 8.1, п.п. 8.2 п. 8 розділу 3.1 (ІІІ Описова частина) та розділу 4.1 (IV Висновки) Довідки №16/26 від 09 січня 2026 року Національного агентства з питань запобігання корупції про результати проведення повної перевірки декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, щорічної за 2023 рік, поданої ОСОБА_1 , депутатом Львівської обласної ради;

- визнати протиправною та скасувати п.п. 5.1, п. 5, п.п. 6.1, п.п. 6.2 п. 6, п.п 8.1, п.п. 8.2 п. 8 розділу 3.1 (ІІІ Описова частина) та розділ 4.1 (IV Висновки) Довідки №16/26 від 09 січня 2026 року Національного агентства з питань запобігання корупції про результати проведення повної перевірки декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, щорічної за 2023 рік, поданої ОСОБА_1 , депутатом Львівської обласної ради.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Національним агентством з питань запобігання корупції проведено повну перевірку декларації особи, уповноваженої на виконання функції держави або місцевого самоврядування, щорічної за 2023 рік поданої ОСОБА_1 , депутатом Львівської обласної ради. За результатами проведення повної перевірки Національним агентством з питань запобігання корупції складено Довідку №16/26 від 09 січня 2026 року про результати проведення повної перевірки декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, щорічної за 2023 рік, поданої ОСОБА_1 , згідно висновків якої у діях позивача встановлено ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 366-2 КК України. Позивач вважає дії відповідача щодо зазначення недостовірних відомостей в п.п. 5.1, п. 5, п.п. 6.1, п.п. 6.2 п. 6, п.п 8.1, п.п. 8.2 п. 8 розділу 3.1 (ІІІ Описова частина) та розділу 4.1 (IV Висновки) Довідки №16/26 від 09 січня 2026 року неправомірними, а Довідку №16/26 від 09 січня 2026 року в означеній частині протиправною, що підлягає скасуванню у цій частині.

17.03.2026 через підсистему «Електронний суд» до суду надійшло клопотання представника відповідача про закриття провадження на підставі пункту 1 частини першої статті 238 КАС України. Клопотання обґрунтоване тим, що Національним агентством з питань запобігання корупції проведено повну перевірку декларації позивача, за результатами якої уповноваженою особою відповідача виявлено ознаки правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 366-2 КК України, Національним агентством на виконання вимог ч. 7 ст. 12 Закону складено та затверджено Обґрунтований висновок, який листом від 13.01.2026 № 405-01/1862-26 надіслано разом із матеріалами повної перевірки до Національного антикорупційного бюро України. У подальшому, листом Національного антикорупційного бюро України від 26.01.2026 № 541-043/2814 повідомлено Національне агентство (вх. № 7761/0/05-26 від 27.01.2026) про те, що за результатами розгляду Обґрунтованого висновку складеного стосовно ОСОБА_1 , розпочато досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52026000000000051 від 26.01.2026 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 366-2 КК України. Опираючись на правові позиції Верховного Суду у постанові від 23.11.2023 в адміністративній справі № 520/25012/21 та у постанові від 19.02.2026 у справі № 160/30949/24, а також на норми КАС України, Національне агентство вважає, що Довідка від 09.01.2026 № 16/26, яка містить в собі висновок про наявність у діях суб`єкта декларування ознак кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 366-2 КК України не може бути предметом розгляду у даному провадженні в порядку адміністративного судочинства.

27.03.2026 через підсистему «Електронний суд» до суду надійшли заперечення представника позивача на клопотання про закриття провадження. Клопотання обґрунтовує тим, що пунктом 1 частини першої статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема спори фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності, де суб`єкт владних повноважень - це орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг (пункт 7 частини першої статті 4 КАС України). Відтак, вважає, що до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними під час здійснення владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.

Додатково зазначає, що до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб`єктів владних повноважень, які породжують, змінюють або припиняють права та обов`язки у сфері публічно-правових відносин, вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, якщо позивач вважає, що цими рішеннями, діями чи бездіяльністю його права чи свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав чи свобод.

