Ухвала суду № 136070114, 25.04.2026, Великоберезнянський районний суд Закарпатської області

Справа № 298/1708/25

Номер провадження 1-кс/298/62/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 квітня 2026 року с-ще Великий Березний

Слідчий суддя Великоберезнянського районного суду Закарпатської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 та його захисника - адвоката ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в с-щі Великий Березний клопотання начальника Великоберезнянського відділу Ужгородської окружної прокуратури ОСОБА_3 в рамках кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025071030002146 від 16 грудня 2025 року про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту цілодобово відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, уродженця смт.Великий Березний Великоберезнянського району Закарпатської області, проживаючого та зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , одруженого, з вищою освітою, селищного голови Великоберезнянської селищної ради Ужгородського району Закарпатської області, раніше не судимого, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.364 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Начальник Великоберезнянського відділу Ужгородської окружної прокуратури ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді із клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту відносно ОСОБА_4 у кримінальному провадженні №12025071030002146 від 16 грудня 2025 рокуза ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.364 КК України.

У клопотанні зазначається, що Великоберезнянським відділом Ужгородської окружної прокуратури здійснюється нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у формі процесуального керівництва досудовим розслідуванням, яке здійснюється СВ ВП №2 Ужгородського РУП ГУНП в Закарпатській області у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025071030002146 від 16.12.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 364 КК України.

23.04.2026 виконувачем обов`язків керівника Закарпатської обласної прокуратури повідомлено про підозру ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 364 КК України, а саме: у зловживанні службовим становищем, тобто умисному, з метою одержання неправомірної вигоди для іншої юридичної особи, використанні службовою особою службового становища всупереч інтересам служби, якщо воно завдало істотної шкоди громадським інтересам.

Клопотання мотивоване тим, що у ході досудового розслідування встановлено, що у період з 05.07.2024 по 16.08.2024 ОСОБА_4 , будучи Великоберезнянським селищним головою, тобто службовою особою, наділеною адміністративно-господарськими й організаційно-розпорядчими функціями, діючи умисно, з злочинним умислом на одержання неправомірної вигоди ТОВ «ЗАКАРПАТЕНЕРГОПОСТАЧ» (код ЄДПОУ 44817772), використовуючи службове становище всупереч інтересам служби, грубо порушуючи вимоги п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі», без наявності належного документального підтвердження фактичного коливання ціни на ринку електричної енергії, безпідставно уклав та підписав, скріпивши гербовою печаткою від імені Великоберезнянської селищної ради, додаткові угоди № 5 та № 6 до договору від 02.01.2024 №1 на постачання електричної енергії, внаслідок чого придбав електроенергію за цінами, що значно перевищували початкові договірні умови, за таких обставин.

Установлено, що 02.01.2024 між Великоберезнянською селищною радою в особі селищного голови ОСОБА_4 та ТОВ «ЗАКАРПАТЕНЕРГОПОСТАЧ» в особі директора ОСОБА_6 укладено договір №1 про постачання електричної енергії споживачу на загальну суму 2 900 000,00 грн. з ПДВ.

Згідно з договором від 02.01.2024 №1 про постачання електричної енергії споживачу, укладеним між ТОВ «ЗАКАРПАТЕНЕРГОПОСТАЧ» в особі директора ОСОБА_6 та Великоберезнянською селищною радою Ужгородського району Закарпатської області в особі селищного голови ОСОБА_4 , сторони уклали договір за рахунок бюджетних коштів, який підписано сторонами та скріплено печатками.

Пунктами договору від 02.01.2024 №1 про постачання електричної енергії споживачу сторони погодили, зокрема, таке.

Розділом 1 вищевказаного договору «Загальні положення» встановлено, що умови договору розроблені відповідно до Закону України «Про ринок електричної енергії», Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 14.03.2018 №312 (далі - ПРРЕЕ), Закону України «Про публічні закупівлі», з урахуванням постанови Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 №1178 «Про затвердження особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування».

Відповідно до розділу 2 договору «Предмет договору» визначено, що за цим договором постачальник зобов`язується здійснювати постачання електричної енергії за кодом ДК 021:2015 - 09310000-5 «Електрична енергія» споживачу з метою забезпечення потреб електроустановок споживача, а споживач, у свою чергу, зобов`язується оплачувати постачальнику вартість фактично використаної (купованої) електричної енергії та здійснювати інші платежі відповідно до умов договору. Загальний обсяг постачання електричної енергії за договором становить 500 000 кВт год, при цьому передбачено можливість зменшення обсягів закупівлі залежно від фактичного фінансування видатків та реальної потреби в електричній енергії.

Розділом 3 «Умови постачання» передбачено, що початком постачання електричної енергії споживачу є дата, зазначена у заяві-приєднанні, яка є додатком 1 до договору, якщо інша дата не визначена комерційною пропозицією, однак у будь-якому випадку не раніше початку строку дії договору та завершення процедури зміни постачальника. Також встановлено право споживача вільно змінювати постачальника електричної енергії відповідно до порядку, визначеного ПРРЕЕ та умовами договору. Крім того, договором прямо передбачено, що постачальник не має права вимагати від споживача будь-яких інших платежів за електричну енергію, окрім тих, що визначені у комерційній пропозиції, яка є додатком 2 до договору.

Розділом 5 «Ціна, порядок обліку та оплати електричної енергії» визначено, що споживач здійснює розрахунки з постачальником за електричну енергію за цінами, сформованими відповідно до механізму визначення ціни електричної енергії згідно з обраною споживачем комерційною пропозицією, яка є додатком 2 до договору. Ціна за спожиту електричну енергію у 2024 році за 1 кВт год без урахування тарифів на її розподіл становить 5,80 грн з ПДВ, у тому числі: ціна електричної енергії - 4,34823 грн; тариф на послуги з передачі електричної енергії - 0,4851 грн; податок на додану вартість у розмірі 20 відсотків - 0,96667 грн. Загальна вартість усього обсягу поставки за договором складає 2 900 000,00 грн з ПДВ, у тому числі ПДВ - 483 33333 грн.

Відповідно до пункту 5.2 договору спосіб визначення ціни (тарифу) електричної енергії зазначається у комерційній пропозиції постачальника, при цьому для одного об`єкта споживання (площадки вимірювання) застосовується один спосіб визначення ціни електричної енергії.

Згідно з пунктом 5.3 договору ціна (сума) договору розрахована відповідно до очікуваної вартості предмета закупівлі та відповідає остаточній тендерній пропозиції учасника. Фінансування закупівлі здійснюється в межах фактично затверджених видатків замовника на відповідну потребу. На дату укладення договору бюджетні зобов`язання виникають у межах доведених кошторисних призначень, а оплата залишку предмета закупівлі здійснюється виключно за наявності коштів відповідно до постійного кошторису (плану використання бюджетних коштів) та за умови наявності відповідного бюджетного призначення. Подальше збільшення зобов`язань можливе відповідно до кошторисних призначень та може регламентуватися шляхом укладення додаткової угоди, однак у будь-якому випадку не може перевищувати загальної суми договору. Сторонами також погоджено, що ціна електричної енергії, визначена відповідно до пункту 5.1 договору, є обов`язковою для сторін з дати набрання нею чинності та застосовується при складанні актів приймання-передачі електричної енергії і проведенні розрахунків за товар.

Пунктом 5.4 договору встановлено, що ціна електричної енергії підлягає зазначенню постачальником у рахунках на оплату електричної енергії за цим договором, у тому числі у разі її зміни. У випадках застосування до споживача диференційованих цін у рахунках відображається середня ціна, обчислена на основі різних диференційованих цін.

Згідно з п. 13.1 договору, останній набуває чинності з дати підписання сторонами та скріплення їх підписів печатками, і діє в частині постачання електроенергії з моменту завершення процедури зміни постачальника до 31.12.2024 (включно), а в частині розрахунків до повного його виконання.

Пунктом 13.2 договору передбачено, що постачальник має повідомити про зміну будь-яких умов договору споживача не пізніше, ніж за 20 днів до їх застосування з урахуванням інформації про право споживача розірвати договір. Постачальник зобов`язаний повідомити споживача в порядку, встановленому законом, про будь-яке збільшення ціни і про право припинити дію договору без сплати будь-яких штрафних санкцій чи іншої фінансової компенсації постачальнику, якщо споживач не приймає нові умови.

Підпунктом 2 пункту 13.10 договору передбачено, що істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, серед іншого, збільшення ціни за одиницю товару пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за у мови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю.

У разі збільшення ціни товару на ринку постачальник (учасник) письмово звертається до споживача (замовника) щодо зміни ціни за одиницю товару. Таке звернення в кожному окремому випадку, коли на ринку відбувається об`єктивне коливання ціни за одиницю товару в бік збільшення, повинно бути обґрунтоване. Під твердженням факту коливання ціни електричної енергії на ринку є інформація, що розміщена на офіційному сайті ДП «Оператор ринку» (https://www.oree.com.ua).

Учасник разом з письмовою пропозицією щодо внесення змін до договору надає інформацію у документальному вигляді (роздруківку) із сайту, що розміщена на офіційному сайті ДП «Оператор ринку» (https://www.oree.com.ua) та є публічною, про зміну ціни електричної енергії за період (декади або місяця), стосовно якого подається письмове звернення, що підтверджує збільшення середньоринкової ціни (діапазону цін тощо) за одиницю товару в тих межах/розмірах, на які учасник пропонує змінити ціну товару.

