Єдиний державний реєстр судових рішень
ІЛЛІНЕЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 131/250/24
Провадження № 6/131/13/2026
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
"23" квітня 2026 р. м. Іллінці
Іллінецького районного суду Вінницької областів складі головуючого судді Олексієнка О.Ю., за участю секретаря судового засідання Демчишиної О.В., розглянувши заяву ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про заміну сторони виконавчого провадження у справі № 131/250/24 на її правонаступників, -
ВСТАНОВИВ:
Заявники ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 звернулися до Іллінецького районного суду Вінницької області із заявою про заміну сторони виконавчого провадження у справі шляхом заміни на її правонаступників, в якій зазначили, що рішенням Іллінецького районного суду Вінницької області від 11 вересня 2024 року у справі № 131/250/24 в задоволенні позовної заяви ОСОБА_4 до Приватного акціонерного товариства «Жорнище» про розірвання договорів оренди землі було відмовлено.
Не погоджуючись з таким рішенням суду представник позивача адвокат Якименко О. О. подав апеляційну скаргу та просив оскаржуване рішення скасувати та ухвалити нове про задоволення позову в повному обсязі.
Постановою Вінницького апеляційного суду від 09 січня 20258 року апеляційна скарга задоволена частково.
Рішення Іллінецького районного суду Вінницької області від 11 вересня 2024 року скасоване та ухвалене нове. Вирішено стягнути з приватного акціонерного товариства «Жорнище» на користь ОСОБА_4 пеню нараховану за невиконання Договору № 846 від 11 серпня 2017 року в сумі 27768,94 грн. та частину невиплаченої орендної плати за Договором № 847 від 03 грудня 2014 року в сумі 1642,85 грн. та пеню нараховану за невиконання договору в сумі 4877,51 грн. Також вирішено стягнути з Приватного акціонерного товариства «Жорнище» на користь ОСОБА_4 судовий збір за подання позовної заяви в розмірі 579,07 грн. та судовий збір за подання апеляційної скарги в розмірі 873,24 грн.
Після ухвалення вищевказаного рішення, а саме 14 січня 2025 року, позивач - ОСОБА_4 померла.
Заявники, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , є спадкоємцями померлої ОСОБА_4 , що підтверджується довідкою нотаріуса про те, хто звертався із спадщиною (коло спадкоємці), і вони, як правонаступники без вирішення питання про заміну сторони не мають права і можливості звернутися до органу державної виконавчої служби із заявою про примусове виконання рішення суду, а тому є необхідність замінити сторону у справі № 131/250/24.
У судове засідання заявники не з`явилися, при цьому ОСОБА_2 подав до суду заяву, в якій вимоги заяви про заміну сторони підтримав та просив суд проводити судове засідання за його відсутності.
Представник ПАТ «Жорнище» будучи належним чином повідомленим про час, місце та дату проведення судового засідання до суду не з`явився.
У відповідності до абзацу 2 частини 3 статті 442 ЦПК України неявка учасників справи та інших осіб не є перешкодою для вирішення питання про заміну сторони виконавчого провадження.
Суд, розглянувши заяву про заміну сторони, дослідивши наявні докази, дійшов висновку, що заява підлягає задоволенню з наступних підстав.
Так, судом установлено, що рішенням Іллінецького районного суду Вінницької області від 11 вересня 2024 року у справі № 131/250/24 в задоволенні позовної заяви ОСОБА_4 до Приватного акціонерного товариства «Жорнище» про розірвання договорів оренди землі було відмовлено.
Постановою Вінницького апеляційного суду від 09 січня 20258 року рішення Іллінецького районного суду Вінницької області від 11 вересня 2024 року скасоване та ухвалене нове. Вирішено стягнути з приватного акціонерного товариства «Жорнище» на користь ОСОБА_4 пеню нараховану за невиконання Договору № 846 від 11 серпня 2017 року в сумі 27768,94 грн. та частину невиплаченої орендної плати за Договором № 847 від 03 грудня 2014 року в сумі 1642,85 грн. та пеню нараховану за невиконання договору в сумі 4877,51 грн. Також вирішено стягнути з Приватного акціонерного товариства «Жорнище» на користь ОСОБА_4 судовий збір за подання позовної заяви в розмірі 579,07 грн. та судовий збір за подання апеляційної скарги в розмірі 873,24 грн.
При цьому, після ухвалення вищезгаданого рішення, 14 січня 2025 року позивач у справі № 131/250/24 ОСОБА_4 померла, що у підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 , виданий Відділом державної реєстрації акті цивільного стану у місті Вінниці Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) (а.с.3).
Разом з тим, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , є спадкоємцями померлої ОСОБА_4 , що підтверджується свідоцтвами про право на спадщину за законом, що видані державним нотаріусом Вінницької районної нотаріальної контори Вінницької області від 17.02.2026 року (а.с. 18-24).
