Постанова № 136080854, 28.04.2026, Слов'янський міськрайонний суд Донецької області

Єд. унік. № 243/539/26

Провадження № 3/243/263/2026

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 квітня 2026 року м. Слов`янськ

Суддя Слов`янського міськрайонного суду Донецької області Соловйова О.О., розглянувши матеріали, які надійшли з ВП №4 Краматорського РУП ГУНП в Донецькій області, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , громадянина України, військовослужбовця в/ч НОМЕР_2 , який мешкає за адресою: АДРЕСА_1 ,

-за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -

В С Т А Н О В И В:

09.01.2026 року о 12-40 год. в Краматорський р-н, с. Майдан, вул. Центральна, біля буд. 101, водій керував автомобілем IVECO 35С, р.н. НОМЕР_3 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння (запах алкоголю з порожнини рота). Від проходження огляду на стан сп`яніння у медичному закладі та продуття Alcotest 6810 Драгер відмовився під відеозапис. Від права керування усунений. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.5 ПДР України, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.

ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, повідомлявся належним чином про дату, час та місце розгляду справи.

Адвокат Іваськевич Х.П. в судовому засіданні просила проводити розгляд справи за відсутності ОСОБА_1 , оскільки останній є військовослужбовцем та виконує службові обов`язки. Також повідомила, що відповідно до пояснень ОСОБА_1 , його було зупинено орієнтовно на 2 години раніше до початку відеофіксації. Після того, працівники поліції з ним спілкувалися. ОСОБА_1 погодився пройти тестування на стан алкогольного сп`яніння на місці, однак працівник поліції його почав відмовляти та казав про те, що процедура буде довго тривати. Оскільки ОСОБА_1 поспішав, тому йому довелось відмовитись від проходження огляду. Потім на місце зупинки приїхав інший працівник поліції та попросив ОСОБА_1 перепаркувати авто, зафіксувавши на відео момент керування. Також ОСОБА_1 просив суд не позбавляти його права керувати транспортними засобами, адже воно необхідно йому для виконання бойових завдань. У зв`язку з вищевикладеним, захисник просила справу про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 закрити за відсутністю події та складу правопорушення.

Суд, вислухавши доводи адвоката Іваськевич Х.П., дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, у відповідності до положень ст. 252 КУпАП, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, приходить до наступного.

Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин справи.

Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Адміністративним правопорушенням відповідно до ч. 1 ст. 130 КУпАП визнається керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, вчинене особою.

Відповідно до п. 2.5 Правил дорожнього руху України водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта та ін.

Винуватість ОСОБА_1 у скоєнні адміністративного правопорушення підтверджена:

- протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД №940307 від 09.01.2026 року зі змісту якого вбачається, що 09.01.2026 року о 12-40 год. в Краматорський р-н, с. Майдан, вул. Центральна, біля буд. 101, водій керував автомобілем IVECO 35С, р.н. НОМЕР_3 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння (запах алкоголю з порожнини рота). Від проходження огляду на стан сп`яніння у медичному закладі та продуття Alcotest 6810 Драгер відмовився під відеозапис. Від права керування усунений. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.5 ПДР України, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП. Також ОСОБА_1 були роз`ясненні його права та обов`язки, передбачені ст. 63 Конституції України, ст. 268 КУпАП, що підтверджується підписом в протоколі;

- направленням на медичний огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів , що знижують увагу та швидкість реакції до Слов`янської міського наркологічного диспансеру від 09.01.2026 року;

- довідкою за базами «ІПНП Армор», відповідно до якої посвідчення водія серійним номером НОМЕР_4 від 05.03.2008 року, категорії «В, С1, С» видане на ім`я ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ;

- довідкою інспектора СРПП ВП №4 Краматорського РУП ГУНП в Донецькій області, встановлено, що гр. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , при перевірці за наявними базами інформаційного порталу Національної поліції не значиться серед списку позбавлених права керування транспортними засобами, отримував посвідчення водія НОМЕР_4 від 05.03.2008 року, категорії «В, С1, С». Протягом року до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП не притягався;

- відеозаписом, зі змісту якого вбачається факт керування та зупинки працівниками поліції т.з. IVECO 35С, р.н. НОМЕР_3 , під керуванням ОСОБА_1 . Причина зупинки автомобіль на іноземній реєстрації. На питання працівника поліції, ОСОБА_1 повідомив, що вчора не вживав алкогольні напої. Водію було запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці за допомогою алкотесту Драгер, на що останній відмовився. Надалі водію було запропоновано пройти такий огляд на стан сп`яніння у мед. закладі, однак він теж відмовився та повідомив, що поспішає. Водія ОСОБА_1 було попереджено про відповідальність згідно пункту правил 2.5 ПДР України та про те, що буде складено протокол за ст. 130 КУпАП. Працівник поліції ознайомив водія зі змістом складеного відносно нього протоколу, заперечень чи клопотання від нього не надходило.

Таким чином, суддею достовірно встановлено, що поліцейський виконав всі вимоги чинного законодавства і вжив всі можливі дії в межах закону, порушень з його боку встановлено не було, у свою чергу водій ОСОБА_1 не виконав свій обов`язок, передбачений п. 2.5 ПДР України.

Варто зазначити, що відповідно до вимог п. 2.5 ПДР України, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Сама правова природа цієї норми має імперативний характер та зобов`язує кожного, хто має дозвіл на керування транспортними засобами неухильно дотримуватись цього пункту. Таким чином, ОСОБА_1 , маючи посвідчення водія повинен знати ПДР та їх виконувати. Крім того, ст. 68 Конституції України встановлено, що незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.

У разі невиконання вимог п. 2.5 ПДР України передбачена адміністративна відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП, а саме - за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.

Суд звертає увагу на те, що згідно диспозиції даної частини статті, для настання адміністративної відповідальності не має значення причина відмови особи, яка керує транспортним засобом від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції за виключенням обставин, які встановлені ст. 17 КУпАП.

Доводи захисника про порушення поліцейськими здійснення відеофіксації обставин події, суд вважає безпідставними. Суд зазначає, що на записах з боді-камери працівника поліції відображено подію правопорушення послідовно, на відеозаписі чітко та повно зафіксовано керування транспортним засобом, відмову водія від проходження огляду на визначення стану алкогольного сп`яніння на місці зупинки та в мед. закладі, роз`яснення прав, наслідків відмови і повідомлення про складення протоколу за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Тобто, вказаний відеозапис надає можливість повно та об`єктивно дослідити обставини вчиненого правопорушення, детально відновити послідовність подій та конкретизувати поведінку осіб, які приймали участь у складанні протоколу про адміністративне правопорушення, отриманий у встановленому законом порядку і здійснений працівниками поліції за допомогою наявних в них технічних засобів, тому є належним та допустимим доказом вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення.

Вказаний доказ оцінений за внутрішнім переконанням суду, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і справедливістю. Таким чином, для вирішення справи важливими є фактичні дані, зафіксовані за допомогою відеокамери поліцейського, які свідчать про вчинення адміністративного правопорушення. Отже, вищезазначене жодним чином не порушує права особи, що притягається до відповідальності, не впливає на суть встановлених фактичних обставин, кваліфікацію дій особи, законність дій працівників поліції.

Безпідставним є твердження, про те, що ОСОБА_1 висловив бажання щодо проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки, адже зі змісту дослідженого відеозапису встановлено, що водій чітко відмовився від проходження огляду як на місці зупинки, так і в мед. закладі та повідомив, що поспішає. Будь-яких заперечень чи бажання пройти огляд на місці з його боку не надходило. Отже, суд розцінює дане твердження як захист та намагання уникнути адміністративної відповідальності.

За таких обставин, оцінивши наведені докази в їх сукупності, приходжу до висновку про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та доведеність його вини «поза розумним сумнівом», а тому підстав для закриття провадження у справі, визначених п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, суд не вбачає.

Частиною 1 ст. 33 КУпАП передбачено, що стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України. При накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Обставин, що пом`якшують та обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення, не встановлено.

Керування транспортними засобами у стані алкогольного сп`яніння тягне за собою накладення штрафу з обов`язковим позбавленням права керування транспортними засобами. Кодекс України про адміністративне правопорушення не містить положень, які б давали суду можливість накласти на правопорушника більш м`яке стягнення, ніж передбачене санкцією статті КУпАП, а застосування закону про кримінальну відповідальність за аналогією заборонено (ч. 4 ст. 3 Кримінального кодексу України).

При обранні міри адміністративного стягнення, враховуючи обставини вчиненого правопорушення, особу порушника, а саме те, що він є працездатним, ступінь його вини, майновий стан, приходжу до переконання про можливість накладення адміністративного стягнення у межах санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП, а саме - штрафу у розмірі 1000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян (у сумі 17000 грн.), з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік. Таке стягнення буде справедливим, необхідним та достатнім для його виправлення та попередження нових правопорушень.

Окрім того, в порядку ст. 40-1 КУпАП з правопорушника ОСОБА_1 на користь держави підлягає стягненню сума судового збору в розмірі 665,60 грн.

На підставі наведеного вище та керуючись статями 40-1, 130, 247, 283-284, 287 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 винним у скоєнні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу на користь держави у розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян в сумі 17000 (сімнадцять тисяч) грн. 00 коп., який перерахувати на р/р UA198999980313090149000005001, отримувач коштів: Донецьке ГУК/м. Донецьк/21081300, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37967785, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код класифікації доходів бюджету: 21081300, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 на користь держави на рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001, Отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106, Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783, Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), Код класифікації доходів бюджету: 22030106, судовий збір у розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) грн. 60 коп.

Відповідно до статті 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через 15 днів з дня вручення постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення. Штраф, накладений за вчинення адміністративного правопорушення, вноситься порушником в установу банку України.

Відповідно до статті 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.

Скаргу на постанову у справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови. Апеляційна скарга подається до Дніпровського апеляційного суду через місцевий суд, який виніс постанову.

Строк пред`явлення виконавчого документа до виконання 3 (три) місяці.

Повний текст постанови виготовлений 28.04.2026 року.

Суддя О.О. Соловйова