Уся інформація щодо торгів на РДН та ВДР, зокрема, про ціни та обсяги купівлі- продажу електричної енергії оприлюднюється оператором ринку електричної енергії на сайті ДП «Оператор ринку». Відповідно, підставою для зміни ціни за одиницю електричної енергії є інформація щодо коливання середньозваженої ціни РДН у відповідній торговій зоні, оприлюднена Оператором ринку електричної енергії на сайті ДП «Оператор ринку». Базовою ціною за одиницю товару для розрахунку відсотку коливання ціни на ринку є середньозважена ціна згідно з інформацією, оприлюдненою оператором ринку електричної енергії на сайті ДП «Оператор ринку». Зміна ціни за одиницю товару (без врахування тарифів на транспортування-передачу регламентується шляхом укладання додаткових угод пропорційно коливанню середньозваженої ціни за відповідний період (декаду/місяць) відносно періоду - середньозваженого значення за періоду декади місяця підписання договору або попередньої додаткової угоди про зміну ціни. Кожна із сторін має права на звернення щодо зміни ціни.

Окрім цього, у ході розслідування встановлено, що до основного договору №1 від 02.01.2024 між ТОВ «ЗАКАРПАТЕНЕРГОПОСТАЧ» та Великоберезнянською селищною радою в особі селищного голови ОСОБА_4 сторонами укладено 8 додаткових угод.

Додатковими угодами №1 від 22.01.2024, №3 від 05.06.2024, №7 від 11.11.2024, №8 від 20.12.2024 ціна договору не змінювалась.

Згідно з додатковою угодою №2 від 20.02.2024 сторони домовились змінити ціну за спожиту електричну енергію у 2024 році за 1 кВт-год без урахування тарифів на її розподіл до 5,85216 грн з урахуванням ПДВ, у тому числі: ціна електричної енергії - 4,34823 грн; тариф на послуги з передачі електричної енергії - 0,52857 грн; податок на додану вартість у розмірі 20% до ціни електричної енергії - 0,97536 грн.

Водночас за умовами додаткової угоди №4 від 11.06.2024 сторони змінили ціну за спожиту електричну енергію у 2024 році за 1 кВт год без урахування тарифів на її розподіл до 6,34351 грн з урахуванням ПДВ, у тому числі: ціна електричної енергії - 4,75769 грн; тариф на послуги з передачі електричної енергії - 0,52857 грн; податок на додану вартість у розмірі 20% до ціни електричної енергії 1,05725 грн.

Відповідно до додаткової угоди №5 від 05.07.2024 сторони домовились збільшити ціну за одиницю товару пропорційно її зростанню на ринку та встановити ціну за спожиту електричну енергію у 2024 році за 1 кВтгод без урахування тарифів на її розподіл у розмірі 7, 94118 грн з урахуванням ПДВ, у тому числі: ціна електричної енергії - 6,08908 грн; тариф на послуги з передачі електричної енергії - 0,52857 грн; податок на додану вартість у розмірі 20% до ціни електричної енергії -1,32353 грн.

Згідно з додатковою угодою № 6 від 16.08.2024 сторони домовились збільшити ціну за одиницю товару пропорційно її зростанню на ринку та визначили ціну за спожиту електричну енергію у 2024 році за 1 кВт год, без урахування тарифів на її розпод іл у розмірі 8,7035 грн з урахуванням ПДВ, у тому числі: ціна електричної енергії - 6,72435 грн; тариф на послуги з передачі електричної енергії - 0,52857 грн; податок на додану вартість у розмірі 20% до ціни електричної енергії - 1,45058 грн.

Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі» істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків: збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю. Обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовується у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, газу та електричної енергії.

Згідно з ч.7 ст.56 Закону України «Про ринок електричної енергії» у договорі постачання електричної енергії споживачу визначаються, зокрема, перелік послуг, що надаються електропостачальником, ціна електричної енергії та послуг, що надаються.

Відповідно до пункту 3.1.1 глави 3.1 розділу ІІІ Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 №312, постачання (продаж) електричної енергії споживачу здійснюється за договором про постачання електричної енергії споживачу обраним споживачем електропостачальником, який отримав відповідну ліцензію, за вільними цінами, крім постачання електричної енергії постачальником універсальної послуги або постачальником «останньої надії». Ціни (тарифи) на послуги постачальника універсальних послуг, постачальника «останньої надії» визначаються у встановленому законодавством порядку.

Відповідно до підпункту 2 пункту 19 постанови Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 №1178 «Про затвердження особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування» (далі - постанова Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 №1178) істотні умови договору про закупівлю, укладеного відповідно до пунктів 10, 13 (крім підпунктів 13 та 15 пункту 13 цих Особливостей, а також крім договорів про закупівлю, зазначених в абзацах другому і третьому частини першої статті 41 Закону), 80, 86, 88, 89, 91 цих Особливостей, не можуть змінюватися після його підписання до повного виконання зобов`язань сторонами, крім випадків узгодженого сторонами збільшення ціни за одиницю товару не більше ніж на 10 відсотків пропорційно коливанню ціни такого товару на ринку, що відбулося з дня укладення договору про закупівлю (у разі збільшення ціни за одиницю товару за цим підпунктом вперше) або з дня останнього внесення змін до договору про закупівлю в частині зміни ціни (у разі збільшення ціни за одиницю товару за цим підпунктом вдруге і далі), за умови документального підтвердження такого коливання. Такі зміни до договору про закупівлю можуть бути внесені не раніше 90 днів з дня підписання договору про закупівлю або внесення до нього змін щодо збільшення ціни за одиницю товару за умови, що такі зміни не призведуть до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю. Обмеження стосовно строків внесення змін до договору про закупівлю щодо збільшення ціни за одиницю товару не застосовується у разі зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, природного газу та електричної енергії. Обмеження щодо збільшення ціни за одиницю товару не більше ніж на 10 відсотків застосовується щодо кожного окремого випадку збільшення ціни за одиницю товару (без обмеження кількості змін). Змінена ціна за одиницю товару не повинна перевищувати 50 відсотків ціни за одиницю товару, що передбачена в початковому договорі про закупівлю.

При цьому у ході розслідування з`ясовано, що в порушення п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі», пп. 2 п. 19 постанови Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 №1178, п. 13.10 договору від 02.01.2024 №1 Великоберезнянською селищною радою в особі селищного голови ОСОБА_4 внесено зміни до істотних умов договору в частині зміни ціни за одиницю товару шляхом укладання додаткових угод №5 від 05.07.2024 та №6 від 16.08.2024 до договору від 02.01.2024 №1 всупереч законодавству, укладених між Великоберезнянською селищною радою та ТОВ «ЗАКАРПАТЕНЕРГОПОСТАЧ», оскільки ціна за 1 кВт год електричної енергії збільшилася від 6,34351 грн з ПДВ кВтгод до 8,7035 грн з ПДВ кВт/год, тобто загалом на 37,19%.

Встановлено, що підставою для укладання додаткової угоди №5 від 05.07.2024 був лист-звернення ТОВ «ЗАКАРПАТЕНЕРГОПОСТАЧ» від 04.07.2024 № 43/04, адресований Великоберезнянській селищній раді, з пропозицією підписання додаткової угоди про збільшення ціни електричної енергії, а також цінова довідка №54 від 01.07.2024, видана Закарпатською торгово-промисловою палатою, яка містить інформацію з офіційного сайту ДП «Оператор ринку».

При цьому, цінова довідка №54 від 01.07.2024 відображає коливання середньозваженої ціни електричної енергії у період травень-червень 2024 року, а саме: станом на травень 2024 року ціна становила 4 221, 92 грн/МВтгод, станом на червень 2024 року - 5 40338 грн/МВт год, що свідчить про її збільшення на +27,984 %.

Водночас вказана довідка містить інформацію щодо коливання середньозваженої ціни електричної енергії за період травень-червень 2024 року та не містить відомостей про зміну ціни на ринку електричної енергії за період після укладання додаткової угоди №4 від 11.06.2024, зокрема станом на дату укладання додаткової угоди №5 від 05.07.2024, тому не відображає фактичної зміни ринкової ціни електричної енергії у період між 11.06.2024 по 05.07.2024.

Водночас встановлено, що відповідно до інформації, опублікованої на офіційному сайті АТ «Оператор ринку», середньозважена ціна електричної енергії становила: станом на 11.06.2024 (дата укладання додаткової угоди №4) - 5340,16 грн/МВтгод, станом на 05.07.2024 (дату укладання Додаткової угоди № 5) - 5406,85 грн/МВтгод.

Таким чином, збільшення ціни електричної енергії у період з 11.06.2024 по 05.07.2024 склало 1, 25 %, що розраховується як співвідношення різниці між зазначеними показниками до ціни, чинної станом на 11.06.2024.

Відтак, укладання між Великоберезнянською селищною радою в особі селищного голови ОСОБА_4 та ТОВ «ЗАКАРПАТЕНЕРГОПОСТАЧ» додаткових угод №5 та №6 призвело до збільшення ціни за 1 кВт-год електричної енергії на 37,19% від 6,34351 грн з ПДВ кВт год до 8,7035 грн з ПДВ кВт-год, а саме: додаткова угода № 5 від 05.07.2024 про зміну умов договору в частині збільшення ціни за 1 кВт год електричної енергії до 7,94118 грн з ПДВ кВт год (+25,18% зростання ціни порівняно зі встановленою додатковою угодою № 4 від 11.06.2024 ціною за одиницю товару); додаткова угода №6 від 16.08.2024 про зміну умов договору в частині збільшення ціни за 1 кВт год електричної енергії до 8,7035 грн з ПДВ кВт-год (+37,19% зростання ціни у порівнянні із встановленим додатковою угодою №4 від 11.06.2024 за одиницю товару).

