Ухвала суду № 136068233, 27.04.2026, Голосіївський районний суд міста Києва

Справа № 752/8845/26

Провадження №: 2-з/752/97/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

про забезпечення позову

27.04.2026 Голосіївський районний суд міста Києва у складі головуючого судді Кирильчук І. А., розглянувши у відкритому судовому засіданні без повідомлення учасників справи заяву представника ОСОБА_1 - адвоката Миронова Дмитра Андрійовича про забезпечення позову в справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Банк Форвард», треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Разумова Ольга Іванівна, приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Павелків (Вольф) Тетяна Леонідівна, про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню,

в с т а н о в и в:

У провадженні Голосіївського районного суду міста Києва перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Банк Форвард», треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Разумова Ольга Іванівна, приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Павелків (Вольф) Тетяна Леонідівна, про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню.

Ухвалою Голосіївського районного суду міста Києва від 07 квітня 2026 року прийнято заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, постановлено розгляд справи проводити у порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін. Роз`яснено сторонам їхні процесуальні права подати заяви по суті справи та встановлено процесуальні строки.

24 березня 2026 року вх. № 20232 до суду надійшла заява представника ОСОБА_1 - адвоката Миронова Дмитра Андрійовича про забезпечення позову, якій заявник просить зупинити стягнення на підставі виконавчого напису № 1819, вчиненого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Разумовою Ольгою Іванівною.

Заява обґрунтована тим, що 15 листопада 2019 року приватним виконавцем виконавчого округу міста Київ Вольф Тетяною Леонідівною відкрито виконавче провадження № 60605265 з виконання виконавчого напису №1819, виданого 30 серпня 2019 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Разумовою Ольгою Іванівною та відповідно до постанови приватного виконавця від 26 грудня 2019 року накладено арешт на кошти. Виконавче провадження № 60605265 перебуває в стадії примусового виконання, а виконавцем вчиняються заходи, для стягнення коштів на користь відповідача відповідно до Закону України «Про виконавче провадження».

Враховуючи, що здійснення виконавчих дій по стягненню суми боргу призведе до негативних наслідків для позивача на період розгляду справи, доцільним буде вжиття заходи забезпечення позову шляхом зупинення стягнення на підставі спірного виконавчого напису, що перебуває на виконанні у приватного виконавця. Зазначені дії дозволять убезпечити сторони від процесуальних ускладнень та негативних наслідків, на період розгляду позивної заяви про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

Заява про забезпечення позову була передана у провадження головуючого судді Кирильчук І. А. 27 квітня 2026 року (після виходу із лікарняного).

Вивчивши заяву про забезпечення позову та додані до позовної заяви документи, всебічно з`ясувавши обставини, на які заявник посилається як на підстави вимог своєї заяви, суд вважає необхідним задовольнити заяву про забезпечення позову, виходячи з наступного.

Відповідно до статті 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.

Частинами першою та другою статті 149 ЦПК України передбачено, що суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.

Отже, за змістом наведених вище приписів умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача. Гарантії справедливого суду діють не тільки під час розгляду справи, але й під час виконання судового рішення. Зокрема тому, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен врахувати, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття, - навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання.

У вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Як роз`яснено в постанові №9 Пленуму Верховного суду України від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Вказане свідчить, що умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може утруднити або унеможливити виконання рішення по суті позовних вимог. Забезпечення позову є тимчасовим обмеженням і його значення полягає в тому, що ним захищаються законні інтереси позивача на той випадок, коли невжиття заходів забезпечення позову може потягти за собою неможливість виконання судового рішення. Крім цього, інститут забезпечення позову захищає в рівній мірі інтереси як позивача, так і відповідача.

При цьому сторона, яка звертається з заявою про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення з такою заявою. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 149 ЦПК України, обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Цивільний процесуальний закон не зобов`язує суд при розгляді питань про забезпечення позову перевіряти обставини, які мають значення для справи, а лише запобігає ситуації, при якій може бути утруднено чи стане неможливим виконання рішення у разі задоволення позову. Види забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду, а таке рішення може бути постановлено тільки відповідно до заявлених позовних вимог.

