Вирок № 136081154, 29.04.2026, Рахівський районний суд Закарпатської області

Справа № 305/1937/23

Провадження по справі 1-кп/305/115/25

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.04.2026 Рахівський районний суд Закарпатської області в складі:

головуючого - судді ОСОБА_1

з участю: секретаря судових засідань ОСОБА_2

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинувачених ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,

захисників ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті м. Рахів обвинувальний акт у кримінальному провадженні, відомості про яке 29.03.2022 внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №72023070000000042 про обвинувачення

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Поляна Свалявського району Закарпатської області, мешканця АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, одруженого, з вищою освітою, директора ТОВ «Свалява-Міськбуд», раніше не судимого,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 366 та ч. 1 ст. 209 КК України,

ОСОБА_5 ,ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця та мешканця АДРЕСА_2 , українця, громадянина України, одруженого, з вищою освітою, пенсіонера, раніше не судимого,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 5 ст. 27- ч. 2 ст. 366 КК України,

ВСТАНОВИВ :

І. Формулювання обвинувачення, визнане судом не доведеним.

Органом досудового розслідування ОСОБА_5 обвинувачується у тому, що, перебуваючи на посаді першого заступника Рахівського міського голови, будучи службовою особою, діючи за попередньою змовою групою осіб із директором ТОВ «Свалява-Міськбуд» ОСОБА_4 та інженером технічного нагляду ОСОБА_9 , шляхом зловживання службовим становищем вчинив розтрату коштів Рахівської міської ради в особливо великих розмірах на загальну суму 2 259 514,00 гривень, а також вчинив пособництво у службовому підробленні.

Так, у період з вересня 2021 року по березень 2022 року, ОСОБА_5 , виконуючи організаційно-розпорядчі функції та маючи право першого підпису фінансових документів, достовірно знаючи про висновок Держаудитслужби від 30.12.2021 щодо незаконності процедури закупівлі №UA-2021-07-26-007320-b та необхідність припинення зобов`язань за Договором №182 від 07.09.2021, вказаних вимог не виконав. З метою досягнення спільного злочинного умислу, спрямованого на розтрату та привласнення грошових коштів громади, шляхом зловживання своїм службовим становищем, не будучи уповноваженим на підписання договорів підряду та додатків до них, 01.03.2022 уклав з директором ТОВ «Свалява-Міськбуд» ОСОБА_4 додаткову угоду №3 та 31.03.2022 додаткову угоду №4, якою припиняє дію договору з 28.02.2022 та фіксує, що по об`єкту прийнято роботи на загальну суму 4 987 941 гривні.

Крім того, ОСОБА_5 не будучи спеціалістом у будівельній сфері, не залучив відповідного спеціаліста з достатніми знаннями у сфері будівництва та достовірно знаючи, що Договір мав бути розірваним, а також, що роботи по об`єкту «Нове будівництво реабілітаційно-оздоровчого центру» виконуються поза межами проектно-кошторисної документації, в обсязі не передбаченому Договором, ціна якого є твердою, без складання коригування проектно- кошторисної документації та її подальшої державної експертизи, з недотриманням календарного графіка виконання робіт, попри те, що голова Рахівської міської ради ОСОБА_10 перебував на робочому місці, від його імені скріпив підписом та печаткою.

Згідно з обвинувальним актом, ОСОБА_5 , достовірно знаючи, що роботи по об`єкту «Нове будівництво реабілітаційно-оздоровчого центру» виконуються поза межами проектно-кошторисної документації, без складання коригування проекту та проходження його державної експертизи, не будучи уповноваженим на підписання актів виконаних робіт, не зважаючи на наявний припис контролюючих органів, завірив власним підписом та печаткою Рахівської міської ради Акти приймання виконаних підрядних робіт форми КБ-2в №2 за листопад 2021 року, №3 за грудень 2021 року та №4 за лютий 2022 року. Вказані дії призвели до безпідставного перерахування бюджетних (грантових) коштів на користь підрядника за роботи, які не були передбачені проектом або фактично не виконувалися.

Такі дії ОСОБА_5 стороною обвинувачення кваліфіковано за ч. 5 ст. 191 КК України - розтрата чужого майна шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчинене за попередньою змовою групою осіб, в особливо великих розмірах, ч. 5 ст. 27 - ч. 2 ст. 366 КК України - сприяння у внесенні неправдивих відомостей до офіційних документів, що спричинило тяжкі наслідки.

ОСОБА_4 обвинувачується у тому, що будучи директором ТОВ «Свалява-Міськбуд», діючи умисно, за попередньою змовою групою осіб разом ОСОБА_5 та ОСОБА_9 , в порушення вимог Договору від 07.09.2021 №182, абзацу 2 п. 2 ч. 1 ст. 31 Закону «Про публічні закупівлі», регламенту роботи Рахівської міської ради восьмого скликання, затвердженого рішенням від 14.12.2020 за № 12, Постанови КМУ № 668 від 01.08.2005 «Про затвердження Загальних умов укладання та виконання договорів підряду в капітальному будівництві (в редакції від 17.01.2023), статті 877 Цивільного кодексу України (в редакції 06.10.2021), листа №7/98 від 03.03.1998 Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України «Щодо заповнення форми NKБ-2в «Акт приймання виконаних підрядних робіт», п. 10. та п. ІІ «Порядку затвердження проектів будівництва і проведення їх експертизи» затвердженого постановою КМУ від 11.05.2011 №560 ( в редакції від 02.07.2021), шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, достовірно знаючи, що договір мав бути розірваним, а також, що роботи по об`єкту «Нове будівництво реабілітаційно-оздоровчого центру» виконуються поза межами проєктно-кошторисної документації, в обсязі не передбаченому Договором, ціна якого є твердою, без складання коригування проєктно-кошторисної документації та ї подальшої державної експертизи, з недотриманням календарного графіку виконання робіт, привласнив грошові кошти Рахівської міської ради в особливо великих розмірах, всього на загальну суму 2 259 514,00 гривень, унаслідок чого територіальній громаді в особі Рахівської міської ради Закарпатської області спричинено матеріальні збитки на вказану суму, яка у 600 і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян на момент вчинення кримінального правопорушення.

Крім того, за фабулою обвинувачення, ОСОБА_4 , діючи як службова особа та засновник ТОВ «Свалява-Міськбуд», нібито мав прямий умисел на незаконне збагачення, та використовуючи своє становище, вніс неправдиві відомості до Акту №2 за листопад 2021 року, Акту №3 за грудень 2021 року та Акту №4 за лютий 2022 року щодо обсягів виконаних робіт на об`єкті в м. Рахів, оскільки акти містили відомості про роботи, які не могли бути оплачені, як такі, що не передбачені проєктно-кошторисною документацією, чим спричинив збитки громаді.

Також, сторона обвинувачення вважає доведеним, що частина грошових коштів, отриманих як оплата від Рахівської міської ради у період з 01.09.2021 року по 05.12.2022 року, перерахованих з рахунку НОМЕР_1 АТ «Укргазбанк» на картковий рахунок ТОВ «Свалява - Міськбуд», є виведенням грошових коштів у готівку в розмірі 804 600 гривень, тобто легалізацією майна, одержаного злочинним шляхом.

Такі дії ОСОБА_4 стороною обвинувачення кваліфіковано за ч. 5 ст. 191 КК України - привласнення чужого майна шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчинене за попередньою змовою групою осіб в особливо великих розмірах, ч. 2 ст. 366 - внесення неправдивих відомостей до офіційних документів, що спричинило тяжкі наслідки, ч. 1 ст. 209 КК України - розпорядження майном, щодо якого фактичні обставини свідчать про його одержання злочинним шляхом, у тому числі здійснення фінансової операції, перетворення з таким майном, якщо такі діяння вчинені особою, яка знала, що таке майно повністю одержано злочинним шляхом.

ІІ. Позиція обвинувачених:

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 вину у вчиненні інкримінованих кримінальних правопорушень не визнав та надав показання, суть яких зводиться до наступного:

Як голова тендерного комітету, діяв виключно в межах регламентованої процедури. Вибір переможця здійснювався автоматизованою системою електронних закупівель за критерієм найнижчої ціни. До моменту розкриття тендерних пропозицій та формування протоколу визначення переможця, він не володів інформацією про суб`єктний склад учасників, зокрема не був знайомий із ОСОБА_4 особисто. Таким чином, будь-який суб`єктивний чинник чи конфлікт інтересів на етапі тендеру був виключений.

Після укладення договору та фактичного початку робіт у вересні 2021 року, підрядником було офіційно ініційовано питання про розбіжність фактичних характеристик ґрунтів із показниками, закладеними в проєкті. Реагуючи на цей запит, Рахівська міська рада як замовник діяла у спосіб, визначений законом - було залучено проєктну організацію та проведено спільну нараду. Коригування робіт було колегіальним рішенням, зафіксованим у відповідному протоколі, що мало на меті недопущення зупинки будівництва соціально значущого об`єкта.

Обвинувачений наголосив, що за якість, обсяги та відповідність робіт проєкту відповідали спеціально залучені фахівці. Зокрема, було укладено договір на здійснення технічного нагляду з інженером ОСОБА_9 . Згідно з посадовими обов`язками та вимогами законодавства у сфері містобудування, саме інженер з технагляду здійснював первинну перевірку актів форми КБ-2в.

ОСОБА_5 підтвердив факт підписання актів виконаних робіт №2, 3, 4 та додаткових угод. Проте підкреслив, що його підпис як уповноваженої особи на підставі розпорядження міського голови був завершальним етапом процедури, що базувався на попередньому візуванні документів профільним експертом (технаглядом), а тому діяв на підставі добросовісного переконання в достовірності даних.

Після отримання висновку Держаудитслужби від 30.12.2021, замовником було вжито негайних заходів щодо розірвання договору (лист від 05.01.2022 р.). Сума в розмірі 4 987 941 грн відображає фактично проведені роботи до моменту консервації об`єкта. Окремо обвинувачений зазначив, що судова експертиза, яка лежить в основі обвинувачення, проводилася без належного врахування скоригованого проєкту, що ставить під сумнів її релевантність. Враховуючи наведене, просив виправдати його з-під обвинувачення.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 вину у вчиненні інкримінованих кримінальних правопорушень не визнав та надав такі показання.

Рішення про участь ТОВ «Свалява-Міськбуд» у закупівлі було прийнято колегіально керівниками та інженерами товариства, після детального аналізу логістики та доцільності. Перемога товариства в системі «Прозоро» ґрунтувалася на об`єктивній перевазі: найбільш вигідній ціні, багаторічному досвіді роботи (з 2004 року), наявності власної матеріальної бази та бездоганній діловій репутації підприємства як лідера економіки регіону. Будь-які попередні домовленості із замовником заперечуються, оскільки процедура закупівлі була конкурентною.

Зміна послідовності етапів будівництва (лікувальний корпус) була зумовлена виключно виробничою доцільністю та інженерною логікою, виконувати першочергово роботи більш віддаленої (задньої) частини об`єкта. Це дозволило забезпечити доступ важкої техніки до віддалених ділянок об`єкта та оптимізувати витрати на логістику матеріалів. Вказані зміни були офіційно погоджені із замовником шляхом укладення додаткових угод, що відповідає принципам свободи договору та господарської доцільності.

Під час розробки котловану було виявлено об`єктивну перешкоду - приховані недоліки ґрунту, які не були передбачені початковим проєктом. Продовження робіт без заглиблення до твердих порід призвело б до порушення норм стійкості будівлі та загрожувало б руйнуванням об`єкта в майбутньому. Як добросовісний підрядник, ТОВ «Свалява-Міськбуд» негайно зупинило роботи та офіційно повідомило замовника. Факт невідповідності ґрунту був підтверджений комісійно за участю авторів проєкту та технагляду, що згодом лягло в основу відкоригованої проєктно-кошторисної документації, яка отримала позитивний висновок державної експертизи.

Відомості до актів форми КБ-2в вносилися виключно на підставі фактичних замірів, проведених відповідальними інженерами об`єкта - ОСОБА_11 та ОСОБА_12 . Кожен акт проходив багаторівневу перевірку: спочатку внутрішню, а потім - зовнішню інженером з технічного нагляду ОСОБА_9 . Використання ліцензійного програмного комплексу НВФ «Інпроект» для розрахунків виключало можливість механічного чи умисного завищення цін, оскільки розрахунок проводився за встановленими державними нормативами.

Обвинувачений наголосив на відсутності преюдиціального злочину (розкрадання), а отже, і складу легалізації. Використання корпоративної картки товариства здійснювалося виключно для поточної господарської діяльності (дрібні платежі, закупівлі). Всі кошти на рахунках були власними обіговими коштами підприємства, кожна транзакція документально підтверджена звітами, що свідчить про законність фінансових операцій. Просив виправдати його з-під обвинувачення.

ІІІ. Позиція сторони захисту:

Захисник ОСОБА_5 - ОСОБА_13 обґрунтовувала свою позицію відсутністю у діях останнього складу інкримінованих кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 5 ст. 27 - ч. 2 ст. 366 КК України, з огляду на недоведеність ключових елементів об`єктивної та суб`єктивної сторони злочинів.

Захист акцентує на відсутності матеріального складу злочину за ч. 5 ст. 191 КК України, оскільки стороною обвинувачення не ідентифіковано суб`єкта, якому завдано шкоду. Рахівська міська рада як представницький орган громади та розпорядник коштів потерпілою особою себе не визнавала, цивільних позовів не заявляла. Кримінальне провадження ініційовано за заявою сторонньої особи - ОСОБА_14 , що за умови відсутності викривача чи належним чином визначеного потерпілого унеможливлює встановлення самого факту завдання збитків бюджету.

Позиція захисту базується на хронології правомірних дій сторін договору № 182 від 07.09.2021 року. Встановлено, що необхідність коригування обсягів робіт виникла внаслідок об`єктивних геологічних обставин, що було належним чином задокументовано листом підрядника від 18.10.2021 року та погоджено Протоколом від 25.10.2021 року.

Укладення додаткових угод № 2 та № 3 було обумовлено не наміром заволодіння коштами, а вимогами Бюджетного кодексу України та Порядку № 309 Мінфіну щодо приведення зобов`язань у відповідність до бюджетних асигнувань. Констатує, що виконання процедурних вимог фінансового законодавства не може розцінюватися як спосіб вчинення кримінального правопорушення.

Сторона захисту наголошує на істотних порушеннях при отриманні висновків експерта ОСОБА_15 № 189К, № 202К. Експертом у порушення ст. 233, 237 КПК України проведено огляд об`єкта без ухвали суду, без згоди володільця та без участі сторін. Крім того, всупереч ст. 69 КПК України, експерт самостійно збирав вихідні дані, використовуючи проєктну документацію, яка не вилучалася слідством у встановленому законом порядку. Висновки вказаного експерта є внутрішньо суперечливими, базуються на нечинній нормативній базі та не враховують факт коригування ПКД.

Натомість висновок експерта ОСОБА_16 підтверджує повну відповідність фактично виконаних робіт відкоригованій проєктній документації та актам форми КБ-2в. За таких обставин факт завдання матеріальних збитків Рахівській міській раді є документально та інструментально спростованим.

Обвинувачення за ст. 366 КК України спростовується відсутністю ознаки «завідомості». Акти КБ-2в відображали реальні обсяги робіт з урахуванням узгоджених змін технології будівництва. Прозорість листування, участь технічного нагляду та отримання позитивного державного експертного звіту № 09-133-22 свідчать про відсутність умислу на службове підроблення.

Стосовно ст. 209 КК України, захист вказує на відсутності предикатного злочину.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_4 - ОСОБА_17 в судовому засіданні висловила, що позиція сторони захисту ґрунтується на твердженні про недоведеність складу інкримінованих кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 366 та ч. 1 ст. 209 КК України, поза розумним сумнівом.

Захист акцентує увагу на істотному порушенні процедури повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри. Згідно з матеріалами провадження, змінена підозра від 28.06.2023 року, яка містила додаткову кваліфікацію за ст. 209 КК України, не була вручена безпосередньо ОСОБА_4 у спосіб, визначений ст. 278 КПК України, а отримана лише захисником.