Надалі, на виконання умов договору №1 від 02.01.2024 з урахуванням додаткових угод №1 від 22.01.2024, №2 від 20.02.2024, №3 від 05.06.2024, №4 від 11.06.2024, №5 від 05.07.2024, №6 від 16.08.2024, №7 від 14.11.2024, №8 від 20.12.2024, ТОВ «ЗАКАРПАТЕНЕРГОПОСТАЧ» на підставі актів приймання-передавання №60 від 26.02.2024, №134 від 25.03.2024, № 207 від 22.04.2024, № 311 від 21.05.2024, № 422 від 18.06.2024, № 497 від 17.07.2024, № 613 від 19.08.2024, № 671 від 26.09.2024, № 780 від 10.10.2024, №901 від 18.11.2024, № 978 від 26.12.2024, № 1059 від 26.12.2024 та платіжних інструкцій №66 від 26.02.2024, №67 від 26.02.2024, №125 від 25.03.2024, №126 від 25.03.2024, № 233 від 22.04.2024, № 234 від 22.04.2024, № 298 від 24.05.2024, № 299 від 24.05.2024, № 395 від 19.06.2024, № 397 від 19.06.2024, № 443 від 17.07.2024, № 445 від 17.07.2024, № 494 від 20.08.2024, № 495 від 20.08.2024, № 574 від 27.09.2024, № 573 від 27.09.2024, № 587 від 11.10.2024, № 585 від 11.10.2024, № 663 від 18.11.2024, № 662 від 18.11.2024, № 807 від 26.12.2024, № 806 від 26.12.2024, № 808 від 26.12.2024 поставлено Великоберезнянській селищній раді електричну енергію у кількості 416 340 кВт год на загальну суму 2 899 992,80 грн (з ПДВ).

За таких обставин укладання між Великоберезнянською селищною радою в особі селищного голови ОСОБА_4 та ТОВ «ЗАКАРПАТЕНЕРГОПОСТАЧ» додаткових угод №5 та №6 до договору від 02.01.2024 №1 призвело до збільшення ціни за 1 кВт год електричної енергії з 6,34351 грн з ПДВ до 8,7035 грн з ПДВ, тобто на 37,19%, а як наслідок - до зайвої сплати за електроенергію коштів на суму 355 901,34 грн з ПДВ.

Внаслідок зазначеного, Великоберезнянською селищною радою під час виконання договору за актами прийняпя-передавання прийнято на 83 660 кВт год менше електричної енергії та здійснено зайву оплату на суму 355901,34 грн на користь ТОВ «ЗАКАРПАТЕНЕРГОПОСТАЧ».

Відповідно до постанови Великоберезнянської селищної ради Ужгородського району Закарпатської області №28 від 04.11.2020 «Про визнання обраним Великоберезнянського селищного голови» селищним головою визнано ОСОБА_4 .

У період з 05.07.2024 по 16.08.2024 згідно з ч. 3 ст. 18 КК України ОСОБА_4 був службовою особою Великоберезнянської селищної ради, яка обіймає посаду, пов`язану з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій.

З огляду на вказане, ОСОБА_4 , обіймаючи посаду Великоберезнянського селищного голови з 04.11.2020, будучи згідно зі ст. 14 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування» посадовою особою четвертої категорії в органах місцевого самоврядування, перебуваючи у службовому приміщенні Великоберезнянської селищної рада за адресою: Ужгородський р-н, с-ще Великий Бсрезний, вул. Шевченка, буд. 12, у невстановлений в ході досудового розслідування час та місце в період з 05.07.2024 по 16.08.2024, будучи службовою особою, яка наділена адміністративно-господарськими та організаційно-розпорядчими функціями, умисно, маючи єдиний злочинний умисел, що охоплював заздалегідь поставлену мету на одержання неправомірної вигоди ТОВ «ЗАКАРПАТЕНЕРГОПОСТАЧ» у сумі 355901,34 грн., використовуючи службове становище всупереч інтересам служби, грубо порушуючи вимоги щодо можливості збільшення ціни за одиницю товару не більше ніж на 10 відсотків пропорційно коливанню ціни такого товару на ринку за умови незбільшення загальної суми договору про закупівлю, передбачені п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі», при відсутності коливання ціни на ринку електричної енергії України, безпідставно уклав та підписав, скріпивши гербовою печаткою від імені Великоберезнянської селищної ради, додаткові угоди №5 та №6 до договору №1 від 02.01.2024 на постачання електричної енергії, відповідно до яких придбав електроенергію за цінами, що значно перевищували початкові договірні.

Таким чином, внаслідок вчинення вказаних протиправних дій ОСОБА_4 незаконно нараховано та виплачено бюджетні кошти в сумі 355901,34 грн, чим завдано Великоберезнянської селищній територіальній громаді матеріальних збитків, що у сто і більше разів перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян, та відповідно до п. 3 примітки до ст. 364 КК України вважається істотною шкодою.

Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 інкримінованого йому кримінального правопорушення повністю підтверджується зібраними в кримінальному провадженні доказами, а саме: зокрема, відповідно до довідки спеціаліста Управління Західного офісу Держаудитслужби в Закарпатській області від 07.01.2026 встановлено, що за договором № 1 від 02.01.2024, укладеним між ТОВ «ЗАКАРПАТЕНЕРГОПОСТАЧ» та Великоберезнянською селищною радою, допущено зайву оплату бюджетних коштів у сумі 374 599,32 грн з ПДВ, чим спричинено матеріальну шкоду місцевому бюджету.

Разом з тим, висновком судової економічної експертизи №СЕ-19/107-26/613-ЕК від 27.03.2026 підтверджено факт безпідставного витрачання бюджетних коштів у сумі 355 901,34 грн з ПДВ, що є процесуальним джерелом доказів та має підвищену доказову силу, оскільки виконаний експертом із застосуванням спеціальних знань та на підставі дослідження первинних бухгалтерських і фінансових документів.

Протоколом тимчасового доступу до документів від 15.01.2026 підтверджується вилучення оригіналів документів, які безпосередньо відображають господарські операції за договором №1 від 02.01.2024, зокрема рахунків-фактур, актів приймання - передачі електричної енергії та платіжних документів, що свідчать про фактичні обсяги постачання електричної енергії та здійснення розрахунків за неї, і які були предметом дослідження під час проведення судової експертизи.

Крім того, листом АТ «Оператор ринку» від 17.03.2026 №03-31/798 підтверджено офіційні дані щодо середньозважених цін купівлі-продажу електричної енергії на ринку «на добу наперед» (РДН) та внутрішньодобовому ринку (ВДР), які свідчать про відсутність істотного коливання ціни електричної енергії у період з 11.06.2024 по 05.07.2024, а саме її зростання лише на 1,25%, що не може бути підставою для збільшення ціни за одиницю товару на понад 25% та подальше її збільшення до 37,19%.

Таким чином, наведені докази у своїй сукупності підтверджують, що зміна істотних умов договору шляхом укладення додаткових угод №5 від 05.07.2024 та №6 від 16.08.2024 відбулася за відсутності передбачених законом підстав, що призвело до безпідставного збільшення ціни електричної енергії та, як наслідок, до спричинення матеріальної шкоди місцевому бюджету.

Прокурор зазначає, що метою застосування запобіжного заходу є запобігання реальним ризикам, передбаченим ст.177 КПК України, які у даному кримінальному провадженні підтверджуються встановленими обставинами та характером інкримінованого кримінального правопорушення.

Наголошує на наявності ризиків, передбачених ст.177 КПК України, а саме: оскільки підозрюваний ОСОБА_4 обіймає посаду Великоберезнянського селищного голови, тобто є керівником органу місцевого самоврядування, наділеним організаційно-розпорядчими та адміністративно-господарськими повноваженнями, існує обгрунтований ризик незаконного впливу на свідків у кримінальному провадженні. Зокрема, значна частина свідків є працівниками Великоберезнянської селищної ради, які перебувають у службовій залежності від підозрюваного або підконтрольні йому в межах виконання службових обов`язків. Перебуваючи на волі, ОСОБА_4 має реальну можливість впливати на таких осіб шляхом надання вказівок, переконання, психологічного тиску або створення умов, за яких вони будуть змушені змінити свої показання, відмовитися від їх надання або узгодити їх із позицією підозрюваного.

Крім того, існує обгрунтований ризик протиправного впливу підозрюваного на інших учасників кримінального провадження, зокрема, представників ТОВ «ЗАКАРПАТЕНЕРГОПОСТАЧ», з метою узгодження позицій, вироблення єдиної версії подій та спотворення фактичних обставин вчинення кримінального правопорушення.

Також, враховуючи характер інкримінованого діяння, яке полягало у використанні службового становища для прийняття неправомірних управлінських рішень, існує ризик того, що підозрюваний може іншим чином перешкоджати кримінальному провадженню, зокрема шляхом використання службових повноважень для впливу на процес проведення перевірок, службових розслідувань, формування офіційної позиції органу місцевого самоврядування, а також створення штучних підстав для виправдання прийнятих ним рішень.

Окрім цього, перебуваючи на волі, підозрюваний має можливість використовувати свій авторитет та службове становище для формування сприятливого для себе інформаційного середовища, у тому числі шляхом впливу на підлеглих працівників щодо надання ними вигідних для нього пояснень або документів, які можуть бути використані як докази у кримінальному провадженні.

Водночас, з урахуванням тяжкості інкримінованого кримінального правопорушення, яке передбачає лише реальну міру покарання, пов`язаного із спричиненням істотної шкоди бюджету, а також усвідомлення підозрюваним можливих наслідків притягнення до кримінальної відповідальності, не виключається ризик його ухилення від органів досудового розслідування та суду.

Таким чином, сукупність наведених обставин свідчить про наявність реальних ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, а саме ризику незаконного впливу на свідків та інших учасників кримінального провадження, ризику перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином, а також ризику ухилення від органів досудового розслідування та суду, що обумовлює необхідність застосування запобіжного заходу.

