Ухвала суду № 136076684, 29.04.2026, Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 202/2432/26

Провадження № 2/202/3445/2026

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

про відмову у передачі справи за підсудністю до іншого суду

29 квітня 2026 року м.Дніпро

Індустріальний районний суд м. Дніпра у складі судді Михальченко А.О.,

секретар судового засідання Пономаренко О.М.,

за участю:

представника позивача адвоката Конюшенко І.Д. (в режимі ВКЗ)

представника відповідача Рабко Т.О. (в режимі ВКЗ)

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання представника відповідача Рабко Тетяни Олексіївни щодо передачі справи до іншого суду у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Шахтоуправління «Покровське» про відшкодування моральної шкоди,-

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Індустріального районного суду м. Дніпра перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Шахтоуправління «Покровське» про відшкодування моральної шкоди.

24.03.2026 по справі відкрите спрощене позовне провадження.

25.03.2026 через підсистему «Електронний суд» від представника відповідача Рабко Т.О. надійшло клопотання про передачу справи за підсудністю, яке обґрунтовано тим, що юридичною адресою Відповідача ПРАТ «ШУ «ПОКРОВСЬКЕ» визначено: 85300, Україна, Донецька обл., місто Покровськ, площа Шибанкова, будинок 1а, тому розгляд даної позовної заяви повинен відноситися до юрисдикції Покровського міськрайонного суду Донецької області.

Рішенням Вищої ради правосуддя № 74 від 29.08.2024 територіальна підсудність судових справ Красноармійського міськрайонного суду Донецької області (25 квітня 2025 року набув чинності Закон України «Про внесення змін до Закону України Про судоустрій і статус суддів щодо зміни найменування місцевих загальних судів» № 4273-IX від 26 лютого 2025 року. Відповідно до цього закону найменування суду змінено на Покровський міськрайонний суд Донецької області) з 02.09.2024 визначено за Заводським районним судом міста Кам`янського.

Представник Позивача у позові зазначає, що Позивач є внутрішньо переміщеною особою та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , однак з 16.08.2017 року довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи не належить до переліку документів, на підставі яких вноситься інформація про зареєстроване місце перебування особи.

Таким чином, вважає, що оскільки позивач є громадянином України, а не особою, яка отримала довідку про звернення за захистом в Україні, та копія позовної заяви разом із додатками, що направлена Відповідачу не має підтверджуючих документів про реєстрацію місця проживання Позивача на території, що відноситься до Індустріального районного суду міста Дніпра, то справа підсудна Заводському районному суду м. Кам`янського Дніпропетровської області.

Просить суд направити матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства "Шахтоуправління "Покровське" про відшкодування моральної шкоди у справі № 202/2432/26 за підсудністю до Заводського районного суду м. Кам`янського Дніпропетровської області, який знаходиться за адресою: 51925, Дніпропетровська обл., м. Кам`янське, вул. Ігнатія Ясюковича, 5.

У судовому засіданні представник відповідача Рабко Т.О. клопотання про передачу справи за підсудністю підтримала та просила його задовольнити.

Представник позивача адвокат Конюшенко І.Д. заперечувала проти передачі справи за підсудністю, оскільки підсудність справи визначена позивачем за місцем свого перебування, яке підтверджено довідкою ВПО.

Проаналізувавши доводи, викладені представником відповідача щодо передачі справи до іншого суду, а також заслухавши представника позивача та дослідивши довідку ВПО, яку надано для обґрунтування відповідної позиції, суд дійшов до наступного.

Частиною 1 ст. 28 ЦПК України визначено, що позови про, що виникають з трудових правовідносин, можуть пред`являтися також за зареєстрованим місцем проживання чи перебування позивача.

Предметом спору у цій справі є вимога про грошову компенсацію немайнових втрат (моральної шкоди), заподіяної позивачу внаслідок професійного захворювання, яке отримано ним під час перебування у трудових відносинах з відповідачем. Тобто, позов виник з трудових правовідносин.

Вирішуючи питання про відкриття провадження у цій справі, з метою додержання правил підсудності, судом була отримана відповідь з Єдиного державного демографічного реєстру №2501299 від 24.03.2026, з якої судом встановлено, що зареєстрованим місцем проживання відповідача ОСОБА_1 є адреса: АДРЕСА_2 .

Також судом була отримана відповідь з Єдиної інформаційної системи соціальної сфери щодо інформації про внутрішньо переміщену особу (відповідь №2501313 від 24.03.2026) з якої судом встановлено, що з 16.02.2026 позивач ОСОБА_1 взятий на облік як внутрішньо переміщена особа за адресою: АДРЕСА_1 , що також підтверджено відповідною довідкою, яка додана до позовної заяви.

У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 24 червня 2024 року у справі № 554/7669/21 (провадження № 61-5805сво23) вказано, що «положення частини першої статті 27, частини першої статті 28 ЦПК України імперативно встановлюють, що визначення територіальної юрисдикції (підсудності) здійснюється з урахуванням зареєстрованого місця проживання або перебування фізичної особи сторони у справі, якщо інше не передбачено законом. Зазначена вимога процесуального закону унеможливлює зловживання процесуальними правами під час визначення підсудності. Отже, у нормах ЦПК України передбачено використання лише зареєстрованого місця проживання, фактичне місце проживання фізичної особи не має правового значення».

Водночас відповідно до частини першої статті 1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» внутрішньо переміщеною особою є громадянин України, іноземець або особа без громадянства, яка перебуває на території України на законних підставах та має право на постійне проживання в Україні, яку змусили залишити або покинути своє місце проживання у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру.

Адресою покинутого місця проживання внутрішньо переміщеної особи в розумінні цього Закону визнається адреса місця проживання особи на момент виникнення обставин, зазначених у частині першій цієї статті (частина друга статті 1 вказаного Закону).

Факт внутрішнього переміщення підтверджується довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, що діє безстроково, крім випадків, передбачених статтею 12 цього Закону. Підставою для взяття на облік внутрішньо переміщеної особи є проживання на території, де виникли обставини, зазначені в статті 1 цього Закону, на момент їх виникнення (частини перша, друга статті 4 Закону). Згідно з частиною першою статті 5 Закону довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи засвідчує місце проживання внутрішньо переміщеної особи на період наявності підстав, зазначених у статті 1 цього Закону. Тобто адреса фактичного проживання, зазначена в такій довідці, тимчасово замінює зареєстроване місце проживання особи для цілей правозастосування.

У пункті 4 Порядку декларування та реєстрації місця проживання (перебування), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 7 лютого 2022 року № 265, передбачено, що особа може задекларувати/зареєструвати своє місце проживання (перебування) лише за однією адресою. У разі коли особа проживає у двох і більше місцях, вона здійснює декларування / реєстрацію місця проживання (перебування) за однією з таких адрес за власним вибором. За адресою задекларованого / зареєстрованого місця проживання (перебування) з особою ведеться офіційне листування та вручення офіційної кореспонденції. Положення абзацу першого цього пункту не поширюються на осіб, адреса задекларованого / зареєстрованого місця проживання (перебування) яких знаходиться на територіях, на яких ведуться бойові дії, або тимчасово окупованих Російською Федерацією територіях, включених до переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого Мінреінтеграції, для яких не визначена дата завершення бойових дій (припинення можливості бойових дій) або тимчасової окупації. Така особа може задекларувати / зареєструвати місце свого проживання без зняття з реєстрації місця свого попереднього проживання.

У постанові від 29 липня 2019 року у справі № 409/2636/17 Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду вказував, що, «вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, відповідачі у якій зареєстровані на непідконтрольній території України, необхідно також враховувати імперативні положення спеціального Закону України "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб". Відкриваючи провадження у справі, суд першої інстанції мав виконати вимоги частини першої статті 5 Закону України "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб" та з`ясувати, чи включено відповідачів до Єдиної інформаційної бази даних про внутрішньо переміщених осіб, оскільки запроваджені законодавцем заходи спрямовані на те, щоб повідомити усіх учасників розгляду справи про перебування спору на вирішенні суду з метою забезпечення їх участі у відправленні правосуддя».

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 14 серпня 2024 року у справі № 607/5535/22 (провадження № 61-17499св23) зазначено, що «особи, які залишили або покинули своє місце проживання у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації та стали на облік як внутрішньо переміщені особи, можуть звертатися з позовами до судів за місцем фактичного проживання / перебування. Таким чином, якщо особа-переселенець зареєструвалася на новому місці як внутрішньо переміщена особа, то, маючи відповідну довідку про взяття на облік, переселенець може звертатись з позовом до суду у місці свого тимчасового перебування. Отже, позивач використала надане їй процесуальним законодавством право обрати суд та звернулась до Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області за місцем свого перебування, що відповідає вимогам частини першої статті 28 ЦПК України».

Отже, внутрішньо переміщені особи, які покинули місця постійного проживання внаслідок бойових дій та тимчасової окупації відповідних територій, зареєструвалися за новим місцем перебування та мають довідку про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, можуть звертатися з позовами до судів за місцем свого тимчасового перебування.

Ігнорування статусу внутрішньо переміщеної особи під час визначення підсудності справи є порушенням права на доступ до правосуддя.

Тобто відомості з Єдиної інформаційної бази даних про внутрішньо переміщених осіб є підтвердженням місця проживання особи для визначення територіальної підсудності.

Аналізуючи вказане, можна зробити висновок, що згідно з правовою позицією Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 24 червня 2024 року у справі № 554/7669/21 (провадження № 61-5805сво23) підсудність визначається саме відповідно до зареєстрованого місця проживання або перебування фізичної особи сторони у справі.

Проте для внутрішньо переміщених осіб таким зареєстрованим місцем перебування є адреса, внесена до Єдиної інформаційної бази даних про внутрішньо переміщених осіб та підтверджена довідкою.

Таким чином, справа судом прийнята до розгляду з додержанням правил підсудності у відповідності до ч.1 ст.28 ЦПК України, оскільки адреса зареєстрованого місця перебування позивача АДРЕСА_1 знаходиться під територіальною юрисдикцією Індустріального районного суду м.Дніпра.

Крім того, відповідно до приписів ч.2 ст.31 ЦПК України справа, прийнята судом до свого провадження з додержанням правил підсудності, повинна бути ним розглянута і в тому випадку, коли в процесі розгляду справи вона стала підсудною іншому суду, за винятком випадків, коли внаслідок змін у складі відповідачів справа належить до виключної підсудності іншого суду.

Враховуючи викладене, судом не встановлено підстав для передачі справи до Заводського районного суду м. Кам`янського Дніпропетровської області, який знаходиться за адресою: 51925, Дніпропетровська обл., м. Кам`янське, вул. Ігнатія Ясюковича, 5. Відтак, у задоволенні клопотання представника відповідача суд відмовляє.

Керуючись ч.1 ст.28, ч. 2 ст.31 ЦПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні клопотання представника відповідача ОСОБА_2 про передачу цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Шахтоуправління «Покровське» про відшкодування моральної шкоди до Заводського районного суду м. Кам`янського Дніпропетровської області відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Повний текст ухвали суддя склала 29.04.2026

Суддя Анастасія МИХАЛЬЧЕНКО