Водночас належне повідомлення особи про характер і причину обвинувачення є фундаментальним складником права на захист ст. 6 Конвенції, а недотримання порядку вручення підозри ставить під сумнів легітимність подальшого процесуального статусу особи та законність складеного на цій основі обвинувального акту.

Сторона захисту зауважує на відсутності доказів об`єктивної сторони злочину. Обвинувачення фактично ґрунтується на посиланні прокурора на моніторинг ДАСУ та розбіжності між первісною проєктною документацією і фактичним виконанням робіт. Проте, висновки органу фінансового контролю самі по собі не є доказом кримінально караного заволодіння коштами.

Фактичне виконання робіт підтверджується сукупністю первинних документів, актами КБ-2в, технічним наглядом та актами прихованих робіт. Встановлено, що відхилення від первісного проєкту були зумовлені об`єктивними геологічними чинниками (виявлення «плавунів»), про що підрядник офіційно інформував замовника листом від 18.10.2021 року. Подальше коригування ПКД та позитивний висновок експертизи підтверджують правомірність зміни обсягів робіт, що виключає ознаку безпідставності виплати коштів та прямий умисел на їх привласнення. Колегіальність прийняття рішень замовником спростовує версію слідства про наявність попередньої змови.

Також, захист ставить під сумнів достовірність висновків експерта ОСОБА_15 через їх внутрішню суперечливість, вихід експерта за межі компетенції та використання застарілих норм. Фактично експертом було проведено не обміри робіт, а лише документальне порівняння з первісною ПКД без врахування коригування. Також наголошується на недопустимості аналітичного дослідження ДПС, яке отримане поза процедурою, передбаченою КПК, і ґрунтується на припущеннях, що суперечить вимогам ст. 84, 86 та 94 КПК України.

Щодо складу злочину за ст. 366 КК, то для такого вимагається встановлення ознаки «завідомості» внесення неправдивих відомостей. Захист вказує, що відхилення від первісної ПКД за умови фактичного виконання дообсягів та наявності офіційного погодження із замовником, автором проєкту та технаглядом, не може кваліфікуватися як підроблення офіційних документів. Відкритість дій ОСОБА_4 та дотримання процедури коригування документації несумісні з суб`єктивною стороною службового підроблення.

Враховуючи похідний характер обвинувачення за ст. 209 КК від предикатних злочинів (ст. 191, 366 КК), недоведеність останніх автоматично нівелює обвинувачення в легалізації. Окрім цього, стороною обвинувачення не проведено фінансового трасування та не доведено фактів маскування походження коштів. Зняття готівки з корпоративної картки, відображене в обліку, є законною господарською операцією, що за відсутності ознак транзитних схем чи підставних осіб не може вважатись легалізацією доходів.

За наведених обставин, сторона захисту констатує, що обвинувачення не подолало стандарт доказування «поза розумним сумнівом», що згідно зі ст. 62 Конституції України та ч. 3 ст. 373 КПК України є підставою для виправдання особи.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_4 - ОСОБА_8 висловила позицію, яка ґрунтується на констатації недоведеності стороною обвинувачення як об`єктивної, так і суб`єктивної сторони інкримінованих кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 366 та ч. 1 ст. 209 КК України.

Захисник звертає увагу на відсутності ознак привласнення чужого майна та корисливого мотиву в діях обвинуваченого. Відкритість дій підрядника ТОВ «Свалява-Міськбуд», виражена у завчасному офіційному повідомленні замовника листом № 142 від 18.10.2021 про невідповідність фактичних ґрунтів проєктним даним, свідчить про сумлінне виконання вимог ст. 877 ЦК України та п. 4.10 ДБН А.2.2-3:2014. Зміна технології будівництва заглиблення фундаментів через «плавуни», була колегіально погоджена за участю авторського та технічного нагляду, а обґрунтованість додаткових обсягів робіт ретроспективно підтверджена позитивним експертним звітом від 16.11.2022.

Обвинувачення у завданні збитків на суму 2259514,00 грн є математично неспроможним. Захист наголошує, що прямі витрати підрядника становлять 4 480 908,60 грн, а фактична різниця між отриманими виплатами та понесеними витратами становить 507 032,40 грн або 10,17%, що своєю чергою є легітимним середньостатистичним показником прибутку господарюючого суб`єкта, а не предметом кримінального правопорушення. Використання ліцензійного програмного комплексу «Інпроект», що автоматично застосовує державні кошторисні норми, виключає волюнтаристський чинник у ціноутворенні. Крім того, ініціювання процедури розірвання договору негайно після висновку моніторингу ДАСУ, відповідно до ст. 188 ГК України (чинного на момент інкримінованих подій) свідчить про відсутність умислу на незаконне утримання бюджетних коштів.

Захист наголошує на недопустимості та завідомій неправдивості висновків експерта (№ 189 К, № 202 К). Встановлено фізичну неможливість проведення обмірів фундаментів та земляних робіт на ділянці 0,55 га за 105 хвилин, що суперечить нормативам трудомісткості ДСТУ Б Д.1.1-7:2013. Експерт, не маючи необхідного обладнання (нівелірів, теодолітів, тахеометрів), передбаченого Положенням № 2171, та не проводячи шурфування, фактично замінив інструментальне дослідження суб`єктивними припущеннями. Порушення п. 1 ч. 5 ст. 69 КПК України виявилося у самостійному зборі вихідних даних та виході за межі поставлених питань. Більше того, огляд об`єкта 09.08.2022 проведено з грубим порушенням ст. 233, 237 КПК України - без ухвали слідчого судді та за умови офіційної відмови суду у доступі до 12 томів ПКД. Вказане свідчить про застосування доктрини «плодів отруєного дерева».

Захисник зауважує на недоведеності складу злочину передбаченого ч. 2 ст. 366 КК України, через відсутності у інкримінованих актів форми № КБ-2в та № КБ-3 статусу «офіційного документа». Згідно з правовою позицією Верховного Суду викладеною в справі № 727/5768/18 та Наказом Мінрегіонбуду № 573, вказані форми були виключені з переліку обов`язкових, а отже, не мають встановленої законом форми. Невідповідність актів первісному кошторису за умови фіксації фактично виконаних обсягів зумовлених зміною геологічних рішень є питанням договірної дисципліни, а не кримінально караного підроблення. Отримання позитивного висновку державної експертизи підтверджує достовірність даних, внесених до актів.

Щодо легалізації майна, ч. 1 ст. 209 КК України, то обвинувачення в цій частині спростовується хронологією фінансових операцій. Зняття готівки на суму 177 500 грн та 175 000 грн відбувалося або до надходження бюджетних коштів, або після їх повного цільового використання на придбання матеріалів. Таким чином, ОСОБА_4 розпоряджався власними обіговими коштами підприємства. Легалізація активів, які ще не надійшли на рахунок, є фізично та юридично неможливою. Всі операції з готівкою здійснювалися прозоро, у межах лімітів НБУ та відображалися у банківському обліку, що виключає ознаки маскування чи приховання походження коштів.

За наведених обставин, сторона захисту констатує, що обвинувачення ґрунтується на припущеннях та недопустимих доказах, що в силу ст. 62 Конституції України та ч. 3 ст. 373 КПК України тягне за собою ухвалення виправдувального вироку у зв`язку з відсутністю в діях особи складу кримінальних правопорушень.

ІV. Досліджені судом докази:

В судовому засіданні допитано свідків:

1. Свідок обвинувачення ОСОБА_18 , надала показання, якими підтвердила правомірність процедурних рішень тендерного комітету та фінансової дисципліни замовника. Зокрема, зазначила, що як член тендерного комітету брала участь у визначенні переможця торгів, яке приймалося виключно колегіальним рішенням. Процес підготовки тендерної документації було делеговано спеціалізованій організації на підставі договору, що свідчить про залучення зовнішньої фахової експертизи та мінімізацію суб`єктивного впливу членів комітету. Переможця було обрано за об`єктивними критеріями - найбільш економічно вигідною пропозицією серед двох учасників. Будь-які позапроцесуальні зв`язки з обвинуваченим ОСОБА_4 свідок заперечила, вказавши на відсутність особистого знайомства з останнім. Оплата виконаних робіт здійснювалася за рахунок грантових коштів на підставі належним чином оформлених первинних документів. Свідок підкреслила, що органи Державної казначейської служби здійснювали перевірку та фактичне проведення платежів лише після верифікації актів приймання робіт, що створювало додатковий рівень державного контролю. Часові розбіжності в оплатах були зумовлені об`єктивними чинниками - карантинними обмеженнями, що діяли на той період. Факт повернення коштів від ТОВ «Свалява-Міськбуд» на рахунок Рахівської міської ради у зв`язку зі зміною банківських реквізитів підтверджує належну комунікацію між сторонами та відсутність умислу на приховування чи нецільове використання бюджетних асигнувань. Усі транзакції були офіційними та відображені в обліку. Також, свідок надала фахове пояснення щодо оплати останнього акта форми КБ-2в після розірвання договору підряду. Вона зазначила, що така операція цілком відповідає нормам цивільного та бюджетного законодавства, оскільки обов`язок замовника оплатити фактично виконані та прийняті роботи зберігається і після припинення дії договору, а право підрядника на пред`явлення вимоги про оплату обмежене лише строками позовної давності.

2. Свідок обвинувачення ОСОБА_19 підтвердила, що для підготовки тендерної пропозиції по об`єкту будівництва залучалася спеціалізована фірма, з якою було укладено договір. Всі рішення з проведення тендеру і закупівлі робіт приймалися колегіально, комісією з чотирьох чоловік. З обвинуваченим ОСОБА_4 не знайома. В ході будівництва дійсно укладалися додаткові угоди, які не виходили за межі основного договору, та не стосувалися якихось нових додаткових робіт.

3. Свідок обвинувачення ОСОБА_20 , підтвердила, що працювала у Рахівській міській раді і в період з 2019 по 2023 роки перебувала на посаді секретаря тендерного комітету. До її обов`язків входило формування протоколів, участь у засіданнях, публікації оголошень та матеріалів на закупівельному майданчику. Всі рішення з проведення тендеру і закупівлі робіт, а також щодо визначення переможця закупівлі по вказаному об`єкту будівництва приймалися колегіально комісією. З обвинуваченим ОСОБА_4 не знайома.

4. Свідок обвинувачення ОСОБА_21 надала показання, якими детально обґрунтувала правомірність фінансово-господарських операцій ТОВ «Свалява-Міськбуд» та цільове використання бюджетних коштів. Так, свідок підтвердила факт отримання авансу у розмірі 2 505 700,00 грн та підтвердила його використання виключно на потреби об`єкта будівництва у м. Рахів. Зокрема, сума у розмірі 2 186 000,00 грн була спрямована на безготівкові розрахунки з постачальниками за будівельні матеріали, що підтверджується відповідними платіжними дорученнями та накладними. Свідок пояснила суду технічний характер операції з повернення коштів у сумі 335 704,00 грн. Вказана транзакція була зумовлена виключно зміною платіжних реквізитів підприємства, що призвело до необхідності повернення неправильно зарахованих сум на рахунок Державної казначейської служби. Вказане свідчить про дотримання фінансової дисципліни та відсутність умислу на приховування чи привласнення коштів. Також, зазначила, що використання карткового рахунку підприємства здійснювалося в межах чинного законодавства для забезпечення оперативних господарських потреб будівництва (закупівля паливно-мастильних та витратних матеріалів). Усі витрачені готівкові кошти були належним чином підтверджені фіскальними чеками та квитанціями, наданими директором ОСОБА_4 , оприбутковані бухгалтерією та відображені у звітності. Крім того, свідок підтвердила залучення значного штату працівників (інженерно-технічного персоналу, водіїв, робітників) до виконання робіт на об`єкті, що зумовлювало реальні витрати на оплату праці та транспортні потреби. Щодо здійсненого у 2022 році останнього перерахунку грошей замовником, свідок зазначила, що такий, був оплатою за обсяги робіт, які фактично виконані та прийняті замовником до моменту підписання угоди про дострокове розірвання договору.

5. Свідок обвинувачення ОСОБА_22 підтвердив, що його організація розробила проєктно-кошторисну документацію по об`єкту будівництва в м. Рахів. Об`єктивною підставою зміни обсягів робіт стала невідповідність фактичної несучої здатності ґрунтів показникам, визначеним на стадії вишукувань, що зумовлено специфікою дискретного розташування геологічних свердловин згідно з вимогами ДСТУ та складними геологічними умовами розташування об`єкту будівництва (пройма р. Тиса). Виявлення під час виконання робіт шарів «плавучого» ґрунту безпосередньо під підошвою фундаменту створило реальну загрозу конструктивній цілісності будівлі, що зробило заглиблення фундаменту до рівня твердих порід безальтернативним технічним рішенням для забезпечення експлуатаційної надійності об`єкта (100 років). При цьому зміна обсягів робіт відбулася із суворим дотриманням встановленого законом порядку коригування проєктної документації: за ініціативою замовника та у межах здійснення авторського нагляду проєктною організацією проведено обстеження об`єкта, складено відповідний протокол та розроблено зміни до робочих креслень фундаменту. Вирішальним є той факт, що коригована ПКД пройшла державну експертизу та отримала позитивний висновок, чим держава офіційно підтвердила відповідність додаткових обсягів робіт будівельним нормам та стандартам ціноутворення.

6. Свідок обвинувачення ОСОБА_23 в судовому засіданні підтвердив правомірність затвердження коригованої проєктно-кошторисної документації (ПКД). Свідок, який здійснював експертизу проєкту в частині конструктивних складових (відповідальність СС2), пояснив, що проведення експертизи у листопаді 2022 року на підставі звернення Рахівської міської ради (лист №02-36/108 від 08.11.2022) повністю відповідало встановленому порядку. ОСОБА_23 наголосив, що законодавство не містить заборон щодо проведення експертизи документів за роботами, які вже були фактично виконані або актовані, оскільки завданням проєктувальника-експерта є перевірка відповідності технічних рішень державним будівельним нормам (ДБН) та стандартам. Окремо свідок підтвердив алгоритм дій у разі виникнення додаткових обсягів робіт: замовник звертається до розробника проєкту для внесення змін, після чого документація проходить експертизу для подальшої оплати. ОСОБА_23 чітко засвідчив, що 16.11.2022 року за результатами розгляду додаткових обсягів робіт та кошторису було надано позитивний експертний звіт. Це означає, що всі зміни, внесені до проєкту у зв`язку з технологічною необхідністю, пройшли фахову перевірку та були визнані такими, що відповідають вимогам безпеки та нормативам ціноутворення. Також свідок спростував будь-яку зацікавленість чи позаслужбові зв`язки з посадовими особами замовника, зазначивши, що спілкування з представником замовника ОСОБА_5 мало виключно дистанційний характер та стосувалося лише процедури подання документів на експертизу.

7. Свідок захисту ОСОБА_9 будучи попередженим про кримінальну відповідальність за надання завідомо неправдивих показань, підтвердив правомірність технічних рішень та відповідність виконаних робіт будівельним нормам. Зокрема, свідок повідомив, що здійснював технічний нагляд за об`єктом будівництва у м. Рахів протягом 2021-2024 років на підставі договору із Рахівською міською радою. Як незалежна особа, уповноважена замовником, він здійснював щомісячний контроль за якістю, обсягами та вартістю робіт, що відображалися в актах форми КБ-2в. Щодо об`єктивної необхідності додаткових робіт, свідок підтвердив факт виявлення невідповідності ґрунтів «плавунів» під час розробки котловану в заплаві р.Тиса. За його професійним висновком, подальше будівництво на таких ґрунтах без поглиблення фундаменту до твердих порід призвело б до неминучого руйнування будівлі. Відтак, збільшення обсягів земляних робіт та бетонних робіт було не способом завищення вартості, а технічно безальтернативним заходом задля забезпечення конструктивної безпеки об`єкта. Свідок наголосив, що процес зміни проєктних рішень відбувався у суворій відповідності до вимог ДБН та законодавства у сфері містобудування. Було дотримано встановлений алгоритм - комісійне обстеження ділянки, складання протоколу за участю всіх суб`єктів будівництва, зокрема, замовника, підрядника, авторського нагляду (представника проєктної організації) та інженера з технагляду, на підставі якого надалі було розроблено нові робочі креслення та скориговано кошторисну частину. Всі обсяги виконаних робіт, вказані в актах форми КБ-2в особисто ним перевірені, а роботи виконані з належною якістю.