Необхідність застосування стосовно підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту прокурор доводить обґрунтованістю його підозри у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.364 КК України, та наявністю передбачених ч.1 ст.177 КПК України ризиків, з метою забезпечення виконання покладених на нього обов`язків. Зазначене, на думку прокурора, є підставою для застосування щодо ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту, оскільки більш м`який запобіжний захід буде недостатнім для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні.

У судове засідання захисник ОСОБА_7 не з"явилася, про час і місце розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу щодо підозрюваного ОСОБА_4 повідомлена.

Захисник ОСОБА_5 подав у судовому засіданні письмові заперечення на клопотання про обрання запобіжного заходу, в яких просить відмовити в задоволенні клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, обрати щодо підозрюваного запобіжний захід у вигляді особистого зобов"язання. У поданих зепереченнях вказує на необгрунтованість підозри, оскільки твердження сторони обвинувачення щодо умисних, корупційних дій ОСОБА_4 є надуманими, такими, що не відповідають дійсним обставинам та не підтверджені жодними доказами. Щодо наявності ризиків, передбачених ст.177 КПК України, то клопотання не містить у своєму змісті ні мотивованих ризиків, ні доказів, які б підтверджували їх існування. Щодо ризику переховування від органів досудового розслідування, то такий є необгрунтованим та безпідставним, оскільки стороною обвинувачення на підтвердження реальності існування даного ризику до клопотання не долучено жодних матеріалів, які б підтверджували наявність реальних намірів підозрюваного переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду, а судова практика вказує, що про намір підозрюваних ухилитися від слідства чи суду або ж перешкоджати встановленню істини у кримінальній справі можуть свідчити такі дані як: наявність у підозрюваного неодноразових судимостей, якщо вони не погашені та не зняті в порядку, передбаченому законом; показання співучасників чи свідків про намір вчинити новий злочин чи ухилитися від слідства та суду в минулому; відсутність постійного місця проживання на території України; придбання квитків чи відкриття візи для виїзду за кордон з постійного місця проживання; наявність випадків неявок за викликом слідчого чи суду в минулому тощо. КПК України вимагає підтвердження обставин, передбачених ст.177 КПК України, а чинна практика вказує на докази, за допомогою яких ці обставини мають доводитися. Одного лише зазначення в клопотанні про застосування (продовження) запобіжного заходу про те, що підозрюваний намагатиметься переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду чи вчиняти інші дії, спрямовані на протидію розслідування, недостатньо. Повідомлення про підозру ОСОБА_4 вручено 23 квітня 2026 року, проте він не здійснював яких-небудь спроб переховуватись від органу досудового розслідування, прокуратури чи суду. На виклики органу досудового розслідування з`являється, доказів протилежної поведінки ОСОБА_4 стороною обвинувачення слідчому судді не надано. Забезпечення належної процесуальної поведінки ОСОБА_4 із застосуванням більш м`якого запобіжного заходу у виді особистого зобов`язання.

Щодо можливості незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні, перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином. Клопотання не містить жодних доказів, які б підтверджували наявність вказаного ризику та ґрунтується на припущеннях. Враховуючи, що ОСОБА_4 інкримінується кримінальне правопорушення економічного характеру, а довідка спеціаліста та висновки судової економічної експертизи вже долучено до матеріалів клопотання, твердження сторони обвинувачення є необгрунтованими.

Наголошується, що прокурором не наведено жодних правових підстав та доказів, які б вказували на обставини, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, як і не доведено про існування таких ризиків. Ні орган досудового розслідування, ні прокурор не обґрунтовує подане клопотання та не посилається на докази, що виправдовують застосування такого заходу державного примусу.

Стороною обвинувачення у клопотанні про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту не було належним чином аргументовано та доведено долученими до клопотання матеріалами наявність ризиків щодо підозрюваного ОСОБА_4 , не було дотримано обов`язку доказування наявних у кримінальному провадженні ризиків, що були б достатніми для обрання щодо ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту.

Наведені обставини вказують на можливість забезпечення належної процесуальної поведінки ОСОБА_4 із застосуванням більш м`якого запобіжного заходу у виді особистого зобов`язання.

При вирішенні питання про застосування запобіжного заходу сторона захисту просить суд врахувати той факт, що ОСОБА_4 не судимий, раніше до кримінальної відповідальності не притягався, має постійне місце проживання, характеризується виключно з позитивної сторони, одружений та має сім`ю, є головою Великоберезнянської селищної ради, що вказує на те, що він користується повагою та авторитетом серед односельчан, а застосування до ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту позбавить його можливості виконувати функції селищного голови та може завдати шкоди інтересам громади, ОСОБА_4 неодноразово нагороджувався та отримував подяки та відзнаки міжнародних організацій, установ за вагомий внесок у розвиток територіальної громади.

У судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 клопотання підтримав з підстав наведених у ньому, просив таке задовольнити. Вважав клопотання мотивованим, обгрунтованим. На думку прокурора, необхідно визначити три складові задля застосування запобіжного заходу, а саме: наявність обгрунтованої підозри, наявність ризиків передбачених ст. 177 КПК України, та який запобіжний захід зможе забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного. Прокурор ствердив, що у даному провадженні наявна обгрунтована підозра, що підтверджена належними та достатніми доказами, якими підтверджено спричинення шкоди, це і довідка, і висновок експертизи, під час тимчасового доступу було вилучено господарські документи, зокрема додаткові угоди укладені безпідставно. Підозрюваний ОСОБА_4 може здійснювати вплив на свідків, як тих, що перебувають у його підпорядкуванні, так і на працівників ТОВ «Закарпаттяенергопостач». Використовуючи службове становище, може впливати на проведення перевірок. Оскільки дане правопорушення пов`язане з корупцією, то наявний ризик переховування від органів досудового розслідування та суду, тому жоден з більш м`яких запобіжних заходів не зможе забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного. Вважає, що максимальний розмір застави в даному кримінальному правопорушенні, який становить 66 тисяч гривень не зможе забезпечити належної процесуальної поведінки підозрюваного, та в рамках даного провадження застосування такого буде недоречним з огляду на розмір завданої шкоди. В той же час, домашній арешт не є найтяжчим запобіжним заходом, передбаченим КПК України, відтак просить застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 цілодобовий домашній арешт, з урахуванням того, що про підозру йому було повідомлено 23.04.2026, термін дії запобіжного заходу просить визначити по 23.06.2026, з покладенням на підозрюваного обов`язків передбачених ст. 194 КПК України.

Стосовно позиції сторони захисту зазначив, що така є необгунтованою. На думку прокурора, якщо підозрюваний та його захисник просять застосувати запобіжний захід у виді особистого зобов`язання, то погоджуються з тим, що шкоди було завдано, а підозра є обгрунтованою, крім цього, такі покарання як і штраф, так і пробаційний нагляд є реальними мірами покарання, а нереальною мірою покарання є правопорушення, до якого можна застосувати положення ст. 75 КК України, однак до правопорушення у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_4 положення ст. 75 КК України застосовані бути не можуть. Наголосив на тому, що з огляду на тривалий термін перебування ОСОБА_4 на посаді селищного голови, він є особою, яка неодноразово укладала договори закупівель, та йому достеменно відомо, що норма вартості не може перевищувати більше 10%, в той час як в даному випадку перевищення норми ціни було на 25% відсотків, а згодом на 37% відсотків від ринкової вартості. Ризики, на які міститься посилання в клопотанні є наявні. Зазначив, що дійсно попередньо ОСОБА_4 не вчиняв жодних дій спрямованих на перешкоджання досудовому розслідуванню, але попередньо він і не мав статусу підозрюваного в даному провадженні, тож на даний момент ситуація змінилася. Зауважив, що сторона обвинувачення на даному етапі не стверджує про доведеність вини ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого правопорушення, а проводить досудове розслідування та збирає докази, з метою прийняття в подальшому судом законного рішення та притягнення винних до відповідальності. Зазначив, що наразі триває досудове розслідування, в ході якого слід допитати всіх свідків з числа працівників ради, які перебувають в підпорядкуванні підозрюваного.

