Ухвала суду № 136083054, 29.04.2026, Шепетівський міськрайонний суд Хмельницької області

Справа 688/5394/25

№ 2/688/556/26

УХВАЛА

29 квітня 2026 року м. Шепетівка

Шепетівський міськрайонний суд Хмельницької області в складі:

головуючого судді Стаднічук Н. Л.,

з участю секретаря Березюк Н. А.,

представника позивача Рівнячка Л. С.,

представника відповідача Макаровця І. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Українська залізниця» про стягнення невиплаченої одноразової допомоги,

ВСТАНОВИВ:

03.11.2025 ОСОБА_1 звернувся до Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області з позовом до АТ «Укрзалізниця» про стягнення невиплаченої матеріальної допомоги на оздоровлення за 2022-2023 роки по 16104 грн за кожний рік, а в цілому 32808 грн; та за 2024 рік - в сумі 18168 грн, загальною сумою 50976 грн; 139012,24 грн одноразової матеріальної допомоги в зв`язку з виходом на пенсію згідно п. 8.18 абзац перший колективного договору; 139012,24 грн одноразової матеріальної допомоги в зв`язку з виходом на пенсію згідно з п. 8.18 абзацом другим колективного договору; 13851,00 грн грошової винагороди відповідно до п. 3.13 колективного договору, з подальшим відрахуванням встановлених законодавством податків та інших обов`язкових платежів при виконанні рішення суду.

Ухвалою суду від 16 грудня 2025 року відкрито провадження у справі.

17.03.2026 представник позивача адвокат Рівнячок Л. С. подав до суду заяву про уточнення позовних вимог, у якій просить стягнути з Акціонерного товариства «Українська залізниця» на користь ОСОБА_1 :

- невиплачену матеріальну допомогу на оздоровлення за 2023 рік в сумі 16104 грн,

- невиплачену матеріальну допомогу на оздоровлення за 2024 рік в сумі 18168 грн, загальною сумою 34272 грн,

- 134146,05 грн одноразової матеріальної допомоги в зв`язку з виходом на пенсію згідно з п.8.18 абзацом першим колективного договору.

Стягнути з відповідача судові витрати.

В судовому засіданні представник позивача адвокат Рівнячок Л. С. клопотання підтримав.

Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, про час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Представник відповідача ОСОБА_2 в судовому засіданні у вирішенні клопотання поклався на розсуд суду.

Заслухавши думку учасників справи, суд дійшов наступних висновків.

За змістом принципу диспозитивності цивільного судочинства, закріпленого у статті 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Зідно з пунктом 2 частини 2, частиною 3 статті 49 ЦПК України крім прав та обов`язків, визначених у статті 43 цього Кодексу, позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. До закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви.

Позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, яке складається з двох елементів: предмета і підстави позову.

Предметом позову є певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує його вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу (постанова Великої Палати Верховного Суду від 12 червня 2019 року у справі № 487/10128/14-ц).

Верховний Суд неодноразово звертав увагу на те, що процесуальним законом не передбачено права позивача на подання заяв (клопотань) про «доповнення» або «уточнення» позовних вимог. Тому в разі надходження до суду однієї із зазначених заяв (клопотань) останній, виходячи з її змісту, а також змісту раніше поданої позовної заяви та конкретних обставин справи, повинен розцінювати її як: - подання іншого (ще одного) позову, чи - збільшення або зменшення розміру позовних вимог, чи - об`єднання позовних вимог, чи - зміну предмета або підстав позову.

Враховуючи, що позивачем після початку розгляду справи зменшено позовну вимогу, суд дійшов висновку про відмову у прийнятті до розгляду заяви позивача про уточнення позовних вимог.

Керуючись статтями 49, 260, 261 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Відмовити у прийняти до розгляду заяви представника позивача адвоката Рівнячка Л. С. про уточнення позовних вимог.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Н. Л. Стаднічук