Ухвала суду № 136081554, 28.04.2026, Комунарський районний суд м. Запоріжжя

Справа № 333/4341/26

1-кс/333/1572/26

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 квітня 2026 року м. Запоріжжя

Слідчий суддя Комунарського районного суду м. Запоріжжя ОСОБА_1 , секретар судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувши клопотання старшого слідчого першого слідчого відділу (з дислокацією у м. Мелітополі та м. Запоріжжі) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Мелітополі, ОСОБА_3 , в кримінальному провадженні № 42026052110000010 від 19 лютого 2026 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 332, ч. 3 ст. 369-2, ч. 2 ст. 15 ч. 5 ст. 27 ч. 4 ст. 408 КК України, про арешт майна,

В С Т А Н О В И Л А:

До Комунарського районного суду м. Запоріжжя надійшло клопотання старшого слідчого першого слідчого відділу (з дислокацією у м. Мелітополі та м. Запоріжжі) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Мелітополі, ОСОБА_3 , в кримінальному провадженні № 42026052110000010 від 19 лютого 2026 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 332, ч. 3 ст. 369-2, ч. 2 ст. 15 ч. 5 ст. 27 ч. 4 ст. 408 КК України, про накладення арешту на майно, яке було вилучене 23.04.2026 при проведенні обшуку за місцем мешкання ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_1 , а саме: банківську картку IDEA BANK НОМЕР_1 ; банківську картку SENSE НОМЕР_2 ; банківську картку ПриватБанк НОМЕР_3 ; сім карту мобільного оператора Vodafone НОМЕР_4 , шляхом заборони відчуження, розпорядження та користування вищезазначеним майном.

Клопотання обґрунтовано тим, що досудовим розслідуванням встановлено, що військовослужбовець однієї з військових частин на території Запорізької області, за попередньою змовою з цивільними особами, організували схему з систематичного вимагання та отримання неправомірної вигоди з числа військовослужбовців, за вплив на прийняття рішення службовими особами сил оборони, з метою вивезення військовослужбовців з місць несення служби.

За результатами проведення комплексу слідчих (розшукових) дій встановлено, що військовослужбовець військової частини НОМЕР_5 НГУ ОСОБА_5 , за допомогою фігурантів ОСОБА_4 та ОСОБА_6 , з корисливих мотивів, шляхом надання засобів або усунення перешкод, сприяють незаконному переправленню осіб через державний кордон України.

До складу зазначеної групи входить ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

В ході досудового розслідування також встановлено, що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в повсякденному спілкуванні використовує мобільні телефони з абонентськими номерами НОМЕР_6 та НОМЕР_7 та мешкає в житловому будинку за адресою: АДРЕСА_1 .

23 квітня 2026 року, в період часу з 02:55 год. до 04:20 год. з дотриманням вимог статті 223 КПК України слідчим слідчої групи - старшим слідчим Першого слідчого відділу (з дислокацією у м. Мелітополі та м. Запоріжжі) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Мелітополі) ОСОБА_3 проведено обшук на підставі ухвали слідчого суді Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 21.04.2026 (333/4341/26 1-кс/333/1524/26) за місцем мешкання ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_1 .

При проведені обшуку було вилучено:

- банківська картка IDEA BANK НОМЕР_1 ;

- банківська картка SENSE НОМЕР_2 ;

- банківська картка ПриватБанк НОМЕР_3 ;

- сім карта мобільного оператора Vodafone НОМЕР_4 .

Постановою слідчого вказані вище вилучені об`єкти, у зв`язку із їх відповідністю критеріям, визначеним ст. 98 КПК України, приєднано до матеріалів кримінального провадження в якості речових доказів.

Оскільки вказані об`єкти мають істотне значення для проведення досудового розслідування у вказаному кримінальному провадженні тому, що можуть зберігати на собі сліди вчиненого кримінального правопорушення та містити відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, вони відповідають критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України, на підставі чого слідчий просить накласти арешт на вилучене майно.

В судове засідання слідчий не з`явився, надав заяву про розгляд клопотання без його участі.

Від власників майна ОСОБА_4 та ОСОБА_6 надійшли заяви про розгляд клопотання без їх участі, не заперечують проти накладення арешту.