Захисник - адвокат ОСОБА_5 в судовому засіданні заперечив щодо клопотання прокурора, підтримав наведені в письмових запереченнях мотиви та додатково вказав, що стосовно обгрунотованості підозри, то у сторони обвинувачення було достатньо часу, щоб зібрати докази на відміну від сторони захисту. Досудове розслідування проводиться фактично з вересня 2025 року, та на їхню думку, органом досудового розслідування було проведено всі необхідні дії для зібрання доказів, які сторона обвинувачення намагається довести в суді під час направлення справи, в тому числі і висновки перевірки, проведено експертизи, визначено розмір шкоди, яка ніби була спричинена. Щодо наявності обгрунтованої підозри він не буде оспорювати той момент, що дійсно встановлено наявність шкоди і на сьогоднішній день у нього відсутні аргументи, однак наявність шкоди не вказує на кваліфікацію дій його підзахисного за ч.1 ст.364 КК України. Дана стаття відноситься до корупційного каранного діяння, яке передбачає наявність такого елементу, як користь для себе чи інших фізичних чи юридичних осіб. В повідомленні про підозру прокурором зазначено, що ОСОБА_4 нібито спричинив своїми діями і надав неправомірну вигоду ТОВ «Закарпатенергопостач», разом з цим відсутні будь-які допити свідків, які б вказували про наявність будь-якого взаємозв"язку ОСОБА_4 з посадовими особами вказаного підприємства, відсутні негласні слідчо-розшукові дії, з яких можна було б встановити, що у ОСОБА_4 був корупційний намір вчиняти такі дії на користь товариства, відсутня обгрунтована підозра в частині самої кваліфікації. На його думку, сторона обвинувачення з початку досудового розслідування, тобто з вересня 2025 року, мала можливість провести всі необхідні дії для того, щоб встановити саме обгрунтовану підозру. Що стосується матеріалів доданих до клопотання, то вони дійсно вказують на наявність завданої шкоди, але не можна трактувати ту чи іншу шкоду в кримінально правовому ракурсі, адже існує і цивільне, і господарське законодавство, а якщо ж діяти в таком ракурсі, то необхідно в будь-якій ситуації порушувати кримінальне провадження і притягувати осіб до кримінальної відповідальності, абсолютно не доводячи обставини складу правопорушення, що є проблематикою нашого часу і теперішнього суспільства, коли проблематика статистики ставиться на першу полицю і нівелються навіть на даному етапі під час обрання запобіжного заходу. Якщо б кримінальне провадження розслідувалося місяць чи два, і необхідно було б встановити підозрюваному заходи, які би були направлені на усунення будь-яких негативних наслідків, можна було б обирати запобіжний захід, вживати інших процесуальних дій для того, щоб не було здійснено перешкод досудовому розслідуванню у кримінальному провадженні. Однак в даному випадку у матеріалах доданих до клопотання відсутні будь-які докази, які б вказували на склад кримінально-карного діяння передбаченого КК України. Крім цього, при вивченні матеріалів звернуто увагу на неточності при визначенні органом досудового розслідування шкоди. Що стосується ризиків, які наведені в клопотанні, то такі не можна вказувати формально, їх потрібно доводити і підтверджувати доказами, а набір фраз, що міститься в клопотанні навіть не вказує на ті ризики, які передбачені приписами статті 177 КПК України, зокрема в частині, що підозрюваний може іншим чином перешкоджати кримінальному провіадженню та шляхом використання службових повноважень впливати на процеси проведення перевірок, службових розслідувань. Прокурором не надано доказів, що будь-які перевірки проведені чи будуть проведені в майбутньому. В основу всього ставляться обставини, які були вчинені 2 роки тому, тому невідомо, які перевірки чи службові розслідування можуть бути проведені тепер. Що стосується тяжкості покарання, яке передбачено за правопорушення, в якому підозрюється ОСОБА_4 , то міра покарання передбачає і пробаційний нагляд, однак у клопотанні зазначено таку міру покарання, яке не відповідає КК України у вказаній частині статті. Що стосується ризику впливу на свідків, то в матеріалах свідки відсутні за період з початку досудового розслідування, то ж скоріш за все жодних свідків органом досудового розслідування не допитувалось. Крім цього, процес доказування доводиться не показами свідків, а відповідними матеріалами кримінального провадження. Не зрозумілим є на яких свідків може вплинути ОСОБА_4 та з якою метою, якщо вже проведено і перевірку, і експертизу, всі документи вже в матеріалах провадження. Стосовно можливості впливу на керівників ТОВ «Закарпатенергопостач», то з моменту укладення договору та додаткових угод пройшло два роки. Всі комунікації відбувалися шляхом укладення відповідних документів, все, що може пояснити керівник ТОВ, так це те, що жодного корупційного зв`язку не було. Захисник вважає, що відсутня обгрунтована підозра, так як і ризики передбачені ст. 177 КПК України, що фактично вказує на підстави для відмови в задоволенні клопотання прокурора в повному обсязі. Однак беручи до уваги, що ОСОБА_4 все ж таки повідомлено про підозру за ч. 1 ст. 364 КК України, є відповідні матеріали зібрані у провадженні, то сторона захисту не заперечує щодо обрання запобіжного захисту відносно підозрюваного у виді особистого зобов"язання. Адвокат наголосив, що саме спеціаліст із закупівель здійснював усі дії по збору та підготовці відповідної документації, проведення тендерів, моніторив ціни на ринку, розробляв відповідні договори і лише давав на підпис голові селища. Зауважив, що прокурор просить застосувати відносно підозрюваного найтяжчий вид запобіжного заходу, який можливо застосувати у нетяжкому злочині, а саме цілодобовий домашній арешт ще і з зобов`язанням носити електронний засіб контолю.

Підозрюваний ОСОБА_4 в судовому засіданні підтримав позицію свого захисника та наведені ним аргументи. Зазначив, що по суті справи ними буде додано всі документи, справу буде доведено до її логічного завершення, всі звинувачення відсутні і недоведені. Зауважив, що він як селищний голова має багато контактів за кордоном, де не узгоджена позиція, і не буде, якщо йому буде заборонено виїзд за кордон. В даному випадку не має значення, який запобіжний захід чи домашній арешт, чи особисте зобов"язання, оскільки в обох випадках він не зможе належним чином виконувати свої посадові обов"язки в частині міжзакордонних комунікацій. 26-27 числа він мав їхати на конгрес органів місцевого самоврядування, у нього наявне офіційне запрошення, але йому доведеться поставити своїх колег перед фактом, що у зв`язку з даною ситуацією не зможе представляти інтереси. Вважає, що наявність посадової інструкції спеціаліста із закупівель, який опрацьовує і дає йому на підпис усі документи пов"язані із закупівлями, сама по собі має знімати будь-які звинувачення з нього, тому що при виконанні своїх функцій він лише підписує документи і ставить печатку як керівник. Для цього і існують у селищній раді спеціалісти різних напрямків. Він розуміє, що в кінцевому результаті він голова і повинен за все відповідати, але не до абсурду в такому випадку, як є наразі в матеріалах справи. Крім цього, наразі відсутній секретар, який може виконувати його обов"язки, і якщо відносно нього буде відсторонення, то все ставиться на паузу. Вся справа базується на думці, зібраних документах, можливо навіть висновок експерта помилковий. А твердження прокурора, що якщо вони погоджується з тим, що можна застосувати один із видів запобіжних заходів, то вони щось визнають є неправильними. Просто, якщо є альтернатива, чи взагалі не застосовувати, то це буде правильно і логічно, бо на його думку, всі обставини є безпідставними.

Заслухавши пояснення сторін кримінального провадження, дослідивши додані до клопотання матеріали та надані захисником матеріали, слідчий суддя доходить висновку про наявність підстав для задоволення клопотання прокурора частково, з таких підстав.

Згідно ст.2 КПК України, завданням кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Відповідно до ст.131 КПК України одним із заходів забезпечення кримінального провадження з метою досягнення його дієвості є запобіжні заходи.

Згідно ст.176 КПК України у кримінальному провадженні можуть бути застосовані такі запобіжні заходи як особисте зобов`язання, особиста порука, застава, домашній арешт, тримання під вартою, при цьому їх наведено в порядку зростання ступеню суворості.

Відповідно до ч.4 ст.176 КПК України, запобіжні заходи застосовуються під час досудового розслідування - слідчим суддею за клопотанням слідчого, погодженим з прокурором, або за клопотанням прокурора, а під час судового провадження - судом за клопотанням прокурора.

Відповідно до ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Згідно ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Згідно з ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, а саме: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншими чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, зокрема, вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється; вік та стан здоров`я підозрюваного; міцність соціальних зв`язків підозрюваного, у тому числі наявність в нього родини утриманців; наявність постійного місця проживання у підозрюваного; наявність судимостей; репутацію підозрюваного та майновий стан (ч.1 ст.178 КПК України).

Слідчим суддею встановлено, що слідчим відділенням ВП №2 Ужгородського РУП ГУНП в Закарпатській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному проваджені №12025071030002146 від 16 грудня 2025 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 364 КК України.

23 квітня 2026 року ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.364 КК України, в рамках кримінального провадження №12025071030002146 від 16 грудня 2025 року.

Долучені до клопотання матеріали свідчать про обґрунтованість повідомленої підозри ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.364 КК України, якими є: витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025071030002146 від 16 грудня 2025 року, повідомлення про підозру від 23.04.2026, протокол тимчасового доступу до речей і документів від 15.01.2026 з додатком до протоколу - описом речей і документів, які були вилучені, протокол №100 щодо прийняття рішення уповноваженою особою від 12.12.2023, протокол №101 щодо прийняття рішення уповноваженою особою від 12.12.2023, оголошення про проведення відкритих торгів UA-2023-12-12-012444-а, протокол №106 щодо прийняття рішення уповноваженою особою від 22.12.2023, повідомлення про намір укласти договір б/н від 22.12.2023, лист Великоберезнянського селищного голови від 04.06.2024 №03.1-19/268, договір №1 про постачання електричної енергії споживачу від 02.01.2024 з додатком №1 (заява-приєднання до договору), з додатком №2 (комерційна пропозиція), з додатком №3 (план-графік постачання електричної енергії), заява-приєднання до умов договору постачання електричної енергії від 02.01.2024 з додатком 1 до заяви-приєднання, додаткова угода №1 від 22.01.2024 до договору №1 про постачання електричної енергії споживачу, додаткова угода №2 від 20.02.2024 до договору №1 про постачання електричної енергії споживачу, лист директора ТОВ "Закарпатенергопостач" від 01.02.2024, додаткова угода №3 від 05.06.2024 до договору №1 про постачання електричної енергії споживачу, додаткова угода №4 від 11.06.2024 до договору №1 про постачання електричної енергії споживачу, цінова довідка №Ц-50 Закарпатської торгово-промислової палати від 06.06.2024 №1506-07/109, цінова довідка №61 Закарпатської торгово-промислової палати від 02.08.2024, додаткова угода №6 від 16.08.2024 до договору №1 про постачання електричної енергії споживачу, додаткова угода №5 від 05.07.2024 до договору №1 про постачання електричної енергії споживачу, додаткова угода №7 від 14.11.2024 до договору №1 про постачання електричної енергії споживачу, додаткова угода №8 від 20.12.2024 до договору №1 про постачання електричної енергії споживачу, довідка про надання консультації в якості спеціаліста в ході досудового розслідування, надана головними державними інспекторами Управління Західного офісу Держаудитслужби в Закарпатській області від 07.01.2026 з додатком 1 та додатком 2, лист АТ "Оператор ринку" Міністерства енергетики України від 17.03.2026 №03-31/798 з додатком до листа, постанова про призначення судової економічної експертизи від 19.01.2026, постанова від 18.03.2026 про уточнення постанови від 19.01.2026 про призначення судової економічної експертизи, висновок експерта №СЕ-19/107-26/613/ЕК від 27.03.2026 з додатками №№1, 2, листом Ужгородської окружної прокуратури від 16.03.2026, лист Управління Західного офісу Держаудитслужби в Закарпатській області від 09.01.2026, постанова про залучення спеціаліста для проведення дослідження від 02.12.2025, витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42025072030000104 від 02.09.2025, інші матеріали кримінального провадження в їх сукупності, що досліджені в судовому засіданні.

При цьому, слідчий суддя зауважує, що обставини здійснення підозрюваним конкретних дій та доведеність його вини, правильність кримінально-правової кваліфікації діяння потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні в ході судового розгляду кримінального провадження, що не виключає можливості застосування до підозрюваного запобіжного заходу.

Такий висновок цілком узгоджується із правовими позиціями, наведеними у рішеннях Європейського суду з прав людини. Так, у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» (рішення № 14310/88 від 23 жовтня 1994 року) суд зазначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри, не повинні бути такими ж переконливими, як і ті, що є необхідними для обґрунтування вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».

Враховуючи, що слідчий суддя на цьому етапі провадження лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, то з огляду на наведені у клопотанні прокурора дані слідчий суддя доходить висновку про обґрунтованість підозри та причетність ОСОБА_4 до вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.364 КК України.

Зазначені відомості у сукупності з інформацією, викладеною у дослідженому під час судового засідання повідомленні про підозру, вважаються переконливими для слідчого судді в тому, що відповідне кримінальне правопорушення могло бути вчинене, а надані прокурором до клопотання відомості в достатній мірі вказують на можливість вчинення підозрюваним ОСОБА_4 кримінального правопорушення.

Приймаючи таке рішення, слідчий суддя виходить з того, що зазначені у клопотанні обставини підозри мають місце та підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю даних, які наведені у клопотанні прокурора та доданих до нього матеріалах.

Наведені дані можуть переконати об`єктивного спостерігача у тому, що ОСОБА_4 міг вчинити кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст.364 КК України, та виправдовують подальше розслідування.

Прокурором надано достатньо фактичних даних, які зв"язують ОСОБА_4 із кримінальним правопорушенням, у вчиненні якого він підозрюється, та виправдовують подальше розслідування.

В свою чергу, стороною захисту у письмових запереченнях та усних поясненнях не наведено обставин, які б очевидно та беззаперечно вказували на будь-яку непричетність підозрюваного ОСОБА_4 до злочину, у вчиненні якого йому повідомлено про підозру, або необгрунтованість повідомленої підозри, а за такого на цій стадії досудового розслідування відсутні підстави вважати, що повідомлення про підозру є вочевидь необгрунтованим.

Щодо твердження сторони захисту про відсутність в діях ОСОБА_4 складу злочину, слідчий суддя зазначає, що слідчий суддя на стадії досудового розслідування не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні кримінального правопорушення.

При цьому, правильність кваліфікації дій підозрюваного, умислу, так само як і наявність чи відсутність в його діях складу злочину, вирішуються виключно вироком суду та не підлягають вирішенню на досудовому провадженні.

Усі заперечення сторони захисту з приводу обґрунтованості підозри, вказують на необхідність перевірки та/або уточнення певних обставин версії сторони обвинувачення, але не спростовують того, що наразі достатньо даних, які виправдовують подальше розслідування.

Слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих даних визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу.

Оцінивши надані докази в їх сукупності з доводами клопотання та учасників судового засідання, не вирішуючи питання про доведеність вини та остаточної кваліфікації дій ОСОБА_4 , виходячи з наданих матеріалів клопотання, слідчий суддя дійшов висновку про наявність обґрунтованої підозри щодо вчинення підозрюваним кримінального правопорушення за викладених у клопотанні обставин.

Доводи сторони захисту щодо відсутності доказів щодо проведення допитів представників товариства, працівників селищної ради, не встановлення корупційної складової злочину, не можуть самі по собі свідчити про необгрунтованість підозри, оскільки зібраних на даному етапі доказів достатньо, щоб пов`язати підозрюваного із інкримінованим злочином та бути перевіреними у ході подальшого досудового розслідування.

Таким чином, ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у зловживанні службовим становищем, тобто умисному, з метою одержання неправомірної вигоди для іншої юридичної особи, використанні службовою особою службового становища всупереч інтересам служби, якщо воно завдало істотної шкоди громадським інтересам, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.364 КК України, в тому числі за скоєння якого передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до трьох років, яке відповідно до ст. 12 КК України, відноситься до категорії нетяжких злочинів.

Оцінюючи наявність ризиків, на існування яких посилається сторона обвинувачення у клопотанні, слідчий суддя враховує, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується (частина 1 статті 177 КПК).

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність, зокрема, ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною 1 статті 177 КПК (частина 2 статті 177 КПК).

Ризики, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені частиною 1 статті 177 КПК, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності можливості здійснення підозрюваним зазначених дій. При цьому КПК не вимагає доказів того, що підозрюваний обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.

Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. Слідчий суддя, оцінюючи вірогідність такої поведінки підозрюваного, має дійти обґрунтованого висновку про високий ступінь ймовірності позапроцесуальних дій зазначеної особи.

Слідчий суддя зауважує, що відповідно до КПК України метою запобіжного заходу є необхідність попередити виникнення ризиків, а не застосувати запобіжний захід за наслідками вчинення підозрюваним відповідних дій. З огляду на викладене, той чи інший ризик слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірної можливості здійснення підозрюваним таких спроб. Водночас, КПК України не вимагає доказів того, що підозрюваний обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.

Під час перевірки наявності ризиків, передбачених п.п. 1-5 ч.1 статті 177 КПК, у кримінальному провадженні №12025071030002146 від 16 грудня 2025 року щодо підозрюваного ОСОБА_4 , слідчий суддя дійшов наступних висновків.

Ризик переховування підозрюваного ОСОБА_4 від органу досудового розслідування та/або суду обумовлюється серед іншого можливістю притягнення до кримінальної відповідальності та пов`язаними із цим можливими негативними для особи наслідками (обмеженнями) і, зокрема, суворістю передбаченого покарання.

Злочин, у якому підозрюється ОСОБА_4 передбачає покарання у виді пробаційного нагляду на строк до трьох років або обмеження волі на строк до трьох років, або позбавлення волі на той самий строк, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, із штрафом від двохсот п`ятдесяти до семисот п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Тяжкість ймовірного покарання та суворість можливого вироку підвищують ризик переховування від органів досудового розслідування та/або суду на перших етапах притягнення особи до кримінальної відповідальності.

У розумінні Кримінального кодексу України (ст.ст.12, 45 КК України) злочин, в якому підозрюється ОСОБА_4 за ч. 1 ст. 364 КК України, є нетяжким корупційним злочином у сфері службової діяльності.

Корупційні злочини мають високий ступінь суспільної небезпеки, у цьому випадку злочин стосується можливого зловживання службовим становищем, тобто умисного, з метою одержання неправомірної вигоди для іншої юридичної особи, використанні службовою особою службового становища всупереч інтересам служби, що завдало істотної шкоди громадським інтересам.

Корупційна ознака кримінального правопорушення виключає можливість звільнення від відбування покарання з випробуванням чи призначення покарання більш м`якого, ніж передбачено законом (ст. 69, 75 КК), внаслідок чого у разі доведення пред`явленого обвинувачення призначене судом покарання буде відбуватися реально.

Відповідно до правової позиції ЄСПЛ, викладеної у рішенні "Ilijkov v. Bulgaria" від 26.06.2001 (§ 80, заява № 33977/96), суворість можливого вироку є відповідним елементом в оцінці ризику ухилення, а погляд на серйозність обвинувачення проти заявника дає уповноваженим органам можливість обґрунтовано вважати, що такий початковий ризик був встановлений, та у рішенні ЄСПЛ по справ "Пунцельт проти Чехії" ("Punzelt v. Czech Republic") № 31315/96 від 25.04.2000, §76, відповідно до якого при оцінці ризику переховування від правосуддя може братися до уваги (поряд з іншими обставинами) і загроза відносно суворого покарання.

За таких обставин є цілком вірогідним вчинення підозрюваним дій, спрямованих на ухилення від правосуддя з метою уникнення можливої кримінальної відповідальності у разі визнання його винуватим у вчиненні злочину.

У контексті викладеного слідчий суддя також враховує повідомлені самим підозрюваним ОСОБА_4 в судовому засіданні обставини щодо реалізації співпраці ним, як керівником органу місцевого самоврядування, з містами іноземних держав, реалізацію відповідних програм з останніми, внаслідок чого він здійснює періодичні виїзди за межі території України під час дії воєнного стану в силу його службових відряджень як селищного голови, та мав здійснити виїзд за межі України 26-27 квітня.

Тому слідчий суддя не виключає можливості перетину кордону підозрюваним ОСОБА_4 .