8. Свідок обвинувачення ОСОБА_11 (виконроб) підтвердив залучення будівельної техніки, працівників та щомісячну звірку обсягів, які передавалися директору ОСОБА_4 для внесення в акти КБ-2в, безпосередньо ним та інженером ОСОБА_12 .

9. Свідок обвинувачення ОСОБА_24 надав показання, якими підтвердив реальність та прозорість господарських відносин із ТОВ «Свалява-Міськбуд» щодо постачання будівельних матеріалів на об`єкт у м. Рахів. Свідок підтвердив, що як фізична особа-підприємець та як директор ТОВ «Квадробуд БМП» уклав із ТОВ «Свалява-Міськбуд» договори на поставку будівельних матеріалів, зокрема піску, піщано-гравійної суміші та арматури. Свідок наголосив, що всі розрахунки за відпущені ТМЦ здійснювалися виключно у безготівковій формі. На кожну операцію було своєчасно оформлено та зареєстровано у встановленому законом порядку податкові накладні, що пройшли автоматизований контроль ДПС. Вказані первинні бухгалтерські документи, які повністю відображають рух активів, були добровільно надані органам досудового розслідування та долучені до матеріалів справи. Також, свідок під присягою підтвердив, що будівельні матеріали були відвантажені ТОВ «Свалява-Міськбуд» у повному обсязі відповідно до замовлень. Процес вивозу матеріалів здійснювався власним транспортом підрядної організації, а отримання товару підтверджувалося працівником підрядника ОСОБА_12 .

10. Свідок обвинувачення ОСОБА_25 підтвердив, що з 2005 року здійснює підприємницьку діяльність, а саме: оптову торгівлю будівельними матеріалами. В період з 2021 по 2022 роки, включно, мав трьох найманих працівників та чотири одиниці вантажної техніки. Також, свідок підтвердив, що ним було відпущено ТОВ «Свалява-Міськбуд», згідно з рахунками №128 від 18.11.2021 та № 109 від 23.05.2022 будівельний матеріал - пісок, у кількості 8 та 4 м.куб. на суму 5200 грн та 3 300 грн, що підтверджується платіжними дорученнями.

11. Свідок обвинувачення - ОСОБА_26 , підтвердив, що дійсно в період з вересня 2021 року по лютий 2022 року працівники ТОВ «Свалява-Міськбуд» закуповували у них будівельні матеріали на об`єкт будівництва в м. Рахів, товар забирався автомобілями вказаного підприємства, всі фінансові операції і відвантаження товару підтверджено первинними бухгалтерськими документами.

12. Свідок обвинувачення ОСОБА_27 підтвердила закупівлю у неї ТОВ «Свалява-Міськбуд» в період з вересня 2021 року по лютий 2022 року будівельних матеріалів, які були відвантажені в повному обсязі, що підтверджено первинними бухгалтерськими документами. Також, показала, що доставку будівельних матеріалів забезпечували вантажні автомобілі ТОВ «Свалява-Міськбуд».

13. Свідок обвинувачення ОСОБА_28 , підтвердив закупівлю будівельних матеріалів ТОВ «Свалява-Міськбуд», однак як встановлено в судовому засіданні, вказані поставки будівельних матеріалів не мали жодного відношення до будівництва об`єкту в м. Рахів.

14. За клопотанням сторони захисту, судом проведено допит експерта ОСОБА_15 , який надав показання, які суттєво уточнюють результати проведеного ним дослідження та ставлять під сумнів висновки обвинувального акта в частині обсягу інкримінованих збитків. Експерт під присягою підтвердив, що фактична різниця між обсягами робіт, відображеними в актах форми КБ-2в, та роботами, які були реально виконані підрядником на об`єкті, становить лише 11 002 грн. Щодо природи суми у розмірі 2 638 989 грн, то свідок роз`яснив, що вказана сума, яка становить основу обвинувачення є лише розбіжністю між фактично виконаними роботами та первісною проєктно-кошторисною документацією, наданою йому для дослідження. Експерт визнав, що вказана різниця у 2 638 989,00 грн виведена ним через зміну черговості виконання робіт, а не через їхнє невиконання. Також, експерт ОСОБА_15 підтвердив, що під час проведення додаткової експертизи не здійснював нових контрольних обмірів, обмежившись попередніми даними. Крім того, експерт визнав, що при проведенні розрахунків використовував програмний комплекс із застарілою нормативною базою, не врахувавши актуальні зміни в законодавстві щодо чинності ДСТУ та ДБН. Більше того, він підтвердив використання неліцензійного програмного забезпечення, що ставить під сумнів легітимність та точність отриманих результатів розрахунків вартості будівництва.

Відповідно до приписів ст.94, 95 КПК України, суд оцінює показання, виходячи з принципів безпосередності дослідження доказів та їх достовірності. Суд не вправі обґрунтовувати судове рішення показаннями, наданими слідчому або прокурору під час досудового розслідування, а бере до уваги лише ті відомості, які були сприйняті судом особисто під час судового розгляду.

Під час судового розгляду, здійснюючи допит свідків, суд не отримав підстав уважати такі показання недостовірними, свідки, не плуталися у своїх показах, вільно орієнтувалися в поставлених їм питаннях і надавали мотивовані та детальні відповіді.

Допитані у судовому засіданні свідки обвинувачення - члени тендерного комітету ОСОБА_18 , ОСОБА_19 та ОСОБА_20 , надали одностайні та послідовні показання, якими підтвердили колегіальність прийняття рішень на всіх етапах: від оголошення тендеру до визначення переможця. Свідки заперечили наявність будь-якого стороннього впливу чи особистих домовленостей з обвинуваченим ОСОБА_4 , з яким вони не були знайомі. Залучення спеціалізованої організації для розробки тендерної документації, за твердженням свідків, гарантувало дотримання принципу конкурентності. Дані обставини у своїй сукупності спростовують версію обвинувачення про наявність корупційного зв`язку чи попередньої змови між замовником та підрядником.

Суд бере до уваги показання свідків обвинувачення - контрагентів підрядника ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 та ОСОБА_27 , які під присягою підтвердили факт реального здійснення поставок будівельних матеріалів для об`єкта будівництва в м.Рахів. Свідки засвідчили, що відвантаження товару проводилося в повному обсязі, транспортувалося технікою підрядника та оформлювалося належними первинними бухгалтерськими документами з реєстрацією податкових накладних. Безготівковий характер розрахунків та наявність звітності спростовують версію обвинувачення про фіктивність видатків. Натомість показання свідка ОСОБА_28 щодо поставок на інші об`єкти лише підкреслюють поверхневість досудового розслідування та відсутність релевантних доказів вини в цій частині.

Щодо технічного обґрунтування додаткових обсягів робіт, то таке доводиться показами свідків ОСОБА_22 (автор проєкту) та ОСОБА_9 (технагляд), які підтвердили об`єктивну необхідність заглиблення фундаменту через виявлення «плавунів», що було технічно безальтернативним рішенням для забезпечення конструктивної цілісності будівлі. Свідок ОСОБА_23 (експерт) підтвердив легітимність отримання позитивного експертного звіту від 16.11.2022 на відкориговану документацію, зазначивши, що всі зміни пройшли фахову перевірку на відповідність державним нормам та стандартам ціноутворення. Свідок ОСОБА_21 (бухгалтер) додатково роз`яснила цільове використання авансових платежів на закупівлю матеріалів та правомірність зняття готівки на господарські потреби будівництва під звітність директора.

Суд піддає критичному аналізу показання експерта ОСОБА_15 , оскільки вони є суперечливими та кардинально різняться з його ж письмовими висновками. Під час допиту експерт фактично визнав, що реальна невідповідність між фактично виконаними роботами та актами КБ-2в становить лише 11 002 грн, тоді як решта інкримінованої суми 2 638 989 грн є лише різницею з первісним проєктом без урахування його офіційного коригування. Оскільки, експерт плутався у відповідях, не орієнтувався в поставлених йому питаннях, визнав факт використання неліцензійного програмного комплексу та застарілої нормативної бази, вказане свідчать про методологічну неспроможність експертизи. Висновки експерта ґрунтуються на припущеннях і не можуть бути покладені в основу обвинувачення.

Також, в судовому засіданні не було допитано свідків ОСОБА_12 та ОСОБА_29 , однак, судом здійснено всі необхідні процесуальні дії для забезпечення їх допиту. Водночас, в розумні строки допит вказаних свідків стороною обвинувачення забезпечено не було, у зв`язку з чим дослідження доказів сторони обвинувачення судом було припинено. Надалі, зокрема, на стадії доповнень до судового розгляду, сторона обвинувачення не зверталась до суду про необхідність допиту свідків ОСОБА_12 та ОСОБА_29 . Слід зазначити, що в ході судового розгляду сторона обвинувачення відмовилась від допиту вказаних свідків.

Аналізуючи сукупність досліджених показань, суд констатує, що жоден із допитаних свідків не підтвердив обставин щодо розтрати і привласнення майна, чи службового підроблення. Навпаки, свідчення контрагентів, фахівців та членів комісії підтверджують прозорість процедур, реальність виконання робіт та об`єктивність технологічних змін. Таким чином, обвинувачення не подолало стандарт доказування «поза розумним сумнівом», що тягне за собою обов`язок суду тлумачити всі сумніви на користь обвинувачених.

Суд, відповідно до частини третьої статті 26 КПК України згідно з клопотаннями сторін кримінального провадження дослідив й інші докази, а саме:

Письмові докази сторони обвинувачення:

1. щодо процедури закупівлі та договірних зобов`язань:

1.1. Протокол засідання тендерного комітету від 26.07.2021, згідно з яким головою комітету ОСОБА_5 та членами комітету - ОСОБА_30 , ОСОБА_31 , ОСОБА_19 , ОСОБА_32 , прийнято рішення про проведення процедури «відкриті торги» щодо об`єкта «Нове будівництво реабілітаційно-оздоровчого центру по вул. Б.Хмельницького в м. Рахів», в додатку з тендерною документацією до них. (т. 7 а.с. 3-81).

1.2. Звіт про результати проведення процедури закупівлі UA-2021-07-26-007320-b від 08.09.2021 (т. 7 а.с. 1-2) та Договір № 182 від 07.09.2021, укладений між Рахівською міською радою та ТОВ «Свалява-Міськбуд» зі строком виконання робіт до 31.03.2023. (т. 6 а.с. 169-182)

1.3. Експертний звіт (позитивний) від 10.02.2021 (т. 7 а.с. 103) та додаток до нього від 25.01.2021 (т.7 а.с.104-131), згідно якого за результатами розглядую проєктної документації на будівництво встановлено, що зазначену документацію розроблено згідно з вихідними даними на проєктування з дотриманням вимог щодо міцності, надійності та довговічності об`єкту будівництва, його експлуатаційної безпеки, у тому числі вимог, з питань створення умов для безперешкодного доступу осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп населення та інженерного забезпечення, кошторисної частини проєктної документації, санітарного й епідеміологічного благополуччя населення, охорони праці, екології, пожежної безпеки, техногенної безпеки, енергозбереження і може бути затверджено в установленому порядку;

1.4. Додаткова угода №1 від 14.09.2021 з додатком № 2, який є її невід`ємною частиною, згідно з якою виконання будівельних робіт по об`єкту «Нове будівництво реабілітаційно-оздоровчого центру по вул. Б.Хмельницького в м.Рахів» передбачено на 2021 рік по Локальному кошторису 2-1-1 загально-будівельні роботи в осях А-И/1-З. (т. 6 а.с. 184-185).

1.5. Акти на закриття прихованих робіт № 1-17 за період з листопада по грудень 2021 року, підписані представником будівельної організації ОСОБА_11 , представником технічного нагляду ОСОБА_9 та представником проєктної організації ОСОБА_33 , якими засвідчено відповідність виконаних робіт проєкту, будівельним нормам і правилами, технічними умовами і відповідають вимогам їх приймання. На основі викладеного дозволяється виконання наступних робіт. (т. 7 а.с. 87-102).

1.6. Локальний кошторис на будівельні роботи №2-1-1 на загальнобудівельні роботи будівля в осях А-Д/4-13 (додаткові роботи), згідно якого кошторисна вартість 2031,8970 тис.грн, кошторисна трудомісткість 1,87523 тис.люд.год., кошторисна заробітна плата 148,974 тис.грн, середній розряд робіт - 3 (т. 8 а.с. 1-2);

Локальний кошторис на будівельні роботи №2-1-2 «Нове будівництво реабілітаційно-оздоровчого центру по вул. Б.Хмельницького в м. Рахів Закарпатської області», який передбачає разом прямі витрати 10476 грн (т. 7 а.с. 177-178);

1.7. Акт №1 приймання виконаних будівельних робіт (форма КБ-2в) за листопад 2021 року, підписаний ОСОБА_5 та ОСОБА_4 на суму 708390,00 грн (т. 6 а.с. 204-212), Акт №2 приймання виконаних будівельних робіт (форма КБ-2в) за листопад 2021 року, підписаний ОСОБА_5 та ОСОБА_4 на суму 1 724 045 грн (т. 65 а.с. 223-226), акт №3 приймання виконаних будівельних робіт (форма КБ-2в) за грудень 2021 року на суму 12921,06 грн (т. 6 а.с. 235-237), акт № 4 приймання виконаних будівельних робіт (форма КБ-2в) за лютий 2022 року на суму 1 342 756 грн. (т. 6 а.с. 239-242).

1.8. Висновок про результати моніторингу процедури закупівлі UA-2021-07-26-007320-b від 30.12.2021 (т. 6 а.с. 162-166), у якому Держаудитслужба вказала на порушення в частині неврахування коштів на інфляційні процеси та перевищення вартості робіт зі зведення та розбирання тимчасових будівель і споруд виробничого та допоміжного призначення - 342 969,00 грн, а передбачено - 209 465,00 грн, зобов`язавши припинити зобов`язання за договором. Інших порушення по всім пунктам моніторингу не виявлено.

1.9. Протоколи огляду інформації з відкритих джерел (Prozorro, Zakupk) від 14.02.2023 та 01.08.2023 (т. 7 а.с. 193), що підтверджують проведення серії закупівель по об`єкту протягом 2021-2022 років.

2. Щодо фінансово-господарських операцій з контрагентами:

2.1. Документи щодо взаємовідносин з ФОП ОСОБА_24 акт звірки від 31.12.2022, платіжне доручення № 37 від 25.05.2022 та накладна № 22 від 25.02.2022 на суму 252 300,00 грн.

2.2. Документи щодо взаємовідносин з ФОП ОСОБА_27 : договір поставки № 1 від 01.02.2022, виписка по рахунку та видаткова накладна № 15 від 24.05.2022 на суму 265 866,50 грн, а також реєстраційні дані ФОП.

2.3. Документи щодо взаємовідносин з ФОП ОСОБА_26 : серія накладних за період жовтень-грудень 2021 року та виписки по рахунку про оплату матеріалів (арматура, труби, кутники), а також реєстраційні документи ФОП.

2.4. Документи щодо взаємовідносин з ФОП ОСОБА_25 : податкові декларації за 2021-2022 роки, платіжні доручення та накладні про оплату підрядником коштів за поставлений пісок.

2.5. Первинні бухгалтерські документи щодо інших постачальників: накладна № 0221 від 30.09.2021 (ПП "Оріон-2000") на суму 91 680,01 грн; видаткова накладна № ФО-97 від 24.09.2021 (ФОП ОСОБА_34 ) на суму 58 000,00 грн; податкова накладна № 72 від 30.10.2021 (ТОВ "Добро-Буд") на суму 69 999,96 грн.

2.6. Протокол огляду документів від 08.06.2023 (т. 9 а.с. 103-104), складений старшим детективом ТУ БЕБ ОСОБА_35 , щодо аналізу використання знятих з рахунку коштів ТОВ "Свалява-Міськбуд", згідно з яким жоден з оглянутих документів, без підтверджуючих документів бухгалтерського обліку, а саме інформації по синтетичним та аналітичним рахункам підприємства не дають можливості зробити висновок про реальність виявлених фінансових операцій.

3. Щодо результатів оглядів та судових будівельно-технічних експертиз:

3.1. Протокол огляду місця події від 09.08.2022 з фототаблицею, згідно з яким у період часу з 11:05 години по 12:50 годину, слідчий ОСОБА_36 та експерт ОСОБА_15 провели огляд об`єкту будівництва в м. Рахів по вул. Б.Хмельницького, б/н (т. 6 а.с. 149-158);

3.2. Висновок експерта за результатами проведення судової будівельно-технічної експертизи №189 К від 21.09.2022, згідно з якимо експерт зробив висновки, що фактичний обсяг і вартість виконаних робіт на об`єкті будівництва "Нове будівництво реабілітаційно-оздоровчого центру по вул. Б.Хмельницького в м. Рахів Закарпатської області" частково не відповідає обсягу та вартості робіт, зазначених у проєктній документації до договору №182 від 07.09.2021 про закупівлю робіт, укладеного між Рахівською міською радою Закарпатської області та ТОВ "Свалява-Міськбуд" в частині земляних робіт та фундаментів в осях А-Д/4-13, невідповідність у грошовому виразі складає - 11 002 грн у сторону зменшення. Фактичний обсяг і вартість виконаних робіт на об`єкті будівництва "Нове будівництво реабілітаційно-оздоровчого центру по вул. Б.Хмельницького в м.Рахів Закарпатської області" частково не відповідає обсягу та вартості робіт, зазначених у актах виконаних робіт до договору №182 від 07.09.2021 про закупівлю робіт по об`єкту укладеного між Рахівською міською радою Закарпатської області та ТОВ "Свалява-Міськбуд" (т. 6 а.с. 161-176);

3.3. Протокол огляду місця події від 17.06.2022 з фототаблицею, згідно з яким проведено огляд об`єкту будівництва в м. Рахів по вул. Б.Хмельницького, б/н та встановлено, що будівництво об`єкту не завершене, наявний фундамент 20 м х 40 м, на майданчику наявні купи розгорнутого грунту, пусті палети від будівельних матеріалів та пусті плівки від цементу марки - 500, дерев`яні дошки від опалубки, та елементи металічної опалубки. Наявна також будівельна техніка, вагончик при вході на територію із металопрофілю, зі сторони грунтової дороги огорожа з металопрофілю та ворота близько 67 м, зі сторони дамби огорожа дерев`яна, до об`єкту підведено електропостачання та освітлення (т.7 а.с. 132-147).

3.4. заява ОСОБА_37 від 09.08.2022 про надання згоди на огляд об`єкта слідчим та експертом, даних щодо того, чи має гр. ОСОБА_38 безпосереднє відношення до Рахівської міської ради не зазначено, як посадова особа - не вказано (т. 7 а.с. 148);

3.5. Висновок експерта за результатами проведення додаткової судової будівельно-технічної експертизи № 202 К від 13.03.2023, згідно з яким експерт зробив висновки, що різниця у вартості між фактичним обсягом та вартістю виконаних робіт та обсягом і вартістю робіт, зазначених відповідно до актів КБ-2в № 1 за листопад 2021 року, КБ-2в № 2 за листопад 2021 року, КБ-2в № 3 за грудень 2021 року, КБ-2в № 4 за лютий 2022 року по договору № 182 від 07.09.2021 про закупівлю робіт по об`єкту "Нове будівництво реабілітаційно-оздоровчого центру по вул. Б.Хмельницького в м. Рахів Закарпатської області" між Рахівською міською радою Закарпатської області та ТОВ "Свалява-Міськбуд", є такою: Акт КБ-2в № 1 за листопад 2021 року: вартість робіт за актом -708 390 грн, фактично виконано - 328 915 грн, різниця становить 379 475 грн; Акт КБ-2в № 2 за листопад 2021 року: вартість робіт за актом - 1 724 045 грн, фактично виконано - 1 166 032 грн, різниця становить 558 013 грн; Акт КБ-2в № 3 за грудень 2021 року: вартість робіт за актом - 1 212 750 грн, фактично виконано - 854 005 грн, різниця становить - 358 745 грн; Акт КБ-2в № 4 за лютий 2022 року: вартість робіт за актом -1 342 756 грн, фактично виконано - 0 грн, різниця становить - 1 342 756 грн. Загальна вартість невідповідності фактичного обсягу та вартості виконаних робіт обсягам та вартості робіт, зазначених в актах КБ-2в № 1 за листопад 2021 року, № 2 за листопад 2021 року, № 3 за грудень 2021 року, № 4 за лютий 2022 року по договору № 182 від 07.09.2021 про закупівлю робіт по об`єкту "Нове будівництво реабілітаційно-оздоровчого центру по вул. Б. Хмельницького в м. Рахів Закарпатської області", укладеному між Рахівською міською радою Закарпатської області та ТОВ "Свалява-Міськбуд", становить 2 638 989 грн (т. 7 а.с. 240-247);

4. Інші досліджені судом докази:

4.1 Розпорядження міського голови від 23.12.2022 №202, яким затверджено кошторисну документацію на будівництво реабілітаційно-оздоровчого центру і будівельні роботи загальною кошторисною вартістю 110451,770 тис грн, у тому числі: будівельні роботи 75392,440 тис.грн; устаткування, меблі інвентар 12797,461 тис.грн; інші витрати 22261,869 тис. грн (т. 8 а.с. 3);

4.2 Протокол тимчасового доступу до речей і документів від 07.02.2023 року та опису речей і документів, які були вилучені на підставі ухвали слідчого судді, суду від 07.02.2023 року, згідно з яким вилучено договір №182 від 07.09.2021, додаткові угоди №1 від 14.09.2021, довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрати та інші оригінали документів (т. 8 а.с. 9-10);

4.3. Протокол відібрання зразків для експертного дослідження від 07.02.2023 року, згідно з яким у ОСОБА_5 відібрано зразки для експертного дослідження (т. 8 а.с. 12-22);

4.4. висновок експерта від 02.03.2023 №СЕ-19/107-23/1945-ПЧ, згідно з яким підпис на договорі №182 від 07.09.2021, додатку №1 до договору, додатку №2 виконаний громадянином ОСОБА_10 ; підпис на додатковій угоді №1 від 14.09.2021 до договору, додатку №2 до договору, додатковій угоді №2, додатку №2 до договору додатковій угоді №3 від 01.03.2022, до додатку №2 до договору, додатковій угоді №4 від 31.03.2022 виконаний громадянином ОСОБА_5 (т. 8 а.с. 29-46);

4.5. висновок експерта від 14.03.2023 №СЕ-19/107-23/1949-ПЧ, згідно з яким підписи на довідці про вартість виконаних будівельних робіт та витрати №4 та акті №4 приймання виконаних будівельних робіт за лютий 2022 року до договору №182 від 07.09.2021, довідці про вартість виконаних будівельних робіт та витрати №3 та акті №3 приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2021 року до договору №182 від 07.09.2021, довідці про вартість виконаних будівельних робіт та витрати №2 та акті №2 приймання виконаних будівельних робіт за листопад 2021 року до договору №182 від 07.09.2021, виконані громадянином ОСОБА_5 ; довідці про вартість виконаних будівельних робіт та витрати №1 та акті №1 приймання виконаних будівельних робіт за листопад 2021 року до договору №182 від 07.09.2021 виконані громадянином ОСОБА_10 (т. 8 а.с. 48-62);

4.6. висновки аналітичного дослідження від 20.02.2023 №05/07-16-08-00-12/33000657, від 23.03.2023 №8/07-16-08-00-12/33000657, відповідно до яких проведено дослідження аналізу руху коштів по рахунку НОМЕР_2 ТОВ "Свалява-міськбуд" (Код ЄДРПОУ 33000657) за період з 01.09.2021 по 05.12.2022, проведених на підставі даних БЕБ у Закарпатської області та даних ГУ ДПС в Закарпатській області, при здійсненні будівництва реабілітаційно-оздоровчого центру у м. Рахів "Нове будівництво" (т. 8 а.с. 63-84, 85-116);

4.7. лист ТОВ "Свалява-міськбуд" №2 від 26.01.2022, яким погоджено про дострокове розірвання Договору №182 від 07.09.2021 по об`єкту "Нове будівництво реабілітаційно-оздоровчого центру" (т.8 а.с. 118);

4.8. лист ТОВ "Свалява-міськбуд" №226 від 18.10.2021, яким ТОВ "Свалява-міськбуд" повідомила замовника про те, що при розробці котловану в осях А-Д/4-13 було встановлено, що грунт на дні траншеї та котловану за даними попередніх вишукань (порода, структура) не відповідає проектним (т. 8 а.с. 119);

4.9. лист від 19.10.2021 №02-36/1026 міський голова ОСОБА_39 просив ПП "Західсантехпроект" про направлення свого працівника для складання протоколу погодження (т. 8 а.с. 120);

4.10. довідка від 11.05.2022 №02-36/446, згідно з якою вартість раніше профінансованих робіт по об`єкту "Нове будівництво реабілітаційного оздоровчого центру по вул. Б. Хмельницького в м. Рахів Закарпатської області" станом на 01.05.2022 становить: будівельні роботи 4987941,00 грн; інші витрати 89759,61 грн; проектні роботи 1280259,21 грн; експертиза проекту 49800 грн. Всього будівельних 4987941,00 грн; інших 1419818,82 грн. (т. 8 а.с. 121);

4.11 лист від 07.06.2022 №02-36/552, відповідно до якого Рахівська міська рада повідомила ПП "Західсантехпроект" про необхідність коригування кошторисної документації по об`єкту "Нове будівництво реабілітаційного оздоровчого центру по вул. Б. Хмельницького в м. Рахів Закарпатської області" (т. 8 а.с. 122) з подальшою перепискою про коригування кошторисної документації з врахуванням протоколу погодження на додаткові роботи (т.8 а.с. 123,124);

4.12. розпорядження міського голови від 23.12.2022 №202, яким затверджено кошторисну документацію на будівництво реабілітаційно-оздоровчого центру (нове будівництво) загальною кошторисною вартістю 110451,770 тис.грн, в тому числі будівельні роботи 75392,440 тис. грн, устаткування, меблі, інвентар 12797,461 тис. грн, інші витрати 22261,869 тис. грн. (т. 8 а.с. 125);

4.13. протокол внесення змін у проектну документацію від 20.02.2023, з якого слідує, що замовник Рахівська міська рада вживала заходів щодо правового врегулювання виниклої ситуації (т. 8 а.с. 126-157);

4.14. розрахунок 09-133-22 вартості експертизи (експертизи кошторисної частини проектної документації) "Нове будівництво реабілітаційного оздоровчого центру по вул. Б. Хмельницького в м. Рахів Закарпатської області", вартість якої становить 32119, 20 грн. (т. 8 а.с. 162-168);

4.15. програма за фінансуванням ЄС - грантова угода між Румунією та Україною 2014-2020, яка свідчить про намір співпраці між двома країнами з метою подання гранту (т. 8 а.с. 170-201);

4.16. розпорядження міського голови від 01.12.2020 № 184, пунктом 2 якого надано право першого підпису щодо розпорядження рахунками та підписання платіжних, розрахункових, бухгалтерських та інших фінансових, розпорядчих та правових документів ОСОБА_5 , першому заступнику міського голови.

Суд звертає увагу, що дане розпорядження не містить обмежень, зокрема права такого підпису у разі відсутності міського голови, отже за наявності під час виконання своїх посадових обов`язків міського голови - ОСОБА_39 , перший заступник голови - ОСОБА_40 мав безумовне право підпису певного роду фінансових документів (т. 8 а.с. 204);

4.17. лист №02-36/1192 від 12.12.2022, згідно з яким старшому детективу БЕБ у Закарпатській області ОСОБА_41 надіслано такі документи: копія розпорядження міського голови №207 від 30.12.2020, копія рішення Рахівської міської ради від 26.08.2016 №151, копія рішення Рахівської міської ради від 24.12.2019 №686, копія рішення Рахівської міської ради від 01.12.2020 №6, копія рішення Рахівської міської ради від 01.12.2020 №5, копія рішення Рахівської міської ради від 01.12.2020 №2, копія рішення Рахівської міської ради від 14.12.2020 №12, копія розпорядження міського голови від 06.09.2021 №142, копія договору про здійснення технічного нагляду від 07.09.2021 №183, отже такі документи перебували у віданні органу досудового розслідування разом з розподілом обов`язків посадових осіб Рахівської міської ради (т. 8 а.с. 205-206);

4.18. рішення Рахівської міської ради від 26.08.2016 №151, відповідно до якого створено тендерний комітет та затверджено Положення про тендерний комітет, яким врегульовано загальні організаційні засади тендерного комітету (т. 8 а.с. 215);

4.19. рішення Рахівської міської ради від 24.12.2019 № 686, згідно з яким внесено зміни у рішення №151 від 26.08.2016 та визначено склад тендерного комітету: ОСОБА_5 - голова тендерного комітету, ОСОБА_29 , ОСОБА_18 , ОСОБА_20 , ОСОБА_19 - члени тендерного комітету (т. 8 а.с. 218-219);

4.20. рішення Рахівської міської ради від 01.12.2020 №5, яким затверджено першого заступника міського голови з питань діяльності виконавчих органів влади (т. 8 а.с. 218-219);

Таким чином ОСОБА_5 мав належні та легітимні права підпису фінансових документів відповідно до своїх посадових обов`язків.

4.21. судом досліджено також надані стороною обвинувачення додаткові угоди №1 від 14.09.2021, №2 від 30.12.2021, №3 від 15.03.2022, договір про здійснення технічного нагляду №183 від 07.09.2021 року, укладений між Рахівською міською радою та ФОП ОСОБА_9 , згідно з якими сторони добровільно узгодили орієнтовну вартість робіт з технічного нагляду, погоджений позитивно експертним звітом (т. 8 а.с. 224-236);

4.22. лист від 31.03.2023 №606/10-12, згідно з яким ДПС України в Закарпатській області повідомило орган досудового розслідування щодо поданого розрахунку сум доходу та сум нарахованого єдиного внеску ТОВ "Свалява-Міськбуд", податку від їх діяльності, а також інформацію про основні засоби, техніку та будівельні автомобілі за період 2021-2022 роки (т. 8 а.с. 237-238);

4.23. висновок про результати моніторингу процедури закупівлі від 30.12.2021 №1191, яким встановлено, що тендерна пропозиція ТОВ "Свалява-Міськбуд" має деякі локальні порушення кошторису та інфляційні витрати (т. 8 а.с. 241-244);

Суд критично оцінює даний висновок, який наданий головним державним аудитором відділу моніторингу закупівель суб`єктів державної власності, що мають стратегічне значення для економіки держави Департаменту моніторингу закупівель Державної аудиторської служби України ОСОБА_42 , оскільки такий висновок є його особистою думкою. Чи має така особа одноособово подавати такий висновок, не будучі попередженим про відповідальність за дачу такого висновку, не відомо.

Згідно з вказаним висновком не відома підстава проведення такої перевірки, не вказано ініціатора, суд константує те, що навіть при наявності виявлених порушень, такі не містять ознаки кримінальних порушень, пред`явлених в обвинувачення ОСОБА_5 та ОСОБА_4 : ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 366, ч. 1 ст. 209 КК України.

4.24. наказ №5 від 01.12.2004, згідно з яким ОСОБА_4 призначений на посаду директора ТОВ "Свалява-Міськбуд", а як особа, яка має 70 % голосів, він одноосібно приймає рішення та підписує документи тендерної пропозиції та договори, укладені за результатами закупівель (т. 8 а.с. 248-250);

4.25 суд дослідив ряд платіжних доручень про оплату за виконані роботи ТОВ "Свалява-Міськбуд", платником виступає Рахівська міська рада, від 10.05.2022 року на суму 1 342 756 грн, яка підписана ОСОБА_5 , а введена бухгалтером ОСОБА_18 , що не виходило за межі повноважень ОСОБА_5 (т.9 а.с. 6);

4.26. платіжними дорученнями №1046 від 09.12.2021 року, яким переказано ТОВ "Свалява-Міськбуд", 335132,00 грн, №957 від 24.11.2021 - 468649,00 грн, №871 від 17.11.2021 - 335704,00 грн, № 870 від 17.11.2021 - 335704,00 грн, № 856 від 12.11.2021 - 335704,00 грн, №591 від 23.09.2021 - 2505700,00 грн, що підтверджує факт виробничих відносин між замовником та виконавцем з призначенням коштів, викладених у фінансових документах.

Всі фінансові документи на 87 аркушах судом досліджено та з`ясовано цільове призначення для ТОВ "Свалява-Міськбуд" для будівництва у м. Рахів реабілітаційно-оздоровчого центру (т. 9 а.с. 15-136), а також іншими ФОП - ОСОБА_27 , ОСОБА_24 , ОСОБА_26 .

Вказані фінансові документи підтверджують видаткові витрати та інші виробничі потреби, пов`язані з будівництвом, зокрема будівельними матеріалами, паливно-мастильними матеріалами.

4.27. протокол огляду документів від 08.06.2023 року, згідно з яким старший детектив ТУ БЕБ у Закарпатській області ОСОБА_43 провела огляд документів, наданих ТОВ "Свалява-Міськбуд" на підтвердження використаних грошових коштів, знятих з рахунку підприємства на запит детектива.

Оглядаючи вказані документи, слідча вдалася до самооцінки вказаних документів на власний розсуд, фактично взявши на себе функцію експерта (т. 9 а.с. 103-104);

4.28 податкові декларації, згідно з якими ФОП ОСОБА_25 повідомив ГУЦ ДПС про господарську діяльність фізичної особи (т. 9 а.с. 107-136);

4.29 ФОП - ОСОБА_27 , ОСОБА_24 , ОСОБА_26 надали договори поставки та інші підтверджуючі документи з ТОВ "Свалява-Міськбад" про поставки будівельних матеріалів, що свідчить про не удаваність господарських відносин (т. 9 а.с. 138-151);

4.30. З ЄРДР слідує, що 29.03.2022 внесено одночасно відомості про реєстрацію кримінальних проваджень: №1202207110000148 за ч. 5 ст. 191 КК України щодо ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , де заявником значиться дочка ОСОБА_4 - ОСОБА_14 .

Згідно з вказаного реєстру заява ОСОБА_14 надійшла 13.06.2023 року, за правовою кваліфікацією ч. 2 ст. 366 КК України та 29.03.2022 за ч. 5 ст. 190 КК України.

Витягом з ЄРДР згідно заяви ОСОБА_14 за тією ж правовою кваліфікацією ч. 5 ст. 190 КК України зареєстровано кримінальне провадження №72023070000000042.

4.31. постановою про визначення групи слідчих у кримінальному провадженні, яке розглядається судом №72023070000000042 внесено до ЄРДР 29.03.2022 тільки 30.11.2022 визначено групу слідчих, в тому числі ОСОБА_44 у складі групи слідчих. Постанова про доручення здійснення досудового розслідування кримінального провадження слідчій групі від 21.11.2022 року (т. 9 а.с. 211-212).

Наявні у справі інші документи, долучені стороною обвинувачення та досліджені судом - витяги з ЄРДР, рапорти, постанови прокурорів та слідчих, повідомлення про підозру, ухвали суду про заходи забезпечення тощо, містять дані виключно процесуального характеру. Оскільки вони не містять фактичних відомостей щодо обставин вчинення інкримінованих діянь у розумінні ст. 91 КПК України, а лише визначають процедурні аспекти досудового розслідування, суд не здійснював їх оцінку в порядку ст. 94 КПК України як доказів винуватості.

Інших доказів у підтвердження винуватості ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 5 ст. 27 - ч. 2 ст. 366 КК України та ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 366, ч. 1 ст. 209 КК України, стороною обвинувачення суду не надано.

Крім того, в судовому засіданні судом було безпосередньо досліджені докази, надані стороною захисту, а саме:

1. Лист ТОВ «Свалява-Міськбуд» від 18.10.2021, яким повідомлено замовника, що при розробці котловану в осях А-Д/4-13 встановлено, що ґрунт на дні траншеї та котловану за даними попередніх вишукувань не відповідає проєктним (т. 8 а.с. 119);

2. Протокол погодження від 25.10.2021, підписаний Рахівською міською радою (замовник), директором ТОВ "Свалява-Міськбуд" (підрядником), ПП "ЗАХІДСАНТЕХПРОЕКТ" (авторський нагляд), ОСОБА_9 (технічний нагляд), яким підтверджено виникнення додаткових об`ємів робіт, в частині земляних робіт через невідповідність ґрунту та погодження сторонами подальшого будівництва з врахуванням зміни геологічних рішень (т. 8 а.с. 135-136)

3. Додаткова угода № 3 від 15.03.2022 року, згідно з якою внесено зміни до пп. 3.1. Договору щодо визначення обсягу фінансування на 2021, 2022, 2023 роки. Також викладено Календарний графік в новій редакції (т. 8 а.с. 228-229)

4. Лист Рахівської міської ради №02-36/108 від 08.11.2022 до ПП "Західсанпроект" із проханнями провести коригування кошторисної документації по об`єкту будівництва (т. 8 а.с. 123,124);

5. Експертний висновок (позитивний) № 09-133-22 від 16.11.2022, згідно якого коригована проєктно-кошторисна документація отримала державне підтвердження обґрунтованості обсягів та вартості виконаних додаткових об`ємів робіт, їх відповідність ДБН та стандартам ціноутворення (т. 8 а.с. 158).

6. Лист Рахівської міської ради до ТОВ "Свалява - Міськбуд" від 05.01.2022 щодо необхідності розірвання договору підряду, яким доводиться, що процедура розірвання договору ініційована в строки вказані у висновку Держаудитслужби щодо моніторингу процедури закупівлі № UA-2021-07-26-007320-b від 30.12.2021 (т.10 а.с.61).

7. Відповідь ТОВ «Свалява-Міськбуд» від 26.01.2022 з якої вбачається, що останні не заперечують проти дострокового розірвання Договору та пропонують визначити дату розірвання Договору 28.02.2022 року у зв`язку з дотриманням норм охорони праці та безпечного закриття об`єкту підрядником (т. 10 а.с. 61)

8. Додаткова угода № 4 від 31.03.2022 між Рахівською міською радою та ТОВ "Свалява-Міськбуд" згідно з якою, сторони дійшли згоди достроково розірвати (припинити) дію Договору та підтвердили, що станом на день укладення цієї угоди, генеральний підрядник поставив, а замовник прийняв виконані роботи на загальну суму 4987941 грн, а також визначено, що замовником фактично здійснено оплати на загальну суму: 3645185 грн здійснено оплату, борг - 1342756 грн. (т. 10 а.с. 103).

9. Договірна ціна на будівництво "Нове будівництво реабілітаційно-оздоровчого центру по вул. Б.Хмельницького в м.Рахів", де зокрема в графі розрахунок №5 передбачено закладення коштів на зведення (пристосування) та розбирання титульних тимчасових будівель і споруд, на суму 342 969,00 грн.

10. Зведений кошторисний розрахунок вартості будівництва, де в главі 8. Тимчасові будівлі і споруди передбачено закладення коштів на зведення та розбирання тимчасових будівель і споруд виробничого і допоміжного призначення, на суму 342 969,00 грн.

11. Договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг № о/р 9200023 від 19.10.2021 (т. 10 а.с. 148-150), договір про надання послуг № 33 від 20.10.2021 (т. 10 а.с. 151-), заява-приєднання від 19.10.2021 (т. 10 а.с.143), акт розмежування балансової належності електромереж та експлуатації відповідальності сторін від 19.10.2021 (т. 10 а.с. 144), рахунки № 120 від 15.09.2021 та № 163 від 06.12.20211 про безоблікове підключення опори (т. 10 а.с. 146), акт здачі-приймання робіт (послуг) за договором № 1 від 20.10.2021 (т. 10 а.с. 152), якими підтверджується підключення електропостачання на об`єкті будівництва та понесення витрат з підключення та сплату за спожиту електричну енергію.

12. акт виконаних робіт - техумови на тимчасове водопостачання) № 3054 від 30.09.2021 (т. 10 а.с. 158); акт виконаних робіт № 3075 - підключення водопроводу, пломбування лічильника (т. 10 а.с. 156), акт виконаних робіт про нарахування коштів за комунальні послуги з водопостачання № 004497 від 15.11.2021, № 004688 від 17.12.2021 (т. 10 а.с. 157), якими підтверджується підключення водопостачання на об`єкті будівництва та понесення витрат з підключення та сплати комунальних послуг.

13. фотознімки об`єкту будівництва, якими підтверджується встановлення на об`єкті будівництва огорожі, банера, вагончика, вбиральня, наявність підготовленого до будівельних робіт майданчика, наявність фундаменту (т. 11 а.с. 115-123);

14. платіжні доручення, податкові накладні, накладні, товарні чеки, рахунки, квитанції до прибуткового касового ордера, акти звірки, якими підтверджується оплата підрядником за будівельні матеріали, підключення електроенергії та водопостачання, витрати на комунальні послуги на об`єкті на суму 3 305 831,89 грн.

15. Фіскальні чеки АЗС ПН за період з 23.09.2021 по 30.01.2022, якими підтверджуються оплата підрядником за дизельне паливо та бензин на суму 87 731,89 грн (т. 10 а.с.189-244)

16. Журнали реєстрації відряджень ТОВ "Свалява-міськбуд", накази ТОВ "Свалява-міськбуд" "Про відрядження працівників" на об`єкт "Нового будівництва реабілітаційно-оздоровчого центру м. Рахів", відомості на виплату добових працівникам за період з вересня по грудень 2021 включно, згідно з якими підрядником виплачено працівникам добових на суму 394 818,00 грн. (т.10 а.с. 246-250, т. 11 а.с. 1-8);

17. Відомості на виплату грошей та видаткові касові ордери по ТОВ "Свалява-Міськбуд" та по Буковецькій філії ТОВ "Свалява-Міськбуд", згідно з якими підрядник виплатив заробітну плату працівникам за період з вересня 2021 по лютий 2022 року на суму 419 097,82 грн (т. 10 а.с. 160-188)

18. Висновок експерта ОСОБА_16 № Е-13/2023 від 16.06.2023, відповідно до якого роботи відображені в актах виконаних будівельних робіт форми №КБ-2в по об`єкту "Нове будівництво реабілітаційно-оздоровчого центру по вул. Б.Хмельницького в м.Рахів Закарпатської області" відповідають проєктно-кошторисні документації на цей об`єкт з врахуванням віх протоколів коригування (т. 11 а.с. 135-179).

Завершуючи опис доказової бази, суд наголошує, що зберігаючи неупередженість та безсторонність, надавав особливого значення охороні прав та законних інтересів обвинувачених як учасників кримінального провадження. Судом забезпечено належну правову процедуру в контексті приписів ст. 2 КПК України та загальних засад судочинства, що вимагають від суду прискіпливої оцінки кожного поданого доказу обвинувачення, відтак, поріг вимогливості до доказування у даному випадку був підвищений.

Кримінальне провадження здійснювалося на основі змагальності та рівності сторін задля дотримання приписів ст.22 КПК України, що передбачає самостійне обстоювання сторонами їхніх правових позицій. Суд, забезпечивши принцип свободи в поданні доказів, ретельно перевірив усі представлені матеріали без винятку, включаючи ті, на підставі яких було пред`явлено обвинувачення.

З урахуванням практики Європейського суду з прав людини, зокрема, рішень у справах «І.Н. та інші проти Австрії» та «Пелісьє та Сассі проти Франції», судом було дотримано вимог щодо детального інформування осіб про характер обвинувачення та правову кваліфікацію фактів. Це дозволило обвинуваченим реалізувати своє право на ефективний захист, гарантований ст. 6 Конвенції та ст. 129 Конституції України.

Суд констатує, що у даній справі забезпечено справедливий баланс між сторонами: кожній з них надано розумну можливість викласти обставини справи, включно з правом обвинувачених на допит свідків обвинувачення та роз`ясненням їхніх прав зрозумілою мовою. Судовий розгляд здійснено в розумні строки, об`єктивно необхідні для всебічного дослідження обставин, без невиправданих зволікань.

Таким чином, оцінка нижченаведених обставин справи ґрунтується на повному та неупередженому аналізі всієї сукупності отриманих судом даних.

V. Оцінка Суду.

Згідно з обвинувальним актом, ОСОБА_5 інкримінується вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.191 КК України, а саме: розтрата чужого майна шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчинена за попередньою змовою групою осіб, в особливо великих розмірах, а також сприяння у службовому підробленні ч.5 ст. 27, ч. 2 ст. 366 КК України.

ОСОБА_4 ставиться у вину привласнення чужого майна шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчинена за попередньою змовою групою осіб, в особливо великих розмірах ч. 5 ст. 191 КК України, службове підроблення, що спричинило тяжкі наслідки ч. 2 ст. 366 КК України, та розпорядження майном, щодо якого фактичні обставини свідчать про його одержання злочинним шляхом, у тому числі здійснення фінансової операції, перетворення з таким майном, якщо такі діяння вчинені особою, яка знала, що таке майно повністю одержано злочинним шляхом ч.1 ст 209 КК України.

Виходячи з принципів, закріплених у ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, та враховуючи усталену практику ЄСПЛ, зокрема, рішення у справах «Морейра Ферейра проти Португалії» та «S.C. IMH Suceava SRL проти Румунії», «Руїс Торія проти Іспанії» право на вмотивованість судового рішення сягає своїм корінням більш загального принципу, втіленого у Конвенції, який захищає особу від свавілля; суд концентрує свою увагу на ключових аргументах сторін, що мають вирішальне значення для результату розгляду, не вдаючись до детального аналізу доводів, які не впливають на правову кваліфікацію діянь.

Щодо правової природи та ознак складу злочину, передбаченого ст.191 КК України:

Кримінальна відповідальність за ч. 5 ст. 191 КК України настає за привласнення, розтрату або заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, якщо такі дії вчинені в особливо великих розмірах. Даний склад злочину є матеріальним, що визначає спричинення реальної майнової шкоди як обов`язкову ознаку його об`єктивної сторони.

Об`єктивна сторона інкримінованого діяння полягає у формі: розтрати - обернення винною особою майна, що перебувало у її віданні, на свою користь або на користь інших осіб та привласнення - незаконного безоплатного утримання ввіреного майна.

Суб`єктивна сторона правопорушення характеризується виключно прямим умислом, детермінованим корисливим мотивом та метою незаконного збагачення за рахунок майна власника. Зловживання службовим становищем у даному контексті розглядається як використання особою повноважень всупереч інтересам служби для реалізації злочинного наміру.

Корисливий мотив, як обов`язкова ознака суб`єктивної сторони розтрати майна полягає у спонуканні до незаконного збагачення за рахунок чужого майна, а корислива мета у прагненні до власного збагачення або збагачення інших осіб, в долі яких зацікавлений винний (постанова Верховного Суду від 28 лютого 2019 року у справі № 456/1181/15-к).

Виходячи з усталеної судової практики, доведення суб`єктивної сторони зазвичай ґрунтується не на основі одного чи кількох прямих доказів, а на аналізі саме сукупності непрямих доказів, які вказують на характер дій обвинуваченого, спосіб вчинення суспільно небезпечного діяння, обстановку, в якій діяла відповідна особа тощо, на підставі чого можна зробити висновок про доведеність поза розумним сумнівом або недоведеність (згідно з цим стандартом доказування) таких елементів суб`єктивної сторони злочину, як прямий умисел, змова та корисливий мотив (постанова Верховного Суду від 23 вересня 2020 року у справі № 712/7368/13-к).