Статтею 1 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Згідно частини 5 статті 15 Закону України «Про виконавче провадження» у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов`язковими тією мірою, якою вони були б обов`язковими для сторони, яку правонаступник замінив.
У відповідності до частини 1, 2 статті 442 ЦПК України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець.
Заміна сторони правонаступником може відбуватися як при відкритому виконавчому провадженні, так і при відсутності виконавчого провадження, тобто може бути проведена на будь-якій стадії процесу.
Зазначене підтверджується правовою позицією наведеною Верховним Судом у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 05 грудня 2018 року у справі № 643/4902/14-ц (провадження № 61-26197св18).
Відповідно до частини 4 статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин, суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Таким чином, процесуальне правонаступництво у виконавчому провадженні це заміна на будь-якій стадії виконавчого провадження стягувача або боржника іншою особою у зв`язку з вибуттям правопопередника після постановлення щодо нього судового рішення i заміни його правонаступником, тобто підставою заміни позивача внаслідок правонаступництва, у тому числі й до відкриття виконавчого провадження, є настання певних обставин, які мають юридичне значення і в результаті яких виникають цивільні права та обов`язки, або пряма вказівка акту цивільного законодавства, що не залежить від умов та порядку здійснення виконавчого провадження органами і посадовими особами.
Після набрання законної сили рішення суду підлягає виконанню сторонами справи, які набувають статусу стягувача та боржника, а у разі відсутності добровільного виконання судового рішення боржником вчиняються дії щодо його примусового виконання, зокрема ініціювання відкриття виконавчого провадження.
Отже, підставою для заміни сторони виконавчого провадження, тобто процесуального правонаступництва, є наступництво у матеріальних правовідносинах, унаслідок якого відбувається вибуття сторони зі спірних або встановлених судом правовідносин і переходу до іншої особи прав і обов`язків вибулої сторони в цих правовідносинах.
Крім того, норма статті 442 ЦПК України має імперативний характер, оскільки в ній прямо визначено правило поведінки, а саме замінити сторону виконавчого провадження, а не замінювати сторону виконавчого провадження лише у відкритому виконавчому провадженні чи за інших обставин.
У змісті пункту 9 частини 3 статті 129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено обов`язковість рішень суду. Статтею 18 ЦПК України визначено, що судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.
Виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист й охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 13.12.2012 р. № 18-рп/2012). Невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 25.04.2012 р. № 11-рп/2012).
Вибуття сторони виконавчого провадження і заміна його новим не скасовує обов`язковості виконання рішення суду, при цьому реалізувати право на примусове стягнення присуджених судом сум можливо лише шляхом заміни сторони стягувача у виконавчому провадженні, оскільки новий стягувач без вирішення питання про заміну сторони виконавчого провадження не має права звернутися до органу державної виконавчої служби із заявою про примусове виконання рішення суду.
Європейський суд з прав людини вказує, що «право на суд» було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалося на шкоду одній зі сторін. Важко уявити, щоб ст. 6 детально описувала процесуальні гарантії, які надаються сторонам у спорі, а саме: справедливий, публічний і швидкий розгляд - і водночас не передбачала виконання судових рішень. Якщо вбачати у статті 6 тільки проголошення доступу до судового органу та права на судове провадження, то це могло б породжувати ситуації, що суперечать принципу верховенства права, який держави зобов`язалися поважати, ратифікуючи конвенцію. Отже, для цілей статті 6 виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина «судового розгляду» (рішення від 19.03.1997 р. у справі «Hornsby v. Greece», п. 40).
За таких обставин, суд дійшов до висновку, що наявні всі підстави для заміни сторони (стягувача) у справі № 131/250/24 до відкриття виконавчого провадження, при цьому заміна сторони у виконавчому провадженню ніяким чином не порушує прав та обов`язків інших осіб.
З урахуванням вищенаведеного, заява ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про заміну сторони (стягувача) є обґрунтованою та підлягає задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 512, 514, 1077, 1078 ЦК України, ст.ст. 18, 260, 261, 442 ЦПК України, ст. 15 Закону України «Про виконавче провадження», суд -
УХВАЛИВ:
Заяву задовольнити.
Замінити сторону (стягувача) до відкриття виконавчого провадження ОСОБА_4 , померлу ІНФОРМАЦІЯ_1 у справі № 131/250/24 за позовом ОСОБА_4 до Приватного акціонерного товариства «Жорнище» про розірвання договорів оренди землі на її правонаступників: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце проживання зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1 ; ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , місце проживання зареєстровано за адресою: АДРЕСА_2 ; ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_4 , місце проживання зареєстровано за адресою: АДРЕСА_2 .
Копію цієї ухвали суду надіслати сторонам.
Ухвала може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів після її винесення через Іллінецький районний суд. У разі, якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали.
Суддя Іллінецького районного суду Вінницької області Олександр ОЛЕКСІЄНКО
Судове рішення № 136073075, Іллінецький районний суд Вінницької області було прийнято 23.04.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 131/250/24. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: