Рішення № 136066052, 23.04.2026, Рівненський міський суд Рівненської області

Справа № 569/7263/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 квітня 2026 року

Рівненський міський суд Рівненської області в складі:

головуючого судді Харечка С.П.,

секретар судового засідання Литвиненко В.М.,

з участю позивача ОСОБА_1 ,

представника відповідача Буза В.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Рівне справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції, третя особа: інспектор 2 взводу ТОР роти УПП в Рівненській області Додчук Дмитро Богданович про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, -

Встановив:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просить: визнати протиправною та скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення серії ЕНА №6813671 від 11.03.2026 року, провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч.2 ст.122 КУпАП закрити у зв`язку з відсутністю складу правопорушення.

В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що 11 березня 2026 року інспектором 2 взводу ТОР роти УПП у Рівненській області Додчуком Д.Б. відносно позивача було винесено постанову про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №6813671. Згідно вказаної постанови позивача було визнаним у скоєнні адміністративного правопорушення передбаченого ч.2 ст. 122 КУпАП та накладено штраф у розмірі 510 грн. Позивач зазначає, що під час проїзду перехрестя по вул. Вишиванка, 46 ним не було створено жодних перешкод для руху інших транспортних засобів. Автомобіль, що рухався по головній дорозі не здійснював екстреного гальмування та не змінював траєкторії руху, що вказує на відсутність складу адміністративного правопорушення. Наближаючись до перехрестя доріг по другорядній дорозі позивач діяв у чіткій відповідності до вимог дорожнього знаку 2.2 проїзд без зупинки заборонено. Здійснивши повну зупинку транспортного засобу перед розміткою 1.12 (стоп-лінія) позивач належним чином оцінив дорожню обстановку та впевнившись у відсутності перешкод для інших учасників дорожнього руху, розпочав маневр проїзду перехрестя попередньо переконавшись у його безпечності. Зазначає, що в оскаржуваній постанові відсутні будь-які відомості щодо іншого учасника дорожнього руху та керованого ним транспортного засобу якому позивач нібито не надав перевагу. Наведене свідчить про недостатність того, що дії позивача примусили іншого водія до вимушеної зупинки чи зміни швидкості.

15 квітня 2026 року від представника відповідача Департаменту патрульної поліції надійшов відзив на позов. У відзиві зазначає, що з долученого відеозапису з відеореєстратора Video2026-04-14at15.51.13 відображено момент порушення позивачем правил дорожнього руху, що відобразилося в тому, що водій рухаючись по вул. Вишиванка перебуваючи на другорядній дорозі не надав переваги в русі транспортному засобу, що рухався по головній дорозі, чим порушив п. 16.11 ПДР України, чим скоїв адміністративне правопорушення передбачене частиною 2 статті 122 КУпАП. З огляду на викладене, поліцейський виявив порушення ПДР, на яке належним чином відреагував, результатом чого стало винесення постанови у справі про адміністративні правопорушення. Зміст оскаржуваної постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №6813671 від 11.03.2026 року винесена щодо ОСОБА_1 в повній мірі відповідає вимогам ст. 283 КУпАП, в ній зазначено опис обставин, установлених при розгляді справи, нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення, вірно застосовано межі санкції статті щодо притягнення позивача до адміністративної відповідальності та вказано технічний пристрій, на які проводився відеозапис. Вважає, що оскаржувана постанова складена повноважною особою, за своєю формою і змістом відповідає нормам закону, у зв`язку з викладеним просить відмовити у задоволенні позовних вимог.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив їх задовольнити.

Представник відповідача Буза В.О. в судовому засіданні заперечувала щодо задоволення позову з підстав викладених у відзиві на позов.

Заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд вважає, що позов підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 11.03.2026 інспектор 2 взводу ТОР роти УПП у Рівненській області Додчук Дмитро Богданович виніс постанову серії ЕНА №6813671 про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, за порушення ч. 2 ст. 122 Кодексу України про адміністративне правопорушення.

З постанови слідує, що ОСОБА_1 11.03.2026 о 18 год. 50 хв. керуючи т/з «VOLVO S90» д.н.з. НОМЕР_1 у м. Рівне, по вул. Вишиванка по другорядній дорозі - не надав переваги в русі транспортному засобу, що рухався по головній дорозі, чим порушив п.16.11 ПДР України. Згідно вказаної постанови ОСОБА_1 було визнаним у скоєнні адміністративного правопорушення передбаченого ч.2 ст. 122 КУпАП та накладено штраф у розмірі 510 грн.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Порядок дорожнього руху на території України відповідно до Закону України «Про дорожній рух» встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 за № 1306. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Відповідно до ч. 5 ст. 14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримуватись вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам, виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.