Суд наголошує на тому, що відсутність хоча б одного елемента складу злочину - хай то ознак об`єктивної сторони (факт завдання шкоди) чи суб`єктивної сторони (умисел та мета), виключає можливість кваліфікації дій особи як злочинних.

Судом відхиляється як доказ вини обвинувачених у вчиненні злочинів, передбачених ч. 5 ст. 191 КК України, висновок Держаудитслужби від 30.12.2021 за результатами моніторингу процедури закупівлі № UA-2021-07-26-007320-b. Суд констатує, що вказаний документ у взаємозв`язку з іншими дослідженими доказами не містить фактичних даних, які б прямо чи опосередковано доводили суб`єктивну сторону злочину (умисел на розтрату) або об`єктивну сторону (факт завдання матеріальних збитків). Даний висновок фіксує виключно процедурні порушення у сфері публічних закупівель, що за своєю правовою природою є предметом адміністративної або господарсько-правової відповідальності.

Ба більше судом встановлено, що сторони договору реалізували належний цивільно-правовий механізм припинення відносин відповідно до ст. 188 ГК України (чинної на момент інкримінованих подій), ст.ст. 653, 654 ЦК України та п. 104 Постанови КМУ № 668. Ініціювання Рахівською міською радою розірвання договору листом від 05.01.2022 та подальше укладення додаткової угоди № 4 від 31.03.2022 свідчить про відсутність умислу на незаконне утримання бюджетних коштів та прагнення сторін діяти у правовому полі після виявлення зауважень контролюючого органу.

Вирішуючи питання про допустимість протоколу огляду місця події від 09.08.2022, суд виходить із засад пріоритету захисту прав людини від свавільного втручання державних органів у володіння особи в розумінні ст. 30 Конституції України та ст. 8 Конвенції.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 7 листопада 2013 року в справі «Бєлоусов проти України» нагадав, що будь-яке втручання згідно з пунктом 1 статті 8 Конвенції повинно бути виправданим у розумінні пункту 2 як таке, що здійснюється «згідно із законом» і є «необхідним у демократичному суспільстві» задля досягнення однієї або більше законних цілей, що в ньому наводяться. Формулювання «згідно із законом» вимагає від оскаржуваного заходу як підґрунтя в національному законодавстві, так і його відповідності принципові верховенства права. Головною метою статті 8 Конвенції є захист особи від свавільного втручання державних органів. Високий суд дійшов висновку, що огляд працівниками міліції житла заявника не проводився згідно із законом, оскільки дозвіл на огляд отримано за обставин, в яких були відсутні процесуальні гарантії, що захищають його здатність висловлювати свою справжню думку.

Підхід Європейського Суду з прав людини полягає в тому, що суд має здійснювати самостійно критичну та всебічну оцінку доказової бази з урахуванням їхньої якості, узгодженості та способу отримання.

Вирішальним є те, чи утворюють докази сукупність достатньо вагомих чітких і взаємопов`язаних ознак здатних виключити інші розумні пояснення події.

У цьому контексті особливого значення набуває ситуація, коли ключові докази мають складну структуру (зокрема експертні висновки або похідні розрахунки). За стандартами ЄСПЛ буль-які сумніви щодо вихідних даних, меж компетенції експертів або повноти не можуть ігноруватися, оскільки вплимвають на надійність доказів вцілому.

Судом встановлено, що слідчий ОСОБА_36 та експерт ОСОБА_15 здійснили проникнення на об`єкт будівництва та провели фактичний обшук недобудованого центру без ухвали слідчого судді. Підставою для проникнення стала заява особи ( ОСОБА_38 ), який не мав жодних повноважень розпоряджатися даним майном або надавати дозвіл на його огляд від імені законного володільця - Рахівської міської ради.

Згідно з усталеною практикою Верховного Суду, викладеною зокрема у постанові від 27 травня 2020 року у справі № 279/1021/16-к, проведений органами досудового розслідування огляд місця події фактично є обшуком, який згідно приписів ч. 2 ст. 234 КПК України здійснюється лише на підставі ухвали слідчого судді. Оскільки із зазначеним клопотанням до слідчого судді прокурор, слідчий не звертались, тому згідно з ч. 3 ст .233 КПК України встановлені внаслідок такої слідчої дії докази є недопустимими й не можуть бути використані при прийнятті процесуальних рішень.

Аналогічні висновки викладено в постановах ВС від 23 травня 2018 року у справі № 159/451/16-к (провадження № 51-1173зпв18) та у постанові від 26 березня 2019 року у справі № 752/3929/15-к.

Оскільки сторона обвинувачення не надала доказів добровільної згоди саме Рахівської міської ради на проведення вказаної слідчої дії, а виняткові випадки, передбачені ч. 3 ст. 233 КПК (врятування життя чи майна, чи переслідування особи, яка підозрюються у вчиненні кримінального правопорушення), були відсутні, протокол огляду від 09.08.2022 визнається недопустимим доказом на підставі ст. 86 КПК України.

Аналізуючи висновки будівельно-технічних експертиз, наданих стороною обвинувачення як доказ вини ОСОБА_5 та ОСОБА_4 , суд керується приписами статей 101, 102 КПК України та засадами допустимості доказів передбачених статтями 86, 87 КПК України. Оцінюючи допустимість висновків будівельно-технічних експертиз, суд виходить із того, що експертне дослідження має ґрунтуватися на достовірних вихідних даних, отриманих у встановленому законом порядку.

Суд констатує, що висновок будівельно-технічної експертизи № 189 К ґрунтується на фактичних даних, отриманих з істотним порушенням кримінального процесуального закону.

Процесуальні документи, які б надавали право експерту ОСОБА_15 , 09.08.2022, провести огляд (який, як зазначено вище, проводиться за правилами обшуку) об`єкту будівництва реабілітаційно-оздоровчого центру по вул. Б.Хмельницького в м. Рахів, слідчими не виносились і стороною обвинувачення не надані. Огляди, обміри, фотографування, об`єкта експертизи, проведені експертом 09.08.2022, не зафіксовані в жодному процесуальному документі, відповідно до вимог КПК, і стороною обвинувачення суду не надані. Постанова, якою призначена будівельно-технічна експертиза, надавала право експерту провести таку експертизу, але не надавала права без будь-яких правових підстав проводити огляд об`єкта будівництва належного Рахівській міській раді.

Експерт порушив імперативну заборону, встановлену ч. 4 ст. 69 КПК України та п. 2.3 Інструкції № 53/5, щодо самостійного збору матеріалів. Здійснення експертом власних обмірів під час незаконного огляду без складання відповідних процесуальних документів свідчить про вихід за межі компетенції та перебирання на себе функцій органу досудового розслідування.

Судом встановлено, що ухвалою слідчого судді від 09.09.2022 в справі № 305/744/22 (дані отримані з ЄДРСР) слідчому було відмовлено у наданні доступу до проєктно-кошторисної документації у повному обсязі, її електронних версій та висновків державної експертизи. Попри судову заборону, вступна частина висновку експерта містить посилання на дослідження 12 томів проєктно-кошторисної документації. Враховуючи відсутність у висновку точного опису отриманих матеріалів, що, між іншим, є порушенням ст. 12 ЗУ «Про судову експертизу» та п. 4.12 розділу IV Інструкції № 53/5, суд позбавлений можливості встановити обсяг дослідженої експертом проєктно-кошторисної документації та походження цих документів. Використання експертом матеріалів, у доступі до яких було офіційно відмовлено слідчим суддею, свідчить про незаконність джерела вихідних даних.

Також, з вступної частини висновку не вбачається, що експерту надавалася договірна документація (договори підряду та додатки до них, додаткові угоди тощо), а також проєктно-кошторисна та первинна звітна і виробнича документація (форми КБ-2в, КБ-3, відомості списання матеріалів, журнал виконання робіт, акти огляду прихованих робіт, акти випробувань тощо) на виконання будівельних робіт, що згідно з п. 5.1.3 Інструкції № 53/5, є необхідними для такого виду досліджень.

Крім того, з висновку експерта № 189 К від 21.09.2022 вбачається, що експерт за допомогою далекоміра марки Bosch GLM 50 та сталевої 10 м рулетки з ціною поділки 0,5 мм, без застосування шурфування, та спеціальних приладів для неруйнівного методу, встановив невідповідність фактичного обсягу і вартості виконаних робіт на об`єкті будівництва в частині земляних робіт та фундаментів в осях А-Д/4-13. Вказане прямо суперечить п. 1.4 розділу І Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України № 53/508.10.1998 (в редакції від 19.08.2022), пункту 1 розділу VІ Методики проведення обстеження та оформлення його результатів № 144 від 06.08.2022, пункти В.1.13, В.1.14, В.1.17, В.1.19 Настанови щодо обстеження будівель і споруд для визначення та оцінки їх технічного стану ДСТУ-Н Б В.1.2-18:2016.

Суд констатує, що за відсутності спеціальних приладів для неруйнівного методу дослідження та без здійснення шурфування, експерт не міг визначити глибину залягання фундаменту та об`єм виконаних земляних робіт, тобто, обміри в цій частині фактично не проводилися, відтак, експерт надав висновок, який ґрунтується на припущеннях, що прямо суперечить п. 1 ч. 5 ст. 69 КПК України та ст. 12 ЗУ «Про судову експертизу».

Враховуючи, що висновок будівельно-технічної експертизи № 189 К базується на результатах незаконного проникнення до володіння особи та документах, отриманих поза межами встановленого судом доступу, зроблені експертом висновки ґрунтуються на припущеннях, без проведення фізичних обмірів, вказаний висновок визнається судом недопустимим доказам.

Оцінюючи висновок додаткової експертизи № 202 К, суд доходить висновку про його повну недопустимість через дефектність вихідних даних. У цьому контексті суд застосовує доктрину заборони використання «плодів отруйного дерева» розроблену Європейським судом з прав людини (ЄСПЛ).

Згідно з усталеною практикою ЄСПЛ, сформованою, зокрема, у рішеннях у справах «Гефген проти Німеччини» (Gafgen v.Germany, заява № 22978/05), «Тейксейра де Кастро проти Португалії» (Teixeira de Castro v.Portugal, заява № 25829/94), «Шабельник проти України (№2)», «Балицький проти України», «Нечипорук і Йонкало проти України», «Яременко проти України» (№2), якщо доказове «дерево» є отруйним, то те ж саме стосується і його «плода». Тобто, якщо джерело доказів є недопустимим, всі інші дані, одержані з його допомогою, будуть такими ж. Зазначена доктрина передбачає оцінку не лише кожного засобу доказування автономно, а і всього ланцюга безпосередньо пов`язаних між собою доказів, з яких одні випливають з інших та є похідними від них. Критерієм віднесення доказів до «плодів отруйного дерева» є наявність достатніх підстав вважати, що відповідні відомості не були б отримані за відсутності інформації, одержаної незаконним шляхом.

Вказана доктрина знайшла своє відображення в практиці ВС, зокрема у постанові від 21 жовтня 2025 року, справа № 154/965/21, постанові ВП ВС від 13.11.2019 у справі № 1-07/07, провадження № 13-36зво19.

Експерт під час допиту судом підтвердив, що під час додаткової експертизи повторно обміри об`єкта не проводилися, висновок надавався виключно за наданою на дослідження проєктно-кошторисною документацією шляхом її порівняння з актами виконаних робіт, на основі даних обмірів попереднього висновку експерта № 189 К, який визнаний судом недопустимим. Отже, з урахуванням доктрини «плодів отруйного дерева» висновок судової будівельно-технічної експертизи № 202 К, також є недопустимим.

Судом встановлено, що дослідницька частина висновку експерта № 202 К від 13.03.2023 року суперечить його вступній частині і висновкам. В дослідницькій частині висновку експертом досліджується питання про відповідність фактично виконаних будівельних робіт проєктній документації та вимогам нормативно-правових актів у галузі будівництва, попри те, що такого питання на вирішення експертизи не ставилося.

В абзацах 1, 2, 3 сторінки 8 висновку експерта № 202 К від 13.03.2023 року вказано - у наданих на дослідження матеріалах справи відсутні документи щодо коригування, або зміни умов договору № 182 від 07.09.2021 року та додаткових угод на вищезазначені роботи, які не передбачені проєктно-кошторисною документацією. Ці роботи можуть бути враховані після внесення відповідних змін до кошторисної документації та договірної ціни на виконання підрядних робіт.

Окремо суд звертає увагу на те, що експерт у висновку № 202 К, всупереч положенням ч. 1 ст. 242 КПК України та п. 2.1 Інструкції № 53/5, вдався до надання правових оцінок щодо коригування проєктно-кошторисної документації, що є виключною прерогативою суду. Зокрема, на власний розсуд трактуючи норми договірного права та кваліфікуючи різницю між попередніми проєктними обсягами (без врахування коригування) та фактично виконаними роботами як «збитки».

Також, при проведенні додаткової експертизи експерт вийшов за межі поставлених йому запитань та дав у висновках відповідь на питання, яке йому не ставилося для вирішення, чим порушив вимоги п. 1 ч. 5 ст. 69 КПК України, п. 2 ст. 13 ЗУ «Про судову експертизу», при цьому висновок експерта базується на первинній редакції ПКД без врахування факту її офіційного коригування, що призвело до хибного висновку про невідповідність фактично виконаних робіт проєктним показникам, які на момент проведення додаткової експертизи вже втратили актуальність.

Фактичне виконання підготовчих робіт, які повністю відкидаються експертом, як не виконані, підтверджується дослідженими судом письмовими доказами, а отримання підрядником та замовником процедури оформлення додаткових обсягів робіт в частині земляних робіт, які були вимушеними підтверджено свідками ОСОБА_45 , ОСОБА_22 та ОСОБА_23 , а також висновком експерта ОСОБА_16 № Е-13/2023 від 16.06.2023.

Вказане повністю спростовує версію обвинувачення про відсутність на об`єкті будівництва огорожі, підведеного тимчасового електропостачання та освітлювання території з формуванням технічних умов електропостачання, відсутність тимчасового водопостачання, банеру, вагончика та вбиральні та виконаних додаткових об`ємів земляних робіт.

Оцінюючи доводи обвинувачення про невідповідність фактично виконаних робіт Календарному графіку (Додаток №2 до Додаткової угоди №1), суд встановив, що зміна черговості етапів будівництва була обумовлена виключно виробничою доцільністю, зокрема, необхідністю першочергового зведення більш віддаленої частини об`єкта (лікувального корпусу в осях А-Д/4-13) для забезпечення доступу важкої будівельної техніки до котлованів та економії коштів на логістику. Вказане в судовому засіданні підтверджено свідком ОСОБА_9 та обвинуваченими.

Сторона обвинувачення помилково ототожнює порушення черговості виконання робіт із розтратою та привласненням коштів. Судом встановлено, що роботи в осях А-Д/4-13 (Локальний кошторис 2-1-2), хоча і були заплановані на наступні періоди, однак, є невід`ємною частиною загального проєкту будівництва реабілітаційно-оздоровчого центру.

Факт проведення робіт за іншим локальним кошторисом, ніж передбачено графіком на 2021 рік, свідчить про недотримання умов договору, що за своєю правовою природою є цивільно-правовим проступком у сфері господарських відносин.

Суд наголошує, що за умови реального виконання робіт, передбачених загальним проєктом, сам факт відступу від первісного календарного графіка (зміна черговості осей) не утворює складу кримінального правопорушення.

Аналізуючи зміст та правові наслідки актів приймання виконаних будівельних робіт форми КБ-2в № 1, № 2, № 3 та № 4, суд приходить до наступних висновків:

Сторона обвинувачення стверджує, що обвинувачені, діючи у змові, внесли до актів КБ-2в відомості про роботи, які фактично не виконувались, або не були передбачені проєктом. Проте, визначальним документом, що фіксує обсяг виконаних зобов`язань, є додаткова угода № 4 від 31.03.2022.

У пункті 2 цієї Угоди сторони констатували, що станом на день її підписання підрядник виконав, а замовник прийняв роботи на загальну суму 4 987 941 грн, фактична оплата за договором склала 3 645 185 грн, відтак, на момент припинення договірних відносин у замовника (бюджету) залишилася кредиторська заборгованість перед підрядником у розмірі 1 342 756 грн. Факт повного розрахунку, який був здійснений пізніше вже після розірвання договору підтвердила в судовому засіданні свідок ОСОБА_46 .