Представник позивача наголошує, що спірні правовідносини виникли у зв`язку із винесенням НАЗК спірної довідки та висновку у процедурі здійснення публічно-владних управлінських функцій і такі стосуються прав, обов`язків та охоронюваних законом інтересів позивача, тому ці правовідносини мають характер юридичного спору, що підлягає вирішенню у прядку адміністративного судочинства. При цьому, відповідач просить закрити провадження у справі у зв`язку з тим, що на даний час триває досудове розслідування у кримінальному провадженні №52026000000000051 і спірні правовідносини вирішуються в порядку кримінального судочинства. Однак, позивач у доводах адміністративного позову покликається на своє порушене право з боку органу державної влади - Національного агентства з питань запобігання корупції при виконанні своїх владно-управлінських функцій.

Підсумовуючи, представник позивача зазначає, що довідка та висновок НАЗК можуть бути оскаржені в порядку адміністративного судочинства, при цьому, у спірних правовідносинах адміністративний суд лише надає оцінку діям відповідача під час вчинення дій (прийняття рішень) на предмет їх відповідності критеріям, що передбачені ч.2 ст.2 КАС України та надає оцінку діям НАЗК на предмет правомірності під час проведення повної перевірки декларації, а не робить висновку про правильність або неправильність зазначення позивачем відомостей у декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, оскільки це компетенція відповідних державних органів, тому подана заява відповідача про закриття провадження у справі є безпідставною та передчасною. Відтак, просить суд відмовити у задоволенні клопотанні представника відповідача про закриття провадження.

У підготовчому засіданні представник позивача заперечив щодо клопотання про закриття провадження у справі, просив суд відмовити у задоволенні такого.

У підготовчому засіданні представник відповідача клопотання про закриття провадження у справі підтримав та просив таке задовольнити.

Вирішуючи клопотання представника відповідача про закриття провадження, суд виходить з наступного.

Згідно з частиною першою статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до приписів частини першої статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом, зокрема, визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.

Згідно з статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктний склад спірних правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 4 КАС України адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір.

Відповідно до ч. 1 ст. 19 КАС України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Вжитий у цій процесуальній нормі термін "суб`єкт владних повноважень" означає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг (п. 7 ч. 1 ст. 4 КАС України).

Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, іншим суб`єктом при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), відповідно, прийнятих або вчинених ними при здійсненні публічно-владних управлінських функцій, для яких не встановлено іншого порядку судового провадження.

Правові та організаційні засади функціонування системи запобігання корупції в Україні, зміст і порядок застосування превентивних антикорупційних механізмів, правила щодо усунення наслідків корупційних правопорушень визначені Законом України «Про запобігання корупції» № 1700-VII (далі - Закон № 1700-VІІ). Зокрема, статтею 4 визначено статус НАЗК, яке згідно з частиною першою указаної норми є центральним органом виконавчої влади зі спеціальним статусом, який забезпечує формування та реалізує державну антикорупційну політику.

Коло повноважень НАЗК окреслене у статті 11 Закону № 1700-VII, відповідно до приписів підпункту 7-1 частини першої якої НАЗК здійснює в порядку, визначеному цим Законом, контроль та перевірку декларацій суб`єктів декларування, зберігає та оприлюднює такі декларації, проводить моніторинг способу життя суб`єктів декларування. Види контролю під час перевірки декларацій визначені статтею 51-1 Закону № 1700-VІІ.

Повна перевірка декларацій НАЗК здійснюється відповідно до положень статті 51-3 Закону № 1700-VІІ, частинами другою, третьою якої передбачено, що у разі встановлення за результатами повної перевірки декларації відображення у декларації недостовірних відомостей НАЗК письмово повідомляє про це керівника відповідного державного органу, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, їх апарату, юридичної особи публічного права, в якому працює відповідний суб`єкт декларування, та спеціально уповноважені суб`єкти у сфері протидії корупції. У разі виявлення за результатами повної перевірки декларації ознак необґрунтованості активів НАЗК надається можливість суб`єкту декларування протягом десяти робочих днів надати письмове пояснення за таким фактом із відповідними доказами. У разі ненадання суб`єктом декларування у зазначені строки письмових пояснень і доказів чи надання не в повному обсязі НАЗК інформує про це Національне антикорупційне бюро України та Спеціалізовану антикорупційну прокуратуру.

