Ухвала суду № 136082363, 10.04.2026, Бережанський районний суд Тернопільської області

Справа № 2/593/109/2026

У Х В А Л А

про закриття підготовчого засідання і

призначення справи до судового розгляду

Бережанський районний суд Тернопільської області

"10" квітня 2026 р.

у складі:

головуючої судді: Німко Н.П.

при секретарі судового засідання: Олексів О.Б.

за участі:

представника позивача ОСОБА_1

відповідача ОСОБА_2

представника відповідача ОСОБА_3

розглянувши у відкритому підготовчому засіданні в залі суду в м.Бережани Тернопільської області цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_2 , за участі третьої особи, що не заявляє самостійних вимог Бережанської державної нотаріальної контори про визнання права власності на нерухоме майно,-

В С Т А Н О В И В:

У провадженні суду перебуває справа за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_2 , за участі третьої особи, що не заявляє самостійних вимог Бережанської державної нотаріальної контори. Згідно заявлених та уточнених позовних вимог, сторона позивача просить постановити судове рішення, яким визнати за позивачкою ОСОБА_4 право власності у розмірі 1\2 частини на житловий будинок із відповідною часткою у надвірних будівлях за адресою АДРЕСА_1 та право власності в розмірі 1\2 частки на земельну ділянку за адресою АДРЕСА_1 , кадастровий номер 66120410100:04:001:0173, з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлових та господарських будівель.

Заявлені вимоги загалом мотивовані тим, що житловий будинок із господарськими будівлями та земельна ділянка кадастровий номер 66120410100:04:001:0173 за адресою АДРЕСА_1 були об`єктом спільної сумісної власності подружжя, тобто позивачки та її чоловіка ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , останній на час смерті мав право на 1/2 частку у цьому майні, тому саме така частка повинна спадкуватись відповідачем. Однак враховуючи те, що на даний час у позивачки відсутні документи про поділ спільної сумісної власності із визначенням розміру її частки, а свідоцтво на право особистої власності на житловий будинок від 25 серпня 1979 року і Витяг з державного кадастру посвідчує право власності на таку нерухомість тільки за ОСОБА_5 , спадкове майно буде складатись з цілої частки на вказану нерухомість, що буде істотно порушувати права позивачки, зокрема право власності на частку цьому майні.

Також стороною позивача заявлено клопотання (у позовній заяві) про звільнення позивачки ОСОБА_4 від сплати судового бору у відповідності до п.9 ч.1 ст. 5 ЗУ «Про судовий збір», як особи з інвалідністю 2 групи.

У підготовчому судовому засіданні представник позивача адвокат Горський О.І. позов підтримав з підстав, наведених у позовній заяві.

У підготовчому судовому засіданні представник відповідача адвокат Коцюба Н.Я. позову не визнала. У поданому відзиві на позов зазначила, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_5 , який був чоловіком позивача ОСОБА_4 та батьком відповідача ОСОБА_2 . За життя померлим ІНФОРМАЦІЯ_2 було складено заповіт, яким все належне йому майно, в тому числі житловий будинок з надвірними будівлями у АДРЕСА_1 та земельну ділянку на якій цей будинок розташований померлий ОСОБА_5 заповів своєму синові ОСОБА_2 . Також даним заповітом було зобов`язано сина ОСОБА_2 дати безкоштовне та довічне проживання у вищевказаному будинку матері ОСОБА_4 . У січні 2021 року відповідачем ОСОБА_2 у Бережанську державну нотаріальну контору було подано заяву про прийняття спадщини. У січні 2021 року Бережанською державною нотаріальною конторою було прийнято заяву від ОСОБА_2 та заведено відповідно спадкову справу 67097189. У лютому 2021 року у Бережанську державну нотаріальну контору позивачкою ОСОБА_4 подано заяву, у якій та стверджує, що їй відомий зміст згаданого заповіту і у якому також зазначено, що, усвідомлюючи значення своїх дій та маючи можливість ними керувати, без будь-якого фізичного чи психічного тиску на неї з боку інших осіб та за своєю справжньою волею, вона відмовляється від належної їй обов`язкової частки на спадщину (як непрацездатна вдова померлого та, яка є особою з інвалідністю) та відмовляється від прийняття права власності на частку у спільному майні подружжя, оскільки це майно є особистою власністю чоловіка. Також, вказує, що заявниці ОСОБА_4 було роз`яснено нотаріусом, і вона це підтвердила своїм підписом, що дана заява може бути відкликана ОСОБА_4 протягом строку встановленого для прийняття спадщини. Але така заява ОСОБА_4 про зміну свого волевиявлення ні протягом 6-ти місячного строку для прийняття спадщини, ні у подальшому не надходила. Відтак, вважає, що позивачка добровільно відмовилася від прийняття спадщини, і як особа, маюча право на обов`язкову частку у спадщині, і як другий з подружжя, який має право на право власності на частку у спільному майні подружжя. Цією ж заявою, позивачка фактично відмовилася і від права на 1/2 частку спірного будинковолодіння та земельної ділянки, оскільки таке майно фактично визнала особистою приватною власністю спадкодавця. Відповідно, така заява одного із подружжя, хто є живим, про те, що він не претендує на одержання свідоцтва про право власності на частку у спільному майні подружжя оскільки майно є особистою приватною власністю спадкодавця, підтверджує правовий статус майна померлого, як його особистого майна.