Не залишається поза увагою слідчого судді роз`яснення, надані Верховним Судом у листі від 03.03.2022 р. N1/0/2-22 «Щодо окремих питань здійснення кримінального провадження в умовах воєнного стану», де у п. 8 зазначено, що як відповідний ризик суди мають ураховувати запровадження воєнного стану та збройну агресію в Україні.

З огляду на викладене, враховуючи, що підозрюваний продовжує перебувати на посаді селищного голови, що дає йому реальну можливість покинути територію України під приводом службового відрядження навіть у період встановлених обмежень, обумовлених воєнним станом, зважаючи на наявність достатніх матеріальних ресурсів для перебування за кордоном, відповідних зв"язків, підозрюваний може вжити заходів для залишення території України.

До того ж, в умовах збройної агресії російської федерації проти України велика кількість держав - партнерів України, запровадила особливі умови надання прихистку її громадянам, що дозволить протягом тривалого часу легально перебувати на їх території.

Слідчий суддя вважає, що ризик переховування від органу досудового розслідування та суду є реальним, враховуючи достатність матеріального стану підозрюваного ОСОБА_4 , можливість підозрюваного залишити територію України, з огляду на можливості, обумовленої посади та факти виїзду закордон під час воєнного стану, існування фінансових можливостей для перебування закордоном, наявність у підозрюваного багатьох контактів за кордоном, про що останній ствердив в судовому засіданні, тяжкість злочину, у вчиненні якого підозрюється та можливе покарання і пов`язані із цим негативні наслідки.

Наведені вище обставини є передумовами та можливістю для втечі підозрюваного з метою ухилення від кримінальної відповідальності та переховування від органів досудового розслідування та суду.

Прокурор також у судовому засіданні зазначав, що ОСОБА_4 , обіймаючи тривалий час посаду селищного голови, набув широке коло знайомств і зв`язків, які він може використати з метою переховування від органів досудового розслідування та/або суду.

На переконання слідчого судді, такі твердження прокурора не є безпідставними.

Наведені вище обставини в сукупності дають підстави дійти висновку щодо наявності ризику ймовірного переховування від органу досудового розслідування або/та суду.

У клопотанні прокурора також вказано про існування ризику незаконного впливу підозрюваного ОСОБА_4 на свідків у цьому ж кримінальному провадженні.

На думку слідчого судді під час розгляду клопотання сторона обвинувачення довела існування вказаного ризику. Оцінюючи можливість впливу на свідків слідчий суддя також виходить із передбаченої КПК України процедури отримання свідчень від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування свідчення отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 статті 23, стаття 224 КПК України). Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на свідченнях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК України, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (частина 4 статті 95 КПК України).

За таких обставин ризик впливу на свідків існує аж до моменту безпосереднього отримання судом свідчень від свідків та дослідження їх судом.

Цей незаконний виплив може стосуватися як свідків, які безпосередньо вказують на підозрюваного як на особу, причетну до вчинення кримінального правопорушення, так і свідків, які можуть надати показання щодо інших важливих обставин кримінального провадження, які не інкримінуються підозрюваному та не мають безпосереднього зв`язку із його особою.

Свідком є фізична особа, якій відомі або можуть бути відомі обставини, що підлягають доказуванню під час кримінального провадження, і яка викликана для давання показань (ст.65 КПК України).

У судовому засіданні прокурором повідомлено про проведення допиту свідків, зокрема, з числа посадових осіб селищної ради, в тому числі уповноваженої особи щодо здійснення пудблічних закупівель ОСОБА_8 та заступника селищного голови ОСОБА_9 , та необхідність допиту в якості свідків посадових осіб ТОВ "Закарпатнергопостач", які мають відношення до укладення додаткових угод до договору про постачання електричної енергії.

Прокурор також стверджував про те, що ОСОБА_4 з метою уникнення кримінальної відповідальності може впливати, зокрема на службових та посадових осіб ТОВ "Закарпатнергопостач", які мають відношення до укладення додаткових угод, та безпосередньо на працівників селищної ради, які перебувають у його підпорядкуванні.

Такі обставини не виключають того, що ОСОБА_4 може консультувати таких осіб, координувати з ними свою процесуальну поведінку, узгоджувати тактику і стратегію захисту, створювати альтернативну версію подій тощо.

Наразі кримінальне провадження перебуває на стадії досудового розслідування, а тому жоден зі свідків не допитаний судом, і, відповідно, його показання не сприйняті безпосередньо, задля можливості використання їх як доказів.

З матеріалів в рамках долучених до клопотання доказів слідує, що в обставинах події кримінального правопорушення фігурує уповноважена особа ОСОБА_10 , директор ТОВ "Закарпатенергопостач" ОСОБА_11 , заступник селищного голови ОСОБА_12 .

Слідчий суддя бере до уваги наявність певного кола осіб в даному провадженні, які з достатньою вірогідністю ще будуть допитуватися в якості свідків й надалі, щодо яких, у свою чергу, ОСОБА_4 з метою уникнення ним кримінальної відповідальності може вживати заходів для зміни змісту та обсягу показань.

При цьому, слідчий суддя бере до уваги імовірне вчинення злочину з використанням службового становища; підозрюваний на даний час обіймає посаду Великоберезнянського селищного голови, що уможливлює його вплив на працівників відповідної ради, наявність достатніх адміністративних ресурсів для організації і здійснення впливу на осіб, які є його підлеглими чи колегами, чим підозрюваний може скористатись з метою коригування показань або узгодження процесуальної поведінки; характер розслідуваного злочину передбачає вчинення підозрюваним дій в інтересах юридичної особи та з метою отримання неправомірної вигоди такою особою, у зв`язку з чим він може координувати свої дії з останньою, впливаючи на зміст, характер та обсяг їх показань та процесуальної поведінки, на цій стадії досудового розслідування не допитані всі особи, яким можуть бути відомі обставини розслідуваного злочину; в ході розгляду цього клопотання підозрюваному стали відомі матеріали кримінального провадження, що уможливлює вплив на осіб.

Отже, стороною обвинувачення обґрунтовано, що підозрюваний може здійснити дії, спрямовані на вплив у позапроцесуальний спосіб на свідків у цьому кримінальному провадженні з метою ненадання органу досудового розслідування достовірних показань щодо його участі у вчиненні кримінального правопорушення для уникнення останнім кримінальної відповідальності.

Вказані обставини формують у слідчого судді переконання щодо наявності ризику впливу на свідків у цьому кримінальному провадженні.

З огляду на це, слідчий суддя дійшов висновку, що твердження прокурора про ймовірне існування ризику незаконного впливу на свідків не є безпідставними, а тому, наразі є достатньо підстав вважати, що такий ризик існує.

Щодо ризику перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином, то слідчий суддя встановив, що він також є реальним на вказаній стадії.

Вказаний ризик є досить обґрунтованим, з огляду на таке. ОСОБА_4 тривалий час є селищним головою, в силу своєї посади, особистих якостей, має широке коло зв`язків в правоохоронних органах, органах державної влади та місцевого самоврядування, останній з врахуванням його статусу та наявних зв`язків/знайомих у відповідних органах, шляхом тиску, штучного створення доказів може створювати умови для уникнення кримінальної відповідальності, перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином для уникнення кримінальної відповідальності.

Слідчий суддя, оцінивши доводи, наведені у клопотанні, вважає, що сторона обвинувачення під час розгляду клопотання довела наявність підстав вважати, що існують ризики, передбачені п.п.1, 3, 4 ч.1 ст.177 КПК України, зокрема, ризики того, що підозрюваний ОСОБА_4 може переховуватися від органів досудового розслідування чи суду, незаконно впливати на свідків у даному кримінальному провадженні, а також перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

З урахуванням обґрунтованої підозри та встановлених ризиків кримінального провадження, застосування до підозрюваного запобіжного заходу вбачається обґрунтованим. Отже, на даному етапі кримінального провадження застосування запобіжного заходу є об`єктивно необхідним з метою дієвості відповідного кримінального провадження і належної процесуальної поведінки підозрюваного.

Щодо визначення виду запобіжного заходу, який може бути застосований щодо підозрюваного.

Відповідно ч.ч.1, 2 ст.181 КПК України, домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.

У п. 104 рішення ЄСПЛ у справі «Бузаджі проти Республіки Молдова» від 05.07.2016 зазначено, що домашній арешт з огляду на його рівень і напруженість вважається позбавленням свободи у розумінні статті 5 Конвенції. Цей спосіб позбавлення свободи вимагає існування відповідних і належних підстав, як і тримання під вартою під час досудового слідства. Він уточнив, що поняття «рівень» і «напруженість» у його практиці, як критерії застосовності статті 5 Конвенції, стосується тільки рівня обмеження свободи пересування, а не відмінностей за рівнем комфорту або у внутрішньому режимі у різних місцях позбавлення волі. Тому Суд застосовує ті самі критерії щодо позбавлення свободи незалежно від місця тримання заявника під вартою ( 104, 113, 114 рішення ЄСПЛ у справі «Бузаджі проти Республіки Молдова» від 05.07.2016 та п. 212 рішення у справі «Развозжаєв проти Росії та України та Удальцов проти Росії» від 19.11.2019.

Більш м`якими запобіжними заходами, у порівнянні з домашнім арештом, є: застава, особисте зобов`язання та особиста порука ( ст. 176 КПК України).

При вирішенні питання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, на підставі наявних матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, зокрема: тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється; вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого; міцність соціальних зв`язків підозрюваного в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного; майновий стан підозрюваного; наявність судимостей у підозрюваного; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється (ст. 178 КПК України).

Фактично, слідчий суддя повинен встановити, чи є запобіжний захід пропорційним для запобігання ризику або ризикам, наявність яких визнана доведеною, з метою захисту прав підозрюваного та дотримання принципу верховенства права.