Процедуру проведення НАЗК повної перевірки декларації осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, визначає Порядок проведення повної перевірки декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, затвердженого наказом НАЗК від 29.01.2021 № 26/21 (далі - Порядок № 26/21).

За правилами до пункту 1 розділу VI цього Порядку за результатами проведення повної перевірки декларації, у тому числі повторної, уповноважена особа складає та підписує довідку про результати проведення повної перевірки декларації у двох примірниках, один з яких після погодження відповідно до пункту 3 цього розділу надсилається суб`єкту декларування.

Пунктом 6 розділу VI Порядку № 26/21 передбачено, що у разі виявлення за результатами проведення повної перевірки ознак корупційного або пов`язаного з корупцією правопорушення, за яке передбачено кримінальну відповідальність, уповноважена особа, яка проводила повну перевірку, упродовж 5 робочих днів з дня, наступного за днем погодження довідки, складає та підписує відповідний обґрунтований висновок у двох примірниках.

Відповідно до абз. 10 п. 6 розділу VI Порядку № 26/21 після погодження обґрунтованого висновку його затверджує Голова Національного агентства або заступник Голови Національного агентства. Затверджений обґрунтований висновок разом із відповідними матеріалами надсилається органу досудового розслідування або прокурору з урахуванням положень статей 216, 480, 480-1, 482-2 Кримінального процесуального кодексу України.

У межах даної справи позивач оскаржує дії Національного агентства з питань запобігання корупції щодо зазначення недостовірних відомостей в п.п. 5.1, п. 5, п.п. 6.1, п.п. 6.2 п. 6, п.п 8.1, п.п. 8.2 п. 8 розділу 3.1 (ІІІ Описова частина) та розділу 4.1 (IV Висновки) Довідки №16/26 від 09 січня 2026 року Національного агентства з питань запобігання корупції про результати проведення повної перевірки декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, щорічної за 2023 рік, поданої ОСОБА_1 , депутатом Львівської обласної ради, а також п.п. 5.1, п. 5, п.п. 6.1, п.п. 6.2 п. 6, п.п 8.1, п.п. 8.2 п. 8 розділу 3.1 (ІІІ Описова частина) та розділ 4.1 (IV Висновки) Довідки №16/26 від 09 січня 2026 року Національного агентства з питань запобігання корупції про результати проведення повної перевірки декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, щорічної за 2023 рік, поданої ОСОБА_1 , депутатом Львівської обласної ради.

Судом встановлено, що за результатами проведення повної перевірки декларації Позивача уповноваженою особою Відповідача виявлено ознаки правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 366-2 КК України, Національним агентством на виконання вимог ч. 7 ст. 12 Закону складено та затверджено Обґрунтований висновок, який листом від 13.01.2026 № 405-01/1862-26 надіслано разом із матеріалами повної перевірки до Національного антикорупційного бюро України.

У подальшому, листом Національного антикорупційного бюро України від 26.01.2026 № 541-043/2814 повідомлено Національне агентство (вх. № 7761/0/05-26 від 27.01.2026) про те, що за результатами розгляду Обґрунтованого висновку складеного стосовно ОСОБА_1 , розпочато досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52026000000000051 від 26.01.2026 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 366-2 КК України.

Отже, на час звернення позивача до адміністративного суду на підставі довідки від 09.01.2026 № 16/26 про результати проведення повної перевірки декларації позивача за 2023 рік, яка містить висновок про наявність у діях суб`єкта декларування ознак кримінального правопорушення, 26.01.2026 розпочато досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52026000000000051 за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 366-2 Кримінального кодексу України.

Зважаючи на те, що досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52026000000000051 триває, то матеріали повної перевірки декларації Позивача за 2023 рік є частиною матеріалів кримінального провадження.

Позивач опираючись на позицію Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 23 березня 2023 року у справі № 160/4098/22, який виснував, що довідка НАЗК про результати проведення повної перевірки декларації за своєю правовою природою є актом індивідуальної дії, оскільки безпосередньо породжує правові наслідки для суб`єкта декларування у вигляді виникнення обов`язку (подати відповідну декларацію з достовірними відомостями) у встановлений такою довідкою строк, наголошує, що спірні правовідносини, які виникли у зв`язку із винесенням відповідачем спірної довідки в процедурі здійснення публічно-владних управлінських функцій і спірна довідка стосується прав, обов`язків та охоронюваних законом інтересів позивача, мають характер юридичного спору, який підлягає вирішений у порядку адміністративного судочинства.

Так, Верховний Суд у справах № 640/29515/21, 240/24844/21, 160/4098/22 та 520/25012/21 зазначив, що у разі виявлення у декларації недостовірних відомостей довідка про результати проведення повної перевірки декларації за своєю правовою природою є актом індивідуальної дії, оскільки безпосередньо породжує правові наслідки для суб`єкта декларування у вигляді виникнення обов`язку (подати відповідну декларацію з достовірними відомостями) у встановлений такою довідкою строк. Спірні довідки містить владний припис НАЗК, що виданий ним на виконання владно-управлінських функцій, визначених ст. 51-3 Закону № 1700, який стосується прав та інтересів позивача та дія якого вичерпується його виконанням.

Тому, Верховний Суд дійшов висновку, що довідка про результати проведення повної перевірки декларації є рішенням (актом індивідуальної дії) суб`єкта владних повноважень, у розумінні п. 19 ч. 1 ст. 4 КАС України, оскільки цю довідку видано НАЗК на виконання владних управлінських функцій, вона містить владний (обов`язковий) припис щодо конкретної особи (суб`єкта декларування), має строк та її дія вичерпується виконанням.

Також Верховний Суд дійшов до висновку, що оскільки спірні правовідносини виникли у зв`язку із винесенням НАЗК спірної довідки у процедурі здійснення публічно-владних управлінських функцій і така довідка стосується прав, обов`язків та охоронюваних законом інтересів позивача, тому такі правовідносини мають характер юридичного спору, що підлягає вирішенню у порядку адміністративного судочинства.

Разом з тим, у постанові від 23.11.2023 в адміністративній справі № 520/25012/21 Верховний Суд висловив застереження щодо аналогічних спірних правовідносин, за яким довідка про результати проведення повної перевірки (її окремі положення), може бути предметом оскарження (у порядку адміністративного судочинства) лише за відсутності ознак адміністративного чи кримінального правопорушення або закриття адміністративної чи кримінальної справи, так як такі правовідносини виникають між суб`єктом декларування та НАЗК лише на стадії завершення перевірки. Це означає, що якщо за наслідками такої перевірки вирішується питання про притягнення суб`єкта декларування до певного виду відповідальності, довідка про результати проведення такої перевірки не може бути оскаржена окремо, так як надання оцінки виявленим порушенням належить органу, що безпосередньо вирішує питання про притягнення особи до певного виду відповідальності.

Новий релевантний до даного спору правовий висновок Верховного Суду сформований у постанові від 19.02.2026 у справі № 160/30949/24, предметом оскарження, в якій були складені Національним агентством Довідка та Обґрунтований висновок.

Зокрема, у вказаній справі Верховний Суд зазначив наступне: «… Верховний Суд вже неодноразово зазначав, що довідка про результати проведення повної перевірки (її окремі положення), може бути предметом оскарження лише за відсутності ознак адміністративного чи кримінального правопорушення або закриття адміністративної чи кримінальної справи, так як такі правовідносини виникають між суб`єктом декларування та НАЗК лише на стадії завершення перевірки.

Це означає, що якщо за наслідками такої перевірки вже вирішується питання про притягнення суб`єкта декларування до певного виду відповідальності, довідка про результати проведення такої перевірки не може бути оскаржена окремо, оскільки надання оцінки виявленим порушенням належить органу, що безпосередньо вирішує питання про притягнення особи до певного виду відповідальності.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 23 листопада 2023 року (справа №520/25012/21). Водночас, вказана позиція не суперечить висновкам у справі, що розглядається.

Колегія суддів Верховного Суду наголошує, що у випадку виявлення за результатами проведення НАЗК повної перевірки декларації ознак вчинення суб`єктом декларування кримінального правопорушення та реєстрації за таким фактом кримінального провадження, матеріали повної перевірки декларації стають частиною матеріалів відповідного кримінального провадження та на них у відповідності до приписів статті 222 КПК України розповсюджується особливий режим доступу. Зокрема, зазначена процесуальна норма за замовчуванням містить в собі заборону розголошення усіх відомостей кримінального провадження за винятком лише тих, щодо яких слідчим чи прокурором надано письмовий дозвіл, що унеможливлює надання НАЗК до суду усіх доказів.

Довідка та обґрунтований висновок, які є частиною доказової бази в рамках кримінального провадження або провадження у справі про адміністративне правопорушення, де вирішується питання про притягнення суб`єкта декларування до відповідальності в порядку КПК України або КУпАП, не можуть бути предметом оскарження в порядку КАС України. При цьому, відповідно до положень частини четвертої статті 51-1 Закону №1700-VIІ проведення контролю та перевірки декларацій, а також рішення, прийняті за їхніми результатами, не перешкоджають проведенню досудового розслідування та судового провадження у порядку, передбаченому КПК України.

У цьому випадку скасування за результатами розгляду адміністративного спору Довідки та обґрунтованого висновку не є підставою для закриття відповідного кримінального провадження, відтак оскарження їх в адміністративному суді не може забезпечити ефективного захисту прав суб`єкта декларування, а судове рішення у такій справі не призводить до змін у правовому становищі особи, тому втрачає практичний сенс. Вказане стосується також і довідок, в яких за результатами перевірки встановлено ознаки адміністративного правопорушення…» .

Відповідно до частини 5 статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Згідно з частинами 5 і 6 статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов`язковими для всіх суб`єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права. Висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 238 КАС України суд закриває провадження у справі якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Тож, оскільки довідка містить висновок про наявність у діях суб`єкта декларування ознак кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 366-2 Кримінального кодексу України та 26.01.2026 розпочато досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52026000000000051, яке на даний час триває, то з урахуванням висновків Верховного Суду в постанові від 23.11.2023 по справі № 520/25012/21 та у постанові від 19.02.2026 по справі № 160/30949/24, суд вважає, що позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачає «Право на справедливий суд», одним із аспектів якого є право розгляду справи «компетентним судом», «судом встановленим законом» на що Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував у своїх рішення.

Так, зокрема в рішенні по справі «Сокуренко і Стригун проти України» суд повторив, що як було раніше визначено, фраза «встановленого законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. У рішенні у справі «Занд проти Австрії», що згадувалось раніше, Комісія висловила думку, що термін судом, встановленим законом у пункті 1 статті 6 передбачає «усю організаційну структуру судів, включно з (…) питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів (…)».

Згідно з частиною першою статті 1 Кримінального процесуального кодексу України порядок кримінального провадження на території України визначається лише кримінальним процесуальним законодавством України.

Відповідно до пункт 9 частини першої статті 3 Кримінального процесуального кодексу України кримінальне провадження - досудове розслідування і судове провадження, процесуальні дії у зв`язку із вчиненням діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність.

Враховуючи викладене, провадження по справі слід закрити на підставі пункту 1 частини 1 статті 238 КАС України, оскільки спірні правовідносини підлягають розгляду в порядку кримінального судочинства.

Щодо розподілу судових витрат.

Згідно з частиною другою статті 238 КАС України про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з бюджету.

Відповідно до пункту 5 частини першої статті 7 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 №3674-VI сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі: закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв`язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.

Отож, сплачений позивачем судовий збір при зверненні до суду із цим позовом може бути повернуто за його клопотанням.

Керуючись ст. ст. 238, 239, 248, 256, 293-295 КАС України, суд

п о с т а н о в и в :

клопотання представника відповідача про закриття провадження у справі задовольнити.

Закрити провадження у справі № 380/3855/26 за позовом ОСОБА_1 до Національного агентства з питань запобігання корупції про визнання неправомірними дій, визнання протиправними та скасування пунктів довідки.

Ухвала набирає законної сили після її проголошення.

Ухвала може бути оскаржена. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повний текст ухвали складено та підписано 28.04.2026.

Суддя Сидор Н.Т.