Відповідно до пункту 6 частини першої статті 150 ЦПК України позов забезпечується зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку.

Згідно з пунктом 2 частиною першою статті 34 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій у разі зупинення судом стягнення на підставі виконавчого документа.

Верховний Суд неодноразово висловлював позицію про те, що у випадку оскарження в судовому порядку виконавчого напису нотаріуса шляхом подання позову про визнання його таким, що не підлягає виконанню, застосування заходів забезпечення позову шляхом зупинення стягнення на підставі такого виконавчого напису є адекватним та ефективним способом забезпечення позову.

Із матеріалів справи вбачається, що спір виник щодо виконавчого напису № 1819, вчиненого 30 серпня 2019 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Разумовою Ольгою Іванівною, про стягнення з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Банк Форвард» заборгованості у розмірі 41 832,55 грн.

15 листопада 2019 року приватним виконавцем виконавчого округу міста Київ Вольф Тетяною Леонідівною відкрито виконавче провадження № 60605265 з виконання виконавчого напису №1819.

26 грудня 2019 року у межах виконавчого провадження № 60605265 винесено постанову про накладення арешту на кошти боржника.

Ураховуючи викладене, з наведених у заяві про забезпечення позову фактів та обґрунтувань вбачається, що предмет позову у даній справі щодо визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, є взаємопов`язаний зі способом забезпечення позову про зупинення стягнення на підставі виконавчого напису, а невжиття заходів забезпечення може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист прав позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Позивачем обґрунтовано наявність зв`язку між заходом забезпечення позову та предметом позовних вимог, оскільки застосування такого заходу забезпечення позову спроможне забезпечити ефективний захист його порушеного права та поновлення порушених прав та інтересів.

Одночасно, слід зазначити, що забезпечення позову є тимчасовим обмеженням і його значення полягає в тому, що ним захищаються законні інтереси позивача на той випадок, коли відповідач буде діяти недобросовісно або коли невжиття заходів забезпечення позову може потягти за собою неможливість виконання судового рішення.

Такий вид забезпечення відповідає частині першій статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод та не порушує частину першу статті 1 Першого протоколу до цієї Конвенції.

Законодавець визначив, що саме по собі оскарження виконавчого документа свідчить про існування реальної загрози невиконання чи утруднення виконання можливого рішення про задоволення позову, а тому передбачив можливість зупинення стягнення за таким виконавчим документом як вид забезпечення позову.

Перевіривши заяву про забезпечення позову, суд приходить до висновку про необхідність її задоволення, оскільки виконавчий напис є предметом судового розгляду та приватним виконавцем вчиняються виконавчі дії, направлені на виконання виконавчого напису, законність якого оспорюється позивачем.

Станом на час розгляду заяви про забезпечення позову відсутні підстави вважати, що існують обставини, з якими законодавець встановив обов`язок суду на застосування зустрічного забезпечення згідно з вимогами частини третьої статті 154 ЦПК України.

Керуючись статтями 149-153 ЦПК України, суд,

п о с т а н о в и в:

Заяву представника ОСОБА_1 - адвоката Миронова Дмитра Андрійовича про забезпечення позову задовольнити.

Зупинити стягнення за виконавчим написом № 1819, вчиненого 30 серпня 2019 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Разумовою Ольгою Іванівною.

Стягувач - Акціонерне товариство «Банк Форвард», код ЄДРПОУ: 34186061, місцезнаходження: м. Київ, вул. Саксаганського, 105.

Боржник - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 .

Третя особа - Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, ЄДРПОУ 21708016, адреса: 04053, м. Київ, вул. Січових Стрільців, 17.

Третя особа - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Разумова Ольга Іванівна, РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: 03150, м. Київ, вул. Ямська, 72, прим.211А.

Третя особа - приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Павелків (Вольф) Тетяна Леонідівна, РНОКПП НОМЕР_3 , адреса: 02094, м. Київ, вул. Юрія Поправки, 6, офіс 15.

Ухвала про забезпечення позову підлягає негайному виконанню у порядку, встановленому для виконання судових рішень.

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання.

Копію ухвали суду для виконання направити до відповідних компетентних органів.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

У разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Ухвала складена 27 квітня 2026 року.

Суддя І. А. Кирильчук