Враховуючи наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 нетяжкого корупційного злочину у сфері службової діяльності, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, свідчить про неможливість запобігання цим ризикам шляхом застосування більш м`яких запобіжних заходів, ніж домашній арешт.

Оцінюючи можливість застосування інших більш м`яких запобіжних заходів, слідчий суддя використовує стандарт доказування «обґрунтованої ймовірності», за яким слід вважати, що інші більш м`які запобіжні заходи, а саме застава, особиста порука та особисте зобов`язання не зможуть запобігти визначеним ризикам.

При оцінці пропорційності застосування запобіжного заходу у виді домашнього арешту із забороною залишати житло для запобігання встановленим ризикам та з метою забезпечення дієвості кримінального провадження, слідчий суддя доходить висновку, що досліджені під час судового засідання матеріали та індивідуальні особливості кримінального провадження, беручи до уваги відомості про особу підозрюваного, свідчать, що менш суворий запобіжний захід, ніж домашній арешт може негативно вплинути на здійснення досудового розслідування.

Застосування запобіжного заходу у виді особистого зобов`язання для запобігання вказаним ризикам буде недостатнім, оскільки виконання покладених на підозрюваного обов`язків буде залежати виключно від волі самого підозрюваного та їх порушення не матиме для нього очевидних і достатньо суттєвих негативних наслідків. З клопотанням про взяття ОСОБА_4 на поруки до слідчого судді чи сторони обвинувачення ніхто не звертався, а отже вказаний запобіжний захід не може бути застосований. Запобіжний захід у вигляді застави із застосуванням передбаченого КПК розміру в даному випадку з урахуванням ризику втрати такої не буде стримуючим фактором від порушення покладених на підозрюваного обов"язків, ураховуючи встановлені слідчим суддею ризики.

На переконання слідчого судді, домашній арешт є достатньо суворим запобіжним заходом, який повною мірою може запобігти наявним ризикам можливого перешкоджання кримінальному провадженню без надмірного обмеження прав підозрюваного.

Під час перебування особи під домашнім арештом працівники органу Національної поліції з метою контролю за поведінкою підозрюваного мають право з`являтися в житло цієї особи. Тому, саме домашній арешт підозрюваного у сукупності з можливістю покладення обов"язків є єдиним ефективним запобіжним заходом, здатним забезпечити ненастання встановлених слідчим суддею ризиків.

Тому, слідчий суддя дійшов висновку про необхідність застосування до ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді домашнього арешту, який з урахуванням встановлених обставин є найефективнішим запобіжним заходом.

При прийнятті зазначеного рішення слідчий суддя враховує конкретні обставини кримінального правопорушення, його суспільну небезпечність та характер вчинених дій, у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_4 . Також слідчий суддя враховує, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні нетяжкого корупційного кримінального правопорушення, яке ймовірно призвело до заподіяння істотної шкоди громадським інтересам на суму 355901,34 грн. Крім того, враховує ті обставини, що інкриміноване правопорушення мало місце під час дії на території України воєнного стану.

Також слідчий суддя враховує особу підозрюваного ОСОБА_4 , який є Великоберезнянським селищним головою, одружений, має постійне місце реєстрації та проживання, не судимий, є особою працездатного віку та працездатним, скарг на стан здоров`я не висловив, майновий стан підозрюваного, який має офіційний дохід за місцем роботи за 2025 рік в сумі 339272,39 грн., має подякиі грамоти від різних організацій та служб.

Однак, зазначені відомості з урахуванням характеру та тяжкості злочину, у вчиненні якого він підозрюється, не є настільки переконливими та вагомими, щоб знизити встановлені у судовому засіданні ризики до маловірогідності чи до їх виключення на цьому етапі судового провадження.

Таким чином, з урахуванням обставин, що встановлені у ході розгляду клопотання слідчий суддя вважає, що застосування до ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту є обгрунтованим.

Разом з тим, через військову агресію російської федерації та, як наслідок, запроваджений на території України воєнний стан, імовірність настання надзвичайних ситуацій воєнного, а також техногенного, природного характеру, а також імовірність погіршення стану здоров"я, слідчий суддя вважає за можливе зробити виключення щодо перебування під домашнім арештом за умови настання таких обставин. Тому доцільним вбачається застосування домашнього арешту із забороною підозрюваному залишати житло цілодобово за винятком необхідності відвідування медичних закладів за необхідності та в разі виникнення надзвичайних ситуацій, які б унеможливили безпечне для життя та здоров`я перебування підозрюваного у житлі.

Вказаний запобіжний захід буде достатнім для забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків та запобігання існуючим ризикам та буде пропорційним, співмірним та таким, що не становитиме надмірний тягар, не суперечитиме КПК України, оскільки саме цей запобіжний захід дасть можливість уникнути настання існуючих ризиків та забезпечить виконання покладених на підозрюваного ОСОБА_4 процесуальних обов`язків.

Враховуючи викладені дані, слідчий суддя не знаходить підстав для застосування щодо підозрюваного ОСОБА_4 більш м`якого запобіжного заходу.

Що стосується клопотання захисника ОСОБА_5 про застосування щодо підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді особистого зобов"язання, то таке, на переконання слідчого судді, враховуючи встановлені під час судового розгляду клопотання обставини щодо вчинення кримінального правопорушення в якому підозрюється ОСОБА_4 , беручи до уваги особу підозрюваного ОСОБА_4 , наявність ризиків передбачених ст. 177 КПК України, та з урахуванням вищенаведених мотивів щодо цього, задоволенню не підлягає.

Згідно з ч. 6 ст. 181 КПК України, строк дії ухвали слідчого судді про тримання особи під домашнім арештом не може перевищувати двох місяців.

У порядку ч.5 ст.194 КПК України слідчий суддя вважає за необхідне покласти на підозрюваного такі обов`язки: 1) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; 2) утримуватися від спілкування зі свідками у даному кримінальному провадженні; 3) здати на зберігання в органи ДМС України свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну; 4) носити електронний засіб контролю.

Так, слідчий суддя вважає, що встановлений та доведений ризик переховування та імовірної втечі можливо нівелювати шляхом покладення на підозрюваного обов`язків повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи та здати на зберігання в органи ДМС України свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну. Також, беручи до уваги доведеність існування ризику впливу на свідків, слідчий суддя вважає, що обов`язок утримуватися від спілкування з ними не дасть можливості втіленню такому ризику.

Також, на переконання слідчого судді, прокурором доведено, що на цьому етапі досудового розслідування необхідним є покладення на підозрюваного обов`язку носіння електронного засобу контролю, що забезпечить можливість відслідковування його місцеперебування та переміщення, оскільки наразі існує об`єктивна необхідність в здійсненні контролю за його пересуванням з метою унеможливлення реалізації встановлених ризиків.

Такі обов`язки за своїм характером не будуть занадто обтяжливими для підозрюваного і здатні запобігти реалізації встановлених вище слідчим суддею ризиків. При цьому, слідчий суддя вважає, що застосовані до підозрюваного обов`язки цілком корелюються із встановленими ризиками та покликані на унеможливлення їх реалізації.

Обов`язки, передбачені частинами п`ятою та шостою цієї статті, можуть бути покладені на підозрюваного, обвинуваченого на строк не більше двох місяців (ч. 7 ст. 194 КПК України).

Оскільки ОСОБА_4 повідомлено про підозру 23.04.2026, з урахуванням положень ст.219 КПК України, строк дії ухвали про тримання під домашнім арештом, а також виконання обов`язків належить визначити по 23.06.2026, тобто в межах строку досудового розслідування.

За таких обставин, клопотання прокурора підлягає задоволенню частково.

Керуючись ст. ст. 177, 178, 181, 193, 194, 196, 205, 309, 372 КПК України, слідчий суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання начальника Великоберезнянського відділу Ужгородської окружної прокуратури ОСОБА_3 в рамках кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025071030002146 від 16 грудня 2025 року про застосування відносно підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту цілодобово - задовольнити частково.

Застосувати до ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.364 КК України, запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.

Заборонити підозрюваному ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , залишати житло за місцем проживання за адресою: АДРЕСА_1 , цілодобово, окрім випадків необхідності відвідування медичних закладів за необхідності та в разі виникнення надзвичайних ситуацій, які б унеможливили безпечне для життя та здоров`я перебування підозрюваного у житлі.

У відповідності до ч.5 ст.194 КПК України покласти на підозрюваного ОСОБА_4 такі обов`язки:

1) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

2) утримуватися від спілкування зі свідками у даному кримінальному провадженні;

3) здати на зберігання в органи ДМС України свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;

4) носити електронний засіб контролю.

Строк дії запобіжного заходу та покладених на підозрюваного ОСОБА_4 обов`язків визначити в межах строку досудового розслідування по 23.06.2026 включно.

Роз`яснити підозрюваному ОСОБА_4 , що відповідно до ч. 5 ст. 181 КПК України, працівники органу Національної поліції з метою контролю за його поведінкою, мають право з`являтися в житло, під арештом в якому він перебуває, вимагати надання усних чи письмових пояснень з питань, пов`язаних із виконанням покладених на нього зобов`язань.

Роз`яснити підозрюваному ОСОБА_4 , що в разі невиконання покладених на нього обов`язків, до нього може бути застосований більш суворий запобіжний захід.

Доручити виконання ухвали органу Національної поліції за місцем проживання підозрюваного ОСОБА_4 , для чого негайно направити копію ухвали до ВП №2 Ужгородського РУП ГУНП в Закарпатській області для здійснення відповідного контролю за підозрюваним.

У задоволенні клопотання захисника ОСОБА_5 про застосування щодо підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді особистого зобов"язання - відмовити.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1