Дослідивши матеріали клопотання, якими слідчий обґрунтовує доводи клопотання, слідчий суддя вважає за можливе задовольнити клопотання виходячи з наступного.

Правовою підставою арешту речового доказу, є кримінальне провадження №42026052110000010, відомості про яке внесені до ЄРДР 19.02.2026 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 332, ч. 3 ст. 369-2, ч. 2 ст. 15 ч. 5 ст. 27 ч. 4 ст. 408 КК України.

Слідчим надані докази того, що вищевказане майно має доказове значення при розслідуванні вчиненого кримінального правопорушення. Отже, вищезазначені речі та документи, в собі містять дані про вчинення кримінального правопорушення, а факт вилучення даних речей та документів відноситься до однієї з обставин, що складають подію злочину, а відтак підлягають доказуванню відповідно до ст. 91 КПК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Відповідно до ч. 2 ст. ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення:

1) збереження речових доказів;

2) спеціальної конфіскації;

3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;

4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Згідно ч. 10 ст. 170 КПК України, арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

Крім того, постановою старшого слідчого першого слідчого відділу (з дислокацією у м. Мелітополі та м. Запоріжжі) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Мелітополі, ОСОБА_3 від 23.04.2026 вказане майно визнано речовим доказом у кримінальному провадженні №42026052110000010 від 19.02.2026.

Враховуючи вищезазначене, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання старшого слідчого першого слідчого відділу (з дислокацією у м. Мелітополі та м. Запоріжжі) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Мелітополі, ОСОБА_3 , в кримінальному провадженні № 42026052110000010 від 19 лютого 2026 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 332, ч. 3 ст. 369-2, ч. 2 ст. 15 ч. 5 ст. 27 ч. 4 ст. 408 КК України, про накладення арешту на майно, яке було вилучене 23.04.2026 при проведенні обшуку за місцем мешкання ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_1 , а саме: банківську картку IDEA BANK НОМЕР_1 ; банківську картку SENSE НОМЕР_2 ; банківську картку ПриватБанк НОМЕР_3 ; сім карту мобільного оператора Vodafone НОМЕР_4 , шляхом заборони відчуження, розпорядження та користування вищезазначеним майном, відповідає вимогам, встановленим ст. ст. 170-173 КПК України.

Слідчим доведено, що зазначене майно має доказове значення, отже з метою збереження вищевказаного майна, яке може бути використане як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, містять в собі дані про вчинення кримінального правопорушення, а факт вилучення даних речей та документів відноситься до однієї з обставин, що складають подію злочину, для забезпечення їх збереження, слідчий суддя дійшла висновку про необхідність задоволення клопотання.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 61, 170-173, 309, 369, 370, 371, 372, 376 Кримінального процесуального кодексу України, слідчий суддя -

У Х В А Л И Л А :

Клопотання старшого слідчого першого слідчого відділу (з дислокацією у м. Мелітополі та м. Запоріжжі) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Мелітополі, ОСОБА_3 , в кримінальному провадженні № 42026052110000010 від 19 лютого 2026 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 332, ч. 3 ст. 369-2, ч. 2 ст. 15 ч. 5 ст. 27 ч. 4 ст. 408 КК України, про накладення арешту на майно задовольнити.

Накласти арешт на майно, яке було вилучене 23.04.2026 при проведенні обшуку за місцем мешкання ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_1 , а саме:

- банківську картку IDEA BANK НОМЕР_1 ;

- банківську картку SENSE НОМЕР_2 ;

- банківську картку ПриватБанк НОМЕР_3 ;

- сім карту мобільного оператора Vodafone НОМЕР_4 .

шляхом заборони відчуження, розпорядження та користування вищезазначеним майном.

Ухвала про арешт майна виконується негайно.

Копію ухвали направити слідчому, прокурору та заінтересованим особам.

Виконання ухвали покласти на старшого слідчого першого слідчого відділу (з дислокацією у м. Мелітополі та м. Запоріжжі) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Мелітополі, ОСОБА_7 .

Ухвала може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Якщо ухвалу суду або слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, або якщо вирок було ухвалено без виклику особи, яка його оскаржує, в порядку, передбаченому статтею 382 цього Кодексу, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

Слідчий суддя: ОСОБА_1