Суд наголошує, що висунута стороною обвинувачення версія про завідому неправдивість відомостей у актах форми КБ-2в повністю спростовується фактичними обставинами прийняття та верифікації цих робіт замовником. Сукупність досліджених доказів, зокрема покази свідків, висновок судового експерта ОСОБА_16 № Е-13/2023 від 16.06.2023 та позитивний експертний висновок № 09-133-22 від 16.11.2022, у своїй сукупності підтверджують реальність виконання будівельних робіт у вказаних в актах КБ-2в обсягах.

При цьому, встановлена розбіжність між первісною проєктно-кошторисною документацією та фактичною черговістю зведення осей будівлі (А-Д/4-13 замість А-И/1-З) за своєю правовою природою є технологічним відхиленням, зумовленим виробничою необхідністю, що підтвердили свідки ОСОБА_9 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , а не ознакою кримінально караного привласнення, чи розтрати бюджетних коштів.

Аналізуючи надані стороною обвинувачення документи щодо взаємовідносин ТОВ «Свалява-Міськбуд» з контрагентами, постачальниками будівельних матеріалів - ТОВ «Квадробуд-БПВ», ФОП ОСОБА_24 , ФОП ОСОБА_27 , ФОП ОСОБА_26 , ФОП ОСОБА_25 , ФОП ОСОБА_47 та іншими, суд констатує, що вказані докази не лише не підтверджують версію прокурора про привласнення чи розтрату коштів, а навпаки - підтверджують реальність господарської діяльності підрядника.

Зокрема, наявність платіжних доручень, накладних на гравійно-піщану суміш, арматуру, цемент та пиломатеріали (на загальну суму понад 3 млн грн) свідчить про те, що отримані від Рахівської міської ради бюджетні кошти були фактично спрямовані на закупівлю будівельних матеріалів для об`єкта будівництва. Це повністю нівелює твердження обвинувачення про безповоротне та безоплатне відчуження майна на користь третіх осіб, оскільки кошти було використано за цільовим призначенням для забезпечення будівельного процесу.

Надаючи оцінку протоколу огляду документів від 08.06.2023 складений старшим детективом ТУ БЕБ ОСОБА_35 на предмет його відповідності критеріям, визначеним ст. 85 КПК України, суд виходить з наступного.

Згідно з приписами ст. 91, 92 КПК України, обов`язок доказування події кримінального правопорушення та винуватості особи покладено на сторону обвинувачення. У кримінальних провадженнях про злочини у сфері господарської діяльності, де об`єктивна сторона складу злочину (ст. 191 КК України) безпосередньо пов`язана з фінансовими показниками та реальністю руху активів, встановлення таких обставин потребує застосування відповідного процесуального інструментарію.

Суд констатує, що протокол огляду, за своєю правовою природою, в розумінні ст. 237 КПК України, є засобом фіксації зовнішніх ознак об`єктів або змісту документів, доступних для безпосереднього сприйняття. Натомість аналіз господарських операцій, оцінка повноти відображення первинних документів у регістрах бухгалтерського обліку та висновки про неможливість підтвердження реальності операцій належать до сфери спеціальних знань у галузі економіки.

Згідно зі ст. 84 КПК України, процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів.

Зафіксовані в протоколі огляду від 08.06.2023 оціночні судження детектива, не є самостійним джерелом доказів у розумінні статті 84 КПК України і не може підміняти собою висновок експерта.

Враховуючи, що сторона обвинувачення, маючи доступ до первинної документації ТОВ «Свалява-Міськбуд», не ініціювала проведення експертного дослідження, зокрема судової економічної експертизи, для спростування легітимності вказаних операцій, суб`єктивні судження детектива, зафіксовані у протоколі від 08.06.2023, є юридично нікчемними для цілей встановлення складу злочину.

Таким чином, суд визнає протокол огляду від 08.06.2023 неналежним доказом, оскільки він не містить фактичних даних, отриманих у передбачений законом спосіб, які б спростовували дані бухгалтерського обліку підрядника.

Оцінюючи сукупність досліджених доказів на предмет доведеності винуватості ОСОБА_5 та ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого їм кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, суд виходить із наступного.

Склад злочину за ст. 191 КК України є матеріальним, а отже обов`язковою ознакою його об`єктивної сторони є спричинення реальної майнової шкоди (збитків) власнику.

Відповідно до положень п. 1 ч. 2 ст. 22 ЦК України, у розумінні диспозиції ст. 191 КК України, збитки - це втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Судом встановлено, що представницьким органом територіальної громади м. Рахів, якій, за версією обвинувачення, завдано шкоди, є Рахівська міська рада. Водночас Рахівська міська рада із заявами про заподіяння матеріальних збитків до правоохоронних органів не зверталась; у порядку ст. 55 КПК України потерпілою особою не визнавалась; цивільний позов про відшкодування збитків не пред`являла. Крім того, прокурором у межах даного провадження не подавався позов у порядку ст. 23 ЗУ «Про прокуратуру» в інтересах держави в особі міської ради.

У ході судового розгляду встановлено, що обсяги будівельних робіт за договором №182 від 07.09.2021 відповідають фактично виконаним, роботи проведені у повному обсязі, якісно та своєчасно, прийняті замовником без зауважень та оплачені. Оскільки оплата здійснювалася за фактично виконані роботи, незаконне обернення або відчуження чужого майна відсутнє.

За таких обставин суд констатує відсутність такої обов`язкової ознаки об`єктивної сторони злочину, як майнова шкода, що виключає можливість кваліфікації дій обвинувачених за ч. 5 ст. 191 КК України.

Суб`єктивна сторона розтрати та привласнення майна характеризується виключно прямим умислом, обов`язковими ознаками якого є корисливий мотив та корислива мета.

Відповідно до правового висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 28.02.2019 у справі № 456/1181/15-к, корисливий мотив, як обов`язкова суб`єктивна ознака розтрати майна шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, полягає у спонуканні до незаконного збагачення за рахунок чужого майна, а корислива мета - збагатитися самому або незаконно збагатити інших осіб, в долі яких зацікавлений винний.

Стороною обвинувачення не надано жодного належного та допустимого доказу, який би підтверджував наявність у ОСОБА_5 та ОСОБА_4 умислу на незаконне збагачення або спрямованість їх дій на заподіяння шкоди бюджету. Навпаки, дослідженими первинними бухгалтерськими документами ТОВ «Свалява-Міськбуд» та показаннями свідків-контрагентів - ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 та ОСОБА_27 підтверджено реальність закупівлі та використання будівельних матеріалів безпосередньо на об`єкті будівництва.

Вказані обставини свідчать про відсутність у діях обвинувачених корисливого мотиву та мети, що є самостійною підставою для висновку про відсутність у діянні складу інкримінованого кримінального правопорушення.

Щодо вчинення ОСОБА_5 та ОСОБА_4 злочину у співучасті за попередньою змовою групою осіб, слід зазначити, що відповідно до ч. 2 ст. 28 КК України кримінальне правопорушення визнається вчиненим за попередньою змовою групою осіб, якщо його спільно вчинили декілька осіб (дві або більше), які заздалегідь, тобто до початку кримінального правопорушення, домовилися про спільне його вчинення

Відповідно до сталої практики Верховного Суду, викладеної зокрема в постановах від 23.11.2023 у справі № 592/3595/17, від 29.01.2025 у справі № 759/22972/20, вчинення злочину за попередньою змовою групою осіб передбачає спільність наміру, що виникає до моменту виконання об`єктивної сторони. Така домовленість має охоплювати об`єкт злочину, місце, час, спосіб та, головне, розподіл функцій кожного учасника.

Визнання злочину вчиненим групою осіб можливе лише тоді, коли встановлено, що кожен зі співучасників діяв як співвиконавець, (постанови ВС від 30.11.2023 у справі № 673/930/21 та від 24.10.2023 у справі № 573/1689/16-к). Проте обвинувальний акт не містить конкретизації ролей ОСОБА_5 та ОСОБА_4 . Сторона обвинувачення не визначила, які саме виконавські функції покладалися на кожного з них, та не кваліфікувала їхні дії через призму ст. 27 КК України. Відсутність доказів узгодженості дій та розподілу ролей робить інкриміновану кваліфікуючу ознаку за ч. 2 ст. 28 КК України недоведеною.

Аналіз показань свідків обвинувачення ОСОБА_20 , ОСОБА_19 та ОСОБА_18 у сукупності з іншими матеріалами справи повністю спростовує інкриміновану обвинуваченим кваліфікуючу ознаку - вчинення злочину «за попередньою змовою групою осіб». Суд констатує відсутність будь-яких pactum sceleris між ОСОБА_5 та ОСОБА_4 . Прокурором не надано жодного доказу, який би доводив особисте знайомство свідків - членів тендерного комітету з ОСОБА_4 директором ТОВ «Свалява-Міськбуд», яке виграло тендер, що робить версію обвинувачення про упереджений вибір переможця закупівлі, з метою подальшого розкрадання майна, недоведеною.

Зловживання службовим становищем як спосіб заволодіння майном вимагає використання особою своїх організаційно-розпорядчих функцій всупереч інтересам служби.

Судом встановлено, що контроль за якістю та обсягами будівельних робіт згідно з умовами договору покладався на залученого інженера з технічного нагляду, а не безпосередньо на представників замовника Рахівської міської ради. З боку підрядника ТОВ «Свалява-Міськбуд» відповідальними за актуальність даних, які надавалися для внесення в акти КБ-2в були інженери ОСОБА_12 та ОСОБА_11 , що підтверджено показаннями останнього. За таких обставин дії ОСОБА_5 та ОСОБА_4 перебували в межах їхніх посадових повноважень і не містили ознак протиправного зловживання статусом з метою розтрати чи привласнення коштів.

Підсумовуючи викладене, суд констатує, що сукупність наданих стороною обвинувачення доказів не дозволяє дійти однозначного висновку про наявність у діях ОСОБА_5 та ОСОБА_4 складу інкримінованого їм кримінального правопорушення за ч. 5 ст. 191 КК України. Суд констатує, що висунуте ОСОБА_5 та ОСОБА_4 обвинувачення не подолало стандарт доказування «поза розумним сумнівом», оскільки в ході процесу не знайшла свого підтвердження жодна з обов`язкових ознак складу вказаного правопорушення. Зокрема, констатована судом недопустимість ключових доказів у поєднанні з доведеним фактом реального виконання будівельних робіт нівелює твердження про наявність матеріальної шкоди як обов`язкової ознаки об`єктивної сторони розтрати та привласнення майна. Вказана обставина своєю чергою спростовує існування в діях осіб корисливого мотиву та прямого умислу, вказуючи на відсутність суб`єктивної сторони злочину та підтверджуючи виключно цивільно-правову природу виниклих між сторонами відносин. Ба більше, юридична не конкретизованість обвинувачення щодо розподілу функціональних ролей між фігурантами та відсутність будь-яких доказів їхньої попередньої домовленості свідчить про недоведеність кваліфікуючої ознаки співучасті. За таких умов, враховуючи засади презумпції невинуватості, суд приходить до переконання про відсутність у діянні обвинувачених складу інкримінованого кримінального правопорушення.

За таких умов, виходячи із загальних засад кримінального судочинства - верховенства права, презумпції невинуватості та забезпечення доведеності вини, суд, оцінивши всі докази в їх сукупності, приходить до переконання про відсутність у діянні обвинувачених складу інкримінованого кримінального правопорушення, що відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 373 КПК України є безумовною підставою для ухвалення виправдувального вироку стосовно ОСОБА_5 та ОСОБА_4 за ч. 5 ст. 191 КК України.

Щодо обвинувачення ОСОБА_4 за ч. 2 ст. 366 КК України, ОСОБА_5 ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 366 КК України.

Оцінюючи обґрунтованість пред`явленого ОСОБА_5 та ОСОБА_4 обвинувачення за ст. 366 КК України, суд виходить із того, що суспільна небезпечність службового підроблення полягає у заподіянні шкоди відносинам, що забезпечують нормальну діяльність державного та громадського апарату, а також управлінську діяльність суб`єктів господарювання.

З об`єктивної сторони службове підроблення характеризується діями, що полягають у внесенні до офіційних документів неправдивих відомостей, тобто інформації, яка повністю або частково не відповідає дійсності, при збереженні форми та реквізитів документа. Склад цього злочину є формальним і вважається закінченим з моменту вчинення зазначених дій.

Вирішуючи питання про наявність предмета даного злочину, суд відхиляє доводи захисників щодо відсутності в актів форми КБ-2в статусу офіційного документа. Керуючись вимогами ч. 6 ст. 368 КПК України та враховуючи правову позицію Верховного Суду, викладену в постанові ККС ВС від 13 жовтня 2021 року у справі № 371/498/20, згідно з якою з огляду на примітку до ст. 358 КК документ первинного обліку форми № КБ-2в, а саме - акт приймання виконаних будівельних робіт, засвідчує конкретні факти, які здатні спричинити наслідки правового характеру у вигляді виникнення (реалізації), зміни або припинення певних прав та/або обов`язків, а тому є офіційним документом.

Відповідно до висунутого обвинувачення, ОСОБА_5 інкримінується сприяння у внесенні неправдивих відомостей до актів КБ-2в № 2, № 3 та № 4 (ч. 5 ст. 27 ч. 2 ст. 366 КК України), а ОСОБА_4 - безпосереднє внесення таких відомостей з метою приховування робіт, що виконувалися поза межами проєктно-кошторисної документації (ч. 2 ст. 366 КК України).

Проте, аналізуючи нормативне обґрунтування обвинувачення, суд констатує його очевидну внутрішню суперечність. Сторона обвинувачення, обґрунтовуючи ознаки офіційного документа, посилається на норми Постанови КМУ № 668 у редакції від 17.01.2023 року. Суд зауважує, що зазначена редакція нормативно-правового акта була прийнята майже через рік після інкримінованих подій, що свідчить про ігнорування принципу дії закону в часі та робить такі посилання юридично нікчемними. Крім того, посилання обвинувачення на лист Держкомбуду № 7/98 від 03.03.1998 року як на джерело обов`язкових правил є помилковим, оскільки листи міністерств та відомств мають лише інформаційно-рекомендаційний характер і не є нормативно-правовим актом.

Ключовим аспектом складу злочину, передбаченого ст. 366 КК України, є встановлення самого факту неправдивості внесених відомостей. Обвинувачення стверджує, що акти КБ-2в містили дані про обсяги робіт, які фактично не виконувалися або не підлягали оплаті через невідповідність первісній проєктно-кошторисній документації.

Однак, як встановлено судом під час оцінки доказів за ст. 191 КК України, основним і єдиним джерелом підтвердження «завищення» обсягів або їх невідповідності були висновки будівельно-технічних експертиз №189 К від 21.09.2022 та №202 К від 13.03.2023. Враховуючи, що ці експертизи визнані судом недопустимими доказами внаслідок істотних порушень кримінального процесуального закону при їх призначенні та проведенні, вони не можуть бути використані для підтвердження об`єктивної сторони службового підроблення.

Інших належних та допустимих доказів, які б спростовували істинність відомостей, внесених ОСОБА_4 до актів КБ-2в № 2, № 3 та № 4, або вказували на завідоме усвідомлення ОСОБА_5 та ОСОБА_4 їхньої неправдивості, стороною обвинувачення суду не надано.

Аналізуючи доводи обвинувачення щодо вчинення ОСОБА_4 службового підроблення та пособництва у вказаному діянні з боку ОСОБА_5 , суд виходить із того, що суб`єктивна сторона складу злочину, передбаченого ст. 366 КК України, характеризується виключно прямим умислом та обов`язковою ознакою - завідомістю, що передбачає усвідомлення особою саме неправдивого характеру відомостей, які вносяться до офіційних документів.