За приписами п. 1.9 Правил дорожнього руху, особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Відповідно до п. 16.11 Правил дорожнього руху, на перехресті нерівнозначних доріг водій транспортного засобу, що рухається по другорядній дорозі, повинен дати дорогу транспортним засобам, які наближаються до даного перехрещення проїзних частин по головній дорозі, незалежно від напрямку їх подальшого руху.

Положеннями частини 2 ст. 122 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за порушення правил проїзду перехресть, зупинок транспортних засобів загального користування, проїзд на заборонний сигнал світлофора або жест регулювальника, порушення правил обгону і зустрічного роз`їзду, безпечної дистанції або інтервалу, розташування транспортних засобів на проїзній частині, порушення правил руху автомагістралями, користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку, використання цих приладів та їх переобладнання з порушенням вимог відповідних стандартів, користування під час руху транспортного засобу засобами зв`язку, не обладнаними технічними пристроями, що дозволяють вести перемови без допомоги рук (за винятком водіїв оперативних транспортних засобів під час виконання ними невідкладного службового завдання), а так само порушення правил навчальної їзди.

Згідно п. 1 ст. 247 КУпАП обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події та складу адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.

Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами у справі про адміністративні правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні, та інші обставини, що мають істотне значення для правильного вирішення справи. Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Відповідно до статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Статтею 242 КАС України визначено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Частиною 2 ст. 77 КАС України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Тобто, в адміністративному процесі, як виняток із загального правила, у справах стосовно оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень встановлена презумпція його винуватості. Презумпція винуватості покладає на суб`єкта владних повноважень обов`язок аргументовано, посилаючись на докази, довести правомірність свого рішення, дії чи бездіяльності та спростувати твердження позивача про порушення його прав, свобод чи інтересів. Особливістю адміністративного судочинства є те, що тягар доказування в спорі покладається на орган публічної влади, який повинен надати суду всі матеріали, які свідчать про його правомірні дії.

В силу принципу презумпції невинуватості, діючого в адміністративному праві, всі сумніви у винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст. 255 цього Кодексу.

Відповідно ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

На підтвердження правомірності постанови про накладення адміністративного стягнення представник відповідача в запереченнях зазначив, що факт вчинення правопорушення зафіксовано на відеозаписі з відеореєстратора.

В судовому засіданні представник позивача суду пояснила, що позивач повинен був дати дорогу транспортному засобу який рухався по головній дорозі ліворуч.

Як убачається з відеозапису, позивач керуючи транспортним засобом марки VOLVO S90, державний номерний знак НОМЕР_1 наближаючись до перехрестя нерівнозначних доріг по другорядній дорозі здійснив зупинку з метою виконання вимог дорожніх знаків. Автомобіль який рухався по головній дорозі ліворуч зупинився щоб дати дорогу пішоходу, таким чином позивач проїхав перехрестя не створюючи перешкод чи небезпеки для іншим учасникам руху.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Частиною 3 статті 286 КАС України визначено, що за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Враховуючи викладене, а також приймаючи до уваги, що вчинення позивачем адміністративного правопорушення не підтверджується достатніми доказами, відповідачем в ході розгляду справи не доведено правомірність винесення постанови відносно позивача, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог про скасування постанови та достатність підстав для їх задоволення із закриттям провадження у справі.

Позивач при зверненні до суду сплатив судовий збір у розмірі 665 грн 60 коп.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Оскільки позовні вимоги підлягають задоволенню повністю, тому на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту патрульної поліції необхідно стягнути понесені судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 665 грн 60 коп.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 241-245, ст. 250, 286 КАС України , суд,-

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції, третя особа: інспектор 2 взводу ТОР роти УПП в Рівненській області Додчук Дмитро Богданович про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення - задовольнити.

Скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення серії ЕНА № 6813671 від 11 березня 2026 року складену інспектором 2 взводу ТОР роти УПП в Рівненській області Додчук Дмитро Богданович про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП, провадження у справі закрити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту патрульної поліції (03048, м. Київ, вул. Федора Ернста, 3, код ЄДРПОУ 40108646.) на користь ОСОБА_1 665 грн. 60 коп. сплаченого судового збору.

Рішення суду може бути оскаржене до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з моменту отримання його копії.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Відповідач: Департамент патрульної поліції Національної поліції України: 03048, м. Київ, вул. Федора Ернста, 3, код ЄДРПОУ 40108646.

Третя особа: інспектор 2 взводу ТОР роти УПП в Рівненській області Додчук Дмитро Богданович, місцезнаходження: адреса: м.Рівне, вул.Ст. Бандери, буд.14А.

Повний текст рішення виготовлено 28.04.2026 року.

Суддя Харечко С.П.