Також сторона відповідача вказала і на те, що за загальним правилом приватизовані земельні ділянки, як і приватизоване житло під час шлюбу, є особистою приватною власністю того із подружжя, ім`я якого зазначено у правовстановлюючому документі. Таке майно не належить до об`єктів права спільної сумісної власності, з цього правила можуть бути винятки. Якщо земельна ділянка або житло були приватизовані та набуті у власність під час діючого шлюбу з 8 лютого 2011 року до 12 червня 2012 року, то таке майно вважається спільною сумісною власністю подружжя, але лише набуте у цей період. Якщо до 8 лютого 2011 року чи після 12 червня 2012 року, то ні. Такий виняток пояснюється іншою редакцією ст. 61 СК України яка діяла в такій редакції лише в цей період. Право власності на майно, належне померлому ОСОБА_5 було набуте та приватизоване ним до 08 лютого 2011 року, а тому є його особистою власністю та не належить до об`єктів права спільної сумісної власності подружжя.

Відповідач ОСОБА_2 у підготовчому засіданні підтримав позицію свого представника.

Представник третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору у підготовче засідання не з`явився, подав заяву, у якій просив розглянути справу без участі нотаріуса, щодо вирішення справи покладається на думку суду.

З приводу клопотання сторони позивача про звільнення позивачки від сплати судового збору у цій цивільний справі, суд зазначає таке.

Положеннями статті 8 Закону України «Про судовий збір» ( далі Закон) визначено порядок відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати.

Так, п.9 ч.1 ст. 5 Закону визначено, щоособи з інвалідністю 2 групи звільняються від сплати судового збору.

Із наданої стороною позивача копії посвідчення серії НОМЕР_1 ОСОБА_4 отримує пенсію по інвалідності, як інвалід ІІ групи (довічно).

Також суд зазначає, що предметом спору, а відтак предметом доказування у цій справі для сторони позивача є те, що спірне майно, за життя, перебувало в особистій власності спадкодавця ОСОБА_5 , а для сторони відповідача, - що спірне майно, за життя спадкодавця ОСОБА_5 , було спільною сумісною власністю подружжя - спадкодавця ОСОБА_5 та позивачки ОСОБА_4 .

Присутні у підготовчому судовому засіданні представник позивачки, представник відповідача та відповідач підтвердили, що вони повідомили суду про всі відомі їм обставини у цій справі, а також, що ними подано суду усі докази, на які вони посилаються і які витребувані судом за клопотанням сторін.

Мирової угоди у даній справі між сторонами не укладено.

Клопотань від учасників процесу про врегулювання спору за участі судді, заяв про вступ у справу інших осіб, заміну неналежного відповідача, об`єднання, роз`єднання, прийняття зустрічного позову, зупинення провадження або його закриття, призначення експертизи, про забезпечення позову, витребування доказів, виклик свідків, до суду не надійшло.

Судом встановлюється порядок з`ясування обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, а також порядок дослідження доказів, якими вони обґрунтовуються під час розгляду справи по суті, - вступне слово учасників справи та дослідження письмових доказів у справі.

Колегіальному розгляду дана категорія справ не підлягає.

Отже, у відповідності до ст. 189 ЦПК України, в підготовчому судовому засіданні уточнено позовні вимоги, визначено склад осіб, які братимуть участь у справі, визначено факти, які необхідно встановити для вирішення спору і які належить доказувати, з`ясовано якими доказами сторона позивача буде обґрунтовувати свої доводи, вчинено інші дії, необхідні для підготовки справи до судового розгляду, у зв`язку із чим суд вважає за необхідне закрити підготовче засідання та призначити дану справу до судового розгляду на дату, узгоджену із учасниками процесу.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 197, 200, 210, 211 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

Клопотання представника позивачки адвоката Горського О.І. задовольнити, на підставі п.9 ч.1,ч.2 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» звільнити позивачку ОСОБА_4 від сплати судового збору у цивільній справі за її позовом до ОСОБА_2 , за участі третьої особи, що не заявляє самостійних вимог Бережанської державної нотаріальної контори про визнання права власності на нерухоме майно

Закрити підготовче провадження по цивільній справі за позовною заявою за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_2 , за участі третьої особи, що не заявляє самостійних вимог Бережанської державної нотаріальної контори про визнання права власності на нерухоме майно та призначити справу до судового розгляду по суті у приміщенні Бережанського районного суду Тернопільської області (м. Бережани, вул. Банкова, 2) на 08 травня 2025 року о 14 год. 30 хв.

Про час і місце судового засідання повідомити учасників справи, надіславши копію даної ухвали.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання суддею. Ухвала суду оскарженню не підлягає.

Суддя Бережанського районного суду

Тернопільської області Н.П.Німко