Водночас стороною обвинувачення не надано жодного належного та допустимого доказу на підтвердження того, що ОСОБА_4 діяв із наміром спотворити дійсність або усвідомлював невідповідність даних в актах фактичним обставинам. Навпаки, версія обвинувачення про внесення завідомо неправдивих відомостей повністю спростовується дослідженими у судовому засіданні письмовими доказами в оригіналах. Зокрема, офіційний лист підрядника №142 від 18.10.2021 щодо невідповідності характеристик ґрунту проєктним показникам та протокол погодження від 25.10.2021 за участю замовника, підрядника, представників авторського та технічного наглядів, беззаперечно доводять, що дії ОСОБА_4 були спрямовані на відкриту фіксацію змін обсягів робіт, обумовлених об`єктивною зміною геологічних умов будівництва.

Подальше отримання позитивного висновку державної експертизи від 16.10.2022 щодо вказаних обсягів ретроспективно підтверджує достовірність відомостей, внесених до актів приймання виконаних будівельних робіт, що виключає саму можливість кваліфікації таких дій як службового підроблення. Крім того, дані щодо обсягів виконаних робіт вносилися на підставі наданих відповідальними працівниками підрядника інженерами ОСОБА_12 і ОСОБА_11 та перевірялися інженером з технічного нагляду ОСОБА_9 , що безпосередньо в судовому засіданні підтверджено свідками обвинувачення. При цьому, визнані судом недопустимими докази обвинувачення в частині нібито завищення обсягів виконаних робіт не можуть бути покладені в основу висновку про винуватість осіб.

З огляду на викладене, суд приходить до переконання, що в ході судового розгляду не було доведено наявність у діях ОСОБА_4 та ОСОБА_5 складу кримінального правопорушення, передбаченого ст. 366 КК України, оскільки відсутність прямого умислу та ознаки завідомості неправдивих відомостей свідчить про недоведеність суб`єктивної сторони злочину, що згідно з п. 3 ч. 1 ст. 373 КПК України тягне за собою виправдання обвинувачених за даною статтею.

Щодо обвинувачення ОСОБА_4 за ч. 1 ст. 209 КК України.

Оцінюючи законність висунутого ОСОБА_4 обвинувачення за ч. 1 ст. 209 КК України, суд насамперед звертає увагу на недотримання стороною обвинувачення належної правової процедури як на стадії повідомлення про підозру, так і на стадії збирання доказів.

Судом встановлено, що у межах даного кримінального провадження було порушено фундаментальний порядок повідомлення про підозру. Згідно з матеріалами справи, повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри від 28.06.2023 року, яка вперше містила кваліфікацію за ст. 209 КК України, не було вручено ОСОБА_4 у спосіб, визначений ст. 278 КПК України. Факт отримання вказаного документа виключно захисником, за відсутності підтвердження вручення його безпосередньо особі, свідчить про те, що ОСОБА_4 не набув статусу підозрюваного за ч. 1 ст. 209 КК України у встановленому законом порядку.

Дотримання процедури повідомлення про підозру є передумовою легітимності подальшого стадіального просування кримінального провадження. Вручення обвинувального акта без належного попереднього повідомлення про підозру за конкретним епізодом нівелює право особи на захист (ст. 6 Конвенції) та позбавляє обвинувачення законної підстави. Оскільки обвинувальний акт у частині ст. 209 КК України ґрунтується на дефектній процедурі набуття статусу підозрюваного, це унеможливлює визнання особи винуватою.

Згідно з матеріалами провадження, змінена підозра від 28.06.2023, яка містила додаткову кваліфікацію за ч. 1 ст. 209 КК України, не була вручена безпосередньо ОСОБА_4 у спосіб, визначений ст. 278 КПК України. Факт отримання цього документа лише захисником не може вважатися належним виконанням вимог закону. Суд наголошує, що відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, право бути негайно і детально поінформованим про характер і причину обвинувачення є фундаментальною гарантією. Недотримання порядку вручення підозри безпосередньо особі нівелює легітимність подальшого набуття нею процесуального статусу за вказаним епізодом та ставить під сумнів законність складеного на цій основі обвинувального акту.

Основним доказом, на якому ґрунтується обвинувачення за ч. 1 ст. 209 КК України, є Висновок аналітичного дослідження ГУ ДПС у Закарпатській області № 05/07-16-08-00-12/33000657 від 20.02.2023 (т. 8 а.с. 63-84, 85-116).

Оцінюючи вказаний документ, суд зазначає, що слідча, залучивши спеціаліста ДПС для надання висновку у справі про злочини (ст. 191, ст. 366 КК), діяла поза межами повноважень, визначених п. 7 ч. 4 ст. 71 КПК України, оскільки право спеціаліста надавати висновки обмежене виключно кримінальними проступками.

Згідно з висновками викладеними в рішенні Конституційного суду України № 12-рп/2011 від 20.10.2011 року (справа № 1-31/2011), визнаватися допустимими і використовуватися як докази в кримінальній справі можуть тільки фактичні дані, одержані відповідно до вимог кримінально-процесуального законодавства. Перевірка доказів на їх допустимість є найважливішою гарантією забезпечення прав і свобод людини і громадянина в кримінальному процесі та ухвалення законного і справедливого рішення у справі.

Висновки спеціаліста про «ознаки» та «можливий зв`язок» операцій з легалізацією є суб`єктивними припущеннями, які не є фактичними даними в розумінні ст. 84 КПК та не можуть бути покладені в основу вироку,

Отже, Висновок аналітичного дослідження ГУ ДПС у Закарпатській області № 05/07-16-08-00-12/33000657 від 20.02.2023 суд, на підставі ст. 86 КПК України, визнає недопустимим доказом.

Також, суд наголошує на похідному характері ст. 209 КК України. Враховуючи встановлену судом відсутність у діях обвинуваченого ОСОБА_4 складу предикатного злочину за ч. 5 ст. 191 КК України, майно (кошти) не набуло статусу здобутого злочинним шляхом, що свідчить про відсутність об`єктивної сторони ч. 1 ст. 209 КК України.

Крім того, використання корпоративної картки для зняття готівки на господарські потреби в межах лімітів, встановлених Постановою НБУ №18 є законним правом суб`єкта господарювання в розумінні ст. 4 Закону «Про платіжні послуги».

З огляду на викладене, враховуючи дефектність процедури набуття статусу підозрюваного, недопустимість ключового доказу обвинувачення та відсутність предикатного діяння, суд приходить до переконання про відсутність у діях ОСОБА_4 складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 209 КК України. На підставі п. 3 ч. 1 ст. 373 КПК України, обвинувачений ОСОБА_4 підлягає виправданню за вказаною статтею.

VІ. Висновки суду.

При вирішенні питання про винуватість ОСОБА_5 та ОСОБА_4 у пред`явленому обвинуваченні, суд виходить із засад, закріплених у ст. 94 КПК України, згідно з якими кожний доказ оцінюється з точки зору належності, допустимості, достовірності, а їх сукупність - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення.

Дотримуючись вимог ст. 370 КПК України, суд наголошує, що судове рішення повинно бути ухвалене на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені дослідженими під час розгляду доказами, з наведенням належних і достатніх мотивів його ухвалення.

Відповідно до ст. 62 Конституції України та ст. 17 КПК України, в основу яких покладено принцип презумпції невинуватості, особа вважається невинуватою, доки її вину не буде доведено у порядку, передбаченому законом, і встановлено обвинувальним вироком суду. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь принцип in dubio pro reo.

Суд, враховуючи правові позиції Верховного Суду, викладені зокрема, у справах № 712/13361/15 та № 688/788/15-к, зазначає, що стандарт доведення "поза розумним сумнівом" вимагає, щоб сукупність встановлених обставин виключала будь-яке інше розумне пояснення події, крім того, що інкримінований злочин був вчинений саме обвинуваченим.

Цей стандарт передбачає, що поза розумним сумнівом має бути доведений кожний з елементів, які є важливими для правової кваліфікації діяння: як об`єктивної, так і суб`єктивної сторони. У справах, де характер умислу має ключове значення, зокрема за ст. 191 та ст. 366 КК України, суд має встановити обставини, які не лише доводять наявність такого умислу, а й виключають будь-який інший характер дій особи, включаючи відсутність кримінального наміру.

Принцип презумпції невинуватості, як неодноразово наголошував Європейський суд з прав людини (справи «Барбера, Мессеге і Джабардо проти Іспанії», «Яременко проти України»), вимагає, щоб обов`язок доказування лежав на стороні обвинувачення. Будь-який сумнів має тлумачитися на користь підсудного. Доведення винуватості має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, які є достатньо вагомими, чіткими та узгодженими між собою.

Суд зазначає, що для визнання винуватості доведеною недостатньо, щоб версія обвинувачення була лише «більш вірогідною» за версію захисту. Необхідно, щоб будь-який обґрунтований сумнів у версії обвинувачення був спростований фактами, встановленими на підставі допустимих доказів. Наявність обставин, яким сторона обвинувачення не може надати розумного пояснення або які вказують на можливість іншої (незлочинної) версії події, є підставою для висновку про недоведеність вини.

Згідно з ч. 1 ст. 373 КПК України, виправдувальний вирок ухвалюється, якщо не доведено, що: 1) вчинено кримінальне правопорушення; 2) воно вчинене обвинуваченим; 3) в діянні обвинуваченого є склад кримінального правопорушення.

Обвинувальний вирок не може ґрунтуватися на припущеннях і ухвалюється лише за умови повного доведення винуватості особи. Оскільки сторона обвинувачення, пред`являючи обвинувачення, самостійно визначає межі доказування, саме на неї покладається тягар спростування доводів захисту щодо відсутності складу злочину.

Реалізуючи приписи ст. 94 КПК України, суд за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, здійснив перевірку та надав належну оцінку кожному доказу сторони обвинувачення з точки зору їх допустимості, належності та достовірності. Навівши детальний аналіз досліджених даних, суд дійшов обґрунтованого переконання, що сукупність наданих матеріалів є недостатньою для встановлення винуватості осіб, а версія обвинувачення не знайшла свого підтвердження щодо жодного з інкримінованих складів правопорушень: ані в частині дій ОСОБА_5 за ч. 5 ст. 191, ч. 5 ст. 27 - ч. 2 ст. 366 КК України, ані в частині дій ОСОБА_4 за ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 366 та ч. 1 ст. 209 КК України.

Варто наголосити, що відповідно до засад кримінального процесуального закону, тягар доведення обґрунтованості обвинувачення та обов`язок надання неспростовних доказів винуватості покладено виключно на сторону обвинувачення. Виконуючи свій професійний обов`язок, передбачений ст. 92 КПК України, обвинувачення мало довести перед судом існування єдиної логічної версії подій, якою розумна і безстороння людина могла б пояснити встановлені факти. Натомість у даному провадженні поза розумним сумнівом не було доведено ключових елементів, які є визначальними для правової кваліфікації діянь - як тих, що формують об`єктивну сторону, зокрема, наявність збитків та протиправність дій, так і тих, що визначають суб`єктивну сторону - форму вини, мотив і мету.

Згідно з вимогами ст. 91 КПК України, доказуванню підлягають не лише обставини вчинення події, а й форма вини та мотив. Суд акцентує, що особа може бути засуджена лише за умови встановлення всіх без винятку складових складу кримінального правопорушення, визначеного законом. Недоведеність хоча б одного з елементів - об`єкта, об`єктивної сторони, суб`єкта чи суб`єктивної сторони, свідчить про відсутність у діях особи складу злочину в цілому.

Оскільки в ході судового розгляду сторона обвинувачення не спростувала обґрунтованих сумнівів щодо наявності складу інкримінованих злочинів та не надала достатньої сукупності взаємопов`язаних доказів для подолання принципу поза розумним сумнівом, суд, керуючись положеннями ст. 373 КПК України, дійшов висновку про необхідність ухвалення виправдувального вироку. Відсутність доведеності того, що в діянні обвинувачених є склад кримінальних правопорушень, є імперативною підставою для їх виправдання, що корелюється з обов`язком суду забезпечити справедливий розгляд та захистити особу від необґрунтованого засудження.

Наведене судом обгрунтування фактичних обставин справи узгоджується з практикою Верховного Суду, викладеної зокрема в Постанові від 11.09.2025 у справі №308/16165/22.

VІІ. Інші питання, які вирішуються судом при ухваленні вироку.

У даному кримінальному провадженні щодо обвинуваченого ОСОБА_4 обрано запобіжний захід у виді особистого зобов`язання, щодо обвинуваченого ОСОБА_5 - у вигляді застави в розмірі 214 720 (двісті чотирнадцять тисяч сімсот двадцять) гривень.

Сторони кримінального провадження не заявляли клопотання в порядку статті 331 КПК України про зміну, чи скасування відносно обвинувачених запобіжного заходу. Отже, суд не вбачає підстав для скасування запобіжних заходів обраних відносно обвинувачених до набрання вироком законної сили.

Цивільний позов у рамках даного кримінального провадження не заявлено.

Процесуальні витрати в кримінальному провадженні, вартість проведення судових почеркознавчих експертиз: № СЕ-19/107-23/1945-ПЧ від 02.03.2023 - 3020,48 гривні, № СЕ-19/107-23/1949-ПЧ від 14.03.2023 - 2265,36 гривні, слід віднести на рахунок держави.

Речові докази в справі відсутні.

Керуючись статтями 7, 100, 124, 128, 349, 368-370, 373, 374, 376, 394, 395, 615 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ :

ОСОБА_5 визнати невинуватим у пред`явленому обвинуваченні у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191 КК України, ч. 5 ст. 27 - ч. 2 ст. 366 КК України та виправдати його на підставі п. 3 ч. 1 ст. 373 КПК України, у зв`язку з відсутністю в його діях складу кримінальних правопорушень.

ОСОБА_4 визнати невинуватим у пред`явленому обвинуваченні у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191 КК України, ч. 2 ст. 366 КК України, ч. 1 ст. 209 КК України та виправдати його на підставі п. 3 ч. 1 ст. 373 КПК України, у зв`язку з відсутністю в його діях складу кримінальних правопорушень.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_5 у вигляді застави в розмірі 214 720 (двісті чотирнадцять тисяч сімсот двадцять) гривень, обраний ухвалою слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду від 20.06.2023- залишити без змін до набрання вироком законної сили.

Після набрання вироком законної сили заставу в розмірі 214 720 грн, внесену ОСОБА_5 , повернути заставодавцю.

Запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання, обраний щодо ОСОБА_4 ухвалою Рахівського районного суду від 09.01.2024- залишити без змін до набрання вироком законної сили.

Арешт майна, накладений ухвалою слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду від 19.06.2023 (справа 308/10089/23, провадження 1кс/308/2540/23 у межах кримінального провадження № 1202207000000148, на автомобіль марки FORD RANGER, 2014 року випуску, VIN НОМЕР_3 , д.н.з. НОМЕР_4 , що належить ОСОБА_4 - скасувати після набрання вироком законної сили.

Арешт майна, накладений ухвалою слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду від 19.06.2023 (справа 308/10089/23, провадження 1кс/308/2541/23 у межах кримінального провадження № 1202207000000148 на житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_2 , що належить ОСОБА_5 - скасувати після набрання вироком законної сили.

Процесуальні витрати за проведення судових почеркознавчих експертиз: № СЕ-19/107-23/1945-ПЧ від 02.03.2023 в розмірі 3020,48 гривні (три тисячі двадцять гривень 48 копійок); № СЕ-19/107-23/1949-ПЧ від 14.03.2023 в розмірі 2265,36 гривні (дві тисячі двісті шістдесят п`ять гривень 36 копійок) - віднести на рахунок держави.

Вирок може бути оскаржений до Закарпатського апеляційного суду через Рахівський районний суд Закарпатської області протягом тридцяти днів з моменту його проголошення.

Вирок набирає законної сили після спливу закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого ч. 2 ст. 395 КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку суду негайно після його проголошення вручити обвинуваченим та прокурору в порядку, визначеному ч. 7 ст. 376, ч. 15 ст. 615 КПК України.

Учасники кримінального провадження мають право отримати копію вироку в канцелярії суду.

Суддя: ОСОБА_1